Фінансове забезпечення підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансове забезпечення підприємства

Організація фінансового забезпечення підприємств, яка відображають процес формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, ґрунтується на відповідних принципах організації господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Принцип - це вихідне положення й основа теорії і водночас кінцевий результат наукового дослідження, внаслідок чого в ньому відбиваються базисні закономірності розвитку певної матеріальної системи, об'єднується певне коло законів, понять і категорій. Принцип виступає найважливішим законом розгортання теорії у логічно завершену наукову систему.

В економічній літературі досі немає єдиної думки щодо принципів організації фінансів підприємств. Більшість теоретиків командно - адміністративної системи управління економікою сформулювали наступні принципи організації фінансів підприємств:

плановості, під яким розумілось директивне та обов'язкове виконання планів, що затверджувались «зверху» за всіма важливими показниками;

чіткого розподілу коштів основної діяльності від капітальних вкладень;

збереження власних оборотних засобів і недопущення їх іммобілізації в інші активи, крім оборотних;

демократичного централізму, що означало поряд з високим рівнем централізації можливість проявляти підприємством певну ініціативу;

самоокупність та самофінансування, які виникли з господарським розрахунком і були запозичені з арсеналу ринкової економіки, реалізація яких забезпечувала покриття всіх потреб розвитку підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів та покриття поточних витрат за рахунок виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

Але в умовах ринку ці принципи у своїй первинній формі гальмують ініціативу підприємств і практично не відповідають новим вимогам, що висуваються до організації фінансів підприємств.

Сьогодні підприємства самостійно обирають будь-яку форму підприємництва, вид діяльності в умовах діючого законодавства, приймають рішення по виробництву та збуту продукції, організують свої взаємовідносини з контрагентами та працівниками. А після сплати податків та обов'язкових платежів повністю самостійно розпоряджаються своїми фінансовими ресурсами, обирають ефективні об'єкти інвестування тощо. У цілому підприємство самостійно визначає свою облікову політику, приймає рішення щодо оптимізації грошових потоків.

Принципи організації фінансів підприємств:

- самостійність у сфері фінансової діяльності;

- зацікавленість у підсумках фінансово-господарської діяльності;

- відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності;

- контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств;

- самофінансування.

Вплив на фінансові відносини підприємства здійснюється за допомогою спеціальних методів:

- фінансового прогнозування;

- фінансового планування;

- фінансового регулювання;

- фінансового контролю.

Значне місце в управлінні фінансами підприємства займає прогнозування. Фінансове прогнозування - це передбачення ймовірного фінансового стану підприємства, обґрунтування показників фінансових планів.

Застосування методів прогнозування при розробці фінансових планів дозволяє обґрунтувати короткострокові і довгострокові економічні рішення, доцільність інвестицій; оцінити якість управління; прогнозувати майбутні фінансові результати.

Методи прогнозування фінансового стану підприємницької фірми та залежно від виду моделі поділяють на три великі групи.

1. Методи експертних оцінок. Це найбільш прості й разом з тим популярні методи. Застосування цих методів на практиці полягає у використанні досвіду і знань керівників і менеджерів підприємства. Разом з тим практично відсутня їх персональна відповідальність за наданий прогноз.

2. Стохастичні методи. Ці методи посідають провідне місце з позиції формалізованого прогнозування й істотно варіюються за складністю використовуваних алгоритмів. Вони припускають імовірнісний характер як прогнозу, так і самого зв'язку між досліджуваними показниками. Ймовірність одержання точного прогнозу зростає зі зростанням числа емпіричних даних. Результати прогнозування, отримані за допомогою методів статистики, піддані впливу випадкових коливань даних, що іноді може призводити до серйозних прорахунків.

3. Детерміновані методи припускають наявність функціональних або твердо детермінованих зв'язків, коли кожному значенню факторної ознаки відповідає цілком визначене значення результативної ознаки.

Формалізовані моделі прогнозування поряд з позитивними аспектами мають цілий ряд недоліків. До основних з них науковці відносять такі:

у процесі моделювання хоча розробляють кілька варіантів прогнозів, але формалізованими критеріями неможливо визначити кращий з них;

фінансова модель, незалежно від її виду, лише спрощено виявляє взаємозв'язки між економічними показниками. З нашої точки зору ці так звані недоліки лише вказують фінансисту на існуючі обмеження будь-якого методу прогнозування, про які необхідно пам'ятати при використанні результатів прогнозу.

Більш детальний розгляд методів прогнозування фінансового стану підприємства обумовлює необхідність зупинитися на простому динамічному аналізі, авторегресійних залежностях, багатофакторному регресійному аналізі, балансовій моделі прогнозу економічного потенціалу підприємства та комбінованому методі.

При застосуванні методу простого динамічного аналізу кожне значення часового ряду може складатися з таких складових: тренду, циклічних, сезонних і випадкових коливань. Цей метод використовується для визначення тренду наявного часового ряду.

В основу методу авторегресійної залежності закладено передумову про те, що економічні процеси мають визначену специфіку. Вони відрізняються, по-перше, взаємозалежністю і, по-друге, визначеною інерційністю. Остання означає, що значення практично будь-якого економічного показника в певний момент часу залежить певним чином від стану цього показника в попередніх періодах, тобто значення прогнозованого показника в минулих періодах мають розглядатися як факторні ознаки.

За допомогою методу багатофакторного регресійного аналізу здійснюють прогноз будь-якого показника з урахуванням існуючих зв'язків між ним та іншими показниками.

За допомогою балансової моделі прогнозу економічного потенціалу підприємства можна описати баланс підприємства різними балансовими рівняннями, які відображають взаємозв'язок між різними активами і пасивами.

У більшості випадків застосовують якийсь комбінований метод, який поєднує в собі прийоми й алгоритми з декількох базових. Це обумовлено наявністю в кожному окремому базовому методі недоліків і обмежень, які нейтралізуються при їх комплексному використанні. Базові методи в складі комбінованих взаємодоповнюють один одного. За допомогою комбінованого методу прогнозують форми звітності. При прогнозуванні враховують не тільки індивідуальну динаміку статей, але і взаємозв'язок між окремими статтями як усередині однієї форми звітності, так і між різними формами. Як результат прогнозування одержують баланс і звіт про фінансові результати у плановому періоді за укрупненою номенклатурою статей.

Таким чином намічається стратегія дій та складається фінансовий план. Фінансове планування розглядають на підприємстві як діяльність по збалансуванню і пропорційності фінансових ресурсів. Воно має вирішити двоєдине завдання. З одного боку, воно зводиться до точних розрахунків фінансових показників на найближчий час і балансового їх узгодження у відповідному фінансовому документі, а з іншого - до прогнозних розрахунків, що носять імовірнісний характер.

Для вирішення завдань короткострокового і довгострокового характеру у фінансовому плануванні застосовують різні методи. До основних відносять:

1) Нормативний - полягає в тому, що за основу беруть фінансові нормативи доходів і витрат господарюючих суб'єктів.

2) Розрахунково-аналітичний - полягає в тому, що на основі аналізу досягнутої величини фінансового показника, прийнятого як базу, й індексів його зміни у плановому періоді розраховується планова величина цього показника.

3) Балансовий - полягає в тому, що побудовою балансу досягається збалансованість між доходами і витратами. Збалансованими є не тільки доходи і витрати в цілому по підприємству, але і кожна їх стаття.

4) Метод оптимізації планових рішень - полягає в розробці декількох варіантів планових розрахунків та вибору з них оптимального.

5) Метод економіко-математичного моделювання - за допомогою відповідного програмного забезпечення ЕОМ дозволяє вирішувати задачі оптимізації.

Надзвичайно важливе значення має коефіцієнтний метод, який передбачає розрахунок ряду фінансових коефіцієнтів, які характеризують діяльність підприємства. Оскільки визнання зростаючої ролі фінансів в підвищенні ефективності суспільного виробництва обумовлює об'єктивну необхідність проведення розрахунків по оцінці ефективності формування та використання фінансових ресурсів, яка в кількісно визначених показниках обґрунтовувала б вимоги до підвищення ефективності виробництва з точки зору фінансового управління і планування.

Для проведення аналізу фінансового аспекту ефективності виробництва необхідна система специфічних показників, які б охоплювали господарські процеси в сукупності фінансово-економічних зв'язків. Ця система повинна включати як узагальнюючі, так і часткові показники ефективності, взаємопов'язані між собою. Узагальнюючі показники будуть давати інтегральну оцінку фінансового аспекту ефективності виробництва і характеризувати специфіку формування і використання фінансових ресурсів підприємства.

Наявність у достатньому обсязі фінансових ресурсів, їх ефективне використання, визначають добрий фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку розраховують широкий спектр показників, що зумовлене існуванням значного числа методик.

Найбільш повно характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності аналіз платоспроможності підприємства.

підприємство прогнозування модель фінансовий

Размещено на Allbest.ru