Капітальні вклади, порядок їх фінансування і кредитування

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

КУРСОВА РОБОТА

на тему: “ Капітальні вклади, порядок їх фінансування і кредитування.

Перевірив: викладач Ковдій А. В.

Виконав: студент Лінник Є. С.

ЧЕРКАСИ 2011



Вступ

Капітальні вкладення - це витрати на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих основних засобів і на створення нових.

Досить часто термін "інвестиції" ототожнюєшся з терміном "капітальні вкладення". При цьому термін "інвестиції" розглядається як вкладення коштів у відтворення основних засобів (будівель, устаткування, транспортних засобів тощо). Але водночас інвестиції можуть здійснюватися і в оборотні активи, і в різноманітні фінансові інструменти (акції, облігації, тощо), і в окремі види нематеріальних активів (придбання патентів, ліцензій, "ноу-хау" тощо). Отже, капітальні вкладення є вужчим поняттям і можуть розглядатися лише як одна з форм інвестицій, але не як їх аналог. Характеризуючи економічну сутність інвестицій, слід зазначити, що в сучасній літературі цей термін трактується неоднозначно - або широко, або вузько - залежно від мети дослідження.

Най типовішою є думка, згідно з якою інвестиції - це будь-яке вкладення коштів, що може і не призводите ні до зростання капіталу, ні до одержання прибутку. До них часто відносять так звані "споживчі інвестиції" (купівля телевізорів, автомобілів, квартир, дач), що за своїм економічним змістом до інвестицій не належать, - засоби на придбання цих товарів витрачаються в даному разі на безпосереднє довгострокове споживання (якщо їхнє придбання не передбачає наступного перепродажу).

Нерідко інвестиції визначають як вкладення коштів. У сучасних умовах інвестування капіталу може здійснюватися не тільки в грошовій, айв інших формах рухомого і нерухомого майна, різноманітних фінансових інструментів (насамперед цінних паперів), нематеріальних активів тощо.

Існує також думка, що інвестиції - це довгострокове вкладення коштів. Безумовно, окремі форми інвестицій (передусім, капітальні вкладення) мають довгостроковий характер, проте інвестиції можуть бути і короткостроковими (наприклад, короткострокові фінансові вкладення в акції, ощадні сертифіката тощо).

Вищерозглянуті положення враховані при визначенні терміну "інвестиції" в Законі України "Про інвестиційну діяльність":

"... Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Завданням даної курсової роботи є - провести аналіз формування і використання капітальних вкладень на прикладі вибраного підприємства.

Мета роботи - навчитися аналізувати процес формування та використання капітальних вкладень на підприємстві.

Об'єкт дослідження - капітальні вкладення на підприємстві.



Розділ 1. Капітальні вкладення, порядок їх фінансування і кредитування

1.1 Сутність, види та джерела формування капітальних вкладень на підприємстві

капітальний вкладення фінансовий нормативний

Капітальні вкладеш являють собою інвестиції, спрямовані на будівництво і придбання нових основних фондів, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих основних фондів. Вони виступають як матеріалізована форма технічного прогресу, важливий чинник інтенсифікації, збільшення обсягів та підвищення ефективності діяльності господарюючих суб'єктів споживчої кооперації. Вплив капітальних вкладень на ефективність господарювання виявляється в підвищенні продуктивності праці, збільшенні прибутку підприємств. До складу капітальних вкладень включаються затрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, машин, механізмів, інструментів, інвентарю, інші капітальні роботи і затрати на проектно-розвідувальну діяльність, на утримання апарату управління і технічного нагляду, на відведення земельних ділянок тощо. Важливе значення в здійсненні ефективної інвестиційної політики підприємства ж класифікація капітальних вкладень. Залеж від ознак, покладених в основу класифікації, структура капітальних вкладень підрозділяється на технологічну, відтворювальну, галузеву, територіальну, за призначенням.

Особливе значення для підвищення ефективності капітальних вкладень має покращання їх технологічної структури, що означає співвідношення затрат за їх видами: затрати на будівельно-монтажні роботи; вартість устаткування, машин, механізмів, інструменту, інвентарю; інші капітальні роботи і затрати.

Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням у складі капітальних вкладень питомої ваги затрат на придбання активної частини основних виробничих фондів. Це дає можливість здійснити відносне зниження капітальних вкладень на одиницю продукції, що випускається, і тим самим підвищити їх економічну ефективність. Покращання структури капітальних вкладень сприяє підвищенню технічного рівня підприємства, росту механізації й автоматизації виробництва.

На зміни в технологічній структурі капітальних вкладень впливає ряд чинників і, насамперед, -- впровадження в практик) функціонування господарюючих суб'єктів досягнень науково-технічного прогресу.

Відтворювальна структура капітальних вкладень -- це розподіл їх за основними формами відтворення основних фондів: на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств.

До нового будівництва відноситься спорудження окремих виробничих об'єктів, що здійснюється на нових площах з метою створення нової виробничої потужності.

Під розширенням діючих підприємств розуміють спорудження додаткових виробничих комплексів, нових об'єктів, а також розширення існуючих окремих цехів та об'єктів на території діючих підприємств з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.

Реконструкція діючих підприємств являє собою здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнання виробництва, як правило, без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення. Вона пов'язана з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного рівня, метою якого є збільшення виробничих потужностей, покращання якості та конкурентоспроможності продукції. До реконструктивних робіт відносять також будівництво нових виробничих об'єктів замість тих, подальша експлуатація яких визнана недоцільною. Технічне переозброєння діючих підприємств означає здійснення комплексу заходів, що передбачають підвищення техніко-економічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробничих процесів, модернізації та заміни технічно застарілого і фізично спрацьованого устаткування новим, більш продуктивним. Воно здійснюється, як правило, без розширення [існуючих виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, які розробляються на основі техніко-економічного обґрунтування.

Практика господарювання в сучасних умовах свідчить, що переважної більшості підприємств різних форм власності і галузей економіки, у тому числі й підприємств споживчої кооперації, пріоритетними формами нарощування до необхідних виробничих потужностей і підвищення технічного рівня (виробництва є технічне переозброєння та реконструкція діючих виробничих об'єктів. Нове будівництво економічно вигідне лине за умов налагодження виробництва принципово нових, конкурентоспроможних видів продукції, надання нових послуг, а також недоцільності або неможливості нарощування потужностей діючих підприємств.

Галузеву структуру капітальних вкладень характеризує їх розподіл за галузями господарства споживчої кооперації. За цією ознакою виділяються капітальні вкладення у відтворення основних фондів торгівлі, громадського харчування, заготівель, промисловості, транспорту, закладів освіти, охорони здоров'я тощо. Територіальна структура капітальних вкладень означає розподіл витрат, пов'язаних із створенням нових, розширенням та Модернізацією діючих основних фондів, за регіонами їх здійснення.

За призначенням капітальні вкладення поділяють на затрати, пов'язані з відтворенням основних фондів виробничого і невиробничого призначення. До першої групи затрат відносяться вкладення, що спрямовуються на створення основних фондів промисловості, сільського господарства, торгівлі, громадського харчування, заготівель, будівництва, транспорту. До капітальних вкладень, пов'язаних з відтворенням основних фондів невиробничого призначення, відносяться затрати на будівництво житла, об'єктів комунального та побутового призначення, навчальних закладів, закладів культури, охорони здоров'я.

У практиці господарської діяльності підприємств застосовуються два способи ведення робіт, пов'язаних з капітальними вкладеннями: підрядний і господарський.

При підрядному способі будівельно-монтажні роботи з капітального будівництва виконуються силами госпрозрахункових будівельних організацій. Підприємства й організації споживчої кооперації, для яких виконуються будівельно-монтажні роботи, вважаються замовниками, а підрядні будівельні організації (об'єднання, будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні управління, будівельні дільниці) -- підрядниками. Підрядники здійснюють роботи з капітального будівництва для підприємств-за-мовників, згідно з договорами, які укладаються на весь термін будівництва. Ними передбачається прийняття підрядником зобов'язань щодо виконання своїми силами та засобами будівництва об'єкта відповідно до проекту та вимог діючих будівельних норм і правил. Замовник повинен надати підряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію та забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняття завершених будівництвом об'єктів, а також оплату вартості виконаних будівельно-монтажних робіт.

Для виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт підрядник має право залучати інші спеціалізовані підрядні організації, з якими укладаються договори субпідряду. Однак зазначимо, що відповідальність перед замовником за якість виконаних робіт несе основний (генеральний) підрядник.

Беручи до уваги те, що підрядні будівельні організації мають постійну матеріально-технічну базу, необхідне обладнання, механізми, кваліфіковану робочу силу, при підрядному способі капітальних вкладень забезпечується якісне виконання будівельно-монтажних робіт сучасними методами будівництва, підвищення ефективності капітальних вкладень, що свідчить про його переваги. Наявність власної будівельної індустрії в системі споживчої кооперації засвідчує можливість ширшого впровадження підрядного способу ведення робіт, пов'язаних з капітальними вкладеннями, у практику функціонування господарюючих суб'єктів Системи.

При господарському способі будівництва підприємства й організації виконують будівельно-монтажні роботи власними силами без залучення підрядників. Забудовники поєднують у одній юридичній особі і замовника, і підрядника. З цією метою підприємства, організації створюють спеціалізовані будівельно-монтажні бригади, дільниці, управління, самостійно забезпечують будівельно-монтажне виробництво будівельними матеріалами, обладнанням, інструментами, будівельними механізмами, робочою силою, а також самостійно виконують усі інші види робіт, пов'язаних з будівництвом.

1.2 Нормативно-правове забезпечення капітальних вкладень

Капітальні вкладення -- це використання фінансових ресурсів на відтворення (просте й розширене) основних засобів виробничого і невиробничого призначення, на створення нових, реконструкцію і розвиток наявних основних засобів, включаючи об'єкти соціальної сфери (будівництво житла, заклади культури, охорону здоров'я тощо).

Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» джерелами формування майна підприємства і, отже, джерелами капітальних вкладень можуть бути:

* власні фінансові ресурси (власний капітал), в тому числі прибуток, одержаний від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

* амортизаційні відрахування на повне відтворення основних засобів;

* бюджетні асигнування;

* кредити комерційних банків та інших юридичних осіб;

* безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

* інші джерела, не заборонені законодавчими актами.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємствам усіх форм власності надане право протягом року включити до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів (поточний, середній, капітальний ремонт, реконструкція, модернізація), на суму, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок року. Отже, частина витрат на капітальні вкладення у вигляді витрат на реконструкцію та модернізацію основних засобів може бути включена до складу валових витрат. Це -- суттєва податкова пільга підприємствам, які здійснюють такі витрати.

В умовах ринкової економіки найбільша питома вага у складі джерел фінансування капітальних вкладень (у тому числі у підприємств державної форми власності) належить власним фінансовим ресурсам підприємств. Це головним чином прибуток, амортизаційні відрахування та інші кошти підприємств, які мають назву децентралізованих джерел капітальних вкладень. До складу децентралізованих належать також капіталовкладення за рахунок банківських кредитів, якщо вони надаються на основі кредитних угод між підприємствами і комерційними банками.

Незалежно від джерел фінансування децентралізованих капітальних вкладень підприємства до початку фінансування витрат розробляють і затверджують титульні списки (перелік об'єктів, що підлягають фінансуванню), проектно-кошторисну документацію, залучаючи в разі необхідності до цієї роботи спеціалізовані проектно-конструкторські інституції. Самостійно підприємства визначають і спосіб ведення будівельно-монтажних робіт -- підрядний чи господарський.

За підрядного способу ведення робіт доручається одній або кільком спеціалізованим будівельно-монтажним організаціям. Найчастіше підрядниками виступають будівельні трести, будівельні управління, пересувні механізовані колони та ін. В основі взаємовідносин між підприємством-замовником і підрядником лежить договір підряду, невід'ємною частиною якого є графіки виконання робіт.

Замовник сплачує вартість витрат, пов'язаних із проведенням робіт підрядними організаціями, безпосередньо зі свого розрахункового рахунку в комерційному банку, використовуючи, як правило, форму розрахунків платіжними дорученнями. Вони виписуються й передаються до банку на підставі двосторонніх актів про виконання робіт. Банки не контролюють ці розрахунки, як не контролюють і оформлення фінансування й хід будівництва, тобто всю відповідальність за цільове та ефективне використання коштів на капітальні вкладення несуть самі учасники інвестиційного процесу, що відбувається за рахунок децентралізованих джерел.

Господарський спосіб ведення будівельно-монтажних робіт передбачає проведення, робіт власними силами й засобами самого підприємства, тобто без залучення сторонніх підрядних будівельних організацій. При цьому способі виконання робіт джерелом капітальних вкладень можуть бути ресурси, які мобілізуються в самому будівництві. До таких джерел належать економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, зменшення запасів нормованих активів, інші кошти.

Підприємство-інвестор, що проводить роботи господарським способом, з банківського рахунку сплачує всі витрати на будівництво, включаючи придбання будівельних матеріалів, устаткування, деталей, блоків, конструкцій, одержує кошти на виплату заробітної плати робітникам і службовцям тощо. Якщо у складі підприємства є відділ капітального будівництва (ВКБ), що має власний поточний рахунок у банку, між ВКБ і підприємством виникають розрахунки за виконані будівельно-монтажні роботи: кошти з поточного рахунку основної діяльності підприємства переносяться на рахунок ВКБ. Всі ці грошові розрахунки також не підлягають банківському контролю.

Під централізованими капітальними вкладеннями розуміють витрати, які здійснюються за рахунок централізованих джерел фінансування -- коштів державного бюджету або тих, які надаються підприємству в системі внутрішньогалузевого перерозподілу відповідними органами управління.

Ці кошти мають дедалі меншу питому вагу в загальному обсязі капіталовкладень діючих підприємств; вони направляються головним чином на будівництво нових підприємств та об'єктів соціального призначення.

Обсяги цих капіталовкладень, титульні списки, проектно-кошторисна документація, джерела фінансування централізованих капіталовкладень визначаються і затверджуються міністерствами, відомствами, іншими органами управління. Банки фінансують централізовані капіталовкладення, виходячи з планів фінансування, зі спеціально відкритих для цієї мети рахунків. При цьому вони здійснюють контроль за виконанням усіх параметрів плану фінансування.

1.3 Огляд літературних джерел по темі

Ефективність капітальних вкладень характеризує економічний або соціальний результат, що досягається їх реалізацією в практику функціонування господарюючих суб'єктів, а також доцільність їх здійснення. У сучасних умовах у вітчизняній практиці економічна ефективність капітальних вкладень визначається співставленням ефекту (результату) і величини капітальних витрат, що обумовили цей ефект. Показником, що відбиває економічний ефект капітальних вкладень на підприємствах, є приріст прибутку, що визначається як різниця величини прибутку за кінцеві роки попереднього і розрахункового періодів.

Для розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень застосовують два взаємопов'язані показники: коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) капітальних вкладень та період (строк) окупності капітальних вкладень.

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень характеризується відношенням приросту прибутку до величини капітальних вкладень і визначається за формулою:

де Е -- коефіцієнт економічної ефективності;

П₁ -- прибуток кінцевого року розрахункового періоду;

П_о -- прибуток кінцевого року попереднього періоду;

К -- обсяг капітальних вкладень.

Розрахунок коефіцієнта економічної ефективності капітальних витрат для об'єктів, що споруджуються, здійснюється за формулою:

де П -- загальна сума прибутку за рік.

Другий показник -- строк (період) окупності капітальних вкладень визначається як відношення обсягів капітальних вкладень до економічного ефекту і є зворотним попередньому показнику економічної ефективності капітальних вкладень:

де Т -- строк (період) окупності капітальних вкладень.

Цей показник дозволяє визначити період, протягом якого капітальні витрати будуть відшкодовані за рахунок економічного ефекту.

Викладена методика визначення ефективності капітальних витрат дозволяє розрахувати загальну економічну ефективність здійснюваних реальних інвестицій шляхом обчислення очікуваного коефіцієнта прибутковості інвестування. Проте її застосування не дає можливості отримати достатньо об'єктивну оцінку доцільності реальних інвестицій в умовах формування ринкових відносин. Це зумовлюється тим, що вона:

1) обмежує грошові потоки лише прибутком, хоча зарубіжний досвід оцінки ефективності капітальних вкладень свідчить Яро те, що в реальній практиці інвестиції повертаються у вигляді грошового потоку (cash-flow), який складається із суми чистого прибутку й амортизаційних відрахувань;

2) не враховує чинник часу, тому що показники (прибуток, обсяги капітальних вкладень), які використовуються для визначення економічної ефективності капітальних вкладень, не приводься до теперішньої вартості;

3) дозволяє отримати лише однобічну оцінку ефективності капітальних вкладень, тому що обидва вищерозглянуті показники ґрунтуються на використанні однакових вихідних даних (суми прибутку й обсяги капітальних вкладень);

4) не враховує існуючі в ринковій економіці господарський ризик та інфляцію.

Таким чином, з переходом до ринкових відносин виникає потреба у використанні таких методичних основ оцінки доцільності капітальних вкладень, які дали б можливість усунути перераховані недоліки, що властиві офіційній методиці визначення показників економічної ефективності капітальних вкладень. При цьому заслуговують на увагу базові принципи і методичні підходи, що використовуються в практиці оцінки ефективності реальних інвестицій у країнах з розвиненою ринковою економікою.

4. Ефективність використання капіталу в цілому наступна. Капітал в цілому являє собою суму оборотних коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Ефективність використання капіталу найкраще характеризується його рентабельністю. Рівень Рентабельності капіталу вимірюється відсотковим відношенням балансового прибутку до величини капіталу.

Рівень Рентабельності капіталу може бути висловлений наступною формулою, що характеризує його структуру:

, (13)

де Р - рівень рентабельності капіталу, %;

П - балансовий прибуток, грн.;

Т - виручка, грн.;

К_О - коефіцієнт оберненості засобів, обертів;

Ф - фондовіддача основних фондів, грн.;

Ф_Н - фондовіддача нематеріальних активів, грн.

Дана формула показує, що рівень рентабельності капіталу знаходиться в прямій залежності від рівня балансового прибутку на 1 грн. виручки, коефіцієнта оборотності оборотних коштів, фондовіддачі основних фондів, фондовіддачі нематеріальних активів.



РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ТА ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «КИЇВСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод"

ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" засновано за наказом Мiнiстерства енергетики та електрифiкацiї України вiд 30 березня 1994 року №81 вiдповiдно до Указу Президента України "Про корпоратизацiю майна державних пiдприємств" вiд 15 червня 1993 року шляхом перетворення.

Метою діяльності ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" є отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Пiдприємство займається наступними видами дiяльностi:

- виготовлення засобiв малої механiзацiї, ковальсько-пресового обладнання, механiзованого iнструменту;

- органiзацiя виготовлення, випробування та доводка дослiдних зразкiв засобiв малої механiзацiї та iншого обладнання;

- виробництва литва з чавуну, кольорових металiв;

- виготовлення поршнiв для двигунiв с/г технiки i т.iн.

Обсяг виробництва не залежить вiд сезонних змiн. На поточний момент вся продукцiя ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" реалiзується виключно на вiтчизняному ринку. Основними споживачами виробляємої продукцiї підприємства є сiльськогосподарськi галузi народного господарства. В той же час пiдприємством ведеться робота в напрямку збiльшення обсягiв виробництва та пошуку нових методiв реалiзацiї продукцiї. Основною сировиною для виробництва продукцiї підприємства є металопродукцiя України та країн СНД.

Підприємство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.

Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства, користуючись додатками А, Б, необхідно скласти таблицю, що наведена в додатку В.

Отже, виходячи з даних додатку В, від всієї господарської діяльності в 2009 році підприємство ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" отримало чистого прибутку на суму 2 442,7 тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом 2007 року (чистий прибуток становив 0 грн.), то можна судити про покращення фінансового стану підприємства, а саме про зростання прибутковості виробництва. Все це свідчить про підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства, що пов'язано з гарною роботою відділів збуту та маркетингу.

Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції, що виготовляється, досить висока, і така продукція користуються попитом. Проте фондовіддача на досить низькому рівні (лише 2 грн. в 2009 році, і на 0,6 грн. менше цього показника в 2007 р.), що свідчить про застаріле обладнання. Отже, підприємству ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" доцільно було б продати частину основних засобів, оскільки вони вже застарілі, та на отриману суму закупити нове обладнання, більш досконале.

Також негативною тенденцією в діяльності підприємства 2009 р. є зниження продуктивності праці на 27,3 грн./чол. порівняно з 2007 р. Отже, вирішальною передумовою зростання продуктивності праці є, передусім, науково-технічний прогрес, впровадження ресурсозберігаючих технологій, вдосконалення технології виробництва і продукції.

В 2009 році в порівнянні з відповідним періодом 2008 року чисельність всього персоналу знизилась на 36. Через нестачу власних коштів у підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" воно було змушено звільнити працюючих.

Низькою у 2009 р. також залишається рентабельність фондів, що становить 0,9% (хоча вона порівняно з 2007 р. і зросла на 0,6%), та рентабельність виробництва - 0,8% (хоча вона порівняно з 2007 р. і зросла на 0,5%). Це все пояснюється, насамперед, низьким рівнем ефективності використання ресурсів підприємства та наявністю застарілого обладнання.

Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" за 2009 рік свідчать про незадовільне становище підприємства. Це обумовлено низькою продуктивністю праці, рентабельністю фондів і виробництва, зменшенням обсягу виробництва продукції.

Необхідно діяльність підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" орієнтувати на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.

2.2 Фінансовий стан підприємства, його зміст, показники, їх розрахунок та аналіз

Підприємства, здійснюючи свою діяльність, несуть повну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Це зумовлює необхідність ефективного управління підприємством та підтримки його фінансового стану.

Існують різні наукові визначення поняття фінансового стану підприємства, серед яких можна виділити формулювання: Поддєрьогіна А.М., Філімоненкова О.С., Онисько С.М. та Марича П.М.

„Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів” [33].

За визначенням Філімоненкова О.С.: „Під фінансовим станом підприємства розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями” [32].

Онисько С.М. та Марич П.М. сформулювали таке визначення: „Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю його фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю" [24].

Таким чином, фінансовий стан є результатом взаємодії усіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так і джерелами їх формування.

Оцінка фінансового стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують фінансово-господарське становище суб'єктів господарювання, основними з яких є: показники прибутковості, показники оцінки майнового стану, показники ліквідності та платоспроможності, показники фінансової стійкості та стабільності, показники рентабельності.

Отже, виходячи з даних додатку Д, можна зробити висновок, що у 2009 р. обсяг отриманих грошових коштів становив 22 209,2 тис. грн., що на 1394,6 тис. грн. менше цього показника у 2007 р. Також до негативних моментів діяльності підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" можна віднести значне зростання у 2009 р. порівняно із 2007 р. кредиторської та дебіторської заборгованостей - на 2808,5 тис. грн. та 5919,8 тис. грн. відповідно. Це пов'язано, насамперед, із незначною кількість власних коштів підприємства, і, як наслідок, неспроможністю підприємством своєї діяльності без зовнішніх джерел фінансування. Це пояснюється й тим, що у даного підприємства немає фактичної наявності власних джерел формування оборотних активів та у 2009 р. воно потребує 3366,2 тис. грн. (що на 908,8 тис. грн. більше цього показника 2007 р.) для формування оборотних активів.

Показник обіговості оборотних активів показує, скільки разів за період обертаються активи підприємства. У 2009 р. один оборот активів зріс на 310 днів порівняно із аналогічним показником 2007 р. Уповільнення обертання ресурсів та збільшення періоду їх обороту характеризує зменшення ефективності діяльності підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод". Можливо дана тенденція мала місце через невиважену виробничо-торгівельну та логістичну політику підприємства у 2009 р. у порівнянні з попередніми періодами

Позитивним і діяльності даного підприємства є значне зростання чистого прибутку підприємства. У 2009 р. чистий прибуток підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" становив 9 984,9 тис. грн., що на 9605,5 тис. грн. більше цього показника у 2007 р., що свідчить про значне зростання дохідних активів.

Зростання прибутку підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" можна також пов'язати із зростанням рентабельності продаж (на 23% у 2009 р. в порівнянні з 2007 р.), операційної діяльності (на 33%), звичайної діяльності (на 43%), амортизації (на 96%) та ін.

Що стосується обсягів фінансових ресурсів підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод", то вони також зросли на 14983,8 тис. грн. у 2009 р. порівняно до 2007 р., в основному за рахунок зростання власних фінансових ресурсів (на 22035,5 тис. грн. у 2009 р. порівняно до 2007 р.), що є також позитивним моментом в діяльності підприємства.

Отже, після розгляду додатку Д, можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до «позитивного»: збільшення валюти балансу протягом 2007-2009 рр., чистого прибутку, рентабельності всього капіталу, а до «негативного» можна віднести зростання приросту зобов'язань та дебіторської заборгованості, нестачі власних джерел формування оборотних активів та висока залежність від зовнішніх джерел фінансування.

2.3 Фінансові ресурси підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод", їх склад, структура та аналіз

Розвиток будь-якого підприємства вимагає належного сталого фінансового забезпечення, що передбачає досягнення безперервності руху фінансових ресурсів у відтворювальних процесах економічної діяльності суб'єктів господарювання шляхом раціонального використання власних фінансових ресурсів, залучення додаткових джерел фінансування та узгодження обсягів власних і залучених фінансових ресурсів відповідно до потреби.

Фінансові ресурси - це всі грошові кошти підприємства, накопичені в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, акумульовані в цільових фондах і перетворені у відповідну матеріальну форму або призначені для здійснення визначених витрат [14]. Як бачимо, таке визначення сутності фінансових ресурсів ґрунтується на розширеному їх трактуванні: кошти, наявні у розпорядженні суб'єкта господарювання, що характеризують фінансовий стан підприємства і водночас є джерелом його розвитку; основним джерелом їх формування є валовий національний продукт.

Автори підручника за редакцією А.Поддєрьогіна уточнюють, що до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина коштів, яка використовується в нефондовій формі [34]. При цьому, наприклад, І. Бланк наголошує, що дана сукупність коштів формується з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді [6].

Розмір фінансових ресурсів, що формується на рівні підприємства, визначає можливості здійснення необхідних капітальних вкладень, збільшення оборотних активів, виконання усіх фінансових зобов'язань, забезпечення потреб соціального характеру.

Таким чином, фінансові ресурси можна визначати і як грошові фонди цільового призначення, що формуються в процесі розподілу і перерозподілу суспільного продукту та використовуються у статутних цілях підприємств [11].

У процесі формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів підприємств виникає широкий спектр грошових відносин, які відображають економічний зміст сфери фінансів. У згаданому контексті фінансові ресурси розглядають також через форму їх вираження, зокрема, як сукупність власних грошових доходів і надходжень ззовні (залучені і позичені кошти) [18], грошові кошти і прирівняні до них потоки [21], грошові засоби, кошти, прибутки і надходження, що є в розпорядженні підприємства [12], призначені для виконання фінансових зобов'язань підприємства, фінансування поточних витрат і витрат, пов'язаних з розширенням виробництва та підтримки стійкості фінансово-економічної діяльності господарюючого суб'єкта. Таким чином, вся сукупність фінансових відносин підприємств може бути умовно подана у вигляді грошових потоків і мати чіткі вартісні характеристики.

Отже, з'ясувавши сутність фінансових ресурсів підприємства, на прикладі підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" визначимо склад та структуру фінансових ресурсів підприємства (табл. 2.1.)

Дані табл.2.1. свідчать, що підприємство ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" станом на кінець 2009 року має загальний розмір капіталу 38 783,1 тис. грн. За останні 2 роки спостерігаємо його збільшення на 15268,6 тис. грн. порівняно з 2007 роком.

Основну частку у валюті балансу підприємства станом на кінець звітного року займає позиковий капітал, розмір власного капіталу становить 18 172,2 тис. грн або 46,9% від сукупного капіталу. Проте в цьому можна побачити і позитивну тенденцію, що призвела до збільшення частки власного капіталу, адже його частка у 2009 р. порівняно із 2007 р. зросла на 22,5%.

Таблиця 2.1 Склад та структура фінансових ресурсів підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" протягом 2007-2009 рр. (пасив балансу)

Види фінансових ресурсів	2007р	2008р	2009р	Відхилення 2009 р.до 2007 р.
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	+\-	%
Власний капітал	31,1	0,1	31,1	0,1	31,1	0,1	0	0
Статутний капітал
Додатковий капітал	0	-	0	-	0	-	0	0
Резервний капітал	0	-	0	-	0	-	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	-2 267,6	9,6	177,5	0,5	10 162,4	26,2	+12430	+16,6
Усього за розділом І	5 742,2	24,4	8 187,3	24,4	18 172,2	46,9	+12430	+22,5
ІІ. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	11,7	0,05	0	-	0	-		-0,05
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	0	-	9 158	27,3	3 018	7,8	+3 018	+7,8
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	12 878,2	54,8	0	-	0	-	-12878,2	-54,8
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	0	-	0	-	0	-	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	3 125,7	13,3	4 963,8	14,8	6 768,5	17,5	+3642,8	+4,2
Поточна заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом	35,1	0,1	199,4	0,6	109,6	0,3	+74,5	+0,2
- зі страхування	24,9	0,1	8,9	0,03	4,8	0,01	-20,1	-0,09
- з оплати праці	46,1	0,2	65,2	0,2	48,5	0,1	+2,4	-0,1
Інші поточні зобов'язання	759,4	3,2	7 638,6	22,7	7 801,7	20,1	+7042,3	+16,9
Усього за розділом ІV	17 760,6	75,5	15 736,3	46,8	17 592,9	45,4	-167,7	-30,1
V.Доходи майбутніх періодів	0	-	513,3	1,5	0	-	0	-
Баланс	23514,5	100	33 594,9	100	38 783,1	100	+15268,6	0

Головною причиною зазначеного розміру власного капіталу протягом аналізованого періоду є наявність непокритих збитків, що призвело до порушення основних принципів господарювання, в результаті чого підприємство не лише втратило можливість здійснювати самофінансування, але й виконувати умови самоокупності виробництва. Слід відмітити зменшення поточних зобов'язань відносно 2007 року, на 167,7 тис. грн, що на 100 % було спричинено зменшенням розміру кредиторської заборгованості.

Також негативним моментом в діяльності підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" є зростання поточної заборгованості за розрахунками з бюджетом (на 74,5 тис. грн. у 2009 р. порівняно із 2007 р.), з оплати праці (на 2,4 тис. грн.) та інших поточних зобов'язань (на 7042,3 тис. грн.).

Таким чином, за період з 2007 по 2009 роки відмічаємо наступні зміни у структурі пасивів підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод":

- значне збільшення валюти балансу протягом 2007-2009 рр. на 15268,6 тис. грн.;

- спостерігається покращення структури капіталу, про що свідчить зменшення частки залучених коштів для фінансування поточної діяльності підприємства;

- станом на кінець 2009 року співвідношення між власним та позиковим капіталом становить 46,9% до 53,1%. Оптимальним вважають співвідношення 50 %: 50 %. Однак, власний капітал підприємства протягом аналізованого періоду зростав в основному за рахунок зростання нерозподіленого прибутку, що свідчить про підвищення фінансової незалежності підприємства.

2.4 Розрахунок та аналіз фінансової стійкості та платоспроможності досліджуваного підприємства

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Підходи науковців до визначення сутності платоспроможності підприємства можна звести до такого:

1) платоспроможність визначається наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки (західні науковці -- Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда);

2) платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання (російські вчені -- В. В. Ковальов, М. М. Крейніна, М. С. Абрютина, А. В. Грачов, Е. І. Уткін, А. Д. Шеремет);

3) платоспроможність представлена як важливий показник фінансової стійкості (вітчизняні вчені-економісти-- Н. В. Тарасенко, В. І. Іващенко, М. А. Болюх, Є. В. Мних, В. М. Мельник) [17].

Показником платоспроможності підприємства на певну дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, своїм робітникам та службовцям.

Фінансова стійкість - характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів.

Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу.

За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:

- про інтенсивність використання позикових засобів;

- про ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

- про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів [3].

Проведемо спочатку оцінку фінансової стійкості підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" протягом 2007-2009 рр. (табл.2.2).

Отже, відповідно до розрахунків табл. 2.2., можна зробити висновки щодо нестійкого фінансового стану підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод", оскільки коефіцієнт автономії є меншим від нормативу протягом 2007-2009 рр., що вказує на значну залежність від зовнішніх джерел фінансування. Про це свідчить і значення коефіцієнта фінансової залежності, що становив у 2009 р. 2,13, що хоч і є менше 2007 р. на 1,97, однак свідчить про недостатність власного капіталу, що є негативним для підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод".

Відповідно до значень коефіцієнта поточних зобов'язань, можна зробити висновок щодо незначної частки фінансування діяльності підприємства у 2009 р. за рахунок довгостроково залучених джерел. При чому відповідно до значень коефіцієнту співвідношення залученого і власного капіталу(1,13) та коефіцієнту концентрації залученого капіталу (0,53), що не відповідають нормативним значенням, можна сказати, що на підприємстві ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" наявні кошти для фінансування поточної діяльності, проте їх недостатньо. Це також підтверджує значення коефіцієнту забезпечення власними коштами, що становить 0,36 у 2009 р. і відповідає нормативу.

Таблиця 2.2 Оцінка фінансової стійкості підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" протягом 2007-2009 рр.

Показники	Норматив	2007 р	2008 р	2009 р	Відхилення 2009р. до 2007р.
1. Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)	>0,5	0,24	0,24	0,47	+0,23
2. Коефіцієнт фінансової залежності	<0,5	4,10	4,10	2,13	-1,97
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	>0,5	-3,05	1,89	1,37	+4,42
4. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	<0,5	0,76	0,76	0,53	-0,23
5. Коефіцієнт поточних зобов'язань	>0,5	0,76	0,66	0,49	-0,27
6. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	<0,1	3,1	3,1	1,13	-1,97
7. Коефіцієнт забезпечення власними коштами	>0,1	-0,14	0,25	0,36	+0,5
8. Коефіцієнт фінансової стабільності	>1	0,32	0,50	1,03	+0,71

Отже, можна зробити висновок щодо нестійкого та навіть критичного фінансового стану підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод", що є загрозливим для подальшої діяльності підприємства.

Далі проведемо оцінку платоспроможності (ліквідності) підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" протягом 2007-2009 рр. для цього побудуємо табл.2.3.



Таблиця 2.3 Оцінка платоспроможності (ліквідності) підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" протягом 2007-2009 рр.

Показники	Норматив	2007 р	2008 р	2009р	Відхилення 2009 до 2007 р..+ -
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)	>1	0,86	1,20	1,36	+0,5
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	>0,5	0,44	0,81	0,87	+0,43
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2	0,0002	0,04	0,04	+0,0398
4. Частка оборотних активів в загальній сумі активів	За планом	0,65	0,58	0,62	-0,03
5. Частка виробничих запасів в оборотних активах	>0,5	0,42	0,19	0,2	-0,22

Відповідно до наведених в табл. 2.3. розрахунків, можна зробити висновок щодо низького рівня ліквідності активів підприємства ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод", оскільки майже всі коефіцієнти не відповідають нормативам.

Загальний коефіцієнт покриття у 2009 р. становить 1,36, що на 0,5 більше від розрахунків 2007 р., і відповідає нормативу. Проте, даний показник свідчить про недостатність оборотних засобів для покриття боргів підприємства, хоча ситуація протягом 2007-2009 рр. трохи і покращилася. Коефіцієнт швидкої ліквідності також протягом 2007-2009 рр. відповідає нормативним значенням, і становить у 2009 р. 0,87, тобто 87% поточних зобов'язань може бути погашено за рахунок не лише наявних грошових коштів, а й очікуваних фінансових надходжень.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності, що є також нижчим за оптимальне значення, і протягом 2007-2009 рр. становив відповідно 0,0002, 0,4 і 0,4, є свідченням недостатності грошових коштів для негайного покриття зобов'язань.

Частина оборотних активів в загальній сумі активів та частина виробничих запасів в оборотних активах протягом аналізованого періоду майже не змінюються і їх значення свідчать про те, що підприємство ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше).

Тобто, підводячи загальний підсумок за усіма вищенаведеними розрахунками стверджуємо, що баланс підприємства не є ліквідним. Йому не вистачає власних джерел фінансування для формування оборотних активів. Крім того, протягом 2007--2009 років підприємство ВАТ "Київський експериментальний механiчний завод" є неплатоспроможним.

Тому робітники фінансово-аналітичних служб провинні проводити оперативний, перспективний аналіз та оцінку фінансового становища підприємства, адже якщо не прийняти своєчасних антикризових заходів -- підприємство має шанси отримати статус банкрута.



Розділ 3. Організація планування та фінансування капітальних вкладень

3.1 Планування капітальних вкладень та джерел їх фінансування

Планування капіталовкладень, його обсягів ведеться в такій послідовності:

1) складають баланс виробничих потужностей підприємства;

2) оцінюють можливий приріст виробничих потужностей, за рахунок проведення технічного переоснащення реконструкції та розширення;

3) визначають необхідні обсяги на будівництво (нове).

При будь-якому способі ведення будівельно-монтажних робіт визначається кошторисна вартість будівництва, вона і є ціною за спорудження об'єкта і розраховується згідно із встановленими цінами, тарифами, розцінками на будівельно-кошторисні роботи.

7. Економічна ефективність виробничих інвестицій визначається за допомогою показників її абсолютної і порівняльної економічної ефективності.

Абсолютна ефективність капіталовкладень показує загальну величину їх віддачі і визначається співвідношенням величини економічного ефекту з величиною самих затрат.

Абсолютну величину інвестицій можна оцінити за допомогою таких показників:

1) коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат - це відношення приросту прибутку підприємства до капітальних затрат (реконструкцію технічного переобладнання).

Ер=,



де ДП - приб. підприємства (приріст); К₁ - капітальні затрати

За рік:

Ер=,

де П - прибуток підприємства; К - капітальні застрати.

2) термін окупності - визначається, як обернений показник економічної ефективності:

Т_ок =

Т_ок =

розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (Ер) повинен порівнюватися із нормативним, який встановлюється міністерством країни на певний період.

На Україні прийнято нормативний коефіцієнт економічної ефективності - 0,15, якщо Ен > Ер Ен = 0,15

якщо Ен < Ер, то капіталовкладення вважають недоцільними, то тоді вирішують про доцільність, якщо Ен < Ер, то доцільно.

Розрахунок порівняльної ефективності капіталовкладень проводять тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів. Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум приведених затрат.

Приведені затрати - це собівартість випуску продукції в іншому порядку + порівняльний нормативний коефіцієнт х на капіталовкладення “і” порядку.



З _прив. = Сі + Ен х Кі.

Сі - собівартість випуску продукції в “і-му” порядку;

Ен - порівняльний нормативний коефіцієнт;

Кі - капіталовкладення в “і-му” порядку.

Приведені затрати можуть визначатись і в розрахунку на 1-цю продукції.

Той проект називаються найкращим з економічної точки зору, де приведені затрати є мінімальними.

Розрахунковий термін окупності додаткових капіталовкладень розраховують:

Т_ок = ;

де К₂ - К₁ - капітальні вкладення; С₁ - С₂ - собівартість;

Фінансування капітальних вкладень -- це забезпечення фінансовими

ресурсами витрат щодо відтворення основних фондів.

Джерела фінансування капітальних вкладень формуються двома методами:

безповоротним (метод фінансування) і поворотним (метод кредитування).

Безповоротний метод фінансування передбачає надання інвесторам фінансових ресурсів на капітальні вкладення в порядку прямого їх виділення та без наступного повернення. У такому порядку використовуються бюджетні асигнування, кошти спеціальних позабюджетних фондів, власні й залучені кошти інвесторів.

Поворотний метод забезпечення капітальних вкладень ресурсами передбачає надання інвестору кредитів у тимчасове користування на чітко визначений термін за плату і умов повернення та цільового використання.

Кредитування підприємств на капітальні вкладення більш повно відповідає умовам переходу до ринку. Воно має стимулювати підприємства до підвищення ефективності капітальних вкладень, здійснюваних за рахунок кредитів банку.

Фінансування і кредитування капітальних вкладень має здійснюватися через установи банків. У цьому зв'язку у відповідних банках необхідно концентрувати кошти, що виділяються на фінансування капітальних вкладень. Кошти бюджетів, позабюджетних фондів, а також довгостроковий кредит, що виділяються на фінансування капітальних вкладень, обліковуються в банках на окремих рахунках.

Власні кошти інвесторів, призначені на фінансування капітальних вкладень, зберігаються, як правило, на основних поточних рахунках підприємств. Водночас на прохання підприємств на договірній основі і за відповідну плату банки можуть відкривати їм окремі рахунки для обліку надходжень та використання власних коштів, призначених для фінансування капітальних вкладень. Розмежування у інвесторів власних коштів, що виділяються на фінансування капітальних вкладень на окремому рахунку, здійснюється і при змішаному фінансуванні, тобто якщо поряд з бюджетними асигнуваннями використовуються відповідні кошти інвесторів.

Кошти, що призначені для фінансування капітальних вкладень та обліковані на відповідних рахунках в установах банків, використовуються за цільовим призначенням. Бюджетні асигнування і кошти позабюджетних фондів, що виділяються на фінансування державних централізованих капітальних вкладень, витрачаються на оплату виконуваних обсягів цих капітальних вкладень під контролем відповідного органу і банку.

Размещено на Allbest.ru