Щодо плати за землю підприємствами, установами та організаціями, які є орендодавцями, що користуються пільгами по платі за землю, але надають земельні ділянки в оренду іншим юридичним особам, бюджетним установам, що в свою чергу, в установленому порядку звільняються від сплати земельного податку, то пільги встановлено лише платникам земельного податку.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Орендна плата

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

Ш для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Ш для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

не може перевищувати:

Ш для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

Ш для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Індексація нормативної грошової оцінки земель

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = [І 10]:100

де І індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Розділ 2. Практика справляння податку за землю в Україні

2.1 Аналіз показників виконання бюджетів всіх рівнів

Виконання дохідної частини зведеного бюджету за 2008 рік становило 297,9 млрд. грн., що на 78 млрд. гри., або на 7,4 %, більше аналогічного показника попереднього року. У процентах до ВВП цей показник склав 31,3 %, що на 1,2 % більше показника 2007 року (див. таблицю 2.1).

Частка загального фонду у структурі зведеного бюджету становила 80,06%, і складала 238,5 млрд. грн., частка спеціального фонду склала 19,94 % , і становила 59,4 млрд. грн. Загальний і спеціальний фонди збільшилися на 42,3 % і 12,7 % відповідно, порівняно з показником попереднього року.

До дохідної частини державного бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 224,0млрд. грн., що на 62,4 млрд. грн., або на 38,6 %, більше аналогічного показника 2007 року. У тому числі до загального фонду державного бюджету надійшло 178,6 млрд. грн., а до спеціального - 45,4 млрд. грн. Частка у доходах зведеного бюджету становила 75,2 %.

У 2008 році дохідна частина місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) становила 73,9 млрд. грн., що на 15,6 млрд. грн., або на 26,7 %, більше ніж цей показник минулого року. До загального фонду надійшло 59,9 млрд. грн., до спеціального фонду - 14,0 млрд. грн. Відповідно частка у доходах зведеного бюджету становила 24,8%.

Виконання дохідної частини зведеного бюджету за 2009 рік становило 288,6млрд. грн., що на 9,3 млрд. гри., або на 4,2 %, менше аналогічного показника у 2008 році. До загального фонду у зведеному бюджеті надійшло 224,3 млрд. грн., до спеціального фонду - 64,3 млрд. грн. Загальний фонд зменшився на 14,2 млрд. грн., а спеціальний фонд збільшилися на 4,9 млрд. грн., порівняно з показником попереднього року.

До дохідної частини державного бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 217,6 млрд. грн., що на 6,4 млрд. грн., або на 3,9 %, менше аналогічного показника 2008 року. У тому числі до загального фонду державного бюджету надійшло 164,7 млрд. грн., а до спеціального - 52,9 млрд. грн. Частка у доходах зведеного бюджету становила 75,4 %.

У 2009 році дохідна частина місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) становила 71,0 млрд. грн., що на 2,9 млрд. грн., або на 4 %, менше ніж у 2008 році. До загального фонду надійшло 59,6 млрд. грн., до спеціального фонду - 11,4 млрд. грн. Відповідно частка у доходах зведеного бюджету становила 24,6%. У 2009 році річний план було виконано на 88,8 %.

Негативні значення в дохідності бюджетів країни говорять про великий вплив, який справила світова економічна криза, на економічний стан держави.

Виконання дохідної частини зведеного бюджету за 2010 рік становило 314,4 млрд. грн., що на 25,8 млрд. гри., або на 8,9 %, більше аналогічного показника попереднього року. Річний план виконано на 98,4 %.

Таблиця 2.1 - Доходи Зведеного, Державного та місцевих бюджетів України за 2007-2010 роки

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 рік проти 2009 року
					Абсолютний приріст,млрд. грн.	Темпи приросту, %
Зведений бюджет, млрд. грн., у т. ч:	219,9	297,9	288,6	314,4	25,8	8,9
у % до ВВП	30,5	31,3	31,6	29,0	x	x
- загальний фонд	167,2	238,5	224,3	268,7	44,4	19,8
- спеціальний фонд	52,7	59,4	64,3	45,7	-18,6	-28,9
Державний бюджет (без урахування міжбюджетних трансфертів), млрд. грн.,у т. ч.:	161,6	224,0	217,6	233,9	16,3	7,5
частка у доходах зведеного бюджет, %	73,5	75,2	75,4	74,4	x	x
- загальний фон	122,3	178,6	164,7	201,1	36,4
- спеціальний фонд	39,3	45,4	52,9	32,8	-20,1	-38,0
Місцеві бюджети (без урахування міжбюджетних трансфертів), млрд. грн., у т. ч.:	58,3	73,9	71,0	80,5	9,5	13,4
частка у доходах зведеного бюджет, %	26,5	24,8	24,6	25,6	x	x
загальний фонд	44,9	59,9	59,6	67,6	8,0	13,4
спеціальний фонд	13,4	14,0	11,4	12,9	1,5	12,9

До дохідної частини державного бюджету (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) надійшло 240,5 млрд. грн., що на 15,2 млрд. грн., або на 6,7 %, більше аналогічного показника 2009 року. У тому числі до загального фонду державного бюджету надійшло 207,5 млрд. грн., а до спеціального - 33,0 млрд. грн.

Виконання дохідної частини державного бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) становило 233,9 млрд. грн., що на 16.3 млрд. грн., або на 7,5 %, більше відповідного показника попереднього року. Рівень виконання річного плану державного бюджету становить 94,3 %.

Динаміка щомісячних доходів державного бюджету за звітний період дещо відмінна від показників попереднього року. Це проявилося в уповільненні темпів зростання надходжень у серпні - вересні 2010 року, пов'язаному з заходами щодо врегулювання питання погашення прострочених сум з відшкодування ПДВ. Суцільною лінією на графіку 2.1 показано тренд надходжень згідно з офіційними даними Державного казначейства, пунктирною - тренд без урахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, оформлених облігаціями внутрішньої державної позики.



Графік 2.1 - Динаміка щомісячних надходжень до державного бюджету у 2005 - 2010 роках

Таким чином, виконання дохідної частини державного бюджету характеризувалося такими ознаками:

Ш стабілізацією надходжень основних податків до бюджету;

Ш меншими обсягами відшкодування ПДВ порівняно з попередніми двома роками:

Ш збільшенням надходжень до бюджету акцизного збору, в першу чергу - акцизного збору з тютюну та тютюнових виробів.

У цілому тренд надходжень до державного бюджету, зокрема в частині податкових надходжень, подібний до трендів попередніх років, окрім періоду, на який припала фінансово-економічна криза. Водночас врахування зі знаком «-» у третьому кварталі до дохідної частини бюджету обсягу, оформленого облігаціями внутрішньої державної позики для відшкодування податку на додану вартість на суму 16,4 млрд. грн., призвело до різкого падіння показника надходжень до дохідної частини державного бюджету.

Найбільш стабільним джерелом доходів державного бюджету, як і у 2009 році залишається акцизний збір, що завдяки підвищенню ставок демонструє стійку тенденцію до збільшення.

Відповідно до зазначених факторів, які впливали на бюджетні надходження, певних змін порівняно з показниками 2009 року зазнала структура дохідної частини зведеного та державного бюджетів.

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень зведеного бюджету за 2008 рік становила 76,3 %. Найбільшу питому вагу має податок на додану вартість 30,9 % і податок на прибуток підприємств - 16,1 %, найменшу питому вагу мають збори на спеціальне використання природних ресурсів (3,1%), із них плата за землю (2,2%), а також інші податкові надходження (2,4%).

Частка неподаткових надходжень зведеного бюджету становила 20,3 %. Найбільшу питому вагу мають доходи від власності і підприємницької діяльності 7,5%, і власні надходження бюджетних установ 6,9%, найменшу питому вагу мають адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу - 1,0 %.

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень державного бюджету в 2008 році становила 74,9 %. Найбільшу питому вагу мають податок на додану вартість і податок на прибуток підприємств, 41,1% і 21,2 % відповідно.

Частка неподаткових надходжень у доходах державного бюджету становила 23,6 %. Найбільшу питому вагу мають доходи від власності і підприємницької діяльності 9,5%, і власні надходження бюджетних установ 6,8%, найменшу питому вагу мають адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу - 0,9 %.

У 2009 році частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень зведеного бюджету зменшилися на 4,2 в. п. до 72,1 %. Водночас змінилась і структура самих податкових надходжень. Так, зменшилася частки практично всіх основних надходжень, окрім частки зборів на спеціальне використання природних ресурсів, що збільшилися на 0,8 в. п., та акцизний збір збільшився на 3,2 в. п.

Зокрема, податок на прибуток підприємств зменшився на 4,6 в. п., податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції - на 1,7 в. п., податок з доходів фізичних осіб залишився незмінним 15,4 в. п.

Частка неподаткових надходжень зведеного бюджету збільшилась на 5,3 в. п. і становила 25,6 %. При цьому, збільшилась частки таких складових неподаткових надходжень як: доходів від власності та підприємницької діяльності - на 3,8 в. п., власні надходження бюджетних установ - на 2,1 в. п. Водночас, частки адміністративних зборів та інших надходжень практично не змінились.

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень державного бюджету в 2009 році зменшилась на 6,5 в. п. Зміни у структурі доходів державного бюджету в цілому подібні до змін у структурі доходів зведеного бюджету. Основним чинником зменшення частки податкових надходжень у загальній структурі доходів державного бюджету - стало зменшення частки надходжень податку на прибуток підприємств (на 6,3 в. п.), податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 2,3 в. п.), податку на додану вартість (на 2,2 в. п.). Єдиним дохідним джерелом, частка якого у загальній структурі податкових надходжень державного бюджету зменшилася, став акцизний збір (збільшення на 4,1 в. п.).

Частка неподаткових надходжень у доходах державного бюджету збільшилась на 6,9 в. п. і становила 30,5 %. Основною причиною цього стало збільшення доходів від власності та підприємницької діяльності (на 5,1 в. п.), а також власних надходження бюджетних установ (на 2,5 в. п.).

За 2010 рік частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень зведеного бюджету збільшилася на 2,5 в. п. до 74,6 %. Водночас змінилась і структура самих податкових надходжень. Так. збільшитися частки практично всіх основних надходжень, окрім частки податку на додану вартість, що зменшилася на 1,8 в. п. Зокрема, податок на прибуток підприємств зріс на 1,3 в. п., акцизний збір - на 1,5 в. п., податок з доходів фізичних осіб - на 0,8 в. п., податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції - на 0,7 в. п.

Частка неподаткових надходжень зведеного бюджету зменшилася на 2,2 в. п. і становила 23,4 %. При цьому, скоротились частки таких складових неподаткових надходжень: доходів від власності та підприємницької діяльності - на 1,6 в. п., інших неподаткових надходжень - на 0,6 в. п. Водночас, частки адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ практично не змінились.

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень державного бюджету в 2010 році збільшилися на 3,0 в. п. Зміни у структурі доходів державного бюджету в цілому подібні до змін у структурі доходів зведеного бюджету. Основним чинником збільшення частки податкових надходжень у загальній структурі доходів державного бюджету - стало збільшення частки надходжень податку на прибуток підприємств (на 2,2 в. п.), акцизного збору (на 2,0 в. п.), податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 0,7 в. п.). Єдиним дохідним джерелом, частка якого у загальній структурі податкових надходжень державного бюджету зменшилася, став податок на додану вартість (скорочення на 2,0 в. п.).

Частка неподаткових надходжень у доходах державного бюджету зменшилася на 2,7 в. п. і становила 27,8 %. Основною причиною цього стало зменшення доходів від власності та підприємницької діяльності (на 1.9 в. п.), а також інших неподаткових надходжень (на 0,7 в. п.).

Структура доходів зведеного та державного бюджетів наведена у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Структура доходів Зведеного та Державного бюджетів України за 2008 - 2010 рік

Доходи	Зведеного бюджет	Державний бюджет
	2008	2009	2010	2008	2009	2010
Податкові надходження, у т. ч.:	76,3	72,1	74,6	74,9	68,4	71,4
- податок з доходів фізичних осіб	15,4	15,4	16,2	-	-	-
- податок на прибуток підприємств	16,1	11,5	12,8	21,2	14,9	17,1
- збори на спеціальне використання природних ресурсів, із них:	3,1	3,9	4,0	1,1	1,2	1,3
o плата за землю	2,2	2,9	3,0	-	-	-
- податок на додану вартість	30,9	29,3	27,5	41,1	38,9	36.9
- акцизний збір	4,3	7,5	9,0	5,7	9,8	11.8
- податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	4,1	2,4	2,9	5,5	3,2	3,9
- інші податкові надходження	2,4	2,1	2,2	0,3	0,4	0,4
Неподаткові надходження, у т.ч.:	20,3	25,6	23,4	23,6	30,5	27,8
- доходи від власності та підприємницької діяльності	7,5	11,3	9,7	9,5	14,6	12,7
- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу	1,0	0,9	0,3	0,9	0,8	0,7
- власні надходження бюджетних установ	6,9	9,0	9,1	6,8	9,4	9,4
- інші неподаткові надходження	4,9	4,4	3,3	6.4	5,7	5,0
Доходи від операцій з капіталом	2,3	1,3	1,0	0.9	0,5	0,2
Цільові фонди	1,1	0.8	0.9	0.5	03	0.5
Інші надходження	0.0	0.2	0.1	0.1	0.3	0.1

У 2010 році до державного бюджету надійшло 166,9 млрд.грн. податкових надходжень, що на 18,0 млрд. грн., або на 12,1 %, більше відповідного показника минулого року.

Фактичні податкові надходження склали 87,5 % річного плану, що на 2,8 в. п. менше рівня виконання плану за аналогічний період 2009 року. Причому річний план не було виконано за більшістю податкових статей.

До державного бюджету надійшло 40,0 млрд. гри. податку на прибуток підприємств, що на 7,4 млрд. гри., або на 22,7 %. більше відповідного показника попереднього року. Це становить 99,8 % річного плану надходжень за цим податком (за 2009 рік надійшло 77,7 % планових надходжень).

Щомісячна динаміка надходжень податку на прибуток підприємств у цілому повторює тенденції попередніх років.

Зростання надходжень податку на прибуток підприємств відбулося насамперед за рахунок збільшення на 9,6 млрд. грн. відрахувань податку приватним сектором економіки. Крім того, зріс обсяг сплаченого податку підприємствами державної форми власності (на 0,8 млрд. грн. порівняно з попереднім роком). Характерно, що половину всіх податкових зобов'язань зі сплати податку державний сектор виконав у І кварталі 2010 року. Водночас майже на дві третини скоротились обсяги податку, сплаченого фінансовим сектором. - з 3,0 млрд. грн. до 1,1 млрд. грн.

У 2010 році до державного бюджету надійшло 86,3 млрд. грн., податку на додану вартість, що на 1,7 млрд.грн., або на 2,0%,більше відповідного показника попереднього року.

Надходження податку на додану вартість склали всього 80,6 % річного плану, тоді як за аналогічний період 2009 року - 89,2 % від запланованого. Планові показники податку на додану вартість з ввезених в Україну товарів виконано на 90,4 %, а план по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів - на 100,3 %. Отже, основною причиною недовиконання надходжень ПДВ стало збільшення майже в 1,5 рази обсягів відшкодування податку.

У 2010 році до державного бюджету надійшло 9,1 млрд. грн. податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, що на 2,1 млрд. грн., або на 30,9 %, більше відповідного показника минулого року.

Надходження податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції становили 102,2 % річного плану (у 2009 році цей показник становив 63,6 %).

Порівняно з аналогічним періодом попереднього року структура податків на міжнародну торгівлю зазнала певних змін, а саме:

ь частка надходжень ввізного мита збільшилася на 3,0 в. п.:

ь частка надходжень вивізного мита зменшилася на 2,2 в. п. (зокрема, через поступове скорочення ставок вивізного мита відповідно до взятих зобов'язань Україною під час приєднання до Світової організації торгівлі);

ь частка надходжень коштів за вчинення зменшилася на 0,8 в. п. і становила 2,4 %.

Основним чинником виконання плану надходжень податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції стало зростання надходжень від мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, обсяг яких у 2010 році збільшився на 1,0 млрд. грн., або на 88,0 %, порівняно з попереднім роком.

Надходження акцизного збору у 2010 року становили 27,6 млрд. грн., що на 6,3 млрд. грн., або на 29.8 %, більше відповідного показника минулого року. Рівень виконання річного плану становив 93,0 % (за 2009 рік до державного бюджету з цього джерела надійшло 87,7 % від запланованого на рік)

У звітному періоді частка надходжень акцизного збору з вироблених в Україні товарів збільшилась порівняно з аналогічним періодом 2009 року на 0,8 в. п.

Надходження акцизного збору з вироблених в Україні товарів становили 23,0 млрд. грн. і зросли порівняно з 2009 роком на 5,4 млрд. грн., або на 30,9 %. Основним чинником такого зростання стало збільшення надходження акцизного збору з тютюнових виробів на 4,0 млрд. грн.

Варто зазначити, що протягом 2009-2010 років ставки акцизного збору підвищувалися 5 разів, що призвело до стрімкого зростання бюджетних доходів з цього джерела. Так, порівняно з 2008 роком обсяг надходження акцизного збору зріс більш як удвічі. Проте таке підвищення ставок почало справляти негативний вплив на рівень виробництва підакцизних товарів усередню країни. Так, спостерігається тенденція до поступового збільшення нелегального виробництва та контрабанди підакцизної продукції. За деякими даними, тіньовий ринок виробництва горілки збільшився на 40 %, а тютюну - на 10 %.

У 2010 році до державного бюджету надійшло 65,1 млрд. грн. неподаткових надходжень, що на 1,2 млрд. гри., або на 1,2 %, меншепоказника попереднього року. Рівень виконання плану сягнув 117,7% (у 2009 році він становив 115.6 %).

Структура неподаткових надходжень державного бюджету зазнала значних змін: єдиною складовою, що суттєво виросла стала частка власних надходжень бюджетних установ (збільшення склало 2,9 в. п.); решта складових неподаткових надходжень зменшилась або не змінилась: частка доходів від власності та підприємницької діяльності - на 2,2 в. п., частка інших неподаткових надходжень - на 0,7 в. п.

До державного бюджету надійшло 29,7 млрд. грн. доходів відвласності та підприємницької діяльності, що на 2,1 млрд. грн., або на 6,6 %, менше відповідного показника минулого року. Надходження зазначеного виду доходів становити 116,2% річного плану (у 2009 році цей показник становив 119,8 %).

Основними чинниками перевиконання плану з надходжень доходів від власності та підприємницької діяльності стали частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних, унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету, рентна плата та надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України.

Так, надходження частини прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, виросло порівняно з 2009 роком на 1,0 млрд. грн., рентної плати - на 1,8 млрд. грн., а НБУ перерахував до бюджету за вказаний період на 10,0 млрд. грн. більше, ніж минулого року.

Якщо надходження рентної плати за видобуток нафти та газу на території України збільшилися на 1,1 млрд. грн. та 1,3 млрд. грн. відповідно, то рентна плата за транзитне транспортування природного газу територією України зменшилася на 0,1 млрд. грн.

У 2010 року власні надходження бюджетних установ становили 22.,1 млрд. грн., що на 1,5 млрд. грн., або 7,5 %, більше ніж надійшло у 2009 році. Рівень виконання плану склав 163,1 % проти 126,0 % в попередньому році.

Збільшення надходжень з цього джерела відбулося за рахунок зростання надходжень від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; ці надходження за результатами року становили 17,0 млрд. гри., що на 2,1 млрд. гри., або на 14,5 %. більше, ніж у попередньому році.

У 2010 році до державного бюджету надійшло 11,6 млрд.грн. інших неподаткових надходжень, що на 0,7 млрд. грн., або на 5,5 %, менше відповідного показника минулого року.

Зменшення відбулося, в основному, через скорочення надходжень коштів, отриманих від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбачених статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН. За цією статтею у 2010 році надійшло на 40 %, ніж в попередньому році (1,8 млрд. грн. проти 2,9 млрд. грн.).

Крім того, зменшились надходження курсових різниць (- 0,3 млрд. грн.) та доходів від операцій з кредитування та надання гарантій (- 0,3 млрд. грн.)

Зменшення надходжень за цією категорією доходів частково компенсувалося збільшенням надходжень додаткових зборів на виплату пенсій на 0,4 млрд. грн., або на 15,3 %.

У 2010 році скоротились надходження доходів від операцій з капіталом. До державного бюджету надійшло 0,6 млрд. грн. таких доходів, що на 0,5 млрд. грн., або на 44,6 %, менше, ніж у 2009 році.

Якщо доходи від продажу основного капіталу збільшилися на 41,6 %, то надходження від реалізації державних запасів товарів зменшилися на 53,7 %, а доходи від продажу землі практично не змінились.

Доходи місцевих бюджетів зросли на 18,8 % та склали 158,3 млрд. грн. Однак відмічається зростання залежності місцевих бюджетів від міжбюджетних трансфертів з державного бюджету. За останні роки їх частка у структурі доходів місцевих бюджетів щорічно збільшується і за підсумками 2010 року вона сягнула 49,1 %. Основним чинником зростання обсягів трансфертів стало перерахування 43,6 млрд. грн. дотації вирівнювання, що на 30,8 % більше за аналогічний показник попереднього року.

Водночас на 6,9% зменшились доходи бюджетів розвитку місцевих бюджетів. Це призвело до скорочення їх частки у загальному обсязі до 4,7 %. Основними джерелами доходів бюджету розвитку с надходження від продажу землі, відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності, та кошти, передані із загального фонду бюджету. Однак порівняно з показниками 2009 року спостерігається зростання номінальних обсягів надходжень лише від продажу землі (на 4,1 %), а щодо інших вищезгаданих джерел, то вони зменшились на 6,7 % та на 17,0 % відповідно.

Найбільшим дохідним джерелом місцевих бюджетів традиційно с надходження податку з доходів фізичних осіб, що збільшилися на 14,7 % та склали 51,0 млрд. грн. За рівнями бюджетів надходження цього податку у 2010 році були розподілені таким чином: бюджети базового рівня - 68,6 %, районні бюджети - 11,6 %, обласні бюджети - 19,8 %.

Іншою вагомою статтею надходжень до місцевих бюджетів є плата за землю (9,5 млрд. грн.). Ці надходження демонстрували приріст на 14,1 %. Від єдиного податку дія суб'єктів малого підприємництва та місцевих податків і зборів отримано надходжень майже у обсягах попереднього року (1,9 млрд. грн. та 0,8 млрд. грн. відповідно). Зазначимо, що згідно із затвердженим 2 грудня 2010 року Податковим кодексом України, передбачається скорочення місцевих податків і зборів з 14 видів до 4 (серед яких податок на нерухоме майно та три збори: збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір).

Далі буде більш детально розглянуто і проаналізовано стан доходів місцевих бюджетів України за даними 2010 року.

За даними Державного казначейства України, до загального та спеціального фондів місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) надійшло 158,3 млрд. грн.. що на 18,8 %, або на 25,1 млрд. грн., більше за відповідний показник минулого року.

Без урахування міжбюджетних трансфертів надійшло 80,5 млрд. грн., що на 13,4 % більше, ніж у 2009 році. Рівень виконання річного розрахункового показника Міністерства фінансів України на 2010 рік склав 108,2%. Рівень виконання річного плану доходів, затвердженого місцевими радами, становив 96,4 % (за 2009 рік - 90.7 %).

Виконання дохідної частини місцевих бюджетів характеризують дані, наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Динаміка надходження доходів місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) за 2008-2010 роки

Доходи	Факт за 2008рік	Факт за 2009 рік	Розрахункові показники МФУ на 2010 рік	Затверджено місцевими радами за 2010 рік	Факт за 2010 рік	Виконання розрахункових показників МФУ, %	Виконання планів, затверджених місцевими радами, %
Усього, млн. грн., у т.ч.	73 872,1	71 028,6	74 431,7	83 525,4	80 515,8	108,2	96,4
загальний фонд	59 878,8	59 631,5	67 143,8	72 033,7	67 645,3	100,7	93,9
спеціальний фонд	13 993,3	11 397,1	7 287,9	11 491,7	12 870,5	176,6	112,0

Частка доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становила 25,6%,що на 1,0 в. п. більше за відповідний показник 2009 року. Водночас частка доходів загального фонду місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету зменшилася на 1,4 в. п. і склала 25,2 %. За питомою вагою доходів спеціального фонду місцевих бюджетів відмічається збільшення на 10,4 в. п. до 28,1 % (див. діаграму 2.1). Такі різкі зміни в структурі спеціального фонду, перш за все, пов'язані зі змінами, що відбулись у доходах державного бюджету через урахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, оформленого облігаціями внутрішньої державної позики у розмірі 16,4 млрд. грн.



Діаграма 2.1 - Питома вага доходів державного та місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету за 2007 - 2010 роки

На відміну від даних 2009 року, динаміка щомісячних надходжень доходів місцевих бюджетів демонструє збільшення обсягів щодо відповідних показників попереднього року. Основним чинником цього є збільшення щомісячних номінальних надходжень до місцевих бюджетів від податку з доходів фізичних осіб.

Найбільше доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло до бюджетів м. Києва (понад 14,8 млрд.грн. або 18,4% усіх доходів місцевих бюджетів), Донецької (8,6 млрд.грн. або 10,7%), Дніпропетровської (7,0 млрд. грн. або 8,8 %) та Харківської (4,4 млрд. грн. або 5,5 %) областей.

Найменше доходів надійшло до бюджетів м. Севастополя (836,3 млн. грн. або 1,0% усіх доходів місцевих бюджетів), Чернівецької (944,2 млн. грн., або 1,2 %) та Тернопільської (977,8 млн. грн. або 1,2 %) областей.

У розрізі регіонів України в розрахунку на одну особу обсяги доходів, що надійшли до відповідних бюджетів, також мають значні відмінності. Найбільші показники спостерігаються у м. Києві (5 305.4 грн. на одного мешканця), у м. Севастополі (2 197,3 грн.) та у Автономній Республіці Крим (2 121.6 грн.). Найменші показники - у Тернопільській (900.1 грн.), Закарпатській (915,5 грн.) та Волинський (1 019.8 грн.) областях. У середньому по Україні обсяг доходів місцевих бюджетів склав 1 572,3 грн. на одну особу, що на 14.0 % більше, ніж за 2009 рік.

Надходження до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) склали 67,6 млрд. гри., що становить 100,7 % річного розрахункового показника Міністерства фінансів та 93.9 % річного плану затвердженого місцевими радами.

У структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) 97,1 % належить податковим надходженням, їх обсяг склав 65,7 млрд. грн.. що на 14,0 % більше, ніж аналогічний показник 2009 року (у 2009 році відмічалося зменшення на 0,2 %).

Податок з доходів фізичних осіб продовжує зберігати позицію найвагомішого за обсягом джерела наповнення дохідної частини місцевих бюджетів. При цьому номінальні надходження цього податку склали 51,0 млрд. грн., що на 6,5 млрд. грн. більше за відповідний показник минулого року.

У розрізі регіонів України, як і в минулих періодах, найбільший обсяг надходжень податку з доходів фізичних осіб спостерігався у м. Києві - 10,2 млрд. грн. (20,0 % від загального обсягу надходжень цього податку). Донецькій - 5,9 млрд. грн. (11,5 %). Дніпропетровській - 4,4 млрд. грн. (8,6 %) та Харківській - 2,8 млрд. грн. (5,5 %) областях. Потрібно зазначити, що на відміну від показників минулого року, у всіх регіонах України спостерігається зростання обсягів номінальних надходжень цього податку, при цьому найбільший приріст зафіксовано у Донецькій області (890.4 млн. грн.) та м. Київ (846.3 млн. грн.).

Найменший обсяг надходжень податку з доходів фізичних осіб спостерігається за бюджетами м. Севастополь - 488,2 млн. грн. (1,0 %) та Чернівецької області - 503,0 млн. грн. (1,0 %).

Другим за обсягом джерелом надходжень доходів до місцевих бюджетів традиційно є плата за землю. З цього джерела надійшло 9,5 млрд. грн., що на 14,1 % більше за відповідний показник минулого року. Нагадаємо, що у 2008 році було зафіксовано доволі значне зростання номінальних надходжень в усіх складових плати за землю, а найбільше (понад удвічі) - від надходжень орендної плати з юридичних осіб. Такі значні прирости були пов'язані, зокрема, з введенням обмежень щодо надання пільг з плати за землю, скасування низки пільг для певних категорій платників та збільшення ставки земельного податку для окремих земельних ділянок.

Протягом 2009 та на початку 2010 років спостерігався розвиток цієї тенденції. Водночас у ІІ-ІV кварталах 2010 року стало помітним поступове уповільнення темпу зростання надходжень плати за землю.

Питома вага плати за землю у доходах загального фонду місцевих бюджетів практично не змінилась порівно з даними попереднього року становила 14,1 % (див. діаграму 2.2).

Діаграма 2.2 - Динаміка надходжень плати за замлю за 2006 - 2010 роки

У структурі плати за землю щорічно відбуваються зміни за рахунок більш динамічного нарощування номінальних надходжень орендної плати та повільнішого зростання надходжень земельного податку (див. діаграму 2.3). Така динаміка відображає поступове підвищення ставок орендної плати на тлі незмінності принципів щодо справляння земельного податку.

Діаграма 2.3 - Динаміка надходжень земельного податку та орендної плати за 2006 - 2010 роки

До місцевих бюджетів надійшло 1,9 млрд. грн. єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва, що на 6,1 % більше за обсяги надходжень за 2009 рік. Зазначимо, що частка цього податку у структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів за аналізований період демонструє скорочення.

Від місцевих податків і зборів отримано 819,4 млн.грн., що практично відповідає обсягам двох попередніх років. їх частка у структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів продовжила демонструвати спадну тенденцію і склала лише 1,3 %.

Номінальний обсяг неподаткових надходжень загального фонду місцевих бюджетів склав майже 2,0 млрд. грн.. що на 1,5 % менше, ніж відповідний показник 2009 року.

Спостерігається зменшення обсягів надходжень від адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційного та побічного продажу (на 8,0 %). Водночас доходи від власності та підприємницької діяльності й інші неподаткові надходження зросли відповідно на 7,1 % та на 1,6 %.

Найбільшими за обсягами статтями неподаткових надходжень до загального фонду місцевих бюджетів є:

- плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна (698,5 млн. грн.);

- адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (520,8 млн. грн.);

- державне мито (295,4 млн. грн.);

- надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів (169,8 млн. грн.).

До місцевих бюджетів надійшло 57,3 млрд. грн. доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів («перший кошик»). Це становить 101,2 % річного розрахункового показника Міністерства фінансів України, що підтверджує реальність розрахунків обсягу дотації вирівнювання у цілому.

Частка «першого кошика» в доходах загального фонду місцевих бюджетів становить 84,6 %, що практично відповідає аналогічному показнику попереднього року.

Зростання доходів «першого кошика» відбулося, в основному, за рахунок збільшення номінальних надходжень найвагомішої його складової - податку з доходів фізичних осіб. Частка цього податку в «першому кошику» становить 89,1 %.

Виконання розрахункових показників Міністерства фінансів України за доходами «першого кошику» у розрізі регіонів має певні відмінності. Найбільші значення спостерігалися в Луганській, Донецькій і Миколаївській областях, де вони становили, відповідно. 115,1%, 110,1 % та 108,6%. У цілому у 22 областях, АРК та м. Сімферополь розрахункові показники було перевиконано. Проте у м. Києві. Київській та Волинській областях відмічається недовиконання розрахункових показників на 10,7 %, 3,5 % та 3,3 % відповідно.

Обсяг доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів («другий кошик»), склав 10,1 млрд. грн., що на 7,6 % більше, ніж надійшло попереднього року. Річний розрахунковий показник Міністерства фінансів України, передбачений на 2010 рік за цими надходженнями, виконано на 98,5 % порівняно з 92,1 % у 2009 році.

Розрахунок Міністерства фінансів України по власним доходам («другому кошику») місцевих бюджетів не впливає на обсяги дотації вирівнювання. Однак, завищення цього показника свідчить про певну переоцінку можливостей місцевих бюджетів щодо збору таких доходів.

На зростання обсягу надходжень «другого кошика» переважно вплинуло збільшення надходжень від плати за землю - найвагомішого джерела формування цього кошика. Частка зазначеного податку у структурі доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, склала 76,0 %.

У середньому по Україні обсяг доходів «другого кошику» та капітальних субвенція склав 254,6 грн. на одну особу, що на 36,9 % більше, ніж за 2009 рік. Найбільші обсяги спостерігаються у м. Києві - 810,7 грн. та м. Севастополі - 810,1 грн. на одну особу, а найменші - у Закарпатській та Тернопільській областях: відповідно 77,1 грн. та 91,7 грн. на одну особу.

Таким чином, наведені данні вказують на значну (у понад 10 разів) регіональну диференціацію забезпеченості дохідної бази видатків спрямованих на розширене відтворення. І це є свідченням того, що механізми розподілу капітальних трансфертів потребують удосконалення.

До спеціального фонді місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло майже 12,9 млрд. грн., що на 12,9 % більше, ніж у 2009 році. Виконання плану, затвердженого місцевими радами на 2010 рік. склало 112,0%, а розрахункового показника Міністерства фінансів України - 176,6%. Частка спеціального фонду в доходах місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) становить 16,0 %,що практично відповідає рівню попереднього року.

Порівняно з аналогічними даними 2009 року спостерігалося зростання обсягів спеціального фонду за такими напрямами:

- надходження податків на власність (зросли на 23,9 % і склали 1,9 млрд. гри.);

- власні надходження бюджетних установ (збільшились на 19,6 % і становили 6,6 млрд. грн.);

- надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади (збільшились на 5,8 % і склали 1,6 млрд. гри.).

Поряд з тим зафіксовано зменшення на 1,2 % до 2,5 млрд. грн. доходів від операцій з капіталом та зменшення на 17,8 % у частині інших надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів до 179,1 мли. грн.

2.2 Місце і роль плати за землю у формуванні бюджету на місцях

Щоб проаналізувати значення плати за землю у наповненні бюджету, в даній курсовій роботі проаналізовано звіт про виконання місцевих бюджетів міста Дніпродзержинська за 2007 - 2009 рр.

Виконання дохідної частини бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) за 2007 рік становило 392210,5 тис. грн., що на 90660,7 тис. грн. більше показника минулого року. Збільшення надходжень у 2007 році порівняно з 2006 роком ставило 131,6%, хоча план було виконано на 97,3%. Частка загального і спеціального фонду становить 88% і 12% відповідно (див. таблицю 2.1).[Додаток А]

У 2008 році дохідна частина бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) становила 559183,7 тис. грн., що на 166973,2 тис. грн., або на 42,5 %, більше аналогічного показника попереднього року, хоча план був недовиконаний на 6,8%.[Додаток Б]

Частка загального фонду у структурі місцевого бюджету становила 77,1%, і складала 431192 тис. грн., що на частка 25 % більше цього показника 2007 року. Частка спеціального фонду склала 22,9 % , і становила 127991,7 тис. грн., і збільшилися на 173,5 % порівняно з показником попереднього року.

До дохідної частини місцевого бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) у 2009 році надійшло 529203 тис. грн., що на 29980,7 тис. грн., або на 6,5 %, менше аналогічного показника 2008 року. У тому числі до загального фонду державного бюджету надійшло 459517 тис. грн., а до спеціального - 69685 тис. грн. Хоч і абсолютний приріст загального фонду становив 28325 тис. грн., що на 6,5 % більше показника попереднього року, все ж значно скоротився темп приросту спеціального фонду на 45,5%, і становив - 58306,7 тис. грн. [Додаток В]

Негативні значення в дохідності бюджетів країни говорять про вплив світова економічна криза, на економічний стан держави.

Таблиця 2.1 - Доходи Зведеного, Державного та місцевих бюджетів України за 2007-2009 роки

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2009 рік проти 2008 року
				Абсолютний приріст, тис. грн.	Темпи приросту, %
Місцеві бюджети (без урахування міжбюджетних трансфертів), тис. грн., у т. ч.:	392210,5	559183,7	529203	-29980,7	-6,5
- загальний фонд	345424,2	431192	459517	28325	6,5
- спеціальний фонд	46786,3	127991,7	69685	-58306,7	-45,5

Найбільш стабільним джерелом доходів місцевого бюджету, як і у 2008 році залишається плата за землю, що демонструє стійку тенденцію до збільшення.

Відповідно до зазначених факторів, які впливали на бюджетні надходження, певних змін порівняно з показниками 2007 року зазнала структура дохідної частини місцевого бюджету.

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень місцевого бюджету за 2007 рік становила 54,4%. Найбільшу питому вагу має податок з доходів фізичних осіб 38,9% і збори на спеціальне використання природних ресурсів - 9,2%, із них плата за землю (9,1%), найменшу питому вагу мають податок на прибуток підприємств (1,4%), а також внутрішні податки на товари і послуги (1,3%).

Частка неподаткових надходжень бюджету становила 4,7 %. Найбільшу питому вагу мають власні надходження бюджетних установ 3,8 %, найменшу питому вагу мають доходи від власності та підприємницької діяльності (0,1%) , а також інші неподаткові надходження - 0,2%.

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень місцевого бюджету в 2008 році становила 46,2 %. Найбільшу питому вагу мають податок з доходів фізичних осіб і збори на спеціальне використання природних ресурсів, 34,4% і 7,9 % відповідно.

Частка неподаткових надходжень у доходах державного бюджету становила 4,5%. Найбільшу питому вагу мають власні надходження бюджетних установ 3,7%, найменшу питому вагу мають інші неподаткові надходження, доходи від власності та підприємницької діяльності - 0,01 %.

У 2009 році частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень бюджету зменшилися на 9,3 в. п. і становила 47,1%. Водночас зменшилася частки практично всіх основних надходжень, окрім частки зборів на спеціальне використання природних ресурсів, що збільшилися на 7,9 в. п., та податок на прибуток підприємств збільшився на 0,1 в. п. Зокрема, податок з доходів фізичних осіб зменшився на 12,4 в. п., внутрішні податки на товари і послуги - на 4,6 в. п., інші податки 1,3 в. п.

Частка неподаткових надходжень бюджету збільшилась на 7,1 в. п. і становила 6,1 %. При цьому, збільшилась частки таких складових неподаткових надходжень, як власні надходження бюджетних установ - на 3,9 в. п. Водночас, частки адміністративних зборів та інших надходжень практично не змінились.

Структура доходів місцевого бюджету м. Дніпродзержинська наведена у таблиці 2.2.

Основною причиною невиконання планових зборів і платежів до бюджету міста є не забезпечення окремими підприємствами збільшення надходжень орендної плати за землю за рахунок приведення розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності з угодами, укладеними до внесення змін до земельного законодавства. Тобто, триразового розміру земельного податку відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», який був введений в дію з червня 2008 року. Мали місце значні суми втрат по вступах до бюджету із-за неповної сплати ряду підприємств і організацій міста поточних податкових платежів і непогашення існуючого податкового боргу.

Міський бюджет на 2010 рік передбачає розрахунок прибуткової частини на рівні 691 млн. грн. Об'єм загального фонду міського бюджету на 2010 рік визначений сумі 350,8 млн. грн. Загальний фонд формується за рахунок 67,2% від загального об'єму податку з доходів фізичних осіб, 75% фіксованого податку від заняття підприємницькою діяльністю, 75% плат за землю, податку на прибуток підприємств комунальної власності, плати за оренду майна, місцевих зборів і інших вступів.

При проектних розрахунках надходжень плати за землю були враховані фактичні надходження за 3 попередніх роки і дані ГНИ в місті з врахуванням індексації грошової оцінки земель і передбачає загальний об'єм плати за землю в сумі 107,7 млн. грн. Міський голова Дніпродзержинська Ярослав Корчевський, коментуючи проект міського бюджету, відзначив, що його розрахунки не дозволяють планувати здійснення в 2010 році капітальних витрат, "засобів ледве вистачить на покриття соціально захищених статей".

Доходи, які враховуються при визначенні об'ємів міжбюджетних трансфертів в цілому по місту визначено в сумі 229 млн. 414,6 тис. грн. Загальний об'єм податку з доходів фізичних осіб визначений в сумі 217 млн. 56,7 тис. грн., у тому числі по міському бюджету - 194 млн. 504,3 тис. грн. Структура місцевих податків і зборів, які формують міський бюджет, змінена за рахунок виключення збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Вступ плати за оренду майнових комплексів комунальної власності визначено в сумі 2749,5 тис. грн.

Таким чином, плата за землю грає одну з головних ролей в доходній частині бюджету на місцях, адже вона є другим за обсягом джерелом доходів місцевих бюджетів. Це один із стабільніших податків місцевого бюджету.

Розділ 3. Проблеми справляння плати за землю та оренди, механізм їхнього вдосконалення

В умовах становлення ринкової економіки стає особливо актуальним вирішення проблем справляння плати за землю. Серед комплексу проблем, що потребують наукового обґрунтування та практичного вирішення, важливе місце посідають питання:

- плати за землю при переході права власності на будівлю і споруду;

- оподаткування земельних ділянок, наданих залізницям та гірничодобувним підприємствам;

- передбачення ставок земельного податку, як у межах населених пунктів так і за їх межами для земель лісового фонду;

- врахування платниками земельного податку зміни коефіцієнту функціонального використання при наданні будівель, споруд в оренду іншим суб'єктам господарювання;

- сплати земельного податку за землі дорожнього господарства;

- передбачення ставок земельного податку за земельні ділянки за межами населених пунктів, при умові, якщо нормативна грошова оцінка для таких земель встановлена;

- упорядкування пільг по земельному податку та ін.

Питання земельного оподаткування знаходяться на межі двох наук: фінансової та науки про земельні відносини. Фінансисти, досліджуючи принципи та особливості функціонування земельного податку в сільському господарстві, детально не розглядають окремі важливі для оподаткування аспекти (зокрема, методику визначення бази оподаткування та її диференціації). Водночас науковці, що займаються дослідженням питань земельних відносин та оцінки землі в цілях оподаткування чи диференціації сум податку, недостатньою мірою досліджують принципи земельного оподаткування та його економічну природу.

Віддаючи належне напрацюванням, здійсненим у галузі теорії та організації земельного оподаткування, слід зауважити, що окремі теоретичні, методологічні та методичні аспекти функціонування цього виду податку, а особливо враховуючи процеси реформування та підготовки проекту Податкового кодексу, є недостатньо розробленими.

Тому, з метою удосконалення податкового законодавства в частині плати за землю та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності слід удосконалити норми діючих законів України «Про плату за землю» та «Про оренду землі». За для цього Державна податкова адміністрація розробила проект Податкового кодексу. Основними його завданнями є:

- переглянути розмір усереднених ставок плати за землю;

- відмінити верхню межу обмеження річної орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, яка згідно з вимогами діючого законодавства України не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки;

- застосувати особливий порядок сплати земельного податку за землі природоохоронного, рекреаційного, культурно-історичного, оздоровчого призначення, які передані у власність або надані у постійне користування суб'єктам господарювання;

- врегулювати проблему оподаткування земель лісового фонду, як в межах населених пунктів, так і за їх межами;

- для земель, зайнятих дорожніми господарствами, від наданої їм пільги врахувати розмір ділянок, за які податок не нараховується;

- забезпечити звільнення від сплати земельного податку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, незалежно від їх підпорядкованості.

- упорядкування системи пільг з оподаткування, що не мають соціальної спрямованості та економічного ефекту. Наприклад, скасовано пільги, надані за галузевою ознакою;

- уточнення порядку індексації нормативної грошової оцінки земель в залежності від рівня інфляції;

- удосконалення податкового законодавства в частині орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

До того ж не можна обминути увагою врегулювання питання терміну оподаткування земельних ділянок під викупленими будівлями та спорудами, оскільки на даний час через неврегульованість норм чинних законодавчих актів (Земельного кодексу, Цивільного кодексу, законів України «Про плату за землю» та «Про оренду землі» та ін.) тривалий час проходить процедура оформлення документів на право власності або користування земельними ділянками, а за цей період місцеві бюджети втрачають значні кошти від несплати платежів до бюджету.

Отже, прийняття запропонованих пропозицій, в частині плати за землю, які направлені на створення надійної законодавчої бази для формування доходної частини місцевих бюджетів, дозволить удосконалити адміністрування плати за землю та упорядкувати пільги по платі за землю, що дозволить отримати додаткові надходження та сприятиме збалансованості відповідних місцевих бюджетів.

земля оренда податок

Висновки

Отже, дослідивши теоретичні і практичні основи справляння плати за землю в Україні, можна зробити наступні висновки:

1. Відповідно до ст. 13 і 14 Конституції України земля - це об'єкт права власності українського народу й основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави.

2. Згідно з нормами ст. 2 Закону України від 19 лютого 1996 р. № 378/96-ВР "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю як один із видів загальнодержавних податків і зборів справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

3. Платниками земельного податку та орендної плати за землю можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, підприємства, об'єднання, організації та установи незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на яких вони утворені, а також спільні підприємства, міжнародні об'єднання та організації за участі українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємства, які повністю належать іноземним інвесторам, яким земельні ділянки передано у власність або надано в користування, у т. ч. на умовах оренди.

4. Ст. 5 Закону України від 19 лютого 1996 р. № 378/96-ВР "Про плату за землю" визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у т. ч. на умовах оренди, а суб'єктом (платником) є власник землі і землекористувач, у т. ч. орендар. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у т. ч. на умовах оренди.