Роль недержавного пенсійного забезпечення у соціальному захисті населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

«Роль недержавного пенсійного забезпечення у соціальному захисті»

План

Вступ

1. Система недержавного пенсійного забезпечення та механізм її функціонування

2. Міжнародний досвід створення недержавного пенсійного забезпечення

3.Проблеми недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Пенсійне забезпечення - важлива складова системи соціального захисту населення як нинішніх пенсіонерів, так і працюючих громадян, які повинні в процесі трудової діяльності заробити гідну пенсію. Сьогодні частка пенсіонерів у складі населення України становить 28,6%, а за прогнозами, у 2015 р. сягне 31% [1, с. 204]. Соціальна значущість ефективного функціонування пенсійної системи настільки велика, що реформування її не може бути предметом розгляду лише вузьких спеціалістів. Через демографічну кризу й старіння населення соціальне навантаження на ринок праці весь час зростає, створюючи проблеми з наповненням Пенсійного фонду України. Кількість людей похилого віку перевищує кількість працездатного населення. Розвиток та реформування системи пенсійного забезпечення мають критичне значення для соціального розвитку держави, забезпечення соціальної стабільності в суспільстві. Водночас реформування пенсійної системи є складним процесом, насиченим соціальними ризиками.

Загальна структура пенсійної системи України, починаючи з 01 січня 2004 року включає в себе три рівні: оновлена солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (не діє), система добровільного недержавного пенсійного забезпечення (діє з 2005 року)

1.Система недержавного пенсійного забезпечення та механізм її функціонування

Система недержавного пенсійного забезпечення - це частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Суб'єктами системи недержавного пенсійного забезпечення є : недержавні пенсійні фонди: вкладники та учасники пенсійних фондів: роботодавці - платники корпоративних пенсійних фондів; органи державного нагляду й контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення: адміністратори пенсійних фондів; компанії з управління активами; зберігачі; банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків; страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті та інші. У системі недержавного пенсійного забезпечення від початку діяльності її учасниками стали 491,1 тис. осіб, сумарна вартість активів недержавних пенсійних фондів на 1 липня 2009 року становила 732,2 мли. гривень [2, с. 5].

Недержаний пенсійний фонд (НІІФ) - юридична особа, створена відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", що має статус неприбуткової організації, яка функціонує й здійснює діяльність винятково з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами й здійсненням пенсійних виплат (рисі). На 01 липня 2009 року в Україні зареєстровано 108 ННФ та 48 Адміністраторів НПФ [2, с. 5 ].

Рис.1 Схема функціонування недержавного пенсійного фонду[6]

Відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» недержавні пенсійні фонди бувають трьох видів: корпоративні, професійні та відкриті [3]. Корпоративний фонд створюється одним або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватись інші роботодавці-платники. Професійний фонд створюється об'єднаннями юридичних або фізичних осіб, у т.ч. профспілками та їх об'єднаннями, або просто фізичними особами за професійною ознакою (будівельники, енергетики та ін.). Відкритий фонд створюється однією або кількома юридичними особами і с доступним для будь-яких юридичних та фізичних осіб як вкладників фонду. У НІІФ будь-якого виду існують вкладники - фізичні або юридичні особи, які здійснюють перерахування пенсійних внесків на свою користь, на користь своїх близьких або своїх співробітників, та учасники - громадяни, на користь яких здійснюються внески. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду та прибутку від інвестування пенсійних внесків, інвестування здійснюється у різні фінансові інструменти особами, які отримали ліцензії на управління активами згідно з інвестиційною декларацією, ухваленою радою недержавного пенсійного фонду, та визначеними законом інвестиційними обмеженнями. Особа, що здійснює управління активами, складає інвестиційний портфель, виходячи із загальних поточних економічних умов з метою максимального примноження і збереження пенсійних активів. Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення. У Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" враховані міжнародні стандарти щодо зменшення ймовірності виникнення збитків та сприяння захисту інтересів учасників пенсійних фондів.

Рис.2 Склад та структура активів НПФ ( у % від загальної кількості активів) [6]

2. Міжнародний досвід створення недержавного пенсійного забезпечення

Виходячи з важливості та соціальної, політичної й економічної значущості запровадження в Україні обов'язкової накопичувальної пенсійної системи необхідно врахувати міжнародний досвід, а також вітчизняні реалії створення недержавного пенсійного забезпечення, поточну і середньострокову соціально-економічну ситуацію в державі та результати впливу світової фінансово-економічної кризи.

Міжнародний досвід мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи для накопичувальної складової пенсійного забезпечення свідчить про необхідність перегляду підходів до пенсійних виплат. Недержавні пенсійні фонди зазнали значних збитків у зв'язку з ризиками, пов'язаними з фінансовими ринками. Пенсійні фонди розвинених країн демонструють реальну дохідність на рівні від мінус 2,5 до мінус 33,4% [4]. У країнах, де покладаються головним чином на накопичувальні пенсійні фонди, фінансова криза має прямі негативні наслідки для значної частини населення передпенсійного віку. Тому країни здійснюють низку запобіжних заходів.

Зокрема, пенсійні фонди Угорщини надають перевагу консервативному інвестуванню пенсійних активів. Пенсійний регулятор Італії наполягає на тому, щоб пенсійні фонди повідомляли своїм учасникам, що ті можуть відкласти свій вихід з пенсійного плану, навіть якщо вони досягли пенсійного віку [5]. Такий захід має на меті вирівнювання "недоотримання прибутків" у роки фінансово-економічної кризи та їхнім компенсуванням прибутками у роки, коли економіка розвивається стабільно. Одночасно має бути забезпечена максимальна публічність та прозорість діяльності кожного суб'єкта цієї системи. Крім того, у результаті поглиблення економічного спаду виникає загроза зменшення сплати пенсійних внесків, тому питання підвищення пенсійного віку стоїть на порядку денному пенсійної реформи багатьох країн.

3. Проблеми недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Говорячи про причини, що гальмують становлення і розвиток накопичувальної системи в Україні, насамперед необхідно проаналізувати сучасний стан недержавного пенсійного забезпечення. Слід зазначити, що вітчизняна система добровільного пенсійного забезпечення поступово розвивається. У цілому понад 200 підприємств та установ виступили засновниками та майже 2300 - вкладниками недержавних пенсійних фондів (НПФ). Загальна кількість офіційно зареєстрованих НПФ - 110. Сумарна вартість активів недержавних пенсійних фондів на 1 липня 2009 р. становила 732,2 млн. грн. Разом з тим учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення від початку її запровадження стали 491,1 тис. осіб, що становить менше 2% з майже 21 млн. осіб працюючого населення .

У період фінансово-економічної кризи відбулося зменшення обсягів виробництва основних видів промислової продукції та послуг, що значно погіршило умови інвестиційної діяльності, у тому числі недержавних пенсійних фондів, а це негативно вплинуло на рівень дохідності пенсійних активів. Середня дохідність активів НПФ від інвестування у 2008 р. була на рівні 3,1% річних при інфляції на рівні 22,3% , тобто жоден з НПФ не забезпечив дохідність активів вище рівня інфляції. Таким чином, розмір інвестиційного доходу в більшості фондів є недостатнім, а на фінансовому ринку відсутні надійні види фінансових інструментів, які дали б змогу забезпечити належну диверсифікацію пенсійних активів недержавних пенсійних фондів.

Отже, наслідки фінансово-економічної кризи загальмували і без того повільний розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення, кризові явища в економіці створили додаткові ризики як державним, так і недержавним пенсійним фінансам, загострили зазначені суперечності.

До основних причин недостатнього розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні фахівці та експерти відносять:

· низький рівень дохідності пенсійних активів;

· законодавчу неврегульованість окремих питань діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення;

· низький рівень довіри населення до недержавного пенсійного забезпечення, банківської системи та інших фінансових установ;

· недостатню заінтересованість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників;

· низький фінансовий рівень спроможності громадян для участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;

· обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них пенсійних коштів, унаслідок відставання розвитку ринку капіталу від потреб інституційних інвесторів;

· низький рівень роз'яснювальної роботи щодо змісту та ролі системи накопичувального пенсійного забезпечення в суспільстві та недостатність її фінансування [3]

Висновки

Для того, щоб запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи стало дієвим інструментом соціального захисту українських громадян, необхідна практична реалізація пенсійної реформи, яка містить соціальні, економічні, демографічні, фінансові та політичні складові. Вирішення зазначеного питання неможливе без комплексного підходу, коли темпи і параметри пенсійної реформи мають бути узгоджені з темпами економічного розвитку держави, реформами рівня життя і доходів населення, податкової реформи, розвитком фондового ринку тощо.

Здійснення пенсійної реформи насамперед потребує державно-управлінського впливу на інституційну сферу (створення та розвиток відповідної нормативно-правової бази й окремих суб'єктів процесу, посилення їхньої відповідальності, підвищення рівня професійної підготовки працівників системи недержавного пенсійного забезпечення тощо); у фінансово-економічній сфері (забезпечення поступу економіки, функціонування та розвитку фондового ринку, підвищення надійності інвестиційних інструментів для пенсійних фондів тощо); у соціальній сфері (проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи для різних вікових груп населення щодо прав і обов'язків учасників нової пенсійної системи, підвищення фінансової та правової обізнаності населення у питаннях пенсійного забезпечення, подолання недовіри до недержавного сегмента пенсійної системи тощо).

Водночас, потрібно нагадувати підприємствам про їх вигоди від участі в недержавному пенсійному страхуванні: імідж, створення мотиваційного клімату в колективі, створення додаткового інструменту кадрової політики. підготовка повноцінного компенсаційного пакету, соціальний захист працівників, придбання податкових пільг. Вигоди для працівника від участі в недержавному пенсійному страхуванні: економічний добробут, мотивація, додаткова пенсія, працівник сам обирає для себе пенсійний вік. на всі пенсійні накопичення поширюється право спадкування, можна у будь-який момент розірвати пенсійний контракт і перевести пенсійні кошти в інший НІІФ. банк або страхову компанію.

Основний напрям державної політики - як внутрішньої, так і зовнішньої - Україна обрала європейський вибір, кінцевою метою якої маг бути повноправне членство в Європейському Союзі. Для України євроінтеграція - це шлях модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, в тому числі і на ринок фінансових послуг, зокрема послуг недержавного пенсійного забезпечення. Необхідність запровадження недержавних систем пенсійного забезпечення визнана сьогодні більшістю країн світу, як необхідна складову державної пенсійної політики.

недержавне пенсійне забезпечення

Список використанних джерел

1. Україна в 2005-2009 рр. : стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку : монографія / за заг. ред. Ю. Г. Рубана. - К. : НІСД, 2009. - 655 с.

2. .Мельничук В. Реформа, яка забезпечує гідну пенсію / В. Мельничук // Урядовий кур'єр. -2009. -№133. -С. 5.

3. Про недержавне пенсійне забезпечення. Закон України від 09.07.2003 року № 1057 - IV // Газета «Вес про бухгалтерський облік» - 2003. - № 110.-- С. 64-93.

4. Аналіз соціального забезпечення у період фінансової кризи [Електронний ресурс] // Міжнар. пенс. вісн. - 2009. - № 1. -

5. Світова економічна криза: втрати та можливості для пенсійної системи [Електронний ресурс] // Міжнар. пенс. вісн. - 2009. - № 1

6. Сучасний стан та перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні: [монография] / Мельник Т.Г.; Національний ун верситет державного податкової служби України- К. 2010. - 211 с.

Размещено на Allbest.ru