Франчайзинг як форма здійснення прямих іноземних інвестицій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна податкова адміністрація України

Національний університет державної податкової служби україни

РЕФЕРАТ

з курсу: «Інвестування»

з теми: «Франчайзинг як форма здійснення прямих іноземних інвестицій»

Виконала

студентка групи ФБ-42

Якубовська Юлія

Перевірила

Мухіна Олена Володимирівна

Ірпінь-2010

Зміст

Вступ

1. Сутність та історія виникнення франчайзингу

2. Класифікація франчайзингу

3. Проблеми і перспективи розвитку франчайзингу в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин.

Це пояснюється тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого -- малий бізнес, який формує конкурентне середовище, характеризується високою мобільністю та забезпечує самостійність підприємницької ініціативи. Але, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням.

Саме тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні.

Необхідність франчайзингу в Україні зумовлена втратою ринків збуту багатьма вітчизняними підприємствами в умовах загострення конкуренції на внутрішніх ринках, відсутністю достатніх фінансових можливостей для запровадження нових технологій у виробництво, не конкуренто спроможністю порівняно з іноземними фірмами і таке інше.

Проте, вирішуючи ці проблеми, застосування франчайзингу має і ряд негативних моментів, які слід враховувати при прийнятті управлінських та стратегічних рішень на кожному підприємстві.

Так, одним із суттєвих недоліків є недобросовісне ставлення до угоди франчайзингу дрібних фірм (франчайзі), тобто різного роду спроби зекономити на технології виробництва. Крім того, досить важко постійно контролювати діяльність франчайзі, адже є ймовірність того, що малі фірми можуть зіпсувати репутацію франчайзера.

Вивченням та дослідженням механізму використання франчайзингу займалися багато вчених-економістів, проте через різноманітність його видів та типів вивчення особливостей франчайзингу залишається неповним.

форма франчайзинг інвестиція

1. Сутність та історія виникнення франчайзингу

Для характеристики будь-якого економічного явища важливе значення має історія його виникнення, оскільки саме з історичного минулого можна почерпнути причини появи цього явища, його значення та наслідки. Тому, перш ніж приступити до вивчення суті франчайзингу, слід розглянути історію його появи, а також розвиток та зміну, перехід від одного типу до іншого, що відбувається зі зміною умов ведення бізнесу.

Більшість науковців вважають, що франчайзинг зародився у США. наприкінці XIX століття, коли ряд великих компаній США продають малому бізнесу право на продаж своїх виробів по всій країні, він досягає розквіту.

Першопрохідцем в освоєнні франчайзингу вважають компанію "Зінгер" Спонукала до цього її власника нестача грошових засобів для наймання комівояжерів, оскільки на той час купівля-продаж відбувалася у покупця вдома після наочної демонстрації властивостей товару. Щоб не зменшувати обсяг виробництва, компанія вирішила продати право на реалізацію швейних машин незалежним продавцям на певній території.

Інша молода компанія "Дженерал моторс" також у 1898 році створила ефективну франчайзингову систему. Не маючи засобів для відкриття власної мережі магазинів, вона продає парові двигуни через дилерів, таким чином запроваджуючи початок сучасної системи продажу автомобілів. [ 2, с. 80 ].

Франчайзинг - це форма співпраці між юридично та фінансово незалежними сторонами (компаніями та/або фізичними особами), в рамках якої одна сторона (франчайзер), що володіє успішним бізнесом, відомою торговою маркою, ноу-хау, комерційними таємницями, репутацією та іншими нематеріальними активами, дозволяє іншій стороні (франчайзі) користуватися цією системою на погоджених умовах.

Англійський термін "to franchise" означає надання однією компанією іншій дозволу на продаж товарів чи надання послуг в межах певної території.

Суть даної форми організації бізнесу полягає у тому, що добре відома на ринку фірма (франчайзер) продає свою торгову марку чи технологію виробництва іншій маловідомій фірмі (франчайзі), що забезпечує зростання обсягу реалізації для обох підприємств та зростання ефективності діяльності франчайзі в результаті використання нової для неї технології виробництва. За право займатися бізнесом його одержувач (франчайзі) сплачує частину отриманого доходу відповідно до укладеної угоди.

Для компанії франчайзера франчайзинг - це спосіб розширення бізнесу. Для підприємців франчайзинг - це один з шляхів стати власником бізнесу. На українських ринках, він є швидким способом навчання підприємців практичним стандартам для ведення прибуткового бізнесу[2, c.79].

Економічний сенс франчайзингу полягає в поєднанні ефективності, енергії і мобільності невеликого приватного підприємства та технологічних досягнень, гарантій і розкрученої торгової марки великого постачальника.

Необхідність франчайзингу в Україні зумовлена втратою ринків збуту багатьма вітчизняними підприємствами в умовах загострення конкуренції на внутрішніх ринках, відсутністю достатніх фінансових можливостей для запровадження нових технологій у виробництво, не конкурентоспроможністю порівняно з іноземними фірмами.

Отже, франчайзинг має ряд переваг, які дозволяють знизити операційні витрати та підвищити ефективність виробничої діяльності, що особливо важливо для України в сучасних умовах. Франчайзинг, як метод ведення бізнесу, передбачає створення однорідних підприємств, що мають єдину торговельну марку (товарний знак) і дотримуються однакових умов, форм, методів продажу, єдині вимоги до якості і єдині ціни. Таким чином, за фіксовану плату франчайзі отримує кваліфіковану допомогу, яка за інших умов є для нього занадто дорогою. Крім того, франчайзер також отримує переваги, головною з яких є освоєння нових ринків збуту без істотних капіталовкладень. Також, за таких умов ведення бізнесу, франчайзер наймає менше адміністративного персоналу, що зменшує його витрати на заробітну плату, в той час як прибутковість зростає адже франчайзі мають більший стимул досягнення кращих результатів, ніж найманий працівник [1, c. 6].

Франчайзинг має переваги як для франчайзера, так і для франчайзі. Франчайзинг - це така організація бізнесу, за якою компанія (франчайзер) передає певній людині чи компанії (франчайзі) право на продаж продукту і послуг цієї компанії.

Франчайзі зобов'язується продавати цей продукт чи послуги за заздалегідь визначеними законами і правилами ведення бізнесу, що встановлює франчайзер. В обмін на здійснення всіх цих правил франчайзі одержує дозвіл використовувати ім'я компанії, її репутацію (гудвіл), продукт та послуги, маркетингові технології, експертизу і механізми підтримки.

Таким чином, виконання вимог франчайзера не є недоліком, навпаки, дотримання правил означає, що франчайзі має чудову можливість отримати прибуток. Щоб одержати такі права, франчайзі робить первісний внесок франчайзеру, а потім виплачує щомісячні внески. Це своєрідна оренда, тому що франчайзі ніколи не стає цілковитим власником товарного знаку, а лише має право використовувати товарний знак на період виплати щомісячних внесків. Суми цих внесків обумовлюються у франчайзинговому договорі і є предметом переговорів. Франчайзинговий пакет дозволяє відповідному підприємцю вести свій бізнес успішно, навіть не маючи попереднього досвіду чи знань у цій галузі.

З одного боку, франчайзингова система допомагає малим підприємствам уникнути ряду перешкод із заснуванням і функціонуванням власного бізнесу, з другого -- як корпоративна структура вона обмежує діяльність франчайзі. Але для дрібних підприємців переваги від використання франчайзингу переважають над недоліками [3 с. 57].

Отже, слід зазначити, що стан ринкового середовища розвинутих країн суттєво відрізняється від економіки України. Основними відмінностями є наявність сталих ринкових відносин, дієвість й стабільність законодавства, інформаційна відкритість, розвинута ринкова інфраструктура, фінансова стабільність, офіційно мінімальна тонізація.

2. Класифікація франчайзингу

Франчайзингові системи можна поділити по багатьом критеріям. Найпоширеніша класифікація базується на таких основних ознаках:

- відповідно продукту, що реалізовується через франчайзингову систему (виду діяльності),

- відповідно до ноу-хау, що передається,

- відповідно того, як система організована.

Відповідно виду діяльності франчайзинг буває:

- торговельний

- сервісний

- виробничий

- змішаний

Відповідно ноу-хау франчайзера:

- франчайзинг дистрибуції продукту

- франчайзинг бізнес-формату

Відповідно організації системи:

- прямий франчайзинг

- розвиток території

- мастер-франчайзинг

- торговельний франчайзинг [8, с. 29]

При торговельному франчайзингу, франчайзі має право реалізовувати товар франчайзера і використовувати його методику продажів. Це супроводжується тим, що франчайзі позначає свій магазин брендом франчайзера і найчастіше користується підтримкою у оформленні торговельної точки, виборі асортименту, навчанні персоналу, обслуговуванні клієнта, мерчандайзингу та маркетингу.

Розвиток торговельного франчайзингу наступив раніше ніж сервісного. Пояснюється це тим, що торговельний франчайзинг є легшим до опрацювання. Стандартизація діяльності торговельного пункту значно простіша, порівнюючи з сервісним, де потрібно відпрацювати широкий набір операцій з надання послуг.

При сервісному франчайзингу, франчайзер передає франчайзі своє ноу-хау у вигляді рецептів та процедур для надання певного виду послуг. Франчайзі оформлює свій пункт товарним знаком франчайзера, користується його підтримкою в оформленні пункту, навчанні персоналу та методології обслуговування клієнта. Також сервісний франчайзинг передбачає доступ франчайзі до певної інформації, баз даних, спеціального програмного забезпечення.

Варто теж додати, що розвиток сервісного франчайзингу дуже залежить від змін суспільних настроїв та вподобань, від моди на певний тип послуги. Для того, щоб з'являлись нові ресторанні франчайзингові системи, має бути виразна тенденція, наприклад, що люди більше починають харчуватися поза межами дому, чи пішла мода на суші.

При виробничому франчайзингу передається ноу-хау у вигляді технології виробництва продукції та технічного досвіду франчайзера. Франчайзі у своєму виробничому закладі може виготовляти вироби такої ж якості та параметрів, що і франчайзер. Договір дозволяє франчайзі позначати виготовлені вироби торговельним знаком, що належить франчайзеру, а також реалізовувати цю

Змішаний франчайзинг базується на комбінації основних видів франчайзингу: торговельному, сервісному та виробничому. Найчастіше використовується змішана форма франчайзингу, за якої франчайзер є виробником а франчайзі займається реалізацією його товару через свою франчайзингову точку та одночасно надає послуги, пов'язані з використанням цієї продукції. Для прикладу: фірма - виробник косметичних засобів - організовує мережу косметичних кабінетів, що одночасно є пунктами продажу його товарів. Отже франчайзі буде займатися паралельно безпосередньо торгівлею та наданням послуг в косметичному кабінеті [7].

При франчайзингу дистрибуції продукту франчайзі має право на продаж асортименту товарів чи надання переліку послуг під торговельною маркою франчайзера. Сьогодні в Україні більшу частину представлених франшиз можна віднести саме до франчайзингу дистрибуції продукту.

Часто на перших етапах розвитку системи франчайзер робить ставку на інтенсивний кількісний розвиток франчайзингової мережі, тобто збільшення території збуту свого продукту. Такий різновид називається франчайзингом дистрибуції продукту. На наступному етапі розвитку своєї франчайзингової системи франчайзер вже робить ставку наякісному вдосконаленні системи і опрацьовує додаткові елементи ноу-хау.

Саме тоді, коли франчайзинговий пакет містить всі елементи, необхідні для початку бізнесу новим партнером, цю систему можна назвати франчайзингом бізнес-формату.

Франчайзі отримує не лише право на реалізацію товару/послуги та методологію продажу чи надання послуги (як це передбачає франчайзинг дистрибуції продукту), але й концепцію ведення цілого бізнесу (від оформлення пункту, уніформи персоналу, способів надання послуг, обслуговування клієнта, навчання персоналу до рекомендацій з просування та маркетингу. При франчайзингу бізнес-формату франчайзер передає ноу-хау у вигляді повної концепції ведення господарської діяльності [6]

Прямий франчайзинг є найпростішим і найпоширенішим способом розвитку мережі. Договір укладається безпосередньо між франчайзером та франчайзі на відкриття однієї франчайзингової точки. Франчайзер самостійно надає франчайзі послуги, вказані в договорі, а також самостійно здійснює контроль та підтримку франчайзі (надання консультацій, навчання працівників, маркетингову та рекламну підтримку).

В рамках виду франчайзингу розробник території (areadeveloper) отримує право на відкриття франчайзингових точок в межах визначеної території із залученням суб-франчайзі. Відповідно до умови розробник території зазвичай зобов'язується створити певну кількість франчайзингових точок за певний період часу на визначеній території. Розробник території зазвичай зобов'язується створити певну кількість франчайзингових точок за певний період часу на визначеній території (приклад - мережа SUBWAY)

На підставі договору розробник території зазвичай не має права на використання товарного знаку і ноу-хау франчайзера. Його він отримує лише після підписання кожного окремого франчайзингового договору з окремим суб-франчайзі, якого він сам повинен знайти, а пізніше виконувати умови договору.

Така модель розвитку найчастіше використовується франчайзерами, які хочуть зберегти певний контроль, що характерний для прямого франчайзингу, але й одночасно хочуть уникнути необхідності підбору та навчання великої кількості франчайзі.

Від франчайзингу розвитку території, мастер-франчайзинг відрізняється тим, що мастер-франчайзі отримує велику кількість (часом всі) права та обов'язки франчайзера. На підставі договору мастер-франчайзі має право самостійно продавати франшизи (субфраншизи) на визначеній території. Зазвичай договори мастер-франчайзингу укладаються на цілу країну, або навіть кілька країн; основною метою мастер-франчайзингу є експансія франчайзера в інші країни і таким чином зростання вартості марки компанії.

Концепція HelenDoron (вивчення англійської мови для дітей) походить з Ізраілю, але в Україні працює мастер-франчайзі, що займається розвитком бізнесу в рамках країни

Мастер-франчайзинг зазвичай використовується для експансії франчайзера в інші країни, де умови ведення господарської діяльності дуже відрізняються від країни походження франшизи [5].

Отже, представлена класифікація видів франчайзингу дає змогу проаналізувати всі його можливі форми і обрати найбільш прийнятний для кожної конкретної компанії, яка планує використовувати франчайзинг у своїй діяльності.

3. Проблеми і перспективи розвитку франчайзингу в Україні

Проблеми франчайзингу на сьогодні пов'язані з тим, що процес становлення і розвитку малого бізнесу відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів Державного та місцевого бюджетів, а також відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності. Одним з напрямків покращення ринкового становища малих підприємств є робота за договором франчайзингу, сутність якого полягає в наданні однією компанією (франчайзером) права на використання своєї торгової марки, технології, ноу-хау, системи ведення бізнесу іншій компанії чи незалежному підприємцю (франчайзі) на визначених умовах [9, с. 63].

Франчайзинг - це нова маркетинг-концепція для України але, яка стрімко розвинулася в усьому світі. Франчізи поширюються дедалі швидшими темпами, і втішним є те, що частіше фаншизодавцями стають резиденти України.

Зазвичай франчайзинг охоплює такі галузі, як громадське харчування, торгівля (супермаркети, спеціалізовані магазини, бутики) і сферу послуг (послуги зв'язку, фотодрук, авто ремонт, салони краси). Проте франчайзинг набуває поширення і у інших галузях економіки: виробництво та складання комп'ютерів, продаж комплектуючих до комп'ютерів, відеопрокат, програмне забезпечення бізнесу, готельний бізнес та багато чого іншого.

У період входження України в ринкові відносини об'єкти інтелектуальної власності стають предметом купівлі-продажу. Договірна передача прав інтелектуальної власності є ефективним засобом впровадження науково-технічних розробок. На цій основі виникли нові види договірних відносин - ліцензійний договір, договір франчайзингу, договір концесії та подібні до них [10, с. 450].

Для малих підприємств і індивідуальних підприємців франчайзинг надає в розпорядження стабільний прибутковий бізнес, для відомих фірм і компаній - можливість розширити й укріпити свої позиції на ринку. Саме цим можна пояснити поширення франчайзингу в Сполучених Штатах Америки та Європейських країнах.

Компанія «ТРІАРХ» провела дослідження стану ринку франчайзингу в Україні 2008 р. та 2009 р. Результати цього дослідження показали наступне:

1. Найбільш прибутковими є компанії, які розвивають іноземні франшизи. Адже, за критеріями розвитку та грошовим оборотам лідерами ринку франчайзингу є компанії, що представляють західні товари та послуги, такі як «CocaCola», «Pepsi», «Carlsberg», «InBev», «TNK-BP», «Lukoil», «Empik», «Ліга Інвест», «Дельта Спорт». Однак, до десятки найприбутковіших лідерів ввійшла також одна українська компанія-франчайзер -- «Система швидкого харчування» (FFS). Цей факт вказує на те, що українські компанії в майбутньому можуть стати конкурентами іноземним франшизам.

2. Найбільша частка ринку належить франчайзинг-компаніям Майстер франчайзі, які на території України контролюють 30% грошового обороту. До таких компаній відносяться наступні: «EMPIK», «Дельта Спорт», «Ліга Інвест», «Helen Marlene» тощо [7].

3. Франчайзинг є високоприбутковим та рентабельним бізнесом на Україні. Адже у 2008 р. оборот грошових коштів першої десятки франчайзерів (зазначеної вище) складає близько 1,5 млрд. дол. США., а у першому кварталі 2009 р. -- 850 млн. дол. США., що складає половину обороту 2008 р. Таким чином, можна сказати, що у 2009 р. грошовий оборот буде значно більшим ніж у 2008 р. При цьому слід зазначити, що економічна криза 2008 р. відобразилася й на ринку франчайзингу. Адже, спостерігається зниження грошового обороту найбільш прибуткових франчайзерів у середньому та високому сегменті громадського харчування на 30-40%, роздрібній торгівлі -- 40-50%, будівництві -- 60-70%. Отже, за стабільної економічної ситуації в країні оборот грошових коштів на ринку франчайзингу буде значно більшим [6].

4. Франчайзинг є економічно вигідним для держави. Адже цей бізнес створює нові робочі місця, що сприяє ефективному функціонування держави. Кількість персоналу, який працює у франчайзерів у першому кварталі 2009 р. становить більше 200 тис. чол.

5. Зростає зацікавленість у розвитку бізнесу по франчайзингу у підприємців. Про це свідчить внутрішня статистика компанії «ТРІАРХ». Адже у 2008 р. до компанії надійшло 523 запита на покупку франшизи, а у 2009 р. таких запитів було 2000. Це свідчить про швидкий розвиток ринку франчайзингу та його прибутковості. Також, це може говорити про те, що фінансова криза сприяє розвитку франчайзингу, адже більшість людей, що стали безробітними та мали грошові заощадження стали активно цікавитися можливостями створення власної справи з мінімальними ризиками [8].

6. Розширення галузей франчайзингу. Підприємства, що функціонують на умовах франчайзингу діють в 15 галузях, основними з яких є: роздрібна торгівля, громадське харчування, бензозаправні комплекси, виробництво. За інформацією компанії «ТРІАРХ» у 2008 р. найбільше запитів купівлі франшизи надійшло стосовно таких галузей: громадське харчування, роздрібна торгівля, будівельні матеріали, послуги дитячого розвитку, послуги тощо. У 2009 р. такі запити стосувалися наступних галузей: громадське харчування, роздрібна торгівля, послуги, сільське господарство, вендінг, клінінг, дизайн та архітектура, дистрибуція, охорона здоров'я, туризм, готельний бізнес, догляд за тваринами. Таким чином, досить помітним є те, що зростає зацікавленість ринку франчайзингу до нових галузей, що сприяє його розвитку та розбудові в Україні.

7. Висока перспективність галузевого розвитку. За даними дослідження в Україні ще є чимало галузей, що в перспективі будуть діяти на умовах франчайзингу. Адже, в цих галузях, на сьогодні, присутня дуже низька конкуренція, але вони є прибутковими та перебувають на стадії становлення в Україні. До таких галузей слід віднести: сільське господарство; доставка; нерухомість; Second hand; дизайн і архітектура; дистрибуція; автомобільна; закупівля; зберігання; зв'язок; знайомства; електроустаткування; Інтернет-послуги; ландшафтний дизайн; слабоалкогольні та безалкогольні напої; обслуговування; облік і аудит; оренда/прокат; охорона здоров'я; послуги безпеки; туризм; ремонт та обслуговування; догляд за тваринами; спорт; хімічна промисловість; послуги лабораторій; фото послуги; юридичні послуги.

Таким чином, 27 галузей мають своїх інвесторів, але не мають франчайзерів, які б активно просували дані види бізнесу.

8. Призупинення програм розвитку франчайзерами, що є наслідком економічної кризи кінця 2008 р. Така тенденція насамперед позначилася на компаніях, де бізнес-концепція була не досконалою та мали місце проблеми ведення економічної активності до початку кризи. Також у більшості компаній в яких була не відпрацьованою стратегія ведення бізнесу та процеси пошуку франчайзі, а також програми просування власних франшиз знизилася прибутковість та рентабельність [11].

Таким чином, видно, що тенденції на ринку франчайзингу є як позитивними так і негативними, але їх наявність говорить про те, що франчайзинг буде ще не один рік стрімко зростати в Україні, адже даний напрямок зосереджує в собі не лише вітчизняні бренди, але й відомі світові бренди, що беззаперечно є найкращим стимулом для споживачів продукції чи послуги.

Саме тому ринок франчайзингу можна розглядати як перспективний напрямок ведення комерційної діяльності на території України та слід очікувати зростання числа франчайзерів та, особливо, франчайзі.

Підбиваючи підсумки дослідження в цілому, необхідно вказати, що для розвитку франчайзингу в Україні існує низка перепон:

- нечітка нормативно-законодавча база, яка не регулює багато вищезгаданих питань, пов'язаних з франчайзингом;

- проблеми фінансово-кредитного характеру;

- відсутність необхідного інформаційного забезпечення;

- недостатня обізнаність підприємств щодо можливостей і особливостей такого способу ведення бізнесу, як франчайзинг. Відсутність знань, у першу чергу правових, необхідних для ведення бізнесу як у ролі франчайзера, так і в ролі франчайзі;

- брак відповідних консультаційних структур [9, c. 64].

Підсумовуючи проблеми франчайзингу, слід зазначити, що франчайзинг має широкі перспективні можливості для розвитку в Україні. Й тому для вирішення вище зазначених проблем необхідно:

1. Включити системи розвитку франчайзингу в урядову програму підтримки малого підприємництва.

2. Створити систему податкових пільг для франчайзі, особливо на початковому етапі розвитку франчайзингової системи.

3. Надати можливість застосування франчайзі спрощеної системи бухгалтерського обліку.

4. Створити мережу навчально-консультаційних центрів з франчайзингу, не тільки в найбільших містах, але й по всій країні.

5. Для розв'язання проблем розвитку договору франчайзингу в Україні необхідно зміцнити законодавчу базу шляхом прийняття Закону України "Про франчайзинг", де передбачити переддоговірне регулювання відносин між франчайзером і франчайзі, особливості правового регулювання товарного, виробничого, ділового франчайзингів, доречно передбачити існуванні регіонального франчайзингу і франчайзингу, що розвивається [4, c.7].

Висновки

Підсумовуючи, варто зазначити, що франчайзинг в Україні є перспективним напрямком економічної діяльності та в найближчі роки ми будемо спостерігати зростання цього сегменту. Також, слід відзначити, що економічна криза кінця 2008 р. стала однією з причин стрімкого розвитку франчайзингу в Україні в 2009 р. Адже за умови, коли більшість бізнес-проектів почали бути збитковими, франчайзинг залишається прибутковим бізнесом, як для франчайзера, так і для франчайзі.

Проблеми франчайзингу на сьогодні пов'язані з тим, що процес становлення і розвитку малого бізнесу відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів Державного та місцевого бюджетів, а також відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності.

Одним з напрямків покращення ринкового становища малих підприємств є робота за договором франчайзингу, сутність якого полягає в наданні однією компанією (франчайзером) права на використання своєї торгової марки, технології, ноу-хау, системи ведення бізнесу іншій компанії чи незалежному підприємцю (франчайзі) на визначених умовах.

Стан ринкового середовища розвинутих країн суттєво відрізняється від економіки України. Основними відмінностями є наявність сталих ринкових відносин, дієвість й стабільність законодавства, інформаційна відкритість, розвинута ринкова інфраструктура, фінансова стабільність, офіційно мінімальна тонізація.

Загалом, система франчайзингу має ряд переваг, які дозволяють більш ефективніше організувати бізнес з меншими затратами, що підвищує конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Саме тому ринок франчайзингу можна розглядати як перспективний напрямок ведення комерційної діяльності на території України та слід очікувати зростання числа франчайзерів та, особливо, франчайзі.

Щодо аналізу стану франчайзингових відносин на Україні, можна сказати, що однією з основних рис українського франчайзингу є присутність іноземного елементу. Це викликає певні правові проблеми: з'ясування правосуб'єктності іноземної сторони; правове регулювання і захист виняткових прав промислової власності; відповідність українського законодавства міжнародним нормам і угодам тощо, подолання яких зумовить ще стрімкіший розвиток франчайзингу в Україні.

Список використаних джерел

1. Терещенко М. Франчайзинг як партнерський бізнес // Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 10. - С.6.

3. Цимбал Л. Л. Зарубіжний досвід фінансування малого і середнього бізнесу // Фінанси України. 2004. - № 5. - С. 79-81.

5. Лопушанський Т.В Правовий та економічний аспект розвитку франчайзингу в країнах ЄС та Україні // Зовнішня торгівля: Право та Економіка. - 2007. - №4(33). - С.56-61

6. Львова І. Франчайзинг в Україні // Все для бухгалтера в торгівлі. - 2010.- №9. - С.6-8

7. http://franchising.ua/franchise-basics/3

8. Сайт асоціації франчайзингу http://www.franchising.org.ua/index.php?pageid=63

9. http://triarh-franchising.com/

10.Легенда Е. Франчайзинг // Бізнес інформ. 2008. - № 20. - С. 28-33.

11.Суховатий О.В. Особливості реалізації франчайзингу в Україні // Проблеми науки. - 2008. - № 2. - С. 62-64.

12.Широбокова Н.М. Договір франчайзингу // Держава та регіони. - 2009. - № 6. - с. 448-451.

14.Статті // ТРІАРХ консалтинг// : http://www.triarh.com/ru/arts570.html

Размещено на Allbest.ru