Правові основи фінансового контролю в Україні

Важливість контрольних функцій Державної податкової адміністрації зумовлюється тим, що вона є єдиним органом у структурі не лише виконавчої, а й державної влади загалом, який здійснює фіскальний контроль за діяльністю платників податків. Контроль, здійснюваний ДПАУ, зводиться не лише до перевірки дотримання податкового законодавства, правильності обчислення податків і своєчасності їх сплати. Визнаючи надзвичайну важливість цих функціональних напрямів діяльності податкових органів, необхідно вказати на неприйнятність зведення суті контролю лише до способу забезпечення законності, оскільки таким чином обмежується його активна економічна цілеспрямованість. Податкові органи не обмежуються роллю пасивного контролера.

В процесі контролю, як правило, оцінюються не тільки кількісні результати фінансової і господарської діяльності, а і її законність, доцільність, а також фінансова стійкість платника як основа для підвищення податкового потенціалу економіки. Як вже зазначалося, важливим елементом системи контролю є об'єкт контролю. У сфері державних фінансів об'єктом контролю виступають процеси формування і використання фінансових ресурсів державного сектору. Зміна контролюючої системи під впливом сучасних соціально-економічних трансформацій безпосереднім чином торкнулася об'єктів державного фінансового контролю у напрямі їх суттєвого ускладнення.

Становлення ринкових відносин в Україні супроводжується появою підприємств різних форм власності, зміною джерел фінансових ресурсів, їх складу та структури, принципів їх використання, а також принципів кредитування, ціноутворення, грошових розрахунків. В цих умовах з'явилося багато нових об'єктів державного фінансового контролю, які потребують належної уваги з боку держави. Разом з тим запровадження принципово нових економічних відносин суттєво обмежує вплив державного фінансового контролю на соціально-економічні процеси, а також і на підконтрольні об'єкти порівняно з тим, яким він був за умов адміністративно-командної економіки. Так, розвиток ринкових відносин суттєво обмежує охоплення державним фінансовим контролем таких підконтрольних об'єктів, як процеси формування і використання фінансових ресурсів підприємств, організацій недержавної форми власності. Держава не втручається у формування доходів і їх розподіл та витрачання на приватизованих підприємствах чи інших нових економічних утвореннях.

Суттєве значення для підвищення ефективності контролюючої системи має встановлення предметної області державного фінансового контролю, адекватної сучасним вимогам. Предметом державного фінансового контролю має бути: -- забезпечення стабілізації економіки і досягнення економічного зростання; -- забезпечення сталості економічного розвитку державного сектору економіки; -- досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів; -- захист фінансових інтересів громадян України. Важливу роль у забезпеченні дійового фінансового контролю відіграє методика контролю, яка являє собою сукупність методів контролю, що використовуються у певному конкретному випадку. Необхідно правильно вибирати методичний інструментарій контролю, враховувати його адекватність предмету контролю, об'єктивність, надійність, орієнтацію на комплексність, оперативність і якість контролю.

Наступним елементом системи державного фінансового контролю є процес контролю. Процес контролю -- це діяльність суб'єктів контролю, спрямована на гарантоване досягнення найефективнішими засобами поставленої мети шляхом реалізації певних завдань контролю і застосування відповідних принципів, методів контролю. Існують різні підходи до виділення стадій процесу контролю, наприклад, а) встановлення параметрів, норм функціонування, оцінка відхилень від встановлених параметрів і норм; б) встановлення стандартів контролю, оцінка його ефективності; в) встановлення параметрів, норм функціонування, збір даних про фактичний результат виконання, порівняння і оцінка фактичного і очікуваного результатів виконання, розробка і здійснення коригуючих дій. Для подальшого розвитку і вдосконалення системи державного фінансового контролю слід передбачити: -- прийняття низки законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюватимуть організаційну побудову системи державного фінансового контролю, її функціонування і розвиток; -- забезпечення ефективного формування і використання фінансових ресурсів державного сектору економіки і досягнення на цій основі економічного зростання; -- формування координаційних інститутів у складі системи державного фінансового контролю для встановлення ефективної взаємодії між суб'єктами контролю, що запобігатиме виникненню неконтрольованих частин фінансової сфери, а також паралелізму і дублювання при здійсненні контролю. -- чітке окреслення підконтрольних об'єктів та забезпечення повного їх охоплення контролем; -- розроблення і затвердження державних стандартів, що врегульовують здійснення фінансового контролю в різних секторах економіки; -- урізноманітнення форм, видів фінансового контролю, впровадження новітніх методик здійснення фінансового контролю.

Размещено на Allbest.ru