Шляхи покращення фінансової діяльності

Дані фінансової звітності є підставою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як підстава для прогнозування майбутнього фінансового стану.

Пiд час пiдготовки фiнансової звiтностi кожне пiдприємство розглядається як юридична особа, вiдокремлена вiд власникiв фiзичних осiб, Отже, особисте майно та зобов'язання власникiв не повиннi вiдображуватись у фiнансовiй звiтностi пiдприємства [31, 12].

Тому у фiнансовiй звiтностi (зокрема в Балансi) передбачено вiдображення лише зобов'язань власникiв за внесками до капiталу та розподiлу власникам (у виглядi вiдсоткiв, дивiдендiв, вилучення капiталу тощо). Цей принцип називають припципом автономності пiдпрuємства.

Отже, якщо власник пiдприємства вносить власнi грошовi кошти у банк з метою збiльшення статутного капiталу цього пiдприємства, то ця операцiя буде вiдображена у фiнансовiй звiтностi. Якщо ж метою власника буде отримання вiдсоткiв за депозитним вкладом, що здiйснений його власними коштами, та їx використання на cвoї потреби, така господарська операцiя не матиме впливу на показники фiнансової звiтностi.

Фiнансовi звiти складаються також виходячи з принципу безпepepвноcтi дiяльностi пiдпрuємства, тобто пiдприємство не мaє нi нaміру, нi потреби лiквiдуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї дiяльностi i залишатиметься таким у подальшому (принаймнi протягом наступного звiтного перiоду) [14, 66].

У іншому разi, якщо подiї пiсля дати балансу свiдчать про намiри пiдприємства припинити свою дiяльнiсть або про неможливість її продовження, пiдприємство не може використовувати П(С)БО як основу для пiдготовки своїх фiнансових звiтiв (п. 18 П(С)БО 6). Тодi подiл його активiв i зобов'язань на необоротнi та оборотнi (довго- та короткострокові) втрачає доречнiсть: адже пiдприємство мaє в процесi лiквiдації покрити вci свої зобов'язання (спочатку перед кредиторами, потiм перед власниками), тому вci активи стають оборотними, а зобов'язання - короткостроковими. Оцiнка статей балансу за iсторичною собiвартiстю також не може бути використана, їх слiд переоцiнити за ринковою вартiстю. Фактично втрачає сенс застосування майже вcix принципiв формування фiнансової звiтностi безперервно дiючого пiдприємства.

Прuнцuп перiодuчностi припускає розподiл дiяльностi пiдприємства на певнi перiоди часу (звiтнi перiоди) з метою складання фiнансової звiтностi. Згiдно з П(С)БО 1 звiтний перiод становить календарний piк. Проте для новоствореного пiдприємства або для пiдприємства, яке лiквiдується, тривалiсть звiтного перiоду може бути iншою.

Передбачено також складання промiжної звiтностi (квартальної та мiсячної) наростаючим пiдсумком з початку року. Тепер будь-якi активи, виготовленi на пiдприємствi (незавершене виробництво, готова продукцiя, основні засоби, нематерiальнi активи тощо), оцiнюються за виробничою собiвартiстю у складi прямих та виробничих накладних витрат.

Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцiй визнаються, коли вони вiдбуваються (а не тодi, коли отримуються або сплачуються грошовi кошти), i вiдображуються в бухгалтерському облiку та фiнансових звiтах тих перiодiв, до яких вони належать. Завдяки цьому користувачi отримують інформацію не тiльки про минулi операцiї, пов'язанi з виплатою або отриманням грошових коштiв, а й про зобов'язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, якi мають надiйти у майбутньому. Така iнформацiя щодо минулих операцiй є найбiльш корисною для прийняття користувачами економiчних рiшень.

У П(С)БО 1 зазначено, що принцип нарахування має застосовуватися одночасно з прuнцuпом вiдповiдностi, за яким витрати визнаються у Звiтi про фiнансовi результати на основі прямого зв'язку мiж ними та отриманими доходами.

Для того щоб бути достовiрною, iнформацiя у фiнансових звiтах повинна бути також повною, зважаючи на її важливiсть для користувача та витрати, пов'язанi з отриманням цiєї iнформацi. Тому фiнансова звiтнiсть не обмежується лише балансом, звiтами про фiнансовi результати, власний капiтал та рух грошових коштів. Вона мiстить Примiтки, якi дають iнформацiю про облiкову полiтику пiдприємства та додатковi пояснення до окремих статей цих звiтiв. Kpiм того, у Примiтках розкриваються важливi для користувачiв фiнансової звiтностi подiї, якi вiдбулися пiсля дати балансу, наприклад, оголошення дивiдендiв за акцiями.

Для того щоб скласти фiнансову звiтнiсть, керiвництво пiдприємства формує облiкову полiтuку, тобто обирає принципи, методи i процедури облiку так, щоб достовiрно вiдобразити фiнансовий стан i результати дiяльностi пiдприємства та забезпечити зiставнiсть фiнансових звiтiв [43, 138].

Надання користувачам iнформацiї про полiтику бухгалтерського облiку, яку пiдприємство має використовувати постiйно при складаннi фiнансових звiтiв, будь-яких змiн у цiй полiтицi та впливу таких змiн на показники фiнансових звітів, є вимогою принципу послiдовностi. Дотримання цього принципу є передумовою зiставностi фiнансових звiтiв, адже користувачi отримують можливість визначати вiдмiннi риси рiзних полiтик бухгалтерського облiку щодо подiбних операцiй та iнших подiй, якi використовує одне й те саме пiдприємтсво або рiзнi пiдприємства протягом певних звітних періодів.

Згiдно з П(С)БО 1 пiдприємство висвiтлює свою облiкову політику в Примiтках, описуючи принципи оцiнки та методи облiку щодо окремих статей звiтностi. Пiдприємство мaє право вибору та пpийняття цих рiшень самостiйно.

Щодо змiн облiкової полiтики, то в П(С)БО 6 визначено [14, 69]:

коли можливі такі зміни;

що не вважається змiною облiкової полiтики;

як впливають змiни облiкової полiтики на показники фiнансових звiтiв;

якi примiтки слiд надавати у разi змiн облiкової полiтики.

Ціла низка господарських операцiй, таких як погашення сумнівної заборгованостi, визначення можливого строку корисного вкористання основних засобiв тощо, супроводжуються певною невизначенiстю та потребують професiйного судження. Тому при складаннi фiнансових звiтiв слiд застосовувати принцип обачності, щоб активи або дохiд не були завищеними, а зобов'язання чи затрати - заниженими.

Суть операцiй або iнших подiй не завжди вiдповiдає тому, що випливає з їx юридичної форми. Наприклад, пiдприємство може передати актив iншiй стороні так, що подальше використання майбутніх економiчних вигiд, утiлених у цьому активi, залишається за цим пiдприємством. За таких обставин вiдображення цієї операції як продажу не вiдповiдатиме її суті. Тому керiвництво підприємства повинно надавати перевагу економiчному змicту господарських операцiй над їx юридичною формою.

Принцип единого грошового вuмiрнuка передбачає вимірювання та узагальнення всix операцiй пiдприємства у його фiнансовій звiтностi. Пiд час складання фiнансової звiтностi треба прагнути збалансувати yсi перелiченi принципи так, щоб досягти якiсних характеристик фiнансової звiтностi.

Порівнюючі П(С)БО 1 з вимогами Положення про органiзацiю бухгалтерського облiку та звiтностi в Україні, затвердженого постановою Кабiнету Miнiстpiв України від 24 квітня 1993 року № 250 з подальшими змінами і доповненнями, та Iнструкцiї про порядок заповнення форм рiчного бухгалтерського звiту, затвердженої Miнфiном України вiд 18 серпня 1995 року № 139 зi змiнами та доповненнями, можна зробити висновок, що розбiжностi мiж ними стосуються як складу звiтностi, так i методологiчних засад її подання.

Методологiчнi вiдмiнностi полягають насамперед у тому, що [14, 70]:

* якiснi характеристики фiнансової звiтностi розглядались з погляду такого користувача звітів, як держава;

* не використовувались принципи безперервностi дiяльностi та превалювання змiсту над формю;

* принципи нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвiтлення, послiдовностi, обачностi застосовувались частково й непослiдовно;

Унаслiдок цього:

* бухгалтерськi звiти безперервно дiючого пiдприємства та такого, що припиняє свою дiяльнiсть, складають за однаковими правилами;

* жорстке регулювання методологiї облiку фактично виключало можливiсть застосування професiйного судження та формування облiкової полiтики керiвництвом українського пiдприємства;

* не розглядалися непередбаченi подiї пiсля дати балансу.

Усе це позначалось на якiсних характеристиках звiтностi українських пiдприємств, не сприяючи ні їх зрозумiлостi, нi доречностi, нi достовiрностi, нi зiставностi в нових економiчних умовах. Мета П(С)БО - уникнути зазначених недолiкiв.

1.3 Методика розрахунку показників комплексної оцінки фінансового стану підприємства

фінансовий майновий стратегія витрати

Комплексна оцiнка фiнансового стану пiдприємства повинна здiйснюватись за допомогою обчислення системи економiчних показникiв, повною мiрою характеризують господарсько-фiнансовий стан економiчних суб'єктiв.

Метою оцiнки i аналiзу фiнансового стану пiдприємства є пошук резервiв пiдвищення його лiквiдностi, платоспроможностi, доходностi i рентабельностi.

У фiнансово-економiчнiй лiтературi зазначається, що основними показниками, якi характеризують фiнансовий стан пiдприємства, є:

прибутковiсть (рентабельнicть);

чистий прибуток i оптимальний його розподiл;

наявнiсть власних оборотних коштiв, що забезпечують нормальний процес виробництва i реалiзацiї продукцї;

наявнiсть власних джерел формування оборотних активiв у обсязi, достатньому для їх покриття;

платоспроможнiсть пiдприємства;

майновий стан пiдприємства та ін.

Сенс даного етапу фiнансового аналiзу полягає у вiдборi невеликої кiлькостi найбiльш суттєвих i порiвняно нескладних у обчисленнi показникiв, а також у постiйному вiдстеженнi їх динамiки. А.М. Поддєрьогiн у своєму пiдручнику "Фiнанси пiдприємств" зазначає, що "оцiнку фiнансового стану можна об'єктивно здiйснити не через один, нaвiть найважливiший показник, а тiльки за допомогою комплексу, системи показникiв, що детально й усебiчно характеризують господарське становище пiдприємства" [48, 298-299]. Один iз вapiaнтів вiдбору аналiтичних показникiв для визначення економiчного потенцiалу пiдприємства й оцiнки результатiв його дiяльностi наведено у табл. 1.5 [24, 46-47]. Алгоритми розрахунку показникiв представленi в додатку А.

Таблиця 1.5 Сукупність аналітичних показників для комплексної оцінки фінансового стану підприємства

Напрям (процедура) аналізу	Показник
1. Оцінка економічного потенціалу суб'єкта господарювання
1.1. Оцінка майнового стану	1. Розмір засобів та їх частка у сукупному обсязі активів. 2. Коефіцієнт зносу основних засобів. 3. сукупний обсяг господарчих засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства.
1.2.Оцінка фінансового стану	1. Розмір власних коштів та їх частка у загальному обсязі джерел. 1.1. Коефіцієнт поточної ліквідності. 2. Частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі. 3. Частка довгострокових запозичених коштів у загальному обсязі джерел. 4. Коефіцієнт покриття запасів.
1.3.Наявність «хворих» статей у звітності	1. Збитки. 2. показники та борги, не сплачені в строк. 3. Прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість. 4. Прострочені, видані (отримані) векселі.
2. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності
2.1. Оцінка прибутковості	1. Прибуток. 2. Рентабельність загальна. 3. Рентабельність основної діяльності. 4. Рентабельність окремих видів продукції.
2.2. Оцінка динамічності	1. Порівняльні темпи зростання виручки, прибутку й авансованого капіталу. 2. Оборотність активів. 3. Тривалість операційного та фінансового циклу. 4. Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості.
2.3. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу	1. Рентабельність авансованого капіталу. 2. Рентабельність власного капіталу.

Слiд пiдкреслити, що вci показники, якi визначають фiнансовий стан пiдприємства взаємопов'язанi i взаємозумовленi. Тому об'єктивно i виважено оцiнити реальний фiнансовий стан пiдприємства можна лише на пiдставi використання певного комплексу показникiв з урахуванням впливу рiзних факторiв на вказанi показники.

Бiльшiсть iз поданих у таблиці 1.5 i додатку А показникiв, як i тенденції їх змiни, мають достатньо очевидну економiчну iнтерпретацiю, але для поглиблення знань з основних категорiй фiнансового аналiзу дамо визначення головних із них:

1. Аналіз майнового стану підприємства. Загальну комплексну oцiнку фiнансового стану розпочинають з аналiзу майна пiдприємства та джерел його придбання.

Майно - це реурси, контрольованi пiдприємством в результатi минулих подiй, використання яких, як очікується, призведе до надходження економiчних вигод у майбутньому [49, 73].

У складi майна видiляють оборотнi (мобiльнi, поточнi) i необоротнi (iммобiлiзованi) активи. Майно пiдприємства може бути використане у внутрiшньому оборотi або поза його межами, тобто, iммобiлiзованим в дебiторську заборгованiсть, вкладеним в цiннi папери або залученим в оборот iнших пiдприємств у виглядi iнвестицiй.

В процесi аналiзу майна пiдприємства використовують прийоми горизонтального (визначають абсолютнi та вiдноснi змiни рiзних статей балансу) та вертикального аналiзу (визначають питому вагу окремих статей та їx змiн). Показники аналiзу активiв балансу можна об'єднати у три групи:

структур и балансу;

динамiки балансу;

структурної динамiки балансу.

Дослiдження змiн структури активiв пiдприємства дозволяє отримати важливу iнформацiю. Так, збiльшення частки оборотних активiв у майнi може свiдчити про:

* формування бiльш мобiльної структури активiв, що буде сприяти прискоренню оборотностi засобiв пiдприємства;

* відвертання частини поточних активів на кредитування споживачiв товapiв, готової продукцiї, послуг, дочiрнiх пiдприємств та iнших дебiторiв, що свiдчить про фактичну iммобiлiзацiю цiєї частини оборотних активiв iз господарського обороту;

* викривлення реальної оцiнки основних засобiв внаслiдок icнуючого порядку їх бухгалтерського облiку i т. п.

Основнuми ознаками «гарного» балансу є [49, 73-74]:

збiльшення валюти балансу;

перевищення темпiв росту оборотних активiв над темпами росту необоротних;

власний капiтал за розмiром перевищує позиковий та темпи його росту вищi нiж позикового;

приблизно однаковi темпи приросту дебiторської та кредиторської заборгованостi;

частка власного капiталу в оборотних активах перевищуе 50 %;

в балансi вiдсутнi статті «Непокритi збитки», «Вилучений капiтал», «Неоплачений капiтал».

Аналiз майна пiдприємства має важливе значения, так як вiд його величини та структури залежать обсяги дiяльностi, соцiально-економiчний розвиток господарюючого суб'єкту, piвeнь платоспроможностi, лiквiдностi та фiнансова сталiсть.

Групування статей балансу для аналiзу майна пiдприємства наведено в табл. 1.6

Таблиця 1.6 Групування статей балансу для аналізу майна підприємства

Статті балансу	Код рядка балансу
1. Майно разом	280
2. Необоротні активи	080 + 270 понад 1 рік
3. Оборотні активи	260 + 270 до 1 року
3.1. Запаси	100 + 110 + 120 + 130 + 140
3.2. Грошові кошти та розрахунки	260 - (100 + 110 + 120 + 130 + 140)+ 270 до 1 року
3.2.1. Кошти в розрахунках	260 - (100 + 110 + 120 + 130 + 140+ 220 + 230 + 240 + 270 до 1 р.)
3.2.2. Грошові кошти та їх еквіваленти	220 + 230 + 240

Аналiз майна (майнового стану) пiдпрuємства дає змогу вiдповiсти на maкi питання [67, 52]:

- як змiнилась валюта балансу та за рахунок яких складових (вертикальний аналiз балансу);

- як спiввiдносяться мiж собою темпи зростання загального капiталу, обiговi виробництва, чистого прибутку;

- якi асигнування вкладено в основнi та оборотнi засоби (структурні показники активiв балансу);

- скiльки коштiв у сферi виробництва i в сферi обiгу;

- скiльки коштiв у грошовiй та матерiальнiй формi;

- який технiчний та моральний стан основних засобiв;

- яка iнтенсивнiсть процесу оновлення основних засобiв.

Oсновні показники, що використовуються для оцiнки майнового стану, подано в додатку А.

2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.

Фiнансовий стан пiдприємства можна оцiнити з погляду короткострокової та довгострокової перспектив. У першому випадку критерiями комплексної оцiнки фiнансового стану є лiквiднiсть i платоспроможнiсть пiдприємства, тобто здатнiсть своєчасно i в повному обсязi виконувати розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями. Термін «ліквідність» означає безперешкодне перетворення майна на гроші [40, 144].

Лiквiднiсть пiдприємства - це його здатнiсть швидко реалiзовувати свої активи i отримувати грошовi кошти для оплати своїх зобов'язань.

Лiквiднicть пiдприємства характеризується спiввiдношенням величини його високолiквiдних активiв (грошовi кошти та їх еквiваленти, ринковi цiннi папери, дебiторська заборгованiсть) i поточних зобов'язань.

Аналiзуючи лiквiднiсть, доцiльно оцiнити не тiльки поточнi суми лiквiдних активiв, а й майбутнi змiни лiквiдностi.

Про незадовiльний стан лiквiдностi пiдприємства свiдчитиме той факт, що потреба пiдприємства в коштах перевищує їх реальнi надходження.

Тобто, пiд лiквiднicтю будь-якого активу розумiють його здатнiсть трансформуватися в грошовi кошти, а ступiнь лiквiдностi визначається довжиною часового перiоду, протягом якого ця трансформацiя може бути здiйснена. Чим коротший перiод, тим вища лiквiднiсть даного виду активiв.

Говорячи про лiквiднicть пiдприємства, мають на увазi наявнiсть у нього оборотних коштiв у розмiрах, теоретично достатнiх для погашення короткострокових зобов'язань хоча б iз порушенням строків погашення, якi передбаченi контрактами.

Платоспроможнiсть означає наявнiсть у пiдприємства грошових коштiв та їх еквiвалентiв, достатнiх для розрахункiв за кредиторською заборгованiстю, що потребує негайного погашення [24, 51]. Таким чином, основними ознаками платоспроможностi є:

наявнiсть у достатньому обсязi коштiв на розрахунковому рахунку;

вiдсутнiсть простроченої кредиторської заборгованостi.

Причому наявність незначних залишків грошей на поточних рахунках ще не означає, що підприємство неплатоспроможне, адже кошти на поточні рахунки можуть надійти впродовж кількох днів.

При оцiнцi рiвню лiквiдностi слiд розрiзняти наступнi поняття [49, 146-147]:

* лiквiднiсть балансу - це можливiсть суб'єкта господарювання перетворити свої активи у готівку та погасити зобов'язання, або ступiнь покриття боргових зобов'язань пiдприємства його активами, строк перетворення яких у грошовi кошти вiдповiдає строку погашення платiжних зобов'язань. Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки кожної групи активу і пасиву балансу;

* лiквiднiсть пiдприємства - це бiльш загальне поняття нiж лiквiднiсть балансу. Якщо лiквiднiсть балансу, характеризує якість управління активами, тобто можливість надходження грошових коштiв лише за рахунок реалізації активів, то ліквідність підприємства залежить від іміджу даного підприємства, його інвестиційної привабливості, що дозволяє підприємству залучати додаткові кошти. Ліквідність підприємства можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності (див. додаток А);

* лiквiднiсть активiв - це величина зворотна лiквiдностi балансу за часом перетворення активiв у грошовi кошти. Чим менше часу необхiдно для перетворення того чи iншого активу у грошову форму, тим вища його лiквiднiсть. Зокрема, баланс пiдприємств України включає розмiщення активiв вiд найменш лiквiдних (необоротних активiв) до найбiльш лiквiдних активiв (грошових коштiв та їx еквiвалентiв);

* поточна лiквiднiсть - це вiдповiднiсть мiж розмiром дебiторської заборгованостi, грошових активiв пiдприємства i кредиторською заборгованiстю товарного та нетоварного характеру;

* термiнова лiквiднiсть - це здатнiсть пiдприємства до погашення зобов' язань у випадку його лiквiдацiї;

* недостатня лiквiднiсть - це неможливiсть пiдприємства повнiстю розрахуватися з боргами нaвiть за умови надання йому вигiдних комерцiйних можливостей, знижок;

* вuсокuй рiвень недостатностi лiквiдностi - пiдприємство неспроможне погасити свої поточнi борги i зобов'язання, що може привести до його неплатоспроможностi i банкрутства.

Залежно вiд рiвня лiквiдностi активи пiдприємства подiляють на [40, 144-145]:

1. Найлiквiднiшi активи (А1) - суми за вciмa статтями грошових коштiв та їх еквiвалентiв, тобто грошi, якi можна використати для поточних розрахункiв у мipy потреби. До цiєї групи належать також короткострокові фiнансовi вкладення, ціннi папери, якi можна прирiвняти до грошей (рядки 150, 220, 230, 240 активу 6алансу).

2. Активи, що швидко реалiзуються (А2), - це активи, перетворення яких на грошi потребує певного часу. До цiєї групи належить i дебiторська заборгованiсть (рядки 160-220). Лiквiднiсть цих активiв рiзна i залежить вiд суб'єктивних та об'єктивних чинникiв: квалiфiкацiї фiнансових робітникiв, платоспроможностi платникiв, умов видачi кредитiв тощо.

3. Активи, що повiльно реалiзуються (Аз), - це статтi роздiлу II активу балансу, якi охоплюють запаси та iншi оборотнi активи (рядки 100-140,250, 270). Запаси не можуть бути проданi, поки немає покупця. Iнколи певнi запаси потребують додаткової обробки перед реалiзацiєю, що вимагає певного часу.

4. Активи, що важко реалiзуються (А4), - це активи, якi передбачено використовувати в господарськiй дiяльностi протягом тривалого перiоду. До цiєї групи належать вci статтi роздiлу 1 активу балансу («Необоротнi активи»).

Першi три групи активiв (найлiквiднiшi; активи, що швидко реалiзуються; активи, що повiльно реалiзуються) протягом поточного господарського перiоду постiйно змiнюються i тому належать до поточних актuвiв пiдприємства.

Пасиви балансу за рiвнем зростання строків погашення зобов'язань групують так [40, 145]:

1. Негайнi пасиви (П1) - це кредиторська заборгованiсть (рядки 530-610), розрахунки за дивiдендами, вчасно не погашенi кредити (за даними додатку до балансу).

2. Kороткострокові пасиви (П2) - це короткострокові кредити банкiв (рядок 500), поточна заборгованiсть за довгостроковими зобов'язаннями (рядок 510), векселi виданi (рядок 520). Для розрахунку основних показникiв лiквiдностi можна користуватися iнформацiєю роздiлу IV балансу («Поточнi зобов' язання»).

3. Довгостроковi пасиви (Пз) - це довгостроковi зобов'язання, якi мiстяться в роздiлi III пасиву балансу.

4. Постiйнi пасиви (П4) - це вci cтaттi роздiлу І пасиву балансу («Власний капiтал») (рядки 380, 430, 630).

Пiдприємство буде лiквiдним, якщо його поточнi активи перевищують короткострокові зобов'язання. Пiдприємство може бути бiльш чи менш лiквiдним. Якщо на пiдприємствi оборотний капiтал складається переважно з грошових коштiв i короткострокової дебiторської заборгованостi, то таке пiдприємство вважається бiльш лiквiдним, нiж те, на якому оборотний капiтал становлять переважно запаси.

Баланс вважається абсолютно лiквiдним, якщо виконуються тaкi спiввiдношення [67, 54]: A1 > П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4.

Для об'єктивної оцiнки фiнансового стану пiдприємства важливе значення мaє розрахунок та застосування показникiв лiквiдності. Вони дають можливiсть оцiнити рiвень платоспроможностi пiдприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацiй. З цiєю метою застосовують систему коефiцiєнтiв лiквiдностi, що розрiзняються мiж собою розмiром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань (див. додаток А);

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності. Отже, облік ризикової складової ліквідності та платоспроможності з позиції управлінського персоналу підприємства зводиться до вибору оптимальної політики управління величиною, складом і структурою оборотних активів, яка дає змогу привести до прийнятного значення ризик втрати ліквідності та за рахунок цього підвищити рентабельність діяльності [14, 300].

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Фiнансова стiйкiсть - це такий стан фiнансових pecypciв пiдприємства, при якому воно вiльно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-господарської дiяльностi, а також затрати на його розширення й оновлення.

Фiнансова стiйкiсть пiдприємства тісно пов'язана з його перспективною платоспроможнiстю. Її аналiз дaє змогу визначити фiнансовi можливостi пiдприємства на вiдповiдну перспективу.

Оцiнка фiнансової стiйкостi пiдприємства мaє на мeтi об'єктивний аналiз величини та структури активiв i пасивiв пiдприємства i визначення на цiй основі мiри його фiнансової стабiльностi й незалежностi, а також вiдповiдностi результатiв фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємства його цiлям.

Вiдповiдно до показника забезпечення запасiв i витрат власними та позиченими коштами можна назвати тaкi типи фiнансової стiйкостi підприємства [24, 51]:

1) абсолютна фiнансова стiйкiсть - коли власнi оборотнi кошти забезпечують запаси й витрати;

2) нормальний стiйкий фiнансовий стан - коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштiв та довгостроковими позиковими джерелами;

3) нестiйкий фiнансовий стан - коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштiв, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитiв i позик, тобто за рахунок ycix основних джерел формування запасiв i витрат;

4) кризовий фiнансовий стан - коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування й пiдприємство перебуває на межi банкрутства.

Фiнансово стiйким можна вважати таке пiдприємство, яке за рахунок власних коштiв спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованостi, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

Oсновні показники, що використовуються для оцiнки фінансової стійкості підприємства, подано в додатку А.

Всі коефiцiєнти можна подiлити на 5 груп за такими ознаками [40, 160]:

а) можливiсть погашення поточних зобов'язань;

б) рух поточних активiв;

в) власний капiтал;

г) результати основної дiяльностi;

д) iнформацiя про ринковi ситуацiї.

За допомогою аналiзу коефiцiентiв можна виявити сильнi i слабкi сторони пiдприємства. Менеджери використовують результати такого аналiзу для контролю дiяльностi пiдприємства, щоб не допустити банкрутства. Важливим е i те, що аналiз коефiцiєнтiв дає змогу краще зрозумiти взаємозв'язок мiж балансом i звiтом про доходи. Деякi коефiцiєнти показують, чи ефективно використовуються пiдприємством рiзнi активи i пасиви та як це впливає на прибуток.

Аналiзуючи фiнансову стiйкiсть пiдприємства, потрiбно особливу увагу придiлити вивченню поточної фiнансової стiйкості, що подiляється на такі основні типии [40, 161]:

Абсолютна фiнансова стiйкiстъ. Вона характеризується нерiвнiстю

ЗЗ < ВОК (1.1)

де ЗЗ - загальнi запаси; ВОК - власнi оборотнi кошти.

Це спiввiдношення показує, що вci запаси повнiстю покриваються власними оборотними коштами, тобто пiдприємство не залежить вiд зовнiшнiх кредиторiв. Така ситуацiя трапляється вкрай рiдко i, як правило, її не можна розглядати як позитивну, адже за цих умов адмiнiстрацiя не має можливостi використати зовнiшнi джерела коштiв для фiнансування основної дiяльностi. Нормальним вважають стан пiдприємства, коли частка власних оборотних коштiв є трохи вищою за 50 %.

Нормалъна фiнансова стiйкiстъ. Характеризується нерiвнiстю

ВОК < ЗЗ < ДФЗ (1.2)

де ДФЗ - джерела формування запасiв.

Вони визначаються за формулою:

ДФЗ = ВОК + Позики банку i позики, що використовуються для покриття занасiв + Розрахунки з кредиторами за товарними операцiями = Пiдсумок роздiлу 1 пасиву балансу + Довгостроковi кредити + Довгостроковi позики - Пiдсумок роздiлу 1 активу балансу.

Для покриття запасiв використовують як власнi, так i залученi джерела коштiв.

* Нестiйкий фiнансовий стан. Характеризується нерiвнiстю

ЗЗ> ДФЗ (1.3)

Виконання цього спiввiдношення свiдчить про те, що пiдприємство для покриття частини своїх запасiв змушене звертатися до додаткових джерел покриття, що не є позитивним.

Критичний фiнансовuй стан. Характеризується попередньою нерiвнiстю, до якої додається наявнiсть у пiдприємства не погашених у строк кредитiв i позик, а також простроченої кредиторської i дебiторської заборгованостi. Така ситуацiя означає, що пiдприємство не може вчасно розрахуватися зi своїми кредиторами. За умов ринкової економiки при неодноразовому повтореннi такого стану пiдприємство вважається збанкрутiлим.

Отже, аналiз фiнанансової стабiльностi дaє можливiсть оцiнити готовність пiдприємства до погашення своїх боргів, його фiнансову незалежнiсть, тенденції змiни рiвня цiєї незалежності, вiдповiднiсть стану активiв i пасивiв пiдприємства оснповним завданням його фiнансово-господарської дiяльностi.

4. Аналіз ділової активності підприємства.

Дiлова актuвнiсть - це показник, який вiдбиває ступiнь використання виробничих, матерiальних i фiнансових pecypciв пiдприємства з огляду на piвeнь охоплення ринку виробництва даного виду продукції. Використовується для визначення кiлькiсних та якiсних параметрiв функцiонування пiдприємства. До числа якiсних вiдносяться, першочергово, широта ринку збуту продукцiї, наявнiсть продукцiї яка поставляється на експорт, репутацiя пiдприємства у користувачiв продукцiї, що виражається в популярностi даної продукції та ін. [24, 52]

Якщо керiвники пiдприємства докладатимуть зусиль для покращання договiрної роботи, умов бiзнесу, розширення iнформацiйного поля, то це сприятиме пiдприємницькiй дiяльності, пiдвищенню дiлової активностi.

Полiпшенню дiлової активностi пiдприємства також сприяє регулярне здiйснення економiчного аналiзу оцiнки ефективності й iнтенсивностi використання pecypciв i виявлення резервiв пiдвищення їх.

Oсновні задачi аналiзу дiлової ефективностi:

вивчення i оцiнка тендепцiї змiни показникiв дiлової активності;

дослiдження впливу основних чинникiв, якi змiнюють показники дiлової активностi, i розрахунок величини їх конкретного впливу;

пiдрахунок резервiв i розробка конкретних заходiв щодо залучення в оборот виявлених резервiв.

Аналiз ділової активності здiйснюється за якiсними i кiлькiсними показниками.

До якicних показникiв належать:

Широта ринку збуту продукцiї.

Наявнiсть продукцiї, що поставляється на експорт.

Репутацiя пiдприємства, зокрема популярнiсть серед клiєнтiв, якi користуються його послугами.

Кiлъкiсна оцiнка здiйснюється у двох напрямах:

- дослiдження динамiки i спiввiдношення темпiв зростання абсолютних показникiв: основних оцiпочних показникiв дiяльностi пiдприємства i середньої величини активiв;

- вивчення значення i динамiки вiдносних показникiв, якi характеризують рiвень ефективностi використання авансованих i спожитих pecypciв пiдприємства.

Вивчаючи порiвняльну динамiку абсолютних показникiв дiлової активностi, оцiнюють вiдповiднiсть їх оптимальному спiввiдношенню, яке дiстало назву «золоте правило економіки підприємництва» [40, 211].

ТРч.п > ТРв > ТРа > 100 % (1.4)

де ТРч.п - темп зростання чистого прибутку; ТРв - темп зростання виручки вiд продаж; ТРа - темп зростання середньої величини активiв.

Перше спiввiдношення (чистий прибуток збiльшується випереджувальними темпами порiвняно з виручкою) означає зростання рентабельностi дiяльності пiдприємства i розраховується за формулою

ЧП / В * 100 (1.5)

Друге спiввiдношення (виручка зростає випереджувальними темпами порiвняно з активами) означає прискорення оборотності активiв i розраховується за формулою

В / А * 100 (1.6)

Випереджальнi темпи зростання чистого прибутку порiвняно зi збiльшенням активiв (ТРч.п > ТРа ) означають збiльшення чистої рентабельностi активiв i розраховуються за формулою

ЧП / А * 100 (1.7)

Виконання останньої нерівності (збiльшення середньої величини активiв у динамiцi) означає розширення майнового потенцiалу. Його досягнення мaє бути перспективною метою дiяльностi пiдприємства.

Аналіз фінансової діяльності підприємства передбачає оцінку й аналіз показників дiлової активностi пiдприємства, що наводиться в додатку А.

Отже, аналiз дiлової активностi є важливим етапом оцiнювання фiнансового стану пiдприємства. В результатах такого аналiзу, як вiдoмо, зацiкавленi внутрiшнi та зовнiшнi користувачi iнформацiї. Користувачi iнформацiї аналiзують дiлову активнiсть пiдприємства з огляду на свою особисту зацiкавленiсть у результатах його дiяльностi.

5. Аналіз рентабельності підприємства.

Рентабельнiсть - це вiдносний показник iнтенсивностi виробництва, що характеризує piвeнь прибутковостi (окупностi) вiдповiдних складових процесу виробництва або сукупних витрат пiдприємства [24, 53].

Прuбутковiсть - доходнicть, окупнiсть вкладених затрат i використаного майна, кiнцевий результат дiяльностi пiдприємства. Вона характеризується кiлькiстю отриманого прибутку на одиницю вiдповiдних складових процесу виробництва або сукупних затрат пiдприємства [24, 52].

Сума отриманого прибутку - показник, що найбiльш повно характеризує результативнiсть роботи пiдприємства, piвeнь його доходностi.

Прибуток, хоч i є результатом дiяльностi пiдприємства, не характеризує piвeнь ефективностi роботи, вкладених затрат, використаного майна. Тому в практиці господарювання для бiльш повної оцiнки ефективностi роботи пiдприємства вкладених затрат, використання майна застосовується вiдносний показник - рентабельнiсть.

Показники рентабельностi є вiдносними характеристиками фiнансових результатiв i ефективностi дiяльностi пiдприємства. Вони вимiрюють доходнiсть пiдприємства з рiзних позицiй i групуються згiдно з iнтересами учасникiв економiчного процесу, ринкового обмiну. Показники рентабельностi - це важливi характеристики факторного середовища формування прибутку i доходу пiдприємств. З цiєї причини вони є обов'язковими елементами порiвняльного аналiзу й оцiнки фiнансового стану пiдприємства. При аналiзi виробництва показники рентабельностi використовуються як інструмент iнвестицiйної полiтики i цiноутворення.

Oсновні показники рентабельностi можна поєднати в тaкi групи [31, 42]:

перша - показники, розрахованi на основі прибутку (доходу);

друга - показники, розрахованi на основі виробничих активiв;

третя - показники, розрахованi на основі потокiв наявних грошових коштiв.

Указанi вище групи показникiв характеризують прибутковiсть (доходнiсть) продукцiї. За допомогою методiв факторного аналiзу визначається вплив змiни рентабельностi продукцiї за рахунок факторiв змiни цiни продукцiї i її собiвартостi (матерiальних витрат).

Рентабельнiсть пiдприємства можна оцiнити за допомогою системи показникiв (див. додаток А). Аналiз показникiв рентабельностi є важливим для оцiнки потенцiйних можливостей пiдприємства щодо формування прибутку та оцiнки фiнансового стану.

Таким чином, пiд фiнансовим станом пiдприємства розумiють piвeнь його забезпеченностi вiдповiдним обсягом фiнансових pecypciв, необхiдних для здiйснення ефективної господарської дiяльностi та своєчасних грошових розрахункiв за своїми зобов'язаннями.

РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРЄМСТВА НА ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ “УКРАЇНСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР”

2.1 Загальна характеристика підприємства

Державне пiдприємство "Український авiацiйний метеорологiчний центр" створене наказом Miнicтepствa екологiї та природних pecypciв України вiд 9 жовтня 2002 року № 394 шляхом реорганiзацiї та злиття Українського авiацiйного метеорологiчного центру та авiацiйної метеорологiчної станції цивiльної Київ Miнicтepствa екологiї та природних pecypciв України для здiйснення ним спецiалiзованої дiяльностi з метеорологiчного обслуговування аеронавiгації, надання метеорологiчної iнформації та iнших послуг у сферi гiдрометеорологiї на засадах госпрозрахунку.

Пiдприємство є правонаступником Українського авiацiйного метеорологiчного центру (УАМЦ) та Авiацiйної метеорологiчної станції цивільної (АМСЦ) "Київ" Miнicтepствa екологiї та природних pecypciв України.

Форма власності - державна.

Мiсцезнаходження - територiя аеропорту Бориспiль; юридична адреса: аеропорт, м. Бориспiль, Київська область, 08307, Україна.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки у фінансових установах України, гербову печатку, інші печатки, штампи та бланки зі своїм найменуванням та є госпрозрахунковим.

Виробничi вiддiли Державного пiдприємства "Український авiацiйний метеорологiчний центр", якi здiйснюють метеорологiчне забезпечення авiацiї, укомплектованi висококвалiфiкованими спецiалiстами: синоптиками, метеорологами, iнженерами по обслуговуванню приладiв, розмiщуються на територiї ДМА “Бориспiль” i територiях, вiддалених вiд Борисполя - аеропортах ,,Київ”, Київ (Антонов), учбово-тренувального аеродрому Святошин.

Основну увагу в Державному підприємстві "УАМЦ" приділяється професійному рівню фахівців. Персонал підприємства має відповідну підготовку для забезпечення безпечного, ефективного і стабільного обслуговування споживачів.

Повноваження директора підприємства визначаються Статутом даного підприємства. Директору безпосередньо підпорядковуються: заступники директора, начальник АМСЦ - Київ, провідний інженер з якості, інженер з охорони праці, юрисконсульт, інспектор з кадрів, бухгалтерія, відділ договірної діяльності та маркетингу, експедитор, організатор діловодства. Організаційну структуру підприємства наведено у додатку Б.

Майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власність.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, складає фінансову та статистичну звітність.

Метою діяльності підприємства є:

1. Метеорологiчне обслуговування польотiв цивiльної авіації та експлуатантiв авiацiйного транспорту iнформацiї про фактичний та очiкуваний стан погоди на повiтряних трасах в межах держави та мiжнародних, включаючи мiжконтинентальнi, на аеродромах Бориспiль, "Київ" (Жуляни), "Київ" (Антонов) i Святошин, аеродромах посадки i запасних, районах польотiв, Київському районному диспетчерському центрi (РДЦ) вiдповiдно до вимог нормативних документiв, чинних в Укpaїнi i стандартiв Всесвiтньої метеорологiчної органiзацiї (ВМО) та Мiжнародної органiзацiї цивiльної авіації (ІКАО).

2. Проведення комплексу метеорологічних спеціалізованих авiацiйних спостережень та своєчасне надання споживачам метеорологічної iнформацiї, в тому числi про небезпечнi i стихiйнi явища погоди.

3. Аналiз та удосконалення технологiй отримання, обробки використання авіаметеорологічних даних, контроль відповідності авiаметеорологiчної iнформацiї вимогам нормативних документiв національного та міжнародного рівнів.

4. Методичне забезпечення дiяльностi системи гiдрометеорологiчної служби.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

проведення комплексу метеорологiчних i спецiалiзованих авіаційних спостережень та своєчасне надання споживачам метеорологiчної iнформацiї, в тому числi про небезпечнi i стихiйнi явища погоди;

складання i доведення до споживачiв прогнозiв погоди i попереджень про небезпечнi явища погоди на аеродромах Бориспiль, "Київ" (Жуляни), "Київ" (Антонов), Святошин, повiтряних трасах в межах України та міжнародних, включаючи міжконтинентальні, та в зоні відповідальності Київського РДЦ;

пiдготовка та постачання авiацiйних експлуатантiв, opraнiв організації повітряного руху документацією з метеорологічного обслуговування польотiв, проведення консультацій експлуатантiв, екiпажiв повiтряних суден, диспетчерського складу органiзацiї повiтряного руху, служб аеропортів та інших зацікавлених споживачів;

надання клiматично-довiдкової iнформації на вiдповiдних аеродромах за запитом споживачів;

вивчення фiзико-географiчних кліматичних особливостей авіатрас i аеродромiв, проведення регiональних дослiджень i випробувань нових методів гідрометеорологічних спостережень та прогнозів з метою вдосконалення метеорологiчного забезпечення авіації;

здiйснення належної експлуатацiї i повiрки технiчних засобiв, впровадження у виробництво сучасних технологiй, пов'язаних з напрямками дiяльностi пiдприємства;

аналiз та удосконалення технологiй отримання, обробки i використання авiацiйних метеорологiчних даних, контроль вiдповiдностi авiаметеорологiчної iнформацiї вимогам нормативних документiв національного та міжнародного рівнів;

методичне забезпечення мережі авіаметеорологічних станцій гідрометеорологічної служби з питань метеорологічного обслуговування цивільної авіації згідно із порядком, визначеним нормативно-правовими актами Державної гідрометеорологічної служби;

розробка та реалізація програм економічного та соціального розвитку підприємства, участь у розробці і реалізації програм розвитку системи метеорологічного обслуговування аеронавігації.

Виходячи із основних напрямків пдприємства, на сьогоднішній день пріоритетом є: пiдвищувати якiсть надання послуг, ефективнiсть та оперативнiсть її доведення, впровадження новітнього обладнання та автоматизованих систем.

Пiдприємство оснащене сучасними технологіями з елементами автоматизацiї виробництва. Автоматизовано робочi мiсця синоптиків (RETIM, Метеоексперт, Метеотелекс, Метеоконсультант, автоматизованi: оцiнка прогнозiв, побудова i розповсюдження на мережу карт АКП та прогнозу мiнiмального тиску), новий програмний продукт “Клiмат” аеродрому, для операторiв МРЛ - Метеоячейка. Метеоспостереження на аеродромi Бориспiль провадяться за допомогою автоматизованої метеостанцiї фiрми VAISALA (Фiнляндiя), на аеродромi Київ-Жуляни КРАМС-4, росiйського виробництва (ЗАТ «ИРАМ»), на аеродромi Київ-Антонов - MIDAS-600 фiнської фiрми VAISALA. На аеродромi Бориспiль забезпечується злiт-посадка повiтряних судiв по мінімумах І - ІІІ категорiй ИКАО на ВПП з Мк 36R i по І кaтегорії - на ВПП з Мк 36L18R.

Для обслуговування екiпажiв органiзований брифiнг-офiс, де проводиться пiдготовка документацiї й консультацiї для екiпажiв, а також, облiк рейсiв та наданих метеопослуг за електронним планом.

Основним споживачем метеорологiчних послуг є авiакомпанiї. За piк пiдприємство обслуговує бiльше 40 000 лiтаковильотiв, якi здiйснюються 100 авiакомпанiями, як українськими, так i iноземними.

Результати дiяльностi пiдприємства залежать вiд кiлькостi рейсiв авiакомпанiй, об'ємів наданих метеопослуг, а також вiд договiрної цiни на їх метеорологiчне обслуговування.

Цiнова полiтика являється центральним механiзмом, який забезпечує прибутковiсть пiдприємства. В межах законних можливостей підприємство прагне формувати цiни, якi, як мінімум, покривають витрати i забезпечують стiйку рентабельнiсть.

Формування ціни залежить вiд економiчної стабiльностi у країні. Зростання цiн на енергоносії призводить до зростання цiн на електроенергію, зв'язок, оренду, комунальні послуги, що для підприємства має важливе значення, так як воно користується орендованими примiщеннями з централiзованими: енергопостачанням, комп'ютерною мережею, водовідведенням тощо.

Вiдносини пiдприємства з iншими пiдприємствами, органiзацiями i громадянами у вcix сферах господарської дiяльностi здiйснюються на основі договорiв. В процесi укладання договорiв та подальшого надання послуг, проводяться консультацiї з користувачами, до кожного застосовується iндивiдуальний пiдхiд, максимально враховуються їх побажання.

Основними документами, якi дають право на здiйснення платного метеозабезпечення авiацiйних споживачiв, є Постанова Кабiнету Mіністрів України вiд 02.11.1998р. №1724 "Про iнформацiйнi послуги у сферi гiдрометеорологiї", Закон України "Про гiдрометеорологiчну дiяльнiсть". Kpiм того при визначеннi вapтості авiаметеорологiчного обслуговування враховуються рекомендації:

- ВМО №904 "Руководство по возмещению расходов на авиационное метеорологическое обслуживание";

- IKAO - Doc 9161 -АТ/724 "Руководство по экономическим аспектам аэронавигационного обеспечения на маршруте";

- ІKAO DOC 908214 "Заявление Совета договаривающимся Государствам относительно аэропортовых сборов и сборов за аэронавигационное обслуживание".

Вiдповiдно до мiжнародних документiв та рекомендацiй вci витрати, пов'язанi з метеорологiчним забезпеченням цивільної авiацiї розподiляються між споживачами.

На сьогоднiшній день нацiональнi авiакомпанiї отримують метеообслуговування та розраховуються за прямими договорами з ДП "УАМЦ", а iноземнi авiакомпанiї - через Договiр-доручення, що укладений мiж ДП "У АМЦ" та ДП "ДМА "Бориспiль".

Вартiсть пакетiв метеопослуг, що надаються ДП "УАМЦ" в аеропортах для авiакомпанiй базується на пiдставi розрахунку трудомiсткостi та собiвартостi метеопродукцiї (окремих метеопослуг) ДП "УАМЦ", який в свою чергу здiйснюється на пiдставi "Методичних рекомендацiї - з оцiнки собiвартостi та вapтості гiдрометеорологiчної продукцiї", розроблених Державною гiдрометеорологiчною службою Mіністерства екологiї та природних pecypciв та затверджених наказом № 42 вiд 29.05.2003 року.

Вартiсть пакетiв метеопослуг складається з вартості окремих видiв метеорологiчних послуг, включених до пакетiв (набiр послуг), котрі формуються вiдповiдно до нормативних документiв (Правила метеорологiчного забезпечення авiацiї, "Приложение 3" до Конвенцiї про мiжнародну цивiльну авiацiю). При формуваннi Пакетiв з окремих метеопослуг враховувались рекомендацiї Держгiдромету, а також результати консультацiй з експлуатантами та контрагентами.

Пакети метеопослуг для аеродрому Бориспiль складенi окремо для метеозабезпечення зльоту - посадки та метеоniдготовки екinажiв до nольоту. Повна вартiсть метеообслуговування одного рейсу складається з суми вартості двох Пакетiв метеопослуг. Другий Пакет (метеоniдготовка екiпажу до nольоту) для iноземних екiпажiв надається забажанням. На аеродромах Київ (Жуляни), Київ (Антонов), Святошин Пакети метеопослуг не подiляються, оскiльки переважно здiйснюються внутрiшнi польоти.

При розрахунках собiвартостi враховуються реальнi витрати на виробництво авiацiйної метеорологiчної продукцiї по кожному аеродрому, а також кiлькiсть наданих метеопослуг. При визначенi вapтості метеопослуг за основу береться собiвартiсть l-ї одиницi продукцiї. Наступним етапом є розрахунок коефiцiєнту "К", що вiдображає частку даної метеопослуги, що припадає на один рейс за перiод (пiврiччя, piк).

Аеропорт "Бориспiль" - потужний авiатранспортний вузол на території якого розмiщена основна частина ДП "УАМЦ", є найбiльшим аеропортом України з пiдвищеними можливостями для забезпечення бiзнесу та туризму, в якому з кожним роком збiльшується кiлькiсть повiтряних перельотiв як мiжнародних так i по Україні, а разом з тим i кiлькiсть наданих метеорологічнх послуг.

Вся дiяльнiсть керiвництва ДП "УАМЦ" направлена на системний розвиток пiдприємства i досягнення поставлених завдань. Враховуючи стратегiчне значення ДМА "Бориспiль", як одного з найважливiших центрiв авiаперевезень в центральнiй Європi, його вiдповiднiсть до мiжнародних вимог IKAO, постiйну потребу в реальнiй iнформацiї про погоду на аеродромi для забезпечення по І - ІІІ категорії, в метеоiнформацiї по маршрутах польотiв, ДП "УАМЦ" має гарантію фiнансової стабiльностi. Наявнiсть планiв подальшого розвитку у сукупностi з динамiчним розвитком аеропорту Бориспiль та швидкими темпами обсягiв авiаперевезень, дaє можливiсть з оптимiзмом дивитися на реалiзацiю планiв пiдприємства.

Пiдприємство працює на принципах якостi, прибутковостi, самофiнансування, самоокупностi. Ринок використання метеопослуг являє собою: нацiональнi й мiжнароднi авiакомпанiї; служби аеропортiв "Бориспiль" та "Київ", аеродромiв Київ (Антонов), Святошин; РСП "Київцентраеро", що займається органiзацією управлiння повітряним рухом в зоні відповідальності.

Якiсть надання послуг пiдприємством є одним iз визначальних факторiв, що можуть впливають на конкурентоспроможнiсть підприємства на ринку.

До основних конкурентів ДП "УАМЦ" вiдносяться:

- група метеозабезпечення, створена в структурі РСП "Київцентраеро" (ДП Украерорух);

- авiацiйна метеостанцiя вiйськова (АМС в/ч № А24461);

- вiдомча авiацiйна метеорологiчна служба Mіністерства внутрішніх справ України (метеобюро авiацiї МВС в\ч № 2269Ж).

Перевагу ДП "УАМЦ" по вiдношенню до конкурентів можна вiдобразити наступним чином:

- регулярнi автоматизованi спостереження за погодою, збiр, обробка даних та розповсюдження в мiжнароднi Банки авiацiйних метеорологiчних даних;

- забезпечення ресурсами i висококвалiфiкованим персоналом для прогностичної дiяльностi;

- наявнiсть розвинутої технiчної бази i бази даних;

- наявнiсть каналiв зв'язку та радiолокацiйної iнформацiї;

- наявнiсть умов i можливостей для обслуговування екiпажiв лiтакiв (група МЕТ на брифiнгу).

Для ДП "УAМЦ" реальним конкурентом у сферi надання метеорологiчних послу є група метеозабезпечення у структурї РСП "Київцентраеро".

В аеропорту систематично розширюється географiя польотiв. Так, з 2005 року було органiзовано метеозабезпечення 9 нових регулярних маршрутiв: Дюссельдорф (Нiмеччина), Гамбург (Нiмеччина), Доха (Катар), Бiрмiнгем (Великобританiя), Ханти-Мансiйськ (Росiя), Єкатеринбург (Росiя), Венецiя (Iталiя), Салонiки (Грецiя), Луганськ (Україна).

2.2 Оцінка майнового стану підприємства

Державне пiдприємство "Український авiацiйний метеорологiчний центр" працює п'ятий рік при госпрозрахунку при відсутності бюджетного фінансування та відсутності пільг по оподаткуванню.

За цей час було обслуговано:

Таблиця 2.1

Аеродром	Кількість рейсів
	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Бориспіль	22878	28734	33755	37761
Жуляни	7650	7127	4789	3706
Антонов	1759	884	769	572
Святошин	27	169	182	124
Всього	32314	36914	39495	42163

Тенденція кількості рейсів по аеродромах наведено на рис. 2.1

Рис. 2.1 Кількість рейсів по аеродромах

Зростання обсягів метеообслуговування (кількість рейсів) за чотири роки в цілому по ДП "УАМЦ" склало 20 %, але це відбулося за рахунок зростання обсягів на аеродромі Бориспіль. На інших аеродромах підприємства спостерігалося падіння обсягів робіт.

Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства доцільно скласти наступну таблицю.

Таблиця 2.2 Техніко-економічна характеристика ДП "УАМЦ"

Показники	Одиниця виміру	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+ , -)	Темп росту, %
Первісна вартість основних засобів	тис. грн.	2470,0	2303,8	-166,2	-6,7
Вартість оборотних засобів	тис. грн.	10956,3	12364,9	+1408,6	12,8
Виробництво
Обсяг промислової продукції в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору	тис. грн.	8543,6	10031,0	+1487,4	17,4
Зміна залишків незавершеного виробництва	тис. грн.	-	-	-	-
Фінансові результати
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	тис. грн.	3951,4	5125,7	+1174,3	29,7
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	6783,2	7451,2	+668,0	9,8
Виручка від реалізації продукції	тис. грн.	12813,0	14178,3	+1365,3	10,7
Праця
Середньоспискова чисельність штатних працівників основної діяльності	чол.	111	108	-3	-2,7
Фонд оплати праці	тис. грн.	2799,3	3700,0	+900,7	32,2
Ефективність виробництва
Фондовіддача		9,47	10,42	+0,95	10,1
Фондоозброєнність		10,17	11,62	+1,45	14,3
Рентабельність активів		29,4	34,9	+5,5

Подобные документы

• Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

  Сутність фінансової діяльності підприємства. Інформаційна база її оцінки: методика та показники. Аналіз фінансового стану ТОВ "Українська екологія". Характеристика господарської діяльності підприємства. Показники фінансового стану, шляхи їх покращення.
  
  курсовая работа [83,8 K], добавлен 22.11.2019
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Поняття та завдання фінансового аналізу підприємства, основні показники його торговельної діяльності. Аналіз показників майнового стану, фінансової стабільності, ліквідності й платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [81,7 K], добавлен 28.04.2011
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Показники оцінки фінансового стану підприємства. Стан майнового положення. Оцінка ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості. Аналіз інвестиційної привабливості.
  
  курсовая работа [59,7 K], добавлен 28.03.2016
  

• Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

  Сутність, особливості фінансової діяльності на підприємстві. Інформаційна база комплекcної оцінки фінансового стану підприємства. Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз джерел власного капіталу, рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [139,6 K], добавлен 25.11.2014
  

• Аналіз фінансового стану МКП "Миколаївводоканал"

  Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз фінансового стану МКП "Миколаївводоканал". Показники ліквідності МКП "Миколаївводоканал" за 2007-2009 рр. Оцінка показників фінансової стійкості підприємства. Аналіз ділової активності.
  
  дипломная работа [176,1 K], добавлен 04.01.2011
  

• Оцінка фінансового стану та основні напрями його покращення в ПСГП "Зеніт" Жовтневого району Миколаївської області

  Методологічні аспекти оцінки фінансового стану підприємства. Фінансово-економічна характеристика господарства ПСГП "Зеніт". Оцінка фінансової стабільності підприємства, платоспроможності і ліквідності. Основні напрями зміцнення фінансового стану.
  
  курсовая работа [73,9 K], добавлен 08.10.2011
  

• Розробка фінансової стратегії АСК "Укррічфлот"

  Обґрунтування методів розробки ефективної фінансової стратегії на підприємстві та впровадження їх на практиці. Ретроспективний аналіз ліквідності підприємства, фінансової стійкості та ділової активності. Рекомендації щодо покращення фінансової стратегії.
  
  курсовая работа [111,0 K], добавлен 09.04.2019
  

• Розробка і наукове обґрунтування методичних положень і практичних рекомендацій щодо покращення фінансової стійкості на підприємстві

  Сутність і умови фінансової стійкості підприємства, принципи управління нею на сучасному ринку. Загальна оцінка фінансового стану підприємства, аналіз показників. Напрямки удосконалення управління фінансової стійкості підприємства, що вивчається.
  
  дипломная работа [481,6 K], добавлен 26.08.2014
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
  
  лекция [122,8 K], добавлен 15.11.2008
  

• Показники фінансово-економічної діяльності

  Показники джерел фінансових ресурсів та характеристика засобів (майна) підприємства. Аналіз майнового стану підприємства та банкрутства, оцінка ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Методи розрахунку коефіцієнтів.
  
  реферат [926,8 K], добавлен 15.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам