Аналіз основних закономірностей, особливостей і проблем розвитку фінансового ринку Україна
Фінансовий ринок: сутність, основні функції та роль в економіці. Структура фінансового ринку та його класифікація. Характеристика основних сегментів фінансового ринку України, вплив діяльності міжнародних фінансових інститутів на його становлення.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.03.2012 |
| Размер файла | 309,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Враховуючи успіх проекту МСП - І, 8 травня 1998 року було підписано угоду між НБУ та ЄБРР про нову кредитну лінію (МСП - ІІ) на загальну суму 88 256 тис. дол. США, її реалізація розпочалась у серпні 2000 року. Ця кредитна лінія розподіляється на дві окремі: 66 192 тис. дол. США - це кредити малим і середнім підприємствам, а 22 064 тис. дол. США - мікрокредити малим підприємствам і приватним підприємцям. Станом на 1 січня 2003 р. ЄБРР вклав в Україну через інвестиції, позики та гарантії 1 293 057 євро, фінансуючи таким чином 74 проекти [26, с.327-328].
Питання про необхідність поширення операційної діяльності Європейського інвестиційного банку на Україну порушувалось українською стороною протягом кількох останніх років на різних рівнях, у тому числі у двосторонніх контрактах з країнами-членами. У Люксембурзі 14 червня 2005 року було підписано Рамкову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком. Координатором у співпраці з Банком визначено Міністерство економіки України. Верховною Радою України 7 лютого 2006 року було ухвалено Закон України “ Про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком”. Згідно з офіційним повідомленням керівництва Банку, Рамкова угода між Україною та Європейським інвестиційним банком набула чинності 8 квітня 2006 року [11, с. 20-22]. Серед пріоритетних сфер співробітництва було визначено такі сектори, як транспорт, телекомунікації, енергетична інфраструктура і захист навколишнього середовища. На даний час Банком активізовано контракти з українською стороною для реалізації проектів у транспортній та енергетичній галузях (див. додаток 6).
Упродовж останніх років Україна активно накопичує досвід роботи на міжнародному фінансовому ринку. З метою покриття дефіциту бюджету здійснено кілька емісій державних облігацій зовнішньої позики, розширюється практика отримання синдикованих кредитів від кредитів від іноземних банків, здійснено кілька емісій корпоративних єврооблігацій. Так, лише у 2005 році 12 українських банків та корпорацій отримали кредити на загальну суму понад 1,2 млрд. дол. США з термінами від півроку (банк “Форум”) до 7 років (Укртелеком) і відсотковою ставкою від Libor + 2,80 (Приватбанк) і Libor +2,95 (банк “Форум”) до Libor +4,90 (Укртелеком).
Упродовж 2005 року вітчизняні емітенти здійснили випуск та розміщення єврооблігацій на суму 1,115 млрд. дол. США із середнім терміном 4,4 року та середньою відсотковою ставкою 8,17% (див. додаток 5). Уже в січні 2006 року Приватбанк розмістив чергову емісію єврооблігацій на суму 150 млн. дол. США терміном на 10 років та ставкою 8,75%. Україна на основі запровадження як державних, так і корпоративних запозичень розпочала активний рух у напрямі інтеграції до світового та європейського фінансового простору, використовуючи євроконтинентальну модель розвитку фінансового ринку.
Важливо відзначити, що наслідки світової фінансової кризи 2007 року відчули всі країни світу, в тому числі й Україна, і ці наслідки, на думку багатьох фахівців, матимуть певний вплив на світову економіку ще протягом 2008 - 2009 років. Унаслідок кредитної кризи 2007 року істотно підвищилася вартість фінансування на світових ринках, що мало великий вплив на структуру та ефективність зовнішніх запозичень вітчизняних підприємств фінансового і нефінансового секторів. Так, зокрема, процентна ставка за зовнішніми запозиченнями навіть для найбільших вітчизняних банків підвищилася в середньому на 150 - 200 базисних пунктів. Спред за казначейськими облігаціями США для позичальників із країн з рейтингом ВВ, до яких належить переважна більшість провідних українських банків, підвищився до 3,5% і далі зростає [19, с.60].
Таким чином, визначаючи загальні тенденції у розвитку національного фінансового ринку, треба виокремити чинники впливу, що зумовлюють особливості реалізації об'єктивних закономірностей таких процесів. Так, до внутрішніх чинників можна віднести рівень соціально-політичної стабільності й наявність політичної волі до формування ринкового механізму функціонування національного фінансового ринку, макроекономічну стабільність і кон'юнктуру національного ринку, стабільність грошово - кредитного ринку й тенденції до зниження відсоткової ставки, стабільність курсу гривні та фінансової політики як умови позитивного інвестиційного клімату. До зовнішніх чинників впливу можна віднести стан світової економіки і кон'юнктури на ринку енергоносіїв, кон'юнктуру на світових фінансових ринках та рівень кредитного рейтингу України як суверенного позичальника. Отже досягнення поставлених цілей визначає позитивний вплив різних міжнародних фінансових організацій на фінансовий ринок України.
Висновок
Дослідження становлення та організації фінансового ринку України та основних його сегментів доводить, що вибір із трьох моделей розвитку фінансових ринків (англо-американської, євроконтинентальної та ісламської) прийнятної для України залежить від багатьох факторів. Як показує проведений аналіз, найбільш досконала і приваблива для вітчизняного фінансового ринку являється євроконтинентальна модель, що характеризується переважанням довгострокового кредитування банківськими структурами і пріоритетним розвитком банків як фінансових посередників.
Характеристика кількісних параметрів розвитку основних сегментів фінансового ринку України свідчить про наявність кореляції між показниками розвитку економіки та сегментами ринку; водночас розвиток фондового ринку відбувається випереджаючими темпами порівняно з іншими сегментами фінансового ринку та характеризується більшою волатильністю. Слід зазначити, про визначальний вплив кредитного ринку на ринок акцій в Україні.
Взаємозв'язок фінансового ринку України з світовою фінансовою системою стає все більш тіснішим. Розвивається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями (МВФ, МБРР, ЄБРР), ростуть обсяги і кількість випусків державних і корпоративних єврооблігацій, депозитних розписок, залучення банками синдикованих кредитів. З метою залучення додаткових кредитних ресурсів у економіку України, вжиття практичних заходів щодо зміцнення фінансового ринку, створення умов для збільшення обсягів інвестицій у пріоритетні галузі економіки урядом України здійснюються кроки із започаткування співробітництва з новими міжнародними установами, а саме з Європейським інвестиційним банком. Загальним чинником інтеграції національного фінансового ринку є політика щодо пріоритетності інтеграційного курсу України та визначення її статусу у світовому співпросторі. Отже, інтеграція фінансового ринку, фінансової системи України у міжнародну фінансову систему визначається адекватністю національних фінансових інститутів, механізмів їхньої взаємодії світовим стандартам і тенденціям розвитку.
Розділ 3. Перспективи розвитку фінансового ринку України
3.1 Активізація інвестиційних процесів на фінансовому ринку
На сучасному етапі економічного розвитку України актуальною є проблема активізації інвестиційних процесів та їх скерування в найбільш перспективних для економіки напрямах. Однією з умов ефективного вирішення цієї проблеми є конкурентне середовище фінансових посередників (інституційних інвесторів). Формування стратегії поведінки окремого інституційного інвестора у конкурентному середовищі передбачає врахування особливостей попиту та пропозиції на обраному ним сегменті фінансового ринку.
Інституційна роль фінансових посередників у ринковому середовищі, як продуцентів фінансових послуг і дистриб'юторів фінансових активів, проявляється у виконанні ними перелічених нижче функцій.
1. Консолідація (акумуляція) заощаджень індивідуальних інвесторів у єдиний пул і наступне диверсифіковане вкладення накопиченого капіталу в різні проекти з перспективною капіталізацією.
2. Підвищення ліквідності фінансових вкладень шляхом професіонального портфельного управління довіреними й набутими активами.
3. Забезпечення рівноваги на ринку капіталів через погодження пропозиції та попиту на фінансові ресурси.
4. Специфікація прав власності клієнтів-довірителів (виняткова функція фінансових посередників). Звертаючись до посередників, довірителі формують досить прозоре поле своїх інвестиційних намірів, і ринок синергічно теж набуває прозорих і організованих ознак функціонування.
Зазначені вище посередницькі функції зводяться до трансформації надлишкових фінансових ресурсів, часто малорухомих, у інвестиційний капітал, попит на який практично завжди перевищує пропозицію. Інформаційна обізнаність посередників при цьому виступає своєрідним нематеріальним активом. Звернення клієнтів до інституційних посередників фактично означає делегування їм інвестиційних рішень. Інвестиційна місія фінансового посередництва визначає вибір напрямів реалізації інвестиційної стратегії: довгострокові вкладення й тактичні підходи до управління активами. Діяльність фінансових посередників передбачає використання різних фінансових інструментів та спрямована на досягнення як загальних цілей інвестування, що полягають у забезпеченні збереження, надійності, дохідності й ліквідності вкладень, так і звужених, відповідно до специфіки їхньої діяльності, цілей підпорядкованого рівня, які визначають індивідуальні стратегії та індивідуальний набір посередницьких послуг [14, с.80-82].
Особливістю інвестиційних процесів на фінансовому ринку є зміна стану капіталу щонайменше двох учасників економічних відносин - покупця і продавця фінансових інструментів за їх взаємною згодою. Досвід розвинутих країн показує, що найважливішу роль у процесах інвестування відіграє фондовий ринок, активне функціонування якого сприяє залученню, концентрації та перерозподілу інвестиційних ресурсів на користь перспективних галузей економіки та окремих підприємств. Розвиток української інфраструктури ринку цінних паперів підвищує зацікавленість інвесторів в українських активах, сприяючи як притоку заощаджень фізичних осіб, так і коштів іноземних інвесторів. Роль фондового ринку в забезпеченні економічного розвитку визначається не лише його ресурсним потенціалом, а й обсягами, що перерозподіляються в реальний сектор. Акумуляція фінансових ресурсів суб'єктами фінансового ринку є проміжним етапом їх переміщення до суб'єктів господарювання, де після придбання вони будуть використовуватись як власні або як запозиченні. Роль фондового ринку в перерозподілі накопичених фінансових ресурсів визначається шляхом порівняння показників обсягу емісій із обсягом валових інвестицій у основний капітал та інвестицій за рахунок власних коштів підприємств (див. додаток 3).
Враховуючи те, що емісію здійснюють переважно підприємства недержавного сектору, коректнішим буде порівняння обсягів емісії з інвестиціями за рахунок власних коштів підприємств (у даному випадку показник відношення обсягу емісії акцій до інвестицій дещо збільшується і становить близько 60%). Отже, можна зробити висновок, що в Україні емісія акцій є досить вагомим чинником фінансування інвестицій. Порівняльний аналіз впливу емісії боргових цінних паперів на інвестиційні процеси показує, що облігації мають менший вплив на інвестиційні процеси, ніж акції [8, с.67].
В Україні сформовані базові елементи системи інформаційного забезпечення учасників ринку цінних паперів. До таких елементів належать: державна реєстрація та обов'язкова публікація інформації про випуск цінних паперів; регулярна звітність акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій; публікація інформації про результати торгів на організованих ринках [24, с.143]. Важливою проблемою є формування бачення державного управління інвестиційними процесами на фінансовому ринку як цілісної системи (див. додаток 8).
За даними Держкомстату України, капітальні інвестиції за джерелами фінансування за січень-березень 2008 року становили приблизно 38, 7 млрд. грн., з них кошти іноземних інвесторів - приблизно 1, 15 млрд. грн. Отже, іноземні інвестиції становлять лише 3% від загального обсягу інвестицій. Відсоток звісно не високий, але якщо поглянути на це питання з огляду на динаміку прямих іноземних інвестицій з 2002 по 2007 роки в Україні, то побачимо постійне зростання цього виду інвестицій (див. додаток 7). Таким чином, це свідчить про зростання інтересу іноземних інвесторів до України [21, с.33].
Важливою складовою активізації інвестиційних процесів є стимулювання кредитування реального сектору економіки, оскільки кредит - головне джерело залучених інвестиційних ресурсів. Кредитний ринок сприяє зростанню виробництва і товарообігу, руху капіталів, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, реалізації інновацій, оновленню основного капіталу.
Отже, інвестиційні процеси на фінансовому ринку - це послідовні зміни форм, підконтрольності, приналежності та грошового вираження вартості фінансового капіталу. Економічно здорова інвестиційна система базується на акумуляції заощаджень населення і тимчасово вільних коштів через банки, кредитний і фондовий ринок. Таким чином, при задоволенні економічних потреб клієнтів фінансові посередники крім власних комерційних питань розв'язують і загальні макроекономічні проблеми, забезпечуючи міжгалузевий і міжрегіональний перерозподіл капіталу.
3.2 Пріоритетні напрямки розвитку українського фінансового ринку
Коло учасників фінансового ринку, а також умови їхньої діяльності визначаються державою. Держава управляє фінансовим ринком переважно через вплив на середовище, в якому функціонують суб'єкти ринку. Вона має достатньо важелів опосередкованого впливу на суб'єктів фінансового ринку, щоб досягти їх бажаної поведінки.
Тактичними завданнями державної політики на фінансовому ринку України є:
необхідність подолання роздрібненості функцій багатьох державних органів, які регулюють фінансовий ринок;
створення жорсткої регулятивної інфраструктури ринку та її правової бази як способу обмеження ризиків інвесторів (вимоги до достатності капіталу, якості активів і ліквідності небанківських інвестиційних інститутів, обмеження їх власних операцій та повного розкриття інформації при обслуговуванні клієнтів);
закріплення в правовій базі фінансового ринку заходів щодо відповідальності за невиконання встановлених правил;
упорядкування, систематизація правової бази, її облік, оскільки існуючий величезний масив нормативних актів не дає змоги вільно користуватися ними рядовому спеціалісту;
вжиття заходів щодо легалізації тіньового капіталу, запобігання від впливу капіталів за кордон та забезпечення прозорості й цілісності фондового ринку;
необхідність термінової реорганізації податкового законодавства щодо інвестицій, оскільки існуюча невизначеність сприяє різному тлумаченню існуючих законів на користь представників податкових органів;
узгодження українських та міжнародних стандартів, що використовуються на фінансовому ринку;
створення системи інформації про стан фінансового ринку та забезпечення її відкритості для інвесторів;
виділення державою фінансових і матеріальних ресурсів для розвитку та ефективного функціонування ринку [4, с.27-28].
Розрізняють три основні моделі спеціального нагляду за діяльністю фінансових установ: традиційна секторна модель (передбачає розподіл повноважень регулятивних органів за секторами фінансового ринку); модель мегарегулятора (передбачає, що контроль за будь-якою діяльністю з надання фінансових послуг здійснює єдиний орган - мегарегулятор, який охоплює функції тих регулятивних органів, що увійшли до його складу); модель перехресного регулювання (передбачає передання повноважень з пруденційного нагляду одному органу, а з регулювання комерційних операцій на фінансовому ринку - іншому). У різних країнах використовуються різні підходи до державного регулювання фінансового ринку залежно від інституційних традицій цих країн (див. додаток 9). Для ефективного розвитку українського фінансового ринку потрібні мегарегулятор, створення якого відповідатиме загальним міжнародним тенденціям, а також перспективна стратегія фінансового ринку. Мегарегулятор доцільно створити через злиття ДКЦПФР, Держкомфінпослуг та виділеного зі складу НБУ департаменту, який відповідає за банківський нагляд. Хоча критики ідеї створення мегарегулятора вважають, що вона не прийнятна в Україні через особливості інституційного середовища і рівня розвитку фінансового ринку. Але при цьому слід зважити і на таку обставину, як зростання відкритості та лібералізації фінансового ринку України [20, с.90].
Орієнтація на розвиток реального сектору економіки та на забезпечення його необхідними інвестиційними ресурсами залишається зумовленою платформою для функціонування вітчизняних фінансових організацій. Тому першочерговим заходом являється підвищення ліквідності та прозорості фінансового ринку України, а особливостями його стійкого розвитку повинні бути:
1) концентрація фінансових інститутів і диверсифікація фінансових інструментів, з одночасними рестрікціями відносно переміщення спекулятивного капіталу;
2) підвищення рівня внутрішньої конкуренції між фінансовими інститутами і їх конкурентоспроможності в порівнянні з міжнародними;
3) легалізація угод, розширення місткості організованого ринку та ріст його капіталізації;
4) розповсюдження традиційних (масових) фінансових послуг і продуктів, з одночасним введенням інновацій у сфері фінансового сервісу;
5) збалансування діючих і розробка нових законодавчих і підзаконних актів фінансового права, і в першу чергу тих, що стосуються захисту законних прав власності інвесторів;
6) модифікація засобів державного регулювання з більш активним використанням можливостей учасників ринку;
7) подальший розвиток взаємовигідних зв'язків і перспективних відносин з міжнародними організаціями.
Таким чином, сьогодні фінансовий ринок України більшою мірою підпорядкований дії адміністративних чинників порівняно з ринковими механізмами функціонування. Тому першочерговим завданням є реалізація ринкових принципів функціонування фінансового ринку, що само по собі стане передумовою його розвитку. Важливу роль у забезпеченні умов для стабільного розвитку фінансового ринку має бути запровадження єдиної моделі регулювання фінансових установ на ринку, а також підвищення інвестиційного іміджу країни. Важливо відмітити, що розвиток фінансового ринку неможливий без підвищення довіри до фінансових посередників. Отже, трьома основними цілями регулювання фінансового ринку є: захист інвесторів, забезпечення того, щоб вітчизняний фінансовий ринок був справедливим, ефективним і прозорим, зниження системних ризиків на ньому.
Висновок
Інвестиційна діяльність на фінансовому ринку - це діяльність, спрямована на відновлення, збереження і приріст вартості фінансового капіталу. Після початку прогресивних змін на фінансовому ринку необхідно підсилити роль державного регулювання у стабілізації внутрішнього інвестиційного клімату України шляхом надання вітчизняним і закордонним інвесторам державних гарантій повернення реальних інвестицій у виробничий сектор економіки України. Стимулювання участі населення і суб'єктів господарювання в інвестиційних процесах можливе тільки за умови комплексної зміни принципів податкової та фінансово-кредитної політики держави. Іншим вагомим елементом розвитку фінансового ринку є розробка концепції захисту національних інтересів України на фондовому ринку. Тому, що фондовий ринок в умовах ринкової економіки є важливим механізмом залучення грошових ресурсів та їх розміщення у вигляді інвестицій у виробництво. Реалізація інвестиційних очікувань у економічному середовищі значною мірою залежить і від професіоналізму посередницьких структур.
Без активізації інвестиційних процесів державі загрожуватиме природна деградація реального сектору, скорочення виробництва, зменшення дохідної частини бюджету та необхідність зовнішніх запозичень. В Україні є досить великі можливості для розвитку іноземного бізнесу та інвестицій, а саме: наявність відносно розвиненої ринкової інфраструктури; низька вартість ресурсів; сприятливе географічне положення; висока якість і дешевизна робочої сили; ненасичений вітчизняний фінансовий ринок.
Отже, державне управління інвестиційними процесами на фінансовому ринку має на меті економічне зростання, підвищення ефективності та стабільності економіки, ліквідності фінансових інструментів.
Пріоритетні напрямки розвитку фінансового ринку в Україні являються висновками даного аналізу, і зводяться до головного моменту - потрібно розробити єдину стратегію та модель державного регулювання ринку, яка б забезпечувала вирішення існуючих проблем його розвитку.
Післямова
Узагальнюючи результати проведеного дослідження, слід зазначити, що головними передумовами і разом з тим результатами розвитку вітчизняного фінансового ринку можна вважати: на макрорівні - формування відповідної законодавчо-нормативної бази; в організаційному аспекті - створення та діяльність державних регуляторів одночасно з саморегулюючими організаціями і професійними об'єднаннями; на мікрорівні - становлення конкурентоспроможності фінансових посередницьких структур (банків та небанківських інститутів); на світовому просторі - поступову інтеграцію в міжнародний кругообіг капіталу.
За цих умов основними пріоритетними напрямами розвитку українського фінансового ринку повинні бути:
1) стабілізація законодавчої бази, запровадження системи врегульованих оптимальних норм і методів через найвпливовіші, а головне, ефективні та стимулюючі важелі;
2) проведення адміністративної реформи і, зокрема, реформи Міністерства фінансів у напрямі вдосконалення його організаційної структури, уточнення функцій, підвищення ролі й статусу;
3) централізація та організаційна оформленість обігу цінних паперів в Україні через створення єдиної біржової системи;
4) здійснення заходів щодо стимулювання внутрішнього ринку капіталів, обмеження доступу до нього нерезидентів, що сприятиме зростанню обсягів капіталу;
5) запровадження та розвиток таких інститутів, як ринок застави, іпотечні кредити, споживчі кредити, на умовах доступності для вітчизняного інвестора;
6) обмеження зовнішніх запозичень й розширення випуску державних і місцевих позик;
7) залучення на фінансовий ринок нереалізованого інвестиційного потенціалу домашніх господарств;
8) розвиток різноманітної довірчої діяльності, операційного страхування;
9) створення системи захисту прав інвесторів на фінансовому ринку;
10) формування учасника фінансового ринку як суспільного інституту, тобто такого учасника, для якого соціально зумовлені й історично обмежені закони, норми, звички, і стереотипи, що склалися в суспільстві є настільки очевидними, що не потребують офіційних угод між контрагентами, які діють в економіці
В Україні модель регулювання фінансового ринку поєднує в собі як державне регулювання, так і саморегулювання всередині різних сегментів ринку. Ефективно діюча система фінансового ринку України може бути створена тільки на основі цілісної науково обґрунтованої стратегії, що включає пріоритетні цілі податкової, адміністративної, законодавчої, соціальної політики, а також систему заходів їх забезпечення, що максимально враховують своєрідність перехідного етапу економіки при зміцненні й удосконаленні структурних елементів фінансового ринку.
Узагальнюючи вищесказане, можна сказати, що здійснення даного комплексу заходів щодо врегулювання фінансового ринку дасть змогу зменшити його залежність від іноземного капіталу, особливо від непередбачуваної поведінки зарубіжних спекулятивних інвесторів, а також залучити на ринок внутрішні фінансові ресурси - вільні кошти населення. Фінансовий ринок стане прогнозованим, а взаємозв'язки між його структурними елементами - гармонійними і взаємоузгодженими. Його стійкість буде зміцнена, і цінні папери стануть стабільним інструментом нагромадження і переливу капіталів.
Таким чином, запровадження зазначених напрямів розвитку фінансового ринку сприятиме розбудові стійкого, прозорого, конкурентоспроможного фінансового ринку, що забезпечить довгострокове економічне зростання та інтеграцію України у світовий фінансовий простір.
Нині значні зусилля необхідно спрямувати на поліпшення інвестиційного клімату. Ефективна інтеграція України до світового економічного простору є загальним завданням побудови її державності, прискорення радикального оновлення національної економіки та побудови її ринкової соціально орієнтованої моделі.
Узагальнюючи вищесказане, хочемо наголосити, що здійснення даного комплексу заходів щодо врегулювання фінансового ринку дасть змогу зменшити його залежність від іноземного капіталу, особливо від непередбачуваної поведінки зарубіжних спекулятивних інвесторів, а також залучити на ринок внутрішні фінансові ресурси - вільні кошти населення. Фінансовий ринок стане прогнозованим, а взаємозв'язки між його структурними елементами - гармонійними і взаємоузгодженими. Його стійкість буде зміцнена, і цінні папери стануть стабільним інструментом нагромадження і переливу капіталів.
Таким чином можна дійти висновку, що процес інтеграції ринку фінансових активів України у світовий фінансовий ринок визначається насамперед процесом формування фінансового ринку України, його структурних складових, інститутів, правової бази. Сьогодні фінансовий ринок України більшою мірою підпорядкований дії адміністративних чинників порівняно з ринковими механізмами функціонування. Тому першочерговим завданням є реалізація ринкових принципів функціонування фінансового ринку, що само по собі стане передумовою інтеграції у міжнародний фінансовий ринок
Список використаної літератури
1. Баула О.В., Ватаманюк З.Г. Перспективи розвитку ринку цінних паперів /О.В. Баула, З.Г. Ватаманюк // Фінанси України. - 2007. - №5. - с.75-85.
2. Бобров Є.А. Роль та місце ринку фінансових послуг у структурі фінансового ринку /Є.А. Бобров // Фінанси України. - 2007. - №4. - с.88 - 94.
3. Бурденко І.М. Фінансові інструменти: особливості їх класифікації // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 4. - с.24-30.
4. Васильєва В.В., Васильченко О.Р. Фінансовий ринок. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 368 с.
5. Вахненко Т. Кредитний бум в Україні в системі координат світових фінансів / Т. Вахненко // Економіст. - 2008. - №5. - с.34-38.
6. Журавка Ф.О. Вплив девізної політики Національного Банку України на обмінний курс гривні / Ф.О. Журавка // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №5. - с.154-159.
7. Захарін С.В. Регулювання розвитку інвестиційного ринку / С.В. Захарін // Фінанси України. - 2005. - №7. - с.98-105.
8. Калач Г.М. Роль фондового ринку в акумуляції й перерозподілі фінансових ресурсів у реальний сектор економіки / Г.М. Калач // Фінанси України. - 2008. - №9. - с.62-69.
9. Карлін М.І. Фінансова система України: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 324 с. - (Вища освіта XXI століття).
10. Колісник М.К., Маслак О.О., Романів Є.М. Фінансовий ринок: Навч. Посібник. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. - 192 с.
11. Колосова В.П. Європейський інвестиційний банк в Україні / В.П. Колосова // Фінанси України. - 2008. - №2. - с. 20-25.
12. Корнеев В.В. Банкоцентрическая основа финансового рынка Украины / В.В. Корнеев // Фінанси України. - 2008. - № 9. - с.18-26.
13. Корнеев В.В. Эволюция и перспективы финансового рынка Украины / В. Корнеев // Економіка України. - 2007. - №9. - с.21-29.
14. Корнєєв В.В. Модифікація форм фінансового посередництва в Україні / В.В. Корнєєв // Фінанси України. - 2008. - № 1. - с.77-85.
15. Любкіна О.В. Фінансові ринки у контексті глобалізації / О.В. Любкіна // Фінанси України. - 2005. - №9. - с.122-128.
16. Лютий І.О., Міщенко В.І. Проблеми розвитку сучасного міжнародного фінансового ринку та інтеграційний курс України / І.О. Лютий, В.І. Міщенко // Фінанси України. - 2006. - № 5. - с.21-31.
17. Лук'яшко П.О. Трансформація схем залучення додаткових ресурсів суб'єктами господарювання на фінансовому ринку України / П.О. Лук'яшко // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №6. - с.226-233.
18. Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2000", 2002. - 304 с.
19. Міщенко В.І., Міщенко С.В. Основні напрямки забезпечення стабільності фінансового сектору України в контексті глобалізацій них процесів/ В.І. Міщенко, С.В. Міщенко // Фінанси України. - 2008. - №5. - с.56 - 69.
20. Мошенський С.З. Моделі державного регулювання діяльності фінансових установ / С.З. Мошенський // Фінанси України. - 2008. - №6. - с.89-98.
21. Огородник В. Фондовий ринок України: аналіз проблем, особливостей та напрямів розвитку / В. Огородник // Економіст. - 2008. - № 8. - с.31-33.
22. Опарін В.М. Фінансова система України (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. - Вид.2-ге, без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 240с.
23. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник. - 4-те вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2007. - 240 с.
24. Підхомний О.М. Управління інвестиційними процесами на фінансових ринках: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2007, - 184 с.
25. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. - К.: Підручник. - Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.
26. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навчальний посібник, - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 384 с.
27. Шапран В. Міжсекторна конкуренція за ресурси на фінансовому ринку України / В. Шапран // Економіст. - 2004. - №2. - с.52-57.
28. Шелудька В.М. Фінансовий ринок: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 535 с.
Додатки
Випуск єврооблігацій українськими емітентами у 2005 році
|
Емітент |
Обсяг емісії, млн. дол. США |
Термін, років |
Відсоткова ставка, % |
|
|
Надра |
100 |
3 |
9, 50 |
|
|
Укрексімбанк |
250 |
7 |
6, 80 |
|
|
Укрексімбанк |
40 |
5 |
7, 75 |
|
|
Укрексімбанк |
100 |
5 |
7, 75 |
|
|
УкрСиббанк |
125 |
3 |
8, 95 |
|
|
ІСД |
150 |
5 |
9, 25 |
|
|
Київстар |
125 |
3 |
7, 87 |
|
|
Стирол |
125 |
3 |
7, 87 |
|
|
Укрсоцбанк |
100 |
3 |
9, 00 |
|
|
Середнє значення |
123, 9 |
4, 42 |
8, 17 |
Джерело: Лютий І.О., Міщенко В.І. Проблеми розвитку сучасного міжнародного фінансового ринку та інтеграційний курс України / І.О. Лютий, В.І. Міщенко // Фінанси України. - 2006. - №5. - с.30
Пріоритетні проекти державного сектора економіки для фінансування Європейським інвестиційним банком у 2007-2009 роках
|
Проект |
Прогнозна сума позики, млн. євро |
|
|
Розвиток транспортної інфраструктури та оновлення основних фондів |
||
|
Реконструкція авіаційного комунального підприємства “Харків" |
22 |
|
|
Розвиток і реконструкція державного міжнародного аеропорту “Бориспіль” |
130 |
|
|
Будівництво 10 морських суховантажних суден дедвейтом 5500 тонн для ВАТ “Українське дунайське пароплавство” на Кілійському судноремонтно-суднобудівному заводі |
17 |
|
|
Розвиток Херсонського морського торгового порту |
12 |
|
|
Створення головного автоматизованого сортувального центру в Києві |
22 |
|
|
Енергетика й енергозбереження |
||
|
Будівництво першої черги (500 МВт) Канівської ГАЕС та інфраструктури для другої черги |
250 |
|
|
Добудова повітряної лінії 330 кВ Західноукраїнська - Дрогобич з підстанцією “Дрогобич" (330 кВ) |
5 |
|
|
Будівництво підприємства на базі Новоконстянтинівського родовища уранових руд |
238,9 |
|
|
Розвиток діяльності енергосервісної компанії з використання біомаси (“ЕСКО-Біомаси”) |
10 |
|
|
Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота першого - третього блоків Південноукраїнської АЕС на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах |
20 |
|
|
Реконструкція першої черги Слов'янської ТЕС з будівництвом дубль-блоку (125 МВт) |
40 |
|
|
Технічне переоснащення енергоблоку №7 Старобешівської ТЕС |
17 |
Джерело: Колосова В.П. Європейський інвестиційний банк в Україні / В.П. Колосова // Фінанси України. - 2008. - №2. - с.25.
Порівняльна характеристика показників валютного ринку у 2006-2007 рр.
|
Показник |
2006 |
2007 |
Відхилення 2007р. до 2006р., % |
|
|
Обсяг валютного ринку, млн. дол. США |
8186, 4 |
11731,6 |
43,8 |
|
|
Обсяг інтервенцій Національного України, млн. дол. США |
429,8 |
729,7 |
69,8 |
|
|
Частка інтервенцій, % |
5,3 |
6,2 |
17,0 |
Джерело: Журавка Ф.О. Вплив девізної політики Національного Банку України на обмінний курс гривні / Ф.О. Журавка // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №5. - с.159
Кількість професійних учасників, які мали ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку станом на 01.01.2008
|
Найменування професійних учасників |
Кількість професійних учасників |
|
|
Торгівці цінними паперами |
779 |
|
|
Зберігачі |
214 |
|
|
Реєстратори |
372 |
|
|
Компанії з управління активами |
326 |
|
|
Депозитарії |
2 |
|
|
Клірингові депозитарії |
1 |
|
|
Організатори торгівлі на ринку цінних паперів (фондові біржі та ТІС) |
9 |
|
|
Усього |
1703 |
Джерело: Огородник В. Фондовий ринок України: аналіз проблем, особливостей та напрямів розвитку / В. Огородник // Економіст. - 2008. - №8. - с.31.
Показники діяльності банків і страхових компаній України (млн. грн. на кінець відповідного року)
|
Зареєстровані фінансові установи |
Роки |
||||||
|
2003 |
2005 |
2007 (9міс.) |
|||||
|
всього |
в розрахунку на 1 установу |
всього |
в розрахунку на 1 установу |
всього |
в розрахунку на 1 установу |
||
|
Банки: активи (загальні) …… статутний капітал…. Страхові компанії: активи (по балансу). статутний капітал … |
10553 8116 10457,4 3523,9 |
589,6 45,3 29, 2 9, 87 |
141497 16144 20920, 1 6641, 0 |
760,7 86,7 52, 5 16, 6 |
508635 36808 29650, 0 10133, 3 |
2595,0 187,7 67, 08 22, 9 |
Джерело: Корнеев В.В. Банкоцентрическая основа финансового рынка Украины / В.В. Корнеев // Економіка України. 2008. - № 9. - с.23.
Джерело: Огородник В. Фондовий ринок України: аналіз проблем, особливостей та напрямів розвитку / В. Огородник // Економіст. - 2008. - №8. - с.33
Обсяги емісій цінних паперів та інвестицій, 2000-2007 роки (млрд. грн.)
|
Показник |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
|
|
Обсяг зареєстрованих ДКЦПФР випусків цінних паперів |
15, 59 |
22, 67 |
17, 09 |
23, 62 |
34, 76 |
61, 99 |
84, 07 |
133,25 |
|
|
Обсяг зареєстрованих ДКЦПФР випусків акцій |
15, 49 |
21, 92 |
12, 80 |
18, 02 |
28, 34 |
24, 81 |
43, 54 |
50, 00 |
|
|
Обсяг зареєстрованих ДКЦПФР випусків облігацій підприємств |
0, 07 |
0, 69 |
4, 27 |
4, 24 |
4, 11 |
12, 75 |
22, 07 |
44, 48 |
|
|
Валові інвестиції в основний капітал у фактичних цінах |
23, 63 |
32, 57 |
37, 18 |
51, 01 |
75, 71 |
93,10 |
125,25 |
188,49 |
|
|
Інвестиції в основний капітал за рахунок власних коштів підприємств |
16, 20 |
21, 77 |
24, 47 |
31, 31 |
46, 69 |
53, 42 |
72, 42 |
92, 95 |
Джерело: Калач Г.М. Роль фондового ринку в акумуляції й перерозподілі фінансових ресурсів у реальний сектор економіки / Г.М. Калач // Фінанси України. - 2008. - №9. - с.68
Структура органів нагляду за діяльністю фінансових установ у різних країнах світу
|
Країна |
Секторний підхід |
Перехресне регулювання |
Мегарегулятор |
Кількість наглядових органів |
Центральний банк має наглядові завдання чи повноваження |
|
|
США |
X |
5 |
X |
|||
|
Великобританія |
X |
1 |
||||
|
Україна |
X |
3 |
X |
|||
|
Росія |
X |
3 |
X |
|||
|
Білорусь |
X |
3 |
X |
|||
|
Китай |
X |
3 |
X |
|||
|
Бельгія |
X |
1 |
||||
|
Чехія |
X |
1 |
X |
|||
|
Данія |
X |
1 |
||||
|
Німечинна |
X |
1 |
X |
|||
|
Естонія |
X |
1 |
||||
|
Греція |
X |
3 |
X |
|||
|
Іспанія |
X |
3 |
X |
|||
|
Франція |
X |
1 |
X |
|||
|
Ірландія |
X |
1 |
||||
|
Італія |
X |
4 |
X |
|||
|
Кіпр |
X |
4 |
X |
|||
|
Латвія |
X |
1 |
||||
|
Литва |
X |
3 |
X |
|||
|
Люксембург |
X |
2 |
||||
|
Угорщина |
X |
1 |
||||
|
Мальта |
X |
1 |
||||
|
Японія |
X |
1 |
||||
|
Корея |
X |
1 |
||||
|
Казахстан |
X |
1 |
||||
|
Сінгапур |
X |
1 |
X |
|||
|
Австралія |
X |
3 |
||||
|
Румунія |
X |
4 |
X |
|||
|
Швеція |
X |
1 |
||||
|
Словачинна |
X |
1 |
X |
|||
|
Польща |
X |
1 |
||||
|
Португалія |
X |
3 |
X |
|||
|
Нідерланди |
X |
2 |
X |
|||
|
Австрія |
X |
1 |
X |
|||
|
Словенія |
X |
3 |
X |
|||
|
Фінляндія |
X |
2 |
||||
|
Болгарія |
X |
2 |
X |
Джерело: Мошенський С.З. Моделі державного регулювання діяльності фінансових установ /С.З. Мошенський // Фінанси України. - 2008. - № 6. - с.10.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність і складові фінансового ринку. Характеристика його функцій та механізм. Структура ринку фінансових ресурсів. Суб'єкти фінансового ринку та їх функції та класифікація. Інститути інфраструктури фінансового ринку. Класифікація фінансових ринків.
курсовая работа [74,1 K], добавлен 15.10.2008Поняття і сутність фінансового ринку. Основні напрями його вдосконалення. Мета, принципи і завдання організації управління фінансовим ринком держави. Аналіз фінансово-економічних показників формування фінансового ринку України. Вплив держави на його стан.
курсовая работа [162,6 K], добавлен 20.06.2014Теоретичні основи аналізу фінансового ринку. Сутність і значення фінансового ринку. Структура фінансового ринку, його види та класифікація. Практика функціонування фондових ринків розвинутих країн. Передумови становлення та сучасний стан фондового ринку.
дипломная работа [539,9 K], добавлен 11.04.2004Ринок фінансових інструментів як складова частина фінансового ринку, його поняття, суб'єкти, функції і структура. Джерела фінансових ресурсів та активи фінансових інститутів. Аналіз ситуації, що склалася на фінансовому ринку країн СНД та на ринку України.
контрольная работа [107,2 K], добавлен 08.02.2011Сутність валютного ринку, його класифікація, структура, основні функції. Поняття та різноманітність фінансових операцій. Дослідження валютного ринку України та його сучасного стану. Нормативно-правова основа функціонування та принципи його регулювання.
курсовая работа [69,3 K], добавлен 29.12.2013Аналіз фінансового ринку України за 2013-2014 роки як одного із основних джерел забезпечення ресурсами господарюючих суб'єктів. Дослідження шляхів вдосконалення процессу залучення додаткових ресурсів суб'єктів господарювання на фінансовому ринку.
дипломная работа [122,8 K], добавлен 27.07.2015Вивчення форм та міжнародних стандартів регулювання фінансового ринку. Аналіз функцій органів державного регулювання фінансових ринків в Україні. Огляд діяльності учасників на грошовому та валютному ринках. Розвиток саморегулювання на фінансовому ринку.
презентация [170,5 K], добавлен 20.03.2014Ринок як економічна категорія, його фінансовий механізм, структура, функції, суб’єкти та об’єкти. Фінансові ринки в Україні на сучасному етапі. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми й перспективи. Аналіз стану та розвитку фондового ринку України.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 11.05.2009Роль фінансового ринку у системі кругообігу ресурсів, кінцевих товарів та грошей. Види направлення коштів, структурні елементи фінансового ринку, способи його структуризації. Класифікація акцій, їх функції та розрахунки показників капіталізації ринків.
контрольная работа [546,3 K], добавлен 28.08.2009Сутність і класифікація фінансових інструментів. Проблеми становлення ринку фінансових інструментів. Шляхи та перспективи розвитку фінансових інструментів в Україні. Стратегія впровадження новітніх фінансових інструментів на ринках капіталу України.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 05.11.2014
