Акцизний збір, проблеми розрахунку та стягнення

Теоретичні засади акцизу як соціально-економічної категорії. Організація оподаткування підприємства акцизним збором. Об'єкти, суб'єкти та база оподаткування. Пільги стосовно акцизного збору. Строки сплати до бюджету по кожному виду підакцизної продукції.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.03.2012
Размер файла 151,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

«Акцизний збір, проблеми розрахунку та стягнення»

1. Теоретичні засади акцизу як соціально-економічної категорії

В широкому розумінні акциз - це непрямий податок на продаж товарів і послуг на внутрішньому ринку. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою компанією від реалізації товарів і послуг, і витратами на закупівлю сировини, напівфабрикатів та оплату послуг.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) [5 с. 370].

Відповідно до законодавства установлено види підакцизних товарів.

Головними ознаками акцизного збору є:

це непрямий податок;

це податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні;

сума АЗ включається до ціни підакцизних товарів.

Цей податок встановлюється на високорентабельну продукцію. Особливістю АЗ є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї АЗ.

Держава акумулює кошти, одержані від сплати АЗ, і використовує їх на фінансування соціальних та інших програм.

АЗ подібний до податку на додану вартість: вони збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді надбавки на стадії реалізації

Але існують певні відмінності між АЗ і податком на додану вартість.

Платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, по товарах (продукції), на які встановлені ставки акцизного збору в твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарам, акцизний збір по яким встановлений у процентах до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлення, інші відокремлені підрозділи, які імпортуються на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або не супроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів;

Одним з невід'ємних елементів податкових систем країн світу є сьогодні індивідуальний (нетоварний) акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як акцизний збір.

Акцизний збір був введений в Україні в 1992 p. і разом з ПДВ замінив податки з обороту і реалізації. Сучасне трактування акцизного збору визначає його як непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни товарів (продукції). Як і інші непрямі податки, акцизний збір в остаточному підсумку збирається зі споживачів продукції, хоча сплачують його виробники підакцизних товарів або їх імпортери [1 с. 492].

Товари, які обкладаються акцизним збором носять назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції формується відповідно до визначених цілями, серед яких, окрім фіскальної, можна виділити наступні:

- необхідність перерозподілу надвеликих доходів від виробництва і реалізації окремих видів продукції (наприклад, алкогольних напоїв, окремих видів мінеральної сировини);

- необхідність обмеження виробництва і споживання «соціальне небезпечних» товарів, використання яких приносить шкоду здоров'ю людини і стану навколишнього середовища. У зв'язку з цим традиційними підакцизними товарами виступають алкогольні напої і тютюнові вироби;

- необхідність перерозподілу доходів високооплачуваних верств населення шляхом встановлення акцизу на так звані «предмети розкошів», попит на які малоеластичний за ціною. У світовій практиці в цю категорію традиційно входять яхти, мотоцикли, легкові автомобілі, а також ювелірні вироби [3 с. 272].

В сучасних умовах перелік підакцизної продукції, який діє у вітчизняній податковій системі, в цілому відповідає класичним принципам акцизного оподаткування, включаючи в себе:

- «соціально небезпечні» товари: усі види спиртової і алкогольної продукції, широкий асортимент тютюнових виробів (курильний тютюн, сигарети, цигарки);

- «предмети розкошів» - мотоцикли, легкові автомобілі визначеної потужності);

- деякі види мінеральної сировини і продукти їх переробки (деякі види пально-мастильних матеріалів).

Сьогодні в Україні підакцизними товарами виступають:

- алкогольні напої;

- спирт етиловий;

- тютюнові вироби;

- транспортні засоби;

- пиво солодове;

- бензини, дистиляти, паливо.

Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Склад підакцизної продукції поряд з іншою складовою - податковою ставкою, визначає потенціал акцизу як фіскального інструменту. У цій ролі акциз виконує роль функції наповнення державного бюджету грошовими засобами, займаючи одне із важливих місць у системі державних податкових доходів. Особливе значення акциз як фіскальний інструмент має в країнах з перехідною економікою, для яких в цілому характерне базування на непрямі податки через відсутність достатньої і стабільної бази для прямого оподаткування (через слабкий розвиток виробництва, низькі доходи населення тощо). Так, на сьогодні за рахунок акцизу формується близько п'ятої частини податкових доходів таких країн, як Чехія, Угорщина, Польща.

Поряд з фіскальною функцією акциз, як і будь-який інший податок, має і регулююче значення. Регулююча функція акцизу проявляється у декількох напрямках, серед яких можна виділити:

- вплив на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів;

- вплив на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик продукту;

- регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів.

Обмежуючий вплив акцизів на обсяги виробництва (і як наслідок - на обсяги споживання) застосовується, як правило, щодо «соціально небезпечних» товарів, головним серед яких є алкоголь. Механізм обмежувального регулювання за допомогою акцизу можна описати наступним чином. Вилучаючи у підприємства частину виручки, акциз негативно впливає на фінансовий результат діяльності підприємства, зменшуючи його зацікавленість у виробництві підакцизної продукції. Скорочення виробництва (а отже, і ринкової пропозиції) підакцизної продукції відповідно до теорії попиту і пропозиції стимулює зростання цін і при інших рівних умовах - падіння попиту. Однак ефективність даного напрямку регулюючого впливу акцизу суттєво залежить від того, наскільки ефективно здійснюється державний контроль за сферою обігу підакцизної продукції, наскільки міцні перешкоди для її проникнення на ринок без оподаткування акцизом [2 с. 478].

Другий напрям регулюючого впливу акцизу - стимулювання зростання ефективності виробництва, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик товарів - на практиці реалізується шляхом встановлення диференційованих ставок акцизу в середині товарних груп, а також за рахунок застосування фіксованих акцизних ставок. Оподатковуючи відносно більшим акцизом низькосортний товар, держава стимулює виробника переходити на виробництво більш якісної продукції.

Вплив через акциз на рентабельність виробництва окремих товарів дає змогу певним чином знизити інтерес виробників до входження у такі сфери бізнесу, як виробництво алкоголю, тютюну, добуток мінеральної сировини. Ці виробництва об'єктивно володіють значною рентабельністю через низькі витрати і високу ринкову ціну готової продукції. Акциз вилучає в бюджет частину понаднормативного прибутку, з однієї сторони, і перешкоджає «перегріву» економіки у даних виробничих сферах - з іншої.

Наявність акцизного збору пояснюється також можливістю за допомогою диференціації ставок регулювати рівень рентабельності підакцизних товарів і враховувати ті зміни, які відбуваються на споживчому ринку внаслідок введення нових чи підвищення існуючих ставок даного податку.

Таким чином, акцизний збір - непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп. Тому його відносять до категорії специфічних акцизів.

Акцизний збір дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Справляння акцизного збору передбачає вирішення фінансових проблем держави за рахунок забезпечених верств населення. Воно пом'якшує регресивність податків на споживання в цілому.

Одним з невід'ємних елементів податкових систем країн світу є сьогодні індивідуальний (нетоварний) акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як акцизний збір.

Акцизний збір був введений в Україні в 1992 p. і разом з ПДВ замінив податки з обороту і реалізації. Сучасне трактування акцизного збору визначає його як непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни товарів (продукції). Як і інші непрямі податки, акцизний збір в остаточному підсумку збирається зі споживачів продукції, хоча сплачують його виробники підакцизних товарів або їх імпортери [4 с. 486].

Товари, які обкладаються акцизним збором носять назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції формується відповідно до визначених цілями, серед яких, окрім фіскальної, можна виділити наступні:

- необхідність перерозподілу надвеликих доходів від виробництва і реалізації окремих видів продукції (наприклад, алкогольних напоїв, окремих видів мінеральної сировини);

- необхідність обмеження виробництва і споживання «соціальне небезпечних» товарів, використання яких приносить шкоду здоров'ю людини і стану навколишнього середовища. У зв'язку з цим традиційними підакцизними товарами виступають алкогольні напої і тютюнові вироби;

- необхідність перерозподілу доходів високооплачуваних верств населення шляхом встановлення акцизу на так звані «предмети розкошів», попит на які малоеластичний за ціною. У світовій практиці в цю категорію традиційно входять яхти, мотоцикли, легкові автомобілі, а також ювелірні вироби.

Поряд з фіскальною функцією акциз, як і будь-який інший податок, має і регулююче значення. Регулююча функція акцизу проявляється у декількох напрямках, серед яких можна виділити:

- вплив на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів;

- вплив на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик продукту;

- регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів.

Обмежуючий вплив акцизів на обсяги виробництва (і як наслідок - на обсяги споживання) застосовується, як правило, щодо «соціально небезпечних» товарів, головним серед яких є алкоголь. Механізм обмежувального регулювання за допомогою акцизу можна описати наступним чином. Вилучаючи у підприємства частину виручки, акциз негативно впливає на фінансовий результат діяльності підприємства, зменшуючи його зацікавленість у виробництві підакцизної продукції. Скорочення виробництва (а отже, і ринкової пропозиції) підакцизної продукції відповідно до теорії попиту і пропозиції стимулює зростання цін і при інших рівних умовах - падіння попиту. Однак ефективність даного напрямку регулюючого впливу акцизу суттєво залежить від того, наскільки ефективно здійснюється державний контроль за сферою обігу підакцизної продукції, наскільки міцні перешкоди для її проникнення на ринок без оподаткування акцизом.

Таким чином, акцизний збір - непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп. Тому його відносять до категорії специфічних акцизів.

Акцизний збір дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Справляння акцизного збору передбачає вирішення фінансових проблем держави за рахунок забезпечених верств населення. Воно пом'якшує регресивність податків на споживання в цілому.

Чинне законодавство, що регулює сплату акцизного збору

Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №18-92 «Про акцизний збір» (встановлює поняття та основні елементи податку: платники, об'єкт, види ставок (адвалерна, специфічна, змішана), дата виникнення податкових зобов'язань тощо [6 с. 82];

Закон України від 15.09.1995 №329 «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (визначає особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема порядку і терміну сплати, подання розрахунків, відповідальності та контролю за надходженням цього податку) [11 с. 297];

Закон України від 19.12.1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (регулює питання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме: маркування, організація виробництва, порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на виробництво, імпорт, експорт, оптову та роздрібну торгівлю вказаних підакцизних товарів).

Закон України від 06.02.1996 №30 «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» [12 с. 32];

Закон України від 07.05.1996 №178 «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий и алкогольні напої» [8 с. 37].

2. Організація оподаткування підприємства акцизним збором

2.1 Об'єкти, суб'єкти та база оподаткування

Платників акцизного збору законодавство України поділяє на такі категорії.

1. Суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції). До цієї ж групи відносяться нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через свої постійні представництва або осіб, прирівняних до них, відповідно до законодавства.

2. Суб'єкти підприємницької діяльності, юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари.

Умовою сплати акцизного збору та підакцизного вантажу при перевезенні є надання митниці копії платіжного доручення, на загальну вартість обов'язкових платежів, що повинні бути сплачені до державного бюджету. Вони перераховуються на депозитні рахунки митних органів за місцем державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Ця сума повинна відповідати сумі визначених податкових платежів, яку необхідно сплатити за партію товару, ввезену за однією акцизною вантажною митною декларацією. Ця декларація являє собою документ, який заповнюється на уніфікованому бланку і містить відомості про вантаж, що буде ввезено на територію України з метою імпорту. Він використовується митними органами для посилення контролю за митним оформленням підакцизного товару [13 с. 288].

Акцизні декларації подаються до митниці за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності разом з такими документами:

1) зовнішньоекономічним контрактом;

2) двома копіями платіжного доручення, завіреними суб'єктом підприємницької діяльності на суму встановлених платежів;

3) примірником заявки-розрахунку з оцінкою податкової інспекції про суму фактично сплаченого акцизного збору підчас купівлі марок акцизного збору.

3. Фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), що переслані з-за митного кордону України у виді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) визначені митним законодавством. До цієї категорії платників належать юридичні або фізичні особи, які купують (одержують) в інші форми володіння, користування або розпорядження підакцизні товари у податкових агентів.

Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вносити його до бюджету, а також нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких повноважень.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» при ввезенні в Україну податковими агентами підакцизних товарів вони не сплачують акцизний збір при розмитуванні цих товарів, а при продажу на території України зобов'язані включити до їх вартості відповідну суму акцизного збору, одержати її від покупців і перерахувати до бюджету. Слід зазначити, що відповідно до останньої частини ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», податкові агенти практично не матимуть можливості здійснювати діяльність з тими підакцизними товарами, що підлягають ліцензуванню або маркіруванню акцизними марками.

Об'єкт оподаткування

Об'єкт оподаткування залежить від характеру й основ класифікації підакцизних. Предмет оподаткування дуже близький до об'єкта, однак необхідно зазначити, що об'єкт є підсумковим поняттям, а предмет оподаткування визначається конкретними особливостями. Стаття 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 р. виділяє три основних підходи до визначення об'єкта оподаткування, та встановлює зв'язок між категорію платників акцизного збору та об'єктами оподаткування:

По-перше, це обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безоплатної передачі товарів (продукції) або з їх частковою оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

По-друге, обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного виробництва, промислової переробки, а також для своїх працівників.

По-третє, вартість товарів (продукції), що імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, в тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості або з частковою оплатою. Митна вартість є базою для обчислення податків і зборів, що справляються митницею і зазначається у митній декларації [14 с. 370].

Основою для визначення об'єкта оподаткування і нарахування акцизного збору є вантажно-митна декларація, де обчислена сума акцизного збору вказується окремим рядком. Акцизний збір нараховують, виходячи з митної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, який діяв на день надання вантажної митної декларації.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» податок обчислюється:

1) у твердих ставках у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів;

2) за ставками у відсотках до обороту з реалізації (передачі):

товарів, що реалізуються за вільними цінами, - виходячи з їхньої вартості за цими цінами, без врахування акцизного збору, без податку на додану вартість;

товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, - виходячи з їхньої вартості за цими цінами без врахування торговельних знижок, а також сум податку на додану вартість;

імпортованих товарів - виходячи з митної (закупівельної) вартості, збільшеної на суму ввізного мита, без врахування акцизного збору. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у гривні за курсом НБУ, що діє на день подання митної декларації.

Рис. 2.1. Елементи справляння акцизного збору

Акцизний збір, обчислений у євро, з товарів (продукції), що вироблені і реалізуються в Україні, сплачується у валюті України за валютним курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу. Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Базою оподаткування за ставками акцизного збору у процентах до обороту реалізації товару (продукції) є вартість товарів, обчислена з обсягів реалізованої (імпортованої) продукції за максимальними роздрібними цінами (без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору). Порядок декларування максимальних роздрібних цін встановлено статтею 6 зазначеного Декрету.

Для товарів, що імпортуються на митну територію України обчислена вартість товарів повинна бути не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору.

Базою оподаткування у разі обчислення акцизного збору за ставками акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів є їх кількісна величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Базою оподаткування у разі обчислення акцизного збору одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) є база, визначена окремо в залежності від виду ставок акцизного збору у вищезазначеному порядку [15 с. 191].

Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України (стаття 1 Закону України від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»). В 2003 році було запроваджено нові акцизні марки з голографічним захистом та в залежності від виду продукції і місткості тари.

Марки відрізняються кольором:

на тютюнові вироби імпортного виробництва - фіолетовий, вітчизняного - зелений;

на алкогольні напої імпортного виробництва - фіолетовий, вітчизняного - зелений для лікеро-горілчаної продукції, червоний - для виноробної продукції.

Марки мають наскрізну нумерацію, яка складається з двох цифр індексу регіону, в якому виробляється продукція, що маркується, серії та окремого для кожної марки номера.

Крім того, на кожну марку наносяться додаткові реквізити:

- для тютюнових виробів - напис «ТІ» («ТВ»), який складається з початкових літер слів «тютюн імпортний» («тютюн вітчизняний»), двозначного та однозначного чисел (рік і квартал, в якому вироблено марки), розділеного скісними лініями;

- для алкогольних напоїв імпортного виробництва - напис «АІ», який складається з початкових літер слів «алкоголь імпортний», двозначного та однозначного чисел (рік і квартал, в якому вироблено марки), розділених скісними лініями.

- для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва - напис «ЛГП» та «ВП», який складається з початкових літер слів «лікеро-горілчана продукція» та «виноробна продукція», двозначного та однозначного чисел (рік і квартал, у якому вироблено марки), розділених скісними лініями.

Зразки марок акцизного збору затверджуються Державною податковою адміністрацією органом державної податкової служби, а саме регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в АР Крим, областях та містах Київ і Севастополь.

Захист марок акцизного збору від підроблення визначається Національним банком за погодженням з Державною податковою адміністрацією, Міністерством фінансів, МВС та СБУ.

Марки акцизного збору виготовляються на замовлення Державної податкової адміністрації Банкнотно-монетним двором Національного банку України. Замовлення оформляється відповідно до правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених Міністерством фінансів, МВС та СБУ.

Виробником акцизних марок визначено спеціалізоване підприємство Міністерства фінансів України - Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів.

Державна податкова адміністрація щомісяця подає підприємству-виробнику зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок та оплачує витрати, пов'язані з їх виробництвом [17 с. 136].

Підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів щомісяця до 1 числа місяця для забезпечення потреби в акцизних марках через 2 місяці (наприклад, до 1-го травня для маркування продукції у липні) подають продавцю марок попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, платіжний документ з відміткою установи банку, що підтверджує оплату вартості замовлених марок, та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів на покриття витрат на виробництво, зберігання та реалізацію марок акцизного збору. Розмір плати за марки акцизного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Продаж марок українським виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводиться, виходячи з планових щомісячних обсягів їх виробництва (реалізації) відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок.

Покупець марок веде їх облік за видами і забезпечує схоронність.

Як у продавця, так і в покупців, марки повинні зберігатися в ізольованих, технічно укріплених, обладнаних засобами охоронно-пожежної сигналізації, приміщеннях. Крім того, марки повинні зберігатися у металевих шафах, які після закінчення роботи замикаються та опечатуються матеріально відповідальною особою.

У разі виявлення порушень обліку і зберігання придбаних підприємством марок продавець марок має право тимчасово зупинити подальший їх продаж такому покупцю.

У разі ліквідації підприємства покупець повинен повернути невикористані марки продавцю без відшкодування їх вартості. У разі закінчення у підприємства-виробника (імпортера) строку дії ліцензії марки здаються ним продавцеві на відповідальне зберігання на період до 365 календарних днів. Якщо протягом цього періоду підприємство-виробник не одержало нової ліцензії, продавець має право здійснити продаж таких марок.

Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції. Марки акцизного збору мають бути наклеєні виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів на кожну пляшку (іншу тару), пачку (упаковку тощо) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) товару.

З метою надійного утримання марки акцизного збору на пляшці (пачці тощо) для її наклеювання повинен використовуватися клей (дисперсійний, декстрин тощо), який не дає змоги зняти марку з товарів без пошкодження і змивається у процесі миття пляшок для повторного їх використання.

На тютюнові вироби марка акцизного збору наклеюється таким чином:

- пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, а також цигарки, упаковані в сувенірні (незалежно від формату) коробки, мають бути обклеєні марками акцизного збору так, щоб вони обов'язково розривалися під час відкривання;

- на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню целофаном, марка акцизного збору наклеюється під целофан.

Не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольні напої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі.

Ввезення алкогольних напоїв без вітчизняних акцизних марок дозволено у таких випадках:

- в автомобільних та залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємкостях місткістю понад 5 л з метою реалізації або обміну на території України;

- ввезення зразків алкогольних напоїв на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру;

- алкогольні напої перевозяться через територію України транзитом;

- ввезення громадянами, які досягли 18-річного віку та переміщують алкогольні напої через митний кордон України у супроводжуваному багажі або ручній поклажі, з розрахунку на одну особу 2 л вина та 1 л міцних алкогольних напоїв.

Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Пошкоджені марки повертаються їх продавцю. Продавець складає акт про знищення пошкоджених марок [18 с. 331].

Для маркування конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів використовується спеціальна акцизна марка з написом «Конфіскат».

Слід зауважити, що нагальна потреба збільшення ставки акцизного збору на алкогольні та тютюнові вироби, яка аргументується міжнародними тенденціями у цій сфері, безумовно, може призвести до збільшення тіньового ринку цієї продукції.

У зв'язку з цим, доцільно приймати попереджувальні заходи та розробляти систему контролю, за якої жоден виробник не буде мати змоги ухилитися від сплати податків.

Саме запровадження нової технології захисту акцизної марки, яке надає можливість миттєво виконувати ідентифікацію та з'ясовувати легітимність використання акцизної марки співробітникам контролюючих органів, дозволить зупинити поширення контрабанди та контрафакту підакцизної продукції в Україні.

2.2 Пільги по податку

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р встановлено такі пільги стосовно акцизного збору [21 с. 256]:

1. Акцизний збір не справляється в разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту. Акцизний збір не справляться з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється ПДВ у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. В цьому разі акцизний збір треба включати до ціни відвантаженої продукції і сплата його до бюджету здійснюється у встановлені строки. Система звільнення від сплати податків під час експорту виконує два завдання: а) проведення політики, яка спрямована на розширення експортного потенціалу держави; б) усунення перешкоди міжнародного обміну товарами. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів на зарубіжних ринках, сприяє збільшенню надходжень валютних ресурсів;

2. Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

3. Акцизний збір не справляється при вивезенні з митної території підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції;

4. Звільняється від сплати акцизного збору імпорт призначених для власного використання розвідувальними органами України техніки, устаткування, майна і матеріалів (у тому числі засобів озброєння, спеціальних технічних та інших засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї), оплата вартості яких здійснюється зазначеними органами;

5. Також не підлягають оподаткуванню акцизним збором підакцизні товари, які переміщуються через митну територію України транзитом. У разі надходження платежів при настанні гарантованого випадку при транзиті товарів через територію України, їх перерахування до Державного бюджету здійснюється в порядку, який передбачено чинним законодавством. Товари, які ввозяться на територію України у режимі тимчасового ввезення з умовою про зворотне вивезення, не підлягають оподаткуванню акцизним збором.

6. Встановлені певні пільги щодо справляння акцизного збору в спеціальних економічних зонах, визначених відповідними законами України.

Пільги щодо акцизного збору стосуються саме сплати податку і не звільняють платника від обов'язку податкового обліку та звітності (у тому числі щодо пільгових товарів). Це пов'язано з тим, що переважна більшість підакцизних товарів є товарами не першої необхідності, отже, соціальна потреба в пільгах невелика.

Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів на експорт, при реалізації автомобілів спеціального призначення, при реалізації спирту етилового, що використовується для виготовлення лікарських засобів, тощо [20 с. 335].

2.3 Строки сплати податку

Акцизний збір обчислюється у твердих ставках у гривнях з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції), або за ставками у відсотках до обороту від реалізації (передачі) товарів (продукції).

Акцизний збір, обчислений в євро, із товарів (продукції), що вироблені і реалізуються в Україні, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

У разі закупівлі імпортних товарів (продукції) оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їхньої митної (закупівельної) вартості, збільшеної на суму ввізного мита. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації [22 с. 19-20].

У разі придбання на території України та в країнах колишнього Союзу РСР підакцизних товарів за іноземну валюту і подальшої їх реалізації за національну валюту України, оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їх закупівельної вартості, збільшеної на суму ввізного мита, перерахованої за курсом Національного банку України, що діє на день придбання цих товарів.

Платники щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до державних податкових інспекцій за місцем свого знаходження (реєстрації) розрахунки акцизного збору.

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплати товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, або дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі імпорту підакцизних товарів вважається дата, яка припадає на дату митного оформлення вантажно - митної декларації. Платник податків сплачує акцизний збір одночасно зі сплатою мита і митних зборів. Дати визначення податкових зобов'язань наведені на Рис. 2.2:

Рис. 2.2. Виникнення податкових зобов'язань по акцизному збору

Якщо податковий агент здійснює продаж підакцизних товарів (продукції), він повинен включити до ціни такого товару (продукції) акцизний збір, утримати його з покупця та перерахувати до бюджету протягом семи календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) акцизного товару (продукції). При цьому датою продажу (інших видів відчуження) підакцизного товару (продукції) є дата:

- відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів (продукції) або дата одержання податковим агентом коштів чи інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, яка подія сталася раніше:

- дата початку передачі підакцизних товарів (продукції), якщо така передача здійснюється згідно з умовами договорів комісії, консигнації, доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають перехід права власності;

- дата, коли розпочинається передача підакцизних товарів (продукції) іншим особам або за їх дорученням, але не пізніше дати митного оформлення, у разі, коли податкові агенти імпортують (ввозять, пересилають) на митну територію України підакцизні товари (продукцію), як повірені, комісіонери, сторони договору про сумісну діяльність, інших цивільно-правових договорів, укладених з іншими особами та в їх інтересах [23 с. 70].

Строки сплати акцизного збору

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства. Строки сплати до бюджету визначаються окремо для кожного виду підакцизної продукції на алкогольні напої (таблиця 2.1):

Підприємства-виробники, що реалізують свою продукцію (тютюнові вироби) сплачують акцизний збір до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць (до відповідного бюджету);

Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції;

Суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що ввозять (пересилають) транспортні засоби на митну територію України сплачують акцизний збір до або під час надання митної декларації (одночасно зі сплатою мита, «імпортного» ПДВ, митних зборів);

Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють та реалізують на Україні нафтопродукти сплачують акцизний збір у валюті України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару, і залишається незмінним протягом кварталу. З нафтопродуктів, що імпортуються в Україну акцизний збір сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом, що діє на перший день подання митної декларації.

акциз оподаткування сплата бюджет

Таблиця 2.1. Строки сплати до бюджету для кожного виду підакцизної продукції

Платники

Строки сплати акцизного збору

Примітки

1

2

3

Підприємства-виробники

На третій робочий день після здійснення обороту по реалізації

Ця норма застосовується в разі: реалізації алкогольних напоїв, виготовлених без використання спирту етилового; реалізація підакцизної продукції, виготовленої із спирту етилового, придбаного без сплати акцизного збору (до введення в дію постанови КМУ від 27.12.99 р. №275); реалізації алкогольних напоїв, що містять спирт етиловий від 1,2 до 8,5% об'ємних одиниць (слабоалкогольні напої), які згідно законодавству не повинні маркуватися марками акцизного збору

Суб'єкти підприємництва, які отримують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію і видають податковим органам податковий вексель

До 90 календарних днів, починаючи з дня видачі векселя

Продукція, що є результатом переробки повинна підлягати маркуванню марками акцизного збору

Підприємства вторинного виробництва

При придбанні марок акцизного збору

Сума акцизного збору розраховується виходячи із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноградних виноматеріалів або із сусла з використанням спирту етилового

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують алкогольні напої

При придбанні марок акцизного збору

Суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють та реалізують на Україні ювелірні вироби сплачують акцизний збір у валюті України, а на ті товари, що імпортуються в Україну - у валюті України за валютним (обмінним) курсом, що діє на перший день подання митної декларації.

Інші платники акцизного збору (крім вищезазначених) зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, встановленого для подання Розрахунку.

Відповідальність за порушення сплати та термінів і повноти надання звітності акцизного збору згідно законодавчо-нормативної бази передбачені штрафні санкції за окремі види порушення, а саме згідно Закону України від 21.12.01 р. №2181 - III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства набули статуту податкового агента і ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, перераховують до бюджету акцизний збір протягом 7 календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) підакцизного товару (продукції), та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби щомісячний звіт за встановленою формою.

Суми акцизного збору із ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні, - до місцевого бюджету за місцем виробництва їх і до державного бюджету у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

Таблиця 2.2. Терміни сплати акцизного збору

№ п/п.

Платники податку

Терміни сплати

1.

Підприємства-виробники алкогольних напоїв

На третій робочий день після здійснення обороту

2.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію, що підлягає маркуванню марками акцизного збору

Протягом не більше 90 календарних днів від дня отримання спирту етилового

3.

Підприємства вторинного виробництва

При придбанні акцизних марок

4.

Підприємства-виробники тютюнових виробів

У терміни, визначені законом для місячного звітного періоду

5.

Власники (замовники) тютюнових виробів та виноматеріалів, виготовлених в Україні з використанням давальницької сировини

Не пізніше дня одержання готової продукції

6.

Імпортери товарів на митну територію України

Одночасно зі сплатою митних платежів, тобто до або під час подання митної декларації

7.

Всі інші платники, крім зазначених у п. 1-6

Протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подачі розрахунку

При цьому зараховуються суми акцизного збору до державного бюджету відповідно до закону України на поточний рік. Суми акцизного збору з імпортних товарів платники перераховують на депозитний рахунок митних органів до або під час подання ввізної митної декларації. Митні органи протягом одного банківського дня з дати оформлення ввізної митної декларації перераховують їх до державного бюджету [21 с. 256].

Повернення надміру чи помилково нарахованих і сплачених сум акцизного збору здійснюється митними органами в разі надання їм ВМД на ввезення товарів та розрахункових платіжних документів про їх сплату, якщо не минув річний термін з дня внесення платежів до бюджету. Не сплачені у визначені терміни суми акцизного збору з імпортованих товарів, а також суми, не сплачені внаслідок інших дій, списуються уповноваженими установами банку на підставі інкасового доручення митниці.

Таким чином, існують розбіжності між механізмом нарахування та сплати вітчизняного акцизного збору (що сплачується виробниками підакцизних товарів) та імпортного підакцизного збору (сплата якого пов'язана із ввезенням підакцизних товарів на територію України).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Економічна сутність та значення акцизного збору, основні елементи його сплати. Аналіз надходження податку до зведеного бюджету України. Дослідження проблеми підвищення ставок акцизу на підакцизні товари та шляхи вдосконалення акцизного оподаткування.

    курсовая работа [251,4 K], добавлен 20.03.2010

  • Акцизний збір. Сутність та значення акцизного збору. Аналіз надходження акцизного збору до зведеного бюджету України за 2001-2007 роки. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

    курсовая работа [26,9 K], добавлен 11.05.2007

  • Платники акцизного податку, об’єкти оподаткування, перелік підакцизних товарів. Ставки цього податку, методика його обчислення, пільги, строки сплати в бюджет і звітність платників. Сутність і призначення марок акцизного податку, контроль за його сплатою.

    лекция [51,8 K], добавлен 18.11.2013

  • Сутність та значення майнового оподаткування. Податок на майно підприємств. Об’єкти житлової нерухомості, що не оподатковуються. Пільги зі сплати податку на нерухоме майно. Порядок та строки сплати. Орендна плата за земельні ділянки державної власності.

    курсовая работа [212,9 K], добавлен 26.02.2013

  • Акцизний збір та його роль у системі оподаткування України. Перелік оподатковуваної акцизом продукції. Структура доходної частини та податкових надходжень державного бюджету у 2003-2004 роках. Шляхи вдосконалення організації нарахування і сплати податку.

    курсовая работа [92,3 K], добавлен 22.12.2010

  • Операції особливого виду, для яких визначено особливий порядок оподаткування прибутку. Особливості обчислення податку з тютюнових виробів (акцизний податок). Розрахунок величини екологічного податку та суми сплати ПДВ до бюджету ювелірного підприємства.

    контрольная работа [26,2 K], добавлен 23.03.2017

  • Акцизний податок як форма специфічних акцизів, елементи його справляння, механізм обчислення, порядок та терміни сплати. Аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах України. Виявлення шляхів вдосконалення організації нарахування і сплати.

    курсовая работа [683,3 K], добавлен 01.10.2014

  • Основи оподаткування акцизними зборами, сутність акцизів. Платники та об’єкти оподаткування, види підакцизних товарів. Методики нарахування акцизних зборів, порядок обчислення сум податку, які підлягають сплаті до бюджету. Контроль за сплатою податку.

    курсовая работа [641,4 K], добавлен 24.11.2020

  • Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні: податки та пільги. Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб’єктів підприємництва, їх вплив на доходи зведеного бюджету. Оцінка доходів бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 р.

    курсовая работа [152,1 K], добавлен 06.03.2012

  • Норми порядку обчислення і сплати податку на додану вартість. Сутність, методика обчислення та порядок сплати акцизного збору. Перелік підакцизних товарів (продукції). Ставки та порядок справляння митних зборів. Пільги, передбачені митним законодавством.

    реферат [19,8 K], добавлен 14.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.