Ринок фінансових ресурсів в Україні

Виходячи з вище наведених даних не можна сказати, що стан кредитування, в порівнянні з минулими роками, значно покращився, хоча і є певні доброякісні зрушення.

Але доцільно також зазначити, що не можна позитивно розцінювати тенденцію до зростання банківських кредитних вкладень в економіку при збереженні загального скорочення обсягів виробництва. Особливо негативним аспектом цієї тенденції є порівняно незначна частка кредитів, наданих безпосередньо суб'єктам господарювання (таблиця 3).

Таблиця 3.* Динаміка обсягів кредитних вкладень банків України (млн. грн.).

Щоб такої ситуації уникнути в майбутньому, потрібно сформувати міцні кредитні відносини між суб'єктами господарювання та комерційними банками, а необхідною вимогою цього є науково обґрунтована розробка механізму кредитування. Цей механізм на даному етапі розвитку банківської системи доцільно вважати сформованим, але кожен його етап в умовах економічної невизначеності набуває своїх специфічних рис.

На нашу думку слід звернути найбільшу увагу:

Перш за все на забезпечення банківського кредиту. У практиці банківської системи України розповсюджені такі форми забезпечення кредитних угод: застава майна, гарантія переведення на користь банку вимог і рахунків позичальника третій особі, страхування відповідальності позичальника перед банком за непогашення та ризику неповернення кредиту. Тобто створити дійовий механізм застави майна та її реалізації.

По-друге, треба розвивати кредитування, яке базується на вексельному обігу (основа комерційного кредиту) та запроваджувати їх найефективніші форми.

По-третє, треба стимулювати довгострокове кредитування господарюючих суб'єктів, бо саме з ним ми маємо проблему. Адже саме довгострокове кредитування є основою здорової ринкової економіки.

По-четверте, треба подолати кризу неплатежів у народному господарстві.

Висновок

В умовах побудови ринкової економіки в сфері грошово-кредитної політики НБУ в межах своїх повноважень буде намагатися вживати заходів, спрямованих на створення основ довгострокових перспектив росту реального виробництва, високої зайнятості і стабільності цін.

Першочерговою проблемою, що виникнула зараз перед Національним банком і всією банківською системою, є подолання високих темпів інфляції. Для досягнення цієї цілі НБУ вважає за необхідне прийняття комплексу мір.

Відрегулювати принципи емісійної політики в Україні, що будуть будуватися на таких основах: Національний банк повинний бути єдиним емісійним центром, емісійна діяльність Уряду (через бюджет) і комерційних банків забороняється; поступово скоротити централізовані кредити Національного банки для покриття дефіциту бюджету і внутрішнього державного боргу (із цією ціллю Уряд повинно здійснити випуск і введення в обертання державних цінних паперів); заборонити емісійну діяльність НБУ, пов'язану з регулюванням взаємної заборгованості підприємств. Комерційні банки повинні проводить заліки заборгованості між підприємствами в межах одного банку, а також між клієнтами різноманітних банків на основі окремих міжбанківських угод.

Національний банк повинен здійснювати заходи щодо обмеженню грошової маси в обертанні тільки через ринкові важелі, наявні в його розпорядженні, а точніше - через офіційну ставку рефінансування і резервні вимоги.

З метою узяття під контроль впливу державних витрат на інфляційні процеси Уряд повинно створити чітку законодавчу основу заборони проведення витрат держави поза межах державного бюджету з використанням кредитної емісії, уникаючи перекладання фінансової і бюджетної незбалансованості на банківську систему, що підриває стабільність національної валюти.

Продаж кредитних ресурсів комерційним банкам повинний здійснюватися Національним банком тільки через аукціони.

Міжбанківська торгівля кредитними ресурсами повинна здійснюватися через міжбанківську біржу.

Необхідно відмовитися від існуючі практики цільового розподілу кредитів через НБУ відповідно до постанов і рішень Верховної Ради України й Уряду.

Необхідно досягти позитивної процентної ставки по кредитах шляхом підвищення дисконтної ставка Національного банки з урахуванням темпів інфляції, що дозволить на ринкових основах здійснювати регулювання кредитного ринку, усунути зловживання при наданні кредитів комерційними банками, забезпечити реальний захист внесків населення і засобів підприємств від знецінювання.

Проводити через комерційні банки, що займають по деяких обставинах монопольне положення на регіональному кредитному ринку, політику захисту внесків населення на рівні, близькому до дисконтній ставка Національного банки.

Внести в перелік першочергових задач з урахуванням необхідності проведення жорсткої грошово-кредитної політики розвиток альтернативних джерел притягнення необхідних фінансових ресурсів в обертання шляхом розвитку ринку цінних паперів підприємств, включаючи оформлення зобов'язань підприємств векселями.

Забезпечити надійність платіжної системи України через впровадження електронного обертання грошей, скорочення термінів здійснення розрахункових операцій і посилення відповідальності за їхнє порушення.

Проводити роботу з удосконалюванню системи міжбанківських розрахунків з іноземними державами, особливо з країнами СНД, маючи ціллю встановлення термінів проведення розрахунків і відповідальності за їхнє дотримання.

У сфері готівки впроваджувати політику упорядкування касового обслуговування підприємств, стимулювання вільних засобів населення на внески в банках, розвиток безготівкових розрахунків у споживчій сфері за допомогою чеків, кредитних карток і т.п.

Здійснювати регулювання діяльності комерційних банків через систему нормативів, що забезпечували б фінансову стабільність і стійку ліквідність, захист інтересів вкладників.

Список літератури

Банківська справа і фінансування інвестицій. Том 1: Теорія і концепції. Частина 1. Під ред. Н. Брука. Інститут Економічного розвитку Всесвітнього банку, 1999 р.

Банківська справа і фінансування інвестицій. Том 2: Політика і стратегія. Частина 1. Під ред. Н. Брука. Інститут Економічного розвитку Всесвітнього банку, 2001 р.

Банківська справа. За редакцією Лаврушина О.И. - М.: Банківський і біржовий науково-консультаційний центр, 1999 р.

Бор М.3., Пятенко В.В. Стратегічне керування банківською діяльністю. - М.: "Пріор", 2001р.

Ван Хорн Дж. К. Основи керування фінансами. - М.: Фінанси і статистика, 1998 р.

Васильєв А. "Процентна ставка як основний регулятор банківської діяльності" "Урядовий кур'єр" 8 листопада 2001 р.

Веселовский А. “Удосконалювання нагляду за діяльністю комерційних банків”: Вісник НБУ, лютий 1997 р.

Винсент Дж. Лав. Посібника Эрнст энд Янг. "Як аналізувати фінансову звітність.” / пер. с англ. з доповненнями. - М.: "Джон Уайли энд Санз", 2000 р.

Долан Эдвин Дж. Гроші, банківська справа і грошово-кредитна політика. - Санкт-Петербург: "Санкт-Петербург оркестр", 1999 р.

Закон України "ПРО банки і банківську діяльність" 1998 р.

Закон України "ПРО цінні папери і фондову біржу" 1996 р.

Закон України “Про банки і банківську діяльність“ № 878-12 від 20 березня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25.

Закон України “Про власність“ № 697-12 від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України 1991, № 16.

Закон України “Про заставу“ № 2654-XII від 2 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України 1992, № 48.

Закон України “Про інформацію“ № 2657 від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України 1992, № 48.

Закон України “Про обмеження монополізму і недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності“ № 2132-XII від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України 1992, № 15.

Закон України “Про підприємства в Україні“ № 888-12 від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України 1995, № 24.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу“ № 636-12 від 27 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1998, № 26.

Кейнс Д. "Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей" М. 1997

Крилова Т.Е. Вибір партнера: аналіз звітності капіталістичного підприємства. - М.: Фінанси і статистика, 1991 р.

Макконел К., Брю С. "Экономикс"М.2000

Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз. - М.: "Пріор", 2001 р.

Масленченков Ю.С. Фінансовий менеджмент у комерційному банку. Книга 2: Технологічний уклад кредитування. 2002 р.

Мочерный С."Основи економічної теорії" К.2000

Положення Національного банку України “Про кредитування“, затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 2000 р.

Рекомендації з приводу оцінки комерційними банками кредитоспроможності і фінансової стабільності позичальника. Національний банк України. № 23011/79 від 02.06.99 р.

Самуэльсон П. "Економіка" М. 2000

Степаненко А. “Системна перебудова банківських установ і робота з проблемними банками”: Банківська справа, січень 2001 р.

Размещено на Allbest.ru