Як свідчить досвід, НБУ має більше можливостей контролювати грошову базу. При цьому на рівень сукупної грошової пропозиції, вимірюваного грошовою масою, згодом можна буде впливати побічно, через процентні ставки грошового ринку. НБУ вважає за доцільне перейти протягом декількох років до системи керування, що переважно спирається на процентну ставку, зберігши на першому етапі як орієнтири грошово-кредитної політики показники грошової маси (М2) і грошова бази.

В даний час головними інструментами контролю над грошовими показниками служать: з боку НБУ - інтервенції на валютному ринку і депозитні операції по залученню засобів банків на рахунки в НБУ нефіксованим процентним ставкам на різні терміни, з боку Уряду України - зміна величини залишків засобів розширеного уряду на рахунках у НБУ

Така система керування не дозволяє взяти під повний контроль динамікові грошово-кредитних показників, тому що в ній відсутні елементи “тонкого настроювання”. Причина цього криється в тім, що приплив або відтік ліквідності по лінії інтервенцій України на валютному ринку прямо залежить від коливань зовнішньоекономічної кон'юнктури і його не можна цілком нівелювати тільки за рахунок курсової політики. Депозитні операції України, проведені у формі вікна постійного доступу, недостатньо результативні для стерилізації ліквідності, тому що банки самостійно приймають рішення по розміщенню вільних коштів у депозити. Динаміка залишків засобів на рахунках розширеного уряду також піддана малопередбачуваним внутрірічним і внутрімісячним коливанням, незв'язаним з рішеннями України.

Для підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання України надалі має намір перейти до впливу на рівень ліквідності банківської системи, обумовлений обсягом вільних резервів банків, за рахунок активного використанні ринкових методів її коректування, що враховують як внутрірічні, так і внутрімісячні зміни в попиті банківської системи на резерви. З цією метою України планує використовувати в міру необхідності всі наявні в його розпорядженні інструменти впливу на коротко -, середньо - і довгострокову ліквідність банківської системи - від вікон постійного доступу й операцій на відкритому ринку до регулювання норм обов'язкових резервів.

Передбачається, що в міру практичного поширення цих інструментів регулювання грошової пропозиції роль процентної ставки буде зростати.

Зростання ролі процентних ставок України в керуванні грошовою пропозицією для досягнення мети по інфляції означає, що відносна стабільність обмінного курсу гривні буде результатом досягнення цілей грошово-кредитної політики. У той же час НБУ буде протидіяти явищам спекулятивного характеру на валютному ринку, що суперечать фундаментальним факторам курсоутворення, і згладжувати різкі короткострокові коливання курсу.

Використання режиму змінного валютного курсу об'єктивно обумовлено високим ступенем залежності української економіки від зовнішніх факторів кон'юнктурного характеру і нестабільної ситуації, що складається, на світових товарних і фінансових ринках. Рівень накопичених на сьогодні міжнародних резервів і стан платіжного балансу дозволяють ефективно контролювати відповідність динаміки валютного курсу гривні станові фундаментальних економічних факторів. У довгостроковому плані на динаміку реального ефективного курсу гривні до резервних валют будуть впливати підвищення ефективної і української економіки, а також можливість абсорбувати позитивне сальдо платіжного балансу за рахунок нагромадження резервних фондів і збільшення чистих виплат по зовнішньому боргу.

Висновок