Фінансовий аналіз грошових активів підприємства ВАТ "Вінницька обласна друкарня"

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

Розділ 1. Сутність управління грошовими активами підприємства

1.1 Важливість ефективного управління грошовими активами підприємства

1.2 Діагностика стану підприємства на основі оцінки потоку коштів

Розділ 2. Фінансовий аналіз грошових активів підприємства ВАТ «Вінницька обласна друкарня»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Оцінка фінансового стану підприємства

2.3 Дослідження руху грошових активів підприємства

Розділ 3. Шляхи покращення управління грошовими активами підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Управління грошовими активами або залишком коштів, що постійно знаходяться в розпорядженні підприємства, складає невід'ємну частину функцій загального управління оборотними активами. Розмір залишку грошових активів, яким оперує підприємство в процесі господарської діяльності, визначає рівень його абсолютної платоспроможності, впливає на тривалість операційного циклу, а отже, і на розмір фінансових засобів, що інвестуються в оборотні активи, а також характеризує його інвестиційні можливості.

Важлива роль в управлінні грошовими активами і, водночас в оцінці його ефективності, приділяється аналізу фінансового стану підприємства. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства в цілому і ефективність управління грошовими активами зокрема.

Управлінню грошовими активами повинна приділятися особливо велика увага, адже саме ефективне управління в даній сфері має надзвичайно великий вплив на загальний фінансовий стан підприємства.

В умовах ринкової економіки, управління грошовими активами - один з головних оціночних показників фінансової діяльності підприємства, джерело матеріального добробуту підприємства і його працівників, галузі і держави в цілому. Значимість ефективності управління в даній сфері, проблеми пошуку резервів її покращення для підприємств є актуальними на сьогодення, що і визначило вибір теми даної курсової роботи.

Важко переоцінити значення та актуальність оцінки ефективності управління грошовими активами, особливо в умовах ринкової економіки.

Саме тому метою даної курсової роботи стало дослідження питань теоретичних основ управління грошовими активами, дослідження фінансової діяльності підприємства, оцінка фінансового стану підприємства, його фінансової стійкості.

Основним завданням роботи стало, з одного боку, опрацювання літературних джерел по темі роботи, а з другого боку, практичне застосування теоретичних знань для оцінки фінансової діяльності підприємства та оцінки управління грошовими активами.

Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає підприємство ВАТ „Вінницька обласна друкарня”.

При написанні курсової роботи розглянуто такі основні питання: сутність управління грошовими активами підприємства; фінансовий аналіз грошових активів підприємства; шляхи покращення управління грошовими активами підприємства.

Розділ 1. Сутність управління грошовими активами підприємства

1.1 Важливість ефективного управління грошовими потоками підприємства

Формування підприємством грошових активів викликане рядом чинників, що закладені в основу відповідної класифікації залишків його коштів (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Основні види грошових залишків підприємства

Операційний або трансакційний залишок грошових активів є основним у складі сукупних грошових активів підприємства. Він формується з метою забезпечення поточних платежів, пов'язаних із виробничо-комерційною діяльністю підприємства: із закупівлі сировини, матеріалів і напівфабрикатів, оплати праці; сплати податків; оплати послуг сторонніх організацій тощо.

Страховий або резервний залишок грошових активів
Необхідність формування даного виду залишку зумовлена вимогами підтримки постійної платоспроможності підприємства щодо невідкладних фінансових зобов'язань.

На розмір даного виду залишку грошових активів значною мірою впливає доступність одержання підприємством короткострокових фінансових кредитів.

Інвестиційний (або спекулятивний) залишок грошових активів
може формуватися тільки в тому випадку, якщо цілком задоволена потреба у формуванні грошових авуарів інших видів.

На сучасному етапі економічного розвитку країни переважна більшість підприємств не має можливості формувати цей вид грошових активів.

Компенсаційний залишок грошових активів представляє собою не знижувальну суму грошових активів, що підприємство відповідно до умов угоди про банківське обслуговування повинно постійно берегти на своєму розрахунковому рахунку. Формування такого залишку грошових активів є однією з умов видачі підприємству бланкового (незабезпеченого) кредиту і надання йому широкого спектра банківських послуг [2, с.138].

Основною метою у процесі управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. У цьому реалізується функція грошових активів як засобу платежу, що забезпечує досягнення цілей формування їх операційного, страхового й компенсаційного залишків. Пріоритетність цієї мети визначається тим, що ні великий розмір оборотних активів і власного капіталу, ні високий рівень рентабельності господарської діяльності не можуть застрахувати підприємство від порушення проти нього позову про банкрутство, якщо в передбачені терміни через недостачу грошових активів воно не може розрахуватися за своїми невідкладними фінансовими зобов'язаннями. Тому на практиці управління грошовими активами часто ототожнюється з управлінням платоспроможністю або управлінням ліквідністю.

Поряд із цією основною метою важливим завданням процесу управління грошовими активами є забезпечення ефективного використання тимчасово вільних коштів, а також сформованого інвестиційного їх залишку.

З позицій форм накопичення грошових авуарів і управління платоспроможністю підприємства його грошові активи підрозділяються на такі елементи:

- грошові активи в національній валюті;

- грошові активи в іноземній валюті;

- резервні грошові активи у формі високоліквідних короткострокових фінансових вкладень.

Таблиця 1.1 Склад основних елементів грошових активів, що забезпечують платоспроможність підприємства

№ з/п	Елементи грошових активів	Склад елементів
1.	Грошові активи в національній валюті	1. Кошти в касі. 2. Кошти на розрахунковому рахунку. 3. Кошти на спеціальних рахунках. 4. Кошти в дорозі
2.	Грошові активи в іноземній валюті	1. Валютні засоби в касі. 2. Засоби на валютному рахунку. 3. Валютні засоби на спеціальних рахунках. 4. Валютні засоби в дорозі
3	Резервні грошові активи у формі короткострокових фінансових вкладень	1. Резервні активи у формі короткострокових грошових інструментів. 2. Резервні активи у формі короткострокових фондових інструментів

Управління грошовими активами розглядає короткострокові фінансові вкладення як форму резервного розміщення вільного залишку грошових активів, що у будь-який момент можуть бути запрошені для забезпечення невідкладних фінансових зобов'язань підприємства.

Таким чином, у процесі здійснення управління грошовими активами формується відповідна політика даного управління. При цьому варто врахувати, що вимоги забезпечення постійної платоспроможності підприємства визначають необхідність створення великого розміру грошових активів, тобто переслідують цілі максимізації їх середнього залишку в рамках фінансових можливостей підприємства.

З іншого боку, варто врахувати, що грошові активи підприємства в національній валюті при їх зберіганні значною мірою схильні до втрати реальної вартості від інфляції; крім того, грошові активи в національній та іноземній валюті при зберіганні втрачають свою вартість у часі, що визначає необхідність мінімізації їх середнього залишку. Ці суперечливі вимоги повинні бути враховані при розробці політики управління грошовими активами, яка у зв'язку із цим набуває оптимізаційного характеру.

Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступними основними положеннями:

1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Образно грошовий потік можна представити як систему "фінансового кровообігу" господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його "фінансового здоров'я", передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків грошових коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій в здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п. В той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують зростання об'єму виробництва і реалізації його продукції.

4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити раціональніше і економніше використання власних фінансових ресурсів, що формуються з внутрішніх джерел, понизити залежність темпів розвитку підприємства від кредитів, що залучаються. Особливої актуальності цей аспект управління грошовими потоками набуває для підприємств, що знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.

5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, обслуговуючому господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує зростання суми прибутку.

6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і що генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків в часі. Синхронізація надходження і виплат грошових коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей чинник виникнення його неплатоспроможності.

7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству одержувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Йдеться в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків грошових коштів у складі оборотних активів, а також накопичуваних інвестиційних ресурсів в здійсненні фінансових інвестицій. Високий рівень синхронізації надходжень і виплат грошових коштів за об'ємом і в часі дозволяє знижувати реальну потребу підприємства в поточному і страховому залишках грошових активів, обслуговуючих операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, що формується в процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню, створенню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, що є джерелом прибутку [17, с.243].

1.2 Діагностика стану підприємства на основі оцінки потоку коштів

Важливою характеристикою платоспроможності підприємства є його можливість генерувати кошти. Нерідко прибуткове підприємство може виявитися неплатоспроможним, тобто мати дефіцит коштів, і навпаки, збиткове підприємство може мати значні суми коштів. Така ситуація може бути викликана незбалансованістю припливів і відтоків коштів за часом виникнення й величині.

Розходження між прибутком і чистим грошовим потоком пояснюється рядом причин:

- час визнання доходів і витрат не збігається згодом відповідних припливів і відтоків коштів. Визнання доходів і витрат у бухгалтерському обліку здійснюється при наявності юридичних зобов'язань на їхню оплату, що може відбутися й пізніше. Так, виторг від реалізації продукції визначається методом нарахування, тобто по даті відвантаження, у той же час, продукція може реалізовуватися в кредит і виниклу дебіторську заборгованість у звітному періоді може й не бути погашена. З іншого боку, підприємство може одержати аванс у рахунок майбутніх поставок продукції. У зв'язку із цим, для визначення грошового потоку суму чистого прибутку необхідно збільшити на суму отриманих авансів і зменшити на суму збільшення дебіторської заборгованості;

- існують господарські операції, які впливають на суму прибутку, але не викликають при цьому руху грошових коштів, наприклад, нарахування амортизації основних коштів і нематеріальних активів.

- ряд господарських операцій викликає рух грошових коштів, але не впливає на суму фінансових результатів. Наприклад, рух грошових коштів, пов'язаний з одержанням або погашенням кредитів, не викликає зміни прибутку (при розрахунку прибутку бере участь тільки сума фінансових витрат) [8, с.319].

Основним джерелом інформації для аналізу грошових потоків є звіт про рух грошових коштів, що показує джерела надходження коштів і напрямок їхньої витрати, а також зміну залишку коштів за період. Звіт про рух грошових коштів може бути складений за допомогою прямого або непрямого методу.

Прямий метод припускає відбиття надходжень і виплат коштів повністю в сумах, що надійшли й реально оплачених.

Звіт про рух грошових коштів, складений непрямим методом, заснований на даних зі звітного балансу й звіту про фінансові результати. В основі розрахунку руху грошових коштів лежить різниця між коштами на початок і кінець періоду. По цій різниці судять про величину грошового потоку (тобто про надходження або відтік коштів). Чистий прибуток за звітний період у процесі здійснення коректувань перетвориться в чистий грошовий потік. Суму чистого прибутку в ході коректування необхідно збільшити на суму витрат, що не викликають відтік коштів, а також на суму збільшення зобов'язань і скорочення не грошових активів і скоротити на суму приросту не грошових активів і скорочення зобов'язань.

Ще одним різновидом непрямого методу є метод джерел і використання, що дає можливість скласти звіт про рух грошових коштів, користуючись тільки даними балансу. При цьому нарощування пасивів і скорочення активів є джерелом збільшення коштів, а, відповідно, зростання не грошових активів і скорочення пасивів означає використання коштів. Метод джерел і використання також може бути використаний як інструмент оцінки фінансової стабільності. Він дозволяє проаналізувати дотримання принципу погодженості строків залучення джерел коштів зі строками їхнього використання у звітному періоді й зробити висновок про посилення або ослаблення фінансової стабільності.

Якість управління фінансами можна оцінити на основі аналізу співвідношення грошових потоків від різних видів діяльності.

Якість управління підприємством можна оцінити як вірну, якщо за результатами звітного періоду спостерігається позитивний чистий рух коштів (різниця між надходженнями і виплатами) від операційної діяльності й негативний -- у результаті інвестиційної й фінансової діяльності. Це означає, що операційна діяльність підприємства забезпечує достатню кількість коштів для забезпечення виплат у результаті цього виду діяльності, крім того, кошти, отримані від операційної діяльності, використовуються для інвестиційних потреб підприємства й для здійснення платежів у результаті фінансової діяльності (погашення кредитів, виплата дивідендів й ін.). При цьому бажано мати позитивне значення чистого руху коштів у результаті всіх видів діяльності за період.

При нормальній якості управління чистий рух грошових коштів від операційної й фінансової діяльності має позитивне значення, а від інвестиційної - негативне. У цьому випадку підприємство здійснює інвестиції за рахунок коштів, отриманих від операційної діяльності, і притягнутих кредитів або додаткових вкладень власників. У такій ситуації бажано мати позитивний чистий рух грошових коштів за період.

Стан підприємства можна оцінити як кризовий, якщо рух коштів у результаті операційної діяльності має негативне значення. Інакше кажучи, підприємство фінансує виплати, пов'язані з операційною діяльністю, за рахунок надходжень від інвестиційної й фінансової діяльності, тобто за рахунок залучення кредитів, емісії акцій, надходжень від реалізації основних коштів й інших необоротних активів і т.п. Така структура грошових потоків припустима тільки для знову створених підприємств.

Крім значень і співвідношення чистих грошових потоків у цілому й по видах діяльності, для оцінки якості грошових потоків варто проаналізувати структуру надходжень і відтоків коштів, зокрема, необхідно звернути особливу увагу на зміну суми й питомої ваги грошових надходжень від реалізації продукції.

Велике значення для підтримки платоспроможності підприємства має збалансованість позитивних і негативних грошових потоків по сумі й часу виникнення. Для оцінки збалансованості грошових потоків використовуються два взаємозалежних показники: коефіцієнт ефективності грошових потоків і коефіцієнт ліквідності грошових потоків, які розраховуються як у цілому по підприємству, так й окремо по видах діяльності.

Найбільш повний аналіз якості й збалансованості грошових потоків підприємства можливий при використанні звіту про рух грошових коштів, складеного прямим методом, тому що він дозволяє відстежити всі надходження й виплати коштів за період. Що стосується непрямого методу, його аналітична цінність поляки1 и тому, що він дає можливість більш наочно виявити фактори, що вплинули на зміну залишку коштів (тобто визначити джерела й напрямки використання коштів). Оцінка якості грошових потоків може бути виконана тільки на основі аналізу співвідношень чистих грошових потоків у розрізі окремих видів діяльності.

Розділ 2. Фінансовий аналіз грошових активів підприємства ВАТ «Вінницька обласна друкарня»

2.1 Загальна характеристика підприємства

ВАТ "Вінницька обласна друкарня" засноване відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області 16 серпня 1995 року № 831-к шляхом перетворення орендного підприємства "Вінницька обласна друкарня" у відкрите акціонерне товариство відповідно до "Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства", затвердженого Постановою КМУ від 7 грудня 1992 року.

Місцезнаходження товариства: 287100, м.Вінниця, вул. Київська, 4.

Підприємство створене з метою одержання прибутку від господарської діяльності, що спрямована на поповнення ринку товарами і послугами для максимального задоволення потреб населення і реалізації на базі одержання прибутку соціальних і економічних інтересів засновників і членів колективу.

Засновником товариства виступає колектив Вінницької обласної друкарні.

Предметом діяльності товариства є:

- випуск поліграфічної продукції;

- видавничо - поліграфічна діяльність в повному циклі, художньо-оформлювальні роботи, рекламно-інформаційні послуги, виконання поліграфічних робіт і реалізації тиражів продукції;

- виготовлення штампів та печаток;

- маркетинг, реклама, оптово-роздрібна торгівля та посередницькі операції;

- надання транспортних послуг підприємствам, організаціям, установам та громадянам як власними транспортними засобами, так і орендованими;

- інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Управління товариством здійснюють:

- вищий орган товариства - загальні збори акціонерів;

- спостережна рада товариства;

- правління товариства;

- ревізійна комісія.

Голова та члени спостережної ради, голова та члени правління, голова ревізійної комісії являються посадовими особами органів управління товариства. Посадові особи вибираються на загальних зборах товариства прямим голосуванням.

Керівник (голова правління) здійснює загальне керівництво товариством, вирішує всі питання стосовно господарської та фінансової діяльності підприємства в межах наданих йому повноважень, доручає виконання окремих виробничо - господарських функцій іншим посадовим особам підприємства.

Бухгалтерія враховує надходження і витрату матеріальних і фінансових ресурсів на підприємстві, робочої сили, готує звіти про діяльність підприємства і подає їх керівникам підприємств, а також державним і місцевим господарським органам.

Відділ кадрів: на нього покладаються наймання звільнення робітників; реєстрація (табельний облік) явки персоналу на роботу; контроль за дотриманням режиму робочого дня і трудової дисципліни; навчання кадрів; інструктаж із техніки безпеки співробітників.

Проаналізуємо основні економічні показники виробничої діяльності підприємства.

управління грошовий актив підприємство

Таблиця 2.1 - Основні економічні показники виробничої діяльності

Показники	значення показника	відхилення 2005р. від
	2004р.	2005р.	2004р.
			абс. (+,-)	%
Виручка від реалізації, тис.грн.	28879,0	29215,0	+336,0	+1,2
Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.	25467,0	24688,0	-779,0	-3,1
Фінансовий результат, до оподаткування тис. тис.грн.	759,0	778,0	+19,0	+2,5
Середня вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	14367,5	14359,5	-8,0	-0,1
Оборотні кошти, середня вартість, тис.грн.	28925,0	29678,0	+753,0	+2,6
Чисельність персоналу, осіб	157	163	+6,0	+3,8
Фонд оплати праці, тис.грн.	1884,0	2151,6	+267,6	+14,2
Собівартість продукції, тис.грн.	19603,0	18551,0	-1052,0	-5,4
Чистий прибуток, тис. грн.	358,0	314,0	-44,0	-12,3

Отже, за результатами таблиці 2.1 можна зробити такі висновки: за аналізований період виручка від реалізації продукції на підприємстві збільшилась на 336,0 тис. грн., або на 1,2%, чистий дохід від реалізації продукції зменшився на 779,0 тис. грн., таке зменшення виникло із-за збільшення у звітному році податкового навантаження.

За аналізований період зменшилась середньорічна вартість основних фондів на 8,0 тис. грн., таке зменшення це негативний показник який свідчить про зменшення фінансування оновлення основних фондів, а із збільшенням обсягу виробництва наявне обладнання більш навантажене, що призведе до скорішого зношування.

Собівартість продукції за аналізований період зменшилась на 1052,0 тис. грн., це гарний показник який свідчить про зменшення витрат на виробництво продукції.

Чистий прибуток за аналізований період зменшився на 44,0 тис. грн., або на 12,3%, на це вплинуло збільшення витрат на збут продукції та інші операційні витрати.

2.2 Оцінка фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства є комплексним поняттям, що залежить від багатьох факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність і розміщення коштів, реальні й потенційні фінансові можливості. Його можна представити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами й ступінь раціональності їхнього розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності й своєчасного здійснення розрахунків за своїми обов'язками.

Фінансовий стан залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів. До основних зовнішніх факторів можна віднести економічні умови господарювання, кон'юнктуру ринку, економічну, фінансово-кредитну й податкову політику держави. До внутрішніх факторів належать склад і структура продукції і рівень її конкурентноздатності, розмір витрат, ефективність організації процесів виробництва, постачання й збуту, стан і структура майна й фінансових ресурсів, кваліфікація управлінського персоналу й ін.

Основною цільовою настановою діагностики фінансового стану є його оцінка й виявлення резервів його стабілізації й поліпшення. Засоби реалізації даної установки є організація раціональної фінансово-економічної політики.

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства виступає його ліквідність і платоспроможність. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в кошти платежу. Чим менше час, необхідний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. Таким чином, ліквідність підприємства -- це його здатність перетворити свої активи в кошти платежу для погашення короткострокових зобов'язань.

Отже, проаналізуємо показники ліквідності й платоспроможності на досліджуємому підприємстві.

Таблиця 2.2 - Показники ліквідності й платоспроможності

Показники	Рекомендоване значення	2004р.	2005р.	Відхилення
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,3	4,9	0,5	-4,4
2. Коефіцієнт термінової (швидкої) ліквідності	0,7-1	10,4	5,8	-4,6
3. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності	1,5-2,5	29,1	16,8	-12,3

Значення коефіцієнтів ліквідності, незважаючи на їхнє скорочення, перебувають на істотно перевищеному рекомендованому рівні.

Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності, хоча й скоротився за рік в багато разів, свідчить про надвисокий рівень платоспроможності підприємства (на дату балансу воно здатно погасити 50% поточних зобов'язань). У цьому випадку зниження - скоріше позитивне значення, що свідчить про більш раціональне використання коштів.

Рівень коефіцієнта термінової ліквідності також оцінюється як високий, тому що значно перевищує рекомендований.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує багаторазовий запас даного показника в порівнянні із рекомендованим, що свідчить про зайве нагромадження запасів і відволіканні коштів у дебіторську заборгованість. Така ситуація викликана зниженням обсягів продажів.

Проведемо оцінку фінансової стабільності підприємства.

Таблиця 2.3 - Показники фінансової стабільності

Найменування показника	2004р.	2005р.	Відхилення
1. Власні оборотні кошти	2,5	2,5	0
2. Власний капітал	46638,0	46592,0	-46
3. Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,59	0,60	+0,01
4. Індекс постійного активу	0,40	0,39	-0,01
5. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	0,96	0,93	-0,03
6. Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами	1,09	1,13	+0,04
7. Коефіцієнт автономії	0,97	0,95	-0,02
8. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів	0,03	0,05	+0,02
9. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	0,99	0,99	0

Власні оборотні кошти = ф1,р.380 / ф1,р.080

За результатами таблиці видно, що в 2005р. власні оборотні кошти не змінились по відношенню до 2004р.

За аналізовані роки зменшилась сума власного капіталу в порівнянні із 2004р. на 46 тис. грн.

Коефіцієнт маневреності власних коштів повинен бути не менше 0,2, що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу, на аналізованому підприємстві він більший за рекомендоване значення і має тенденцію до збільшення.

Показник забезпеченості власними оборотними коштами на підприємстві зменшився на 0,03 пункту.

Коефіцієнт автономії за аналізовані роки не зважаючи на зменшення, свідчить, що на кінець 2005р. активи на 95% сформовані із власних джерел, фінансова стабільність підприємства на доволі високому рівні.

Таким чином наведені показники, свідчать, що підприємство є фінансово стійким.

Проаналізуємо показники ділової активності.

Таблиця 2.4 - Показники ділової активності

Показники	2004р.	2005р.	Відхилення
1. Коефіцієнт загальної оборотності активів	0,53	0,51	-0,02
2. Коефіцієнт оборотності запасів	0,95	0,97	+0,02
3. Строк обороту запасів	379	371	-8
4. Коефіцієнт оборотності загальної суми дебіторської заборгованості	4,87	3,28	-1,59
5. Строк обороту загальної суми дебіторської заборгованості	74	109	+35
6. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості по товарних операціях	8,7	6,2	-2,5
7. Строк обороту дебіторської заборгованості по товарних операціях	41	58	+17
8. Коефіцієнт оборотності загальної суми кредиторської заборгованості	24,8	17,7	-7,1
9. Строк обороту загальної суми кредиторської заборгованості	14	20	+6
10. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості по товарних операціях	161,7	62,2	-99,5
11. Строк обороту кредиторської заборгованості по товарних операціях	2	6	+4
12. Тривалість операційного циклу	420	429	+9
13. Тривалість фінансового циклу	418	423	+5

У звітному періоді відбулося вповільнення оборотності коштів підприємства по відношенню до попереднього року, що викликано, насамперед, погіршенням ефективності управління активами.

Термін обороту товароматеріальних запасів зменшився на 8 днів.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості збільшився на 35 днів. Це може бути пов'язане з тим, що підприємство в умовах погіршення кон'юнктури ринку було змушено трохи пом'якшити умови розрахунків з покупцями й збільшити тривалість кредитного періоду.

Термін погашення кредиторської заборгованості збільшився й основною причиною було збільшення суми заборгованості товари, роботу, послуги.

Уповільнення оборотності запасів і дебіторської заборгованості призвело до збільшення тривалості операційного й фінансового циклів, що є негативною тенденцією й веде до збільшення потреби підприємства в оборотному капіталі.

Таким чином, у звітному році рівень ділової активності підприємства дещо знизився.

Проаналізуємо показники рентабельності.

Таблиця 2.5 - Показники рентабельності

Показники	2004р.	2005р.	Відхилення
1. Рентабельність сукупних активів	0,01	0,01	0
2. Рентабельність власного капіталу	0,01	0,01	0
3. Валова рентабельність продажів	0,23	0,25	+0,02
4. Операційна рентабельність продажів	0,02	0,02	0
5. Чиста рентабельність продажів	0,01	0,01	0

Отже, у звітному періоді спостерігається не змінність всіх показників рентабельності за виключенням валової рентабельності продажів.

Загальний висновок можна зробити, що підприємство працює доволі ефективно.

2.3 Дослідження руху грошових активів підприємства

Дослідження руху грошових активів підприємства здійснюється за кожним джерелом надходження грошових коштів (від продажу продукції, необоротних активів тощо) відповідно негативного потоку за напрямами використання (оплата придбаних товарів, робіт, послуг, необоротних активів, виплати працівникам тощо).

Аналіз руху та структури грошових коштів за прямим методом наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Рух грошових коштів

Показник, тис. грн.	За звітний період	За попередній період	Відхилення
	Надходження коштів	Відтік коштів	Надходження коштів	Відтік коштів	одиниць	одиниць
КОШТИ НА ПОЧАТОК ПЕРІОДУ	4988,0		684,0		+4304,0
Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності:
Надходження коштів від покупців	778,0		759,0		+19
Виплата коштів постачальникам і працівникам		25496,0		33685,0		-8189,0
Виплата податків		172,0		388,0		-216
Позабюджетні виплати		5,0		-		+5,0
Надходження й виплата штрафів, пені, неустойок
Інші грошові надходження й виплати
Разом	5766,0	25673	1443	34073	+4323,0	-8400
Чисті кошти в результаті операційної діяльності		2586,0	5635,0		-5635,0	+2586,0
Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності		1685,0		1200,0		+485
Придбання й продаж основних коштів	15,0	1708,0	80,0	1280,0	-65,0	+428
Придбання й реалізація нематеріальних активів
Придбання й реалізація цінних паперів й інших довгострокових фінансових вкладень
Придбання й вторинний продаж власних акцій
Надання позик й одержання надходжень від їхнього погашення
Одержання відсотків і дивідендів		48,0		91,0		-43
Разом	15,0	6027,0	5715,0	2571,0	-5700	+3456
Чисті кошти в результаті інвестиційної діяльності		1685,0		1200,0		+485
Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності	611,0		518,0		+93
Емісія власних акцій
Виплата дивідендів
Одержання й погашення довгострокових кредитів і позик
Одержання й погашення короткострокових кредитів і позик
Погашення заборгованості по довгострокових орендних зобов'язаннях
Цільові фінансові надходження
Курсові валютні різниці від переоцінки валюти	24,0			40,0	+24,0	-40,0
Інші надходження й виплати
Разом	635,0	1685,0	518,0	1240,0	+117	+445
Чисті кошти в результаті фінансової діяльності	235,0			91,0	+235,0	-91,0
Чисте надходження/відтік коштів		4036,0	4344,0		-4344,0	+4036,0
КОШТИ НА КІНЕЦЬ ПЕРІОДУ	976,0		4988,0		-4012,0

За даними таблиці 2.6 можна зробити висновок, що у 2005-му році порівняно з 2004-м відбулося значне зростання надходження грошових коштів на 4323,0 тис. грн. Це зумовлено зростанням надходжень від покупців і замовників продукції на 19 тис. грн.

Одночасно відбулося зменшення витрачання грошових коштів (на 8400 тис. грн. через зменшення виплат постачальникам і зменшення податкових виплат.

Чисті грошові кошти від операційної діяльності за аналізований період зменшились на 5635,0 тис. грн.

Видатки на інвестиційну діяльність за аналізований період збільшились на 485,0 тис. грн.

Завдяки збільшенню курсу валют надходження від цієї різниці збільшились на 24,0 тис. грн.

Чисте надходження грошових коштів за аналізований період зменшилось на 4344,0 тис. грн., а відтік грошових коштів збільшився на 4036,0 тис. грн.

Залишок на кінець звітного періоду зменшився по відношенню до попереднього на 4012,0 тис. грн.

Розділ 3. Шляхи покращення управління грошовими активами підприємства

Оптимізація управління оборотними активами повинна проходити з урахуванням факторів, які впливають на величину і стан оборотного капіталу підприємства.

Для ефективної організації грошових надходжень на підприємстві особливо велике значення має фінансове планування. У процесі фінансового планування визначаються майбутні фінансові потреби: коли і які саме грошові надходження будуть потрібні підприємству у плановому періоді.

Розрізняють потреби в основному та оборотному капіталі. Під капіталом розуміють суму коштів, необхідну для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари - робочу силу й засоби виробництва, - поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована. Авансований капітал - це грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство з метою одержання прибутку. Він витрачається на придбання засобів виробництва і найму робочої сили. Ці дві різноспрямовані частини авансованих грошових коштів прийнято називати відповідно постійним і змінним капіталом.

У свою чергу, постійний капітал поділяється на основний та оборотний. Основний капітал - це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці та обертається протягом кількох періодів виробництва. Оборотний капітал - це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці та оплату праці робочої сили.

Потреба в основному капіталі визначається при створенні, розширенні підприємства, а також у разі додаткових капіталовкладень. Розрахунок потреби в капіталі виконується після того, як визначена ефективність запланованих інвестицій. Потреба визначається шляхом складання вартості придбаних об'єктів основного капіталу.

У процесі фінансового планування необхідно також визначити джерела грошових надходжень на фінансування капітальних вкладень, до яких в сучасних умовах належать:

­ власні фінансові ресурси;

­ залучені фінансові ресурси;

­ кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів;

­ кошти державного бюджету та місцевих бюджетів;

­ кошти іноземних інвесторів [3, с.253].

До власних фінансових ресурсів належать внески засновників підприємства, амортизаційні відрахування, прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства, резерви, які формуються в процесі господарської діяльності.

При умові недостатності власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення використовуються залучені кошти. Але це відбувається в тому випадку, коли підприємству вигідно залучати фінансові ресурси, про що свідчать попередні розрахунки спеціалістів.

Для визначення мінімальної суми грошових коштів, які потрібні підприємству для виробничо-господарської діяльності у плановому році, слід застосовувати метод оборотності грошей.

Цей метод застосовується тоді, коли грошові надходження та витрати стійкі, рівномірні.

Важливою ділянкою роботи підприємства є визначення джерел формування оборотних коштів. Такими джерелами можуть бути власні та залучені кошти. Мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал (фонд), прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів тощо.

Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок внесків членів-засновників, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходження від емісії цінних паперів. Ці кошти включаються до статутного фонду підприємства.

Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому в діяльності підприємств виникає потреба періодичного використання різних форм залучення кредитів (банківський, лізинговий, факторинговий).

Раціональне використання різноманітних форм кредитування підприємств прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів, забезпечує їх ліквідність та платоспроможність, сприяє підвищенню ефективності фінансово-господарської діяльності.

Якість управління фінансами можна оцінити на основі аналізу співвідношення грошових потоків від різних видів діяльності.

Якість управління підприємством можна оцінити як гарну, якщо за результатами звітного періоду спостерігається позитивний чистий рух коштів (різниця між надходженнями й виплатами) від операційної діяльності й негативний -- у результаті інвестиційної й фінансової діяльності. Це означає:, що операційна діяльність підприємства забезпечує достатню кількість коштів для забезпечення виплат у результаті цього виду діяльності, крім того, кошти, отримані від операційної діяльності, використовуються для інвестиційних потреб підприємства й для здійснення платежів у результаті фінансової діяльності (погашення кредитів, виплата дивідендів й ін.). При цьому бажано мати позитивне значення чистого руху коштів у результаті всіх видів діяльності за період.

При нормальній якості управління чистий рух грошових коштів від операційної й фінансової діяльності має позитивне значення, а від інвестиційної -- негативне. У цьому випадку підприємство здійснює інвестиції за рахунок коштів, отриманих від операційної діяльності, і притягнутих кредитів або додаткових вкладень власників. У такій ситуації бажано мати позитивний чистий рух грошових коштів за період.

Стан підприємства можна оцінити як кризовий, якщо рух коштів у результаті операційної діяльності має негативне значення. Інакше кажучи, підприємство фінансує виплати, пов'язані з операційною діяльністю, за рахунок надходжень від інвестиційної й фінансової діяльності, тобто за рахунок залучення кредитів, емісії акцій, надходжень від реалізації основних коштів й інших необоротних активів і т.п. Така структура грошових потоків припустима тільки для знову створених підприємств.

Крім значень і співвідношення чистих грошових потоків у цілому й по видах діяльності, для оцінки якості грошових потоків варто проаналізувати структуру надходжень і відтоків коштів, зокрема, необхідно звернути особливу увагу на зміну суми й питомої ваги грошових надходжень від реалізації продукції.

Велике значення для підтримки платоспроможності підприємства має збалансованість позитивних і негативних грошових потоків по сумі й часу виникнення. Для оцінки збалансованості грошових потоків використовуються два взаємозалежних показники: коефіцієнт ефективності грошових потоків і коефіцієнт ліквідності грошових потоків, які розраховуються як у цілому по підприємству, так й окремо по видах діяльності.

Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки.
Отже, забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни залежить від фінансового стану суб'єктів господарювання і водночас впливає на їх фінансовий стан.

Висновки

Основною метою у процесі управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. У цьому реалізується функція грошових активів як засобу платежу, що забезпечує досягнення цілей формування їх операційного, страхового й компенсаційного залишків. Пріоритетність цієї мети визначається тим, що ні великий розмір оборотних активів і власного капіталу, ні високий рівень рентабельності господарської діяльності не можуть застрахувати підприємство від порушення проти нього позову про банкрутство, якщо в передбачені терміни через недостачу грошових активів воно не може розрахуватися за своїми невідкладними фінансовими зобов'язаннями. Тому на практиці управління грошовими активами часто ототожнюється з управлінням платоспроможністю або управлінням ліквідністю.

Якість управління підприємством можна оцінити як вірну, якщо за результатами звітного періоду спостерігається позитивний чистий рух коштів (різниця між надходженнями і виплатами) від операційної діяльності й негативний -- у результаті інвестиційної й фінансової діяльності. Це означає, що операційна діяльність підприємства забезпечує достатню кількість коштів для забезпечення виплат у результаті цього виду діяльності, крім того, кошти, отримані від операційної діяльності, використовуються для інвестиційних потреб підприємства й для здійснення платежів у результаті фінансової діяльності

В даній курсовій роботі було проведене комплексне дослідження фінансового стану на підприємстві ВАТ „Вінницька обласна друкарня”. Проаналізувавши фінансовий стан підприємства, можна зробити деякі висновки по діяльності підприємства: в 2005р. власні оборотні кошти не змінились по відношенню до 2004р. За аналізовані роки зменшилась сума власного капіталу в порівнянні із 2004р. на 46 тис. грн.

Коефіцієнт маневреності власних коштів повинен бути не менше 0,2, що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу, на аналізованому підприємстві він більший за рекомендоване значення і має тенденцію до збільшення.

Показник забезпеченості власними оборотними коштами на підприємстві зменшився на 0,03 пункту.

Коефіцієнт автономії за аналізовані роки не зважаючи на зменшення, свідчить, що на кінець 2005р. активи на 95% сформовані із власних джерел, фінансова стабільність підприємства на доволі високому рівні.

Таким чином наведені показники, свідчать, що підприємство є фінансово стійким.

У звітному періоді відбулося вповільнення оборотності коштів підприємства по відношенню до попереднього року, що викликано, насамперед, погіршенням ефективності управління активами.

Що до управління грошовими активами, то у 2005-му році порівняно з 2004-м відбулося значне зростання надходження грошових коштів на 4323,0 тис. грн. Це зумовлено зростанням надходжень від покупців і замовників продукції на 19 тис. грн.

Одночасно відбулося зменшення витрачання грошових коштів (на 8400 тис. грн. через зменшення виплат постачальникам і зменшення податкових виплат.

Чисте надходження грошових коштів за аналізований період зменшилось на 4344,0 тис. грн., а відтік грошових коштів збільшився на 4036,0 тис. грн.

Залишок на кінець звітного періоду зменшився по відношенню до попереднього на 4012,0 тис. грн.

Список використаної літератури

Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-економической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. - М.: Дело и Сервис, 2000

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. 3-е изд., перераб. М.: Финансы и статистика, 1994. 288 с.: ил.

Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. - 2 изд., доп. - М.: Финансы и статистика, 2001

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, 1999.

Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Підруч.: Пер. з англ..- К.: Молодь, 1997. - 1000с.

Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебн.пособие. М.: Финансы и статистика, 1998. - 208 с.

Економіка підприємств. Посібник/ За ред. Л.С. Харіна. - Тернопіль.: Економічна думка, 2000. - 500 с.

Економічний аналіз: Навч. посібник/ Під.ред. Чумаченка М. Г. - К., 2003 556с.

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000. - 152с.

Методы финансовых и коммерческих расчетов. Е.М. Четыркин Москва Дело-1995г.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия.4-тое изд., перераб.и доп. - Минск: ООО “Новое знание”, 2001.

Смирнов Э.А. Разработка управленческих решений: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 271 с.

Томпсон А., Формби Дж. Экономика фирмы / Пер. с англ. - М.: ЗАО Издательство БИНОМ", 1998. - 544 с.

Фінанси підприємств / за ред. А.М. Поддєрьогіна.- К.:2000

Черкасов В.Е. Финансовый менеджмент: Учебно-методическое пособие. Тверь, 1999.

Экономика и организация предпринимательской деятельности: Учебник/ Под редакцией Бутенко А. И., Кучеренко В. Р., Маркитана А. С. - Одесса: «Логос-сервис», 1998, - 273 с.

Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под редакцией В.П. Грузинова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 535с.

Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие/ Под ред. засл. деят. науки РФ, д-ра. экон. наук, проф. А. П. Градова. - 2-е изд., испр. доп. - СПб,: Специальная Литература, 1999. - 589 с.

Юкаева В.С. Управленческие решения: Учеб. пособие. - М.: Издательский дом «Дашков и К», 1999. - 292 с.

Яковлев В.Б, Корнев Г.Н. Анализ эффективности производства - М.; Росагропромиздат, 1990 - 220с.

Размещено на Allbest.ru