-- суми коштів або вартість майна, добровільно переказаних (переданих) до бюджету чи неприбутковим організаціям;

-- суми коштів, переказаних підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згаданим підприємствам для проведення благодійної діяльності;

-- суми коштів, спрямовані на фінансування утримання (експлуатацію) об'єктів соціальної інфраструктури підприємств;

-- суми коштів, унесені в страхові резерви;

-- суми коштів, спрямовані на страхування ризиків та добровільні страхові платежі на користь найманих працівників;

-- витрати на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

-- витрати, не включені до складу валових витрат минулих податкових періодів у зв'язку з утратою чи псуванням документів або допущеними помилками в розрахунках податкового зобов'язання, виявлених у звітному податковому періоді в межах законодавчо встановленого строку позовної давності.

По-друге, пільги суб'єкти господарювання одержують через амортизаційні відрахування, на суму яких зменшується оподатковуваний прибуток. Здійснюючи оновлення основних фондів, поліпшуючи їх структуру в умовах застосування підвищених норм амортизаційних відрахувань з 2004 р., підприємства -- платники податку на прибуток можуть досягнути зменшення об'єкта оподаткування та податку на прибуток.

По-третє, зниженню податкового тиску на суб'єктів підприємництва з числа резидентів сприяє така особливість оподатковування прибутку.

До 2003 р. був чинним порядок, згідно з яким на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування прибутку за результатами звітного (податкового) періоду дозволялося зменшувати об'єкт оподаткування в наступному періоді і далі за двадцятьма звітними (податковими) періодами до повного погашення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Згідно з Законом № 349-ІУ в 2003 р. змінився порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування прибутку.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування прибутку, одержане за підсумками 2003 р. (без урахування його значення в попередніх роках), включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Отже, таке відшкодування від'ємного значення відбуватиметься тільки за підсумками 2003 р., тобто починаючи з 2004 р. до повного погашення.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування, одержане платником податку до 1.01.2003 р., не включається до складу валових витрат, а обліковуються окремо. На його суму починаючи з 1 січня 2003 р. зменшується об'єкт оподаткування в наступних податкових періодах у межах 12 календарних кварталів (податкових періодів) з моменту виникнення від'ємного значення.

Якщо при цьому від'ємне значення об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податковий орган має право провести позачергову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування.

Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2004 р.» внесено уточнення щодо порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування. Так, в 2004 р. при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке обліковувалось у платника податку станом на 1 січня 2002 р. і не було погашено на 1 січня 2004 р., не враховується для зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2004 податкового року.

По-четверте, звільняється від оподаткування прибуток:

* підприємств від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів;

* підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, від продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, отриманого від ігрового бізнесу, якщо протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів за основним місцем роботи становить не менше 50 % чисельності працівників, а фонд оплати їхньої праці -- не менше 25 % суми витрат на оплату праці, що включається до складу валових витрат;

* прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній основі для виведення енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації.

У 2004 р. призупинено дію таких пільг при оподаткуванні прибутку:

-- використання за встановленими законом напрямами 50 % суми податку на прибуток, отриманого від використання інноваційних проектів;

-- можливість застосування інноваційними підприємствами прискореної амортизації (20 % на рік) основних фондів групи 3;

-- зменшення податкових зобов'язань платника за інвестування будівництва житла для військовослужбовців, а також використання частини податку на прибуток (1,5 %) для придбання такого житла;

-- звільнення від оподаткування доходів заготівельних підприємств від продажу окремих видів відходів як вторинної сировини за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

-- звільнення від оподаткування прибутку видавництв, підприємств поліграфії і розповсюджувачів книжкової продукції, отриманого від їх основної діяльності.

2.5 Ставки оподатковування прибутку

Основну ставку податку було встановлено в розмірі 30 % до об'єкта оподаткування. З 1 січня 2004 р. ставка оподаткування знижується до 25 %. Передбачено й інші ставки оподаткування.

Так, дохід нерезидентів від фрахту у зв'язку зі здійсненням міжнародних перевезень оподатковується за ставкою 6 %.

За оподаткування страхової діяльності застосовуються такі ставки:

-- 3 % валового доходу (крім доходу від страхування й перестрахування життя);

-- 6 % валового доходу в разі дострокового розторгнення договору про страхування життя.

Термін сплати податку на прибуток. Визначений у законі квартальний податковий період оподатковування прибутку справляє позитивний вплив на фінансовий стан підприємств -- платників податку. Скасовано сплату авансових внесків з податку на прибуток.

Платники податку подають до податкового органу за місцем реєстрації декларацію про прибуток підприємства протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або 60 календарних днів після закінчення року. Декларація про оподатковуваний прибуток складається наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. За звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року -- повну. Податок сплачується в бюджет не пізніше 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації. Підприємства -- виробники сільськогосподарської продукції подають податкову декларацію про прибутки, розрахунок податку на прибуток і сплачують податок одночасно з поданням річного бухгалтерського звіту.

Платники податку на прибуток подають бухгалтерську звітність за результатами своєї діяльності за рік тільки статистичним органам, тобто подання бухгалтерської звітності податковим адміністраціям не є обов'язковим.

Оподаткування дивідендів. Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачене оподаткування нарахованих дивідендів та прирівняних до них виплат. Оподатковування дивідендів не можна розглядати як самостійний податок. Він реалізується тільки в системі оподатковування прибутку. На рис. 2.2 зображено схему оподаткування дивідендів. її аналіз і аналіз відповідних положень Закону дають змогу дійти таких висновків:

1) платниками податку на дивіденди в бюджет є емітенти корпоративних прав незалежно від того, чи є вони платниками податку на прибуток;

2) оподаткування дивідендів здійснюється за ставкою оподаткування прибутку підприємства;

3) джерелом сплати податку на дивіденди є частина чистого або нерозподіленого прибутку підприємства -- емітента. Отже, на суму зазначеного податку не зменшується сума дивідендів, які отримають власники корпоративних прав (юридичні та фізичні особи);

4) виплата дивідендів акціями (частками, паями) звільняють емітента корпоративних прав від оподаткування дивідендів;

5) нарахована сума оподаткування дивідендів уноситься до бюджету як авансовий внесок з податку на прибуток, і на його суму зменшується загальна сума податку на прибуток звітного (податкового) періоду;

6) платників єдиного податку зобов'язали сплачувати податок на дивіденди. До ухвалення Закону № 349-ІУ вони могли цього не робити (щоправда таке право вони мали обстоювати в суді).

7) отримані юридичними особами дивіденди не враховуються за визначення їхнього оподатковуваного прибутку і не оподатковуються.

Рис. 2.2. Структурно-логічна схема оподаткування дивідендів, що їх виплачують емітенти корпоративних прав

Удосконалити оподатковування дивідендів можна, знизивши податкову ставку проти базової, але без зменшення суми податку на прибуток акціонерного підприємства на суму утриманого і сплаченого ним до бюджету податку на дивіденди.

Згідно з Законом № 1344 встановлено обов'язкову сплату в бюджет відповідної частини чистого прибутку суб'єктами господарювання, в статутному фонді яких державі належить частка (акції, паї) за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року. Аналогічний порядок установлений для державних і казенних підприємств.

3. Шляхи підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства внаслідок вдосконалення механізму оподаткування прибутку підприємства

Неплатоспроможність більшості українських підприємств обумовлена не тільки податковою системою. В основі їх важкого фінансового стану лежить велика втрата власних оборотних коштів. Порядок оподаткування підприємств, що діє в Україні, недосконалий, оскільки він не враховує реальну здатність платника податку вносити до бюджету суми, які передбачені законодавством Обов'язкові платежі до державних позабюджетних фондів роблять продукцію українських підприємств неконкурентоспроможною по цінам.

Світова практика переконує, що докорінні зміни оподаткування можуть привести до соціальних вибухів, відставкам урядів, президентів. В ряді країн встановлено, що податки та їх ставки не можуть бути змінені протягом встановленого часу. Податкове законодавство багатьох країн не допускає наявності підзаконних актів. Міжнародні вимоги, з якими потрібно рахуватися нашому урядові, приводить до поступового зближення українського законодавства з міжнародним.

Недосконала податкова система впливає на платоспроможність підприємств по-різному:

з одного боку, податковий механізм, якщо він не правильно побудований та не є адекватним по відношенню до фінансового стану платників податків, здатний підвищувати загальні розміри її заборгованості;

з другого боку - застосування до підприємств з нестійким фінансовим станом норм податкового закону, включаючи санкції за приховування та просрочку платежів, здатна швидко привести такі підприємства до повної кризи.

Яким чином в Україні зараз ухиляються від податків? В основному деякі підприємства просто не сплачують податків, адже не платити податків вигідніше, ніж користуватися кредитами банків. Ще один спосіб приховати доходи - створення біля промислових підприємств багаточисельних посередницьких фірм, через які реалізується продукція цих підприємств. В результаті доходи посередників виявляються набагато вищими, ніж у основного виробника. В той же час свої доходи ці фірми відводять від оподаткування цілком легально - у рамках дозволеного законодавством.

Підприємства не хочуть сплачувати податків, оскільки ставки податків виходять за рамки розумного.

Розглянемо декілька найбільш ефективних практичних способів зменшення податкових платежів.

Оптимізація оподаткування може бути визначена як порівняння різних варіантів ділової активності та використання ресурсів з метою визначення найбільш низького рівня податкових зобов'язань. Податкова оптимізація базується на вивченні діючих законів та інструментів і на поясненнях податкових законодавств, а також на аналізі податкової політики, що проводить уряд.

Процес оптимізації оподаткування, як правило, проходить ряд етапів:

* перший - визначення найбільш вигідного, з податкової точки зору, місця знаходження підприємства, його керівних органів, основних виробничих та комерційних підрозділів і т. д.;

* другий - вибір правильної форми організації, структури підприємства з урахуванням специфіки діяльності;

* третій - найбільш ефективне використання можливостей податкового законодавства, податкових пільг при оцінці оподатковуваного прибутку та податкових зобов'язань;

* четвертий - виявлення шляхів найрозумнішого використання оборотних коштів, розміщення отриманого прибутку, визначення оптимальних форм та методів самої раціоналізації.

Для кожного податку чи групи податків є свої методи оптимізації. Так для податку на прибуток: зміна або диверсифікація виду діяльності, угоди (звітності) відкриває можливість використовувати найменші податкові ставки, раціональне збільшення витрат, які включаються до собівартості продукції, що виготовляється. Крім матеріальних витрат, до собівартості продукції включаються і амортизаційні відрахування. Для податкової раціоналізації важлива можливість прискорення амортизації різноманітного устаткування.

Пільги по податкам мають особливе значення в умовах нашої економіки: зменшення ставок оподаткування стимулює ті чи інші напрямки діяльності підприємства. Практично цей інструмент реалізується або через зниження податкових ставок, або через зменшення податкової бази, або через тимчасове чи постійне звільнення юридичної особи від сплати податку.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств звільняються від оподаткування:

- прибуток підприємств, отриманий від виробництва та реалізації на митній території продуктів дитячого харчування;

- прибуток підприємств, заснованими всеукраїнськими організаціями інвалідів (крім прибутку, одержаного від грального бізнесу), за умови, що 50% працюючих є інвалідами;

- податкове зобов'язання зменшується на суму коштів або матеріальних активів, фактично спрямованих платником податку на будівництво житла для військовослужбовців;

- на період проведення експерименту на території експериментальної зони вільної торгівлі "Сиваш" сума податку на прибуток підприємств-суб'єктів експериментальної зони зменшується на 50%. Податкових пільг в нашому законодавстві дуже багато, вони достатньо цілеспрямовані і можуть служити гарним інструментом механізму оподаткування, якщо усунути протиріччя в їх змісті.

Розглянемо деякі фінансові наслідки зменшення податку на прибуток. Одним з найбільш очевидних способів такого зменшення оподатковуваного прибутку за рахунок включення до собівартості витрат, які можуть мати джерела як собівартість, так і прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства. Але знижуючи таким шляхом оподатковуваний прибуток, підприємство автоматично зменшує і прибуток, який залишається в його розпорядженні. Останнє має негативне значення для всіх підприємств.

Також суттєвим способом зниження податку на прибуток є використання значної частини прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства, на цілі, які мають пільги при оподаткуванні прибутку. При цьому дійсно зменшується величина оподатковуваного прибутку та податку і відповідно збільшується сума прибутку. Але, з точки зору інвестиційної привабливості таке збільшення прибутку носить формальний характер, тому що значна її частина буде направлена не на виплати інвесторам, а на цілі, які дають право на зменшення оподатковуваного прибутку. Таким чином, і цей спосіб зниження податку потребує додаткової оцінки доцільності його використання з точки зору фінансового стану та інвестиційної привабливості підприємства, яке його застосовує.

За допомогою таких економічних важелів, як податкові ставки, розмір об'єкту оподаткування та податкові пільги, ринкова економіка розвивається у визначених потрібних напрямках. Тому оптимізація податкового механізму в України являється найбільш актуальною для її виходу з кризового стану. Податковий механізм повинен будуватися з урахуванням багатьох чинників, які тією чи іншою мірою можуть впливати на результати його функціонування. Створення податкової системи і розробка податкового механізму не можуть вестися спонтанно.

Податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиною завдання. З одного боку - це встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, з іншого - забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб. Тому основне завдання державних органів полягає в тому, щоб створити добре налагоджений податковий механізм впливу на господарську поведінку юридичних і фізичних осіб.

Реформування податкової системи в Україні має бути адекватним умовам перехідної економіки. Податкова система повинна сприяти:

стимулюванню виробничого процесу та виходу економіки України з кризи вітчизняного виробництва, продуктивному використанню трудового та науково-технічного потенціалу;

стабілізації грошової та фінансової системи, зростанню доходів державного та місцевих бюджетів, гарантуванню встановлених податкових надходжень та подоланню тенденції до тіньової економіки;

регулюванню доходів населення.

Податкова політика, звичайно, потребує вдосконалення, але не на базі випадкових, часом вихоплених із системи оподаткування західних країн моментів. Вже зрозуміло, що діюча податкова система потребує перебудови та реформування, яке повинно бути проведено в наступних напрямках:

перш за все, потрібно придати стабільність та стійкість системі оподаткування. Для цього необхідно підвищити якість законотворчості по податкам та припинити практику внесення численних поправок, доповнень та змін на протязі календарного року до прийнятих законів. Це дасть товаровиробникам впевненість у завтрашньому дні, що в свою чергу, буде сприяти пожвавленню виробництва, розширенню оподатковуваного поля та росту доходів бюджету. Також це зробить нашу економіку відкритою для залучення іноземного капіталу.

Потрібно знизити рівень податкового тягаря на виробників, який значно вище рівня, який застосовується у провідних країнах. Існуючий рівень оподаткування в Україні виявляє гнітючий вплив на виробництво. Ця обставина являється однією з причин його спаду. Розмір податкових стягнень повинен таким, щоб людина не втратила інтерес до праці;

Необхідно також здійснити реструктуризацію податків. Реструктуризація податкової системи повинна бути переорієнтовано на користь прямих податків:

нова модель оподаткування повинна бути гнучкою. Гнучкість любої податкової системи визначається її диференційованим застосуванням, а також різноманітністю податкових пільг, які мають значні стимулюючі можливості.

Одним з принципів оподаткування повинна бути гласність. Платники податків повинні бути проінформовані урядом, куди використана кожна копійка сплачених ними податків.

Невід'ємним елементом перебудови податкової системи є посилення фінансового контролю за дотриманням податкового законодавства як з боку податкових служб, так і банків, і фінорганів, тобто фінансовий контроль повинен бути загальноприйнятим. Потрібно зробити так, щоб не платити податки було не вигідно.

На основі сказаного можна зазначити, що назріла істотна необхідність прийняття Податкового Кодексу України, в якому повинна бути викладена цілісна та логічно пов'язана концепція податкового механізму держави на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства.

Серед вітчизняних фахівців не існує єдиної думки щодо необхідності розробки Податкового Кодексу України. Деякі вважають, що кодифікувати податкову систему передчасно, оскільки окремі податкові закони ще не виконують своїх функцій і дуже далекі від вимог, яким мають відповідати. Інші наполягають на терміновості його розробки. Вже розроблено проект концепції та структури Податкового Кодексу, а також його загальні положення. В основу покладені основні принципи економічної політики держави.

Податковий Кодекс покликаний усунути недоліки існуючої податкової системи, зберігши при цьому все те раціональне, що в ній є, врахувати накопичений позитивний досвід, стабілізувати систему податків.

Висновки

Світова практика переконує, що докорінні зміни оподаткування можуть привести до соціальних вибухів, відставкам урядів, президентів. В ряді країн встановлено, що податки та їх ставки не можуть бути змінені протягом встановленого часу. Податкове законодавство багатьох країн не допускає наявності підзаконних актів. Міжнародні вимоги, з якими потрібно рахуватися нашому урядові, приводить до поступового зближення українського законодавства з міжнародним.

Неплатоспроможність більшості українських підприємств викликана не тільки податковою системою. В основі їх важкого фінансового стану лежить велика втрата власних оборотних коштів. Порядок оподаткування підприємств, що діє в Україні, недосконалий, оскільки він не враховує реальну здатність платника податку вносити до бюджету суми, які передбачені законодавством. Обов'язкові платежі до державних позабюджетних фондів роблять продукцію українських підприємств неконкурентно спроможною по цінам.

Недосконала податкова політика впливає на платоспроможність підприємств по-різному: з одного боку, податковий механізм, якщо він не правильно побудований та не є адекватним по відношенню до фінансового стану платників податків здатний підвищувати загальні розміри їх заборгованості; з другого боку - застосування до підприємств з нестійким фінансовим станом норм податкового закону, включаючи санкції за приховування та затримку платежів, здатна швидко привести такі підприємства до повної кризи.

Виходячи з висловленого, можна зробити наступні висновки:

1. Зменшення податкових платежів - не самоціль для підприємства, а спосіб покращання фінансового стану. Тому зменшувати податки в рамках діючого законодавства потрібно у випадку, коли розрахунки показують, що це дає приріст вільного прибутку.

2. Зменшення податків досягається ціною погіршення фінансового стану підприємства. Тому всякий спосіб ухилення від податку, спочатку ніж його застосовувати, повинен бути оцінений з точки зору фінансових наслідків.

3. Фінансові наслідки застосування одних і тих самих способів зменшення податків неоднакові не тільки для різних підприємств, але і для різних конкретних умов в окремі періоди роботи одного і того ж підприємства. Тому необхідні розрахунки по показникам прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, та вільного прибутку в результаті застосування того чи іншого способу зниження податків.

4. Зменшення податку па прибуток шляхом використання чистого прибутку на цілі, які мають пільги, економічно обґрунтовано тільки у випадку, якщо таке використання прибутку супроводжується зростанням балансового прибутку у майбутньому.

В податковій системі відбиваються суперечності між державою та підприємствами. Збільшення доходів бюджету відбувається за рахунок зменшення доходів підприємств. Доходи підприємств можуть бути більшими, якщо відрахування в бюджет скоротяться. Суперечності набирають особливої гостроти в умовах економічної кризи. Розв'язання суперечностей забезпечуються внаслідок інтенсифікації виробництва та встановлення раціональної системи оподаткування.

Література

1. “Про основні положення податкової політики в Україні” Постанова ВРУ від 4 грудня 1996 року. // Агрокомпас, 1997р. №2.

2. Декрети Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”. 30.05.1993р. (зі змінами і доповненнями)

3. Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV/ 99-ВР // Все про бухгалтерській облік. - 2000. - №11. - с.4 - 9.

4. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року із змінами і доповненнями

5. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06. 1991 року.

6. Закон України “Про господарські товариства” // Голос України. - 1991. - 19 вересня.

7. Закон України “Про господарські товариства” // Голос України. - 1991. - 19 вересня.

8. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. 18.01.2001р.

9. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. 2.03.2000р.

10. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання”. 23.09.99р.

11. Закон України “Про збір на загально обов'язкове державне пенсійне страхування”. 26.06.97р.

12. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства”// Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 4.

13. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства”// Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 4.

14. Закон України “Про плату за землю”. 3.07.1993 р. (зі змінами і доповненнями)

15. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.” 18.02.1997 (зі змінами і доповненнями)

16. Закон України “Про систему оподаткування”. 2.02.1994р. (зі змінами і доповненнями)

17. Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття . 18.12.2000р. /наказ Міністерства праці і соціальної політики/

18. Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України. 18.12.2000р. /наказ Державного Пенсійного фонду/

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8.10.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37. - с.87-90.

20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8.10.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.-с.135-140

21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8.10.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.-с.140-151

22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8.10.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.-с.151-159

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.-с.58-62

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.-с.63-66

25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8.10.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.-с.83-87

26. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджене наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. № 49/121.

27. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 “Про складання фінансової звітності ”

28. Азаров М. Податкова політика в Україні: принципи та реалії. Вісник податкової служби, 1999, №15.

29. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1999.

30. Вишневський В.П., Липницький Д.В. Оцінка можливості зниження податкового тягаря / Фінанси України №1 2000 стор 93 - 105

31. Кириленко О.П. Класичні засади оподаткування у вітчизняній системі / Фінанси України №11 1999 стор 114 - 122

32. Ковалев В.В. Управление финансами. - М.: Пресса, 1998.

33. Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы. Пер. с франц. - М.: Банки и биржи - ЮНИТИ, 1995.

34. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Вік-Глобус, 1996.

35. Макаренко М.І. Податкові чинники макроекономічної цінової стабільності / Фінанси України №9 2000 стор107 - 114

Размещено на Allbest.ru