Друга причина -- можливість поєднувати внутрішні ринки й синтезувати внутрішні продукти, шо перебувають під захистом, регулюванням і контролем, через ринки своп. Третя -- збільшення участі некомерційних банків у торгівлі фінансовими активами і створенні інвестиційних портфелів у результаті загальної сек'юритизації. Усе це призвело до великої кількості ризикових внесків у цих країнах. Четверта причина -- можливість продавати й купувати фінансові активи за допомогою електронно-обчислювальної техніки (на противагу традиційному механізму біржової торгівлі цінними паперами, при якому велику роль відіграє посередник-людина) і за межами країни випуску, а не лише на національній (внутрішній) фондовій біржі. Ця тенденція була викликана фактом збільшення фальсифікацій цінних паперів і падінням вартості електроніки. Неабияким чинником була диверсифікація вкладниками своїх портфелів цінних паперів різних країн, що дало змогу подолати певну різницю в цінах між раніше розділеними ринками. Ці чинники сприяли інтеграції ринків цінних паперів країн -- членів Союзу.

Держави -- члени Європейського Союзу намагалися також знизити рівень конкуренції в торгівлі між банками й інвестиційними компаніями, прийнявши кілька законодавчих актів. Нині важко прогнозувати подальший хід подій, тому що єдине законодавство країн ЄС досі ще не вироблене. Можливо, конкуренція, заснована на рівних умовах роботи національних ринків цінних паперів, залишиться, хоч і меншою мірою. Зазначені різниці виникають, зокрема, через використання деякими країнами не досить точних інструкцій про застосування директивів [15, 178]. Однак, незважаючи на деяку невідповідність законодавств, ринковий механізм діє у всьому ЄС. Тому фондові ринки окремих країн ЄС реагують на зміни світової економічної і політичної кон'юнктури практично однаково.

2.2 Дослідження стану операцій на міжнародного валютного ринку

На сьогоднішній день на міжнародному валютному ринку іде зростання курсу EUR/USD. Зміцнення євровалюти проти долару США продовжувалося через відсутність упевненої тенденції зростання в американській економіці, яку підтверджують такі показники:

· Перегляд ВВП за 1-ий квартал 2005 року на зниження;

· Недостатньо упевнене зростання промислового виробництва в квітні поточного року;

· Збільшення дефіциту торгового балансу в 2005 році.

Але ціла низка даних, що підвищуються, зі США припускають збільшення економічних показників, а саме:

· Зростання замовлень на товари тривалого користування в 2005 року;

· Відсутність зростання інфляційного тиску в країні;

· Стабільні обсяги продажів на ринку нерухомості, що говорить про відносну стабільність споживання в США.

В Єврозоні низка факторів впливає на подорожчання євро:

· ВВП провідних економік регіону показують невелике зростання у 1-ому кварталі поточного року;

· Рівень інфляції в регіоні знижується з початку року;

· Промислове виробництво поступово збільшується з початку 2005 року.

Але через те, що зростання ВВП і промислового виробництва в Єврозоні є меншим, ніж у США, курс EUR/USD не може вирости вище 0,9300 долара США за євро.

Економічні дані з провідних країн світу говорять про глобальне зростання. Наприклад, у Японії показують зростання промислові замовлення, у європейських країнах спостерігається невелике зростання ВВП і промислового виробництва, у США спостерігається зростання ВВП і виробництва, що і приводить до "регулювання" попиту та пропозиції на основні світові валюти.

Уряду Японії на минулому тижні довелося, уперше цього року, провести інтервенцію на міжнародному ринку валют, щоб уникнути здешевлення йени нижче оцінки 124 йен за долар США. Такі дії уряду можна пояснити спробою збереження поточних рівнів реальних надходжень від експорту до країни. Слід зазначити, що внески до азіатських активів зараз найбільш поширені, що і виражається в підвищеному інтересі до японської йени.

В Єврозоні, хоча і економіка починає показувати зростання, курс євро не може вирости вище оцінки 0,9300 долара США за євро. Це пояснюється тим, що за умов відтоку капіталу зі США інвестори побоюються вкладати більше коштів до європейських активів, тому що темп економічного зростання в регіоні поки ще недостатньо сильний.

США, не дивлячись на досить високий показник зростання ВВП і середній показник промислового виробництва, не може переконати інвесторів в тому, що такі високі показники зможуть досягатися ще протягом 1 року і більше. Тому інвестори поки не зважуються вкласти свої кошти до американських активів, які, як вони вважають, є "перегрітими". Аналіз економічних даних зі США дає підстави вважати, що зростання у США цього року буде найвищим у світі, що і приведе до підвищення попиту на американські активи.

Триваючий тиск на здешевлення долару США можна пояснити тільки непевністю учасників ринків і інвесторів в американських фінансових показниках. Навіть підвищення даних з виробничої сфери США привело тільки до незначного і короткочасного зміцнення долару США, при цьому, не змінюючи глобальну тенденцію на здешевлення американської валюти та активів.

Хоча, при детальному розгляді економічних даних слід зазначити, що з провідних економік світу жодна країна не може показати більш істотних показників, крім США. Але економіка США, прийнявши "майку лідера" отримує найбільшу критику у випадку розчарування інвесторів, тому американські активи придбали високу волатильність.

Перегляд ВВП за 3-ий квартал 2005 року на зниження з 5,8% до 5,6% на рік ,не дивлячись на те, що це є найвищим показником у світі на цей момент, привів тільки до підтвердження тенденції на здешевлення долару США. Додатковим фактором, який впливає на здешевлення долару США, є підвищення дефіциту торгового балансу, що у 2005 році показав 31,63 мільярда доларів. Також, "розчаруванням" для інвесторів послужило падіння індексу провідного індикатору на 0,4% у 2005 році, що сигналізує про економічні тенденції на найближчі 3-6 місяців, які і призводять до зменшення інтересу до американських активів і долару.

Але низка даних, показує, що побоювання інвесторів можуть бути і даремними, а саме:

· рівень роздрібних продажів у квітні, у річному численні, показав зростання до 1%, що сигналізує про стабільний ринок споживання в США. А, як відомо, внутрішнє споживання в США становить понад 60% від ВВП, що дає підстави розраховувати на підвищення рівня ВВП у поточному році;

· стабільне споживання і впевненість жителів США також підтверджується стабільними обсягами продажів на ринку нерухомості - продажі житлових будинків в Америці показують помірне зростання з початку поточного року;

· про поліпшення ситуації в сфері промислового виробництва в США сигналізують замовлення на товари тривалого користування, що у квітні виросли на 1,1% у річному численні - такий показник не дозволив подешевшати курсу долара США проти основних валют світу і породив сумніви в головах учасників ринків стосовно слабкості економічного зростання в США;

· стабільне зростання промислового виробництва в США, що збільшується з початку року, у квітні 2002 року показало зростання на 0,4% у місячному численні. Таке зростання промислового виробництва, хоч і невелике, дає підстави думати, що спрогнозовані рівні зростання ВВП на поточний рік будуть досягнуті.

Виходячи з вищесказаного, можна припустити, що у випадку досягнення економікою США навіть невеликого зростання в сфері промисловості і споживання, американські активи і долар США знову стануть привабливими для інвесторів, але говорити про велике зростання попиту не можна - попит на долар США буде зростати поступово. А у випадку, якщо макроекономічні дані зі США почнуть показувати зниження, то долар США продовжить свою глобальну тенденцію на здешевлення, тому що недостатньо сильне економічне зростання буде ще й обмежене підвищенням ставки рефінансування (на 0,25 або 0,5%), що відбудеться, швидше за все, восени поточного року.

Подорожчання євро проти долару США, яке почалося з квітня 2005 року, пояснюється тільки відтоком капіталу зі США - країни Європи не показали істотного зростання макроекономічних даних, що змогло б привести до такого зростання курсу EUR/USD. Ще один фактор, який говорить про зростання курсу EUR/USD за рахунок слабкості американської валюти - це зростання ціни на золото до 320 доларів США за Трійську унцію. Нагадаємо, що інвестори починають вкладати свої кошти в банківські метали тільки в тому випадку, коли немає інших альтернатив для вкладень.

Економічні дані з Єврозони показують недостатнє зростання, що не дозволяє євровалюті подорожчати вище 0,9300 долара США за євро. З даних, що були оприлюднені протягом останніх двох тижнів по Європі, слід зазначити такі дані та їхній вплив на економічну ситуацію в Єврозоні:

· попередні підрахунки ВВП Італії за 3-ий квартал 2005 року показали невелике падіння до 0,1% у річному численні. Такий показник третьої економіки регіону показує, що Італії необхідно досягти кращих результатів, щоб привернути увагу інвесторів;

· попередні підрахунки ВВП Німеччини за 3-ий квартал 2005 року показали падіння до -0,1% у річному численні. З таких показників видно, що перша економіка Європи все ще не може показати істотне зростання після торішньої рецесії, а передбачуване падіння інтересу до німецьких активів через парламентські вибори у вересні може понизити економічні показники Єврозони;

· ВВП Франції за3-ий квартал 2005 року, відповідно до попередніх підрахунків показав падіння до -1,2% у річному численні. Такі попередні показники ВВП не можуть привести до підвищеного інтересу до євровалюти в найближчі 1-2 квартали;

· відносне підвищення рівня промислового виробництва в 2005 року (на рівні -2,9%) утримує інвесторів від вилучення своїх коштів з європейських активів;

· незростання інфляції в регіоні, річний показник якого знаходиться нижче оцінки в 2,5% і знижується , зберігає інтерес інвесторів до європейських активів надіями на те, що уряд Єврозони підвищить ставку рефінансування після США, що і дасть Європі перевагу в 1 квартал на підвищення своїх макроекономічних показників за рахунок незміненого рівня кредитування.

Слід зазначити, що економічні показники Єврозони є набагато нижчими за показники економіки США, і через 2-3 місяці, коли інвестори почнуть оцінювати реальні перспективи економік і компаній інших країн, євровалюта почне дешевшати стосовно долару США .

2.3 Аналіз операцій міжнародного кредитного ринку

На долю євроринку приходиться від 70 до 90% всіх міжнародних кредитних операцій. Це обумовлюється відсутністю системи обов'язкового резервування для єврокредитів, не стягуються податки на відсотки, отримані банками за надання єврокредиту.

Головне завдання міжнародного кредитного ринку полягає у своєчасності мобілізації вільних засобів і подальшому їх використанні в інших країнах, де є в них потреба та де вони можуть приносити найбільший дохід. Даний ринок сприяє зміцненню фінансового положення як в світі в цілому, так і в окремих країнах. Він розширює фінансові можливості кожної країни, дає можливість уникнути фінансової кризи, зменшити витрати виробництва, стимулює концентрацію, централізацію капіталу, розвиток продуктивних сил і світогосподарських зв'язків.

На даному ринку видаються короткострокові, середньострокові та довгострокові кредити. Кредиторами виступають приватні фірми, банки, міжурядові організації, міжнародні фінансові інститути. Одержувачами кредиту є приватні компанії і уряди країн.

Кредити міжнародних організацій надаються переважно через Міжнародний валютний фонд (МВФ), структури Світового банку (СБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), регіональні банки розвитку країн “третього світу” та інші кредитно-фінансові інституції. Причому МВФ та СБ виступають не лише як великі кредитори, а і як координатори міжнародного кредиту.

Основними суб'єктами на міжнародному фінансовому ринку виступають міжнародні фінансові інститути, які надають кредити більшості країнам світу. Міжнародні фінансові інститути з'явились після Другої Світової війни, за винятком банку міжнародних розрахунків (1930). Дані установи надають кредити країнам, розробляють принципи функціонування світової валютної системи, здійснюють міжнародне регулювання валютно-кредитних і фінансових відносин.

Поява міжнародних фінансових інститутів зумовлена такими причинами:

1. Посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків, створення транснаціональних компаній, банків діяльність яких поширюється за національні кордони.

2. Розвитком міжнародних зв'язків, міжнародним регулюванням світових господарських зв'язків, в тому числі валютно-кредитних і фінансових відносин.

3. Необхідність спільного вирішення проблем, нестабільності світової економіки та світової валютної системи.

4. Міжнародні фінансові інститути ставлять перед собою такі цілі:

5. Об'єднувати зусилля світового господарства для вирішення проблем стабілізації міжнародних фінансів та світової економіки.

6. Здійснювати міжнародне валютно-кредитне і фінансове регулювання.

7. Спільно розробляти і координувати стратегію і тактику світової валютно-кредитної і фінансової політики.

МФІ створюються на світових і регіональних рівнях для розвитку міжнародної економіки і фінансів.

МВФ - валютно-фінансова організація міжурядового співробітництва, його політика та діяльність регулюється статутом, який має назву “ Статті угоди МВФ”.

МВФ було створено в 1944 році. Головне призначення МВФ - це сприяння поліпшенню фінансових умов розвитку економіки окремих країн і фінансова стабілізація світового господарства в цілому.

Цілі МВФ:

1. Сприяння співробітництву у валютній сфері.

2. Ліквідація валютних обмежень.

3. Надання кредитів країнам-учасницям для вирівнювання їх платіжного балансу.

4. Сприяння розвитку світової економіки.

Специфіка МВФ полягає в тому, що в своїй діяльності він об'єднує функції регулювання, фінансування, нагляду, надання консультацій держав членів у сфері валютно-фінансових відносин. Фінансові ресурси МВФ формуються шляхом внесків країн-учасниць. Розмір квоти впливає на кількість голосів країни у фонді і обсягу фінансового сприяння з боку фонду. Фондом передбачена зміна квот з інтервалом не більше п'яти років.

Механізм фінансування МВФ:

1. Резервні кредити - видаються з 1953 року країнам-учасницям в розмірі 25% від їхніх квот з метою забезпечення короткочасної допомоги по фінансуванню дефіциту платіжного балансу.

2. Розширене кредитування застосовується з 1974 року для підтримки середньострокових програм, спрямованих на ліквідацію труднощів з платіжним балансом, причинами яких макроекономічні і структурні програми.

3. Фінансування системних перетворень здійснювалось у період 1993-1995 рр. для країн з перехідною економікою, що мали проблеми з платіжним балансом в наслідок переходу торгівлі на ринкові умови.

4. Компенсаційне і надзвичайне кредитування застосовується з 1988 року і дає можливість одержувати фінансування в умовах непередбаченого змінювання цін, коливання % ставки та інше.

5. Фінансування буферних запасів застосовувалось в період 1964-1984 рр. з метою компенсаційних труднощів платіжного балансу, пов'язаних з надходженням і виникненням дефіциту від експорту основних сировинних товарів і створення буферних запасів.

6. Фінансування структурної перебудови, метою фінансування є надання допомоги найменш забезпеченим країнам-учасницям фонду; на умовах : сума кредиту складає не більше 30% від суми квоти країни на термін до 10 років за % ставкою 0,5% річних.

7. Розширене фінансування структурної перебудови - видається з 1988 року з метою надання додаткових фінансових ресурсів, термін кредиту 3 роки, процентна ставка - 6,5%.

Світовий банк було створено у 1944 році. Свою діяльність він почав у 1946 році. Головна мета: сприяння економічному розвитку і росту країн, що розвиваються, зменшення рівня бідності, забезпечення поліпшення стану країн, що мають низький рівень економічних показників і перебувають на стадії реформування економіки.

До складу Світового банку входять 5 міжнародних організацій. На сьогоднішній день це найбільша фінансово-кредитна установа, яка на ринкових засадах надає позики країнам, що розвиваються.

МБРР надає позики урядам, державним чи приватним, юридичним особам під гарантії уряду, кошти для цього отримуються шляхом запозичення на міжнародних ринках капіталів. Як правило, дані позики подаються під гарантії уряду країни позичальника на 15-20 років з п'ятирічним пільговим періодом. Поточна ставка по кредитах 7.5%. Банк кредитує в основному : виробничу інфраструктуру, сільське господарство, галузі з низьким рівнем рентабельності і великим терміном окупності витрат. Стартовий капітал банку формується за допомогою випуску акцій та облігацій. Акції розповсюджуються відповідно до квот з МВФ.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК)

Була створена в 1956 році з метою надання підтримки приватних підприємств країни, що розвиваються. МФК є головним ініціатором як місцевих, так і зарубіжних приватних інвестицій МФК не приймає гарантій уряду.

Міжнародна асоціація розвитку ( МАР)

Створена в 1960 році з метою забезпечення на пільгових умовах фінансування країн з низьким рівнем доходу, які по рівню кредитоспроможності не відповідають вимогам для отримання позик у МБРР.

Міжнародний центр розв'язання спірних питань у сфері інвестицій. Увійшов до групи банку в 1966 році з метою надання узгоджувальних та арбітражних послуг при вирішенні спірних питань між іноземними інвесторами і урядами країн позичальників, що виникають у процесі впровадження інвестицій.

Агентство по гарантіям інвестицій створено в 19988 році для забезпечення страхування некомерційних інвестиційних ризиків, надання технічних послуг, які сприяють надходженню інвестицій,

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) - міжнародна кредитна установа, створена на підставі угоди від 29 травня 1990 року для фінансування ринкових перетворень у країнах Центральної і Східної Європи, колишнього Радянського Союзу.

Засновниками ЄБРР стали 40 країн, зокрема всі Європейські держави (крім Албанії), низка неєвропейських країн (США, Канада, Мексика, Марроко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея), а також Європейський Союз (ЄС) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Загалом членом ЄБРР може бути будь - яка з країн - членів МВФ. Розпочав свої операції ЄБРР 15 квітня 1991 року. За роки його діяльності кількість акціонерів Банку зросла і становить 62 члени, серед яких і ті 27 країн з перехідною економікою, де він здійснює операції.

Мета ЄБРР - підтримка країн - членів у проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію, децентралізацію та приватизацію, зі стратегічним завданням цілковитої інтеграції їхніх економік у світовий економічний простір шляхом:

§ організації, модернізації та розширення виробничої конкурентоспроможної і приватнопідприємницької діяльності, передусім малих і середніх підприємств;

§ мобілізації національного та іноземного капіталу, впровадження сучасних високоефективних форм і методів управління;

§ інвестицій у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя та поліпшення умов праці;

§ надання технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та реалізації перспективних проектів;

§ стимулювання й заохочення розвитку ринків капіталу;

§ реалізації великих і економічно обґрунтованих проектів, у яких заінтересовані більш ніж 1 країна - реципієнт;

§ сприяння екологічно безпечному розвиткові.

ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в наданні кредитів і гарантій, а також інвестуванні коштів у акціонерні капітали. Ця діяльність доповнюється кредитуванням інфраструктури або інших проектів у державному секторі, орієнтованих на підтримку ініціатив у приватному секторі.

Фінансова діяльність ЄБРР у країнах з перехідною економікою полягає в наданні таких фінансових послуг:

§ надання прямих кредитів та участь у спільному з іншими кредиторами фінансуванні;

§ інвестування в акціонерний капітал приватних підприємств і корпоративних підприємств державного сектора;

§ гарантування розміщення цінних паперів, що випускаються як державними, так і приватними підприємствами;

§ полегшення доступу державних і приватних підприємств на внутрішні міжнародні ринки капіталів шляхом надання гарантій, а також фінансових консультацій і сприяння в інших формах;

§ надання або участь у позиках і здійснення технічної допомоги для реконструкції або розвитку інфраструктури ( включаючи природоохоронні програми ), необхідної для приватного сектора і для переходу до діяльності на ринкових засадах.

Таким чином, Банк пропонує широкий набір фінансових інструментів і має можливість досить гнучко структурувати політику надання фінансових послуг. Так, хоча зазвичай ЄБРР не надає прямого фінансування малим і середнім приватним підприємствам, Банк водночас має низку інструментів для роботи з ними - це кредитні лінії, гарантії, фонди для акціонерного початкового капіталу.

3. Проблеми і перспективи розвитку міжнародного фінансового ринку

Сучасний стан міжнародних фінансів характеризується низкою проблем, що вимагають негайного вирішення для збереження стабільності світової фінансової системи.

1. нестійкість цін на товарно-сировинних ринках;

2. фінансові спекуляції;

3. зростання міжнародної заборгованості;

4. безконтрольність офшорної діяльності і ринку похідних цінних паперів.

Міжнародна валютна система на даному етапі розвивається двома взаємопов'язаними суперечливими шляхами:

1. посилюється роль та значення глобальних валютно-фінансових структур, що відповідає потребам транснаціоналізації та глобалізації економічного розвитку;

2. відбуваються процеси регіоналізації валютно-кредитних відносин, формування валютних блоків або зон.

В зв'язку з цим необхідна організація глобальної світової фінансової структури, заснованої на істинно міжнародній валюті, що дозволить виключити спекуляції на міжнародному фінансовому ринку.

Основним і динамічним сегментом міжнародного фінансового ринку на сьогоднішній день є міжнародний фондовий ринок. Розглянемо перспективи його розвитку.

Напрямки розвитку міжнародного фондового ринку

1. Глобалізація (інтернаціоналізація), створення зони євро;

2. Технологізація (комп'ютеризація торгів);

3. Скорочення кількості фондових бірж;

4. Електронний обіг цінних паперів;

5. Випередження зростання ринку акцій, злиття та поглинання компаній.

6. Стосовно інших сегментів міжнародного фінансового ринку можливо назвати слідуючі напрямки їх подальшого розвитку .

Перспективні напрямки розвитку міжнародного фінансового ринку

Ш створення міжнародної законодавчої бази для регулювання відносин між учасниками фінансового ринку;

Ш зменшення частки спекулятивних операцій особливо на валютному і фондовому ринках;

Ш розвиток інфраструктури міжнародного фондового ринку;

Ш створення умов для сприятливого обігу цінних паперів емітентів на території країни і цінних паперів резидентів за її межами;

Ш посилення фінансового контролю за діяльністю суб'єктів міжнародного фінансового ринку.

Висновки

міжнародний фінансовий ринок

Для досягнення мети курсової роботи в першому розділі було проведено дослідження теоретичних аспектів функціонування міжнародного фінансового ринку. Зокрема досліджена історія виникнення ринку, класифікація і характеристика основних сегментів даного ринку, міжнародні вимоги до стархування фінансових ризиків.

В другому розділі проведено аналіз здійснення операцій на окремих сегментах ринку. Міжнародний валютний ринок характеризується зростанням зони євро і збільшенням курсу данної валюти по відношенню до долару США. Але за прогнозними оцінками спеціалістів ситуація в даній сфері може змінитися завдяки поліпшенню показників наповнення бюджету США в 2005 році.

Світовою практикою накопичено величезний досвід використання цінних паперів, як своєрідного інструменту ринкової економіки, що дає змогу мобілізовувати та перерозподіляти кошти, фінансувати інвестиційні проекти та досягати найбільшого ефекту в управлінні фінансовими потоками,

Стосовно міжнародного фондового ринку можливо зробити слідуючі висновки. На сьогоднішній день це основний сегмент міжнародного фінансового ринку, де здійснюється основний обсяг операцій. Це пояснюється формуванням портфелю цінних паперів з метою накопичення як у фізичних так і юридичних осіб., і відповідно довірою останніх до діяльності даного ринку. Особливо високу питому вагу займають на даному ринку операції з європейськими цінними паперами.

Міжнародний кредитний ринок характеризується зменшенням обсягу операцій. Основними суб'єктами цього ринку на сьогоднішній день залишаються міжнародні фінансові інститути завдяки яким відбувається переміщення кредитних ресурсів між країнами світу . це насамперед Міжнародний валютний фонд, Світовий банк.

В третьому розділі виявленні основні проблеми в розвитку міжнародної фінансової системи , і зокрема в її складовій міжнародному фінансовому ринку. Запропоновані напрямки вирішення цих проблем, основними серед яких є:

– створення міжнародної законодавчої бази для регулювання відносин між учасниками фінансового ринку;

– зменшення частки спекулятивних операцій особливо на валютному і фондовому ринках;

– розвиток інфраструктури міжнародного фондового ринку;

– створення умов для сприятливого обігу цінних паперів емітентів на території країни і цінних паперів резидентів за її межами;

– посилення фінансового контролю за діяльністю суб'єктів міжнародного фінансового ринку.

Література

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.96. // ВВРУ. - 1996.- №30.- ст.141.

2. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.91 р. // ВВРУ. - 1991. - №38. - ст.508.

3. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.96 р. // ВВРУ. - 1996. - №51. - ст.292.

4. Бесараб Є.О. Фінансово-промислова інтеграція: зарубіжний досвід та уроки для України. - Фінанси України. - №2. - 2003. - ст.133.

5. Боди Зви, Мертон Роберт. Финансы. Пер. с анг.: Уч. Пособие. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2000.

6. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002.

7. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС, 2000. - ст. 416.

8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НІОС, 2002. - ст. 608.

9. Глущенко С.В. Пріорітети розвитку вторинного ринку корпоративних цінних паперів. - Фінанси України. - №7. - 2001. - ст.129.

10. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник. - К.: Наукова думка, 1997.

11. Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Україні. // Фінанси України. - №2. - 2000. - ст.30.

12. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. - К.: Знання, 1999.

13. Лазаришина І.Д. Прозорість - якісна характеристика корисної фінансової інформації. - Фінанси України. - №9. - 2003. - ст.113.

14. Луніна І.О. Державні фінанси України в перехідний період. - НАН України, Інститут економічного прогнозування. - К.: 2000.

15. Мозговой О.Н. Фондовий рынок Украины. - К.: ФЕНИКС, 1997. - ст. 289.

16. Невмержицький В.В. Стан та розвиток ринку фінансових послуг в Україні. // Фінанси України. - №10. - 2004. - ст.123.

17. Озеров И.X. Основы финансовой науки. - Рига. - 1923.

18. Опарін В.М. Фінанси: Навч. посібник. - К.: КНЕУ. - 2001.

19. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право. - К: “Либідь”. - 1995 р.

20. Підхомний О.М. Актуальні проблеми контролю вітчизняного ринку цінних паперів. // Фінанси України. - №9. - 2004. - ст.134.

21. Романовський В.М. Фінанси. - Навч. Посібни. - К. Юрінком Інтер. - 2003. - ст. 378.

22. Ромашко О.Ю., Бурмака М.О. Система підготовки фахівців фондового ринку. // Фінанси України. - №1. - 2002. - ст.102.

23. Солдатенко О.В. Правове забезпечення зарубіжних інвестицій. - Фінанси України. - №6. - 2003. - ст.108.

24. Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.А. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 1992.

25. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, 1992.

26. Финансы, Учебник. Под ред. М.В. Романовского, О.В.Врублевской, Б.М.Сабанти. - М.:Перспектива, Юрайт.-2001.

27. Фінанси: вишкіл студії: Навч. посібник / За ред. Юрія С.І. -Тернопіль: - "Карт-бланш". - 2002.

28. Філатов О.В. Фінансовий ринок зовнішньоекономічної діяльності. - Фінанси України. - №5. - 2003. - ст.73.

29. Червова Л.Г., Бєлікова О.Ю. Фондовий ринок в умовах трансформації економіки. - Фінанси України. - №7. - 2001. - ст.129.

30. Чухно А.А., Селінков С.Л. Фондові ринки країн - членів Європейського Союзу та України. // Фінанси України. - №2. - 1999. - ст. 3.

31. Шарль Бланкарт. Державні фінанси в умовах демократії. Вступ до фінансової науки. За науковою редакцією В.М. Федосова. - К.: Либідь, 2000.

Размещено на Allbest.ru