Таблиця 2.3

Склад і структура власного капіталу ВАТ “Срібнянський хлібозавод” за 2001 - 2002 роки

Як видно з таблиці 2.3 зменшилась величина власного капіталу у 2002 році в порівнянні з 2001 на 294,6 тис. грн., що у відсотковому відношенні складає 3,9 %, а у 2003 році величина власного капіталу Товариства, в порівнянні з 2001 роком, зменшилась на 762,8 тис. грн. і склала 6835,1 тис. грн.

Це відбулося за рахунок незначного, але зменшення іншого додаткового капіталу підприємства, яке у 2002 році склало 0,2 тис. грн., тобто на 0,004 % (уцінка нематеріальних активів) і нерозподіленого прибутку - на 154,8 тис. грн. У 2002 році в порівнянні з 2001 роком (чистий збиток за 2001 рік становив 90,1 тис. грн., виплати дивідендів - 204,2 тис. грн.), а у 2003 році величина нерозподіленого прибутку зменшилась на 607,8 тис. грн.

Все це відбувається на фоні незмінної величини статутного та резервного капіталу, які на протязі 2001 - 2003 років складають 1394,6 тис. грн. та 87,0 тис. грн.

Найбільшу питому вагу має інший додатковий капітал, величина якого з 2001 по 2003 рік збільшилася з 63,3 % до 70,4 %. Зменшилась частка нерозподіленого прибутку у 2002 році в порівнянні з 2001 на 1,4 %, а у 2003 - на 9,3 %, це відбулося за рахунок того, що ВАТ “Срібнянський хлібозавод” у цих роках отримало збитки. Питома вага статутного та резервного капіталу, не дивлячись на їх незмінну абсолютну величину, збільшилась (статутного капіталу з 18,4 % до 20,4 % у 2001 - 2003 році, а резервного капіталу з 1,1 % - 1,3 % ).

Результати аналізу складу і структури власного капіталу ВАТ “Срібнянський хлібозавод” заслуговують позитивної оцінки.

2.3 Напрямки реорганізації діяльності підприємства

В сучасних умовах неможливо назвати галузь людської діяльності, у якій у тій або іншій мірі не використовувались б методи моделювання. Особливо це стосується сфери управління різноманітними системами, де основними є процеси прийняття рішень на основі одержуваної інформації.

Економіко-математичні методи і моделі застосовують з метою знаходження найкращого рішення, тобто рішення, яке є оптимальним.

Розглянемо модель тренда для прогнозування залежності між величиною власного капіталу ВАТ “Срібнянський хлібозавод” та її нерозподіленим прибутком, тобто спрогнозуємо зміни даної залежності, яка має наступний вигляд:

У(х) = а * t + в (2.1)

де коефіцієнт а - означає абсолютний приріст власного капіталу за визначений період;

Побудуємо модель, основою якої є залежність власного капіталу від нерозподіленого прибутку. Лінійне кореляційне рівняння , яке описує залежність між прибутком та загальною сумою власного капіталу відображено у таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Вихідні дані для побудови трендової моделі

Лінійне кореляційне рівняння, яке описує залежність між прибутком та загальною величиною власного капіталу ВАТ “Срібнянський хлібозавод” має наступний вигляд:

У = -544,68 х + 8230,4 (для власного капіталу)

У = -558,57х + 2057,9 (для нерозподіленого прибутку)

Виходячи з отриманих даних, зменшення прибутку на 558,57 тис. грн. призведе до зменшення власного капіталу Товариства на 544,68 тис. грн.. Як бачимо, темпи зменшення власного капіталу майже не відрізняються від темпів зменшення нерозподіленого прибутку. Коефіцієнт достовірності апроксимації по власному капіталу достатньо високий - 0,9405, тобто можна зробити висновок, що дана модель достовірно відображає обрану закономірність, а по прибутку - 0,9182, що підтверджує зроблені висновки.

Співвідношення коефіцієнту при х та вільного елементу надає нам значення середнього темпу зменшення показника. Для прибутку і для власного капіталу середній темп зміни (зменшення) складатиме:

Тобто щороку при незмінній тенденції прибуток зменшуватиметься на 27,2%, а власний капітал на 6,6%.

Таким чином, проаналізувавши побудовану модель, бачимо, що за незмінних умов ВАТ “Срібнянський хлібозавод” через деякий проміжок часу не буде отримувати прибуток, тобто збанкрутує і статутний фонд буде дорівнювати нулю.

Отже, Товариству для покращення свого фінансового стану потрібно розробити політику управління чистим прибутком на основі розрахунку обсягу реалізації продукції, який забезпечить необхідний об'єм прибутку.

Задаючи той чи інший темп приросту обсягу продукції завжди можна визначити, у яких розмірах буде сума операційного прибутку.

У зв'язку із ситуацією, що склалася на ВАТ “Срібнянський хлібозавод” у 2001 - 2003 році, розрахуємо необхідний обсяг реалізації продукції, що забезпечить запланований об'єм прибутку, (див. табл 2.5)

Так як чистий прибуток є джерелом поповнення власного капіталу, то після стабілізації його розміру величину власного капіталу можна нарощувати за рахунок чистого прибутку.

Розрахуємо нову величину власного капіталу для ВАТ “Срібнянський хлібозавод” після введення заходів по нормалізації величини прибутку. Розрахунки наведені в таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Визначення необхідного обсягу реалізації продукції, що забезпечує досягнення необхідного рівня прибутку

Таблиця 2.6

Розрахунок нової величини власного капіталу

ВАТ “Срібнянський хлібозавод” на 2004 - 2006 роки

Лінійне кореляційне рівняння, яке описує залежність між новим прибутком та новою загальною величиною власного капіталу ВАТ “Срібнянський хлібозавод” має наступний вигляд:

У = 370,9х + 6057,2 (для власного капіталу)

У = 370,55х - 188,8 (для прибутку)

Виходячи з отриманих даних, збільшення прибутку на 370,55 тис. грн. призведе до збільшення власного капіталу Товариства на 370,9 тис. грн.. Як бачимо, темпи збільшення власного капіталу і прибутку майже не відрізняються. Коефіцієнт достовірності апроксимації по власному капіталу достатньо високий - 0,9921, тобто можна зробити висновок, що дана модель достовірно відображає обрану закономірність, а по прибутку - 0,9840, що підтверджує зроблені висновки.

Співвідношення коефіцієнту при х та вільного елементу надає нам значення середнього темпу збільшення показника. Для прибутку і для власного капіталу середній темп зміни (збільшення) складатиме:

Тобто щороку при незмінній тенденції прибуток збільшуватиметься на 196,3 % а власний капітал на 6,1%.

Таким чином, проаналізувавши побудовану модель, бачимо, що за незмінних умов ВАТ “Срібнянський хлібозавод” через деякий проміжок часу буде збільшувати свій прибуток і за рахунок цього нарощуватиме розмір статутного фонду.

3. Фінансові аспекти ліквідації підприємства

Згідно з класичною моделлю санації, процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення (ідентифікації) фінансової кризи. Наступним етапом санації є проведення причинно-наслідкового аналізу фінансової кризи. На підставі поданої інформації (первинні бухгалтерські документи, рішення зборів акціонерів, фінансові плани тощо) визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибина та якість фінансового стану фірми.

У рамках аналізу здійснюється експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства, аналізуються його сильні та слабкі сторони. На підставі результатів причинно-наслідкового аналізу, згідно з класичною моделлю санації, робиться висновок про санаційну спроможність підприємства, доцільність чи недоцільність санації відповідної господарської одиниці. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, ринки збуту продукції втрачено, структура балансу незадовільна, то приймається рішення про консервацію та ліквідацію суб'єкта господарювання.

У разі, якщо підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, володіє достатньо підготовленим управлінським персоналом, ринками збуту товарів, виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямкам економіки країни, то приймається рішення про розробку санаційної концепції з метою проведення фінансового оздоровлення з одночасним визначенням цільових орієнтирів. Чим раніше на санаційно спроможному підприємстві розпочнеться санація, тим більші шанси на її кінцевий успіх.

У разі прийняття рішення на користь санації слід здійснити невідкладні заходи щодо поліпшення ліквідності, платоспроможності підприємства та оптимізації структури капіталу в бік зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості. Йдеться про реалізацію так званої першочергової (СгасЬ) програми. Даною програмою можуть бути передбачені такі санаційні заходи: лізинг замість купівлі, зворотний лізинг, факторинг, заморожування інвестицій, збільшення власного капіталу, пролонгація заборгованості, акції з розпродажу товарів за зниженими цінами та деякі інші.

Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей і тактики проведення санації. При визначенні цілей санації слід враховувати, що кожне підприємство має обмежені ресурси, обмежені можливості збуту продукції та має здійснювати свою діяльність у рамках правового поля держави, в якій воно розташоване. Цілі мають бути реальними та піддаватися кількісному (чи якісному) вимірюванню. Головною стратегічною метою санації є відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді.

Лише за умови досягнення консенсусу щодо тактичних цілей між сторонами, відповідальними за прийняття рішень, можна досягти головної стратегічної мети санації.

Стратегія являє собою узагальнену модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації та розподілу ресурсів компанії. Конкретні оперативні заходи в санаційній стратегії не відображаються. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних вигод, які б забезпечили компанії високу рентабельність. Суть стратегії полягає у виборі найкращих варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.

Згідно з обраною стратегією розробляється програма санації, яка являє собою послідовний перелік основних етапів та заходів, що передбачається здійснювати в ході фінансового оздоровлення підприємства. Конкретизація програмних заходів здійснюється в плані санації. Програма формується на підставі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу та стратегічних завдань санації.

Рис 3.1 Класична модель санації

Наступним елементом класичної моделі санації є її проект, який розробляється на базі санаційної програми і містить у собі техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Менеджмент підприємств має своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод при здійсненні оздоровчих заходів. Відчутну допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг, який синтезує в собі інформаційну, планову, консалтингову, координаційну та контрольну функції.

Завданням санаційного контролінгу є ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.

Альтернативна санація поєднує елементи чистої санації( зменшення статутного фонду ) та санації з залученням додаткових внесків власників. За такої їх форми санації перед акціонерами стоїть проблема вибору, або вони здійснюють цільові внески на погашення балансових збитків підприємства, і зберігають належну частку їм майна підприємства та статутного фонду, або погоджуються на зниження номінальної вартості, не здійснюючи жодних доплат. Фінансові наслідки обох видів санації для власників корпоративних прав підприємства одинакові, проте для суб'єкта господарювання найліпшим буде здійснення додаткових внесків, оскільки в такому разі залучаються додаткові ліквідні засоби, а отже і поліпшується платоспроможність підприємства.

Цільові внески акціонерів на покриття збитків можуть здійснюватися тільки на добровільній основі . Навіть рішення зборів акціонерів не може зобов'язати окремого співвласника надати безкоштовну фінансову допомогу підприємству. Рішення акціонера на користь доплати чи анулювання акцій залежить виключно від того, як він оцінює перспективи розвитку даного підприємства, зокрема майбутню динаміку біржового курсу його акцій.

Отже, проведення фінансової санації підприємства дозволяє відновити стабільну роботу підприємства. Проведення фінансової санації даного підприємства дозволило компенсувати отримані збитки за попередні роки діяльності. В той же час підприємство отримало санаційний прибуток, який можна направити на розвиток діяльності.

Висновки

Статутний фонд підприємства - важлива фінансова характеристика будь-якого підприємства. На розмір даного показника звертають велику увагу всі зацікавлені сторони, тому що по ньому можна судити про фінансову стійкість, незалежність, можливості підприємства. Завдяки цьому, важливе значення одержують облік і аналіз статутного фонду.

В процесі організації своєї діяльності перед підприємством постійно виникає необхідність вибору оптимальних варіантів прийняття рішень в сфері фінансів з багатьох альтернатив. Для вибору найбільш оптимального варіанту треба ретельно вивчити всі можливі наслідки цього рішення. І вже робити висновки про ефективність роботи фінансових ресурсів можна шляхом зіставлення досягнутогo результату господарської діяльності підприємства з сумою та структурою їх, що була в розпорядженні підприємства.

Проведений аналіз механізму формування та використання статутного фонду підприємства ВАТ "Срібнянський хлібозавод" засвідчив недостатність власних джерел формування капіталу. Розрахунки показників ефективності використання власного капіталу засвідчили, що в цілому ефективність використання капіталу підприємства ВАТ “Срібнянський хлібозавод” дуже низька, тому підприємству необхідно віднайти резерви її підвищення. Крім того, проведені розрахунки по оптимізації розміру власного капіталу засвідчили необхідність нарощення саме загального розміру статутного капіталу, що позитивно впливає на рентабельність його використання.

Для покращення діяльності підприємству перш за все потрібно провести аналіз дебіторів, особливо тих, хто розраховується несвоєчасно. Для цього можна запропонувати такі заходи: треба визначити склад дебіторів з урахуванням їх репутації, платоспроможності, обмежити розмір дебіторської заборгованості в розрахунку на одного клієнта, забезпечити покриття дебіторської заборгованості шляхом страхування, забезпечення векселями, використанням штрафних санкцій. Це дозволить повернути власні кошти підприємства, що належать підприємству і таким чином не збільшувати суму позичкових коштів, особливо кредиторської заборгованості.

Крім того необхідно впровадити в діяльність підприємства математичні моделі оптимізації, які дозволяють сформувати оптимальний розмір запасів та зменшити потребу у власному капіталі для фінансування діяльності. Крім того, необхідно провести реструктуризацію активів підприємства шляхом реалізації зайвого майна, яке не використовується в виробничому процесі. Це дозволить вивільнити з обігу значну частину власних фінансових ресурсів і направити їх на розвиток діяльності підприємства, що в подальшому позитивно вплине на його прибутковість та стабільність фінансового стану.

Література

Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року №1576-12 // Голос України. - 1991. - 19 вересня

Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 року №697-12 // Голос України . - 1991. - 7 лютого

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 року // Голос України. - 1991. - 18 червня

Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-14/ 99-ВР// Все про бухгалтерський облік. - 2000. - №11.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999. // Все про бухгалтерський облік. - 2001.- №37

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 5 “Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999. // Все про бухгалтерський облік. - 2001.- №37

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учеб. Пособие. Изд.4-е, доп. и перераб.-М.: Финансы и статистика, 1999.-416 с.

Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учеб. пособие. Изд.3-е, доп. и перераб.-М.: Финансы и статистика, 2001.-525 с.

Бахмут О. Аналіз платоспроможності підприємства // Економіка, фінанси, право. - 2000. - № 2

Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: Инфра - М, 1999

Беляева И.Ю., Эскиндаров М.А. Капитал финансово - промышленных корпоративных структур: теория и практика. - М.: Фин. Академ. При правительстве РФ. - 1998. - С. 23

Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: 2000. - 692 с.

Бланк И.А. Основи фінансового менеджмента. - К.: Ника - Центр, Эльга, 1999. - Т.1. - 592 с., Т.2. - 512 с.

Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: Ника - Центр, Эльга, 2002. - 512 с.

Бусыгин А.В. Предпринимательство. Основной курс: Учеб. пособие для вузов. - М.: Инфра - М.; 1998. - 360 с.

Бухгалтерський облік в Україні : Навчальний посібник. Нормативно - практичні матеріали / За ред. Р. Хомяка - Львів.: Інтелект - Захід, 2001

Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. - 2001. - № 2

Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. - 2002. - № 6

Зятковський І.В. Теоретичні засади фінансів підприємств // Фінанси України. - 2002. - № 4

Іваненко В.І, Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності: Навч. посібник. - К.: ВІПОЛ, 1999

Калина А.В., Конєва М.І., Ященко В.О. Сучасний економічний аналіз та прогнозування (мікро - та макрорівень): Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998

Качмарик Я.Д., Хуткий Р.І. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства // Фінанси України. - 1999. - № 10

Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2001

Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001

Любушин Н.А. Анализ фінансово - экономической деятельности предприятия: Учебно - практическое пособие. - М.: Дело и Сервис, 1998

Ляшенко А., Спивак Е. Формирование финансовых ресурсов предприятия // Бизнесс Информ. - 1999.- № 3

Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів / За ред. Н.М. Ушакової - К.: Хрещатик, 1999

Малярець Л. Отенко І. Визначення оптимальної структури капіталу банку при узагальнених показниках його діяльності// Банківська справа.- 2000р.- №2.- с.17-19.

Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ. - М.: Приор, 1998

Национальные стандарты бухгалтерского учета: нормативная база. - Х.: Фактор, 2000. - 156 с.

Новиков Ю.М. Новий погляд на фінансовий капітал // Фінанси України. - 2002. - № 12

Опарін В. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення // Право України. - 2000. - № 7

Опарін В.Фінансові ресурси та суспільний капітал// Вісник НБУ.- 2001р.- №7.- с.26-28.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учеб. пособие. Изд. 5-е. - МП „Экоперспектива”, 1998

Унковская Т.Е. Финансовое равновесие предприятия. - К.: Генеза, 1997

Уткин Э.А. Финансовый менеджмент. - М.: Зерцало, 1998

Финансовый менеджмент: Учебник / Под ред. Н.Ф. Самсонова. - М.: Фианасы, 2000

Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2000

Фінансова звітність за національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. - К.: Лібра, 1999

Додатки

Размещено на Allbest.ru