фонд страхування соціальний пенсійний

У формуванні цільових фондів як в Чернігівській області так і в інших областях основним джерелом надходжень є фінансові ресурси підприємств і організацій. Відповідно, необхідний дієвий контроль зі сторони як цільових фондів так і інших контролюючих органів за станом розрахунків, термінами сплати з застосуванням диференційованих адміністративних і фінансових санкцій. Основні проблеми функціонування цільових фондів Чернігівської області такі:

1) для Пенсійного фонду:

- зменшення суми внесків через складну економічну та демографічну ситуацію;

- надмірне розповсюдження системи пільг, що не відображає їхнього соціального призначення;

- навантаження працюючого населення пенсіонерами;

2) для Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:

- відсутність чітко налагодженого контролю за середньомісячними доходами громадян;

- застосування фіксованих розмірів виплат;

- розміри окремих виплат залежать від фінансових надходжень;

3) для Фонду загального державного соціального страхування на випадок безробіття:

- досить значний рівень безробіття сільського населення;

- сприйняття допомоги по безробіттю як можливість відстрочки пошуку роботи. Ці проблеми розглядалися визначними науковцями розвинутих країн світу (Г. Мюллер, Бланкарт Ш., Мертон Р.К., Райк Г.) та вітчизняними вченими (Чернявський О.П., Бодін З.В.).

Ш. Бланкарт, аналізуючи Закон про пенсійну реформу ФРН наголошує такі її основні напрямки:

- пенсія повинна залежати від чистого заробітку (без урахування податків і зборів); федеральна субсидія повинна зростати пропорційно ставці внесків на пенсійне страхування;

- при достроковому виході на пенсію громадянин повинен відняти від своєї пенсії 3,6% за кожен рік, якого не вистачає до пенсійного, а ті, хто відстрочуватиме свій вихід на пенсію, щорічно буде додатково нараховуватися на 6% більше базового рівня пенсії за кожен додатковий економічно активний рік.

Слід додати, що пенсійна система і система медичного забезпечення є частиною системи соціального забезпечення, яка крім двох вищеназваних напрямків містить інші види соціального забезпечення. Система соціального забезпечення існує на засадах державного страхування і фінансується за рахунок внесків страхувальників.

Пенсійна система США складається з окремих страхових програм, більшою частиною приватних, які пропонують споживачам різні системи нарахування пенсій. Пенсіонери мають право обирати вид цієї програми і повинні сплачувати внески. Позитивні риси такої системи -- право вибору, незалежність від економічної нестабільності та обмежений вплив держави. Визначальною рисою цих систем є те, що основним джерелом надходжень для їх функціонування є не лише кошти підприємств всіх форм власності, що характерно для України. Систему соціального забезпечення розвинутих країн майже в рівних частках фінансується всіма джерелами надходжень. Це дуже важливо, оскільки зменшення надходжень від одного джерела компенсується іншими.

З розглянутих проблем регіональних цільових фондів та зарубіжного досвіду шляхи виходу з фінансової кризи можуть бути такими:

- зменшення розміру пенсій працюючим пенсіонерам: навантаження працюючих громадян пенсіонерами з роками зростає. Політика держави повинна враховувати:

- одержання пенсіонером водночас заробітної плати і пенсії. Доцільно створити оптимальні пропорції пенсії залежно від збільшення рівня зарплати. За основу такої системи доцільно прийняти прожитковий мінімум. Таким чином працюючі пенсіонери одержуватимуть достатні кошти для існування. Держава буде зацікавлена у зменшенні суми пенсій, тому проводитиме політику щодо продовження терміну роботи пенсіонерів;

- процес надання пільг населенню повинен бути звуженим, кількість пільг зменшена: велика частина громадян має право на одержання пільг, що у кінцевому випадку приводить до втрати суті соціального забезпечення і перетворює пільги в привілеї. Система пільг повинна бути замінена адресною допомогою, що дозволить в першу чергу допомагати малозабезпеченим громадянам; контроль за перерозподілом фінансових ресурсів на підприємствах всіх форм власності: необхідність такого контролю полягає у приховуванні частиною підприємств (особливо приватних) реальних надходжень і обсягів зарплати. Подання занижених даних поглиблює кризовий фінансовий стан Пенсійного фонду. Це положення є актуальним для всіх фондів, основним джерелом фінансування яких є відрахування від фонду зарплати;

- увага та обережність держави у ставленні до банкрутства підприємств: ліквідувати таке підприємство легше, аніж створювати нове, до того ж при визнанні банкротом підприємство автоматично перестає бути платником податків та інших відрахувань до бюджету та цільових фондів. Необхідно виявляти реальні причини банкрутства і на державному рівні створити систему дослідження фінансового стану підприємства;

- необхідно створити систему контролю за середньомісячними доходами громадян: для надання допомоги тимчасово непрацездатним громадянам необхідно дотримуватися принципу соціальної справедливості. Відсутність такої політики призводить до складних соціальних наслідків. Фіксований розмір допомоги задовольняє не всіх громадян, які мають на неї право, а лише тих, хто має можливість отримати фінансову допомогу від родини. В основу залежності розміру деяких виплат (наприклад по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) слід поставити мінімальну чи середню зарплату а не рівень допомоги по безробіттю чи стипендію;

- для зменшення чисельності безробітних, що проживають у сільській місцевості доцільно використовувати заохочувальні заходи (наприклад, позики під низькі відсотки для можливості оброблення одержаних земельних паїв), що повинно бути покладено на місцеву та районну владу [26].

На мою думку, якщо нинішній новостворений уряд Юлії Тимошенко зверне увагу на ці головні проблеми, шукаючи рішення яких відштовхуючи від зарубіжного досвіду, то це дасть можливості очікування позитивного результату в діяльності розглядаємих державних цільових фондів.

Нещодавно, з метою зниження дефіциту бюджету на 2005, ввів деякі зміни в діяльності Пенсійного фонду України, які на мою думку, несуть позитивний характер.

11.03.05 Кабінет Міністрів заборонив Пенсійному фонду перевіряти підприємства, що сплачують єдиний фіксований податок, до внесення змін у державний бюджет на 2005 рік. Про це сказала прем'єр-міністр Юлія Тимошенко журналістам, коментуючи результати наради з питань сплати страхових внесків до Пенсійного фонду суб'єктами підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподатковування.

За словами Тимошенко, Кабмін сьогодні ухвалив відповідне розпорядження, яким доручить Пенсійному фондові припинити перевірки таких підприємців, а також розблокувати рахунки підприємств, які, за підрахунками Пенсійного фонду, сплатили неповну суму внесків до Пенсійного фонду.

Тимошенко відзначила, що бюджет на 2005 рік, підготовлений попереднім урядом і прийнятий Верховною Радою в грудні 2004 року, змінив систему сплати збору до Пенсійного фонду для підприємців, які обрали єдиний фіксований податок, що призвело до непорозумінь стосовно сплати внесків у Пенсійний фонд і викликало обурення підприємців.

Паралельно з ухваленням рішення про заборону Пенсійному фондові перевіряти підприємців, Кабмін сформував робочу групу, включаючи підприємців, котра має протягом 10 днів підготувати зміни в держбюджет-2005, що нормалізують оподатковування підприємств, які сплачують єдиний фіксований податок для того, щоб 21 березня включити ці зміни в загальний законопроект Кабміну щодо змін у держбюджет-2005 і внести його на розгляд і затвердження Верховною Радою.

Кабінет Міністрів має намір запропонувати Верховній Раді скоротити дефіцит державного бюджету на 2005 рік з 8,6 млрд. гривень до 5,4 млрд. гривень.

Тимошенко наголосила, що єдиний або фіксований податок для малого і середнього підприємництва буде збережено [35].

Висновки

Отже, державні цільові фонди посідають важливе місце в економіці Україні. Державні цільові фонди є основною складовою державної системи соціального захисту населення. Створення структурних підрозділів фондів на регіональному рівні повинно забезпечувати вирішення визначених завдань безпосередньо в адміністративно-територіальних одиницях.

Функціонування державних цільових фондів є одним з методів державного регулювання соціально-економічних процесів. Джерела фінансування цільових фондів, які формуються під контролем держави -- Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визначаються законодавством України. Фінансове обслуговування та порядок звітності про виконання кошторисів зазначених фондів визначає Державне казначейство України.

Аналіз нинішньої економічної ситуації засвідчує, що без здійснення серйозних кроків із стабілізації та піднесення економіки, бюджетні проблеми триватимуть, а відшукати шляхи щодо подолання цих проблем буде все важче. Це пов'язано з тим, що система формування коштів державних фінансів є складним, багатогранним, але не завжди чітко відлагодженим механізмом.

Ось чому і парламент, і уряд, і глава держави та й більшість політичних партій мають зрозуміти неспроможність вирішення одних фінансових проблем за рахунок інших, а також несумісність кланових інтересів з інтересами держави.

Зараз в Україні існують два види цільових фондів: цільові бюджетні фонди та державні і місцеві позабюджетні фонди.

Цільовий бюджетний фонд утворюється або на підставі закону, або на підставі нормативного акту, який видається для виконання заходів, передбачених в якомусь законі. Види цільових фондів, особливо бюджетних цільових постійно змінюються. Державні і місцеві позабюджетні фонди, як і цільові бюджетні фонди класифікуються за різними ознаками: за цільовим призначенням; за способом утворення; за рівнем управління, за юридичною природою.

За засобами утворення цільові державні фонди поділяються на два види: ті, кошти яких включені в бюджети, і ті, що мають своє управління.

В складі державного бюджету України створюються цільові фонди коштів для їх більш оперативного і ефективного використання для розвитку галузей народного господарства, боротьби з незайнятістю, задоволення соціальних потреб населення, бо кошти, які вносять в бюджет платники, мають цільове призначення. Крім того, джерелами формування цільових бюджетних фондів можуть бути бюджетні кошти, цільові державні позики.

У сучасних умовах поряд із бюджетом знову підвищується значення позабюджетних фондів. Збільшення кількості й обсягів цих фондів визначається кількома причинами. По-перше, в органах державної влади з'являються додаткові засоби для втручання в господарське життя та для фінансової підтримки підприємництва, особливо в умовах нестабільної економіки. По-друге, ці фонди, будучи автономними від бюджету, призначені для вирішення нових важливих завдань, що вимагають особливої уваги з боку держави. Саме поява позабюджетних фондів із строго цільовим використанням забезпечує більш ефективний державний контроль. По-третє, позабюджетні фонди можуть за певних умов, тобто при наявності активного сальдо, використовуватися для покриття бюджетного дефіциту.

До проблем з якими зіткнулися державні цільові фонди відносяться:

- зменшення суми внесків через складну економічну та демографічну ситуацію;

- надмірне розповсюдження системи пільг, що не відображає їхнього соціального призначення;

- навантаження працюючого населення пенсіонерами;

- відсутність чітко налагодженого контролю за середньомісячними доходами громадян;

- застосування фіксованих розмірів виплат;

- розміри окремих виплат залежать від фінансових надходжень;

- досить значний рівень безробіття сільського населення;

- сприйняття допомоги по безробіттю як можливість відстрочки пошуку.

Вирішення поставлених проблем сприятиме покращенню соціально-економічного становища в Україні.

У ході даної курсової роботи розглянуто такі актуальні у наш час питання як джерела формування державних цільових фондів, особливості їх функціонування, проблеми соціально-економічного напрямку нашої країни та регіону, в розв'язку котрих державні цільові фонди займають досить помітне місце, запропоновано напрямки вирішення цих негативних сторін, відштовхуючись від зарубіжного досвіду, а також відображено кроки нового уряду стосовно діяльності державних цільових фондів, чим і досягли основної мети даної курсової роботи.

Література

1. Закон України “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998 року № 16/98-ВР / Голос України, 1998, 24 лютого.

2. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безроіття” від 2.03. 2000 року № 1533-ІІІ / Голос України, 2000, 11 квітня.

3. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ / Все про бухгалтерських облік, 2001, № 21(567).

4. Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01 2001 року № 2213-ІІІ / Голос України, 2001, 27 лютого.

5. Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 р. № 400/97 - ВР // , 1997, № 37, ст. 237. (із змінами, внесеними згідно із законами

6. Закон України “Про внесення змін до закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 15.07.1999 № 967-XIV (Голос України, 1999, 26 серпня)”

7. Закон України “Про основи державної політики у сфері науки і науково - технічної діяльності”(1997-12)

8. Указ Президента України “Про впорядження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду України” від 4.07.1998 (ГУ від 8.07.1998)

9. Бюджетна система України. Навчальний посібник. Під ред. докт. економ. наук проф. Юрія С.І. та канд екон. наук Бескида Й.М. Київ. “НІОС” 2000.

10. Бровкова Е.Г., Прондус И.П. Финансово-кредитная система государства. -- К.: Сирин. -- 1997.

11. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. -- К.:Знання-Прес, 2000. -- 209с.

12. Дисштак ОД. Державні фінанси України: Навч. посібник. -- К.: Вища школа, 1997.

13. Вісник податкової служби України. Журнал податкової адміністрації.

14. Государственные финансы. Учебник под редакцией д.з.н. Федосова В.М.. - К.-. Либідь. - 1991.

15. Держава-Податки-Бізнес // Під ред. Андрущенко ВЛ., Федосова В.М., Суторміної В.М. - К.: Либідь. - 1992.

16. Єпіфанов А.0., Сало В.І., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. -- К.: Наукова думка. -- 1997.

17. Кириленко О.П. Фінанси. -- Тернопіль: Економічна думка. -1998.

18. Киселев Д.Н., Саранчук Р.И., Демьянишин В.Г. Контроль и ревизия в учреждениях народного образования. -- М., Финансы и статистика. - 1990.

19. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України. -- Основи теорії і практики. -- К.: НДФІ. -- 1997.

20. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. -- К.: «НІОС». -- 1998.

21. Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник. - Черкаси: Відлуння. - 1999. - С.376.

22. Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова -- К.: Вища шк.., 2003. -- 591с.

23. Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. - К.: НІОС, 1998.

24. Финансы. Учебник под ред. д.з.н. Радионовой В.М. - М. -- 1995.

25. Фінанси України. Науково-теоретичний журнал Міністерства фінансів України.

26. Ковбасюк Ю.В. Державні цільові фонди: Навч. Посібник -- К.: НАДУ, 2004. - 44 с.

27. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко -- 4-те вид. -- К.: Знання-Прес, 2002. -- с615.

28. Скрипник А.В. Державне регулювання економіки (податки, бюджет, корупція, вибори). Курс лекцій --К.: ЦУЛ, 2002.--296с.

29. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. -- К.: МАУП, 2002. -- 176с.

30. Економіка України, - №11, 1996

31. Государство и право - № 6, 1996.

32. Економіка України, - №11, 1999.

33. Економіка України. - 2000. №3, с.40-47.

34. Галицькі контракти. - 2004, № 1-2, с.20-21.

35. http://hotline.net.ua/content/view/17787/34

Размещено на Allbest.ru