Управління операційними витратами

Затрати за цим методом враховують по переділах і видах продукції.

Обєктами калькуляції є напівфабрикати кожного переділу і готова продукція останнього переділу.

Попередільний метод передбачає два варіанти обліку виробничих затрат:

- напівфабрикатний, за яким визначають практичну собівартість напівфабрикатів кожного переділу;

- без урахування собівартості напівфабрикатів, за яким облік затрат здійснюють в переділах, але собівартість напівфабрикатів не визначають

Зведенням затрат у переділах підраховують собівартість готової продукції на останньому переділі.

Система калькулювання на основі виробничої діяльності зорієнтована на контроль і скорочення тривалості виробничого процесу, особливо тих операцій, які не збільшують цінності виробу (транспортування, зберігання, контроль, інше), що сприяє зниженню витрат і собівартості продукції.

При цій системі калькулювання виробничі накладні затрати обліковують за так званими «центрами виробничої діяльності», а потім розподіляють між видами продукції на основі баз розподілу. Тобто для кожного виду затрат визначають свою базу (фактор) розподілу, а потім розраховують величину цих затрат на одиницю фактора їх зміни. За базу розподілу можуть бути прийняті виробничі показники, кількість співробітників, кількість відпрацьованого часу тощо.

Система обліку калькулювання за змінними витратами ґрунтується на розподілі всіх затрат на змінні і постійні і передбачає, що собівартість продукції визначаються тільки за змінними витратами. Так, до виробничої собівартості продукції належать прямі матеріали, пряма заробітна плата і частина загальновиробничих витрат, які є змінними. За змінними витратами оцінюють також залишок готової продукції.

Постійні загальновиробничі затрати не включають у собівартість продукції, а зараховують до витрат періоду. Вони підлягають обліку окремо і їх списують на фінансові результати звітного періоду. Контроль постійних витрат здійснюють за центрами відповідальності через бюджетування, виявлення і аналіз відхилень від бюджету (кошторису).

Калькулювання собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат. Використовують її в управлінському обліку для планування, контролю, прийняття управлінських рішень про виготовлення нових видів продукції, ціноутворення.

Зовнішня звітність складається за принципом калькулювання повних затрат.

Треба врахувати, що системи обліку та калькулювання повних і змінних затрат можуть давати різні фінансові результати підприємства. Якщо кількість виготовленої і реалізованої продукції однакова, то фінансовий результат однаковий за обома системами.

На підставі викладеного можна зробити висновки:

Різниця суми фінансового результату за обома системами калькуляції залежить від співвідношення виготовленої і реалізованої продукції:

- якщо кількість виготовленої і реалізованої продукції однакова, то величина прибутку буде однакова за системою як повних, так і змінних затрат;

- якщо кількість виготовленої продукції більша, ніж реалізованої, то прибуток за системою змінних затрат більший, ніж за системою повних затрат;

- якщо кількість виготовленої продукції менша, ніж реалізованої, то прибуток за системою змінних затрат буде більший, ніж за системою повних затрат.

Переваги системи обліку і калькуляції змінних затрат у тому, що вона:

- спрощує облік (а також нормування і планування) затрат і калькулювання, тому що постійні затрати не поділяються між видами продукції;

- дає змогу визначити взаємозвязок затрат, обсягу виробництва і прибутку;

- надає необхідну інформацію для прийняття рішень.

Недоліки системи обліку і калькуляції змінних затрат:

- труднощі поділу всіх затрат на змінні і постійні;

- дублювання системи обліку;

- заниження вартості залишків продукції на складі.

Наявність детальної інформації про витрати дає можливість встановити ціну виробів, послуг, оцінити економічність процесів, ефективність використання ресурсів окремими підрозділами, значимість замовників з погляду їх внеску у прибуток підприємства.

Оскільки розуміння різної природи затрат та вміння їх правильно класифікувати є важливою передумовою прийняття управлінських рішень, спробуємо знайти практичне застосування отриманих знань про поведінку витрат, операційний ліверидж та ризиковість операційної діяльності.

Размещено на Allbest.ru