Оцінюючи результати діяльності спільних підприємств в Україні та процесів іноземного інвестування загалом, слід відзначити їх неоднозначність, а подекуди і суперечливість. Мабуть, нічого дивного у цьому немає адже саме такі ознаки є визначальними нині - після розвитку економіки України в цілому на етапі її ринкової трансформації.

Головною умовою залучення іноземних інвестицій в економіку України має бути розроблена державна програма залучення іноземних інвестицій, яка передбачає ряд заходів на плановий період

В процесі розробки заходів щодо залучення іноземних інвестицій на плановий рік необхідно відобразити запровадження конкретних заходів. Такими заходами можуть бути:

- проведення гнучкої податкової політики, спрямованої на стимулювання іноземних інвестицій в галузі економіки, що є не надто привабливими для інвестора, але важливими для країни (транспорт, наукомістке виробництво),

- розроблення та законодавче затвердження довгострокових проектів реформування та розвитку ключових галузей економіки для залучення стратегічних інвесторів;

- грошова приватизація окремих об'єктів пріоритетних галузей економіки із запровадженням міжнародних тендерів,

- державна підтримка реалізації стратегічно важливих проектів;

- створення моніторингу інвестиційного клімату в Україні тощо.

Полеміка щодо доцільності та необхідності залучення іноземних інвестицій для економіки України як у зарубіжній, так і вітчизняній науковій літературі ведеться досить давно.

Так, вітчизняний економіст О. Лавров своє ставлення до іноземних інвестицій сформулював так: «...до будь-якої іноземної допомоги необхідно ставитися дуже обережно. Найкраще діяти за принципом: хочеш бути незалежним і багатим - працюй у своїй країні реформуй свою економіку, створюй багатства для себе і експортуй їх за кордон. Хочеш бути злиденним і залежним - отримуй іноземну допомогу»

Такий висновок автор робить на основі досвіду країн, що розвиваються, і з урахуванням останніх подій у Східній Європі. Він чітко окреслює ті негативні явища, які несе у собі імпорт іноземних інвестицій, зокрема:

1) після освоєння інвестицій транснаціональні корпорації починають вивозити капітал, проводячи при цьому політику репатріації прибутків;

2) іноземний капітал мобілізує внутрішні ресурси (матеріальні та інтелектуальні) для своїх потреб. При цьому виникає дискримінація місцевого господарського сектора, оскільки законодавство країни ставить іноземний капітал у вигідніші правові умови, ніж свій власний. Фірми часто використовують прямі інвестиції як засіб ухилення від податків, особливо якщо податкове законодавство країни - отримувача інвестицій сприяє цьому;

3) технології, які надаються країнами-інвесторами, як правило, не є передовими та сучасними;

4) у результаті різниці в оплаті праці багато хто із спеціалістів і вчених виїжджає у високо розвинуті країни, тобто відбувається відтік інтелектуального потенціалу;

5) іноземні компанії всіма силами намагаються експортувати свою продукцію і заважають аналогічному імпорту конкурентів;

6) часто мають місце випадки підкупу місцевої влади іноземним капіталом. Але об'єктивний аналіз економічної літератури свідчить про те, що більшість учених е прихильниками залучення іноземних інвестицій в умовах гострої нестачі фінансових ресурсів та сучасних технологій при переході економіки до ринку,

Звичайно, що відкриття країни перед зарубіжними інвесторами не повинно проходити стихійно. В цій сфері, як і в інших сферах економічної політики, необхідна добре відпрацьована стратегія та інстанція, яка б взяла на себе всю повноту відповідальності за розвиток подій. «Самоплив» тут небезпечний хоча б тому, що західні фірми нерідко намагаються втягнути українських партнерів в екологічно небезпечні й сумнівні з господарської точки зору виробництва. Тому тільки з допомогою вдалого використання цілої системи стимулів, обмежень і пільг можна домогтися оптимальної відповідності інтересів експортерів капіталу потребам нашої країни.

Використана література

1. Закон України “ Про інвестиційну діяльність” (1991р.)

2. Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 30 жовтня 1992р.

3. Закон України “Про захист іноземних інвестицій в Україні”// Відомості Верховної Ради України, № 46, 1992р.

4. Закон України “Про режим іноземного інвестування” // Відомості Верховної Ради України, № 19, 1996р.

5. Барр Раймон. Политическая экономия. В 2 т. - М.:Международная экономика, 1995. - 359 с.

6. Бергер П.Л. Капіталістична революція: П'ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи: Пер. з англ. - К.: Вища шк., 1995. - 126 с.

7. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - Киев: МП «Итем» ЛТД; 1995. - 447с.

8. Бланк І. А. Основи инвестиционного менеджмента.Т.1.- К.: Ольга-Н, Ника-Центр,2001. - 379 с.

9. Гальчинський А. Основи економічних знань. К.: Вища школа.1999. - 632с

10. Гальчинський А. С., Єщенко П, С., Палкін Ю. І. Основи економії. - К.: Вища шк., 1995. - 520с.

11. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі - К., 1998. -327 с.

12. Економіка підприємств: Посібник / за ред. П.С. Харіва. Тернопіль.Економічна думка. 2000, - 500с.

13. Економіка підприємства (Том ІІ)/За ред. проф. С. Ф. Покропивного, -Київ:”Видавництво «Хвиля-Прес»”,-1995 - 478с.

14. Козлова О.И., Сморчкова М.С., Голубович А.Д. Оценка кредитоспособности предприятий. М.: АО «АРГО», 1993. - 158 с.

15. Коломина М.Е. Сущность и измерение инвестиционных рисков. Финансы. 1994. - 168 с.

16. Колосов А. Мониторинг реализации инвестиционньїх проектов // Бизнес-информ. - 1998. - №12. - 128 с.

17. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблеми и политика. В 2 т.: Пер, с англ. 11-го изд. Т. І. -- М.: Республика, 1992. - 399 с.

18. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Зкономикс: Принципьі, проблемьі й политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. 2. -- М.: Республика, 1992. - 400 с.

19. Методологические подходы к оценке инвестиционных проектов в условиях переходной экономики / Букина Г.Н. - Новосибирск: Издательство ИЭиОПП СО РАН, 1997. - 60с.

20. Основи економічної теорії. У 2-х кн. К.:Либідь 1998. - 587с

21. Основи економічної теорії. Посібник.(за ред. Мочерного С.) К.:Академія 1998. - 486с

22. Основи економічної теорії / С. В. Мочерний, С. А. Єрохін, Л. О. Каніщенко та ін. За ред.. С. В. Мочерного. - К.: ВЦ «Академія», 1997. - 464с.

23. Основи економічної теорії: Підручник / Ю. В. Ніколенко, А. В. Демківський, В. А. Євтушевський та ін. - К.: Либідь, 1998. - 272 с.

24. Основы предпринимательского дела /Под ред. проф. Ю. М. Осипова, Е. Е. Смирновой,-Москва:БЕК,-1996-398с.

25. Політична економія. За ред. С. В. Мочерного. - Л: Світ, 1990. - 384с.

26. Самуэльсон П. Экономика. В 2-х т. (пер) М.: Алгон, 1997. - 749с.

27. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. К.:Генеза, 1997.-384с.

Размещено на Allbest.ru