- по вагітності і пологах;

- донорам. Які протягом року безоплатно здавали кров або її компоненти в підсумковій кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам (така пільга діє протягом року після здавання крові або її компонентів).

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається виходячи із середнього заробітку за останніх два календарних місяці, що передували місяцю призначення допомоги. Якщо у цих двох місяцях працівник не працював і не мав заробітку, то беруть заробіток ще за два попередніх місяці.

Якщо у цих чотирьох місяцях не було заробітку, то допомога обчислюється виходячи з тарифної ставки чи посадового окладу, встановленого працівникові в трудовому договорі.

3. Світовий досвід оподаткування

Податкові платежі України за радянської влади формувались тільки із системи показників доходів державного бюджету колишнього СРСР. При цьому податкова база була мінімальною, бо держава як власник засобів виробництва не оподатковувала доходи, а централізувала їх у бюджеті. При повній централізації грошових коштів та відсутності будь-якої самостійності суб'єктів господарювання у вирішенні фінансових питань не було жодної потреби у податковій звітності, оскільки весь доход належав державі.

Практика прибуткового оподаткування з фізичних осіб в більшості країн розрізняє валовий дохід, відрахування і оподатковуваний доход. Валовий доход - це сума доходів, отриманих з різних джерел. Законодавчо, практично в усіх країнах, з валового доходу дозволяється вираховувати, тобто зменшувати, оподатковуваний доход на виробничі, транспортні витрати, витрати на відрядження та рекламу. Крім того, зменшується оподатковуваний доход на величину податкових пільг, які включають неоподатковуваний мінімум, благодійні внески, пільги для інвалідів, пенсіонерів та ін. Таким чином, оподатковуваний дохід дорівнює валовому мінус відрахування. Цим пояснюються великі ставки прибуткового податку з громадян.

Найбільший діапазон прибуткового податку у відсотках до доходів мають країни: Австрія, Канада, Німеччина, Швеція, Франція, Японія. Здавалось би, що прямі прибуткові податки досить високі, але слід мати на увазі, що існує значний неоподатковуваний мінімум, який враховує сімейний стан людини. Додаткові пільги мають багатосімейні. Від сплати податку звільняються кошти, витрачені на лікування.

Так, особливістю оподаткування доходів фізичних осіб в Австрії є те, що сукупний дохід зменшується на коригуючу суму (від 25 тис. до 112тис. австрійських шилінгів), неоподатковуваний мінімум, витрати, пов'язані з утриманням дітей тощо.

В Канаді підлягає оподаткуванню доход фізичних осіб після відрахування платежів в пенсійні фонди, профспілкові внески та внески в асоціації та громадські організації, витрати на утримання дітей, витрати, пов'язані з інвестиціями, відсоткові виплати за позиками, збитки, отримані за попередні роки.

В основу прибуткового оподаткування у Німеччині покладено принцип рівного податку на рівний доход незалежно від його джерела. Ставка неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для холостяків складає 1536 марок, для одружених - 3072 марки, для осіб, старших 64 років - 3700 марок.

Повністю або частково із загальної суми доходу вираховуються витрати, пов'язані з професійною діяльністю (підвищення кваліфікації, відрядження, транспортні витрати - Франція, США, Німеччина); витрати на утримання житла (Австрія, Франція); витрати на утримання дітей під час роботи батьків (Франція, Канада); благодійні внески (Канада, Франція, США).

В Україні об'єктом оподаткування є сукупний доход, зменшений на неоподатковуваний мінімум в розмірі 17 грн. Крім того, надаються пільги громадянам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, учасникам війни, багатодітним сім'ям та іншим малозабезпеченим групам населення.

Податок на прибуток юридичних осіб є прямим прогресивним податком в більшості країн світу, хоча оподаткування доходів юридичних осіб в різних країнах має свої особливості. Поряд з податком на прибуток корпорацій, в деяких країнах оподатковуються доходи від інших форм організації бізнесу. Другим за значущістю видом податку, що застосовується в більшості розвинутих країн, є податок на додану вартість (ПДВ). Додана вартість включає заробітну плату, амортизаційні відрахування, відсоток на кредит, витрати на електроенергію тощо.

При обчисленні ПДВ в деяких країнах надаються пільги з метою стимулювання торгівлі окремими товарами та виробами (продукти дитячого харчування, дитячий одяг, товари широкого вжитку, ліки, книги). Так, в Швеції понижена ставка ПДВ складає 12% на продукти харчування та послуги туризму, низька ставка (6%) - на газетні видання.

У Франції, батьківщині ПДВ, запроваджено пільгові ставки цього податку в розмірі 5,5% на товари і послуги першої необхідності (харчування, за винятком алкоголю, шоколад, медикаменти, житло, транспорт).

Від сплати ПДВ в Росії звільнено товари, що експортуються за межі країни, послуги міського пасажирського транспорту, послуги в сфері освіти, науково-дослідні роботи, послуги в сфері культурної і спортивної діяльності.

В Україні пільгами користуються організації інвалідів, наукові установи, споживачі вітчизняних продуктів дитячого харчування, лікарських засобів. Також в Україні запроваджено відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань платника податку та сумою податкового кредиту, яка виникає при здійсненні операцій з продажу деяких товарів, звільнених від сплати ПДВ (вугілля, електроенергія, експорт товарів та ін.). В зв'язку з відсутністю належного обліку цих операцій виникає значна кількість зловживань, коли зазначені товари закупались у меншій кількості, ніж подавались у Деклараціях підприємств на відповідну компенсацію з бюджету.

На сучасному етапі податкова система в Україні відповідає розвитку суспільства з ринковою економікою, демократичним засадам державного устрою, становленню цивілізованих відносин між державою та економічними суб'єктами, що передбачають підпорядкування останніх встановленим законам та нормам громадянської поведінки, з одного боку, та відповідальність держави перед економічними суб'єктами - з іншого.

Разом з тим, система податків потребує удосконалення з урахуванням міжнародного досвіду в напрямку сприяння стимулювання розвитку економіки та поліпшення соціальних умов життя населення.

Одночасно потрібно розширювати інформаційні ресурси обліку, податкової звітності як для потреб аналізу та оцінки податкової політики держави, контролю за податковими зобов'язаннями, так і для ефективного управління діяльністю суб'єктів господарювання.

Висновки

В Україні у зв'язку з відсутністю вітчизняного досвіду побудови податкової системи, яка б відповідала вимогам ринкової економіки, та наукового забезпечення переходу країни до економіки ринкового типу, діюча податкова система не виконує в повній мірі притаманних їй функцій крім фіскальної. Обґрунтовано, що в період переходу від централізовано керованої до ринкової економіки, в умовах кризи соціально-економічного розвитку податки мають виконувати не тільки фіскальну, але й стимулюючу, регулюючу, накопичувальну, розподільчу, соціальну та політичну функції. Науково обґрунтовано, що, виконуючи політичну функцію, податкова система може відіграти вирішальне значення у розв'язанні такого актуального питання, як вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів України.

Основними недоліками чинної податкової системи є: можливість ухиляння від сплати податків, відсутність цілісної концепції побудови податкової системи, фіскальний ухил, сприяння розширенню тіньового сектора економіки, низький ступінь збирання податків, невідповідність порядку нарахування податків суті об'єктів оподаткування, необхідність повернення сплачених авансових податкових платежів в умовах гострого дефіциту бюджету, стрімке зниження обсягів податкових надходжень до Державного бюджету України. Проведений аналіз засвідчив безперспективність чинної системи оподаткування і необхідність її реформування з використанням методів більш активного впливу держави на ці процеси.

Основними принципами державного регулювання та побудови нової податкової системи є: забезпечення високого ступеня збирання податків; збалансованість загальнодержавних і місцевих інтересів у розподілі податків; рівномірність надходження податків в часі; єдність податкового режиму; верховенство податкового Закону; єдність регулювання податкових відносин, що забезпечується прийняттям Податкового кодексу тощо.

Перебудувати структуру економіки відповідно до вимог ринку в короткі строки шляхом самофінансування виявилось нереальним. Потрібна активна державна структурна політика, одним із завдань якої є мобілізація фінансових ресурсів для реалізації заходів по структурній перебудові економіки. А це вимагає як найповнішого використання фіскальної функції податків.

Разом з тим слід розвивати і стимулюючу функцію податкової системи. Остання повинна, з одного боку, направляти і підтримувати структурно-технологічні зрушення в економіці та окремих її секторах, що в перспективі забезпечить перехід до нового технологічного укладу, стимулюватиме перелив трудових, матеріальних і фінансових ресурсів у прогресивні виробництва, а з іншого - стримувати нагромадження морально та фізично застарілого устаткування та розвиток неефективних виробництв.[11]

За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що на даному етапі розвитку не належним чином розвинута стимулююча функція податків. Перш за все це пов'язано з нестабільністю економіки.

З метою досягнення більшої результативності податкового регулювання економіки необхідно постійно коригувати і вдосконалювати податкову систему з урахуванням конкретної економічної ситуації в країні.

Удосконалення податкової системи не може зводитись до прийняття Податкового кодексу, а повинно включати комплекс напрямів, таких як: удосконалення податкового законодавства і техніки обчислення кожного окремого податку; зміна підзаконних актів, необхідність якої зберігається і після прийняття Кодексу; реорганізація податкових надходжень, пов'язаних із припиненням протиправної економічної діяльності і стимулюванням легальної тощо.

Податки у державі є динамічною фінансовою системою, яка розвивається в залежності від соціально-економічних потреб суспільства, до цих потреб має адаптуватися і податковий облік.

Література

.Шабліста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки. К.:2000.

2. Черник Д.Г., Починок А.П., Морозов В.П. Основы налоговой системы: Учебник для вузов. - М.: Финансы, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 511с.

3. Малькова Т.Н. Древняя бухгалтерия: какой она была?- М.: Финансы и статистика, 1995. - 304с.

4. Злупко С.М. Економічна думка України: Навчальний посібник. - Львів.: ЛПУ ім. І.Франка, 2000. - 496с.

5. Мещерякова О.В. Налоговые системы развитых стран мира (справочник). - М.: Фонд «Правовая культура», 1995. - 240с.

6. Статистика України №2, 2002

7. Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 №1251-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

8. Филимоненков А.С. Финансы предприятий / Учебное пособие.-К.:Ника-Центр, Эльга, 2002.-280с.

9. Декрет КМУ „Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 №56-93 (зі змінами і доповненнями).

10. Декрет КМУ „Про акцизний збір” від 26.12.1992 №18-92 (зі змінами і доповненнями).

11 Тимошенко Ю., Турчинов О. Основні напрями удосконалення системи оподаткування в Україні. - К.: НАНУ, 1998. - 62 с.

12. Декрет КМУ „Про державне мито” від 21.01.1993 №7-93 (зі змінами і доповненнями).

13. Положення про порядок обчислення і сплати до Державного бюджету України рентної плати за нафту і природній газ, затвердження наказом МФУ від 20.02.1998 №39. Зареєстровано в МЮУ 11.03.1998 за №160/2600 (зі змінами і доповненнями).

14. Закон України „Про державний бюджет України на 2005 рік” №2905-ІІ від 30.12.2004.

15. Закон України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” в редакції від 18.02.1997 №75/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

16. Декрет КМУ „Про податок на промисел” у редакції від 17.03.1993 №24-93 (зі змінами і доповненнями).

17. Закон України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” від 9.04.1999 №587-ХІV

18. Закон України “Про плату за землю” в редакції від 03.07.1992 №2535-ХІІ (зі змінами та доповненнями)

19. Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998 №320- ХІV

20. Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння. Затверджений постановою КМУ від 29.01.1999 №115.

21. Фінансове право. Навч. Посібник/за ред. Ніщимної С.О., Чернігів, 2002

22. Тимошенко Ю.В. Реформування системи оподаткування в Україні // Економіка та підприємництво. Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. Вип. 2. - К.: КНЕУ, 1998. - С. 81-86.

23. Закон України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 №283/97 - ВР (зі змінами і доповненнями).

24. Закон України “Про внесення змін до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств” №349-ІV від 24.12.2002 р.

25. Наказ ДПАУ від 19.01.1998 №35 „Про затвердження Порядку податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядку звітності суб'єктів грального бізнесу”.

26. Постанова КМУ від 27.04.1998 №574 „Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску та проведення державних грошових лотерей в Україні”.

27. Закон України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 398/96-ВР (зі змінами та доповненнями)

29. Наказ ДПАУ від 31.07.1997 №274 „про затвердження Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво”.

30. Фінанси України №6, 2002

31. Закон України „Про податок на додану вартість” від 3.04.1997 №168/97 - ВР (зі змінами і доповненнями).

32 Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. №889-IV

33.„Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги”, затверджений постановою КМУ від 26.12.03 р. №2035.

34. Труд и заработная плата // Экономика предприятия - №4. - 2003. - с.33

35. Харитонова Н. Оподаткування матеріальної допомоги у 2005 році бути чи не бути // Все про бухгалтерський облік. - №14. - 2004. - с.5

36. Фінанси України №9, 2002

37. Куцын М.А. и др. Современная теория и практика налогообложения. - Х.: Прапор, 2001. - 512с.

38. Фінанси України №1, 2001

Размещено на Allbest.ru