Подивимось на таблицю 2.1. В даній таблиці проведений аналіз доходів бюджету в 2004 та 2005 роках та розраховані темпи зростання між ними.

З розрахунків видно, що податкові надходження становлять 68,58% від всіх надходжень до державного бюджету України. За рік податкові надходження зросли на 65 %. Це можна пояснити виходом економіки з тіні та подальшим зростанням економіки. В 2005 році відбулося зростання податку на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості на 58% або на 7726821,90 грн. Збільшилися збори за спеціальне використання природних ресурсів на 49 %, зросли на 70 % внутрішні податки на товари та послуги. На 62 % зросли податкові надходження на міжнародну торгівлю та зовнішньоторговельні операції. Інші податкові надходження зросли лише на 12 %. Щодо неподаткових надходжень, то можна побачити зростання неподаткових надходжень на 71 %, або на 12877471,90 грн. Таке зростання неподаткових надходжень відбулося в основному через зростання майже вдвічі доходів від власності та підприємницької діяльності, збільшилися адміністративні збори і платежі та інші неподаткові надходження [1].

В 2005 році власні надходження бюджетних установ зросли на 28 % або на 1494684,50 грн. Збільшилися протягом року доходи від операцій з капіталом та доходи від продажу землі [2].

В 2005 році планується зменшення офіційних трансфертів від урядів інших країн на 4 %, та зниження між бюджетних трансфертів з 1590915,70 і до 1322801,40 грн або на 17 %.

Загалом доходи бюджету зросли на 64 %.

Таблиця 2.1 - Доходи Державного бюджету України за 2004-2005 роки

У 2005 році реальне зростання ВВП становило 2,4% до відповідного періоду попереднього року - це найнижчий показник росту вітчизняної економіки за останні п'ять років. Протягом року економіка демонструвала помірні темпи зростання ВВП: найбільші темпи спостерігалися у січні з подальшою траєкторією затухання при деякому стабілізаційному кумулятивному тренді у вересні-жовтні. (Довідково: у серпні та листопаді взагалі спостерігались від'ємні значення темпів ВВП - “мінус” 1,6% та “мінус” 2,7% відповідно) [22].

Рис. 2.1. Зміна реального ВВП кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року (Джерело: оперативна інформація Держкомстату)

* - розрахунок Мінекономіки

Рис. 2.2. Зміна реального ВВП помісячно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року (Джерело: оперативна інформація Держкомстату)

Така низхідна траєкторія була зумовлена низкою негативних чинників: зовнішніх та внутрішніх.

Внутрішні чинники на початку 2005 року [6]:

- затримка із підписанням контрактів на продовження або завершення робіт через політичну нестабільність наприкінці 2004 року і на початку 2005 року та очікування дій нової команди;

- відсутність фінансування ряду інвестиційних проектів, які були передбачені у бюджеті на 2005 рік (що був прийнятий ще у 2004 році) у зв'язку з роботою над внесенням змін до бюджету та відповідно переглядом обсягу фінансування цих робіт;

після прийняття Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та прийняття деяких інших законодавчих актів України”:

- скорочення інвестиційних видатків бюджету на користь соціальних, що призвело до шокових змін у структурі внутрішнього ринку у бік споживчої складової. Це дало одразу два наслідки: зростання імпорту споживчих товарів та скорочення виробництва інвестиційних товарів та послуг із мультиплікативним ефектом на суміжні види економічної діяльності;

- погіршення підприємницького середовища через масштабні зміни у законодавстві під час прийняття змін до бюджету на 2005 рік, що мало наслідком скорочення нарощення іноземного капіталу в Україну;

- внутрішній політичний чинник дестабілізації ситуації - негативні очікування інвесторів у зв'язку з невизначеністю щодо підтвердження прав власності на раніше приватизовані об'єкти, що вплинуло на відкладення контрактів з нерезидентами.

Отже, вищезазначені чинники спрацювали на створення вкрай негативної економічної ситуації в країні, тобто відбулось суттєве уповільнення зростання обсягів виробництва, звуження інвестиційної складової економіки, посилення інфляційних процесів в умовах підвищення соціальних видатків бюджету та загальної невизначеності споживачів та виробників.

Головною перешкодою на шляху прискорення динаміки промислового виробництва була інвестиційна пауза, яка склалася через обережну поведінку потенційних інвесторів, оскільки економічна політика у першій половині року була недостатньо прозорою та передбачуваною і тим самим негативно відобразилась на веденні бізнесу. Саме у ІV кварталі вітчизняна економіка “відчула” значний негативний вплив від різкого зниження динаміки внутрішніх інвестицій, що було зафіксовано в попередніх кварталах [22].

Довідково: у першому кварталі 2005 року реальне зростання інвестицій в основний капітал становило 4,5%, за перше півріччя - 8,5%, за 9 місяців - 3,4% (проти 34,5% торік).

Вплив зовнішньої складової був меншим, ніж вплив внутрішніх факторів: саме на внутрішньому ринку відбулись ті зміни, які сформували загальну тенденцію гальмування економічного розвитку.

Зовнішні чинники

- погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури, поступове зниження рівня цін та попиту на світових ринках на основні товари українського експорту (зокрема, металопродукцію), яке посилювалось зменшенням виробництва у середині країни (через нерентабельність деяких підприємств, які частково призупиняли виробництво та проведення ремонтних робіт), а також підвищення цін на імпортні енергоресурси.

Це вплинуло на уповільнення темпів зростання виробництва галузей, які орієнтовані на зовнішній ринок, а також обсягів експорту. Погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури також було одним із основних факторів, який загострив ситуацію в експортоорієнтованих галузях. В металургії та обробленні металу після суттєвого падіння у січні-серпні до “мінус” 3,2%, у вересні відбулося відновлення виробництва, (у січні-вересні - 2,9%, у січні-жовтні - 2,4%, у січні-листопаді - 2,1%, за рік - 1,5%). Продовження зростання в добувній промисловості (за рік на 4,4%, у січні-листопаді - 4,1%, у січні-жовтні - 3,6%) частково пов'язано із збільшенням видобутку нафти та металевих руд, а також із зростанням цін в цій галузі на 27,7% за 2005 рік.

Як це не парадоксально, але уповільнення темпів зростання ВВП у 2005 році супроводжувалось суттєвим зростанням прибутковості промислових підприємств. Прибуток підприємств, що працювали з позитивною рентабельністю, за січень-листопад зріс на 17% до 65,3 млрд. грн., в той час як реальне зростання ВВП за 11 місяців становило лише 2,2%. Причому питома вага промислових підприємств в прибуткових підприємствах становила 50% при уповільненні обсягів промислового виробництва до 2,9%.

Збільшення прибутку підприємств було забезпечено, в першу чергу, боротьбою із схемами мінімізації оподаткування та посилення адміністрування збирання податків, а також суттєвим зростанням цін на сировинні ресурси [7].

Прибуток підприємств добувної промисловості у 1,9 раза перевищив минулорічний рівень. Зростання цін добувної промисловості (на 40,2% в середньорічному обчисленні) перевищило майже в три рази індекс цін в обробній (на 15% в середньорічному обчисленні), певним чином, спровокувавши спад прибутку в металургії. Саме за рахунок дії інфляційного фактору відбулось збільшення надходжень від податку на прибуток на 45,2% у порівнянні з 2004 роком до бюджету, в умовах суттєвого уповільнення темпів росту ВВП з 12,1% у 2004 році до 2,4% у 2005 році.

Найвищими темпами зростало виробництво, орієнтоване на внутрішній ринок: виробництво деревини та виготовлення виробів з неї (на 19,5%), харчова промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів (на 13,7%), целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість та видавнича справа (на 12,7%).

Невисокі річні темпи зростання ВВП пов'язані також із ситуацією, яка склалась в будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, хоча скорочення кумулятивних показників цих видів економічної діяльності почало уповільнюватись (“мінус” 6,6% та “мінус” 8,3% за рік, “мінус” 6,9% та “мінус” 8,5% за 11 місяців відповідно).

Зазначений спад у будівництві, перш за все, пов`язаний із звуженням інвестиційної складової та зменшенням бюджетного фінансування інвестиційних проектів, невизначеністю щодо підтвердження прав власності на раніше приватизовані об'єкти, що вплинуло на відкладення контрактів з нерезидентами. Внаслідок цього відбулося падіння за усіма основними видами будівельної діяльності. Зокрема, на 9,2% зменшено обсяги робіт з підготовки будівельних ділянок, на 5,7% скорочено будівництво завершених будівель та споруд, на 11,2% - роботи з обладнання будівель та на 17,7% - роботи з завершення будівництва. В той же час серед підприємств, які займаються будівництвом завершених будівель та споруд, значно зменшили будівництво підприємства, що прокладають магістральні трубопроводи, лінії зв'язку та енергозабезпечення (на 26,4%) та зводять підприємства енергетики, добувної й обробної промисловості (на 15,1%). Підприємства, що будують дороги, скоротили обсяги робіт на 23,9%. Єдиною галуззю будівництва, де фіксувалося зростання, було будівництво будівель (на 3,7%), частка яких у загальному обсязі становить 47,7%. Це відбулось переважно за рахунок житлового будівництва, яке розвивалося завдяки високого попиту населення, а також розвитку іпотечного кредитування [22].

Через обмежене фінансування значно скоротилися обсяги робіт на об'єктах дорожнього господарства: магістральних автомобільних дорогах Київ-Одеса, Київ-Чоп та інших автомобільних шляхах, що вплинуло на загальне зменшення будівельних робіт.

Рис. 2.3. Приріст торгівлі у порівняних цінах кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року (Джерело: оперативна інформація Держкомстату)

Спадна динаміка в оптовій та роздрібній торгівлі пов'язана, по-перше, із скороченням кількості торговельних посередників, по-друге, зменшенням оптового продажу основних видів енергетичних матеріалів і продуктів переробки нафти, по-третє, зменшенням фізичних обсягів експорту. Крім того, падіння темпів торгівлі в кінці року спровоковано очікуваннями різкого зростання цін на природний газ. Внаслідок цього підприємства почали притримувати поставки своєї продукції, розраховуючи продати продукцію у новому році за більш високими цінами.

В сільському господарстві відбулося суттєве уповільнення темпів зростання валової доданої вартості з 2,3% за 11 місяців до 0,8% за рік, головним чином за рахунок скорочення рослинництва на 2,5%.

Темп приросту валової доданої вартості транспорту був найвищим серед усіх видів економічної діяльності і становив 8,1%. Це відбулось за рахунок, по-перше, призупинення тенденції падіння обсягів вантажообороту (темпи падіння за рік - 1,3%, у січні-листопаді -1,5%, у січні-жовтні - 2,2%, у січні-вересні - 3,7%), по-друге, продовження тенденції зростання пасажирообороту (темпи зростання за рік - 6,3%, у січні-листопаді - 6,3%, у січні-жовтні - 6,1%, у січні-вересні - 5,6%) [22].

Відносно позитивну динаміку розвитку мали інші види економічної діяльності, освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога темпи зростання валової доданої вартості в яких становили відповідно 8,8%, 4,5% та 3,9%. Це було зумовлено розширенням споживчого попиту внаслідок зростання реальних доходів населення на 19,8% за січень-листопад. Одночасно на збільшення валової доданої вартості в цих видах економічної діяльності вплинуло підвищення розміру мінімальної заробітної плати на 26,7% (з 262 грн. на 01.01.05 до 337 грн. на 01.09.05) з відповідним відновленням міжпосадових співвідношень в оплаті праці.

3. Підвищення фінансових показників розвитку економіки 2006 року як результат ефективного впливу фінансів на економіку України минулих років

Ситуація в макроекономічній сфері у III кварталі 2006 року характеризувалася продовженням тенденції до поступового прискорення темпів економічного зростання, сприятливою динамікою соціальних показників, помірним зростанням споживчих цін та покрашенням окремих характеристик зовнішньоекономічного сектору [23].

Визначальною ознакою розвитку економіки упродовж поточного року є неухильне зростання кумулятивних темпів збільшення реального ВВП - з 0.9% у січні до 6.2% за січень - вересень.

Рис. 3.1. Реальний ВВП, % до відповідного місяця минулого року

Прискорення економічного розвитку відбувалося в основному за рахунок приватного споживання, чому сприяло зростання реальних наявних доходів населення у січні-серпні 2006 р. на 18.9% при зменшенні рівня зареєстрованого безробіття за цей же період з 3.1% до 2.5%. Загальне економічне пожвавлення сприяло збільшенню середньої реальної заробітної плати за січень-серпень на 22% по відношенню до відповідного періоду минулого року.

Також одним з чинників позитивної динаміки ВВП було підвищення інвестиційної активності - приріст інвестицій в основний капітал за І півріччя 2006 р. становив 12.2%, а чистий притік прямих іноземних інвестицій за дев'ять місяців 2006 р. оцінено в 3.6 млрд. дол. США, що в 3.4 разу більше ніж в аналогічному періоді минулого року).

Рис. 3.2. Рівень безробіття та реальна середня заробітна плата (дефльована за ІСЦ), %

Позитивній динаміці економічного розвитку сприяло і покращення ситуації в зовнішньоекономічному секторі. Так, починаючи з червня 2006 р. експорт товарів зростав швидше, ніж імпорт. Як наслідок, від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу за підсумками січня - вересня скоротилося до 202 млн. дол. США, в той час як ще за підсумками травня воно становило 938 млн. дол. США. У вересні, як і впродовж чотирьох останніх місяців, сальдо фінансового рахунку було позитивним -- 724 млн. дол. США.

Рис. 3.3. Динаміка експорту та імпорту товарів

Зростання світового попиту та, відповідно, цін на метал стимулювали прискорення промислового виробництва - 5.5% за січень-вересень 2006 р. та, зокрема, металургії - 8.6%.

Рис. 3.4. ІСЦ та компоненти (річна зміна), %

Приріст споживчих цін за січень-вересень 2006 р. становив 5.9% (торік упродовж аналогічного періоду - 7.1%). Більшу частину року динаміка споживчих цін свідчила про тенденцію до поступового зниження інфляції. Так, якщо ще у лютому 12-місячпа плинна інфляція цін споживчого ринку (у розрахунку лютий 2006 р. до лютого 2005 р.) становила 10.6%, то у розрахунку серпень 2006 р. до серпня 2005 р її показник зменшився до 7.4%.

Однак, у вересні темп зростання споживчих цін виявився значно більшим (2%), ніж показник зростання в середньому за місяць, який спостерігався упродовж попередніх восьми місяців (0.47%). Головним чинником впливу на динаміку споживчої інфляції у поточному році є адміністративне регулювання тарифів на платні послуги. Зокрема, тарифи на житлово-комунальні послуги збільшилися з початку року на 45.1% (у вересні - на 9.1%), що зумовило загальне зростання вартості платних послуг з початку року - на 27.4% (у т.ч. упродовж вересня - на 5.9%) [23].

В умовах зростання адміністративно-регульованих тарифів на послуги позитивний вплив на цінову динаміку справляли:

зменшення обсягів експорту продовольчих товарів в Росію (що сприяло збільшенню пропозиції продовольства на внутрішньому ринку);

відсутність цінових шоків на ринках основних споживчих товарів; стабільність обмінного курсу гривні відносно долара США; помірна динаміка зростання грошових агрегатів;

прискорення темпів зростання депозитів населення, що сприяло відволіканню частини коштів громадян зі споживчого ринку (у І кварталі обсяг депозитів населення збільшився на 5.8%, у II - на 8.8%, у III - на 9.6%).

Водночас, окремі параметри макроекономічного розвитку продовжують викликати занепокоєння. Зокрема, це стосується погіршення фінансових результатів підприємств - у січні - серпні сума отриманих прибутків підприємств була лише на 10.4% більшою порівняно з аналогічним періодом минулого року, в той час як обсяг отриманих збитків виявився більшим в 1.4 разу.

Також зберігаються ризики в бюджетній сфері. Фіскальна політика лишається соціально-орієнтованою і такою, що не створює стимулів для збільшення інвестицій та розвитку виробництва. Видатки па соціальний захист та соціальне забезпечення залишалися в січні-серпні 2006 р. найбільшою статтею видатків і становили 25.8% від загального їх обсягу. Одночасно продовжує залишатися на високому рівні частка перерозподілу ВВП через зведений бюджет - відношення доходів зведеного бюджету до ВВП у січні - серпні 2006 р. становило 34.2%, що є найбільшим показником за останні п'ять років для даного періоду року. Зазначене формує ризики макроекономічного розбалансування та зростання бюджетного дефіциту, що може позначитися на окремих сегментах грошово-кредитного ринку.

Рис. 3.5. Динаміка основних монетарних показників протягом січня-вересня 2005 та 2006 років

Закріплення позитивних тенденцій макроекономічного розвитку зумовлювало збереження у III кварталі тенденції до покрашення основних характеристик розвитку монетарної сфери та сприяло збільшенню попиту на гроші з боку економічних агентів. Так, пожвавлення темпів зростання ВВП природно збільшувало потребу в грошах для обслуговування економічного обороту. Попит на гроші збільшувався і внаслідок триваючої тенденції до ремонетизації економіки (рівень монетизації економіки у січні - вересні 2006 р. збільшилася з 37.65% до 44.06%). Процесу демонетизації економіки сприяло певне пожвавлення фондового ринку, а також поступове відновлення ролі капіталомістких галузей (металургія, машинобудування) в структурі економічного зростання, що зумовлює більший попит на кредити з відповідним збільшенням потреби в платіжних засобах на одиницю ВВП. Відображення зростання попиту на гроші є збільшення грошової маси у січні-вересні на 21.0% (у III кварталі - на 9.6%) до 234.8 млрд. грн.

Як і в попередні роки, у 2006 р. на динаміку монетарних показників істотно впливали зміни у показниках платіжного балансу через відповідні зміни у попиті та пропозиції на валютному сегменті ринку. Однак, якщо у попередні роки це сприяло прискореному розширенню грошової пропозиції (темпи зростання грошової маси починаючи з 1999 р. майже щорічно перевищували 40%), то на початку 2006 р. дефіцит торгового балансу, який не повною мірою компенсувався припливом капіталу, зумовив уповільнення динаміки монетарних агрегатів. Це сприяло збалансуванню між товарними потоками та кількістю грошей в обігу.

Національний банк України і в подальшому проводитиме грошово-кредитну політику, спрямовану на забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Для цього здійснюватиметься регулювання грошової пропозиції через використання усього спектру монетарних інструментів та механізмів

Висновки

Фінанси - сукупність об'єктивно обумовлених економічних відносин з приводу обміну, розподілу і перерозподілу вартості створеного у суспільстві ВВП, формування, розподілу і використання фондів грошових коштів і нагромаджень у розпорядженні суб'єктів господарювання та держави, призначених для цілей розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних та ін потреб суспільства.

Вплив фінансів на суспільне виробництво здійснюється через: 1) забезпечення за допомогою фінансів джерел економічного розвитку; 2) через регламентування процесу формування фінансових ресурсів та їх використання за допомогою фін механізму.

Фінанси відіграють таку роль у ринковій економіці: 1) забезпечують розподіл ВВП та його перерозподіл між суб'єктами економічних відносин, галузями, регіонами, між соціальними верствами населення; 2) забезпечують задоволення фін потреб суб'єктів економічних відносин; 3) забезпечують кругообіг фін ресурсів та безперервність процесу відтворення: 4) впливають на інтереси суб'єктів, регулюють різні напрями соціально-економічного розвитку; 5) фінанси утворюють систему фінансових показників, які є індикатором економічного життя суспільства; 6) контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів. Фінанси впливають двояко: кількісно (характеризується пропорціями розподільного процесу) і якісно (характеризується впливом фінансів на матеріальні інтереси суб'єктів господарювання, через різні форми організації фінансових відносин.). Якісна сторона впливає на суспільний продукт і пов'язана з перетворенням фінансів в стимул розвитку економіки. Таке перетворення можливе, коли порядок формування прибутків, умови і принципи формування фондів, напрями їх використання, вдається тісно пов'язати з економічними інтересами суб'єктів господарювання.

Список використаної літератури

Размещено на Allbest.ru