У 2004 році стаціонарними і мобільними джерелами забруднення в атмосферу було викинуто 6,3 млн. тонн шкідливих речовин, або 134 кг на кожного жителя України. Найбільші викиди шкідливих речовин у Кривому Розі (446,0 тис. т), Маріуполі (418,9 тис. т), Донецьку (197,5 тис. т), Запоріжжі (151,9 тис. т). Три чверті усіх шкідливих викидів в атмосферу припадає на підприємства недержавної форми власності; на автомобільний, залізничний, водний та авіаційний транспорт -- 34 % сумарних забруднень повітря.

До таких підприємств також можуть бути застосовані підвищені ставки по датків, що забезпечуватимуть рівну з іншими суб'єктами господарської діяльності участь у формуванні доходів бюджету й одночасне додаткове покриття всього обсягу екологічного збитку.[12]

Також свою роль має відіграти збір за забруднення навколишнього середо вища, встановлений Законом України від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища". Цей платіж не виконує своїх функцій: суми, що надходять до бюджету, мізерно малі порівняно з заподіяними екологічними та економічними збитками. За результату ми роботи за 2005 рік до бюджету було сплачено лише 414,9 млн. грн.. збору за забруднення навколишнього середовища (0,5 % доходів бюджету). Коли суми збору перевищуватимуть чи (у гіршому випадку) дорівнюватимуть розмірам збитків, тоді можна говорити про виконання згаданим платежем своїх функцій.

Поки ж про це доводиться тільки мріяти. Ситуацію доцільно вирішити підвищенням нормативів збору і поліпшенням адміністрування цього платежу. Винуватці екологічного нещастя повинні стояти перед вибором: постійно сплачу вати до державного бюджету величезні суми збору чи принципово розв'язувати проблему викидів-скидань на своєму виробництві.

Однією з головних характеристик податкової системи будь-якої держави є рівень ставок. Урядом України на цей час уже порушується питання про зниження податкових ставок. З огляду на оперативність дій уряду можна припустити, що це відбудеться найближчим часом. Навесні 2005 року Кабінет Міністрів України виступив ініціатором зниження мита. Потім розпочалися дебати навколо спрощеної системи оподаткування, що закінчилися на користь бізнесу (спрощена система виявилася не така й проста; і тепер уже точаться роз мови про спрощення спрощеної системи оподатковування. Цей випадок -- прекрасний приклад того, як нормальна ідея може бути дискредитована бюрократичним апаратом). На черзі стоїть подальше зниження податкових ставок. Це може стосуватися насамперед ставок податку на додану вартість і ставок соціальних податків.

Зниження ставок стимулює підвищення ефективності виробництва. З-поміж держав СНД Україна, разом з Вірменією, Киргизстаном, Таджикистаном і Молдовою, має найвищу ставку ПДВ -- 20 % (найнижча у Казахстані -- 15 %). Крім того, прагнення уряду залучити до нашої країни іноземні інвестиції може викликати зниження ставки податку на прибуток.[11]

Як зауважують спеціалісти, не варто забувати про таке:

а) зниження ставок доцільно проводити тоді, коли суспільство звикло сплачувати податки. На цьому шляху ми робимо перші кроки і маємо перші успіхи. Рівень тонізації бізнесу знижується. У південно-східних регіонах бізнес починає сплачувати податки (там упродовж кількох років деякі підприємці взагалі не мали поняття про сплату податків). Свідченням цього є значне зростання податкових надходжень торік порівняно з 2004 роком зростання виробництва. Суб'єкти господарської діяльності Дніпропетровської, Запорізької, Харківської і Донець кої областей збільшили платежі до бюджетів усіх рівнів відповідно на 70, 67, 56 і 52 % при середньому показнику по Україні 45 %;

б) бюджет України на сьогодні уже має значне соціальне навантаження; одночасно дуже гостро стоїть питання розвитку бізнесу і збільшення виробництва. Тому доцільно зниження ставок починати з податків, що сплачуються саме юридичними особами;

в) зниження ставок не повинно супроводжуватися розширенням пільг. Вони послабляють розвиток потужного бізнесу й удосконалення виробництва, дають змогу наживатися за рахунок населення й малого бізнесу і відучать сплачувати податки, ділитися доходами із суспільством;

г) податкові ставки є могутнім і зручним інструментом регулювання потоку фіскальних надходжень, який не змінює при цьому самого механізму нарахування податків;

д) пільги повинні запроваджуватися у виняткових випадках і мати загальнодержавне поширення (не в рамках визначених територій чи на адресу конкретного суб'єкта господарювання);

є) пільги не можуть запроваджуватися як доповнення до бюджету під час його обговорення; застосування пільг, боротьба за їх впровадження завжди пов'язані з лобіюванням, порушенням законодавства і збільшенням витрат бюджету, не кажучи вже про зниження надходжень до бюджету;

є) ЄС, куди ми так прагнемо, виступає проти широкого застосування пільг, у тому числі з метою залучення іноземних інвестицій.

Регулюванням ставок неможливо вирішити всі питання щодо стягнення по датків. Бізнесмени України разом з Держпідприємництвом та ДПАУ 8 вересня 2005 року провели Всеукраїнські збори "Сучасна податкова політика: від тиску до зацікавленості", на яких була представлена Концепція реформування податкової системи України (автори В. Лановий, М. Катеринчук, К. Ляпіна, А. Пасхавер та інші). Ґрунтовний і лаконічний критичний аналіз чинної системи оподат ковування і водночас односторонні пропозиції щодо удосконалення: головний наголос зроблено на зниження податкових ставок.

За такого підходу бюджет може залишитися без податків, держава -- без конкретних важелів впливу на виробництво і споживання, а населення й суб'єкти господарської діяльності -- без зацікавленості у сплаті передбачених законодавством обов'язкових платежів.

Удосконалення податкової системи не обмежується роботою над поліпшенням податкового законодавства і методології адміністрування податків. Важливими питаннями лишаються організація роботи державної податкової служби за функціональною ознакою, створення інтегрованої інформаційної системи, поліпшення обслуговування платників податків, надання й обробки податкової звітності. Над цими завданнями у рамках Проекту модернізації державної податкової служби працюють усі підрозділи ДПА України.[15]

Рішення про організацію роботи за функціональною ознакою було прийнято з огляду на вітчизняний і закордонний досвід роботи. Такою є практика більшості країн Європи, хоч існують держави, де робота фіскальної служби організована за податковим принципом (наприклад, Франція). З цією метою були досконально проаналізовані й описані основні функції (усього їх 18--19), у тому числі реєстрація платників податків, обробка податкової звітності і платежів, облік платежів, податковий аудит, погашення податкового боргу, апеляції платників податків, вирішення справ у господарських судах за участю органів державної податкової служби, розробка проектів нормативно-правових актів і впровадження законодавства, управління персоналом, внутрішній контроль, антикорупційна діяльність, функціонування управлінської інформаційної системи та інше.

По кожному із зазначених напрямків ведеться напружена робота, оскільки модернізація у конкретному випадку означає відповідність технології організації роботи сучасному рівню вимог і в такий спосіб є безупинним процесом.

Зокрема яскравим прикладом якісного зрушення у виконанні і змісті функції "обслуговування платників податків" є створення Інформаційно-довідкового центру. Було вивчено передовий досвід західних країн (Нідерланди, Данія, Швеція, Іспанія, США та інших), встановлено тісне співробітництво з ЮТА (внутрішньо європейською організацією податкових адміністрацій) та оформлено членство в ній, керівництвом ДПАУ виділено відповідні площі і встановлено чіткі терміни реалізації цього проекту.

У рамках зазначених термінів треба буде виконати проектні й ремонтно-будівельні роботи, провести тендерну закупівлю основного виконавця та погодити це в часі з постачанням меблів по лінії матеріально-технічної допомоги Євросоюзу і спеціального технічного устаткування, підготовкою висококваліфікованих кадрів.[14]

Передбачається, що чисельність персоналу Центру збільшуватиметься пос тупово, в міру зростання навантаження, і загалом не перевищить 180 чоловік; на далі будуть створені аналогічні центри в інших найбільших містах України. Ця мережа буде оформлена в єдину технічну систему: при зайнятості центрального офісу відповідь на питання може бути надано будь-яким іншим центром. Усі дзвінки будуть безкоштовні і без додаткових витрат з боку ДПАУ, чим вигідно вирізняється наш вітчизняний проект з-поміж закордонних.

Таких реформаторських проектів і робіт державною податковою службою на цей час провадиться й реалізується багато.

Висновок

В Україні у зв'язку з відсутністю вітчизняного досвіду побудови податкової системи, яка б відповідала вимогам ринкової економіки, та наукового забезпечення переходу країни до економіки ринкового типу, діюча податкова система не виконує в повній мірі притаманних їй функцій крім фіскальної.

Основними недоліками чинної податкової системи є: можливість ухиляння від сплати податків, відсутність цілісної концепції побудови податкової системи, фіскальний ухил, сприяння розширенню тіньового сектора економіки, низький ступінь збирання податків, невідповідність порядку нарахування податків суті об'єктів оподаткування, необхідність повернення сплачених авансових податкових платежів в умовах гострого дефіциту бюджету, стрімке зниження обсягів податкових надходжень до Державного бюджету України. Проведений аналіз засвідчив безперспективність чинної системи оподаткування і необхідність її реформування з використанням методів більш активного впливу держави на ці процеси.

У найближчі десять років перед Україною постає надзвичайно важлива проб лема щодо часткового подолання економічного відставання від середньоєвропейського рівня. Аби створити необхідні економічні умови для вступу до Євросоюзу треба, зокрема, здійснити комплекс заходів стосовно детінізації української економіки за допомогою важелів державного регулювання, головним із яких є зміна податкового законодавства, що приведе до зменшення податкового тиску як на економіку загалом, так і на окремого громадянина. Проте цей шлях не можливо здійснити без створення функціональної податкової системи, головною метою якої є забезпечення реалізації пріоритетів національного розвитку. Створення функціональної податкової системи можливе за рахунок правильного ціле покладання щодо економічного розвитку.

Використана література

Размещено на Allbest.ru