Таблиця 3.2 - Оцінка динаміки обороту роздрібної торгівлі

Таблиця 3.3 - Оцінка динаміки абсолютної величини податку на додану вартість (сплаченої)

Таблиця 3.4 - Оцінка динаміки абсолютної величини податку на додану вартість (нарахованої)

Таблиця 3.5 - Оцінка динаміки боргу по податку на додану вартість

За кожним макроекономічним показником побудуємо діаграми рівнів ряду (рисунки 3.1-3.4).

Рисунок 3.1 - Графік динаміки обороту роздрібної торгівлі

Рисунок 3.2 - Графік динаміки абсолютної величини податку на додану вартість (сплаченої)

Рисунок 3.3 - Графік динаміки абсолютної величини податку на додану вартість (нарахованої)

Рисунок 3.4 - Графік динаміки боргу по податку на додану вартість

Для порівняння динаміки окремих макроекономічних показників складемо таблицю 3.6 та побудуємо діаграми 3.5 і 3.6.

Таблиця 3.6 - Порівняльний аналіз базисних темпів зростання

Рисунок 3.5 - Діаграма коефіцієнтів зростання

Рисунок 3.6 - Діаграма порівняння середніх значень коефіцієнтів зростання макроекономічних показників

Проведемо аналіз розрахованих показників.

Розглянемо динаміку обороту роздрібної торгівлі. З таблиці 3.2 бачимо, що протягом досліджуваного періоду виробництво послуг зросло на 560,1,6 млн. грн. або 52,21%, тобто народне господарство нарощує обсяги діяльності. Також слід відзначити, що з роками інтенсивність зростання показника збільшувалась, про що говорять зростаючі значення ланцюгових показників: якщо в 2000 році приріст склав 198,5 млн. грн. (18,50%), то в 2001 - 18,2 млн. грн. (1,43%), а в 2002 - 33,14 млн. грн. (10,76%). В цілому можна сказати, що даний макроекономічний показник протягом досліджуваного періоду зростав з середнім річним приростом у 140,025 млн. грн., або 13,05%.

Абсолютна величина податку на додану вартість (сплата) також збільшилася. В період з 1999 по 2003 роки цей показник збільшився на 240,66 млн. грн. або 15,87%. Як видно з рисунку 2, зростання цього показника відбувалося непланомірно: по-перше, в 2001 році було зафіксовано збільшення суми податку на додану вартість (сплаченої) на 23,8 млн. грн. або 14,46%; по-друге, щорічні ланцюгові темпи приросту не рівні між собою, що також вказує на нерівномірний розвиток показника. В середньому за рік суми податку на додану вартість збільшуються на 15,86%, що становить 32,96 млн. грн. таким чином, можна зробити висновок про тенденцію до поступового збільшення надходжень по податку на додану вартість, що призводить до зміцнення виробничого потенціалу народного потенціалу.

Аналогічна тенденція прослідковується по показниках нарахованого податку на додану вартість та податкового боргу, оскільки ці показники тісно пов'язані між собою і залежать один від одного.

Проведемо порівняльний аналіз показників.

З діаграми коефіцієнтів зростання, розрахованих за базисною схемою можна побачити, що:

темпи зростання обороту роздрібної торгівлі залишалися практично незмінними, але були більше 1 (таблиця 3.6);

величина сплати та нарахування по податку на додану вартість поступово збільшується;

податковий борг по податку на додану вартість коливається, але має в цілому тенденцію до зменшення.

Якщо порівнювати темпи динаміки обороту роздрібної торгівлі та сплати податку на додану вартість, то видно, що на даний період часу темпи зросту першого показника більше за другий. Це може бути викликане: 1) ухиленням від сплати податків; 2) застосування схем мінімізації сплати податку на додану вартість; 3) існуванням недосконалого законодавства стосовно справляння податку на додану вартість.

Висновки

В роботі були розглянуті основні методи та інструменти державного регулювання економіки. Видно, що в арсеналі держави мається широкий набір засобів та методів регулювання економіки, від регулювання економічного законодавства, встановлюючи тим самим правила поведінки економічних агентів, до впливу на грошовий ринок за допомогою політики облікової ставки. Однозначно визначити, де знаходиться грань між цивілізованим регулюванням економіки та грубим втручанням в ринкові механізми на сьогоднішній день дуже важко. Недарма на цій рахунок існує багато думок, деякі з них були розглянуті вище. З великою впевненістю можна лише зробити висновок в тому, що державне регулювання економіки необхідно і обговорювати потрібно лише міру державного втручання та його методи. Найбільш вірним принципом тут буде наступний - конкуренція повинна забезпечуватись там де тільки, можливо, регулююче втручання держави - всюди, необхідно.

Рівновага в економічній системі, що встановлюється на основі ринкового самонастроювання економіки, може супроводжуватися високим рівнем безробіття або надмірною інфляцією. Оскільки найбільше болісно інфляція й безробіття позначаються в періоди економічних криз, то політикові, спрямовану на макроекономічну стабілізацію, можна визначити як діяльність уряду по згладжуванню промислових циклів.

Головні інструменти в рішенні цього завдання - фіскальна й грошова політика. Хоча багато теоретиків, наприклад монетаристи, висловлюють сумніву в можливості держави вивести економіку на більше оптимальний рівноважний рівень шляхом втручання його в економічну ситуацію, однак будь-який уряд так чи інакше проводить грошову й фіскальну політику. Які б не були наслідки, саме по собі балансування бюджету не відбувається, на обсяг грошей в обігу також впливають дії уряду.

Відповідно до загальних рекомендацій, для проведення політики стабілізації необхідно збільшувати державні витрати й зменшувати податки для стимулювання витрат приватного сектора в періоди високого безробіття або відповідно скорочувати державні витрати й підвищувати податки для того, щоб скорочував витрати приватний сектор у періоди, коли суспільство найбільше турбує інфляція. Поліпшують або погіршують ситуацію ті або інші дії уряду, доводиться судити по наслідках.

Також, підведемо підсумок стосовно проведення фінансової політики. Напрямки фінансової політики залежать від економічного стану країни. Кризове положення економіки визначає фінансову політику, спрямовану, з однієї сторони на припинення спаду виробництва й на стимулювання виробництва (наприклад, у вигляді окремих податкових пільг виробникам), на мобілізацію фінансових ресурсів з метою їхнього ефективного вкладення в окремі галузі економіки, а з іншого боку - на стримування всіх соціальних програм, скорочення витрат на оборону й т.д. Відповідно, при переході економіки в інший стан міняються напрямки фінансової політики.

Правильність обраної фінансової політики, безсумнівно, залежить від критичної оцінки складної в країні економічної ситуації, від дотримання “золотого правила” економічної теорії - при розробці прогнозів і рекомендацій оцінювати економічну ситуацію в країні такий, яка вона є, а не такий, який її хотілося б бачити. Це тим більше важливо, оскільки загальною тенденцією розвитку є посилення ролі уряду в регулюванні національної економіки через фінансову систему, а саме - витрати держави на програми по соціальному забезпеченню, на підтримку середнього рівня доходів, на охорону здоров'я, утворення та інш.

Для сьогоднішньої України, в період переходу до ринку, особливо важливо державне регулювання. Після десятиріч тотального диктату держави в економіці, висловлюються думки про повну відмову від державного втручання в економіку. Напевно, вірне рішення, як завжди, десь посередині. Саме тому, для України важливий світовий досвід державного регулювання економіки, який потрібно вивчати.

Список використаної літератури

1. "Международные валютно-кредитные и финансовые отношения" - под ред. Красавиной Л.Н. / 1994

2. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. М.: АО «Финсатинформ», 1995.

3. Баликоев В.З. Общая экономическая теория: Учеб. пособие. Новосибирск: ТОО «ЮКЭА», НПК «Модус», 1996.

4. Бильчак В.С., Захаров В.Ф. Региональная экономика: Монография Под ред. В.С. Бильчака. Калининград: Янтар. сказ, 1998.

5. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997. - 383 с.

6. Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроэкономика: Учебник / Общая редакция Л.С. Тарасевича. Изд. 2-е, перераб и доп. - С-Пб.: Изд-во СПбГУЕФ, 2001. - 719 с.

7. Гелбронер Р., Лестер Т. Економіка для всіх. - Львів: Просвіта, 1995. - 271 с.

8. Деньги, кредит, банки: Учебник Под ред. О.И. Лаврушина. М.: Финансы и статистика, 1998.

9. Дерев'янко О.Г. Фінансово-кредитний механізм в системі стратегічного управління // Фінанси України. - 2003. - № 7. - С.28-34.

10. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Макроэкономика / Пер. с англ. - С-Пб.: Литера плюс, 1998. - 405 с.

11. Евстигнеев В. Денежная эмиссия и переходная экономика Вопросы экономики. 2003. №10.

12. Камаев В.Д. и др. Экономическая теория: Учебник. М.: Гуманит. изд. центр «Владос», 1998.

13. Квартальний щорічник. - 2004. - № 1. - 92 с.

14. Козырев В.М. Основы современной экономики: Учебник. М.: Финансы и статистика, 1998.

15. Колдра В. Основні завдання фінансової діяльності і вимоги до управління фінансами підприємства в умовах ринку // Соціально-економічні дослідження в перехідний до період: Щорічник наукових праць. Вип. ІІ. - Львів: Інститут регіональних досліджень, 1997. - С.397 - 404.

16. Крупка М.І. Фінансово-економічні аспекти розвитку малого підприємництва в Україні // Фінанси України. - 2003. - № 5. - С.72 -78.

17. Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. - Львів: Світ, 1995. - 328 с.

18. Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика. М.,2003.

19. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. М.: Дело, Вита-Пресс, 1996.

20. Мельник А.Ф., Мовчан Л.М., Полякова Т.Є, Попович Т.М. Практикум з прогнозування і державного регулювання економічного та соціального розвитку: Навч. посібник / За ред. проф. А.Ф. Мельник. - К.: ІСДО, 1995. - 256 с.

21. Менкью Н.Г. Макроэкономика. Пер. с англ. - М.: Изд-во МГУ, 1998.-736с.

22. Митяев Д., Батчиков С.К реформированию системы государственных финансов Российский экономический журнал. 1997. №9.

23. Михасюк І.Р., Янків М.Д., Залога З.М., Сажинець С.Й. Регіональна економіка / За ред. проф. І.Р. Михасюка. - Львів: Українські технології, 1998. 240 с.

24. Мортиков В. Грошово-кредитна сфера і зайнятість // економіка України. - 2002. - № 7. - 88-91.

25. Основы экономической теории: Учеб. пособие / Под ред. В.Д. Камаева. М: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1996.

26. Послання Президента України до Верховної Ради України від 15.04.2004

27. Радіонова І.Ф. Макроекономіка і економічна політика. Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Таксон, 2000.- 256с.

28. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 496 с.

29. Самуелсон Н.А., Нордгауз В.Д. Макроекономіка: Пер. з англ. - К.: Основи, 1999.

30. Сенчагов В. Денежная масса и факторы ее формирования Вопросы экономики. 1997. №10.

31. Симоненко Л.І. Інвестиційний процес в Україні в умовах перехідної економіки // Фінінси України. - 1998. - № 5. - С.112 - 115.

32. Т.М. Баранова, Ю.П. Адаменко, И.Н. Люкевич «Некоторые вопросы валютного регулирования и валютного контроля при проведении расчетов по экспорту, импорту работ и услуг» / «Деньги и кредит», №10, 2004

33. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997.

34. Формирование совокупного предложения ЭКО. 2003. 5.

35. Чернявская Г. Национальное счетоводство в экономической статистике развитых стран Российский экономический журнал. 1993. №9.

36. Шишкин А.Ф. Экономическая теория: Учебник. М.: Гуманит. изд. центр «Владос», 1996. Кн. 1.

Размещено на Allbest.ru