У процесі реалізації поточної Стратегії допомоги Україні Рада директорів ЄБРР схвалила такі документи: Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва, Проект збереження біологічного розмаїття в Азово-Чорноморському екологічному коридорі (грант Глобального екологічного фонду -- ГЕФ), Проект з водопостачання та водовідведення у місті Львові, Програмну системну позику, Проект, спрямований на боротьбу з туберкульозом і ВІЛ/СНІДом, та контроль за цими процесами, Позику на розвиток приватного сектору, Проект "Україна -- розвиток через Інтернет" та Проект видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості й проект статистики. Відбулися переговори між Україною та Світовим банком щодо проекту статистики. Триває праця над ПСП III, і вже досягнуті орієнтовні показники. Отримання ПСП III можливе у 2005 фінансовому році.

Наприкінці реалізації поточної Стратегії допомоги Україні окремі вищезазначені проекти перебуватимуть на різних етапах підготовки. Передбачається, що проекти муніципального розвитку та фінансів буде подано на розгляд Ради директорів ЄБРР у 2004 фінансовому році. Проект управління реформою соціальної допомоги готується до подання у 2005 фінансовому році. Таким чином, розв'язання питання більшості кредитів буде завершено з майже однорічним запізненням. Кілька проектів не буде реалізовано. Проект реабілітації та розширення теплопостачання міста Севастополя анульовано після схвалення Радою директорів ЄБРР внаслідок відмови від його ратифікації місцевою радою. Проекти реформи державного управління та Фонду передекспортних гарантій були анульовані, коли з'ясували, що немає можливостей досягнення успіху. Підготовку системної позики для соціального сектору, передбачуваної на 2003 фінансовий рік, не розпочинали, бо дійшли висновку, що немає потреби у додатковій системній операції в соціальній сфері у разі впровадження операцій Програмної системної позики. Підготовку Проекту структурної перебудови вугільної промисловості (2001 фінансовий рік) було анульовано внаслідок зміни пріоритетів уряду. ЄБРР започаткував Дослідження вугільної промисловості, яке здійснюється з метою досягнення загальнонаціональної згоди щодо напрямів реформування вугільного сектору. Робота над Проектом боротьби із забрудненням довкілля, запланована на 2003 фінансовий рік, не розпочалася через брак прогресу у розвитку потенціалу установ, які працюють над питаннями охорони довкілля.

Проходження і виконання проектів в Україні ЄБРР вважає проблематичним, хоча питання вирішується простіше за умови системних операцій. Затримки, як правило, зумовлюються реальними темпами реалізації програми уряду, які відрізняються від початкових сподівань. У майбутньому можна посилити гнучкість програми допомоги, аби поліпшити її узгодження з темпами реалізації програми реформ, долучивши до структури Стратегії допомоги Україні оптимістичний сценарій, що дасть змогу належно визначати періоди, упродовж яких темпи реформ були вищими.

Необхідно вжити заходів щодо зменшення часу, який витрачається на підготовку та виконання інвестиційних проектів для забезпечення своєчасного отримання технічної допомоги та інвестицій, потрібних для підтримання стратегічних ініціатив у рамках Стратегії допомоги Україні. До чинників, які можуть впливати на затримки, належать:

-- обмежені технічні можливості сторін;

-- відсутність адекватної інституційної бази, необхідної для підтримки проектів;

-- зміни у почутті причетності до проектів працівників органів влади, зумовлені їхньою ротацією;

-- конфлікт інтересів осіб і груп, пов'язаних із виконанням проектів.

Представництво ЄБРР в Україні здійснило дослідження політичних та економічних чинників, які впливають на підготовку та ратифікацію проектів. На підставі цього дослідження розроблено критерії (контрольний перелік) політичної здійсненності проектів з метою проведення попередньої перевірки проектів, перед тим, як долучити їх до Стратегії допомоги Україні й розпочинати роботу з їх підготовки. На думку ЄБРР, це повинно бути вимогою до всіх проектів -- здійснення ретельної попередньої оцінки наявності необхідної інституційної бази -- прав власності, відповідного законодавства, технічних засобів тощо.

Серія програмних системних позик ознаменувала докорінну зміну в діалозі між Світовим банком і урядом України: зросла його якість, відповідальність за причетність до вирішуваних проблем та послідовність дій. Для обох сторін стала зрозумілішою природа проблем, які стоять перед Україною, шляхи їх можливого подолання, наявність обмежень політичного й економічного характеру і методи співпраці уряду та Банку над реалізацією прийнятих рішень. Крім того, схема такої операції дуже добре узгоджується з поточною політичною ситуацією в Україні, а саме:

-- отримані в рамках зазначеного тематичного підходу результати допомагали розробляти й впроваджувати галузеві плани дій ПСП і надалі зосереджуватися на тематичних питаннях;

-- орієнтація на результати у виконанні програми уряду виявилася ефективною і її необхідно використовувати й надалі. Проте такий підхід потребує ретельної підготовки стратегії досягнення цих результатів і забезпечення надання Світовим банком чи іншими донорами необхідної технічної допомоги;

-- узгодження з програмою уряду та зміна термінології (заміна умов надання позики орієнтовними показниками) дали змогу посилити відповідальність за причетність до проектів Банку;

-- підготовка та обговорення ПСП сприяли формуванню потужних технічних команд сторін-учасниць;

-- зосередження тематичних питань в одній комплексній програмі дало змогу краще зрозуміти зв'язки між ними та встановити їх пріоритетність. Комплексна середиьострокова програма системних позик із встановленням конкретних очікуваних результатів на час її завершення дає Україні можливість відстежувати її поступ до ринкової економіки.

2.3 Стратегія допомоги ЄБРР Україні на 2004 - 2007 роки

банк реконструкція розвиток кредит фінансування

Стратегія допомоги ЄБРР Україні на період 2004--2007 років ґрунтується на досвіді останніх років та на аналізі різних варіантів подальшого поступу у реформуванні в Україні.

Упродовж наступного чотирирічного періоду в Україні відбудуться важливі події, які визначать політичну й соціальну еволюцію країни та місце, яке вона посідатиме у світі. Як зазначалося вище, на нашу державу упродовж періоду наступної Стратегії допомоги Україні чекають нові завдання й можливості як у внутрішній діяльності (внаслідок наступних президентських виборів та очікуваних змін у внутрішній політиці і ставленні до реформ), так і в міжнародній (з огляду на нову ситуацію, зумовлену розширенням ЄС, та зміну міжнародної ситуації загалом).

Мета пропонованої стратегії -- підтримати європейський вибір України, забезпечуючи інституційний розвиток, що стимулюватиме створення сприятливого для підприємницької діяльності середовища та ширшого залучення громадськості до роботи органів влади, а також дбайливішого реагування владних структур на потреби населення. У цій стратегії, як і в попередніх, наголошується на потребі формування європейських принципів як згори -- за допомогою реформування інституцій і політики, так і знизу -- шляхом зміцнення фундаменту громадянського суспільства та відповідного посилення підзвітності посадових осіб державних органів. Пропонована стратегія орієнтована на результати: вона спрямована на підтримку довгострокових цілей програми уряду і встановлює чіткі й водночас зручні для моніторингу проміжні результати та пов'язані із зазначеними цілями кількісні показники. Обсяг фінансової допомоги та конкретний зміст кредитних і некредитних програм будуть жорстко прив'язані до спроможності уряду України виконувати відповідні орієнтовні показники.

Пропонована стратегія враховує реальні умови політичного періоду в найближчому майбутньому та в середньостроковій перспективі. Зважаючи на обмежені можливості для нових реформаторських ініціатив у період до президентських виборів, у Стратегії приділено значну увагу успішній реалізації реформ, які уже започатковано та погоджено в контексті ПСП II, а також заходам, спрямованим на посилення ролі громадянського суспільства. Однак ця стратегія передбачає можливість переходу до оптимістичного сценарію кредитування після виборів, грунтуючись на спроможності України скористатися рушійною силою реформ і досягти істотних успіхів у реформуванні енергетичного, фінансового та соціального секторів.

Пропонована допомога пов'язана з максимізацією зусиль уряду та ресурсів ЄБРР, які спрямовуються на досягнення проміжних цілей. Отож під час розроблення програми допомоги (як кредитної, так і некредитної) враховувалися такі міркування:

-- нові кредитні та некредитні операції підтримуватимуть упровадження програми поліпшення функціонування ринкових інституцій у різних секторах. Головним засобом прямої підтримки бюджету й надалі буде серія Програмних системних позик, за допомогою яких надається допомога у реалізації програми уряду в частині виконання відповідних інституційних орієнтовних показників, що є передумовою досягнення зазначених вище цілей. Як і раніше, у центрі уваги Програмної системної позики -- поліпшення ситуації у п'ятьох тематично широких сферах, а саме: (І) фінансової дисципліни, (П) прав власності, (III) зміцнення та спрощення регулятивної бази, (IV) управління державними ресурсами, (V) соціальної та екологічної стабільності. Орієнтовні показники, навколо яких будуватиметься серія Програмних системних позик, є індикаторами, узгодженими урядом України та Банком для оцінки результатів;

-- окремі інвестиційні проекти та некредитні операції вирішуватимуть питання інституційних "вузьких місць" і зміцнення організаційно-технічного й кадрового потенціалу у сферах, важливих для досягнення зазначених вище цілей уряду України та базуватимуться на відносних перевагах ЄБРР;

-- некредитні операції більшою мірою націлюватимуться на посилення інституційного та кадрового потенціалу і здійснюватимуться у співпраці з урядом України та різними установами, максимально посилюючи співпрацю з донорами.

-- ЄБРР і надалі розглядатиме заходи з розбудови громадянського суспільства як основний стрижень своєї стратегії, розуміючи важливу роль громадських організацій у забезпеченні оперативнішого реагування державних органів на потреби суспільства, яке базується на ринкових засадах і надає громадянам рівні можливості, та у підвищенні підзвітності органів влади усіх рівнів.

Зважаючи на зорієнтованість програми кредитування на результати, можна очікувати, що обсяг кредитування залежатиме від успішності досягнення урядом України вищезазначених цілей, а також від підвищення його спроможності забезпечувати проходження та упровадження позик ЄБРР. Відповідно до базового сценарію загальна сума нових зобов'язань МБРР може сягнути 2,4 млрд. дол. США упродовж 2004--2007 фінансових років. Підтримка бюджету надаватиметься у формі серії однотраншевих Програмних системних позик (одна операція на суму 250 млн. дол. США у 2004 фінансовому році та до трьох операцій на суму 300 млн. дол. США кожна у 2005, 2006, 2007 фінансових роках) залежно від виконання відповідних орієнтовних показників прогресу у досягненні результатів, які аналізувалися вище. Як і раніше, позики із серії Програмних системних позик, хоча їх надання і здійснюватиметься приблизно з однорічним інтервалом, виплачуватимуться лише після виконання відповідних орієнтовних показників. Отож доступ до ресурсів ЄБРР на підтримку бюджету повністю залежатиме від показників діяльності та досягнутих результатів.

Враховуючи середньострокові макроекономічні прогнози, уряд України повідомив, що хотів би збільшити загальну суму запозичень від ЄБРР, аби полегшити вчасне рефінансування боргових зобов'язань, термін сплати яких припадає на кілька наступних років. Хоч нині Україна й має доступ до ринків єврооблігацій, умови цього фінансування -- з короткими строками погашення та вищими спредами -- менш вигідні, ніж запозичення від ЄБРР. Подальші кредити ЄБРР зменшать навантаження на бюджет, зумовлене обслуговуванням зовнішнього боргу, вивільняючи в такий спосіб ресурси для реалізації кількох реформаторських ініціатив. Спроможність України використати ресурси ЄБРР протягом трьох минулих років виявилася меншою, ніж очікувалося, особливо зважаючи на довший термін виконання орієнтовних показників, що лежать в основі серії Програмних системних позик, та на постійні ускладнення, пов'язані з процедурами схвалення інвестиційних проектів.

ЄБРР пропонує, щоб загальний обсяг кредитування упродовж періоду наступної Стратегії допомоги Україні передбачав можливий оптимістичний сценарій, який пов'язуватиметься з прискореним досягненням узгоджених орієнтовних показників, а також з істотним спрощенням процедур уряду. Зважаючи на календар політичних подій, є підстави сподіватися на можливість реалізації згаданого оптимістичного сценарію на початку 2005 календарного року. Пропонований обсяг кредитування, за оптимістичним сценарієм, зросте до 3,0 млрд. дол. США. Оптимістичний сценарій буде докладно обговорено в оновленому варіанті Стратегії допомоги Україні, який має бути подано на розгляд Ради директорів Банку на початку 2006 фінансового року.

За песимістичного сценарію загальмується виконання інституційних реформ і стане нереальним досягнення основних цілей Стратегії допомоги Україні. За таких умов кредитування МБРР буде істотно скорочене та обмежене тими сферами, де політичний діалог не зазнаватиме негативного впливу загальної несприятливої ситуації, загальна сума чистого боргу перед МБРР не зросте. Індикативні сценарії надання позик на 2004--2007 роки наведено в таблиці.

Під час упровадження Стратегії допомоги Україні найвищий пріоритет надаватиметься виконанню в повному обсязі нині здійснюваних програм, особливо тих, які недавно набули чинності. Передбачається, що такі з них, як Проект Фонду соціальних інвестицій, Проект здійснення контролю за туберкульозом і СНІДом, Проект розвитку приватного сектору, Програма модернізації державної податкової служби, Проект видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвитку системи кадастру і Проект "Україна -- розвиток через Інтернет" дадуть змогу мати істотні зрушення в основних напрямах реформ і досягти соціальної злагоди.

2.4 Процедура отримання кредиту ЄБРР в Україні