Аналіз системи оподаткування зарубіжних країн
Розгляд сутності та особливостей системи оподаткування. Дослідження теоретичних аспектів оподатковування в зарубіжних країнах та розробка шляхів вдосконалення системи оподаткування в Україні з урахуванням сучасного передового досвіду зарубіжних країн.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.03.2012 |
| Размер файла | 56,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
-- особисте прибуткове обкладання характеризується несправедливістю розподілу податкового тягаря, яке полягає в тому, що нерідко однаковий рівень доходів супроводжується неоднаковим рівнем оподаткування;
-- велика різниця в ставках особистого прибуткового обкладання і обкладання компаній стимулює останніх до прийняття рішень про інкорпорацію за податковими причинами. Дискримінація дивідендів призводить до того, що нові інвестиції краще фінансувати за рахунок позикових коштів;
-- оподаткування компаній стимулює їхні інвестиції та перебудову не з економічних, а з податкових причин. Це негативно позначається на якості капіталовкладень та розподілі обмежених ресурсів.
Загалом зарубіжні фахівці вважають основними вадами податкових систем їхню складність, невпорядкованість та надмірність податкових ставок.
Зважаючи на те, що ефективність оподаткування значною мірою залежить від рівня контролю за сплатою податків, слід відразу зазначити, що в окремих країнах податкова служба суттєво відрізняється як за організаційною структурою, так і за рівнем адміністративної відповідальності. У переважній більшості країн, як правило, податкова адміністрація (відомство) є складовою міністерств фінансів, що не виключає певної автономності в здійсненні нею своїх функцій. Спільним є й те, що податкові інспекції в розвинутих країнах побудовані за територіальною ознакою.
Водночас привертає увагу посилення контролю за діяльністю безпосередньо податкових органів. Так, у США в 1988 р. був прийнятий спеціальний "Біль про права платника податків", який спрямований насамперед на захист інтересів тих платників податків, які в зв'язку з непомірними вимогами з боку податкових органів постають перед необхідністю продажу свого житла чи сімейного бізнесу. Правила, що передбачені цим документом, не звільняють платника податків від необхідності доводити в разі потреби свою невинність, однак вони дають змогу продовжити час, протягом якого платник може оскаржити дії місцевих податкових органів або погасити заборгованість за платежами. Нові правила передбачають також під час ревізії можливість заміни платника податку у разі його відсутності довіреною особою або бухгалтером, та проведення відео- або звукозапису усієї процедури ревізії.
У Франції прийнята Хартія прав та обов'язків платника податку, яка надається кожному з них, де також суттєво розширений перелік гарантій, що забезпечуються законодавчими та нормативними актами при перевірці платників. Цікаво зазначити, якщо у більшості країн є лише одна -- через суд -- можливість оскаржити пред'явлену до сплати податкову суму, то у Франції передбачена ще й додаткова -- попередня рекламація податковим органам у разі необґрунтованого, на думку платника, визначення розміру платежу, яку він може подати вищестоящій інстанції до початку терміну сплати платежу. Є дві переваги такого порядку. З одного боку, в разі доведеної необґрунтованості дій податкових органів є можливість оперативно вирішити питання, не звертаючись до суду, з другого, -- в разі об'єктивних дій податківців підвищується можливість Прискореного та кваліфікованого розгляду справи в суді. Саме цим порядком пояснюється незначна кількість касаційних скарг у судових органах Франції. Цікавими є й інші заходи щодо суттєвого скорочення формальностей у регулюванні суперечок та прискоренні їх вирішення. Це торкається відміни обмежень щодо рангу особи, яка має право підпису позову, спрощення порядку повернення неправильно стягненої суми платежу за прямими податками, а також подачі рекламації.
Важливою функцією податкових органів є роз'яснення громадянам суті законодавства в сфері оподаткування та порядку дій податкової системи. У багатьох країнах широко використовуються різні форми роз'яснювальної роботи, зростає кількість прийомних і консультаційних пунктів у податкових центрах та інших службах податкових органів, діє розгалужена мережа телефонних довідкових служб, утворюються консультаційні та інформаційні пункти в меріях, громадських організаціях, великими тиражами виходять брошури, довідники, огляди податкового законодавства.
Наведені приклади свідчать про те, яке велике значення мають у зарубіжних країнах проблеми урегульованості взаємовідносин платника податку з податковими органами, що, насамкінець, є головним фактором ефективності всієї системи оподаткування.
Таким чином, підсумовуючи результати аналізу формування податкових систем у різних країнах та визначаючи їхнє значення для України, можна дійти основного висновку, що проблема вдосконалення податкових систем постала не лише перед країнами з перехідною економікою, а й перед розвинутими державами. Вона об'єктивна й визначається необхідністю державного втручання в процес формування виробничих відносин і зміни тенденцій економічного розвитку.
Те, що податкові системи різних країн складалися під впливом різних економічних, політичних та соціальних умов, пояснює їхню недосконалість. Це, в свою чергу, зумовлює ту обставину, що в різних країнах ведеться постійний пошук оптимальних варіантів у галузі оподаткування. На думку багатьох економістів Західної Європи, податкова система оптимальна, якщо наслідує такі принципи: а) витрати держави на утримання податкової системи та витрати платника, пов'язані з процедурою сплати, повинні бути максимально низькими; б) податковий тягар не можна доводити до такого рівня, коли він починає зменшувати економічну активність платника; в) оподаткування не повинно бути перешкодою ні для внутрішньої раціональної організації виробництва, ні для його зовнішньої раціональної орієнтації на структуру попиту споживачів; г) процес отримання податків треба організувати таким чином, аби він більшою мірою завдяки накопиченню фінансових ресурсів сприяв реалізації політики кон'юнктури та зайнятості:, д) цей процес повинен впливати на розподіл доходів у напрямку забезпечення більшої справедливості; е) при визначенні податкової платоспроможності приватних осіб слід вимагати надання лише мінімуму даних, які торкаються особистого життя громадян.
Наведений перелік переконує, що ці загальні вимоги значною мірою повторюють фундаментальні принципи, які мають бути основою для побудови податкової системи будь-якої цивілізованої держави. Тому основним напрямом підвищення ефективності податкових систем як основи для їх вдосконалення може бути активніше втілення фундаментальних принципів оподаткування, що є надбанням багатьох поколінь вчених і практиків. І хоча ці заходи специфічні щодо окремих країн, які вирізняються прихильністю до тієї чи іншої економічної теорії та власною інтерпретацією положень, у цілому вони спрямовані на досягнення справедливості й ефективності оподаткування. На сьогодні в країнах із розвинутою ринковою економікою податкова система дійсно повинна впливати на стабілізацію економічного циклу, стимулювання економічного зростання, обмеження інфляції та безробіття.
Для країни з перехідною економікою реалізація фундаментальних принципів при побудові податкової системи надзвичайно складне завдання. Важко втілювати навіть ті завдання, що постали на початкових етапах переходу до ринкових умов господарювання, -- усунення фіскального ухилу, надання цільової функції кожному з податків та пов'язаної з цим форми контролю платника за використанням сплаченого ним податку. І нині практичні заходи в сфері оподаткування -- це, в основному, засоби оперативного ускладнення ситуації. За цих умов робота податкових органів на системній основі надто ускладнена. Теоретична концепція свідомого регулювання економічних процесів, важливим інструментом якого є податки, значною мірою робота майбутнього. Та все ж завдяки досягненню тимчасових компромісів перспективним напрямком розвитку оподаткування в країнах із перехідною економікою Слід вважати спрямованість у побудові національної податкової системи з дотриманням основних принципів. Вони повинні використовуватися і як основні критерії для оцінки ефективності податкової системи.
Основне протиріччя при формуванні податкових систем полягає в неузгодженості потреб у податкових надходженнях із можливостями їхнього отримання.
2.3 Зарубіжний досвід податкового регулювання
Розглянемо досвід податкового регулювання у США, оскільки там податкова політика як інструмент антициклічного регулювання використовується з кінця 30-х років нашого століття.
Процес розвитку податкового регулювання в США пройшов чотири етапи. Перший етап (1946 - початок 60-х років) характеризувався пануванням пасивної стратегії регулювання, коли дія вбудованих стабілізаторів лише доповнювалася діями уряду в напрямку зміни політики доходів і видатків бюджету з метою впливу на сукупний попит. У 1949 році відбувається падіння промислового виробництва і водночас зростають видатки уряду більш ніж на 18 %. Циклічне піднесення з кінця 1949 до середини 1953 року супроводжувалося спробами зберегти приблизний баланс бюджету з метою недопущення значної інфляції і збільшення державного боргу.
Другий етап “бюджетного активізму” (початок 60-х - середина 70-х років) характеризувався значним збільшенням державних видатків, передусім за рахунок військових статей бюджету. Другим кроком було введення в 1962 році нових правил регулювання амортизаційних списань, а також 7-% інвестиційного податкового кредиту, що дало змогу корпораціям економити значні кошти для виробничих інвестицій. Проводиться податкова реформа, яка передбачала поетапне скорочення особистих прибуткових податків і знижувався на 10 % рівень оподаткування корпорацій. Це привело до зростання ВНП і скорочення безробіття.
Третій етап почався на початку 80-х років із приходом до влади Р. Рейгана. У цей період спостерігається скорочення податкових ставок на 23 %, вживаються заходи щодо скорочення оподаткування заощаджень і різних доходів, значні податкові пільги отримують корпорації, збільшуються інвестиційні податкові знижки, знижувалися податки на корпорації з низьким рівнем доходів, скорочення бюджетних видатків, основна частина яких припадала на соціальні програми. Це була податкова реформа 1981 року і після цього намітилася тенденція до економічного росту у 1983, 1984, 1985 роках. Подальше вдосконалення податкової системи продовжувалося у 1986 році. Були визначені три напрямки реформування: спрощення системи оподаткування, упорядкування системи податкових пільг, підняття ступеня справедливості податкової системи. За результатами цієї реформи податкове навантаження певною мірою зміщується від громадян до корпорацій. за період реформ встановилася чітка тенденція до зниження рівня інфляції, зростання реального ВВП відбувалося нормальними темпами (в середньому за рік - 3,5 %), спостерігалася певна тенденція до зниження безробіття. Це супроводжувалося проблемами: зростаючий дефіцит бюджету і від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу.
Четвертий етап починається в 90-ті роки. Для якого характерна інтеграція кейнсіанських і неоліберальних рецептів впливу на економічну кон'юнктуру. Нові підходи до податкової політики проявилися у діяльності адміністрації Б. Клінтона. Було прийнято закон про врегулювання бюджету, який містив пакет заходів, що збільшували податки і зменшували видатки з метою скорочення дефіциту на 500 млрд. дол. за 5 років. Це закон 1990 року. Це уповільнило зростання дефіцитів, але вони залишилися досить високими. Тому у 1993 році ухвалено новий закон про зменшення дефіциту бюджету, який передбачав збільшити податкові надходження на 250 млрд. дол. і зменшити на таку ж суму федеральні видатки за рахунок збільшення максимальної граничної податкової ставки для особистого прибуткового податку з 31 % до 39,6 %; підвищення граничної податкової ставки на прибуток корпорацій з 34 % до 39,6 %; підвищення федерального акцизного збору з бензину від 14,1 цента за галон до 18,4 цента тобто зростання бюджетного дефіциту спричиняє підвищення граничних ставок оподаткування, незважаючи на крайню непопулярність цього заходу. Аналіз принципів проведення податкових реформ у розвинутих країнах дає змогу сформулювати певні висновки, які є важливими для постсоціалістичних країн.
Успішними бувають тільки ті податкові реформи, які передбачають зміни в системі оподаткування, що відповідають умовам і потребам соціально-економічного розвитку країни.
Результативність податкової реформи залежить від того, в якій фазі економічного циклу вона проводиться. Найкращою є фаза економічного піднесення.
Реакція економічних суб'єктів на зниження рівня податків не є швидкою і однозначною.
Вплив податкових реформ на економічне зростання проявляється в довгостроковій перспективі. У короткостроковому періоді, особливо в країнах із високим рівнем державного втручання в економіку можливі негативні ефекти скорочення податків внаслідок зменшення надходжень до бюджету й ускладнення фінансування державних видатків або зростання бюджетного дефіциту.
Вплив податкової політики на соціально-економічні процеси.
Засоби стимулюючої податкової політики мають суперечливий вплив на економічний розвиток. З одного боку, вони активізують інвестиційні процеси, структурні зміни, прогресивні соціальні явища. З другого боку, вони впливають на умови конкуренції, відкривають додаткові можливості для зловживань, ухилення від сплати податків. Найприйнятнішими є інвестиційні та соціальні податкові пільги.
Висота податкових ставок - явище відносне. Ті самі податки в одних країнах вважаються високими і викликають протест, в інших - нормальними і сприймаються спокійно. Розмір податкової ставки залежить від загального добробуту в країні; традицій оподаткування; ступеня рівномірності розподілу податкового тягаря; характеру використання податкових надходжень.
Зниження рівня податкового тягаря не може бути самоціллю. Воно має сенс тільки тоді, коли ґрунтується на такому зниженні державних видатків, яке позитивно впливає на соціально-економічні процеси, не стримує розв'язання стратегічно важливих завдань, яких не в змозі розв'язати ринок і мусить брати на себе держава.
3. Шляхи вдосконалення системи оподаткування України з врахуванням досвіду зарубіжних країни
Нині можна стверджувати, що в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й соціального розвитку.
На сьогодні в Україні порядок обчислення та сплати різних видів податків і відрахувань регулюється 28 законами. Усього за чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань та 14 місцевих податків і зборів.
На сьогодні є підстави стверджувати, що податкова система виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб'єктів, господарювання, призвела до невиправданого вилучення обігових коштів підприємств, виникнення додаткової потреби у кредитних ресурсах. Значними є деформації та нестабільність у ставках, визначенні бази й періодів оподаткування. Дуже негативно вплинули на результати господарської діяльності суб'єктів нарахування на фонд оплати праці. Надмірна кількість податкових пільг зумовила необґрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту, створила неоднакові економічні умови для господарювання. Усе це призвело до виникнення значного неофіційного сектора економіки, ухилень, від-оподаткування, затримки податкових надходжень.
Аналіз економічної ситуації в державі та підсумки виконання зведеного й державного бюджетів України підтверджують, що без внесення змін до системи оподаткування, без вжиття радикальних заходів щодо відродження вітчизняного виробництва й упорядкування державних видатків змінити ситуацію на краще не можна.
При реформуванні податкової системи України треба завважити, що при цьому йдеться не лише про зниження рівня оподаткування. Нинішній рівень оподаткування в Україні має свої об'єктивні межі, зумовлені системою витрат бюджету.
Суть питання в тому, що за нинішніх умов бюджет є майже єдиним джерелом фінансування витрат на потреби соціального захисту населення та утримання соціально-культурної сфери. Ці витрати здійснюються нині за мінімальними нормативами щодо рівня соціальних благ і послуг, тому скорочення доходів бюджету може призвести до низки небажаних соціальних наслідків.
На будь-якому етапі розвитку держави є певна межа зниження витрат бюджету та рівня його дефіциту, перевищувати яку економічно недоцільно. Зниження рівня оподаткування, як підтвердив досвід податкових реформ у розвинутих країнах, не супроводжується швидким зростанням податкових надходжень до бюджету через уповільнену реакцію економічних суб'єктів на зниження податків. Воно не впливає і на темпи економічного зростання. За оцінками різних економіко-математичних моделей, розрахованих для країн із розвинутою ринковою економікою, тривалість зовнішнього лагу -- від моменту зміни податкової політики до зростання доходів бюджету становить 2,5 -- 3 роки. Зміни ж у темпах економічного зростання настають ще пізніше.
Отже, значне зниження податкового тягаря в перші роки супроводжується, як правило, зменшенням податкових надходжень до бюджету. І якщо не вдається суттєво скоротити обсяг видатків, то зростають показники бюджетного дефіциту. Як правило, скорочення видатків бюджету намагаються компенсувати за рахунок скорочення соціальних програма Але навіть у США під час проведення податкової реформи 1981-- 1986 рр. цього зробити не вдалося, наслідком чого стали безпрецедентні дефіцити федерального бюджету. В Україні, де соціальні витрати зачіпають інтереси майже кожного громадянина, більш-менш значне їх скорочення імовірне лише за створення умов для нормальної праці, її пристойної оплати й забезпечення таким чином незалежності більшості громадян від державної допомоги. Ситуація погіршується ще й у зв'язку з тим, що за нинішніх умов немає можливості перекласти частку соціальних витрат на підприємницькі структури й доходи громадян. Це зумовлено низьким рівнем заробітної плати й збитковістю значної частини підприємств. Тому, на наш погляд, неможливість скорочення витрат бюджетів в Україні усуває імовірність різких змін у системі оподаткування в бік значного зниження рівня оподаткування.
За нашими підрахунками, для задоволення передбачених чинним законодавством соціальних потреб за допомогою податкової системи треба перерозподіляти щонайменше 39-- 40% від валового внутрішнього продукту, включаючи кошти Пенсійного фонду. Подальше зменшення питомої ваги обсягу перерозподілу ВВП через податки нереальне і може мати досить негативні й непередбачені наслідки. Крім цього, слід завважити, що низький рівень мобілізації доходів у розпорядження держави притаманний, здебільшого, країнам із невисоким рівнем розвитку економіки. Відомо, що зі зростанням економіки величина ВВП, яка перерозподіляється державою, теж зростає.
У ситуації, що склалася, стає дедалі очевиднішою необхідність науково обґрунтованої концепції доходів держави.
На нашу думку, ця концепція має враховувати умови економіки перехідного періоду, особливості й наслідки системи державного регулювання економічних і соціальних процесів, які були в минулому, та прогресивний зарубіжний досвід.
Основним положенням, що має визначати структуру податкової системи, є наявна система витрат держави на економічні й соціальні потреби, визначена законодавством. Без докорінної зміни складу й структури витрат держави не можна реформувати податкову систему. Це положення потребує чіткого усвідомлення кожним, хто береться до вирішення питань удосконалення оподаткування.
Зміна бюджетних витрат держави в напрямку їх скорочення неможлива без значного збільшення фонду оплати праці, бо частина благ і послуг, що надаються за рахунок бюджету, мають задовольнятися за рахунок власних коштів населення. Тобто умовою зменшення податкового навантаження на виробника є зростання заробітної плати працівників. Мається на увазі, що кошти, які вивільнятимуться на підприємствах у результаті скорочення податків, повинні значною мірою спрямовуватися на забезпечення зростання оплати праці. Зростання оплати праці підвищуватиме суспільний добробут і суспільний попит, а попит, у свою чергу, пожвавлюватиме виробництво.
Імовірно помилковим є твердження, що вивільнення фінансових ресурсів у результаті скорочення податків необхідне для інвестицій. Вивільнені кошти потрібні насамперед для збільшення фонду оплати праці, що завдяки підвищенню попиту стимулюватиме виробництво.
Слід ураховувати й те, що збільшення фонду оплати праці, з одного боку, зумовлює зростання надходжень до бюджету у формі податку на доходи громадян, а з другого -- дає змогу скоротити бюджетні витрати на деякі соціальні потреби, які громадяни можуть оплачувати за рахунок власних коштів. Вищезазначене є основною засадою податкової реформи, в результаті якої податкова система може бути побудована на загальновідомих, підтверджених світовою практикою принципах.
Удосконалення системи оподаткування має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря в процесі довгострокової поетапної податкової реформи. Основними відправними елементами цієї реформи повинні бути:
-- науково обґрунтована державна політика доходів, законодавче закріплення якої має бути відображене в податковому кодексі;
система оподаткування повинна бути складовою державного механізму регулювання розвитку певних галузей економіки. Треба посилити податкові методи регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки.
Держава повинна мати змогу впливати на всі три складові процесу виробництва:
-- оплату праці, виробничі основні й оборотні фонди, рівень прибутковості;
-- система оподаткування повинна мати інвестиційну й соціальну спрямованість;
- зміни в системі оподаткування мають здійснюватись одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, удосконаленням соціальної сфери;
-- розширення неподаткових форм і методів мобілізації доходів бюджету за рахунок оренди державного майна, дивідендів від частки державної власності в акціонованих підприємствах, продажу державного майна;
-- основу податкової системи мають становити прямі податки, тобто податки, де об'єктом оподаткування є дохід фізичної особи, прибуток юридичної особи, земля, майно та капітал;
-- непрямі податки повинні використовуватися лише у формі акцизів для обмеження споживання деяких видів товарів, можливостей виробника-монополіста в одержанні необґрунтоване високих доходів, а також для оподаткування предметів розкоші, захисту власного виробника;
-- застосування при оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від виду діяльності й розміру одержуваного прибутку або доходу;
-- ліквідація податкових пільг, які сприяють перерозподілу доходів, деформують вартісні показники в економіці та знижують конкурентоспроможність товаровиробників. Пільги можуть надаватися на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою потреби;
-- умови оподаткування мають бути прості й зрозумілі платникові, податок має стягуватися у зручний для платника час і прийнятним методом.
-- чітке розмежування податків, що зараховуються до місцевих і державного бюджетів, розширення прав у сфері оподаткування органів місцевого самоврядування,
-- подальше впровадження та посилення ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів;
-- подальше використання митних тарифів як механізму вдосконалення оподаткування у зовнішньоекономічній діяльності.
Висновки
Організаційна основа податкової системи будь-якої держави, тобто правильне обчислення податків, своєчасна їх сплата, неможливість ухилення від оподаткування забезпечуються добре продуманою системою обліку й звітності. Звідси -- нагальна необхідність у вдосконаленні обліку й звітності в Україні.
Важливим напрямком удосконалення податкової системи є зменшення нарахувань на фонд оплати праці, що є одним із найбільших у світі, а також фактором зростання цін, деформації їхньої структури, зниження конкурентоспроможності українських товарів. Але суттєве зменшення цих нарахувань має бути пов'язане з реформуванням системи соціального й пенсійного забезпечення та із запровадженням системи персональних пенсійних рахунків.
Якщо вести мову про удосконалення чинної системи оподаткування, то, на наш погляд, ця робота має здійснюватись у двох напрямках. По-перше, за допомогою удосконалення обчислення і стягнення названих вище податків, по-друге -- за допомогою скасування деяких видів податків і відрахувань.
З огляду на це найрадикальнішою зміною в системі оподаткування є удосконалення податку на додану вартість. На сьогодні цей податок чи не найважливіший деструктивний елемент податкової системи України. Річ у тім, що тут об'єктом оподаткування є не дохід, а видатки. Населення сплачує цей податок при купівлі товарів або сплаті послуг. Він входить до ціни товару чи послуги, що при високих цінах скорочує споживання, а скорочення споживання веде до скорочення виробництва.
Окремо слід сказати про податок на прибуток підприємств. Відповідно до прийнятого Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" змінено порядок визначення прибутку як бази оподаткування, а також уведено цілий ряд змін. Однак уже нині можна сказати, що цей закон має більше негативних, аніж позитивних ознак.
Якщо говорити про його позитивні ознаки, то він насамперед, і це його головна перевага, забезпечує поповнення обігових коштів підприємств за рахунок зменшення прибутку, який оподатковується. Звичайно, поповнення обігових коштів підприємств -- дуже важлива умова їхнього успішного господарювання. На сьогодні у народному господарстві держави склалася тяжка ситуація з обіговими коштами, відчувається їхня постійна нестача. Спочатку це було зумовлено системою нормування й поповнення обігових коштів, що існувала в умовах соціалістичної економіки, коли нестача обігових коштів більшості галузей економіки покривалася за рахунок банківських кредитів. А коли це джерело перестало існувати, то галузі економіки опинилися в досить скрутному фінансовому становищі, що й спричинило нищівну критику чинної податкової системи, хоча першопричина була не в ній.
Як вихід із становища була запропонована нова редакція Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", де оподатковуваний прибуток визначається як різниця між валовим доходом і валовими витратами. Це дало змогу спрямувати понад 11 млрд. грн. прибутку в розвиток економіки і знизити платежів до бюджету на суму понад 3,8 млрд. грн. Зменшення доходів бюджету майже зумовило зростання його дефіциту.
Література
Конституція України. Київ.: Вікар.
Бюджетний кодекс України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001 № 37-38, ст. 189.
Закон України “Про систему оподаткування” // www.rada.gov.ua
Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15 вересня 1995 року // ВВР, 1995, №40.
Декрет КМУ “Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року // ВВР, 1993, № 10.
Закон України “Про господарські товариства” // Голос України. - 1991. - 19 вересня.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" на 1999 рік № 280/97-ВР
“Про основні положення податкової політики в Україні” Постанова ВРУ від 4 грудня 1996 року. // Агрокомпас, 1997р. №2.
Азаров М. Податкова політика в Україні: принципи та реалії. Вісник податкової служби, 1999, №15.
Бабич А.М., Павлова Л.Н. Финансы: Учебник. - М.: ФБК - Пресс, 2000. - 758с.
Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1999.
Булгакова С.О.; Єрмоленко Л.В. Бюджетна система України: Опорний конспект лекцій. - К. КДТЕУ, 1999. - 109с.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс - Клуб”, 2000. - 768 с.
Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. - К.: Вища школа., 1997.
Волинский Г.С. Проблемы перехода к рыночной экономике. - Харьков: АО «Бизнес - информ», 1996.
Деркач Н.И., Гордеєва Л.П., Бюджет и бюджетний процесс в Украине. - Днепропетровск “Пороги”, 1995.
Економіка України. Реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників - К.: НДІ «Проблеми людини», 2000. - 725с.
Економічна реформа: Антологія в 3-х томах. - К.: ВІПОЛ, 1995.
Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І., Бюджет і фінансова політика України.- К., “Наукова думка”, 1997.
Климко Г.Н., Блешмунд П.П. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями // Фінанси України №11, 2000 рік.
Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1997.
Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Вік-Глобус, 1996.
Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України: Основи теорії та практики.-К.: НДФІ, 1997. - 276с.
Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ. - М.: Приор, 1997.
Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М.: Финансы и статистика, 1997.
Нікбахт Є., Гроппеллі А. Фінанси. - К.: Основи, 1993.
Общая теория финансов: Учебное пособие / Под ред. Л.А. Дробозиной. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.
Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск, МП «Экоперспектива», 1998.
Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.А. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 1992.
Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. Навчальний посібник. Київ, НІОС. 2000
Размещено на Allbest.ru.
Подобные документы
Принципи оподаткування ПДВ в Україні. Особливості справляння податку на додану вартість в зарубіжних країнах. Гармонізація системи ПДВ із вимогами Євросоюзу. Роль податку в доходах бюджету України та шляхи його реформування з огляду на зарубіжний досвід.
курсовая работа [74,3 K], добавлен 15.08.2009Історичний аспект розвитку оподаткування банківської діяльності, його вплив на дохідність і напрямки розвитку банків в Україні. Особливості оподаткування банківського сектору в зарубіжних країнах. Перспективи вдосконалення оподаткування банків в Україні.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 03.04.2014Еволюція системи оподаткування з часів існування Київської Русі; її функції та роль в механізмі регулювання економіки. Аналіз структури сучасної податкової системи України та розробка рекомендацій щодо її реформування з урахуванням світового досвіду.
курсовая работа [324,6 K], добавлен 14.03.2011Сутність прямого оподаткування. Аналіз системи прямого оподаткування в Україні. Вдосконалення прямого оподаткування в Україні. Оподаткування майна за зовнішніми ознаками. Основні переваги прямого оподаткування. Податок з володарів транспортних засобів.
доклад [254,8 K], добавлен 12.08.2016Стан майнового оподаткування в Україні на сучасному етапі. Основні проблеми та перешкоди на шляху до його вдосконалення. Розгляд досвіду інших країн світу з питань оподаткування майна та окреслення напрямків реформування податкового законодавства.
реферат [268,3 K], добавлен 08.10.2012Поняття та види податків як елементів системи оподаткування. Офшор — „податкова гавань". Система оподаткування на Кіпрі. Зміни в оподаткування на Кіпрі — вимога часу. Характерині риси сучасного оподаткування на Кіпрі, Мальті.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 15.01.2005Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення і розвитку. Теоретичні основи виникнення та розвитку непрямого оподаткування. Особливості формування моделей розрахунку ставки непрямих податків. Шляхи удосконалення системи непрямого оподаткування.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 06.09.2009Дослідження та аналіз найважливіших проблем розвитку системи оподаткування України, а також виявлення основних шляхів їх вирішення. Визначення, можливі напрямків реформування податкової системи України, її економічна ефективність, структура і управління.
статья [16,8 K], добавлен 27.08.2017Податкова система України: формування та етапи розвитку. Сутність спрощеної системи оподаткування та нарахування Єдиного соціального внеску, пропозиції щодо вдосконалення. Покращення діяльності підприємства з урахуванням впливу на неї податкової системи.
дипломная работа [254,2 K], добавлен 08.02.2013Дослідження сутності та особливостей застосування спрощеної системи оподаткування. Характеристика механізму оподаткування юридичних осіб. Аналіз практики справляння надходжень єдиного податку до бюджету та роботи податкових служб в процесі збору податків.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 04.05.2010
