Податки в структурі національного виробництва

29

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Податки в структурі національного виробництва

ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. Теоретичні аспекти організації податкової системи
• 1.1 Поняття, функції та види податків
• 1.2 Принципи побудови та призначення системи оподаткування
• 1.3 Вплив податків на ділову активність
• 2. Податки в структурі національного виробництва
• 2.1 Особливості оподаткування в розвинених країнах
• 2.2 Податки і бюджет в Україні
• 3. Шляхи вдосконалення оподаткування в Україні
• ВИСНОВКИ
• ВСТУП
• В Україні податковою системою невдоволена основна частина населення. Рідко зустрінеш думку, що українська податкова система не така погана, як здається. Активно обговорюється питання про реформування податкової системи.
• Безумовно, оподатковування в будь-якій країні не може бути чимось незмінним уже тому, що воно є не тільки фіскальним механізмом, але й інструментом державної політики, що міняючись, прирікає на зміни і систему оподаткування. До того ж в Україні система оподаткування знаходиться в стадії становлення, як і її ринкове господарство і політична система, спрямована на розвиток свободи підприємницької діяльності. Пошук шляхів підвищення ефективності української системи податків просто необхідний.
• У цьому відношенні "об'єктивно необхідним і надзвичайно важливим для удосконалення податкової системи України є вивчення досвіду організації податкових систем і організаційних структур податкових служб зарубіжних країн - США, Німеччини, Данії і ряду інших держав. Вивчення досвіду організації податкових систем інших країн буде сприяти і викорененню слідів крайньої ідеологізації у вітчизняній науці, що об'єднала вивчення фактів, закономірностей розвитку держави і податкового права й оволодіння багатим історичним досвідом по розглянутому питанню.
• На Заході податкові питання давно вже займають почесне місце у фінансовому плануванні підприємств. В умовах високих податкових ставок неправильний чи недостатній облік податкового фактора може привести до дуже несприятливих наслідків чи навіть викликати банкрутство підприємства. З іншого боку, правильне використання передбачених податковим законодавством пільг і знижок може забезпечити не тільки збереження отриманих фінансових нагромаджень, але і можливості фінансування розширення діяльності, нових інвестицій за рахунок економії на податках чи навіть за рахунок повернення податкових платежів з держбюджету.
• 1. Теоретичні аспекти організації податкової системи

1.1 Поняття, функції та види податків

Сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів, а також сукупність державних податкових органів та їх компетенція становлять податкову систему. Тобто податкова система складається з системи оподаткування та системи податкових органів. Система оподаткування - це нормативно визначені органами законодавчої влади платники податків, їхні права та обов'язки, об'єкти оподаткування, види податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів, а також порядок стягнення встановлених податкових платежів, зборів і внесків Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. - 2-ге вид., доопрац. і допов. - К.: КНЕУ, 2004. - 440 с. - С.97.

Державні доходи - це, по-перше, відносини з приводу розподілу ВВП і, по-друге, частка ВВП, використовувана державою для здійснення своїх функцій. Доходи державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. Їх склад, форми мобілізації залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішує суспільство в той чи інший період.

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти) Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 544 с..

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001. - №37-38, С.189..

Механізм формування бюджетних ресурсів займає особливе місце за сучасних умов, оскільки залежно від того, як спрацьовують його адміністративні та економічні важелі, складаються певні умови для вирішення актуальних проблем економічного розвитку Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 544 с..

Основними методами формування бюджетних ресурсів є обов'язкова та добровільна мобілізації грошових коштів. Серед них провідна роль належить обов'язковому методу мобілізації, який полягає у примусовому і безвідплатному вилученні частини грошових коштів у їх власників на користь держави.

Найвагоміший і найпоширеніший з цього виду платежів - податок Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2002. - 256 с. - С.44..

Податки є одним із найважливіших видів державних доходів, що їх одержує держава на підставі своїх владних повноважень. Податок - це обов'язків платіж, який стягується до бюджету з юридичних осіб і громадян.

Основними функціями податків є три: фіскальна, соціальна і регулювальна. Сутність фіскальної функції податків полягає в тому, що вони забезпечують фінансування державних витрат. Сутність соціальної функції податків - у підтримуванні соціальної рівноваги через зменшення надто великої розбіжності реальних доходів окремих соціальних груп населення. Сутність регулювальної функції податків - у тому, що за їх допомогою здійснюється регулювання економічної кон'юнктури, секторної, галузевої та регіональної структури економіки, інвестиційної активності, зовнішньоекономічних зв'язків, науково-дослідних робіт, охорони навколишнього природного середовища та інших об'єктів Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. - 2-ге вид., доопрац. і допов. - К.: КНЕУ, 2004. - 440 с. - С.95-97..

Податкові платежі здійснюються лише на підставі податкового закону: мають бути законодавчо визначені платник податку, об'єкт оподаткування, податкова база, розмір ставки, податковий період і строк сплати податку.

Платник податку - це юридична або фізична особа, на яку, згідно з чинним законодавством, покладається зобов'язання сплачувати податки. Об'єкт оподаткування - це кількісно виміряний економічний феномен, що підлягає оподаткуванню (прибуток, додана вартість, майно, дохід тощо). Податкова база - це частка об'єкта оподаткування, на яку нараховується податок (податкова база, як правило, менша за об'єкт оподаткування, оскільки законодавством може бути встановлений розмір неоподатковуваного доходу, надані різні пільги тощо). Ставка податку (норма оподаткування) - це частка податкової бази, що вилучається у вигляді податків і вимірюється у процентах Стігліц Джозеф Е. Економіка державного сектора / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Сільський. - К.: Основи, 1998. - 854 с..

Класифікація податків здійснюється за кількома ознаками:

- за рівнем бюджетної системи (загальнодержавні та місцеві);

- за суб'єктом оподаткування (податки з юридичних та фізичних осіб);

- за формою оподаткування (пропорційні, прогресивні, комбіновані, регресивні);

- за способом стягнення (прямі та непрямі);

- за економічним змістом об'єкта оподаткування (на доходи, на споживання, на майно);

- за системою ціноутворення (податки, які відносять на собівартість, та податки, які сплачують з прибутку) і т.ін. Див. С.М. Чистов - С.102

Держава фінансує свої видатки насамперед за рахунок податкових надходжень.

Податкова політика передбачає маніпулювання податками для досягнення певних цілей - збільшення обсягу виробництва та зайнятості або зниження рівня інфляції.

Податкова політика передбачає:

1) встановлення та зміну податкової системи, тобто визначення видів податків (рис. 1.1), а також роль кожного з них у формуванні доходів державного бюджету;

2) визначення податкових ставок;

3) надання податкових пільг;

4) визначення механізму обчислення та сплати податків.

Важливою характеристикою сучасних податкових систем є структура податків і, перш за все, співвідношення прямих і непрямих податків.

Прямі податки встановлюються безпосередньо від величини доходів, майна. Їх розмір залежить від об'єкта оподаткування.

Непрямі податки включаються в ціну товарів і послуг і сплачуються в кінцевому підсумку споживачами, а не виробниками.

Таким чином, прямі податки безпосередньо зменшують доходи, а непрямі впливають на реальні доходи через зростання цін на товари і послуги.

Непрямі податки переносяться на кінцевого споживача в залежності від показника еластичності попиту на благо, що оподатковується цими податками. Чим менш еластичний попит, тим більша частина податку перекладається на споживача, а менша частина сплачується за рахунок прибутку.

Фактори, що впливають на співвідношення прямих і непрямих податків:

- життєвий рівень більшої частини населення;

- механізм стягнення податків, його здатність звести до мінімуму ухилення від податків;

- рівень податкової культури;

- рішення найбільш гострих соціальних проблем;

- традиції оподаткування Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 442 с..

29

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Підсистема оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств) в Україні

1.2 Принципи побудови та призначення системи оподаткування

Принципами побудови системи оподаткування є Див.: Бюджетний кодекс України:

- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

- обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

- рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

- стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

- економічна обґрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

- рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

- компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

- єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

- доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

1.3 Вплив податків на ділову активність

Вплив податків на ділову активність в країні здійснюється за допомогою бюджетно-податкової (фіскальної) політики, яка має важливе значення, оскільки, по-перше, через державний бюджет перерозподіляються 30-50% від обсягів реального ВВП країни, а по-друге, дана політика спроможна регулювати як сукупний попит, так і сукупну пропозицію, отже і грошовий обіг.

Бюджетно-податкова політика - це заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування бюджету в цілому Див.: Базілінська О.Я..Основна макроекономічна функція державної політики полягає в стабілізації економіки.

Фіскальна політика, що охоплює збільшення державних видатків та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду, називається стимулювальною (експансивною) фіскальною політикою (G, T, мультиплікаційний ефект, y^D, y).

Стабілізація економіки в умовах інфляційного надлишкового попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому, забезпечується за допомогою обмежувальної (рестрикційної) фіскальної політики, а саме: скорочення державних видатків та збільшення податків (G, T, мультиплікаційний ефект, y^D, y) (рис. 2.2).

Впливати на ділову активність, інвестиції, зайнятість можна за допомогою податкових ставок та їхньої диференціації Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроэкономика: Учебник / Общая редакция Л.С. Тарасевича. Изд. 2-е, перераб и доп. Спб.: Изд-во СПб ГУЕФ, 1997. - 719 с.. Механізм цього впливу відповідно до теорії Дж. Кейнса такий: підвищення податкових ставок зумовлює зменшення доходів, що залишаються після сплати податків, а це, в свою чергу, викликає зменшення витрат споживачів, а отже, і сукупного попиту. Під впливом зменшення сукупного попиту скорочуються обсяги виробництва та зайнятість населення: Т_у, С, у^D, у. Крім того, підвищення податків призводить до того, що праця, нововведення, інвестиції стають менш привабливими. Для того, щоб стимулювати працю, заохотити безробітних шукати роботу, слід зменшити граничні ставки податку на доходи.



29

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Вплив бюджетно-податкової політики на національний доход

29

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Залежність бюджетних надходжень від ставок податку в довгостроковому періоді демонструє крива Лаффера, яка була відкрита у 80-х роках ХХ століття (рис. 1.3). Було з'ясовано, що існує оптимальний рівень оподаткування (t_opt), за якого бюджетні надходження максимальні. При податкових ставках вищих за t_opt виробництво згортається, зайнятість скорочується, податкові надходження зменшуються, економіка стає тіньовою.

Якщо зменшити ставку податку з t_к до t_opt, то в короткий період надходження до бюджету зменшаться (Тv), але в довгостроковій перспективі збільшаться доходи домашніх господарств (y^v^) та прибутки фірм (Pr^), зростуть заощадження (S^) та інвестиції (І^), як наслідок відбудеться зростання виробництва (Y^) та зайнятості (L^), а отже, і збільшення доходів, які є базою оподаткування Див.: Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С..

.

Американський економіст А. Мардсен проаналізував зв'язок економічного зростання та рівня податків у 70-х роках у двадцяти країнах світу. У десяти з них застосовувались високі податки, а в десяти - низькі. В країнах з низькими податками швидше зростали зайнятість, капіталовкладення, продуктивність праці та в цілому був вищим рівень економічного зростання. Більш того, якщо в країнах з низькими податками інвестиції зросли на 9%, то в країнах з високими податками вони скоротилися в середньому на 1%.

У стимулюванні капіталовкладень особлива роль належить зміні податкових ставок на прибуток, диференціації оподаткування двох частин прибутку - розподіленої (йде на виплату дивідендів) та нерозподіленої (призначена для розширення виробництва), - а також податковим пільгам. Наприклад, у Німеччині розподілена частина прибутку оподатковується за ставкою 30%, а нерозподілена - 50%. Така диференціація податкових ставок стимулює зростання дивідендів на акції та, в кінцевому підсумку, призводить до розширення зовнішніх джерел інвестування. Цьому також сприяла відміна системи подвійного оподаткування, коли прибуток оподатковувався двічі: одного разу - на рівні підприємств, іншого разу - на рівні акціонерів. У Франції все навпаки: розподілена частина прибутку оподатковується за вищою ставкою, ніж нерозподілена. Це призводить до зростання внутрішнього нагромадження капіталу.

2. Податки в структурі національного виробництва

2.1 Особливості оподаткування в розвинених країнах

В країнах з розвинутою економікою податки - це 80-90% всіх доходів держави, інше джерело - прибуток державних підприємств, позики, емісія. В загальному обсягу ВВП питома вага всіх податків коливається від 26,7% у США до 53,6% у Швеції: Франція - 43%, Австрія - 40,4%, Італія - 38,9%, Канада - 36,6%, Великобританія - 35,9%, Німеччина - 32,6%, Японія - 30,7%, Португалія - 29,4%, Австралія - 29,4% Джерело: Economic Outlook, June, OECD. - Paris. - 2002..

Як переконує досвід багатьох європейських країн, непрямим податкам відводиться значне місце, а їхня структура характеризується найбільшою питомою вагою специфічних акцизів, тобто податків на окремі види (групи) товарів (послуг), і універсальних акцизів, якими обкладають валовий оборот комерційного підприємства. Найпоширенішою формою універсального акцизу є податок на додану вартість (ПДВ), який у загальній сумі непрямих податків становить близько 90% надходжень.

Найпоширенішою формою універсального акцизу є податок на додану вартість (ПДВ), який у загальній сумі непрямих податків становить близько 90% надходжень (таблиця 2.1).

В розвинутих країнах переважно використовуються прямі податки: з прибутку підприємств і громадян, податок на прибуток корпорацій, внески на соціальне страхування - всі вони складають 80-95% всіх податкових надходжень (таблиця 2.2).

Для розвинутих країн структура прямих податків відображує залежність співвідношення податку на прибуток корпорацій та індивідуального прибуткового податку від структури національного доходу. В національному доході переважають індивідуальні доходи (в США доля заробітної плати в національному доході складає 73,8%, доходи підприємств - 6,8%, прибуток корпорацій - 8,6%).

Таблиця 2.1Рівень ПДВ у країнах світу, % Джерело: Wirtschaftswoche. - Nr.25/ 13.06.2002. - S.26.

Країна	Стандартна ставка	ПДВ як частина всіх податкових надходжень	ПДВ як частка ВВП
Японія	5	5,3	1,5
Німеччина	15	17,6	6,7
Велика Британія	17,5	19,4	7
Канада	7	7	2,6
Чехія	22	19,5	7,2
Фінляндія	22	17,1	8,2
Греція	18	22,7	9,2
Угорщина	25	18,6	7,5
Мексика	15	17,7	2,9
Польща	22	20,8	7,8
Португалія	17	22,8	8
Туреччина	15	23,8	6

Для країн, що розвиваються, характерною є перевага непрямих податків. Це обумовлено низьким рівнем доходів населення, що об'єктивно обмежує масштаби прямих податкових надходжень.

Головним недоліком непрямих податків є те, що їх сплата не залежить від розміру доходів платників. Зважаючи на те, що рівень споживання має певний мінімум, питома вага цих податків у доходах громадян тим вища, чим нижчий рівень доходів.

Зниження податкових ставок на прибуток стимулює інвестиції та капіталовкладення. Але недоліком є те, що не гарантується використання прибутку саме на зазначені цілі. Цю проблему усуває надання податкових пільг, які надаються підприємцеві тільки за умови проведення ним певних господарських дій. Широке використання мають амортизаційні пільги, які прискорюють амортизаційне списання основного капіталу. Це стимулює запровадження нових технологій, тобто сприяє науково-технічному прогресу, енерго- та ресурсозбереженню. Так, у Франції пільгові умови амортизації встановлені для обладнання, що використовується в інформатиці, а також для енергозберігаючого та екологічно чистого обладнання.

Таблиця 2.2 Структура державних доходів провідних країн світу, %(податки та збори на соціальне страхування) Schneider F., Enste D. Shadow Economies around the World: Size, Causes and Consequences. IMF, “Working Papes”, 2000, WP /00/26, 56 p.

	Податки на доходи фізичних та юридичних осіб	Податки на майно та передачу прав власності	ПДВ, податки на споживання та інші видатки, митні збори	Внески на соціальне страхування
Бельгія	36	2,5	25,5	36
Данія	59,5	4	32,7	3,1
Німеччина	32	2,7	26,9	38,4
Франція	17,3	5	31	44,6
Італія	39,1	2,4	26,9	31,3
Японія	42,4	10,5	14,3	32,8
Канада	45	11,1	27,5	16,5
Швеція	38,5	3,7	26,6	28,8
Швейцарія	41	7,1	17	34,9
Велика Британія	36,1	7,9	38,1	17,8
США	41,5	11,4	17,1	29,9

Формами податкових пільг є також податкові знижки та кредити, які використовуються насамперед для стимулювання НТП. Так, у Бельгії, Швеції з оподатковуваного доходу корпорації виключаються певні суми витрат на наукові дослідження. В багатьох країнах (Канада, Нідерланди) застосовується інвестиційний податковий кредит. В США компаніям надається податковий кредит у розмірі 50% вартості обладнання, що використовує сонячну енергію або енергію вітру у виробничому процесі.

За допомогою податкової політики можна регулювати структуру господарства країни. Так, в Японії система податкових та фінансових пільг спрямована на економічне зростання менш розвинених регіонів країни.

В різних країнах використовуються різноманітні пільги щодо оподаткування малих підприємств. Наприклад, у США порядок оподаткування доходів корпорацій, згідно з яким перші 50 тис. дол. доходу оподатковуються за ставкою 15%, наступні 25 тис. дол. - 25%, а решта суми доходу - 34%, створює сприятливі умови для розвитку великих та малих підприємств.

Важливе значення мають податки у регулюванні соціальних процесів. Вплив їх на рівень життя зумовлений тим, що податки на доходи фізичних осіб безпосередньо зменшують індивідуальні доходи, а непрямі впливають на реальні доходи через підвищення цін на товари та послуги. Взагалі, якщо в загальній сумі непрямі податки перевищують 30%, то податкова система має руйнівний характер. Через непрямі податки скорочується споживання і, як наслідок, скорочується виробництво Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. - К.: НІОС, 2000..

Таким чином, податкова політика індуціює зміни в таких соціально-економічних процесах, як обсяг виробництва, зайнятість, інвестиції, розвиток науки і техніки, структурні зміни, ціни, зовнішньоекономічні зв'язки, рівень життя населення, рівень споживання певних товарів тощо.

Аналіз зарубіжного досвіду організації податкової політики дає змогу виділити такі принципи:

- сума сплаченого податку завжди має дорівнювати вартості отриманих від держави благ та послуг;

- усі податки повинні мати цільове призначення;

- знеособлений податок зумовлює його непродуктивне використання з боку уряду;

- платники податків мають бути поінформовані урядом про використання сплачених ними податків;

- нові податки вводяться тільки на покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;

- об'єктом оподаткування може бути тільки доход, а не його джерело і не розмір витрат;

- податок має бути пропорційним доходові;

- прогресія оподаткування залежно від зростання доходу не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорівнює третині доходу;

- умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими платникові;

- податок необхідно стягувати у зручний для платника час і прийнятним для нього методом;

- стягування податків повинно бути дешевим Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки / За ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН вищої школи України І.Р. Михасюка. - Львівський національний університет ім. І. Франка. Підручник. Друге вид., виправлене і доповнене. - К.: Атака, Ельга-Н, 2000. - 592 с..

2.2 Податки і бюджет в Україні

Відповідно до офіційної статистики, що відображає стан національних рахунків, за оцінкою економістів Міжнародного валютного фонду В. Танзі та Л. Шукнехта, у найближче десятиліття у багатьох країнах прогнозується зменшення частки держави у ВВП. Світова економіка дедалі стає конкурентнішою, а праця і капітал - дедалі мобільнішими, тому країни з великим і неефективним державним сектором ризикують відстати у зростанні добробуту.

В Україні на фоні циклічного спаду простежується тенденція до зменшення частки бюджетних витрат і бюджетних доходів в обсязі ВВП. Так, питома вага доходів (в основному податків) зведеного бюджету у валовому внутрішньому продукті у 1994 р. становила 43,5%, а у 2003 р. - 28,5% Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році. - К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2004. - 472 с. (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 Зведений бюджет України Україна у цифрах у 2003 році. Короткий статистичний довідник. - К.: Державний комітет статистики України, 2004. - 270 с.

	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003
	млрд. крб.	млн. грн.
Доходи	1227,5	49621,8	523092,6	20689,9	30218,7	28112,0	28915,8	32876,4	49117,9	54934,6	61954,3	75165,4
у % до ВВП	24,4	33,5	43,5	38,0	37,0	30,1	28,2	25,2	28,9	26,9	27,4	28,5
Видатки	1919,7	57248,7	630647,0	24302,8	34182,8	34312,7	31195,6	34820,9	48148,6	55528,0	60318,9	75655,3
у % до ВВП	38,1	38,6	52,4	44,6	41,9	36,7	30,4	26,7	28,3	27,2	26,7	28,7
Дефіцит	692,2	7626,9	107554,4	3612,9	3964,1	6200,7	2279,8	1944,5	-969,3	593,4	-1635,4	489,9
у % до ВВП	13,7	5,1	8,9	6,6	4,9	6,6	2,2	1,5	-0,6	0,3	-0,7	0,2

Що ж стосується структури податків в Україні, то вона представлена у таблиці 2.4.

Структура податкової системи України, в якій відносно велику роль відіграють непрямі податки, в цілому відповідає загальним закономірностям, які притаманні розвитку податкових систем.

В умовах падіння реальних доходів підприємств, зростання кількості збиткових підприємств, недосконалості податкового законодавства, низького рівня доходів громадян, неможливо забезпечити переважання у структурі податкової системи прямих податків. Так, частка непрямих податків у загальних податкових доходах держави у 1993 р. становила 61,64%, у 1994 - 47,38, у 1995 - 44,60, у 1996 - 40,03, у 1997 - 82,27%, у 1998 - 78,52%, у 1999 - 79,76%, у 2000 - 63,70%, у 2001 р. - 71,65% Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 544 с..

Таблиця 2.4 Зведений бюджет України за видами доходів За даними Держказначейства

	1992	1993	1994	1995	1996	1997
	млрд.крб.	% до ВВП	млрд.крб.	% до ВВП	млрд.крб.	% до ВВП	млн.грн.	% до ВВП	млн.грн.	% до ВВП	млн.грн.	% до ВВП
Доходи	1227,5	24,4	49621,8	33,5	523092,6	43,5	20689,9	38,0	30218,7	37,0	28112,0	30,1
Видатки	1919,7	38,1	57248,7	38,6	630647,0	52,4	24302,8	44,6	34182,8	41,9	34312,7	36,7
у тому числі на:
підтримку галузей економіки	714,0	14,2	13897,8	9,4	209117,3	17,4	2336,9	4,3	3450,6	4,2	4423,6	4,7
соціальний захист населення	358,6	7,1	18059,9	12,2	70350,1	5,8	3321,3	6,1	4105,6	5,0	5607,7	6,0
фінансування соціально-культур-них закладів, установ та заходів	467,1	9,3	13848,7	9,3	133031,3	11,1	6021,4	11,1	7807,3	9,6	9758,7	10,4
оборону	108,7	2,1	2765,7	1,9	23355,7	1,9	1032,5	1,9	1226,6	1,5	1738,9	1,9
управління	65,3	1,3	3013,3	2,0	29758,5	2,5	1416,6	2,6	2282,5	2,8	2974,9	3,2
ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи	114,6	2,3	1939,2	1,3	22675,3	1,9	948,7	1,7	1524,4	1,9	1746,8	1,9
Пенсійний фонд	-	-	-	-	89729,5	7,4	4119,2	7,6	7233,6	8,9	-	-
інші видатки	91,4	1,8	3724,1	2,5	52629,3	4,4	5106,2	9,3	6552,2	8,0	8062,1	8,6
Дефіцит	692,2	13,7	7626,9	5,1	107554,4	8,9	3612,9	6,6	3964,1	4,9	6200,7	6,6
	1998	1999	2000	2001	2002	2003
	млн.грн.	% до ВВП	млн.грн.	% до ВВП	млн.грн.	% до ВВП	млн.грн.	% до ВВП	млн.грн.	% до ВВП	млн.грн.	% до ВВП
Доходи	28915,8	28,2	32876,4	25,2	49117,9	28,9	54934,6	26,9	61954,3	27,4	75165,4	28,5
Видатки	31195,6	30,4	34820,9	26,7	48148,6	28,3	55528,0	27,2	60318,9	26,7	75655,3	28,7
у тому числі на:
підтримку галузей економіки	7072,7	6,9	7174,8	5,5	7270,4	4,3	8282,7	4,1	7200,9	3,2	12206,0	4,6
соціальний захист населення	4227,0	4,1	4147,1	3,2	5985,2	3,5	8332,8	4,1	12643,9	5,6	12932,6	4,9
фінансування соціально-культурних закладів, установ та заходів	8867,2	8,6	9308,3	7,1	13075,3	7,7	17186,8	8,4	21224,8	9,4	26690,0	10,1
оборону	1418,6	1,4	1557,9	1,2	2294,5	1,3	3039,9	1,5	3530,0	1,6	5279,5	2,0
управління	1311,4	1,3	1486,2	1,2	3384,8	2,0	3738,8	1,8	8588,8	3,8	10017,1	3,8
ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи	1420,0	1,4	1445,5	1,1	1810,6	1,1	1795,8	0,9	-	-	-	-
Пенсійний фонд	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
інші видатки	6878,7	6,7	9701,1	7,4	14327,8	8,4	13151,2	6,4	7124,1	3,2	8530,1	3,2
Дефіцит	2279,8	2,2	1944,5	1,5	-969,3	-0,6	593,4	0,3	-1635,4	-0,7	489,9	0,2

3. Шляхи вдосконалення оподаткування в Україні

Теперішня система оподаткування в Україні, особливо пільгового, з інструменту фінансового оздоровлення перетворилася на систему викачування коштів з державного бюджету та підтримки структур окремих привілейованих галузей, яка дає можливість лобіювати їхні інтереси через доходну частину державного бюджету. Втрати бюджетів усіх рівнів від надання пільг за 2002 р. лише за дев'ятьма видами платежів, за якими Державною податковою адміністрацією ведеться облік, становили 56,3 млрд. грн., у тому числі прямі втрати - 32 млрд. грн. Колосальні обсяги витрат бюджету зумовлені чинною податковою політикою, яка потребує додаткових змін і переходу до прямої державної підтримки пріоритетних бюджетних програм Див.: С.М. Чистов.

Умови оподаткування, які фактично склалися, через встановлення різних підходів в оподаткуванні шляхом надання пільг спричиняють дискримінацію об'єктів економічної діяльності.

Нинішня система податкових пільг є однією з найбільших вад української податкової системи. Раціоналізація системи податкових пільг має здійснюватися за такими напрямами:

- використання податкових пільг виключно як засобу проведення соціальної, інвестиційної, структурної політики та політики прискорення науково-технічного прогресу, тобто як інструмент ефективної реалізації регулювальної функції податкової системи;

- з метою оподаткування надання пільг з окремих видів податків насамперед необхідно ліквідувати пільги, які не мають достатнього економічного обґрунтування, найперше - з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств;

- скасування більшості соціальних податкових пільг, замінивши їх системою адресної соціальної допомоги;

- скасувати податкові пільги щодо вільних економічних зон;

- максимально обмежити податкові пільги, які надаються окремим галузям економіки;

- доцільно здійснювати надання пільг у формі податкових знижок з чинних ставок оподаткування. Більшість пільг повинні мати обмеженість у часі;

- надання пільг має проходити жорстку експертизу незалежних експертів і лише після їхнього висновку рішення про надання пільг повинно виноситися на розгляд Верховної Ради;

- надання пільг має здійснюватися виключно на основі прийнятих законів;

- здійснити перехід від безсистемного надання податкових пільг, що запроваджуються з метою вирішення поточних економічних інтересів чи задоволення індивідуальних, групових інтересів, до формування єдиної державної політики податкових пільг.

Крім недосконалої і неефективної системи пільг, нинішня податкова система характеризується такими негативними рисами:

- несистемні та суперечливі правила оподаткування, що виражаються у випадках подвійного оподаткування, запровадженні податків, які не мають джерел сплати, в оподаткуванні витрат;

- велика кількість нормативних документів і невідповідних законів і підзаконних актів, що регулюють податкові відносини, - нині налічується понад 500 нормативних документів, пов'язаних з оподаткуванням;

- нестабільність, заплутаність та складність податкового законодавства: численні зміни і поправки до чинних законів;

- зосередження уваги на фіскальній функції і ігнорування регулювальної функції податкової системи;

- відсутність достатніх правових гарантій для учасників податкових відносин;

- велика кількість податків, зборів, обов'язкових платежів до численних бюджетних і позабюджетних фондів, що істотно ускладнює їх сплату, контроль за сплатою і форми звітності. Така складна система створює великі труднощі безпосередньо для платників податків;

- значне податкове навантаження на суб'єктів господарювання і нерівномірний його розподіл, внаслідок якого податкова система держави не відповідає фундаментальним принципам ефективності і справедливості;

- посилення адміністративного контролю за сплатою податків і зборів.

Усі ці проблеми свідчать про недосконалість і неефективність чинної податкової системи. Виникає потреба проведення податкової реформи і створення єдиного систематизованого законодавчого акту, який охопить усі питання податкового законодавства й відповідатиме адекватним основам податкової політики держави Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.; За ред. В.М. Гей ця. - К.: Вища шк., 2003. - 591 с..

Основними принципами проведення податкової реформи в Україні, визначеними на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду є такі Скрипник А.В. До питання про державне регулювання економіки. - “Фінанси України”. - 2003, №6. - с. 86-93.:

1. Зміст податкової реформи значної мірою залежить від покладеної в її основу моделі державного регулювання економіки. Тому слід відзначитися з місцем та функціями держави, інакше податкова реформа буде стихійною і неефективною.

2. Зміни в оподаткуванні мають забезпечувати достатність (адекватність) надходжень податкова система повинна генерувати надходження, достатні для фінансування потреб держави.

3. У процесі податкової реформи проблема наповнення доходної частини бюджету прямо відображатися на величині податкового навантаження. Податкова система повинна бути раціональною, яка забезпечить збалансованість загальнодержавних інтересів, а також інтересів господарських структур та громадян, і сприятиме розвитку підприємництва й нарощуванню національного багатства країни.

4. Податкова система має базуватися на низці податків для забезпечення стабільного потоку надходжень упродовж року та з року в рік.

5. Реформування податкової системи має спростити правову базу оподаткування, забезпечити зрозумілість норм законодавчих актів з питань оподаткування. Необхідно уніфікувати підходи й методи визначення усіх елементів оподаткування і вимоги до ведення обліку нарахувань податків. Принципи обчислення податків мають бути зрозумілими та внутрішньо послідовними.

6. Зменшення кількості податків, зокрема шляхом об'єднання податків і зборів одного рівня, що мають однакову податкову базу, а також скасування неефективних і необґрунтованих податків з незначною їх часткою у бюджеті.

7. Ефективнішою є податкова система з порівняно низькими податковими ставками. Середні, а особливо маргінальні податкові ставки, мають бути досить низькими, щоб не перешкоджати економічній діяльності та сприяти конкурентоспроможності у відносинах з торговими партнерами.

8. Встановлення рівних умов оподаткування для всіх категорій платників податків і скасування необґрунтованих і невиправданих пільг з оподаткування. Пільги можуть надаватися на певний термін і за умов використання коштів на визначені державою потреби.

9. Податкова система повинна мати соціальну спрямованість, тобто повинні забезпечуватися гарантії соціального захисту малозабезпечених верств населення.

10. Податкова система повинна мати інвестиційну спрямованість, створюючи умови для здійснення підприємства переоснащення основних фондів і відновлення матеріально-технічної бази.

11. З метою створення сприятливих умов для розвитку й розширення діяльності малих підприємств у податковому законодавстві має бути передбачене застосування особливих режимів оподаткування цих категорій платників.

12. Для побудови ефективної системи справляння податків треба розробити новий механізм податкового адміністрування і системи відповідальності за податкові порушення.

ВИСНОВКИ

оподаткування національне українське

Вивчення основних макроекономічних показників надзвичайно важливе завдання. Макроекономічні явища відбиваються у значеннях цих показників, їх динаміці. Держава може впливати на господарські показники через економічну політику, зокрема, видатки, податки, зміну монетарної політики.

Важливою складовою фіскальної політики є податкова політика, яка в Україні занадто обтяжлива для товаровиробників, недосконала з погляду перерозподілу доходів і потребує істотного вдосконалення.

Доходна частина бюджету України характеризується структурою, яка поряд з податками і зборами включає надходження до державних цільових фондів, доходи від операцій з капіталом, адміністративні збори та платежі, частка яких збільшується і які до того ж плануються.

Економіка України опинилася в складній ситуації: з одного боку, в найближчі роки зростуть витрати з обслуговування зовнішнього боку, з іншого - держава здебільшого позбавлена можливості отримувати на прийнятих умовах іноземні кредити. Інфляційний податок, до якого в такій ситуації звернулись у 80-ті роки минулого століття країни, що розвиваються, в Україні сьогодні є неприйнятними.

Нині потрібні радикальні та дійові рішення щодо створення ефективної економічної політики, яка б привела економіку до сталого зростання. Економічне зростання в перші роки ХХІ ст., стабільність грошової одиниці, суттєве збільшення міжнародних валютних резервів створюють сприятливі умови для поступового розв'язання боргової проблеми.

Размещено на Allbest