Фінансові ресурси підприємств

Вибір будь-якого показника обов'язково має бути обґрунтованим. Жоден з існуючих методів оцінки ефективності інвестицій не є універсальним, кожен із них має свої позитивні й негативні сторони. Орієнтація на якийсь один або кілька критеріїв залежить не лише від їх значення, а й від політики керівництва підприємства.

Статистичні методи важливі для малих і середніх підприємств, бо стосуються інвестиційних проектів, що здійснюються в межах року. Динамічні методи, як правило, використовуються для оцінки інвестиційних проектів, термін реалізації яких понад рік. У цьому разі використовують метод обчислення чистої теперішньої вартості й внутрішньої норми рентабельності. Оскільки тут враховується фактор часу, це зумовлює підвищений інтерес до названого методу з боку українських підприємств.

Але, незважаючи на нескладний механізм даного методу обчислень, його застосування у сучасних умовах в Україні пов'язано з певними проблемами. Насамперед це стосується вибору дисконтної ставки, поза як поки що єдиного орієнтира для вибору дисконтної ставки немає.

Метод періоду вкладених інвестицій - єдиний метод оцінки ефективності інвестицій, при якому можна не враховувати вартості залученого робочого капіталу. Це пов'язано з тим, що у будь-який час, коли припиняється здійснення інвестицій, можна відразу повернути використовуваний робочий капітал.

Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості - це показник, у якому відтворюються значення інших показників (понад 40), скоригованих у відповідності з їх вагомістю та іншими чинниками. Всі показники задовольняють вимоги міжнародного меморандуму ASC (International Accounting Standarts Commitec). Окрім того, цей метод забезпечує розрахунок на базі розробленого програмного комплексу для персонального комп'ютера.

Отже, при оцінці ефективності формування фінансових ресурсів необхідно врахувати, що окупність фінансових вкладень у результаті отримання прибутку не може бути абсолютним критерієм в умовах інфляційних процесів. Доцільніше порівнювати розміри зниження поточних витрат підприємства й розміри інвестованих ресурсів, враховуючи вплив факторів на рівень окремих елементів чи статей витрат.

Водночас ефективність фінансування підприємства неабияк визначається структурою джерел формування ресурсів, що залежать від форми власності, виду діяльності, територіального розміщення та інших факторів впливу. Очевидно, зростання частки власних фінансових ресурсів щодо позичених і залучених дає змогу зробити висновок про зростання ефективності фінансування підприємства.

3.4 Основні напрярямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві

Для розв'язання проблем формування і використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена , довгострокова політика держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв'язанні соціально-економічних проблем у країні. Економічно обгрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшення дохідності підприємств.

Отже функціонування ринкової економічної системи в Україні можливе за умови зростання ефектівності використання фінансовіх ресурсів. Використовувані ресурси, формуючи ресурсний потенціал окремого підприємства, є часткою ресурсного потенціалународного господарства в цілому чи окремих його галузей. Отже ресурсне забезпечення окремих підприємств залежить від ресурсного насичення в країні в цілому.

Для ефективного функціонування окремого підприемства й важливо визначити оптимальну потребу в ресурсах, та забезпечити структуру джерел її формування і використання.

Оскільки фінанси окремого підприємства й державні фінанси взаємопов'язані, у фінансову систему доцільно включати фонди фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні держави, окремих господарських суб'єктів, інших фінансових інститутів і використовуються з метою виконання економічних і соціальних функцій. В ринкових умовах до фінансової системи доцільно включати ресурси недержавної кредитно-банківської системи і фінансових ринків. Відповідно до вказаних елементів можна визначити основні напрямки фінансової реформи в Україні:

економічне обгрунтування структури державного бюджету;

розвиток банківської системи;

розвиток небанківських фінансових посередників та фінансових ринків;

державне регулювання фінансових розрахунків окремих підприємств;

державне регулювання кризи платежів.

Фінансові реформи в Україні безпосередньо впливають на структуру джерел формування фінансових ресурсів підприємства.

Так зміна системи оподаткування покликана забезпечити оптимальне співвідношення прямих і непрямих податків, як джерел бюджетних надходжень, а на рівні окремого підприємства - зниження частки прибутку в сумі фінансових надходжень.

Приватизація підприємств значно зменшила участь держави у перерозподілі фінансових ресурсів, що призвело до зменшення інвестиційної активності в цілому. Так обсяг капітальних затрат упродовж 2001-2007 років скоротився на 59,8%. Централізовані капіталовкладення становили на кінець періоду 24,8% від загального їх обсягу.¹ Очевидно, що інвестування з використанням бюджетних ресурсів має першочергово спрямовуватись на фінансування економічно обгрунтованих проектів національного значення з високим ступенем окупності.

Амортизаційний фонд - важливе джерело підтримки діючого виробництва в умовах незначної рентабельності господарювання.

З метою використання амортизаційних ресурсів для розширеного виробництва доцільним є зменщення термінів служби основних фондів, використання методів прискореної амортизації. З іншого боку зміна амортизаційної політики призведе до збільшення собівартості виробництва чи витрат обігу за рахунок більшої суми амортизаційних відрахувань, а відтак до до зменшення кінцевого фінансового результату - прибутку.

Прибуток має створювати умови для самофінансування поточної діяльності, інвестування розширеного відтворення підприємств. Отримання прибутку окремими суб'єктами господарювання свідчить про позитивні макроекономічні тенденціі до зростання доходів державного бюджета.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.

Дослідження, які виконувалися в курсовій роботі з питань фінансових ресурсів їх формування і використання в умовах ринкових відносин на базі ТОВ «Агрофірма «Перше травня», дають можливість сформулювати наступні висновки:

1) До основних позитивних тенденцій у майновому стані підприємства слід віднести:

? збільшення вартості майна підприємства на 1149 тис. грн. або на 20,1%, що свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства;

? збільшення сум грошових коштів та поточних фінансових інвестицій на 65 тис. грн., або 171,0%, збільшення їх питомої ваги (на 1,3 пунктів) у майні підприємства;

? збільшення абсолютної величина власного капіталу на 46 тис. грн., або 1,3%;

? позитивним для зміцнення фінансового стану є підвищення частки оборотних активів з 47,0% у 2005 році до 56,5% у 2005 році, що зменшує ризик компенсації авансового капіталу та підвищує його віддачу внаслідок прискорення оборотності коштів;

дохід від реалізації продукції у ТОВ «Агрофірма «Перше травня» збільшився з 4206 до 5974 тис. грн., тобто на 42,0%, а чистий дохід у 2005 році в порівнянні з 2005 роком збільшився на 64,5%.

2) Зниження частки низьколіквідних на 2,8 пунктів та збільшення середньоліквідних та високоліквідних активів відповідно на 1,5 та 1,3 пунктів є свідченням підвищення поточної платоспроможності підприємства і стійкого фінансового стану;

В цілому по трьох групах активів надлишок платіжних засобів для покриття зобов'язань збільшився на 1119 тис. грн. або в 2,5 рази.

3) Підприємство у 2007 році може тільки на 4,5% погасити поточні зобов'язання за рахунок високоліквідних оборотних активів, про що свідчить коефіцієнт абсолютної ліквідності. Проте це не дає підстави робити висновок про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно пред'явили йому свої боргові вимоги.

ТОВ «Агрофірма «Перше травня» у 2005 році мало власних ресурсів у розмірі 3474 тис. грн., розмір залучених кредитів у цьому році становив - 285 тис. грн. Вартість запозиченого капіталу склала - 16% річних. У 2006 та 2007 рр. підприємством запозичено кредитних ресурсів у розмірі 465 та 86 тис. грн. відповідно. Плата за користування запозиченим капіталом складає відповідно 17 та 18% річних, з врахування премії за ризик. Розмір власного капіталу у відповідні роки становить 3452 та 3520 тис. грн.

Існуюча структура залучення позикових коштів підприємством дає негативний фінансовий ефект, а отже доцільно на підприємстві переглянути структуру залучення позикового капіталу у фінансову діяльність господарства, здійснити його оптимізацію.

Оскільки у ТОВ «Агрофірма «Перше травня» власний капітал становить 3520 тис. грн., то найвищий коефіцієнт фінансової рентабельності досягається при коефіцієнті фінансового ліверидж 1,5, що визначає співвідношення залученого і власного капіталу у співвідношенні 40% : 60%. Отже, при розмірі власного капіталу у 3520 тис. грн. ТОВ «Агрофірма «Перше травня» найдоцільніше залучити кредити банків у розмірі 5280 тис. грн., при відсотковій ставці - 17,5 %, з врахуванням премії за ризик.

Закони ринку ставлять перед підприємствами необхідність розв'язання таких важливих економічних завдань: забезпечення конкурентоспроможності товарної продукції, а також їхньої діяльності. Оскільки ТОВ «Агрофірма «Перше травня» прагне до комерційного успіху, то:

1. Важливо правильно оцінювати і постійно стежити за рівнем просуванням до нового економічного статусу - фінансово незалежного, самостійного підприємства.

2. Щоб вистояти у конкуренції виробників на ринку, щоб гарантувати своєму підприємству фінансовий успіх, потрібно не лише скорочувати витрати виробництва з метою отримання максимального прибутку. За таких обставин варто більш уваги приділяти таким сферам, як реалізація і збут продукції, збільшенню доходів і поліпшенню свого фінансового та майнового стану, ніж управлінню виробництвом з метою зниження витрат. Тому аналіз повинен входити до системи маркетингу, який даватиме інформацію про продукцію. Ефективне управління оборотним капіталом підприємства передбачає не тільки пошук і залучення додаткових джерел фінансування, а й раціональне їх розміщення в поточних активах підприємства.

Отже, поліпшення кредитних відносин ТОВ «Агрофірма «Перше травня», зміцнення його конкурентоспроможності вимагають принципово нових підходів і організації виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гребельний В.І. «Финансы предприятий». Учеб. пособие. - К.: Изд-во Евро п. Ун-та, 2004.

2. Гриньова В.М, Коюда В.О. «Фінанси підприємств:Навч. посібник.» -Х.: Видавничий дім "ІНЖЕК".

3. Коробов В.А. «Финансы предприятия»// Москва «Инфра» - 2003 г.

4. Коробов М.Я. . «Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств» : Навчальний посібник - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Товариство ”Знання”,2002.

5. Поддєрьогін А.М. «Фінанси підприємств»: Підручник /. - К.: КНЕУ, 2000.

6. Пройда - Носик Н.Н. Фінансові ресурси підприємства / Н.Н. Пройда - Носик, С.С. Грабарчук // Фінанси України - 2003. - №1. - с. 96-103.

7. Петренко Ю.В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємств // Фінанси України - 2004. - №6. - с. 91-95.

8. Кириленко І.Г. Аграрний сектор України: уроки, завдання // Економіка АПК. - 2005. -№1 - С 3-12.

9. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 224 с.

10. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 412 с.

11. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 454 с.

12. Саблук П.Т. Стабільні економічні умови як фактор послідовного підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва //Економіка АПК.- 2004.-№ 1 - С.32-37.

13. Тютюнник Ю. М. Фінансовий аналіз бізнесу: Навчальний посібник. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2005. - 288 с.

Размещено на Allbest.ru