Удосконалення обліку та покращення фінансових результатів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ШАНОВНИЙ ГОЛОВО ТА ЧЛЕНИ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ!

Фінансовим підсумком господарської діяльності будь-якого підприємства, як відомо, є його прибутковість.

У збільшенні прибутку та високій рентабельності зацікавлені і підприємства, і держава, оскільки, з одного боку, вони є прямим джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства, а з іншого - забезпечують постійні і зростаючі надходження до державного бюджету. Тому тема даної дипломної роботи є досить актуальною.

Метою даної дипломної роботи є пошук шляхів удосконалення обліку та покращення фінансових результатів.

Об'єктом дослідження стало сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Низи» Сумського району Сумської області.

Проведене дослідження показало, що облік фінансових результатів в досліджуваному підприємстві відповідає встановленим інструкціям та нормативам. Однак, для його покращення вважаємо доцільним деякі первинні документи доповнити окремими реквізитами, а саме:

„Товарно-транспортну накладну" оформляти на кожну партію відвантаженої продукції, а не на кожну відправлену машину. При цьому вказувати інвентарні номери,вгодованість кожної голови, дату і час припинення годівлі в «Табелі обліку робочого часу", на одного працівника відвести два рядки, щоб записувати у верхньому - відпрацьований час у своєму підрозділі; а в нижчому - відпрацьований час і код. В сучасних умовах господарювання для досягнення успіху у виробництві підприємству необхідно в першу чергу:

а) підвищити ефективність виробництва, що є однією з актуальних проблем, успішне рішення якої відчиняє подальші можливості для прискорення темпів його розвитку;

б) підвищити конкурентноздатність продукції, робіт та послуг шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу, використання ефективних форм господарювання та управління виробництвом;

в) активізації підприємництва,

г) вияву ініціативи та інше.

Як узагальнення і для більшої наглядності всі виявлені резерви зростання прибутку в Агрофірмі „Низи" можна згрупувати в таблицю.

Як бачимо, при використанні підприємством всіх цих резервів фінансові результати можуть суттєво покращитись.

Також, в дипломній роботі є спеціальні розділи, що присвячені автоматизації обліку фінансових результатів, покращенню стану охорони праці на підприємстві та впровадженню більш досконалих, екологічно безпечних технологій виробництва.

ДОПОВІДЬ ЗАКІНЧЕНА. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи обліку фінансових результатів

1.1 Поняття та види фінансових результатів

1.2 Огляд літературних джерел

2. Організація обліку фінансових результатів

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Первинний, аналітичний та синтетичний облік фінансових результатів

2.3 Шляхи вдосконалення обліку фінансових результатів

3. Аналіз фінансових результатів ТОВ Агрофірмі «Низи»

3.1 Аналіз фінансових результатів та реалізації продукції

3.2 Аналіз фінансових результатів від операційної та звичайної діяльності

3.3 Аналіз рентабельності діяльності підприємства

3.4 Резерви покращення фінансових результатів

4. Фінансовий механізм охорони навколишнього природного середовища

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

Соціально-економічні перетворення, що здійснюються в Україні, ставлять певні вимоги перед системою управління підприємством. Необхідно швидко реагувати на зміни навколишнього та внутрішнього середовища організацій з метою підтримки стійкого фінансового стану, розширення та удосконалення виробництва, задоволення потреб ринку.

Для досягнення успіху у виробництві господарствам необхідно в першу чергу підвищити ефективність виробництва, конкурентноздатність продукції, робіт та послуг шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу, використання ефективних форм господарювання та управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, вияву ініціативи та інше.

Фінансовим підсумком господарської діяльності будь-якого підприємства, як відомо, є його прибутковість, що характеризується абсолютними і відносними показниками, тобто сумою прибутку та рівнем рентабельності.

Підприємство одержує прибуток тоді, коли втілена у створеному прибутку вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Прибуток формується на мікрорівні, і на нього, як на фінансовий показник роботи підприємства, що відображається в бухгалтерському обліку і офіційній звітності, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення загального (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютного розміру прибутку впливають:

· результати, тобто ефективність, його фінансово-господарської діяльності;

· сфера діяльності;

· галузь господарства;

· установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

У збільшенні прибутку та високій рентабельності зацікавлені і підприємства, і держава, оскільки, з одного боку, вони є прямим джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства, а з іншого - забезпечують постійні і зростаючі надходження до державного бюджету.

У відповідності до цього облік і аналіз фінансових результатів є актуальною темою для дослідження.

Метою даної дипломної роботи є пошук шляхів покращення фінансових результатів.

Основними завданнями є:

1. вивчення організації бухгалтерського обліку фінансових результатів на підприємстві;

2. проведення оцінки абсолютних і відносних показників фінансових результатів;

3. визначення факторів, що впливають на величину прибутку та рівень рентабельності;

4. пошук можливостей і резервів покращення фінансових результатів.

Об'єктом дослідження стало сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма „Низи" Сумського району Сумської області, що спеціалізується на вирощуванні і відгодівлі великої рогатої худоби і свиней.

При написанні дипломної роботи були використані такі методи аналізу фінансової діяльності підприємства: методи порівняння; використання абсолютних, відносних, середніх величин; спосіб абсолютних різниць, графічний метод і табличний метод відображення даних.

Весь цифровий матеріал проекту та зроблені висновки базуються на даних бухгалтерського обліку, фінансових звітів господарства за 2001-2003 роки та документів, що регламентують організацію обліку фінансових результатів.

Використовувалась також спеціальна і довідкова література.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.1 Поняття та види фінансових результатів

Фінансовими результатами господарювання підприємства за визначений період можуть стати прибуток або збиток. Його величина визначається як різниця між загальною сумою доходів, одержаної від здійснення основної, інвестиційної та фінансової діяльності, витрат, пов'язаних із одержанням цих доходів. Якщо доходи перевищують витрати, то діяльність вважається прибутковою, її результатом є прибуток. І навпаки, якщо сума витрат перевищує отриманий дохід, результатом такої діяльності є збиток. фінансовий результат прибуток рентабельність

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати" визначається зміст і термінологія, яка застосовується при визначенні фінансових результатів:

витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

власний капітал - частина в активах підприємства після вирахування його зобов'язань;

доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу;

збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати;

прибуток - суми, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати[9].

Отже, фінансовий результат - це прибуток або збиток від діяльності підприємства за звітний період.

Метою вірного визначення фінансових результатів є надання користувачам оприлюдненої повної, неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Для визначення фінансового результату необхідно порівняти доходи і витрати, що були здійснені для отримання цих доходів у звітному періоді. При цьому витрати і доходи відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виконання, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Доходи, витрати та фінансові результати згідно положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати" поділяються за видами діяльності, внаслідок яких вони виникають, а також на прибутки (збитки) від звичайної діяльності та надзвичайної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.

До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності, і не відбуваються часто або регулярно (стихійне лихо, пожежа тощо).

Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на операційну та іншу звичайну діяльність (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю [13].

До основної діяльності відносяться операції, пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесення витрат від операційної курсової різниці.

Інша діяльність підприємства поділяється на інвестиційну та фінансову. Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру власного та позиченого капіталу підприємства.

В свою чергу, витрати за своїми функціональними призначеннями поділяються на виробничі, управлінські (адміністративні), збутові (витрати на збут) та інші.

Доходи і витрати включаються до Звіту згідно з принципами відповідності витрат і доходів. Отже, якщо виникає дебіторська заборгованість учасника підприємства за внесками до статутного капіталу, дохід не виникає, а коли ж дебіторська заборгованість виникає за відвантажену продукцію, то це збільшує дохід. Аналогічно, якщо підприємство нараховує дивіденди акціонерам, витрати не збільшуються, а якщо проводиться нарахування оплати праці та відрахування на соціальні заходи, то це збільшує витрати [13].

Доходи і витрати, які відповідають критеріям, що викладені вище, наводяться у „Звіті про фінансові результати" з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від всіх видів звичайної та надзвичайної діяльності (рис. 1).

Таким чином, дохід і витрати діяльності формують загальний фінансовий результат діяльності підприємства. Фінансові результати діяльності підприємства складаються з:

- фінансових результатів від основної діяльності;

- фінансових результатів від фінансової діяльності;

- фінансових результатів від іншої звичайної діяльності;

- фінансових результатів від надзвичайної діяльності [9].

Результати", 15 „Дохід", 16 „Витрати", Законом України від 16.07.99р. №996- XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами і доповненнями) та Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291[7].

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та управління фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках врегульовується Національним банком України відповідно до Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів установ встановлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.

Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з використанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

- баланс;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до звітів [2].

1.2 Огляд літературних джерел

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (товарів, послуг). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної чи фінансової діяльності [2].

За економічною природою прибуток є перетвореною формою чистого доходу, а отже, характеризує чистий дохід у тому вигляді, в якому той виступає на поверхні економічних явищ в умовах економічної відокремленості виробника. Чистий доход - виражена у вартісній формі вартість додаткового продукту, який являє собою основну складову доходу. Джерело чистого доходу - додаткова і певною мірою необхідна праця.

В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено притаманною капіталу тенденцією до самозростання.

А. Сміт розглядав прибуток, по - перше, як результат праці робітника, оскільки вартість, яку він додає до вартості матеріалів, розкладається на дві частини: оплату його праці та прибуток підприємця; по-друге - як результат функціонування капіталу.

Д. Рікардо вважав, що величина прибутку залежить від заробітної плати: прибуток зростає, якщо знижується заробітна плата. Одним з головних чинників підвищення прибутку є суспільна продуктивність праці, яка зростаючи, зумовлює зниження вартості робочої сили.

Багато західних економістів при поясненні прибутку використовують теорію трьох факторів виробництва Ж.Б. Сея, за якою участь у створенні вартості беруть праця, земля, капітал. Прибуток вони розглядають як доход від використання засобів виробництва та як оплату за працю підприємця з управління та організації виробництва і, отже, доход на капітал відрізняють від підприємницького доходу.

Критикуючи теорію факторів виробництва, К. Маркс обґрунтував положення, що нову, збільшену вартість створює жива праця. Однак при цьому він показав, що продуктивність праці залежить від технологічної оснащеності праці, родючості, розташування земельних угідь тощо. Разом з оснащеністю праці та родючості землі, зростає якість праці, отже, за одиницю часу створюється більша вартість.

Величина прибутку, за Марксом, залежить від середньої суспільної норми прибутку. Це означає, що до певної межі прибуток можна розглядати як функцію капіталу, оскільки фактором зростання маси прибутку є розмір капіталу.

В умовах сучасної світової ринкової економіки прибуток і норма прибутку є головними орієнтирами і показником стану виробництва, критерієм його ефективності. Норма прибутку показує ефективність використання всього капіталу.

У такому випадку прибуток виступає не тільки як надлишок понад витратами, а і як приріст авансованої вартості, відображає процес створення нової вартості.

Прибуток - це результат дії багатьох факторів сфери виробництва, розподілу та обігу. В умовах вільної конкуренції при незмінній нормі додаткової вартості норма прибутку може знижуватись або підвищуватись залежно від будови капіталу, швидкості його обороту та економії на постійному капіталі.

Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на її виробництво і збут [14].

Огійчук М.Ф. вважає, що прибуток характеризує всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. Він є частиною доходу суспільства і повинен використовуватися для подальшого розвитку виробництва і поліпшення матеріального становища всіх працівників, зайнятих на виробництві. Прибуток - джерело поповнення оборотних засобів, капітальних вкладень та створення фондів економічного

На підприємстві можливі доходи, й витрати, які не пов'язані з реалізацією продукції, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків - це фінансові результати, що отримані від інвестиційної та фінансової діяльності, а також результати, які пов'язані з надзвичайними подіями [41].

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат.

В бухгалтерському обліку визначення фінансового результату як процесу розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділене на такі етапи:

- Визначення валового доходу.

- Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

- Визначення валового прибутку.

- Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) від операційної діяльності.

- Розрахунок фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування.

- Визначення фінансового результату від звичайної діяльності.

- Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду [20]. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору інших зборів, знижок тощо.

Деякі економісти пропонують класифікувати прибуток за такими ознаками: валовий прибуток, прибуток до сплати податків, прибуток після сплати податків, нерозподілений прибуток.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Валовий прибуток - це валовий доход компанії від реалізації товарів, робіт, послуг. Визначається вирахуванням з виручки від продажу вартості реалізованої продукції. Загальні адміністративні і накладні витрати, що відносяться на підприємство, обліковуються окремо у звіті про прибутки і збитки після того, як буде визначено валовий прибуток.

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат [39].

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайної події (стихійного лиха, пожежі, технологічних аварій тощо).

Під прибутком до сплати податків розуміється чистий прибуток до утримання податків, але за вирахуванням всіх витрат, не пов'язаних з основною діяльністю підприємства.

Прибуток після сплати податків - чистий прибуток, що залишається у власності акціонерів підприємства після вирахування всіх витрат по фінансових операціях, а також податків.

Остаточний фінансовий результат -- чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період [15].

Нерозподілений прибуток - прибуток, що залишається акціонерам на підприємстві після виплати дивідендів власникам акцій.

Розмір та характер прибутків та збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

Так як фінансовий результат є різницею між доходами і витратами за певний період, то він веде до зміни чистих активів підприємства протягом цього проміжку часу, при чому фінансовий результат звітного періоду є величиною умовною через вплив на нього елементів облікової політики, таких як момент визначення доходів; метод оцінки виробничих запасів; готової продукції; незавершеного виробництва; амортизаційної політики тощо. З огляду на вище зазначене, дійсну величину фінансового результату можна визначити лише при завершенні діяльності підприємства як різницю між коштами, що надійшли, і коштами, що вибули [39].

Отже, у зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства, й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Приватний сільськогосподарський комплекс Агрофірма „Низи" розташована в Південно-Східній частині Сумської області за 26 кілометрів від обласного центру міста Суми і до найближчої залізнично-дорожньої станції Нижня Сироватка-10 км.

Юридична адреса товариства Агрофірми „Низи" селище Низи Сумського району Сумської області. Заснована вона 19 березня 1999 року і являється правонаступником колишнього Лебединського МХП, яке працювало в селищі Низи з 1989 року до 1999 рік.

Головним завданням господарства є вирощування і відгодівля великої рогатої худоби і свиней. Товариство має самостійний баланс, розрахункові рахунки в банках, фірмову марку та товарний знак, як юридична особа. Дане підприємство самостійно планує свою діяльність та визначає перспективи розвитку, здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік результатів своєї діяльності.

Рельєф - типова рівнина. Клімат - помірно-континентальний. Через територію селища протікає річка Псел, яка впливає на клімат вцілому і окремі його елементи. Наростання тепла весною та спад його восени відбувається помірно. В цілому природно-кліматичні умови мають позитивний вплив на виробничо-господарську діяльність господарства.

Територія господарства складає лише 15,9 га, але на ній розташовано велика кількість будівель і споруд: гаражі, склади, вагова, забійний цех, ремонтні майстерні, сараї для утримання худоби, адміністративне управління. Всі дороги, що з'єднують підприємство з сусідніми господарствами мають тверде покриття, що значно спрощує доставку продукції за будь-яких природних умов.

Розглянемо, що виробляє і реалізовує агрофірма, визначимо спеціалізацію діяльності, використовуючи дані таблиці 1.

Таблиця 1

Обсяг і структура товарної продукції

Найменування продукції за галузями	2001р.	2002р.	2003р.	В середньому за 2001-2003рр.
	виручка, тис. гри.	питома вага, %	виручка, тис. гри.	питома вага, %	виручка, тис. гри.	питома вага, %	виручка, тис. грн.	питома вага, %
М'ясо (жива вага):
- ВРХ;	2457,8	77,8	2261	58,09	2497,0	47,6	2405,3	61,16
-свині	702,2	22,2	1560	40,09	2747,9	52,38	1670,0	38,22
Інша продукція тваринництва	-		71	1,82	0,7	0,02	23,9	0,62
Разом по тваринництву	3160,0	100	3892	100	5245,6	100	4099,2	100
Промислова продукція	-		539		-		179,7
її питома вага в загальній сумі виручки		-		11,9		-		4,0
Реалізацій робіт і послуг на сторону	1151,3		88		113,4		450,9
Її питома вага в загальній сумі виручки		26,7		1,9		2,1		10,2
Загальна сума виручки від реалізації продукції	4311,3		4519		5359,0		4729,8

Дані розрахунки показали, що найбільшу питому вагу в середньому за 2001-2003 роки займає м'ясо в живій вазі ВРХ та м'ясо в живій вазі свиней, що відповідно складає 61,16% та 38,22%. Таким чином, можна констатувати, що спеціалізація господарства - вирощування і відгодівля великої рогатої худоби і свиней.

Слід також відмітити, що аналізоване сільськогосподарське господарство належить до типу підприємств з вузькою спеціалізацією, тому що основний вид товарної продукції становить 61,16%.

Процес поглиблення спеціалізації в значній мірі можна спостерігати при вирощуванні свиней. У виробництві продукції великої рогатої худоби поглиблення майже не відбувається.

Реалізація продукції допоміжних виробництв від загальної суми виручки з кожним роком змінюється. Це свідчить, що в цій галузі підприємство має найбільші доходи.

В цілому можна зробити висновок, що спеціалізація, яка склалася на підприємстві є сприятливою для виробництва вище зазначених видів продукції.

Важливою складовою діяльності агрофірми є трудові ресурси, їх якісний та кількісний склад. Ефективність використання трудових ресурсів залежить від умов праці, соціальних умов, матеріального стимулювання і заохочення [15]. Динаміка кількості працюючих і показники ефективності використання робочої сили представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Динаміка середньорічної чисельності працівників та ефективність використання робочої сили

Показники	2001р.	2002р.	2003р.	2003р. в %до 2001р.
Середньорічна чисельність працівників, чол.	101	144	109	107,9
Відпрацьовано 1 працівником ДНІВ	146,4	240,1	270	184,4
Вироблено ВИ на 1 середньорічного робітника, грн.	11217	12569	18889	168,4

В аналізованому періоді спостерігається коливання середньорічної чисельності працівників. Це відбулося за рахунок виходу людей на пенсію.

Аналізуючи відпрацьовані одним працівником дні зазначимо, що їх кількість зросла у 2003 році порівняно з 2001 роком на 124 днів, тобто трудова участь покращилась. Також підвищилась інтенсивність використання робочої сили, внаслідок чого відбулося зростання виробництва валової продукції на 1-го працівника на 7672 грн. в 2003р. порівняно з 2001р.

Отже, можна зробити висновок, що в агрофірмі покращився рівень організації праці та виробництва, що можна підтвердити зростанням продуктивності праці.

Для здійснення виробничого процесу підприємства необхідні основні засоби. Розглянемо наскільки Агрофірма „Низи" забезпечена ними, використовуючи дані таблиці.

Таблиця З

Забезпеченість фондами та ефективність їх використання

Показники	2001р.	2002р.	2003р.	2003р. в % до 2001р.
1. Фондоозброєність, тис. грн.	28,8	24,4	38,3	133,0
2. Фондовіддача, грн.	49,2	51,5	49,3	100,2
3. Фондоємкість, грн.	2,0	1,9	2,0	100,0
4.Валова продукція в спів ставних цінах на 1 працівника, тис. грн.	11,2	12,6	18,9	168,4

Дані розрахунки показали, що в аналізованому періоді відбулися деякі зміни. Зріс показник фондоозброєності Ь 1,3 рази. Це зумовлено зростанням вартості валової продукції на 1 працівника, тобто можна стверджувати, що матеріально технічна база покращилась, відбулося підвищення рівня інтенсифікації виробництва і, як наслідок, спостерігаємо збільшення виробленої продукції на 1 працівника на 68,4%. В свою чергу це свідчить про деяке підвищення ефективності використання основних фондів. /й<

Аналіз фондовіддачі показав, що вона є стабільною і фондоєШість має також незмінний рівень.

Для визначення ефективності господарювання, виявлення раціональності співвідношення між ресурсами підприємства та засобами виробництва необхідно розрахувати основні показники господарської діяльності. Для цього використаємо інформацію, наведену в таблиці 4.

Таблиця 4

Основні показники господарської діяльності Агрофірми «Низи»

Показники	2001р.	2002р.	2003р.	2003р. в % до 2001р.
1. Вироблено ВП в співставних
цінах, всього	1133	1810	2059	181,7
в тому числі в розрахунку на:
- на 1 середньорічного р-ка, тис грн.	11,2	12,6	18,9	168,4
- на 100 грн. осн-х вир. фондів, грн.	49,2	51,5	49,3	100,2
- на 1 люд.-год прямих витрат праці, грн.	3,9	6,2	10	256,4
2. Вироблено на 1 працівника, тис.
гри.:
- товарної продукції;	42,7	31,4	49,2	115,2
- валового прибутку;	4,99	4Д	13,35	в 2,8 рази
- чистого прибутку.	6,2	3,2	23,7	в 3,8 рази
3. Рівень рентабельності, %	17	14,5	66,1	49,1 п.в.

Аналізуючи показники таблиці 4, можна констатувати, що виробництво валової продукції в співставних цінах в порівнянні з 2001р. збільшилось на 81,7%. Підвищилась ефективність використання робочої сили і основних виробничих фондів. Якщо порівнювати товарну продукцію, то спостерігаємо її зростання в 2003 році в співставленні з 2001 роком на 15,2%. Це відбулося як за рахунок збільшення закупівельних та реалізаційних цін, так і в наслідок зростання обсягів реалізації.

Валовий прибуток також збільшився, як результат випереджаючих темпів збільшення чистого доходу (виручки) порівняно з собівартістю реалізованої продукції.

Рівень рентабельності на підприємстві підвищився на 49,1 пункто - відсотки, що є наслідком зростання чистого прибутку в 3,8 рази. Із чого випливає, що підприємство може займатися розширеним відтворенням.

Отже, зробимо висновок, що всі основні показники господарської діяльності підприємства значно поліпшились, що свідчить про підвищення ефективності виробництва в цілому. Однак, резерви їх покращення ще не вичерпані, що буде далі розглядатись в третьому розділі дипломної роботи.

2.2 Первинний, аналітичний та синтетичний облік фінансових результатів

Фінансові результати діяльності підприємства оцінюються як доходи або збитки (втрати).

Дохід ТОВ Агрофірма „Низи" отримує від реалізації продукції сільськогосподарського виробництва. Господарство займається продажем великої рогатої худоби та свиней. Продукція реалізовується як державі, так і працівникам в рахунок заробітної плати. Розглянемо, які первинні документи необхідні для здійснення цих операцій.

При реалізації тварин на м'ясокомбінат супровідним документом є „Товарно-транспортна накладна". У документі заповнюються наступні реквізити: вид тварин; вік або вікова група; кількість голів; жива маса; вантажовідправник і вантажоодержувач.

На тварин, прийнятих від господарства виписується „Приймальна квитанція".

Видачу продукції працівникам підприємства в рахунок оплати праці відображають у „Книзі розрахунків по оплаті праці". Працівник пише розписку про одержання продукції. А комірнику підставою для видачі продукції служить „Накладна внутрішньогосподарського призначення", де вказують прізвища, ім'я, по батькові одержувача, найменування продукції, кількість, ціна, сума, номер складу, підпис бухгалтера.

При реалізації продукції окремим працівникам підприємства зі складу за готівку використовують „Накладну внутрішньогосподарського призначення" і „Прибутковий касовий ордер"[41].

Отже, ми розглянули, на підставі яких первинних документів обліковуються доходи. Але для визначення фінансових результатів необхідно знати, як оформлюються і формуються витрати на виробництво продукції і її виробнича собівартість. Деталізація витрат в обліку здійснюється в розрізі статей калькулювання собівартості. Підприємство використовує наступну номенклатуру витрат:

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- корми;

- паливо-мастильні матеріали;

- засоби захисту тварин;

- роботи і послуги;

- витрати на утримання основних засобів;

- інші витрати.

Працівникам тваринництва заробітна плата нараховується на підставі „Розрахунку нарахування оплати праці працівникам тваринництва". Крім того, складається „Табель обліку робочого часу".

Заробітну плату водіям на підставі подорожніх листів автомобіля.

Запаси, що обліковуються у сільськогосподарському підприємстві здебільшого надходять від постачальників на підставі „Рахунків-фактур".

Фактичне витрачання кормів відображають у „Відомості витрат кормів", яка складається на кожну технологічну вікову групу. На фермі ведеться „Журнал обліку витрат кормів" по кожній групі витрачених кормів, за видами, в фізичній вазі і в переведенні. Записи в цей журнал роблять на підставі „Відомості витрат кормів". Він необхідний для поточного аналізу і контролю за витрачанням кормів і складання звітності.

Відпуск медикаментів, паливно-мастильних матеріалів оформляється накладними внутрішньогосподарського призначення і лімітно-забірними картками.

При відображенні витрат за послуги інших підприємств оформляється „Акт виконаних робіт", „Рахунок-фактура" і „Податкова накладна".

Відмітимо, що вище наведені первинні документи містять великий об'єм інформації: розрахунковий рахунок і адресу організації, що виконує роботи; розрахунковий рахунок і адресу підприємства, що приймає роботу;

дата надання послуг; найменування робіт, які виконувались; обсяги робіт; сума до сплати; сума сплаченого податку та інше. Недоліком при цьому є те, що ці регістри складаються однакові незалежно від галузі господарювання. Надані послуги суттєво відрізняються, наприклад, в тваринництві і в рослинництві. Таким чином, потрібно розробити вказані документи до кожної галузі окремо.

Падіж з вини підприємства оформляється „Актом вибуття тварин і птиці", а при оприбуткуванні продукції заповнюється „Акт оприбуткування тварин".

В цілому первинний облік фінансових результатів ведеться згідно нормативних та інструктивних матеріалів з використанням типових форм первинних документів.

Облік доходів і витрат діяльності сільськогосподарського підприємства і формування фінансових результатів є однією з найскладніших ділянок обліку.

Облік доходів на даному підприємству здійснюється за допомогою 7 класу рахунків „Доходи і результати діяльності". Це пасивні рахунки. По кредиту цих рахунків відображаються суми визначених доходів, а по кредиту - суми непрямих податків, які зменшують доход по закінченню місяця чи року на вибір підприємства. По закінченню місяця ці рахунки закриваються шляхом перенесення залишку на рахунок 79 „Фінансові результати". В бухгалтерському обліку фінансовий результат (прибуток чи збиток) визначається на рахунку 79 шляхом порівняння доходів і витрат. При чому на рахунку 79 фінансові результати визначаються за видами діяльності на відповідних субрахунках [10,11].

Фінансові результати від основної і операційної діяльності визначаються на субрахунку 791 „Результат основної діяльності" шляхом порівняння рахунків доходів 70, 71 з рахунками 90, 92, 93, 94.

Фінансові результати від фінансової діяльності визначаються на субрахунку 792 „Результат фінансових операцій" шляхом порівняння рахунків доходів 72, 73 з рахунками витрат 95, 96.

Фінансові результати від інвестиційної діяльності визначаються на субрахунку 793 „Результат іншої звичайної діяльності" як різниця між рахунком доходів 74 і рахунком витрат 97.

Фінансові результати від надзвичайної діяльності визначаються на субрахунку 794 „Результат надзвичайних подій" шляхом порівняння рахунку 75 і рахунку витрат 99.

Відображення в обліку операцій з накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) проводиться на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії.

Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством самостійно.

Що стосується обліку витрат, то вони відображаються на рахунках 9 класу „Витрати діяльності". Це є активні рахунки, по дебету яких вказуються витрати поточного місяця, а по кредиту відображують зібрані витрати, які по закінченні місяця чи року списуються в дебет рахунку 79 „Фінансові результати". Залишку по цьому рахунку не буде.

Рахунки 7 і 9 класу є тимчасові і обліковують доходи і витрати звітного періоду. На початок і кінець року залишків по них не буде, а в балансі відображається лише рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (Непокриті збитки)". Закривається рахунок 79 в кінці місяця чи року шляхом перенесення залишку, який буде чистим фінансовим результатом на рахунок 44 [10,11].

Вище наведені процеси обліку по формуванню фінансових результатів підприємства представлені на рис. 2

Рис. 2. Класифікація рахунків доходів і витрат за видами діяльності

Чистий прибуток визначається у кінці звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат. По дебету рахунку 79 „Фінансові результати" та по кредиту рахунку 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) відображається чистий прибуток. А збиток, навпаки, відображається по дебету рахунку 44 і по кредиту рахунку 79 (останній в будь-якому випадку закривається). Тому відповідно кредитове сальдо по рахунку 44 характеризує нерозподілений прибуток, а дебетове-непокритий збиток.

Типові господарські операції та кореспонденції рахунків з обліку результатів діяльності Агрофірми „Низи" наведені в наступній таблиці.

Таблиця.

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція
п/п		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Відображено нерозподілений прибуток підприємства звітного періоду	79	44
2.	Списано на фінансовий результат суми, що належать до виключення зі складу доходів	79	70
3.	Списано на фінансовий результат собівартість реалізації на кінець року	79	90
4.	Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного періоду адміністративні витрати	79	92
5.	Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного періоду інші витрати операційної діяльності	79	94
6.	Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного періоду фінансові витрати	79	95
7.	Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного періоду витрати від інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі	79	96
8.	Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного інші витрати	79	97
9.	Списано на фінансовий результат витрати понесені протягом звітного періоду при нарахуванні податку на прибуток, отриманий за даними бухгалтерського обліку	79	98
10.	Списано на фінансовий результат витрати понесені протягом звітного періоду у зв'язку із надзвичайними подіями	79	99
11.	Списано на фінансовий результат витрати понесені протягом звітного періоду у зв'язку із надзвичайними подіями	44	79
12.	Відображено непокритий збиток звітного періоду	70	79
13.	Списано доход, одержаний підприємством у звітному періоді внаслідок основної діяльності	71	79
14.	Списано доход, одержаний підприємством у звітному періоді внаслідок іншої операційної діяльності	72	79
15.	Списано доход, одержаний підприємством у звітному періоді від іншої фінансової діяльності	73	79 /
16.	Списано доход, одержаний підприємством у звітному періоді від звичайної діяльності яка не є фінансовою і операційною	74	79 /
17.	Списано доход, одержаний підприємством у звітному періоді внаслідок надзвичайних подій	75	79 "

Для обліку фінансових результатів в Агрофірмі „Низи" передбачено використовувати наступні регістри. В журналі-ордері №11 ведеться синтетичний облік операцій на рахунках:

- 17 „Відстрочені податкові активи",

- 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками",

- 44 „нерозподілений прибуток (Непокритий збиток)",

- 54 „Відстрочені податкові зобов'язання",

- 70 „Доходи від реалізації",

- 71 „Інший операційний дохід",

- 72 „Дохід від участі в капіталі",

- 73 „Інші фінансові доходи",

- 74 „Інші доходи",

- 75 „Надзвичайні доходи",

- Аналітичний облік реалізації продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг та матеріалів здійснюють у місячних формах: Відомості реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та матеріалів організації (Форма №11-а с.-г.) з використанням при необхідності „Реєстру документів по реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та матеріалів"; Відомості обліку продукції, товарів, робіт, послуг та матеріалів з інших операцій (Форма № 11-6 с.-г.); Відомості обліку реалізації за готівку (Форма № 11-в с.-г.).

- Для аналітичного обліку інших операцій, фінансових та інших доходів, фінансових результатів, нерозподілених прибутків (непокритих збитків) і відстрочених податкових активів і зобов'язань призначено місячну форму „Аналітичні дані по рахунках 17, 44, 54, 71, 72, 73, 74, 75, 79, 98". У відповідності форми „11-а с.-г. по кожному з покупців записують на підставі аналітичної відомості за попередній період залишок заборгованості на початок звітного місяця. Записи операцій здійснюють на підставі реєстрів або первинних документів.

- По закінченню складання відомості (Форма № 11 -а, б, в с.-г.) дані з них переносять до Книги обліку операцій реалізації (Форма № 11-д с.-г.), яка призначена для накопичення даних (дебетових і кредитових оборотів) по рахунках 70, 712 за видами реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг та матеріалів та напрямах реалізації з початку року. Ця книга являється регістром аналітичного обліку, як і вказані попередні відомості. Різниця між ними полягає в тому, що ці відомості складаються за місяць і призначені для заповнення Журналу-ордеру №11 с.-г., а Книга форми №11-д с.-г. накопичує всю інформацію з реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та матеріалів з початку року.

- Для контролю за правильністю записів на рахунках 70, 712 використовують „Оборотну відомість", що використовується для контролю за надходженням доходів, витрат і визначення фінансової результату по кожному виду продукції.

- Використання цих форм дає Агрофірмі „Низи" можливість здійснювати контроль за надходженням доходів та поліпшувати складання податкової, статистичної, бухгалтерської звітності.

2.3 Шляхи вдосконалення обліку фінансових результатів

- Проблема покращення обліку фінансових результатів в Агрофірмі „Низи" є складним завданням, необхідність якого зумовлена тим, що в умовах конкуренції отримання потрібної для управління виробництвом інформації є досить важливим.

- Для покращення якості отримуваної інформації, яка б сприяла проведенню більш ґрунтованого обліку і прийняття необхідних управлінських рішень, особливу увагу необхідно приділити вдосконаленню первинного обліку фінансових результатів.

- Таким чином, зазначимо, що „Товарно-транспортні накладні" необхідно оформляти на кожну партію відвантаженої продукції, а не на кожну відправлену машину. При реалізації великої рогатої худоби в живій вазі у „Товарно-транспортних накладних" не вказуються інвентарні номери тварин та вгодованість худоби (вгодованість кожної голови, дата і час припинення годівлі) (Додаток 4). --

- Що стосується „Накладних внутрішньогосподарського призначення", то їх необхідно доповнити такими реквізитами: номер чека на суму, об'єм роботи, витрати по нормі на одиницю, на весь об'єм робіт, показники якості, маса брутто і нетто.

- Для вдосконалення організації праці робітників, а також, щоб передбачити можливі наслідки результатів господарювання доцільно в „Табель обліку робочого часу" на одного працівника відвести два рядки, і на протязі місяця відображати у верхньому рядку відпрацьований час працівником у своєму підрозділі, а у нижньому вказується відпрацьований час і код виробничого підрозділу, на виконання робіт якого направлявся

- працівник. При цьому у господарстві кожному виробничому підрозділу необхідно присвоїти відповідний код.

- При такому підході буде можливо визначити міру участі працівника у роботі кожного підрозділу зокрема, а також визначити розмір достовірної заробітної плати кожного працівника.

- На нашу думку, необхідно усунути зазначені недоліки для поліпшення обліку фінансових результатів і визначення якості продукції, що реалізовується.

- В обліку фінансових результатів необхідно відображувати використання прибутку, і в першу чергу, сплату податку на прибуток.

- Згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходжу звітного періоду на суму валових витрат платника податку на суму амортизаційних відрахувань. Ця схема близька до тієї, що використовується в обліку, але в подальшому від неї поступово відхиляються, що призводить до значних розбіжностей між величиною податку на прибуток в бухгалтерському і податковому обліку. Обліковий прибуток знаходить своє відображення у „Звіті про фінансові результати", а оподаткований прибуток - в „Декларації про прибуток".

- Різниця між обліковим прибутком та оподатковуваним прибутком класифікується як постійна і тимчасова. Різниця між податковим і обліковим прибутком, яка виникає в поточному звітному періоді і не анулюється в подальшому, розглядається як постійна різниця. Тимчасові розбіжності у витратах і доходах між бухгалтерським і податковим обліком практично матимуть місце постійно.

- Тому, на нашу думку, порядок ведення обліку фінансових результатів можна значно поліпшити і спростити, якщо ліквідувати постійні і тимчасові різниці у фінансовій і податкові звітності. Для цього необхідно внести зміни в проект Податкового кодексу.

- Що стосується використання плану рахунків, то є доцільним виділення окремого синтетичного рахунку 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва", що для обліку продукції сільського господарства не є обґрунтованим. Облік кормів передбачено проводити на рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення". З метою уніфікації системи відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по виходу продукції її доцільно враховувати на рахунку 26 „Готова продукція" на відповідних субрахунках відображаючих галузевий вид продукції.

- Загальноприйняті витрати по класифікації рахунків бухгалтерського обліку ми віднесли до рахунків по обліку процесів виробництва, але враховуються вони на рахунку 91 „Загальновиробничі витрати" в 9-му класу плану рахунків „Витрати діяльності". Всі інші розрахунки цього класу не мають відношення до процесу виробництва. Зібрані на них витрати списують на фінансовий результат бухгалтерською проводкою в Д^т79 і К' 90, 92-99. Як бачимо, рахунок 91 „Загальновиробничі витрати" мають інше призначення, ніж інші рахунки 9-го класу і їх облік повинен проводитися в 2-му класі „Запаси", де враховуються витрати на виробництво.

- Виходячи із запропонованої методики по обліку готової продукції на рахунку 26 „Готова продукція", як і було раніше, а рахунок 27 застосовувати для обліку загальноприйнятих витрат.

- За новими стандартами не передбачено розподілення прибутку за напрямками майбутнього цільового використання. Створення цільових фондів (резервів) віднині вважається внутрішньою справою підприємства, тобто такою, що не цікавить зовнішніх користувачів, і відповідно не розкривається у фінансовій звітності. Однак, бухгалтерський облік - це не тільки відображення на папері процесу „заробляння" прибутків, а й спосіб, за яким відображається процес використання заробленого, що свідчить про вміння керівництва розпоряджатися коштами. Порядок використання прибутку визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно із статутом підприємства.

- Отже, можна зробити висновок, що використання всього вищезазначеного дасть можливість усунути недоліки, здійснити контроль за надходженням доходів, спростити та поліпшити складання податкової, статистичної та бухгалтерської звітності, а також достовірно визначити фінансові результати агрофірми.

3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТОВ АГРОФІРМІ «НИЗИ»

3.1 Аналіз фінансових результатів та реалізації продукції

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку та рівнем рентабельності. Прибуток підприємства отримують головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності (доход від цінних паперів, здача в оренду землі та основних фондів та інше).

Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати [9]. Кількісно прибуток являє собою різницю між виручкою (після сплати податку на додану вартість, акцизного збору та інших відрахувань з виручки в бюджетні та не бюджетні фонди) і отриманою собівартістю реалізованої продукції. Тобто, чим більше підприємство отримує прибутку, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності слід вивчати в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.

Об'єм реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежить від виробничої, постачальної, збутової і комерційної діяльності підприємства. Інакше кажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання.

Система показників фінансових результатів містить у собі не лише абсолютні, а й відносні показники ефективності господарювання. До них належать показники рентабельності. Розраховують й аналізують загальну рентабельність роботи підприємства, рентабельність продукції і ряд інших показників [25].

Таким чином, головними завданнями аналізу реалізації продукції і фінансових результатів діяльності підприємства є:

- систематичний контроль за виконанням планів реалізації продукції і отримання прибутку;

- виявлення впливу як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів на об'єм реалізації продукції і фінансові результати;

- виявлення резервів збільшення об'єму реалізації продукції і суми прибутку;

- оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення реалізації продукції, прибутку і рентабельності;

- розробка заходів для використання виявлених резервів.

Узагальнена інформація для аналізу фінансових результатів подана у формі 2 для річної і квартальної звітності „Звіт про фінансові результати", у формі 1 для річної і періодичної бухгалтерської звітності „Баланс", у формі 5 для річної і квартальної бухгалтерської звітності „Примітки до балансу" [37].

Реальний прибуток підприємство одержує тільки після реалізації продукції. Проте нова вартість утворюється тільки в процесі виробництва. Отже, аналізуючи прибуток, який підприємство одержує в процесі виробництва, можна зробити висновок щодо ефективності цього виробництва: саме тут криються резерви зростання прибутку. З огляду на це, водночас, із аналізом прибутку від реалізації продукції на підприємстві слід аналізувати прибуток від виробництва продукції [45].