Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Стисла організаційно-економічна характеристика МПП „Краяна”
• 2. Оборотні фонди підприємства, елементний склад
• 3. Методика нормування оборотних фондів
• 4. Аналіз оборотних фондів на підприємстві
• 4.1 Завдання аналізу оборотних фондів
• 4.2 Оцінка складу та структури оборотних фондів
• 5. Планування-нормування оборотних фондів
• 5.1 Завдання планування оборотних фондів
• Висновок
• Список використаних джерел
• Додатки

Вступ

Україною зроблений вибір свого дальшого розвитку - перехід до ринкової економіки і вихід на світовий ринок. Адміністративно-командна економіка залишила тяжкі наслідки. Перехід до ринкової економіки немає альтернативи, але ринок не можна об'явити, затвердити законодавчо, його необхідно формувати. Складність цього процесу в тому, що одночасно необхідно здійснювати термінові як стабілізаційні, так і реформаційні заходи. Життєво важливим являється зупинка спаду виробництва, проведення антиінфляційних заходів, подолання державного монополізму, поступове формування ринкових структур, для здорової конкуренції між ними. Конкуренція за допомогою ринкових цін забезпечує збалансоване співвідношення між суспільними потребами і суспільним виробництвом, тобто включається механізм ринкового регулювання.

Кожне підприємство, починаючи свою виробничо-господарську діяльність, повинно мати певну грошову суму. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємств сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву "оборотні фонди підприємства".

Актуальність теми в тому, що в умовах ринкових відносин оборотні фонди здобувають особливо важливе значення. Адже вони являють собою частину продуктивного капіталу, що переносить свою вартість на знов створений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу.

Таким чином, оборотні фонди являються важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.

Також, оборотні фонди є - важливою частиною майна підприємства.

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості.

Наявність у підприємства достатніх оборотних фондів оптимальної структури - необхідна передумова для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки. Тому на підприємстві повинне проводитися нормування оборотних фондів, завданням якого є створення умов, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності фірми.

Важливо також уміти правильно керувати оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню оборотності оборотних фондів. У результаті прискорення оборотності оборотних фондів відбувається їхнє вивільнення, що дає цілий ряд позитивних ефектів.

Для покращення результатів діяльності підприємства передбачається обґрунтування розвитку підприємства на довгострокову та короткострокову перспективу. Об'єктом дослідження є МПП “Краяна”.

1. Стисла організаційно-економічна характеристика МПП „Краяна”

МПП „Краяна” - торговельне підприємство, яке засноване 1 квітня 1993р. І займається продажем та сервісним обслуговуванням торгівельного обладнання та забезпеченням програмним забезпеченням шкіл та магазинів. Адреса: м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу, 12\1.

Загальну характеристику МПП „Краяна” наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Загальна характеристика МПП „Краяна”

Параметр, який характеризується	Зміст та особливості	Законодавча база заснування та функціонування організації
Форма підприємства	Мале сумісне підприємство (ВАТ)	Закон України „Про підприємництво”, Закон України „Про господарські товариства”, Закон України „Про підприємства”
Профіль	Торговельне підприємство, займається продажем та сервісним обслуговуванням торговельного обладнання (касових апаратів, електронних терезів) та забезпеченням програмним забезпеченням шкіл та магазинів	Закон України „Про власність”, Закон України „Про господарські товариства”, Закон України „Застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг”
Види діяльності	Продаж та сервісне обслуговування торговельного обладнання (касових апаратів, електронних терезів) та забезпечення програмним забезпеченням шкіл та магазинів	Закон України „Про підприємництво”, Закон України „Про господарські товариства”, Закон України „Застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі”
Форма власності	Акціонерна форма власності	Закон України „Про господарські товариства”
Внутрішнє середовище	До внутрішнього середовища відносять структуру, цілі, задачі, технологію, людей. Організація поділена горизонтально та вертикально. Цілі - це конкретні кінцеві становища та бажані результати (головне завдання - отримання прибутку). Завдання - це робота (або її частина), яка повинна бути виконана чинним засобом в певний період. Технологія - це засоби за допомогою яких вхідні елементи трансформуються у вихідні. Станом на 01.02.2005 на підприємстві працює 36 чоловік	Закон України „Про господарські товариства”
Зовнішнє середовище	До зовнішнього середовища відносять конкурентів, споживачів, постачальників, державні керівні заклади, фінансові заклади, джерела трудових ресурсів, які не відносяться до даного підприємства. Аналіз зовнішнього середовища підприємства наведено далі.

Для аналізу основних показників, які характеризували діяльність МПП „Краяна” в 2006 році доцільно скласти таку таблицю:

Таблиця 1.2 -Техніко-економічна характеристика МПП „Краяна”

Показники	Одиниця виміру	2005	2006	Відхилення	Темп зростання, %
Продукція
Зміна залишків незавершеного виробництва	Тис. грн.	16,9	33,7	+16,8	99,4
Фінансові результати
Балансовий прибуток (збиток)	Тис. грн.	(3)	(87)
2.2.Собівартість виготовленої продукції	Тис. грн.	748	1030,3	282,3	37,7
2.3. Виручка від реалізації продукції (товарів, послуг)	Тис. грн.	853	1111	258	30,2
III. Основні фонди
3.1. Річна вартість основних фондів	Тис. грн.	3562,2	3388,7	-173,5	-4,8
IV. Праця
4.1. Чисельність штатних працівників основної діяльності (середня)	Чол.	34	36	2	1
4.2. Фонд оплати праці	Тис. грн.	177	249	72	40,7
V. Ефективність виробництва
5.1. Фондовіддача		0,18	0,28	0,10	55,5
5.2. Фондомісткість		5,64	3,54	-2,1	-37,23
5.3. Фондоозброєність		17,21	17,93	0,72	4,18

За 2006 рік випущено товарної продукції (в оптових цінах ) на 957 тис. грн., що на 325,2 тис. грн. більше обсягу 2005 року. Разом з тим збільшилось незавершене виробництво на 16,8 тис. грн. Реалізовано продукції на 1111 тис. грн., що на 30,2% більше реалізації минулого періоду. Якщо порівняти цей результат з результатом минулого року, то можна судити про погіршення фінансового стану підприємства, а саме про збитковість виробництва. Все це свідчить про не конкурентоспроможність продукції підприємства, що пов'язано з великими матеріальними витратами на її виробництво, а також про незадовільну роботу відділів збуту та маркетингу.

Собівартість виготовленої продукції збільшилась на 282,3 тис. грн. (37,7%). Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції, що виготовляється, досить високої якості, але через велику ціну (яка обумовлена високим рівнем собівартості продукції) інструменти не користуються попитом.

Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2006 рік свідчать про незадовільне становище підприємства. Це обумовлено недостатнім забезпеченням виробництва власними обіговими коштами, несвоєчасністю розрахунків, великою заборгованістю підприємства перед постачальниками та бюджетом.

2. Оборотні фонди підприємства, елементний склад

Початковим моментом діяльності підприємства є безперервний процес руху вартості чинників виробництва через сфери виробництва і обороту. В результаті ця вартість послідовно набуває виробничої, товарної і грошової форми. Вся господарська діяльність підприємства може бути представлена у вигляді системи - ввідні чинники виробництва, потім трансформаційний процес на підставі певної технології, і на виході - випуск продукції, її реалізація і визначення кінцевих результатів.

Чинники, які упроваджують у виробництво, це фінансові ресурси, які об'єднують матеріальні і людські ресурси і за допомогою технології і організації здійснюють виробничу діяльність. Особлива роль в цьому процесі належить оборотному капіталу. Він використовується повністю в одному виробничому циклі і переносить свою вартість впродовж одного циклу. До оборотних активів відносяться сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво, готова продукція, грошові фонди.

Оборотні активи - оборотні фонди підприємства, відображають в активі балансу. Управління оборотними активами складає найбільш широку частину операцій фінансового менеджменту. Від того, які асигнування вкладені в оборотні активи, скільки їх перебуває в грошовій і матеріальній формі, в значній мірі залежать результати виробничо-фінансової діяльності і, відповідно, вся фінансова стійкість підприємства.

Виробнича діяльність супроводжується безперервним переміщенням фондів з однієї форми активів в іншу. Період їх повного обороту відображає середній час вкладення засобів в запаси і дебіторську заборгованість, що є прикладом неприбуткових активів. Таким чином, інтересам організації відповідає максимально можливе скорочення тривалості цього циклу [3, с.52].

1. По характеру фінансових джерел формування розрізняють валові, чисті і власні оборотні активи:

а) валові оборотні активи (або оборотні фонди в цілому) характеризують їх загальний об'єм, сформований за рахунок як власного, так і кредитного капіталу. У складі звітного балансу підприємства вони відображаються як сума другого і третього розділів його активу;

б) чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) характеризує ту частину їх об'єму, яка сформована за рахунок власного і довгострокового кредитного капіталу;

в) власні оборотні активи (або власні оборотні фонди) характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства.

Якщо підприємство не використовує довгостроковий кредитний капітал для фінансування оборотних фондів, то сума власних і чистих оборотних активів співпадають [1, с.117].

2. Характер участі в операційному процесі. Відповідно до цієї ознаки оборотні активи класифікуються таким чином:

а) оборотні активи, які обслуговують виробничий цикл підприємства (запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів; об'єм незавершеного виробництва, запаси готової продукції);

б) оборотні активи, які обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства (дебіторська заборгованість і ін.).

3. Період функціонування оборотних активів. За цією ознакою виділяють такі види:

а) постійна частина оборотних активів. Вона є незмінною частиною їх розміру, яка не залежить від сезонних і інших коливань операційної діяльності підприємства і не пов'язана з формуванням запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного збереження, дострокового завезення і цільового призначення. Іншими словами, вона розглядається як мінімум оборотних активів, який не знижується, і необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності.

б) змінна частина оборотних активів. Вона є їх частиною, яка змінюється, і пов'язана з сезонним зростанням об'єму виробництва і реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди господарської діяльності підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, довгострокового завезення і цільового призначення. У складі цього виду оборотних активів виділяють звичайно максимальну і середню їх частину [1, с.121].

4. Види оборотних активів. За цією ознакою вони класифікуються в практиці фінансового менеджменту таким чином:

а) запаси - виробничі запаси, товари, незавершене виробництво, готова продукція - є необхідною частиною якої будь-якої виробничої діяльності. Величина цих активів багато в чому залежить від об'єму реалізації. Запаси на виробництво реалізованої продукції показують в звіті об прибутки і збитки як витрати за період, і на цю величину зменшується сума по статті «Запаси» в балансі.

Оскільки у підприємств різних галузей економіки створення товарно-матеріальних запасів визначається тією специфічною роллю, яку вони грають в процесі випуску продукції, настільки і є розбіжністю в підходах до політики інвестування і до визначення пріоритетів, які розв'язуються в ході виробництва.

Залежно від їх цільового призначення запаси діляться на наступні види:

1) технологічні (перехідні) запаси, які пересуваються з однієї частини системи логістики в іншу;

2) поточні (циклічні) запаси, які створюють впродовж середньостатистичного виробничого періоду, або запаси об'ємом в одну партію товару;

3) резервні (страхові).

Перехідні запаси - це залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Вони призначені для забезпечення безперервності виробництва і споживання в звітному і наступному за звітним періодом до чергового постачання.

Поточні запаси забезпечують безперервність здійснення виробничого процесу між двома постачаннями, а також організації торгівлі і споживачів. Поточні запаси складають основну частину виробничих і товарних запасів. Їх величина постійно міняється.

Гарантійні запаси (або страхові запаси) призначені для постачання споживачу у разі непередбачених обставин: відхилення від плану в періодичності і у величині партій постачань, зміни інтенсивності споживання, затримки постачань в дорозі. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - величина постійна. За нормальних умов роботи ці запаси недоторканні.

Виробничі запаси формуються в організація - споживачах. Товарні запаси знаходяться у підприємств-виробників на складах готової продукції, а також в процесі збуту. Виробничі запаси призначені для виробничого споживання. Вони повинні забезпечувати безперебійність виробничого процесу. Виробничі запаси враховуються в натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках. До них відносяться предмети праці, які поступили споживачу різних рівнів, але ще не використані і не знаходяться в процесі переробки.

Товарні запаси необхідні для безперебійного забезпечення споживачів матеріальними ресурсами. Виробничі і товарні запаси діляться на поточні, підготовчі, страхові, сезонні і перехідні.

Підготовчі запаси виділяються з виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві. Підготовчі запаси товарних засобів виробництва формуються у разі потреби підготовки матеріальних ресурсів до запуску у виробництво.

Сезонні запаси створюються при сезонному характері виробництва продуктів, їх споживання або транспортування. Сезонні запаси повинні забезпечити нормальну роботу підприємств під час сезонної перерви у виробництві, споживанню або при транспортуванні продукції [13, с.48].

Запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Цей вид оборотних активів характеризує об'єм вхідних матеріальних потоків у формі запасів, які забезпечують виробничу діяльність підприємства;

б) запаси готової продукції. Цей вид оборотних активів характеризує поточний об'єм вхідних матеріальних потоків у формі запасів проведеної продукції, призначеної до реалізації. У практиці фінансового менеджменту до цього виду оборотних активів додають звичайно об'єм незавершеного виробництва. При значному об'ємі і тривалості циклу незавершеного виробництва його виділяють в процесі фінансового менеджменту в окремий вид оборотних активів [24];

в) дебіторська заборгованість. Вона характеризує суму заборгованості на користь підприємства, представлену фінансовими зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб за розрахунками за товари, роботу, послуги, видані аванси і т.д. дебіторська заборгованість залежно від термінів очікування платежів представлена в балансі двома групами статей: у першій групі - «Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати)»; у іншій групі - «Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)».

Дебіторська заборгованість умовно ділиться на два типи: нормальна і «невиправдана». Нормальна дебіторська заборгованість не є наслідком недоліків в господарській діяльності підприємства і виникає унаслідок використаних форм розрахунків за товари і послуги: при видачі засобів під звіт на різні потреби, при пред'явленні претензій іншими підприємствами і т.д. «Невиправдана» дебіторська заборгованість виникає в результаті недоліків в роботі підприємства, наприклад, при виявленні недостач, розтрати і крадіжок товарно-матеріальних цінностей і засобів. Наявність великої дебіторської заборгованості варто розглядати як чинник негативний, який впливає на фінансове положення підприємства, а зростання її в динаміці свідчить про його погіршення [5, с.235].

Найбільш поширені складові дебіторської заборгованості:

- заборгованість за реалізовані товари - товари продані споживачу в кредит і відвантажені, гроші поступлять на рахунок підприємства пізніше відповідно до умов контракту;

- заборгованість по лізингових контрактах - підприємство здало частину своїх активів в оренду іншому підприємству, яке виплачуватиме гроші відповідно до умов контракту з деяким відстроченням;

- заборгованість по інвестиційній діяльності - підприємство одержало від нового власника зобов'язання внести до статутного фонду певну суму грошей до певного терміну, ця сума додається до дебіторської заборгованості у момент підписання зобов'язань і виключається з суми дебіторської заборгованості у момент погашення заборгованості, тобто внесення грошей власником;

- дивіденди і відсотки до отримання - це заборгованість емітентів цінних паперів щодо підприємства, дана заборгованість з'являється у момент початку здійснення виплати відсотків або у момент оголошення про виплату дивідендів, виключається у момент фактичного здійснення виплати.

Серед перерахованих видів найбільший об'єм дебіторської заборгованості підприємств доводиться на заборгованість покупців за відвантажену продукцію (перші три види дебіторської заборгованості). У загальній сумі дебіторської заборгованості на розрахунки з покупцями доводиться 80-90% [2, с.84].

3. Методика нормування оборотних фондів

Застосовують наступні основні методи нормування оборотних фондів:

Метод прямого рахунка. Цей метод полягає в тому, що спочатку визначається розмір авансування оборотних фондів у кожний елемент, потім їхнім підсумовуванням визначається загальна сума нормативу.

Аналітичний метод. Він застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства в порівнянні з попереднім. У цьому випадку розрахунок нормативу оборотних фондів здійснюється укрупнено, з урахуванням співвідношення між темпами росту обсягу виробництва і розміру нормованих оборотних фондів у попередньому періоді.

Коефициєнтний метод. При цьому методі новий норматив визначається на базі старого шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків.

На практиці найбільш доцільне застосування методу прямого рахунка. Перевагою цього методу є вірогідність, що дозволяє зробити найбільш точні розрахунки частного і сукупного нормативів. До частного відносяться нормативи оборотних фондів у виробничих запасах: сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, тари, запасних частин; у незавершеному виробництві і напівфабрикатів власного виробництва; у витратах майбутніх періодів; готових виробах.

Визначення норми запасу - найбільш трудомістка і важлива частина нормування. Норма запасу встановлюється по кожному виду або групі матеріалів. Якщо вживається багато видів сировини і матеріалів, то норма встановлюється по основних видах, що займає не менш ніж 70-80% загальної вартості.

Транспортний запас необхідний у тих випадках, коли час руху вантажу в дорозі перевищує час руху документів на його оплату. Зокрема , транспортний запас передбачається у випадку розрахунків за матеріали на умовах попередньої оплати. Транспортний запас у днях визначається як різниця між кількістю днів пробігу вантажу і кількістю днів руху й оплати документів на цей вантаж.

Підготовчий запас. Передбачається в зв'язку з витратами на приймання, розвантаження і складування сировини. Він визначається на основі встановлених норм або фактично витраченого часу.

Технологічний запас. Цей запас враховується лише по тим видам сировини і матеріалів, по яких відповідно до технології виробництва необхідна попередня підготовка виробництва (сушіння, витримка сировини, розігрів, відстій і інші підготовчі операції). Його розмір розраховується по встановлених технологічних нормах.

Поточний складський запас. Він призначен забезпечити безперебійність процесу виробництва між постачаннями матеріалів, тому в промисловості він є основним. Розмір складського запасу залежить від частоти і рівномірності постачань, а також періодичності запуску сировини і матеріалів у виробництво. Основою для находження поточного складського запасу служить середня тривалість інтервалу між двома суміжними постачаннями даного виду сировини і матеріалів. Тривалість інтервалу між постачаннями визначається на основі договорів, нарядів, графіків або виходячи з фактичних даних за минулий період. У тих випадках, коли даний вид сировини і матеріалів надходить від декількох постачальників, норма поточного складського запасу приймається в розмірі 50% від інтервалу постачання. На підприємствах, у яких сировина надходить від одного постачальника й обмежене число застосовуваних видів матеріальних цінностей, норма складського запасу може прийматися в розмірі 100% інтервалу постачання.

Норматив оборотних фондів на допоміжні матеріали встановлюється по двох основних групах:

До першої групи відносяться матеріали, що витрачаються регулярно й у великих обсягах. Норматив розраховується так само, як на сировину й основні матеріали.

У другу групу включаються допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві рідко й у незначних обсягах. Норматив обчислюється аналітичним методом на основі даних за попередні роки.

Загальний норматив оборотних фондів на допоміжні матеріали являє собою суму нормативів обох груп.

Норматив оборотних фондів на паливо обчислюється так само, як на сировину і матеріали. Не розраховується норматив на газоподібне паливо й електроенергію. При визначенні витрати палива враховується потреба в паливі для виробничих і невиробничих нужд.

Для виробничих нужд потреба визначається виходячи з виробничої програми і норм витрат на одиницю продукції по цехах; для невиробничих - на основі обсягу виконуваних робіт.

Норма оборотних фондів по тарі визначається в залежності від способу її заготівлі і збереження. Тому методи розрахунку по тарі в різних галузях неоднакові. На підприємствах, що використовують для упакування продукції велику тару, норма оборотних фондів визначається так само, як по сировині і матеріалам. По тарі власного виробництва, використовуваної для упакування готової продукції і включаємой в її оптову ціну, норма запасу в днях визначається часом перебування цієї тари на складі від моменту її виготовлення до упакування в неї продукції. Якщо вартість тари власного виробництва не включається в оптову ціну готової продукції, а входить у вартість валової і товарної продукції, норматив по ній не встановлюється, тому що він враховується в нормативі по готовій продукції. По поверненій тарі, одержуваної від постачальника із сировиною і матеріалами, норма оборотних фондів залежить від середньої тривалості одного обороту тари з моменту оплати рахунка за тару разом із сировиною до оплати рахунка за повернуту тару постачальником.

Норматив оборотних фондів у незавершеному виробництві визначається по формулі:

Н=Р*Т*ДО

Р- одноденні витрати на виробництво продукції;

Т- тривалість виробничого циклу в днях;

К- коефіцієнт наростання витрат.

Одноденні витрати визначаються шляхом ділення витрат на випуск валової (товарної) продукції відповідного кварталу на 90.

Тривалість виробничого циклу відображає час перебування продукції в незавершеному виробництві від першої технологічної операції до повного виготовлення продукції і передачі на склад.

У виробничий цикл включають технологічний запас (час обробки виробу), транспортний запас (час передачі виробу від одного робочого місця до іншого і на склад), оборотний запас (час перебування виробу між операціями обробки) і страховий запас (на випадок затримки якої-небудь операції). При розрахунку нормативу виробничий цикл визначається по кожнім виду виробів у календарних днях з урахуванням числа змін роботи підприємства в добу. На підприємствах, що випускають різноманітний асортимент продукції, тривалість виробничого циклу визначається як середньозважена величина.

Формування обігових фондів підприємства має ґрунтуватися на таких основних принципах: самостійного розпорядження своїми обіговими коштами; визначення оптимальної потреби обігових фондів через їх нормування; використання раціональних джерел фінансування обігових фондів; контроль і аналіз ефективності використання обігових фондів з метою прискорення їх обертання.

Якщо розглядати структуру оборотних фондів в окремих галузях промисловості, то слід зазначити, що у промисловості, як уже було сказано, значну питому вагу займають витрати майбутніх періодів. Це пояснюється відносно великими підготовчими витратами, що передують видобутку корисних копалин (планування майбутніх розробок, розкривні роботи, облаштування шахт та інші).

4. Аналіз оборотних фондів на підприємстві

4.1 Завдання аналізу оборотних фондів

Необхідно діяльність підприємства орієнтувати на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних фондів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.

Аналіз активів підприємства дозволяє визначити загальну оцінку зміни всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені новозалучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки. Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Аналіз складу та структури активу балансу підприємства

Розміщення майна	На початок року	На кінець року	Зміни за рік
	Тис. грн.	% до підсумків розділів	Тис. грн.	% до підсумків розділів	Тис. грн.	% до початку року
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво	42,2	1,18	42,2	1,25	0	0
Основні засоби:
залишкова вартість	3520	98,82	3346,5	98,75	-173,5	-4,93
початкова вартість	7489,4		7464,2		-25,2	0,34
знос	3969,4		4117,7
Усього за розділом І	3562,2	83,28	3388,7	77,22	-173,5	-4,87
ІІ. Оборотні фонди
Запаси:
виробничі запаси	218,2	30,51	262,5	26,28	44,3	20,30
незавершене виробництво	16,9	2,36	33,7	3,37	16,8	99,41
готова продукція	421,9	59	529,35	53	107,45	25,5
товари	2,7	0,38	6,5	0,65	3,8	140,74
Усього вир. обіг. кап.	659,7	92,24	832,05	83,30	172,35	26,13
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	40,1	5,61	143,6	14,38	103,5	258,10
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом			6,6	0,66	6,6
Інша поточна дебіторська заборгованість	4,9	0,69	11,4	1,14	6,5	132,65
Грошові фонди та їх еквіваленти:
в національній валюті	10,5	1,47	5,25	0,53	-5,25	-50,00
Усього обіг. кап.	55,5	7,76	166,85	16,70	111,35	200,63
Усього за розділом ІІ	715,2	16,72	998,9	22,76	283,7	39,67
ІІІ. Витрати майбутніх періодів			0,7	0,02	0,7
Баланс	4277,4	100	4388,3	100	110,9	2,59

З таблиці бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 110,9 тис. грн. або на 2,59%. В складі майна доля основних засобів та інших необоротних активів зменшилась на 173,5 тис. грн. або на 4,87%. В їх складі зменшилась доля основних засобів - на 173,5 тис. грн. (4,93%), а значення незавершеного будівництва не змінилось, хоча в процентному відношенні питома вага незавершених капітальних вкладень в загальній сумі розділу зменшилась на 0,07%.

Питома вага необоротних активів в загальному складі майна зменшилась на 6,06% . Оборотні активи за звітний період збільшились на 283,7 тис. грн. (39,67%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок готової продукції, яка збільшилась на 107,45 тис. грн. (25,5%). Це свідчить про те, що вироби не користуються попитом. Причиною цього є висока собівартість продукції. Слід переглянути цінову політику підприємства та доцільність надання відстрочки платежів або знижок для негайної оплати.

Виробничі запаси збільшились на 44,3 тис. грн. (20,3%). Показник вартості товарів придбаних підприємством збільшився за звітний період на 3,8 тис. грн. (140,74%). Показники незавершеного виробництва на 16,8 тис. грн. (99,41%). Питома вага виробничого оборотного капіталу, в складі оборотних активів, знизилась з 92,24% до 83,30% відповідно на початок і кінець року і це зменшення складає 172.35 тис. грн. (26.13%). Частину виробничих запасів можна продати для збільшення фондів.

Питома вага обігового капіталу зросла з 7,76% на початку року до 16,70% в кінці року. Зростання відбулось за рахунок різкого збільшення дебіторської заборгованості на 161,6 тис. грн. зокрема із збільшенням розрахунків за товари, роботи, послуги на 103,5 тис. грн. (258,1%), з бюджетом - на 6,6 тис. грн., з іншими дебіторами - на 6,5 тис. грн. (132,65%). Зменшилась сума фондів на розрахунковому рахунку - на 5,25 тис. грн. Відсутність фондів пояснюється великою дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.

Розподіл фондів між основним та оборотним капіталом на початок року складає відповідно 83,28% та 16,72%, на кінець року - 77,22% та 22,76%. Зменшився основний капітал на 173,5 тис. грн. (4,87%), а приріст оборотного склав 283,7 тис. грн. (39,67%). Тобто трапився перерозподіл фондів в бік зниження менш мобільної її частини - основних фондів. На початок та кінець року основний капітал повністю покривався власними джерелами. Перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на покриття основного капіталу спрямовується на формування оборотного капіталу. За рахунок власних оборотних фондів покривалось 81,6% поточних активів (загальної суми оборотного капіталу) , на кінець року цей показник складав 66,9%. Такий стан склався, в основному, за рахунок випередження темпів зростання загальної суми оборотного капіталу .

Доля кредиторської заборгованості в формуванні оборотного капіталу складала:

на початок року :

134,2 :715,2*100% = 18,76%

на кінець року :

331,5:999,6*100% = 33,2%

Аналізуючи структуру оборотного капіталу, бачимо, що матеріальні оборотні фонди склали на початок року 92,24%, грошові фонди - 1,47%; розрахунки та інші активи - 6,29%. Таке співвідношення пояснюється високим рівнем матеріалоємності виробництва. На протязі року питома вага матеріальних оборотних фондів зменшилась на 8,94% та складала 83,30 %. В цілому структура оборотних фондів декілька покращилась, оскільки питома вага матеріальних оборотних фондів зменшилась, а грошових фондів та дебіторської заборгованості збільшилась. Збільшення залишків готової продукції на 25,5% свідчить про погіршення її збуту.

Важлива увага при аналізі поточних активів має приділятися дебіторській заборгованості. При наявності конкуренції та складності збуту підприємства продають її, використовуючи форми наступної оплати. Тому дебіторська заборгованість є важливою частиною оборотного капіталу. Якщо на початок року розрахунки з покупцями та замовниками складали 5,61%, то на кінець року цей показник дорівнював 14,38%, а в загальному підсумку за рік він збільшився на 258,1%. Зміни, що відбулись в структурі дебіторської заборгованості, свідчать про погіршення розрахункової дисципліни в бік погіршення платоспроможності. Підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати та інше.

4.2 Оцінка складу та структури оборотних фондів

Причини збільшення чи зменшення майна підприємства визначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і позичених фондів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану підприємства. Так, збільшення долі позичених фондів, з однієї сторони, свідчать про загрозу фінансової нестабільності підприємства і збільшення рівня фінансового ризику, а з іншої - про активний перерозподіл ( в умовах інфляції і невиконання в строк фінансових зобов'язань) прибутку від кредитів по відношенню до підприємства-боржника.

З орієнтацією на розробку плануваня доцільно згрупувати окремі показники в основні групи:

ѕ запаси і затрати (33);

ѕ власні оборотні фонди (ВОФ);

ѕ джерела формування запасів (ДФЗ).

Запаси і затрати (33) визначаються за даними бухгалтерського балансу як підсумок II розділу активу балансу.

Власні оборотні фонди (ВОК) розраховуються за наступною методикою: ВОК= Поточні активи -- Поточні пасиви

Таким чином, власні оборотні фонди - це різниця між поточними оборотними активами (вартість оборотного капіталу в матеріально-речовій і грошовій формах) і поточними (короткостроковими) зобов'язаннями підприємства (короткострокові кредити, зобов'язаннями перед: постачальниками, бюджетом по податках і платежах, працівниками, іншими підприємствами по отриманих авансах і т.д.).

Джерела формування запасів (ДФЗ) визначаються таким чином:

ДФЗ = Власні оборотні фонди + Короткострокові кредити банку і короткострокові позики для покриття запасів + Розрахунки з кредиторами за товари, роботи послуги

Таблиця 4.2 Агрегований баланс для аналізу фінансового стану підприємства за 2006 р., тис. грн.

Показник	На початок року	На кінець року
ЗЗ	715,2	998,9
ВОФ	581	667,4
ДФЗ	622,8	763,2

Аналіз отриманих даних свідчить про нестійкий фінансовий стан. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз пред'являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним - дебіторською заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.

5. Планування-нормування оборотних фондів

5.1 Завдання планування оборотних фондів

оборотний фонд нормування

Для того, щоб розкрити реальний рух грошових фондів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових фондів, а також пов'язати величину отриманого фінансового результату із станом грошових фондів на підприємстві, слід виділити і проаналізувати всі напрями надходження (притоки) грошових фондів, а також їх вибуття (відтоку) (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1. Аналіз надходження грошових фондів у МПП „Краяна”

1	Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг	272,4
2	Аванси одержані від покупців	355,7
3	Бюджетні асигнування	335,6
4	Поступило грошових фондів всього	308,2

З даних таблиці видно, що загальна сума грошових фондів, що поступили, збільшилася за три роки в три рази і склала в 2006 році 58550 тис. грн. Основним каналом надходження грошових фондів є виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг. За даний період спостерігається її зростання. Це, перш за все, пов'язано із збільшенням цін на продукцію, що реалізовується.

Результати аналізу дозволяють стверджувати, що оборотні фонди мають нераціональну структуру. Найбільша питома вага в структурі доводиться на запаси, оборотність яких низька. Достатньо значна питома вага доводиться також на дебіторську заборгованість, яка за аналізований період зросла. Основна частина активів підприємства є важкореалізованою. Все це є слідством неправильного управління оборотними коштами підприємства.

Наявність у підприємства достатніх оборотних фондів є необхідною передумовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки.

Аналогічно розглянемо канали витрачання грошових фондів.

Таблиця 5.2. Аналіз витрачання грошових фондів

№	Канали вибуття	2006 р.	2006 г до 2005 р. у %
_1	Оплата придбаних товарів і послуг	2188	3,7	5,4 разів
2	Оплата труда	33967	58,0	248
3	Відрахування на соціальні потреби	107	0,2	155
4	Видача підзвітних сум	3545	6,1	382,4
5	Оплата машин, устаткування	-	-	-
6	Виплата дивідендів	-	-	-
7	Розрахунки з бюджетом	13485	23,1	72 рази
8	Оплата відсотків по одержаних кредитах	-	-	-
9	Інші переліки	5267	8,9	161
10	Витрачено грошових фондів всього	58559	100	308,5

Дані таблиці свідчать про збільшення загальної суми витрачених фондів за аналізований період. Основним каналом вибуття грошових фондів є оплата праці.

Результати аналізу дозволяють стверджувати, що оборотні фонди мають нераціональну структуру. Найбільша питома вага в структурі доводиться на запаси, оборотність яких низька.

Достатньо значна питома вага доводиться також на дебіторську заборгованість, яка за аналізований період зросла. Основна частина активів підприємства є важкореалізованою. Все це є слідством неправильного управління оборотними коштами підприємства.

Чинником, що сприяє підвищенню ефективності використання матеріальних ресурсів, є їх нормування.

Під нормоювитрат матеріальних ресурсів розуміють гранично допустиму величину сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути витрачена для випуску одиниці продукції (або для виконання певної роботи) визначеної якості за певних організаційно-технічних умов. Таким чином, норми витрат матеріальних ресурсів регламентують величину виробничих витрат матеріалів, сировини, напівфабрикатів, палива, енергії. Основні і частково допоміжні матеріали нормуються на одиницю продукції, а деякі допоміжні матеріали, що слугують для забезпечення ритмічної роботи устаткування, -- на одиницю часу його роботи.

Норми витрат матеріальних ресурсів класифікують за такими ознаками: періодом дії, масштабами застосування, ступенем деталізації об'єкта нормування, ступенем деталізації номенклатури матеріалів, призначенням.

За періодом дії розрізняють норми:

*перспективні, що враховують прогресивні напрямки у використанні сировини, матеріалів протягом кількох років;

*річні, що визначають середньорічні витрати матеріальних ресурсів;

*поточні, які пов'язані з конкретним технологічним процесом в обмеженому календарному періоді.

За масштабом застосування розрізняють норми індивідуальні, що застосовуються для виготовлення окремого виду продукції, і груповідля окремих видів продукції.

За ступенем деталізації об'єкта нормування розрізняють такі норми витратматеріальних ресурсів: па одиницю готової продукції, на вузол, на деталь.

За ступенем деталізації номенклатури матеріалів розрізняють норми специфіковані(на вид ресурсів за конкретними їх параметрами) і зведені(на вид ресурсів зі звуженою номенклатурою).

За призначенням застосовують норми витрат окремих видів матеріальних ресурсів -- сировини, основних матеріалів, палива, енергії тощо.

Норми витрат матеріальних ресурсів розробляються, як правило, самими підприємствами. У деяких випадках на замовлення підприємств ці норми можуть розроблятись галузевими науково-дослідними організаціями. Норми витрат матеріальних ресурсів мають бути прогресивними, технічно та економічно обгрунтованими (з урахуванням досягнень науки і техніки, передового досвіду, перспектив на майбутнє).

Техніко-економічне обгрунтування норм витрат матеріальних ресурсів пов'язане з аналізом їх структури. Структура норми витрат матеріальних ресурсів являє собою склад і співвідношення окремих її елементів.

Норми витрат матеріалів на виготовлення одиниці продукції розраховують з урахуванням ЇЇ матеріаломісткості.

До основних методів нормування матеріальних ресурсів відносять: аналітично-розрахунковий; дослідно-виробничий; звітно-статистичний.

Аналітично-розрахунковий методє найбільш прогресивним і грунтується на детальному аналізі первісної конструкторської та технологічної документації, результатів науково-дослідних робіт, експериментів, конкретних виробничих умов, на урахуванні можливостей упровадження в плановому періоді нової техніки, технології та прогресивних методів організації виробництва. Застосування цього методу дає змогу техніко-економічно обгрунтувати складові елементи норм, виявити втрати й резерви, розробити відповідні організаційно-технічні заходи щодо забезпечення економії сировини та матеріалів.

Дослідно-виробничий методгрунтується на встановленні норм дослідних випробувань, проведених безпосередньо на робочих місцях та в цехах. Він ефективний у тих випадках, коли норму неможливо розрахувати через відсутність даних або складність розрахунків. Цей метод застосовується здебільшого при нормуванні витрат допоміжних матеріалів та інструменту.

Звітно-статистичний методполягає в розрахунку норм на базі звітних даних про фактичне використання матеріалів, сировини у звітному періоді з коригуванням їх у бік можливого зниження.

Ці норми не є прогресивними, бо не сприяють виявленню внутрішніх резервів, тому застосування їх допустиме як виняток для приблизних розрахунків та для нормування малоцінних та рідко використовуваних матеріалів.

Висновок

1.Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні фонди, що представляють собою грошові фонди, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

2.Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю.

3.Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці.

4. Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних фондів. Прискорення оборотності оборотних фондів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові фонди повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума фондів фактично вилучених з обігу для поточних платежів.

Формування оборотних фондів відбувається у момент організації підприємства, коли створюється його статутна фундація. Джерелом формування в цьому випадку" служать інвестиційні засоби засновників підприємства. В процесі роботи джерелом поповнення оборотних фондів є отриманий прибуток, а також прирівняні до власних засобів так звані стійкі пасиви. Це засоби, які не належать підприємству, але постійно знаходяться в його обороті.

Такі засоби служать джерелом формування оборотних фондів в сумі їх мінімального залишку. До них відносяться: мінімальна перехідна з місяця в місяць заборгованість по оплаті праці працівникам підприємства, резерви на покриття майбутніх витрат, мінімальна перехідна заборгованість перед бюджетом і позабюджетними фондами, засоби кредиторів, отримані як передоплата за продукцію (товари, послуги), засоби покупців по заставах за поворотну тару, перехідні залишки фундації споживання і ін.

Для скорочення загальної потреби господарства в оборотних коштах, а також стимулювання їх ефективного використання доцільно залучення позикових засобів.

Позикові засоби є в основному короткостроковими кредитами банку, за допомогою яких задовольняються тимчасові додаткові потреби в оборотних коштах. Основними напрямами залучення кредитів для формування оборотних фондів є:

- кредитування сезонних запасів сировини, матеріалів і витрат, пов'язаних з сезонним процесом виробництва;

- тимчасове заповнення недоліку власних оборотних фондів

На закінчення я хотів би узагальнити усі факти і зробити деякі висновки.

1.Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні фонди, що представляють собою грошові фонди, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

2.Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю.

3.Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці.

4. Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних фондів. Прискорення оборотності оборотних фондів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Для більш ефективного використання оборотних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:

Введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його;

Скорочення целодневных і внутрисменных простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів.

Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіка роботи підприємства, включаючий ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт.

Більш інтенсивне використання обладнання.

Впровадження заходів НТП.

Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням.

Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи.

Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов труда і відпочинку, оздоровчі заходи і інш. заходу, що позитивно впливає на фізичне і духовне стану робочого.

Збереження споживчої вартості основних фондів та подовження можливого терміну їх корисної експлуатації визначається ефективністю ремонтної політики підприємства.

Економічна система ринкового господарства базується на автономії господарюючих суб'єктів, механізмі ринку і конкуренції.

Цільовою функцією діяльності підприємства на ринку є отримання прибутку. Розмір цільового прибутку залежить від стадії життєвого циклу підприємства і обраної стратегії його діяльності на споживчому ринку.

Список використаних джерел

1. Аврова И.А. Основные средства. М.: Бератор-Пресс 2003.

2. Анализ активов организации. Журнал Бухгалтерский учет № 8 2004г.

3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. “Теория экономического анализа” Москва “Финансы и статистика”, 2003 р.

4. Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. -Москва: Финансы и статистика, 1994.- 724С.

5. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства : Підручник.- К: Либідь, 2002.-312с.

6. Гуляева II. М. Управління формуванням та використанням основних фондів торговельного підприємства. Навчальний посібник. -- К: КДТЕУ, 2002.

7. Єфімова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия.- М.: Интел-синтез, 2004.-124с

8. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 2001 - 160с.

9. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.: Навч.посібн. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. - 378 с.

10. Кратнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методьі оценки.- М.: - Дис.2000. - 224с.

11. Макаров В.Г. Финансовое состояние предприятия - К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

12. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности. Савицкая Г. В.;«Инфра-М»; М: 2005г.

13. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2003. - 132с.;

14. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2003

15. Николаева С.А. Бухгалтерский учет и анализ основных средств; "Аналитика-Пресс"; М: 2002 г.

16. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. - Київ: Основи, 2003.- 383С.

17. Пастушкова В.В. Анализ основных средств: Учебное пособие, Маркетинг; М: 2000г.

18. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник - К.: КНЕУ, 2004. - 460с.;

19. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник.- в 2 т..- К.: “Хвиля-прес”, Донецьк, 2002. - 400 с.

20. Тальмина П.В. Финансовые рычаги повышения фондоотдачи.- М.: Финансы и статистика, 2003.-207с.

21. Фінанси підприємств : Навчальний посібник : Курс лекцій /За ред. Д.е.н., проф..Г.Л. Кірійцева. - Київ : ЦУЛ, 2002.-268с;

22. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. “Методика финансового анализа” Москва “Инфра-М” 2001

Додатки

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА

на 31 грудня 2006 р.

Форма №1 тис. грн.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи
залишкова вартість	010
первісна вартість	011
знос	012	( )	( )
Незавершене будівництво	020	42,2	42,2
Основні засоби
залишкова вартість	030	3520	3346,5
первісна вартість	031	7489,36	7464,16
знос	032	( 3969,36 )	( 4117,66 )
Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	3562,2	3388,7
ІІ. Оборотні активи
Запаси
виробничі запаси	100	218,2	262,5
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	16,9	33,7
готова продукція	130	421,9	529,35
товари	140	2,7	6,5
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Аналіз оборотних фондів підприємства" скачать

Подобные документы

• Нормування оборотних засобів та їх вплив на фінансовий стан підприємства

  Склад, структура, джерела утворення, показники використання, нормування та кругообіг оборотних засобів. Значення та шляхи прискорення оборотності. Потреба й аналіз структури оборотних засобів. Призначення та методи аналізу фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [328,0 K], добавлен 07.05.2009
  

• Планування оборотних засобів підприємства на прикладі ДП "Родниківка"

  Сутність, класифікація оборотних коштів і принципи організації оборотних засобів. Склад оборотних засобів підприємства. Фінансово-економічна характеристика ДП "Родниківка", планування оборотних засобів. Шляхи поліпшення використання оборотних коштів.
  
  курсовая работа [62,9 K], добавлен 29.05.2012
  

• Нормування оборотних засобів

  Теоретичні основи вивчення та методики нормування, сутність, склад, класифікація, необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах підприємства. Нормування матеріальних запасів та запасів грошових активів на прикладі ЗАТ "Насосенергомаш".
  
  курсовая работа [191,0 K], добавлен 23.07.2010
  

• Аналіз та планування основних фондів підприємства

  Економічно-правові основи організації господарської діяльності на підприємстві. Аналіз та планування основних фондів підприємства. Шляхи поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей.
  
  курсовая работа [33,3 K], добавлен 30.03.2007
  

• Фінансовий аналіз оборотних активів підприємства

  Сутність та значення аналізу оборотних активів підприємства. Фінансово-економічна характеристика діяльності селянського господарства "Оріон". Аналіз стану, динаміки і структури оборотних активів господарства та шляхи покращення їх використання.
  
  курсовая работа [581,6 K], добавлен 03.12.2010
  

• Оборотні кошти та їх організація на підприємстві

  Сутність і основи організації оборотних коштів. Визначення потреби в оборотних коштах. Джерела формування оборотних коштів підприємства. Показники стану та використання оборотних коштів. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства.
  
  лекция [146,3 K], добавлен 15.11.2008
  

• Оборотні кошти та їх організація на підприємстві

  Визначення сукупного нормативу оборотних коштів підприємства на рік. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів. Дослідження показників використання оборотних коштів і основних шляхів прискорення їх обертання.
  
  курсовая работа [41,8 K], добавлен 11.11.2014
  

• Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємствах харчової промисловості (на прикладі ЗАТ "Фудс Компані")

  Техніко-економічна характеристика підприємства. Діагностика банкрутства підприємства. Економічна сутність основних фондів. Аналіз ефективності використання основних фондів ЗАТ "Фудс Компані". Резерви підвищення ефективності використовування.
  
  курсовая работа [120,5 K], добавлен 09.05.2007
  

• Тактичне планування фінансової діяльності підприємства

  Сутність, значення і завдання тактичного планування. Зміст і структура поточного плану діяльності підприємств. Аналіз показників використання основних засобів (фондів) та ефективності оборотних коштів, доходів, собівартості та рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [189,5 K], добавлен 07.07.2011
  

• Ефективність використання оборотних коштів підприємства

  Економічна сутність оборотних засобів і коштів. Склад і структура оборотних засобів Дубенської райспоживспілки, факторний аналіз ефективності їх використання. Оцінка тривалості операційного циклу підприємства. Оптимізація дебіторської заборгованості.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 18.07.2011
  

Другие документы, подобные "Аналіз оборотних фондів підприємства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам