Бюджетний процес у країнах ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Однією з найбільш характерних рис функціонування фінансової системи Європейського Союзу є те, що, на відміну від інших міжнародних економічних організацій, ЄС має самостійний бюджет, який об'єднує переважну частину спільних фінансових фондів.

Бюджет ЄС - основна фінансова база інтеграційних заходів у межах Союзу, важливий інструмент наднаціонального регулювання економіки країн-учасниць, і від недавніх часів - найболючіша тема засідань Європарламенту.

У процесі попередніх етапів розширення ЄС та поглиблення європейської інтеграції видатки бюджету значно збільшилися і, разом з тим, розширилися напрями використання бюджетних коштів. Та попри позитивний ефект від здійснення спільних програм та очевидну необхідність подальшого розширення бюджету ЄС, деякі країни-учасниці все ж наголошують на призупиненні цього процесу.

Зокрема країни-донори, внески яких складають досить значну частину бюджету Євросоюзу, Великобританія, Франція, Німеччина, Фінляндія та Нідерланди вважають, що бюджет повинен залишитися без змін, щонайменше, до 2020 року. Зважаючи на важке становище деяких країн-учасниць та негативні наслідки світової фінансової кризи, яку відчули майже всі члени ЄС, таке рішення є досить раціональним. Проте воно відрізняється від тих «проінтегративних» ідей, що ось уже пів століття «сповідує» Західна Європа.

Проблеми бюджетного процесу давно цікавили людство. Перші спроби складання бюджету, у формі кошторисів доходів і витрат у Європі зафіксовані у Франції в часи Пилипа Красивого в 1302 році. У наш час вирішенню цих питань свої праці присвячують такі науковці, як Куценко Т.Ф., О. Василик, А. Єпіфанова, О. Кириленко. Значний внесок у розробку теорії бюджетного федералізму та міжбюджетних відносин зробили такі іноземні вчені, як X. Давуді, А. Льюіс, А. Мартін, Р. Масгрейв, та ін.

Роль бюджету ЄС у розвитку та поглибленні європейської інтеграції

бюджет інтеграція рахунковий видаток

Бюджет - найважливіший фінансовий інструмент ЄС, сформований в 1967 році шляхом об'єднання бюджетів трьох Європейських співтовариств (Європейського об'єднання вугілля і сталі, Євратому, ЄЕС).

Бюджет ЄС є централізованим фондом грошових коштів країн-членів та водночас фінансовим планом формування та використання фінансових ресурсів Європейського Союзу. Специфікою бюджету ЄС є те, що він не може виконувати роль інструменту макроекономічної політики, тобто впливати на стабілізацію економіки держав-членів. Його доходи та витрати мають зрівноважуватись, а бюджетний дефіцит не можна використовувати як інструмент пожвавлення сукупного попиту й інвестицій, або зменшення безробіття [1].

Бюджет ЄС базується на дотриманні таких принципів:

-- принцип єдності та принцип бюджетної точності - доходи й видатки ЄС мають бути зведені в єдиному документі з метою ефективного обліку та контролю за витрачанням спільних коштів. Практика бюджетних відносин Євросоюзу еволюціонувала відповідно до цього принципу, забезпечивши на сучасному етапі об'єднання всіх статей доходів і видатків у єдиний бюджет;

-- принцип щорічності передбачає розроблення бюджету строком на один рік, а також те, що операції за зобов'язаннями та платежами бюджету мають бути завершені упродовж поточного року;

-- принцип рівноваги вимагає, щоб доходи відповідали видаткам бюджету. Тобто не допускається дефіцитність бюджету, а також забороняється здійснення позик для покриття видатків. У випадку виникнення дефіциту (що є винятком із правил у європейській практиці) його розмір зараховується у видаткову частину бюджету наступного року. Як правило, бюджет зводиться із профіцитом і його активне сальдо переноситься в дохід бюджету наступного року;

-- принцип єдиної одиниці обліку полягає у тому, що бюджет складається, виконується та обліковується у єдиній одиниці -- євро;

-- принцип універсальності передбачає не закріплення доходів бюджету за окремими статтями видатків. Усі доходи та видатки повною мірою включаються до бюджету ЄС без будь-якої прив'язки між собою;

-- принцип цільового характеру видатків потребує, щоб кожна сума асигнувань мала власне конкретне призначення й обґрунтування;

-- принцип ефективного фінансового управління полягає у врахуванні закономірностей функціонування економіки з метою досягнення ефективності формування та використання ресурсів бюджету ЄС;

-- принцип прозорості, відповідно до якого гарантується надання повної та точної інформації про складання й виконання бюджету.

У 1970 році бюджет ЄС склав 3,6 мільярда ЕКЮ (19 ЕКЮ на жителя). Зараз він досягає приблизно 95 мільярдів євро на рік (250 євро на жителя), це близько 1 відсотка сумарного валового національного продукту всіх країн ЄС.

Спочатку бюджет формувався за рахунок внесків держав-членів, однак рішенням Ради ЄЕС від 21 квітня 1970 років було створено власні фінансові ресурси ЄС. Вони складаються з:

- митних зборів на імпорт;

- відрахувань держав-членів у розмірі 0,75 відсотка від зібраного податку на додану вартість (VAT);

- відрахувань держав-членів, які встановлюються відповідно до величини їх валового національного продукту[3].

Бюджет Європейського Союзу є певною мірою відображенням як завдань ЄС, так і можливостей щодо формування доходів. З огляду на це, бюджет покликаний, перш за все, сприяти реалізації політики й стратегії розвитку ЄС у таких ключових напрямах:

-- забезпечення високих темпів економічного зростання;

-- вирівнювання рівнів соціального й культурного розвитку різних регіонів;

-- підтримка валютної стабільності;

-- стимулювання розробки та впровадження нових технологій

У процесі попередніх етапів розширення ЄС та поглиблення європейської інтеграції видатки бюджету значно збільшилися і, разом з тим, розширилися напрями використання бюджетних коштів. Основними видатковими статтями бюджету ЄС є такі: фінансування сільського господарства, соціальних і регіональних програм розвитку, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпечення зовнішніх політичних та економічних зв'язків, видатки на управління.

Політика бюджетних видатків у ЄС підпорядкована таким ідеям: бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища країн-членів та подоланню соціальних диспропорцій; оптимально представляти як інтереси найбідніших держав, так і право розвинутих країн на частку фінансових ресурсів бюджету ЄС; у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність.

Бюджет ЄС на 2007 р. став першим бюджетом для розширеного Європейського Союзу, що налічує 27 країн-членів. Його уперше побудовано відповідно до нової фінансової стратегії Європейського Союзу, розрахованої на період до 2013 р. У бюджеті 2007 р. було закладено нові пріоритети та стратегічні програми, які зосереджують увагу на вирішенні ключових завдань сьогодення -- підтримці економічного зростання та зайнятості. Нові лінії бюджетних видатків зберігаються й надалі, зокрема бюджет 2011 року (загальний розмір - 126,527 млн. євро, тобто 1,01% ВНД ЄС), містить всі 6 статей.

Видатки бюджету ЄС об'єднуються у шість груп, які відображені у відповідних розділах цього фінансового плану.

1. Відповідно до нової бюджетної стратегії першочерговим пріоритетом, починаючи з 2007 р., для Європейського Союзу є сприяння економічному зростанню, підтримці конкурентоспроможності та зайнятості, що вплинуло і на бюджетні показники. На ці програми у бюджеті 2011 р. виділено 42,11 % від загальної суми видатків. До найважливіших складових цієї групи видатків належать:

-- видатки на економічну підтримку найменш розвинутих регіонів Союзу;

-- видатки на розвиток підприємництва та інновацій у різних регіонах Європи;

-- видатки на підтримку наукових досліджень та їх впровадження у практику (програми навчання студентів, допомоги).

2. Програми Євросоюзу, спрямовані на охорону та управління природними ресурсами, покликані забезпечити чистоту навколишнього природного середовища, якісну та екологічно чисту їжу для населення Європи. У бюджеті на 2011 р. цей розділ становить у сукупності 44,6 % від загальної суми. У цій групі видатків найбільш значними є традиційне для ЄС спрямування коштів на пряму допомогу фермерам та програми розвитку сільської місцевості.

У минулі роки видатки ЄС на сільське господарство становили найбільшу за обсягом статтю. Аграрна політика ЄС передбачає: забезпечення прийнятного рівня життя сільського населення, стабілізацію ринків, забезпечення прийнятних споживчих цін, модернізацію сільськогосподарської інфраструктури. Реалізація цих завдань відбувається за допомогою різноманітних інструментів: надання експортних субсидій, закупівель частини продукції, субсидій виробникам на вдосконалення та раціоналізацію методів сільськогосподарського виробництва тощо.

Через загальний бюджет частково фінансуються і інші напрями внутрішньої політики ЄС (наприклад, науково-технічна, транспортна та ін), а також зовнішня політика. З цього джерела фінансується гуманітарна та продовольча допомога нужденним країнам світу. Крім цього, з 2000 року щорічно більше 3 мільярдів євро направляється на фінансування проектів технічного та структурного розвитку країн, які готуються до вступу в ЄС, що складає близько 40 відсотків усіх витрат на зовнішню політику ЄС.

3. Ще однією складовою бюджету ЄС є видатки за розділом "Громадянство, свобода, безпека та правосуддя" (близько 1 % загальних видатків). Ці видатки пов'язані з фінансуванням програм гарантування громадянських свобод, захисту прав споживачів, підтримки демократії та свободи слова, контролю за кордонами ЄС і міграційними процесами загалом.

4. Іншу групу видатків становлять видатки на фінансування зовнішніх програм і, зокрема, щодо кооперації з іншими державами, у тому числі країнами, що розвиваються (Азія, Південна Африка, Центральна й Східна Європа). У 2011 р. вони мають становити 5,72 % від загального обсягу.

5. Адміністративні витрати становлять у бюджеті 2011 р. близько 6,46% бюджету. Видатки на утримання адміністративного апарату ЄС є порівняно високими. Крім основних видатків, вони містять витрати на виплату пенсій[5].

6. Останнім розділом бюджету Євросоюзу є зрівняльні платежі, які будуть спрямовані у вигляді допомоги новим країнам -- членам ЄС.

Більш детальна інформація щодо структури видатків бюджету ЄС на 2011 рік поміщена у дод. А.

Найважливіші бюджетні статті реалізуються через спеціальні структурні фонди ЄС:

- Фонд орієнтації та гарантій в галузі сільського господарства, відповідальний за реалізацію спільної сільськогосподарської політики ЄС;

- Фонд регіонального розвитку, відповідальний за програми допомоги регіонам, які відстають у своєму розвитку (наприклад, ураженим структурною кризою в промисловості);

- Соціальний фонд, стимулюючий перекваліфікацію працівників у регіонах і галузях з високим рівнем безробіття, а також відповідає за професійне навчання молоді;

- Фонд сприяння економічному зближенню держав-членів (Фонд єдності), створений відповідно до Маастрихтського договору і орієнтований на розвиток країн з найменшими показниками ВВП на душу населення.

Бюджет ЄС готується і приймається наступним чином. Після узгодження з країнами-членами Європейська Комісія готує попередній проект бюджету. Він подається Раді ЄС, який вносить в проект зміни і приймає його. Саме за Радою - повноваження встановлення остаточної суми Потім проект спрямовується до Європейського Парламенту, який може запропонувати внести до нього поправки і зміни. Після двох читань проекту бюджету Парламент приймає остаточний бюджет, і його Голова підписує його.

Проблеми формування доходів та здійснення витрат

У функціонуванні ЄС сьогодні окреслились певні проблеми, які впливатимуть на розвиток бюджетної політики Євросоюзу й у майбутньому.

По-перше, це певний конкурентний характер взаємозв'язків членів Союзу щодо розподілу видатків та сплати внесків. Кожна держава намагається вплинути на розподіл коштів з користю для себе. Тому досить часто процес прийняття рішень щодо формування бюджетної політики ЄС можна охарактеризувати як "перетягування канату".

По-друге, однією з проблем, що визначають характер видаткової частини бюджету ЄС, є високі адміністративні витрати з бюджету на утримання бюрократичного апарату (причому ця стаття видатків з кожним роком динамічно зростає).

По-третє, відповідно до діючого механізму розподілу видатків на програми підтримки села, країни, у яких більша кількість фермерів і більше бідних регіонів, одержують непропорційно більше ресурсів з бюджету ЄС. Держави, у яких практично немає регіонів з низьким рівнем розвитку і малий сільськогосподарський сектор (Велика Британія, Німеччина, Голландія і Швеція), сплачують більше в бюджет ЄС, ніж отримують ресурсів з нього. Тому зберігаються передумови для загострення суперечностей між нетто-платниками й нетто-реципієнтами бюджету ЄС як з приводу розмірів бюджету, так і стосовно того, на які заходи, у яких розмірах має здійснюватись фінансування. Саме цим пояснюється те, що упродовж багатьох років розмір бюджету ЄС був значно меншим від погодженого максимального ліміту в 1,24 % створюваного у ЄС ВНД [3].

Країни ЄС, що є найбільшими донорами, які фінансують бюджет Євросоюзу, Великобританія, Франція, Німеччина, Фінляндія та Нідерланди наполягають на «заморожування» бюджету Євросоюзу. На думку влади країн-донорів, бюджет повинен зберігатися без змін, щонайменше, до 2020 року. У листі, адресованому голові Єврокомісії Жозе Мануелю Баррозу, глави згаданих держав наполягають на тому, що спільний бюджет не має зростати швидше, ніж темпи інфляції, які закладаються в довгостроковий бюджет блоку на 2014-2020 роки.

Переговори за проектом довгострокового бюджету на 2014-2020 рр.. 27 країн ЄС почнуть у середині 2011 року. А 15 грудня 2010 Європейський парламент схвалив бюджет блоку на майбутній рік. З перевагою в 367 голосів було схвалено збільшення бюджету на 2,9% в порівнянні з рівнем поточного року. «За» висловилися 508 парламентаріїв, "проти" - 141[5].

Багато країн, які відчувають внутрішні проблеми з бюджетом, активно виступали проти більш сильного збільшення - на 6%. Таким чином, бюджет ЄС на 2011 рік складе 126, 5 млрд євро.

Мова йде про більше, ніж просто питання про зростання витрат ЄС на 2011 рік - по суті, суперечка обертається навколо того, чим, власне, є бюджет ЄС і чим для цього бюджету є Єврокомісія. З точки зору Ради ЄС, євробюджет - це набір спільних проектів країн ЄС, саме тому його дохідна частина формується з національних податків. Єврокомісія, в свою чергу, наполягає на тому, що в перспективі бюджет ЄС у дусі Лісабонського договору буде чимось на зразок бюджету конфедеративної держави. У цьому випадку Європарламент де-факто стає парламентом конфедерації, а Єврокомісія - урядом "європейської конфедерації".

Втім, цілком зрозуміло і небажання "меншини" ЄС, в першу чергу Великобританії та скандинавських країн, які початково реалізують на національному рівні більш жорстку бюджетну політику, дозволяти ЄС розширюватися на рівень "конфедерації": у самій ЄС зараз набагато більш серйозні проблеми, ніж € 123 млрд або навіть € 130 млрд "союзного бюджету". Президент Євросоюзу Херман ван Ромпей заявив про те, що загроза розпаду ЄС через проблеми єврозони є реальною як ніколи. "Зараз дуже небезпечний момент, в єврозоні можливий ефект доміно. А якщо не виживе вона, то не виживе і весь Євросоюз", - попередив він учасників міжнародної конференції брюссельського аналітичного інституту "Європейський політичний центр". Зміцнювати ЄС через передачу Єврокомісії більших повноважень за бюджетними видатками для значної частини ЄС - позиція неприйнятна.

Роль та функції рахункової палати у бюджетному процесі ЄС

Рахункова палата (Суд аудиторів) - орган Європейського Союзу, створений з метою проведення аудиторської перевірки бюджету ЄС і його інститутів [4].

Заснований 1977 р.; включає по одному представнику від кожної держави-члена, яких призначає на шість років Рада ЄС, порадившись з Європейським Парламентом. З огляду на суттєве зростання кількості членів СА після розширення (27), для підготовки певних звітів і позицій Суд, згідно з Ніццьким договором, отримав право створювати «палати» з кількох членів. Розташований у Люксембурзі, персонал нараховує близько 550 працівників.

Європейський суд аудиторів перевіряє законність і правильність прибутків і видатків Європейського Союзу згідно з бюджетом, а також оцінює управління фінансами. Всі інституції ЄС, і будь-які установи, які оперують коштами від імені ЄС, а також державні ревізійні органи чи урядові відомства мусять надавати документи на запит Суду аудиторів (СА). За потреби Суд аудиторів може вивчати документи: «на місці в інших інституціях… та державах-членах» або «в приміщенні будь-якого органу, що управляє коштами від імені Спільноти та будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка отримувала гроші з бюджету» (стаття 248.3 Договору про заснування Європейської Спільноти).

Результати своїх досліджень оприлюднює у вигляді звітів -- регулярних річних та спеціальних тематичних. Крім того, за законом, перш ніж ухвалювати фінансові й антишахрайські законодавчі акти, Рада запитує думку Суду аудиторів.

Висновки

Єдиний бюджет є важливим економічним важелем ЄС, через який забезпечується контроль за станом розвитку цілого інтеграційного утворення. Як і бюджет будь-якої країни спільний бюджет ЄС будується на принципах: обґрунтованості величини витрат; чіткого цільового використання коштів; обліку виконання запланованих в бюджеті заходів; контролю за ефективним використанням коштів. Проте має він і деякі особливості. Зокрема, бюджет співтовариства не може мати дефіциту, а отже керівні органи ЄС не можуть використовувати цей дефіцит як макроекономічний регулятор та інструмент пожвавлення сукупного попиту й інвестицій, зменшення безробіття.

Політика бюджетних видатків у ЄС підпорядкована таким ідеям: бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища країн-членів та подоланню соціальних диспропорцій; оптимально представляти як інтереси найбідніших держав, так і право розвинутих країн на частку фінансових ресурсів бюджету ЄС; у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність. З огляду на це, бюджет покликаний, перш за все, сприяти реалізації політики й стратегії розвитку ЄС у таких ключових напрямах:

-- забезпечення високих темпів економічного зростання;

-- вирівнювання рівнів соціального й культурного розвитку різних регіонів;

-- підтримка валютної стабільності;

— стимулювання розробки та впровадження нових технологій.

Зважаючи на значний розмір бюджетних коштів та велике різномаїття шляхів їх використання, цілком очевидно, що бюджетний процес криє у собі численні непорозуміння та спори, адже кожна країна намагається лобіювати власні інтереси. У функціонуванні ЄС вже сьогодні окреслились певні проблеми, які впливатимуть на розвиток його бюджетної політики й у майбутньому. Зберігаються передумови для загострення суперечностей між нетто-платниками й нетто-реципієнтами бюджету ЄС як з приводу розмірів бюджету, так і стосовно того, на які заходи, у яких розмірах має здійснюватись фінансування. Саме цим пояснюється те, що упродовж багатьох років розмір бюджету ЄС був значно меншим від погодженого максимального ліміту в 1,24 % створюваного у ЄС ВНД.

Список використаних джерел

1. Бюджет Європейського Союза [Електронний ресурс]. - Режим доступу - http://www.ruseu.org/view.php?id=22

2. Бюджет-2011: ЕС поддержит рост экономики и молодежь [Електронний ресурс]. - Режим доступу - http://rus.delfi.lv/news/daily/europe/byudzhet-2011-es-podderzhit-rost-ekonomiki-i-molodezh.d?id=31514675

3. Кучер Г. Бюджетний процес у країнах ЄС / Г. Кучер // Вісник КНТЕУ. - 2008. - № 3. - С. 24 - 31.

3. Саморуков М. Чью экономику стимулирует новый бюджет ЕС? [Електронний ресурс]. - Режим доступу - http://slon.ru/blogs/samorukov/post/483352/

4. Юрій С.І. Фінанси [Електронний ресурс] : підручник / С.І. Юрій, В.М. Федосов. - (перша українська електроння бібліотека підручників). - Режим доступу - http://pidruchniki.com.ua/19991130/finansi/finansi

5. The current year: EU budget 2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу - http://ec.europa.eu/budget/budget_detail/current_year_en.htm

Размещено на Allbest.ru