Господарюючий суб'єкт - самостійний економічний суб'єкт ринкової економіки. Він сам визначає напрям своєї діяльності, розміри виробництва, асортимент продукції, розраховує її собівартість, дохідність, склад та обсяг джерел фінансування.

По відношенню до процесу здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства розрізняють історичну і прогнозовану фінансову звітність.

Історична звітність фіксує результати діяльності за минулий період.

Прогнозована звітність формується до початку відповідного періоду відповідно до обраної стратегії діяльності господарюючого суб'єкта та можливості покращення його фінансових показників. Отже, перед підприємством стоять такі завдання:

1. Дослідження каналів реалізації та прогноз збуту продукції, який безпосередньо пов'язаний з ринком товарів. Відсутність такої інформації означає, що підприємство виходить на ринок з великим ризиком, не знаючи своїх шансів на успіх.

2. Постановка виробничого питання, визначення потреб у робочій силі, матеріальних ресурсах, основних засобах, складання кошторису (бюджету) витрат.

3. Визначення потреб у джерелах фінансування.

4. Визначення фінансових результатів підприємства.

Для можливості покращення збуту продукції треба добре знати кон'юнктуру ринку, характер конкуренції, обсяги реалізації продукції в попередні періоди. Прогнози реалізації виражаються у натуральному і вартісному вимірюванні. Вони виступають гарним інструментом менеджменту, допомагають визначити вплив таких явищ як ціна, обсяг виробництва, інфляція на грошові потоки підприємства [2, с. 173].

До основних методів прогнозування збуту можна віднести: думки групи керівників; оцінювання думок працівників збуту; метод минулого обороту; аналіз часових рядів; аналіз тенденцій; аналіз циклічності; аналіз сезонності; економетричні моделі; кореляційний метод; опитування споживачів.

Важливою умовою фінансової стійкості підприємства є також ефективне управління його капіталом. Капітал підприємства може бути використаний у внутрішньому обороті й за його межами, будучи розмішеним у виробничі запаси або дебіторську заборгованість, вкладеним у цінні папери або залученим у капітал інших підприємств у вигляді інвестицій.

Головною проблемою ефективного управління, на нашу думку, є оптимальне розміщення капіталу підприємства. Від того, які асигнування вкладені в основні та обігові кошти, скільки їх перебуває у сфері виробництва і в сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності й, відповідно, вся фінансова стійкість підприємства.

Якщо створені виробничі потужності підприємства використовуються не повною мірою через відсутність сировини, це негативно впливає на фінансові результати. Але негативним явищем є й створення надлишкових виробничих запасів та невиправданої дебіторської заборгованості, які не можуть бути своєчасно залучені до виробничого процесу, що призводить до замороження капіталу, уповільнення його обігу і, відповідно, погіршення фінансового стану підприємства.

Ліквідність поточних активів є головним чинником, що визначає ступінь ризику вкладень капіталу в обігові кошти. Накопичені статистичні дані швидкості реалізації тих чи інших видів обігових коштів за тривалий період дають змогу визначити ймовірність ризику вкладень у ці активи.

В цілому, джерела формування оборотного капіталу незмінні у процесі кругообігу капіталу. Однак система формування обігових коштів впливає на швидкість обігу, уповільнюючи чи прискорюючи її. Крім того, характер джерел формування і принципи різного режиму використання власних та залучених обігових коштів є вирішальними чинниками, що впливають на ефективність використання обігових коштів і всього капіталу.

Як правило, розумне зростання власного оборотного капіталу розглядається як позитивна тенденція, однак можуть бути й винятки. Так, зростання виробничих запасів на підприємствах призводить до відтягнення частини коштів із операційного та фінансового циклів, уповільнює швидкість їхнього обігу і, як наслідок, знижує швидкість обігу активів у цілому. Водночас потреба у додаткових матеріальних запасах може бути пов'язана із підтриманням високого рівня продажу під час сезонної реалізації або з потребою створення страхових запасів. Зі збільшенням реалізації товарів зростає й дебіторська заборгованість. З іншого боку, підприємство може витримати не будь-який обсяг дебіторської заборгованості, оскільки невиправдана дебіторська заборгованість є іммобілізацією власних обігових коштів, а перевищення нею псиної межі може призвести також до втрати ліквідності, а то й зупинки виробництва.

Зростання грошових ресурсів на рахунках підприємства, з одного боку, можна розглядати як позитивний факт, оскільки завжди існують переваги, пов'язані із створенням великого запасу коштів: вони дають можливість скоротити ризик виснаження готівки і завчасно погасити зобов'язання. З другого боку, витрати зберігання тимчасово вільних, що не використовуються, грошових ресурсів значно більші, ніж витрати, пов'язані з короткостроковим вкладенням грошей у цінні папери.

Стосовно оптимальних обсягів і структури обігових коштів, то вони значною мірою визначаються галузевою належністю. Так, підприємства сфери обігу мають велику питому вагу товарних запасів, у фінансових корпораціях зазвичай спостерігається значна сума грошових ресурсів та їхніх еквівалентів. Прямого зв'язку між обіговими коштами й кредиторською заборгованістю не існує, однак вважається, що у підприємства, яке нормально функціонує, поточні активи повинні перевищувати поточні зобов'язання.

Розмір обігових коштів визначається не лише потребами виробничого процесу, а й випадковими чинниками. Тому прийнято поділяти оборотний капітал на постійний і змінний. У теорії фінансового менеджменту існують два основних трактування поняття «постійний оборотний капітал». Згідно з першою теорією постійний оборотний капітал являє собою частину грошових ресурсів, дебіторської заборгованості й виробничих запасів, потреба в яких відносно постійна упродовж усього операційного циклу. За другою теорією постійний оборотний капітал можна визначити як мінімум поточних активів, необхідних для здійснення виробничої діяльності. Цей підхід означає, що підприємству для здійснення своєї діяльності потрібен певний мінімум обігових коштів, наприклад, постійний залишок грошових ресурсів на розрахунковому рахунку як певний аналог резервного капіталу.

Категорія змінного оборотного капіталу відображає додаткові поточні активи, необхідні в пікові періоди, або як страховий запас. У такому разі грошові ресурси потрібні для оплати поставок сировини й матеріалів, а також трудової діяльності, що передують періоду високої ділової активності.

Таким чином, на підставі вищесказаного можна зробити певні висновки. Перше: головною умовою ефективної фінансово-господарської діяльності підприємств є оптимізація розмірів і структури обігових коштів, а також зниження витрат, пов'язаних з іммобілізацією оборотних активів. Друге: зміни структури активів підприємства у бік збільшення частки обігових коштів можуть вказувати: на формування мобільнішої структури активів, яка сприяє прискоренню кругообігу обігових коштів підприємства; на відтягнення частини поточних активів для кредитування споживчих товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини обігових коштів із виробничого циклу; на скорочення виробничої бази.

2. Аналіз та оцінка фінансових показників діяльності ВАТ «Цукровий комбінат» м. Сміла

Із даних таблиці 2.2 видно, що окремі показники діяльності підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» у 2002 звітному році дещо погіршились, інші навпаки - мали своє покращення, однак в цілому підприємство стало прибутковим на відміну від попереднього періоду.

Виручка від реалізації продукції підприємства зросла на 9724,0 тис. грн., або на 26,84% у 2002 році. Обсяг виробництва продукції (без ПДВ) також зріс на 8130,0 тис. грн., і у 2002 звітному році становив 40432,0 тис. грн., що складає 125,17% від рівня попереднього року. В ході господарської діяльності спостерігалось також зростання собівартості реалізованої продукції, яка у 2002 році склала 33671,0 тис. грн., що на 3020,5 тис. грн. або на 9,85% більше, ніж у минулому, 2001 році.

Дещо зменшилась і вартість основних виробничих фондів підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» а саме на 1771,9 тис. грн., однак це не завадило зростанню фондовіддачі на 0,57. Показник оборотності оборотних засобів підприємства зменшився, у 2001 році він становив 146,81, а у 2002 році - 93,21, що на 53,60 дня менше рівня 2001 року.

Протягом звітного періоду зменшилась на 228 чоловік середньоспискова чисельність працюючих підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат», і становила 545 чоловік.

Проаналізуємо основні показники діяльності підприємства у наступному періоді (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Основні техніко-економічні показники діяльності ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» за 2002-2003 рр.

Із даних таблиці 2.2 видно, що на відміну від минулого звітного періоду, у 2002-2003 роках показники діяльності підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» дещо погіршились, але, в цілому, підприємство збберегло свою прибутковість.

Виручка від реалізації продукції підприємства зросла на 18839,0 тис. грн., або на 40,99% у 2003 році, і склала 64799,0 тис. грн.

Обсяг виробництва продукції (без ПДВ) також зріс на 13883,0 тис. грн., і у 2002 звітному році становив 54315,0 тис. грн., що складає 34,34% від рівня попереднього року.

В ході господарської діяльності спостерігалось також зростання собівартості реалізованої продукції, яка у 2003 році склала 51215,0 тис. грн., що на 17544,0 тис. грн. або на 52,10% більше, ніж у минулому, 2002 році.

Дещо зросла вартість основних виробничих фондів підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» а саме на 7640,0 тис. грн., при цьому, фондовіддача зросла на 4,37%. Зріс показник оборотності оборотних засобів підприємства. У 2002 році він становив 93, а у 2003 році - 129, що на 36 днів більше рівня 2002 року.

Протягом звітного періоду середньоспискова чисельність працюючих підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»» зросла на одного чоловіка, і становила 546 чоловік.

У 2003 році зменшилась рентабельність реалізованої продукції підприємства з 4,65% у 2002 році, до 0,12% - у 2003 році, що становить всього 2,68%, зменшилась також і рентабельність продажу з 3,41% до 0,10% у 2003 звітному році. Рентабельність фондів ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» зменшилась з 7,2% у 2002 році, до 0,12% у 2003 році.

Отже, протягом двох аналізованих періодів основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» мали нерівномірний розподіл. Однак для повноти аналізу, у наступному розділі дипломної роботи прослідкуємо динаміку інших показників, що більш повно характеризують діяльність ВАТ «Смілянський цукровий комбінат».

2.2 Аналіз основних показників, що характеризують стан фінансово-господарської діяльності ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»

В даному розділі дипломної роботи проаналізуємо основні показники, що дадуть нам уяву про фінансово-господарську діяльність підприємства, а саме показники структури та динаміки власних і залучених коштів підприємства.

В процесі аналізу активів ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі та структурі, і дати їм оцінку (таблиця 2.4 та рис. 2.3)

Таблиця 2.4. Структура активів ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» за 2001-03 рр.

Дані таблиці 2.4 та рис. 2.3 свідчать про те, що загальна сума коштів підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» протягом аналізованого періоду зросла на 14340,5 тис. грн. або на 37,6%.

Бачимо, що за даний період (з 2001 по 2003 рік) структура активів даного підприємства істотно не змінилася: дещо зменшилась частка необоротних активів, а оборотних - збільшилась на 8458,4 тис. грн. або на 14,8%, витрати майбутніх періодів також збільшились, і у 2003 звітному році становили 14 тис. грн.

Отже, підприємство ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» перерозподілило свої кошти таким чином, що зросла їх мобільна частка - оборотні активи. Це може свідчити про зміну характеру виробництва.

Подальший аналіз оборотних коштів підприємства виконаємо шляхом вивчення їх динаміки та складу за видами. Аналіз наведемо у таблиці 2.5. Це необхідно для отримання відповіді на питання про раціональність фінансування цих активів, бо воно чинить прямий вплив на поточне фінансове положення.

Таблиця 2.5. Аналіз динаміки та складу за видами оборотних коштів ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»

Аналіз показників таблиці 2.5 свідчить про те, що загалом за аналізований період оборотні кошти підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» збільшилися на 8458,4 тис. грн. або на 58,0%. Найбільший ріст був досягнутий за рахунок збільшення поточної дебіторської заборгованості на 11810,7 тис. грн. Зменшилися виробничі запаси на 342,5 тис. грн. Товари зменшились на 69,4 тис. грн. порівняно з 2001 роком.

Продовжимо аналіз. Пасив балансу дозволяє визначити, які зміни відбулися у структурі власного та запозиченого капіталу, скільки залучено в обертання підприємства ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» довгострокових та короткострокових запозичених коштів, тобто пасив показує, звідки взялися кошти, кому зобов'язано за них підприємство. Фінансовий стан підприємства залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені.

Капітал поділяється на власний та запозичений. Необхідність у власному капіталі зумовлена вимогами самофінансування підприємства. Однак треба враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди корисно для нього.

Також, якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансове положення буде нестійким, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота.

Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного та залученого капіталу, здебільшого залежать фінансові показники діяльності підприємства. Оцінка змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різною з позиції інвесторів, та з позиції підприємства. Для банківських установ та інших інвесторів більш надійна ситуація, якщо частка власного капіталу у клієнта більш висока. Це виключає фінансовий ризик. Підприємство, як правило, зацікавлено у залученні запозичених коштів.

При внутрішньому аналізі фінансових показників підприємства прослідкуємо динаміку та структуру власного і запозиченого капіталу, виявимо причини змін окремих його складових частин та дамо оцінку цим змінам за звітний період (таблиця 2.6) на основі розміру капіталу.

Таблиця 2.6. Аналіз динаміки і структури джерел фінансових ресурсів ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»

Дані таблиці 2.6 свідчать про те, що сума усіх джерел фінансових ресурсів підприємства збільшилась на 14340,5 тис. грн. або на 37%, у тому числі власний капітал зменшився на 5233,9 тис. грн., або на 31,1%. Кредиторська заборгованість збільшилась на 18191,1 тис. грн. або на 201,0%; поточні зобов'язання в цілому також збільшились і склали 18646,6 тис. грн. у 2003 році, проти 38117,5 тис. грн. у 2001 році. Ріст запозичених коштів свідчить про роботу підприємства в умовах формування ринкової економіки.

Істотні зміни у 2003 році порівняно з 2001 роком відбулися і в структурі джерел. Так, якщо у 2001 році власний капітал складав 44,21%, то у 2003 році він склав 22,145%; поточні зобов'язання у 2003 році збільшились порівняно з 2001 роком і склали 48,5% у 2001 році та 70,674% у 2003 році. Структура джерел фінансових ресурсів підприємства, яку ми розглядали несе в собі великий ризик для інвесторів, тому що підприємство працює переважно на залученому капіталі.

Дебіторська та кредиторська заборгованості виникають внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, підрядчиками, фінорганами, службовцями і робітниками тощо. Велика увага при аналізі активів повинно бути приділено саме дебіторській заборгованості. При наявності конкуренції та складності збуту продукції підприємства продають її, використовуючи форми подальшої сплати. Тому дебіторська заборгованість є важливою частиною оборотного капіталу.

Дебіторська заборгованість - це відтягнення з господарської діяльності ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» оборотних коштів, що стає причиною фінансових утруднень. Кредиторська заборгованість часто є результатом напруженого фінансового положення, через брак потрібних коштів затримується виконання платежів різним організаціям і особам.

Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей починемо з вивчення даних балансу, з яких визначимо ступінь збільшення або зменшення її протягом звітного періоду (таблиця 2.7 та таблиця 2.8).

Таблиця 2.7. Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»

Наступною важливою складовою аналізу фінансових показників діяльності підприємства є аналіз рівнів динаміки фінансових результатів діяльності ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»

Розрізняють такі напрямки аналізу:

· зміни показників за розглянутий період (горизонтальний аналіз);

· структура показників та їх змін (вертикальний аналіз).

Аналіз фінансових результатів з вихідними даними, узятими з додатків (форма №2 «Звіт про фінансові результати» за відповідний період діяльності ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»), наведений у табл. 2.9. та на рис. 2.4.

Таблиця 2.9. Аналіз фінансових результатів ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» за 2001-2003 рр.

Таблиця 2.10. Показники ліквідності та платоспроможності ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»

Ринкова стійкість визначається показниками, що характеризують рентабельність підприємства, ефективність менеджменту, ділову активність, інвестиційну діяльність, дивідендну політику тощо.

Розглянемо сукупність показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства щодо самостійності, незалежності у використанні власних коштів. Відповідно до стандартів фінансової звітності саме ці показники відображають напрямок фінансової діяльності підприємства. Це діяльність, яка зумовлює зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

Вихідні дані для розрахунку показників фінансової стійкості ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» за 2001-2003 рр. винесені з балансу підприємства, і відображені в таблиці 2.11, в якій також обчислено значення коефіцієнтів.

Таблиця 2.11. Показники фінансової стійкості ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»

Дані таблиці 2.12 свідчать про те, що сума власних коштів ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» на початок аналізованого періоду становила 16850,9 тис. грн., на кінець - зменшилась на 2781,2 тис грн. і становила 11617 тис. грн.

Зобов'язання ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» збільшились на кінець аналізованого періоду, порівняно з початком звітного періоду на 21423,2 тис. грн., або на 110,5%.

Значення коефіцієнта фінансової стійкості у 2003 році зменшилось, порівняно з 2001 та 2002 роками майже удвічі, у 2003 році його значення складає 0,29. Мінімальний нормативний рівень коефіцієнта фінансової автономії (коефіцієнта власності) становить 50% або 0,5. Звідси, можна вважати, що для ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» характерне погіршення стану фінансової стійкості. Так, на початок аналізованого періоду значення коефіцієнта фінансової автономії становило 0,44, а на кінець - воно зменшилось до 0,22. Це свідчить про те, що всі зобов'язання підприємства не можуть бути покриті його власними коштами.

Коефіцієнт заборгованості, який характеризує питому вагу залучених коштів у структурі капіталу підприємства, і, отже пов'язані з цим фінансові ризики є оберненим до коефіцієнта автономії і становив на початок звітного періоду 0,56, на кінець 0,78.

Коефіцієнт фінансової залежності відображає збільшення залежності підприємства від джерел зовнішнього фінансування. Значення коефіцієнта на початок звітного періоду для ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» склало 1,26 - це означає, що на 1 грн власних коштів припадає 1,26 грн. залучених фінансових ресурсів, на кінець звітного періоду значення коефіцієнта збільшилось до 3,5, це свідчить про значне зниження фінансової стійкості.

Значення коефіцієнта маневреності негативно характеризує зміни у фінансовому стані ВАТ «Смілянський цукровий комбінат», оскільки свідчить про неможливість вільно маневрувати власними коштами.

Таким чином, значення розрахункових фінансових коефіцієнтів відображають чітку тенденцію незадовільної фінансової стійкості ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» за 2001-2003 рр.

2.6 Аналіз ділової активності ВАТ «Цукровий комбінат» м. Сміла

Коефіцієнти мають велике значення для оцінки фінансового положення підприємства, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість обігу їх в грошову форму чинить безпосередній вплив на ліквідність та платоспроможність ВАТ «Смілянський цукровий комбінат».

До показників ділової активності відносяться різноманітні коефіцієнти оборотності (активів, заборгованості, запасів тощо). Інформація балансу (форма №1) та звіту про фінансові результати (форма №2) ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» необхідна для розрахунку показників за 2001-2003 рр. винесена до таблиці 2.12, в якій обчислено значення коефіцієнтів.