Система управління та фінансового аналізу на підприємстві

27

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра фінансів

Звіт

про проходження виробничої практики

Студентки групи ЗФсп-3-06

заочної форми навчання

напрям підготовки 7.030508

Фінанси і кредит

Піщало О. В.

План

Вступ

1.Ознайомлення із структурою та діяльністю ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК»

2. Міжбанківські кредити і депозити в банку

2.1. Сутність міжбанківських кредитів і депозитів

2.2 Документи на оформлення міжбанківських кредитів

2.3. Аналіз міжбанківського кредиту і депозиту

3. Порядок процесу кредитування в ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК»

3.2. Структура кредитного портфеля установи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Переддипломна практика тривала в період з 1.09.2011р. по 30.09.2011р. на підприємстві ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК».

Метою практики було поглиблення та закріплення знань, одержаних під час навчання, формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень, набуття досвіду і підготовка до самостійної роботи на посадах, що потребують кваліфікації спеціалістів та магістрів з фінансів, опрацювання та підготовка аналітичних матеріалів для написання дипломної робот из проблематики фінансового аналізу та формування стратегії підприємства.

Основні завдання, що вирішувались під час проходження переддипломної практики, наступні:

· опрацювання теоретичних засад формування та реалізації фінансових стратегій на підприємстві;

· ознайомлення з правовою базою функціонування підприємства з організаційно-правовою формою господарювання;

· ознайомлення з структурою підприємства, системою управління на підприємстві, системою обліку та фінансового аналізу на підприємстві;

Об'єктом переддипломної практики було ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК».

Предметом переддипломної практики - система управління та фінансового аналізу на підприємстві та підходи до обґрунтування і прийняття управлінських рішень.

За результатами практики підготовлений звіт, що включає такі складові: вступ, три розділи, висновки.

Банки - це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове й розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених чинним законодавством. Банки складають головну ланку фінансовій системі держави. Правовий статус банків та порядок здійснення банківської діяльності в Україні визначаються статтями 99, 100 Конституції України та Законом України " Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р. Банки є юридичними особами, економічно самостійними і повністю незалежними від виконавчих і розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їхньою оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, які не відповідають чинному законодавству. Банки не відповідають за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями банків, окрім випадків, коли сторони беруть на себе таку відповідальність.

Банки і банківська система - це економічні структури, які становлять один із типів фінансових посередників у системі ринкової інфраструктури загалом. У ринковій економіці вартість посередницького капіталу є однією із функцій ринкових сил, яка відображає, поряд з іншими явищами, попит і пропозицію, фінансові цілі даного типу посередника, а також потенційний ризик як кінцевого споживача капіталу, так і посередника, який забезпечує цей капітал.

Основна функція банків - посередництво при розподілі вільних грошових ресурсів, тобто залучення коштів від тих , хто тимчасово ними не користується , і передача тим, хто їх потребує.

1. Ознайомлення із структурою та діяльністю ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК»

Загальна інформація про ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК»

ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК» отримав ліцензію НБУ 23 березня 1992 року. За роки своєї діяльності ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК» зарекомендував себе надійною фінансовою установою -- стабільним банком, що дотримується сучасних стандартів обслуговування. Банку довіряють Партнери й Клієнти як в Україні, так і за кордоном. облік фінансова стратегія

ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК»-- універсальний банк, що надає весь спектр банківських послуг на якісному рівні. Банк формує свою роботу на принципах індивідуального підходу до кожного клієнта, гнучкості, виваженості та оперативності в прийнятті рішень.

Головний офіс ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК» знаходиться в місті Києві, з якого Банк впевнено крокує в регіони України. До 2013 р. заплановано відкрити 15 філій Банку в містах: Дніпропетровськ, Харків, Львів, Черкаси, Одеса Чернігів та ін.

ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК» впевнено та швидко розвивається. Наведена нижче діаграма демонструє ріст Банку за останні роки.

Динаміка зростання активів, кредитно-інвестиційного портфелю та капіталу Банку, млн.грн.

ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК»має право здійснювати:

1. Операції з валютними цінностями:

· неторговельні операції з валютними цінностями;

· ведення рахунків Клієнтів (резидентів та нерезидентів) у іноземній валюті та Клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

· відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

· залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

2. Операції на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг).

3. Емісію власних цінних паперів.

4. Організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням Клієнтів.

5. Операції за доручення Клієнтів або від свого імені:

· з інструментами грошового ринку;

· з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

· з фінансовими ф'ючерсами та опціонами.

Напрями діяльності

Основними пріоритетними напрямками діяльності Банку на найближчу перспективу є:

· кредитування юридичних осіб;

· розрахунково-касове обслуговування юридичних осіб;

· кредитування фізичних осіб;

· розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб;

· приймання вкладів фізичних осіб;

· приймання вкладів юридичних осіб;

· випуск та обслуговування банківських платіжних карток.

Юридичний статус Банку

1. Банк є юридичною особою відповідно до законодавства України та може від свого імені вчиняти правочини, набувати цивільних прав, нести цивільні обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

2. Банк є універсальним та входить до банківської системи України.

3. Банк створюється і діє відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери та фондовий ринок», нормативно-правових актів Національного банку України, інших чинних законів і підзаконних актів України, а також цього Статуту та внутрішніх документів Банку.

4. Банк виконує вимоги нормативно-правових актів Національного банку України, користується єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації і комп'ютеризації, подає Національному банку України звітність та інформацію в установлених ним обсягах і формах.

5. Банк має самостійний баланс, рахунки (в національній та іноземних валютах) як в банківських установах України, так і за кордоном відповідно до вимог законодавства України, печатку із своїм повним офіційним найменуванням та ідентифікаційним кодом (основна печатка), додаткові круглі печатки, а також штампи та бланки із своїм найменуванням і зображенням фірмового знаку (емблеми). Символікою Банку є стилізований напис (логотип) - повне та скорочене найменування, фірмовий знак (емблема), що являє собою графічну композицію, які можуть бути кольорового або чорно-білого кольору.

6. Банк самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями Банку і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Банку, тільки в межах належних їм акцій. Банк не відповідає за зобов'язаннями акціонерів.

Держава не відповідає за зобов'язаннями Банку, а Банк не відповідає за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором.

Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями Банку, а Банк не відповідає за зобов'язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором.

Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників Банку у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність Банку, за винятком випадків, передбачених законом. Шкода, заподіяна Банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом.

7. Банк має право здійснювати прямі інвестиції та операції з цінними паперами відповідно до законодавства України про цінні папери, інвестиційну діяльність та згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України.

8. Банк може бути учасником банківських об'єднань, промислово-фінансових груп, банківських спілок та асоціацій.

9. Банк має право створювати дочірні підприємства (банки), філії, відділення, представництва в Україні, а також в інших державах.

Представництва, відділення та філії, створені Банком в Україні, не є окремими юридичними особами та здійснюють свою діяльність від імені Банку на підставі затверджених Банком положень про них.

Мета та види діяльності Банку

1. Метою створення та діяльності Банку є зростання вартості вкладеного капіталу та отримання прибутку від банківської діяльності, спрямованої на задоволення потреб суспільства у банківських послугах високої якості.

2. Для досягнення поставленої мети Банк має право, на підставі банківської ліцензії, здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

3. За наявності банківської ліцензії Банк має право без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди:

1) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

2) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

3) лізинг;

4) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду (майновий найм) сейфів для зберігання цінностей та документів;

5) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

6) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

4. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України Банк має право здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

· неторговельні операції з валютними цінностями;

· операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків;

· операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

· ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

· ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

· ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

· відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

· відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

· залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

· залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

· торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій);

· торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках;

· операції з банківськими металами на валютному ринку України;

· операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

· інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;

· інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (уключаючи андеррайтинг);

5) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

6) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

7) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

8) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

· з інструментами грошового ринку;

· з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

· фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

9) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

10) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

5. Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.

6. Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності, встановлює процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

7. На підставі ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Банк може здійснювати:

1) діяльність по випуску та обігу цінних паперів, зокрема:

· діяльність по випуску цінних паперів;

· комісійну діяльність по цінних паперах;

· комерційну діяльність по цінних паперах;

2) депозитарну діяльність зберігача цінних паперів;

3) діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

4) діяльність з управління активами пенсійних фондів (яку може здійснювати Банк щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду);

5) діяльність з управління іпотечним покриттям.

2. Міжбанківські кредити і депозити в банку

2.1 Сутність міжбанківських кредитів і депозитів

Кредитна діяльність комерційних банків невіддільна від операцій на ринку міжбанківських кредитів. Одержання кредитів в інших банках дає можливість поповнювати банківські кредитні ресурси. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбанківському ринку, при нестачі ресурсів банк купує їх на ринку. Ринок міжбанківських кредитів є важливою складовою ринку кредитних ресурсів.

Надання й отримання кредитів комерційними банками на міжбанківському ринку регламентується Законом України "Про банки і банківську діяльність", Цивільним кодексом України, нормативними актами НБУ, статутами комерційних банків і кредитними договорами. Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та зобов'язання сторін, з належним оформленням справ за міжбанківськими кредитами. Надання міжбанківських кредитів має супроводжуватися відкриттям рахунків відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

На практиці використовуються такі основні різновиди міжбанківського кредиту:

-- овердрафт за кореспондентськими рахунками: на відповідному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових) залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня;

-- кредити овернайт, які надані (отримані) іншим банкам: вони надаються іншим банкам на строк не більше одного операційного дня. Цей вид міжбанківського кредиту використовується для завершення розрахунків поточного дня;

-- кошти, які надані (отримані) іншим банкам за операціями РЕПО. Ці операції пов'язані з купівлею у них цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною або з умовою безвідкличної гарантії погашення у разі, якщо строк операції РЕПО збігається із строком погашення цінних паперів.

Комерційні банки як економічно незалежні кредитні інститути самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.

НБУ обмежує розмір надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку. Так, загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. НБУ, враховуючи фінансовий стан окремих комерційних банків, має право встановлювати інші обмеження щодо залучення та надання міжбанківських кредитів. Такі обмеження необхідні, щоб не допустити надмірного кредитного "самообслуговування" банками один одного поза реальним підключенням до кредитних відносин господарських суб'єктів (товаровиробників). Крім того, ставиться й завдання обмеження можливостей для одержання спекулятивного прибутку на ринку міжбанківських кредитів.

В Україні ринок кредитних ресурсів фактично розділився на дві частини: внутрібанківський та міжбанківський. У цій ситуації великі банки із значною кількістю філій стали створювати власні внутрібанківські ринки з метою оптимального використання своїх наявних кредитних ресурсів.

Важливе значення мають міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками. Часто міжбанківські депозити відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих кореспондентських відносин між банками. Тимчасово вільні кошти у банку виникають через відсутність необхідного попиту на фінансовому ринку або невигідність розміщення кредитних ресурсів серед клієнтів. Найпоширеніші терміни депозитів - один, три і шість місяців, граничні - від одного дня до двох років.

Іноді банки використовують у своїй діяльності так звані гарантійні депозити. Вони відкриваються на вимогу банку-кредитора у випадку, коли у нього існують сумніви щодо знецінення активів, або є ризик неплатоспроможності клієнта-позичальника.

2.2 Документи на оформлення міжбанківських кредитів

З метою отримання міжбанківського кредиту банк-позичальник подає банку-кредитору, як правило, такі документи: заяву; установчий договір; копію статуту, завірену нотаріально; копію ліцензії на проведення банківських операцій, завірену нотаріально; картку із зразками підписів і відбитком гербової печатки, також завірену нотаріально; баланс на поточну звітну дату; розрахунок економічних нормативів на поточну звітну дату; показники діяльності комерційного банку; форму забезпечення і строкове зобов'язання.

Основним джерелом інформації для визначення кредитоспроможності позичальника стосовно міжбанківських кредитів є баланс банку.

Договір міжбанківського кредиту має включати такі основні положення:

1) предмет договору -- надання кредиту в певній сумі з певним строком погашення;

2) права і зобов'язання банку-кредитора і банку-позичальника;

3) відповідальність сторін;

4) порядок вирішення спорів;

5) умови зміни договору;

6) особливі умови;

7) строк дії договору.

На ринку міжбанківських кредитів можуть використовуватися також банківські векселі і депозитні сертифікати. Банківський вексель - це вексель, що засвідчує право його власника одержати і безумовне зобов'язання векселедавця сплатити при настанні обумовленого терміну визначену суму грошей особі, яка дала гроші в кредит банку. Депозитний сертифікат -- це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання депозиту.

Прийняття банком оптимального рішення щодо продажу та купівлі ресурсів на міжбанківському ринку можливе лише за умов точного володіння ситуацією на ринку кредитних ресурсів і наукового прогнозування динаміки її зміни.

2.3 Аналіз міжбанківського кредиту і депозиту

У сучасних умовах економічного розвитку країни, коли залучення строкових депозитів ускладнюється внаслідок дефіциту власних оборотних коштів підприємств та високих темпів інфляції, зростає значення міжбанківських кредитів під час формування ресурсної бази банків. Основною перевагою цього виду ресурсів є висока мобільність цих коштів, головним недоліком операцій, яка дала б змогу ефективніше управляти пасивними та активними операціями з міжбанківського кредитування.

Міжбанківський ринок - це частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою. Учасниками міжбанківського ринку кредитних ресурсів є Національний банк України, його регіональне управління, комерційні банки, їх філії та відділення. Розміщувати й купувати кредитні ресурси на міжбанківському ринку кредитних ресурсів банку вигідно передусім з двох причин:

1. Комерційні банки, на відміну суб'єктів господарської діяльності, вирізняються вищою надійністю.

2. Процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча від ставки за кредитами суб'єктів економіки.

Міжбанківські кредити за складом поділяються на взаємні кредити між комерційними банками та кредитування НБУ комерційних банків. У загальній структурі міжбанківських кредитів переважають взаємні кредити комерційних банків (80 - 85%), проте з розвитком банківської системи частка кредитів НБУ зростатиме.

Розрізняють міжбанківські активні та пасивні кредитні операції:

- ринок міжбанківських кредитів;

- ринок міжбанківських депозитів.

Міжбанківський депозит - це депозит одного банку іншому. Міжбанківський кредит є основним джерелом запозичених коштів комерційного банку і слугує для підтримки кредитного потенціалу, поточної ліквідності банку або забезпечення рентабельного вкладення коштів. Міжбанківський кредит має короткостроковий характер, вирізняється оперативністю надання коштів та вищими порівняно з депозитами процентними ставками. Він здійснюється в рамках кореспондентських відносин банків і є дорожчим порівняно з іншими джерелами кредитування ресурсом (потенціалом) банку.

Суб'єктами міжбанківського кредиту є міжбанківські об'єднання, комерційні банки або інші кредитні інститути, фінансові компанії та Національний банк України. Ці суб'єкти можуть одночасно бути і в ролі кредитора, і в ролі позичальника. Специфіка міжбанківського кредиту визначається тим, що кошти використовуються не для власних господарських потреб банку, а для надання кредиту клієнтам. Тому МБК є формою купівлі-продажу кредитних ресурсів.

Для оперативного залучення необхідних додаткових коштів комерційні банки використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів, на якому здійснюється продаж грошових коштів, мобілізованих іншими кредитними установами.

Міжбанківський кредит - це оперативне за способом залучення коштів, але дороге джерело ресурсів банку. Причини продажу одним комерційним банком іншому банківських ресурсів різноманітні:

- відсутність належного попиту і вигідного розміщення ресурсів серед своїх клієнтів;

- необхідність установлення тісніших взаємовідносин між банками;

- прибутковість цієї операції.

Міжбанківські кредити використовуються:

- для оперативного регулювання ліквідності балансу банку;

- для надання кредитів вигідним позичальникам.

Метою аналізу міжбанківських кредитів є визначення:

- залежності діяльності комерційного банку від міжбанківських кредитів;

- доцільності залучення міжбанківських кредитів;

- ефективності використання міжбанківських кредитів.

Міжбанківський кредит має такі форми:

1. Міжбанківські позики на основі кредитного договору і на основі генеральної угоди та співробітництва на ринку міжбанківського кредиту.

2. Залишки коштів на кореспондентських рахунках, заброньовані на термін під узгоджений банківський процент (оформляється кредитною угодою).

3. Платіжний кредит у формі овердрафта за кореспондентським рахунком (оформляється договором про встановлення кореспондентських відносин, або спеціальним договором про овердрафт).

4. Централізовані кредити, що надаються для підтримки певних галузей народного господарства через комерційні банки. Вони найменш вигідні для комерційного банку, тому що маржа на них регулюється НБУ.

5. Переоблік та перезастава цінних паперів у НБУ.

6. Централізовані кредити, що розподіляються на аукціонній основі.

Основна частина міжбанківських договорів має терміновий характер, але деяка їх частина укладається на безстроковій формі. Це передбачає надання міжбанківського кредиту на мінімальний термін, установлений договором, після закінчення якого кредит переходить у безстроковий, тобто може бути стягнений банком у будь-який час за попереднім повідомленням. За будь-якої форми договору процентна ставка встановлюється виходячи з рівня, що склався на ринку в день його підписання.

Важливе місце в джерелах кредитних ресурсів комерційного банку посідають кредити НБУ, які надаються банкам у порядку рефінансування. Кредитні ресурси надаються, як правило, на цілі короткострокового кредитування за дотримання комерційним банком економічних нормативів та резервних вимог.

Рефінансування - це процес здійснення банком активних операцій (кредитних вкладень) за рахунок позик, отриманих у інших банках. Операції з рефінансування є міжбанківськими кредитними операціями, що реалізуються комерційними банками для мобілізації грошових ресурсів. Плата за продані кредитні ресурси встановлюється на основі офіційної ставки НБУ з рефінансування.

Існує певна залежність ставки МБК від ставки рефінансування НБУ. Ставка НБУ є нижньою межею можливих коливань ставки міжбанківського кредиту. Динаміка ставки рефінансування пов'язана з рівнем інфляції в країні, динамікою курсу гривні відносно долара США. У результаті зміни ставки рефінансування змінюється і ставка МБК, збільшуючись чи зменшуючись в окремі періоди.

У річному балансі кредити, отримані від банків, показуються у складі зобов'язань за статтею «Кошти банків» (рахунки 1300, 1310-1313, 1316, (1316), 1317, 1322, 1323, 1325, 1326, (1326), 1327, 1332, 1335, 1500П, 1600, 1600П, 1602, 1610-1612, 1615, 1617, 1620(10)-1624, (1626), 1627).

Кошти розміщені в інших банках відображаються в активах за статтею «Кошти в інших банках» (рахунки 1500, 1500 А, 1502, 1510-1512, 1515-1517, 1520(1), 1521-1525, (1526), 1527, 1580-1582, 1589, 1600А).

Бухгалтерські рахунки для обліку кредитів отриманих є пасивними. За кредитом рахунка відображається сума отриманих кредитів, а за дебетом -- сума повернутих кредитів. Механізм обліку отриманих кредитів та процентів за ними аналогічний механізму обліку залучених депозитів.

Отримання міжбанківського кредиту та його погашення можливе тільки в безготівковій формі через кореспондентський рахунок банку в НБУ. Датою надання кредиту вважається дата надходження коштів на коррахунок банку позичальника, а датою повернення кредиту -- дата надходження суми заборгованості на рахунок банку-кредитора.

3. Порядок процесу кредитування в ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК»

Банк при кредитуванні керується Цивільним кодексом України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про заставу", іншими законодавчими актами, “Положенням Національного банку України про кредитування ” , іншими нормативними актами Національного банку України, Статутом банку, положенням “Про порядок проведення роботи з позичальниками (юридичними особами) та розподіл обов'язків між службами банку в процесі надання, супроводження та повернення кредитів”, технологічними картками з питань кредитування та положенням «Положення про кредитування клієнтів роздрібного (середнього та малого) бізнесу в ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК».

Кредитування здійснюється на умовах цільового використання, строковості, повернення, платності та забезпеченості.

Кредити надаються Банком суб`єктам підприємницької діяльності, які є платоспроможними юридичними особами всіх форм власності, мають самостійний баланс і власні кошти, відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами та відповідачами в суді, господарському суді або в третейському суді, а також фізичним особам - суб`єктам підприємницької діяльності.

Для забезпечення ефективності кредитних вкладень і мінімізації ризику несвоєчасного повернення кредитів, рішення про їх надання приймається колегіально, на засіданнях відповідних Кредитних комітетів (рад, комісій), Правління та/ або Спостережної ради Банку в межах їх повноважень.

Кредитні відносини між позичальником та Банком в обов'язковому порядку оформлюються договорами кредиту (у письмовій формі), в якому визначаються всі питання, пов'язані з кредитуванням, у т.ч. мета, розмір, термін кредитування, плата за кредит, форми забезпечення його повернення, порядок надання і повернення кредиту, метод нарахування процентів та періодичність їх сплати, порядок здійснення контролю за використанням кредиту, умовами договору застави, права, обов'язки та відповідальність сторін за договором, строк дії договору тощо .

Кредитування установами Банку позичальників проводиться в межах встановлених прав (лімітів).

Такі права (ліміти) поділяються на:

- загальне право (ліміт) на одного позичальника - встановлюється в цілому по конкретній установі банку і є основним правом для кредитування більшості позичальників - юридичних осіб (групи споріднених/ пов'язаних позичальників) та видів кредитних операцій;

- індивідуальне право (ліміт) - встановлюється на конкретного позичальника - юридичну особу (групу споріднених/ пов'язаних позичальників);

- право (ліміт) на проведення окремої кредитної операції - встановлюється для проведення кредитних операцій, які регламентуються окремими нормативними документами ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК».

Банк, в залежності від продукту (стандарту), предмету (об`єкту) та цілі кредиту, надає наступні види кредитів позичальникам:

· разовий кредит,

· відновлювальна кредитна лінія моновалютна ,

· відновлювальна кредитна лінія мультивалютна,

· невідновлювальна кредитна лінія моновалютна,

· невідновлювальна кредитна лінія мультивалютна,

· кредити за Генеральною угодою про здійснення кредитування,

· овердрафт - відкривається клієнту для забезпечення безперебійних платежів при тимчасовій нестачі або відсутності в нього коштів на поточному рахунку та для покриття платіжних „касових” розривів в його господарській (підприємницькій) діяльності.

· факторинг .

Кредитний цикл (процес) кредитування клієнтів складається з наступних етапів:

· подання клієнтом пакету документів на отримання кредиту,

· оцінка банком фінансового стану (класу) клієнта (поручителя),

· підготовка підрозділами банку, задіяними в кредитному циклі (процесі) висновків (візування акти позичальника) щодо можливості видачі кредиту та прийняття рішення Кредитним комітетом (радою, комісією) на видачу кредиту,

· оформлення кредитного договору та договорів забезпечення,

· видача кредиту (траншів кредиту),

· кредитний моніторинг,

· погашення кредитної заборгованості,

· вилучення запису про обтяження предмету застави (іпотеки),

· передача кредитної справи в архів.

Кредитні операції банку складають левову частину від усіх операцій банку. Тому кредитні ризики є найбільш суттєвими. Банки повинні формувати резерви на рівні, необхідному для покриття кредитних втрат за кредитним портфелем .

3.1 Структура кредитного портфеля установи

Як бачимо з таблиці 1, на 01.01.2009 р. сума виданих кредитів складала 12690496 тис. грн., а на 01.01.2010 р. - 24 163803. Загальний приріст склав 90,41%. Суттєво зросли обсяги кредитування в інвестиційну діяльність з 992815 тис. грн. до 2 912464 тис. грн.(зростання майже у 3 рази), іпотечного кредитування - з 3 320630 тис. грн. до 5 980959 тис. грн., та кредити в поточну діяльність - з 7 772726 тис. грн. до 14 460720 тис. грн. Ці три напрями дали у сумі збільшили кредитний портфель на 11267972 тис. грн., що складає 98,2% приросту кредитного портфеля за рік. Інші статті у кредитному портфелі ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК», такі як: овердрафт, операції репо, фінансовий лізинг мали незначний вплив на зміну кредитного портфеля. Рівень резервів для покриття кредитних втрат збільшився майже у 2 рази.

Таблиця 1. Структура кредитного портфеля банку

Рядок	Найменування статті	01.01 2009 тис.грн.	01.01 2010 тис. грн.	Абсолютне відхілення, тис. грн.	Відносний приріст,%
1.	Овердрафт,	398 618	339 187	59 431	17,52
	у тому числі:
1.1	Сумнівні		0
1.2	Прострочені	8 295	2 591	5 704	220,15
2.	Операції репо	10 401	5 481	4 920	89,76
3.	Враховані векселі,	54 688	29 691	24 997	84,19
	у тому числі:
3.1.	Сумнівні	1 282	3 247	-1 965	-60,52
3.2.	Прострочені	0	0
4.	Вимоги, що придбані за операціями факторингу	345 694	229 425	116 269	50,68
4.1.	сумнівні	1 961	849	1 112	130,98
4.2.	прострочені	7 256	3 951	3 305	83,65
5.	Кредити в поточну діяльність	14 460 720	7 772 726	6 687 994	86,04
5.1.	сумнівні	60 214	44 952	15 262	33,95
5.2.	прострочені	139 072	90 485	48 587	53,70
6.	Кредити в інвестиційну діяльність	2 912 464	992 815	1 919 649	193,35
6.1	сумнівні	8 561	9 296	-735	-7,91
6.2	прострочені	10 900	6127	4 773	77,90
7	Іпотечні кредити	5 980 959	3 320 630	2 660 329	80,12
	у тому числі:
7.1.	сумнівні	501	900	-399	-44,33
7.2.	прострочені	64791	15 770	49 021	310,85
8.	Фінансовий лізинг (оренда),	259	264	-5	-1,89
8.1.	сумнівні	0	0
8.2.	прострочені	7	0	7
9.	Кредити, які надані органам державної влади,	0	277	-277
9.1.	сумнівні	0	277	-277
9.2.	прострочені	0	0
10.	Сумнівні заборгованості за виплаченими гарантіями	0	0
11.	Усього кредитів	24 163 803	12690496	11 473 307	90,41
12.	Резерви під заборгованість за кредитами	-540595	-263 866	-276 729	104,87
13.	Усього кредитів за мінусом резервів під кредити	23 623 208	12426630	11 196 578	90,10

Висновки

Отже, міжбанківський кредит - це позичковий капітал комерційного банку, що передається іншому банку у тимчасове користування на умовах повернення і платності.

Причини продажу одним комерційним банком іншому банківських ресурсів такі: облік фінансова стратегія

- наявність в окремі періоди часу надлишкових ресурсів;

- відсутність належного попиту і вигідного розміщення ресурсів серед своїх клієнтів;

- отримання прибутку на купівлі-продажу ресурсів;

- купівля міжбанківських ресурсів для виконання обов'язкового резерву;

- необхідність встановлення більш тісних відносин між банками.

Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах, шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та зобов'язання сторін з належним оформленням справ за міжбанківськими кредитами.

Загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських ресурсів обмежується певним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи.

Таким чином, важливою передумовою здійснення міжбанківських розрахунків є організація міжбанківських розрахунків. Міжбанківські розрахунки являють собою систему, за допомогою якої проводиться виконання та регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, котрі виникають між банками та їх клієнтами.

Облік міжбанківських розрахунків здійснюється на рахунках першого класу «Казначейські та міжбанківські операції» розділів 12 «Кошти в НБУ», 13 «Кошти НБУ», 15 «Кошти в інших банках», 16 «Кошти інших банків». Для обліку розрахунків між філіями та установами одного банку використовуються рахунки третього класу, групи 39 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку».

Міжбанківський кредит є основним джерелом запозичених коштів комерційного банку і слугує для підтримки кредитного потенціалу, поточної ліквідності банку або забезпечення рентабельного вкладення коштів.

Міжбанківський кредит має короткостроковий характер, вирізняється оперативністю надання коштів та вищими порівняно з депозитами процентними ставками

Таким чином, міжбанківський кредит - це оперативне за способом залучення коштів, але дороге джерело ресурсів банку.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ.

2. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні, затв. Постановою Правління НБУ 27 грудня 1999 р. № 621.

3. Положення про кредитування: Положення НБУ: Затв. постановою правління НБУ від 28.09.95 №246// Додаток до «Вісника Національного банку». - 1995. -№11.- С.23.

4. Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій, затв. постановою Правління НБУ 24,12,2003 №584.

5. Зміни до Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затв. Постановою Правління НБУ 13 березня 2006 р. № 82.

6. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. - К.: ТзОВ Автоінтерсервіс, 2005.

7. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України. Підручник. - К.: КНЕУ, 2005.

8. Коцовська, Ричаківська В.І. Операції комерційних банків, - Львів: ЛБІ НБУ, 2004 - 516с.

9. Облік і аудит у банках: Підручник/А.М. Герасимович, Л.М. Кіндрацька, Т.В. Кривов'яз та ін.; За заг. Ред. Проф. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2004. - 536 с.

10. Кривов'яз Т.В., Остапчук Я.М. Фінансовий обілк у банках: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2008. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru