Становлення та розвиток валютного ринку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра фінансових ринків

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСОВИЙ РИНОК»

На тему: «Становлення та розвиток валютного ринку в Україні»

ВИКОНАЛА: ПАЩЕНКО АНАСТАСІЯ

Ірпінь - 2012

ЗМІСТ

Вступ

1. Характеристика та етапи розвитку валютного ринку

2. Аналіз сучасного стану валютного ринку

3. Перспективи розвитку валютного ринку України

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Після того як Україна стала незалежною надзвичайно зросла актуальність вивчення проблем, пов'язаних з валютою і валютно-фінансовою системою. Адже міцність фінансово-валютної системи країни визначає її економічну незалежність. Крім того, рівень інтеграції валютно-фінансової системи країни з міжнародною валютно-фінансовою системою зумовлює ефективність існування різних форм міжнародної торгівлі, а значить, без сумніву впливає на рівень економічного розвитку будь-якої країни.

При вивченні валютної системи і валютного ринку надзвичайно актуальним є розгляд валютного курсу, який робить великий вплив на багато макроекономічних процесів, що відбуваються в суспільстві. По-перше, від рівня валютного курсу, за допомогою якого зіставляються ціни на товари і послуги, вироблені в різних країнах, залежить конкурентоспроможність національних товарів на світових ринках, об'єми експорту і імпорту, а, отже, стан балансу поточних операцій.

По-друге, валютний курс впливає на напрям міжнародних потоків капіталу. Рішення про вкладення національного капіталу в активи тієї або іншої країни приймається виходячи з очікуваного реального прибутку на капітал, що інвестується, який залежить від процентної ставки і очікуваних змін валютного курсу.

По-третє, валютний курс, разом з процентною ставкою, сам по собі виступає ціною активу. За наявності розвинених активних ринків сьогоднішня вартість активу, здобуття якого очікується в майбутньому, визначається дисконтуванням його майбутньої вартості відповідно до процентної ставки і очікуваного рівня валютного курсу. Динаміка валютного курсу, міра і частота його коливань є показниками економічної і політичної стабільності суспільства.

По-четверте, валютний курс грає важливу роль при розробці і проведенні кредитно-грошової політики, оскільки підтримка певного рівня валютного курсу може зажадати використання офіційних валютних резервів, що неминуче відіб'ється на пропозиції грошей в економіці

Мета даної роботи розглянути сутність валютного ринку, визначити особливості його формування та функціонування.

Об'єктом дослідження даної роботи є валютний ринок.

Предметом дослідження є проблеми становлення та перспективи розвитку валютного ринку в Україні.

Для цього використовувались такі методи дослідження, як узагальнення, аналіз і синтез розглянутої літератури.

Варто наголосити, що питаннями валютної системи і валютного ринку займаються українські вчені Алісов В.А, Івасів Б. С, Боринець С.Ю, Ющенко В.А., Шелутько В.М, Козик В.Ф, Мальчинський А та інші, їхні дослідження були взяті до інформаційної бази курсової роботи .

Валютні відносини є складовою частиною і одною з найбільш складних сфер ринкового господарства. У них зосереджені проблеми національної і світової економіки, розвиток яких історично рухається паралельно і тісно переплітаючись. В міру інтернаціоналізації господарських зв'язків збільшуються міжнародні потоки товарів, послуг і особливо капіталів і кредитів. Міжгосподарські зв'язки немислимі без налагодженої системи валютних відносин.

Формою організації і регулювання валютних відносин є валютна система, закріплена національним законодавством або міждержавними угодами. Розрізняють національні і світові системи.

Національна валютна система є складовою частиною грошової системи країни, хоча вона відносно самостійна і виходить за національні кордони. Її особливості визначаються мірою розвитку і станом економіки і зовнішньоекономічних зв'язків країни.

Національна валютна система нерозривно пов'язана зі світовою валютною системою, тобто формою організації світових валютних стосунків, закріпленої міждержавними угодами. Характер функціонування і стабільність світової валютної системи залежать від міри відповідності її принципів структурі світового господарства.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Характеристика та етапи розвитку валютного ринку

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови функціонування ринку, на якому можна вільно продавати та купувати валюту.

Валютний ринок -- це економічні відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу іноземних валют за курсом національної валюти, який складається на основі співвідношення попиту і пропозиції на ці валюти.

За економічним змістом валютний ринок являє собою частину грошового ринку, на якому врівноважується попит і пропозиція на валюту як специфічний товар. За призначенням і організаційною формою валютний ринок -- це сукупність спеціальних установ і механізмів, які у взаємодії забезпечують вільний продаж і купівлю національної та іноземної валюти за співвідношенням попиту попиту і пропозиції.

Валютний ринок має атрибути звичайного ринку: об'єкти і суб'єкти, та функціонування ринкового механізму з його елементами: попиту, пропозиції і ціни. Він характеризується особливою інфраструктурою та комунікаціями.

Об'єктом валютного ринку служать валютні цінності, зокрема іноземні, коли суб'єкти цього ринку купують чи продають їх за національну валюту, та національні, коли суб'єкти ринку купують чи продають ці валютні цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно відбувається продаж іноземної та національної валюти, то вони існують, як об'єкти валютного ринку.

Суб'єктами валютного ринку можуть виступати фізичні і юридичні особи, посередники -- банки, брокерські контори, валютні біржі, які «зводять» продавців і покупців валюти та забезпечують організацію купівлі-продажу валюти. Основна мета діяльності всіх суб'єктів валютного ринку є отримання прибутку від своїх операцій .

За характером виконуваних операцій і ступенем ризику валютний ринок включає такі суб'єкти:

1.господарські суб'єкти, які купують і продають валюту, необхідну для забезпечення своєї комерційної діяльності. В основному це експортери й імпортери;

2. інвестори, які вкладають капітал у валютні цінності з метою отримання відсоткового доходу;

3. спекулянти18, які постійно купують і продають валюту задля отримання доходу від різниці в їх курсі. Професійними спекулянтами виступають валютні дилери19. Ними можуть бути і фізичні, і юридичні особи;

4. хеджери , які здійснюють операції на валютному ринку від несприятливої зміни валютного курсу;

5. посередницькі банки, брокерські контори, біржі тощо. Провідне місце серед посередників валютного ринку займають банки. Вони ведуть рахунки в національній та іноземній валютах, мають розвинуту систему комунікацій і їм досить зручно виконувати доручення клієнтів з купівлі-продажу валюти. Вони постійно торгують валютою в середині країни та за її межами.

Можна виділити декілька видів валютних ринків:

- Біржовий валютний ринок. Цей ринок функціонує за встановленими правилами. Валютні біржі виконують посередницькі функції як торгові майданчики. Проте біржа не може сама виступати як партнер по здійснюваних операціях.

- Міжбанківський валютний ринок. Валютні операції уповноважених комерційних банків в зовнішньому біржовому обороті здійснюються без посередників між банками на основі договірних валютних курсів. Поведінка учасників цього сектора валютного ринку визначається їх взаємною домовленістю, а умови операцій є комерційною таємницею.

- Ринок наявних валютних операцій. Існує декілька причин популярності ринку наявних валют. Прибуток (або збиток) на цьому ринку швидко реалізуються. Оборот на ринку наявної валюти стрімко зростає завдяки поєднанню властивої йому прибутковості і зниженого кредитного ризику. Ринок наявної валюти характеризується високою ліквідністю (можливістю легко купити або продати даний цінний папір або актив.

Основними учасниками ринку наявної валюти є комерційні і інвестиційні банки, за якими слідують страхові компанії і корпоративні клієнти. Міжбанківський ринок, на якому більшість операцій - міжнародні, відображає глобальний характер валютної конкуренції і досконалість телекомунікаційних систем. Разом з тим, корпоративні клієнти вважають за краще здійснювати валютні операції усередині країни або торгувати через іноземні банки, що працюють в тій же годинній зоні. Не дивлячись на збільшену активність страхових компаній і корпоративних клієнтів, основною торговою силою на валютному ринку залишаються банки. Торгівля на ринку наявної валюти завжди виглядає більш прибутковою, оскільки попит на наявну валюту існує у всьому світі.

Ринок термінових операцій. Одним з найбільших валютних ринків виступає ринок спот, або ринок негайного постачання валюти (протягом 2-х робочих днів).

Економічні агенти також можуть скористатися послугами термінового (форвардного) валютного ринку. Якщо учаснику валютного ринку потрібно буде купити іноземну валюту через певний період часу, він може укласти так званий терміновий контракт на покупку цієї валюти. До термінових валютних контрактів відносяться форвардні контракти, ф'ючерсні контракти (стандартизовані контракти на продаж або обмін, які вимагають постачання продукції, облігацій, валюти, за певною ціною, в певну майбутню дату) і валютні опціони (контракт, що дає своєму володарю право, не породжує зобов'язання, купити або продати деякий актив або цінний папір за певною ціною протягом фіксованого періоду часу).

Як форвардний, так і ф'ючерсний контракт є угодою між двома сторонами про обмін фіксованої кількості валюти на певну дату в майбутньому по наперед обумовленому (терміновому) валютному курсу. Обидва контракти обов'язкові до виконання. Відмінність між ними полягає в тому, що форвардний контракт полягає поза біржею, а ф'ючерсний контракт отримується і продається тільки на валютній біржі з дотриманням певних правил за допомогою відкритої пропозиції ціни валюти голосом.

Валютний опціон - це контракт, який надає право (але не зобов'язання) одному з учасників операції купити або продати певну кількість іноземної валюти за фіксованою ціною протягом деякого періоду часу. Покупець опціону виплачує премію його продавцю замість його зобов'язання реалізувати вищезгадане право.

Головною причиною появи даного сегменту валютного ринку було прагнення банків і їх клієнтів використовувати можливості страхування валютних операцій і здійснення прибуткових спекулятивних операцій. До послуг форвардного ринку в основному вдаються або експортери, чекаючи отримання валютної виручки, або імпортери, що мають намір здійснити платіж за імпорт. Учасники ф'ючерсного ринку - банки і небанківські організації, прагнучі одержати дохід в результаті зміни курсів валют .

Особливості попиту і пропозиції на валютному ринку зумовлені тим, що об'єктом та інструментом купівлі-продажу тут виступають грошові кошти різної національної належності. Тому попит на іноземну валюту одночасно є пропозицією національної валюти, а пропозиція іноземної валюти є одночасно попитом на національну валюту.

Ціною на валютному ринку виступає валютний курс. Він являє собою вартісне співвідношення двох валют, або «ціну» грошової одиниці однієї країни, вираженої в грошових одиницях іншої країни або в міжнародних платіжних засобах .

Залежно від організації торгівлі валютою валютний ринок поділяється на біржовий та позабіржовий .

На біржовому ринку торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному місці, що називається валютна біржа. Організатори біржі за свої послуги отримують великі доходи у формі комісійних. Тому цей вид торгівлі все більше поступається місцем позабіржовій валютній торгівлі. Тут продавці і покупці вступають у прямі зв'язки між собою. В Україні міжбанківська валютна біржа перестала існувати з 2000 р. Тепер торгівля валютою здійснюється через міжбанківський валютний ринок.

Формування валютного ринку в Україні безпосередньо пов'язане з процесами розбудови української держави та реформуванням її економіки. Пройшовши довгий шлях до 2012 року Український валютний ринок пройшов багато етапів,такі як :

n до листопаду 1992 р. - радянський рубль

n 11.1992 - 11.1993 р. - період “плавання” карбованця. Створення Валютної біржі НБУ.

n 08.1993 - створення УМВБ на основі Валютної біржі НБУ.

n 11.1993 - 03.1994 р. призупинення валютних торгів на УМВБ. Тендерний комітет. Фіксовані курси. “Пільговий” та “комерційний” курси.

n 03.1994 - 10.1994 - “валютні аукціони” на УМВБ. “Регульований” курс

n 10.1994 - відновлення роботи УМВБ. Розформування тендерного комітету. Скасування фіксованих курсів.

n 05.1995 - розпочато роботу міжбанківського валютного ринку. Паралельна робота УМВБ та МВРУ.

n 09.1995 - запровадження анонімних валютних рахунків

n 1996 рік - запровадження гривні. Ратифікація VIII статті Статуту МВФ.

n 1996 - 09.1997 - валютний коридор 1.7-1.9 грн./дол.

n 09.1997 - 1998 - розширення валютного коридору спочатку до 1.8-2.25, потім до 2.5-3.5 грн./дол. Заміна анонімних валютних рахунків на кодовані.

n 09.1998 - тимчасове призупинення торгів на МВРУ.

n 1999 - валютний коридор 3.6-4.6 грн./дол.

n 03.1999 - призупинення торгів на УМВБ.

n 03.1999 - відновлено торги на МВРУ.

n 1999 - запровадження Торговельної сесії та Системи підтверджень угод на МВРУ.

n 2000-2008 рр. - поступова лібералізація валютного ринку України

n 09.2008 - фінансова криза ,триває до 2012 року.[1](Додаток А)

Отже , з вище У системі валютного ринку можна виділити міжнародний валютний ринок та національний валютний ринок. Функціонування валютного ринку пов'язане з використанням деяких економічних категорій та понять.

Валютний курс - співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій. Валютний курс виконує низку важливих функцій. З його допомогою долається національна обмеженість грошової одиниці певної країни. Локальна її цінність перетворюється в міжнародну. Відповідно до ціого валютний курс виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин, утворення валютного ринку.1

2. Аналіз сучасного стану валютного ринку України

Ефективне функціонування національного валютного ринку в сучасних нестабільних умов є одним із найпріорітетніших завдань сучасної економіки загалом. Ще більшої актуальності це питання набирає в умовах процесів глобалізації та фінансових криз, що здійснюють прямий і опосередкований вплив на валютний ринок України. По мірі розвитку фінансової глобалізації національні фінансові та валютні ринки все більш інтенсивно інтегруються у єдиний світовий фінансовий простір.

Успішний розвиток валютних відносин можливий лише за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно здійснювати операції з купівлі-продажу валюти. Такий ринок прийнято називати валютним ринком. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли би реалізовувати свої валютні відносин.2

Останні події у світі демонструють важливість впливу валютної сфери на економіку загалом. З початком розгортання світової фінансової кризи Україна була абсолютно не готова до серйозних впливів кризових явищ через паралельне розгортання внутрішніх економічних і політичних факторів. За станом на 01.01.2009 року міжнародні резерви України дорівнювали 31,5 млрд. дол.США, при цьому протягом 2009 року ситуація на валютному ринку України визначалася перевищенням попиту на валюту над її пропозицією, що пояснювалося значними виплатами за зовнішнім боргом та погіршенням умов зовнішньої торгівлі. На початку 2010 року на валютному ринку України спостерігалося сезонне зниження активності його учасників як за операціями купівлі, так і за операціями продажу валюти. На жовтень 2011 року обсяг резервів НБУ становить 34, 6 млрд. дол. США.3

За статистичними даними обсяг міжнародних резервів НБУ на початок 2011 року становив 34,6 млрд. дол. США. При цьому обсяг операцій на міжбанківському вітчизняному валютному ринку становив 25,4 млрд. дол. США. З початку 2011 року спостерігалася тенденція зростання обсягу чистих надходжень іноземної валюти від нерезидентів, зокрема, за експортно імпортними операціями та зовнішнім запозиченням.

На функціонування валютного ринку вельми активно впливають стан макросередовища, коливання ділової активності та економічна і політична нестабільність в країні. Тому необхідно розробляти заходи щодо регулювання валютного ринку з урахуванням усіх чинників впливу та загальнонаціональної програми економічного розвитку держави. 4



Рис.2.1. Обмінний курс гривні за 1996-2009 рр.,за 100 долл. США .

За даними НБУ Що стосується поточних тенденцій з 2009 по 2011 рік , то офіційний курс гривні до:

1)долара США знизився на 2.10 коп. (-0.26%), становить 801.00 грн. за 100 дол. США;(Рис.2.1.)

2) У 2009 євро знизився на 17.83 коп. (-1.55%) і 30.09.2009 становив 1165.37 грн. за 100 євро,а вже до кінця 2011 року знизився майже на 1 гривню 55 коп,(-13.3%);

3)російського рубля знизився на 0.13 коп. (-5.18%) і 30.09.2009 становив 2.6618 грн. за 10 російських рублів.(Рис.2.1.).(Рис.2.2)

валютний ринок регулювання

Рис.2.2. Структура міжбанківського валютного ринку України в розрізі валют за проведеними операціями.

Ефективну організацію повноцінних валютних відносин в Україні визначають умови їх належного регулювання, що є об'єктивним процесом інтеграції національного господарства у світову валютну систему і міжнародну економіку. Одне з ключових місць у цьому процесі належить розробці та реалізації валютної політики держави, що охоплює всі необхідні важелі впливу на валютні відносини і є одним із найважливіших елементів у загальній системі заходів щодо підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, а також стимулювання економічного росту. Зазначені обставини визначають актуальність дослідження проблем реалізації валютної політики в Україні, що нерозривно пов'язана із процесом становлення та розбудови нашої незалежної держави, а також є відображенням послідовності тих перетворень, які визначали ринкову трансформацію національної економіки і відмову від адміністративно-командних методів управління господарством, у тому числі й валютні відносини. Особливо важливим є роль і значення ефективної реалізації валютної політики в умовах трансформаційних змін в економіці України. Адже саме валютна політика як одна з головних форм регулювання зовнішньоекономічних відносин набуває ключового значення у практичній реалізації державного впливу на перебіг усіх господарських процесів з метою реалізації стратегії економічного розвитку та розбудови в Україні ефективно функціонуючого ринкового механізму.

Національний банк України у сфері валютного регулювання:

- здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України;

- складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

- контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

- визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

- видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

- нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

- видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

- установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях, згідно із статтею 8 цього Декрету;

- установлює за погодженнями з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

- забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання:

- визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;

- бере участь у складанні платіжного балансу України;

- забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;

- забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України;

- визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.

Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:

- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;

- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Національний банк України протягом 2011 року проводив валютно-курсову політику, яка була спрямована на збереження стабільності валютного курсу гривні в цілях економічного зростання та забезпечення внутрішньої і зовнішньої цінової стабільності.

Отже, офіційний курс гривні щодо долара США підвищився на 4.8%, починаючи з липня 2010 року залишався на рівні 800 гривнень за 100 доларів США, тоді як за відповідний період 2011 року підвищився на 0.5%. Курс гривні щодо євро порівняно з початком 2005 року знизився на 17.3% на відміну від зниження на 8.3% за відповідний період минулого року. У тому числі в грудні 2012 року офіційний курс гривні щодо євро знизився на 0.3% і станом на 10.101.2012 року дорівнює 1020 гривнинь за 100 євро.

Інфраструктура валютного ринку України перебуває в стадії формування й уособлена комерційними банками, що отримали ліцензію на проведення операцій з іноземною валютою. До валютного ринку як системи входить підсистема валютного механізму (правові норми та інститути) і валютних відносин (щоденні зв'язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших операцій, спрямованих на придбання або продаж іноземної валюти). У системі валютного ринку України можна виділити міжбанківський валютний ринок (МБВР) та готівковий валютний ринок (рис.2.3).

Рис 2.3. Структура валютного ринку України за 2001-2011 рр.

З 2000 до 2007 року на українському міжбанківському валютному ринку пропозиція валюти постійно перевищувала попит, що пов'язано зі значним зростанням експорту українських товарів, значним позитивним сальдо платіжного балансу України за поточними операціями, а також обов'язковим продажем 50% валютних надходжень на валютному ринку, що і забезпечило стабільну пропозицію валюти на ринку. У розрізі сегментів валютного ринку питома вага міжбанківського ринку в 2010 р. дорівнювала 95,3%, а в 2011 р. - 81%; та готівкового - 4,7% і 19% відповідно, що свідчить про збільшення операцій на готівковому валютному ринку.4

Та з початком фінансової кризи 2008 року зросла недовіра населення до банків і почався відтік валюти з банків, в результаті чого зріс обсяг готівкового валютного ринку та зменшився - МБВР. Структура міжбанківського валютного ринку з початку 2008 р. відзначається найбільшою кількістю здійснених операцій в доларах США в межах від 70% до 92%, разом з цим, частка операцій з російськими рублями становить близько 9%. При дослідженні структури міжбанківського валютного ринку в розрізі валют за 2010-2011 роки. спостерігається взаємозв'язок між операціями в доларах США та євро, тобто при зменшенні операцій у доларах США відповідна збільшується кількість операцій в євро, і навпаки.

Отже, валютний ринок - один із найважливіших сегментів фінансового ринку, і ступінь його розвитку безпосередньо впливає на стан і розвиток економіки. Сучасний вітчизняний валютний ринок формується під впливом валютної політики держави, яка регулює валютні курси та надає можливість учасникам валютних відносин здійснювати валютні операції й отримувати прибутки, а також створює умови для страхування від валютних ризиків.

3.Перспективи розвитку валютного ринку України

Вплив ситуації на світових фінансових ринках, і зокрема кризи на валютному та фондовому ринку, обумовили впровадження в сфері валютного регулювання України комплексу заходів, які були скоординовані з Урядовою програмою антикризових заходів і спрямовувалися на запобігання відпливу іноземної валюти та отримання ажіотажного підвищення попиту на неї.5

З метою розширення доступу українських підприємств-експортерів на валютний ринок, задоволення їх виробничих потреб та подальшого розвитку експортних можливостей, а також для придбання резидентами товарів критичного імпорту, зокрема енергоносіїв прийнято постанову . Правління НБУ "Про встановлення тимчасового порядку кредитування в іноземній валюті".

З метою вдосконалення законодавчої бази Національним банком України підготовлено проекти Законів України "Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансово одержання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів",(Додаток А) прийняття яких сприятиме врегулюванню на законодавчому рійні залучення коштів із зовнішніх джерел фінансування (реєстрації резидентами кредитів в іноземній валюті від нерезидентів).

Для запобігання масовому виходу іноземних інвесторів із складу українських комерційних банків внаслідок реального знецінення вартості пасивів банків, отриманих від продажу внесків до статутних фондів в іноземній валюті для дотримання вимог щодо нормативу ` відкритої валютної позиції. Національний банк України дозволи» комерційним банкам не враховувати статутний капітал банку, сплачений у . ВКВ, до розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції та довгої відкритої валютної позиції у ВКВ за умови, що ці кошти розміщені на окремому рахунку в НБУ. За згаданими коштами підлягає сплаті процентної ставки.

Продовжилася робота щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань:

- відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів

та нерезидентів як в іноземній валюті, так і в гривнях;

- використання готівкової іноземної валюти на території України;

- проведення операцій за пластиковими картками міжнародних платіжних систем;

- розвитку в Україні ринку банківських металів та здійснення уповноваженими банками операцій ч банківськими металами.

Валютний контроль за валютними операціями резидентів здійснювався НБУ шляхом перевірок уповноважених банків щодо дотримання ними норм і правил

валютного законодавства. Вдосконалювалася законодавча база, зокрема, врегульоване питання щодо вдосконалення системи обміну інформацією між органами виконавчої влади, що здійснюють валютний контроль за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності, в результаті чого прийнято спільну постанову Кабінету Міністрів України та НБУ "Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів та нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями".

У зв'язку з прийняттям антикризових заходів було посилено контроль за:

- повнотою і своєчасністю здійснення обов'язкового продажу надходжень, на користь резидентів в іноземній валюті;

- дотриманням встановлених правил купівлі валютних коштів на Українській та Кримській міжбанківських валютних біржах та цільовим їх використанням;

- правомірністю перерахування іноземної валюти за межі України;

- дотриманням клієнтами банку законодавче встановлених термінів розрахунку за експортно-імпортними операціями;

- здійснення операцій з готівковою іноземною валютою;

- операцій з готівковою іноземною валютою;

З метою розмежування функцій між НБУ та Державною податковою адміністрацією щодо проведення валютного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання було опрацьовано та погоджено підготовлений податківцями законопроект щодо внесення змін до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" ("Відповідальність за порушення валютного законодавства")

Постійно проводилися НБУ спільно з МВС та Державною податковою адміністрацією України перевірки пунктів обміну іноземної валюти, які працювали на підставі укладених агентських угод з уповноваженими банками, за результатами яких припинено роботу обмінного пункту.6

Конкретні механізми визначення орієнтирів змін курсу валютної політики в умовах поступової модернізації діючих механізмів валютного регулювання можуть бути різними -- збереження коридору при розширенні його меж, встановлення похилого коридору, прив'язка до інфляції з визначенням граничних меж відхилення курсу, щомісячне чи щоквартальне встановлення меж зміни курсу при переході на плаваючий курс тощо. При цьому, маючи механізм впливу на курсоутворення, важливо визначити найбільш прийнятну траєкторію зміни курсу.

З огляду на трудноті, пов'язані зі збалансуванням попиту і пропозиції на валютному ринку, бажано дотримуватися стратегії поступової девальвації. Вона, по-перше, впливає на зменшення імпорту і стимулює експорт (які є одними з головних факторів курсоутворення в цих умовах), по-друге, забезпечує нормальне співвідношення між динамікою курсу та інфляцією в довготерміновій перспективі, запобігає надмірним реальній девальвації чи ревальвації курсу. Інакше може виникнути ситуація на зразок тієї, що склалася у Білорусі, де надмірно завищено курс, або ж аналогічна тій, яку ми мали в Україні наприкінці 1997 року, після того як було відпущено курс.

Якщо будуть збережені основні елементи діючих обмежень та визначено модель встановлення орієнтирів зміни курсу, економіка отримає такий важливий фактор, як передбачуваність, курсова стабільність, що працюватиме на фінансову і загальноекономічну стабільність та економічне зростання. Ставити ж за мету досягнення економічної стабільності та зростання в умовах курсової нестабільності, в яких може опинитись Україна, терміново відмінивши нинішні правила функціонування валютного ринку, -- річ безнадійна.

Таким чином, перспективи розвитку валютно-курсової політики в Україні, очевидно, полягають у забезпеченні стабільності обмінного курсу за умови поступового вдосконалення нинішньої системи валютного регулювання, а в перспективі -- скасування діючих обмежень на валютному ринку. Курсова стабільність е важливим фактором монетарної, фінансової, загальноекономічної стабільності і створює необхідні умови для умови для реалізації урядом політики економічних реформ та економічного зростання, які існували протягом 1999 -- 2000 років, проте не були використані належним чином. Але якщо проведення реформ буде знову відкладене, то здійснені заходи щодо втримання стабільності виявляться (гарними і можуть у кінцевому результаті навіть погіршити ситуацію

Сучасною рисою економіки України є нестабільність її національної валюти і зростання темпів інфляції. Саме за таких умов, зазвичай, перевага надається тій іноземній валюти, яка є резервною у світі, або до якої зберігається велика довіра.

Для стабілізації існуючої національної валютної системи необхідно, перш за все, здійснити масштабну дедоларизацію української економіки. Серед можливих заходів щодо її здійснення і підвищення довіри до гривні, зменшення залежності від зовнішніх ринків капіталу слід розглянути такі:

- відновлення довіри громадськості до банківської системи шляхом формалізації та персоналізації зобов'язань дотримуватися визначених валютних та монетарних орієнтирів;

- підвищення вимог за обов'язковими резервами при залученні ресурсів в іноземній валюті;

- запровадження жорсткіших вимог до класифікації активних операцій банків;

- усунення дефіциту іноземної валюти на готівковому та безготівковому ринку.

Для ефективного валютного регулювання на сучасному етапі необхідним

є застосування економічних методів управління валютним обігом, що передбачають використання стимулюючих засобів та створення економічної зацікавленості суб'єктів зазначених відносин. До них можна віднести валютні інтервенції та стимулювання експорту . 7

Курсове регулювання повинно здійснюватися на основі сприяння українському експорту, його стійкому збільшенні. Першочерговими завданнями є повне завантаження експортних потужностей і відновлення внутрішньої економіки.

Курсова політика повинна бути ретельно обґрунтована на основі структури монетарної трансмісії і погоджена з МВФ для отримання Україною імунітету на випадок звинувачень у конкурентному використанні валютного курсу. Слід відмовитися від недоречного адміністративного курсового регулювання .

До основних заходів, які сприятимуть подальшому розвитку валютного ринку України, належить:

- збільшення обсягу ринкової інформації про джерела іноземної валюти та її використання, а також про тенденції зміни платіжного балансу країни для того щоб учасники ринку могли сформувати власну обґрунтовану думку про валютний курс і нову грошову-кредитну політику;

- поступове скасування правил, що обмежують ринкову діяльність, таких як податки і податкові збори з валютних операцій, а також обмеження на міжбанківські угоди;

- максимально можлива лібералізація системи валютного регулювання та валютного контролю;

- уніфікація і спрощення валютного законодавства, недопущення частих або спеціальних змін. Чітко встановлені, прості та зрозумілі закони і норми валютного регулювання дозволять підвищити прозорість ринку та зменшити витрати;

- сприяння розвитку інструментів хеджування ризику шляхом поступового скасування заборони та контролю над проведенням строкових валютних операцій.

Крім цього, необхідно реалізувати такі дії, зокрема у сфері валютно-курсової політики:

1.Перехід до нового сценарію регулювання НБУ валютного курсу, ключовими ознаками якого мають стати концентрація зусиль на створенні належних інституційнйно-організаційних умов для розвитку ринкових засад курсоутворення; раціонального використання валютних кошиків, посилення мотивації суб'єктів валютних відносин до підтримання збалансованих валютних позицій і страхування валютних ризиків;

2.Удосконалення політики валютних інтервенцій у напрямі підвищення її узгодженості з відсотковою політикою;

3.Прискорений розвиток строкового сегменту валютного ринку та сегменти інструментів страхування валютних ризиків;

4.Активне використання гнучкого валютного курсу за призначенням як компенсатора негативних зовнішніх шоків і засобів підтримки конкурентоспроможності товаровиробників .

Отже, діюча система валютного регулювання України потребує удосконалення. Це передбачає реалізацію таких заходів: погодженість дій держави з ринковими механізмами; підвищення якості валютного законодавства , зростання ролі державних інститутів у сфері валютного регулювання, удосконалення механізмів застосування форм валютного регулювання. У процесі удосконалення системи валютного регулювання в Україні доцільно використовувати досвід зарубіжних країн з розвиненою ринковою економікою, що пов'язані з оптимізацією режиму валютного курсу; особливістю застосування валютних інтервенцій за умови дії плаваючого валютного курсу; репатріацією валютних цінностей. Наявність протиріччя між лібералізацією та жорстким контролем валютних відносин, що обумовлено як політичними, так і економічними причинами (низька конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, слабка банківська система, недоінвестування економіки тощо) накладає свій відбиток на процеси нового етапу вдосконалення валютного регулювання. Тому лібералізація системи валютного регулювання повинна здійснюватися поступово, адекватно ринковим перетворенням в економіці з умовою забезпечення виконання основної функції Національного банку України - забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Щоб досягти таких фантастичних цілей, Центральний банк має намір остаточно закріпити за гривнею статус « не лише єдиного інструменту платежів в Україні, а й міри вартості товарів», а також відмовитися «від використання в ціноутворенні та розрахунках будь-яких субститутів на зразок «умовних одиниць».

ВИСНОВКИ

Україна має платіжний засіб (грошову одиницю) - українську гривню, яка є валютою. В Україні є грошові знаки і чужоземних держав, найпоширенішими з яких є американський долар. Режим функціонування всіх видів валюти в країні є потужним фактором її подальшого соціально-економічного розвитку. Ось чому розглянуті в даній роботі питання валютної системи і валютного ринку є вкрай актуальними.

Національна валютна система України знаходиться у процесі становлення і остаточно ще не сформувалася. Проте її контури і основні тенденції виявилися достатньо безумовно. Національна валютна система України формується з урахуванням структурних принципів світової валютної системи, оскільки країна узяла курс на інтеграцію в світове господарство і вступила в МВФ. Важливим призначенням валютної системи України є розроблення і реалізація державної валютної політики як сукупності організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей.

Для ведення міжнародної торгівлі в умовах існування різних валют людство створило механізм взаємних розрахунків між громадянами і фірмами різних країн - валютний ринок. Інфраструктура валютного ринку України перебуває в стадії формування й уособлена комерційними банками, що отримали ліцензію на проведення операцій з іноземною валютою. Сучасний вітчизняний валютний ринок формується під впливом валютної політики держави, яка регулює валютні курси та надає можливість учасникам валютних відносин здійснювати валютні операції й отримувати прибутки, а також створює умови для страхування від валютних ризиків.

Для успішного функціонування валютної валютного ринку України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

1) прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до міжнародної спільноти;

2) відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетам її економічного та соціального розвитку;

3) Спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку.

4) Мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;

5) Дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;

6) Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору;

7) Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.

8) Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системи платежів, вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того, щоб викликати довіру до системи.

Та першочерговим завданням нашої держави має бути забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Стабільна національна валюта держави - це ознаки її економічної і політичної стабільності, авторитету у світі і благополуччя її громадян. Наша держава вже на початку свого існування зіткнулася з труднощами пов'язаними з утриманням стабільності своєї валюти.

Ми живемо у часи великої інфляції,де кожен день великі стрибки цін та знецінення зароблених грошей. Вивчення та аналіз факторів що впливають на стабільність, вживання необхідних заходів повинне вивести національну економіку з кризи та забезпечити економічне зростання держави

Основним із методів зміцнення української національної валюти повинна стати ефективна урядова антиінфляційна політика, яка повинна виразитись в осмисленому і чітко продуманому державному контролю та регулюванню цін, обмінного курсу та реальної ціни національної валюти.

Розв'язання вказаних завдань реально сприятиме успішному функціонуванню валютної системи і валютного ринку, надійній стабілізації національної валюти України, стане запорукою політичної, економічної і фінансової системи нашої держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Аналіз проведений на основі даних статистичного бюлетня НБУ.[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/

2.Белінська Я.В. Проблеми валютно-курсової стабільності в Україні / О. Береславська // Вісник НБУ.- 2009. №2.

3.Борисова С.Є. - Вплив фінансової глобалізації на розвиток валютного ринку України (Електронний ресурс) / Режим доступу - www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2007/BSEC.../021...
4. Демківський А.В. Гроші та кредит. - К: Дакок, 2009. с.216

5.Журавка Ф.О., Колдовський А.В. - Проблемні аспекти сучасного розвитку валютного ринку України [Електронний ресурс] / Режим доступу - www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pprbsu/2011.../11_31_...

6.Журавка Ф.О. Валютна політика Вплив девізії політик Національного банку України на обмінний курс гривні / Ф.О. Журавка // Актуальні проблеми економіки.-2010.-№5(83).

7.Жукова Е.Ф.- Деньги, кредит, банки: Учебник для вузов / Под ред.- М: Юнити,2009.с.72-200
8.Матіос А. А., Ковальчук А. М. Щодо формування й застосування золотовалютних резервів в Україні та світі/А. А. Матіос, А. М Ковальчук// Вісник прокуратури - № 1

Електронний ресурс Режим доступу: :http://adminpravo.com.ua/index.php/2010-04-13-14-05-13/64-2010-08-05-15-15-15/787-23------.html

9. Пащенко А.С. -Валютний ринок та його класифікація. Операції на валютному ринку [Електронний ресурс]/Режим доступу - http://kopiyka.org.ua/?p=201

10.Пилипенко В.В. - Національний валютний ринок в контексті світового економічного простору [Електронний ресурс] / Режим доступу - www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/172/knp172_153-15...
11.Сайт НБУ - www.bank.gov.ua [ Електронний ресурс]-Звіт НБУ "Курс валют за 2011 рік»

12.Тополь Ю.О. Валютне регулювання в Україні: поняття, завдання, зміст та методи/ Ю.О. Тополь// Університетські наукові записки.- 2009. -№2(22).

13.Світова електронна енциклопедія [Електронний ресурс] / Режим доступу - http://ru.wikipedia.org

Додаток а

Огляд законодавчої бази, яка регулює валютну систему і валютний ринок.

№ п/п	Повна назва законодавчого (нормативного акту)	Основні питання, що регламентуються (регулюються)
1	Закон України "Про Національний банк України" N 679-XIV	Правова основа діяльності Національного банку України. Повноваження Ради Національного банку, її склад і порядок формування. Повноваження Правління Національного банку і його порядок роботи. Основні засади грошово-кредитної політики, засоби та методи її здійснення. Управління готівковим грошовим обігом. Організація розрахунків та бухгалтерського обліку. Організація валютного ринку. Дисконтна та девізна валютна політика. Структура золотовалютного резерву. Позареалізаційні валютні доходи та збитки. Банківське регулювання та банківський нагляд.
2	Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" N 959-XII.	Принципи зовнішньоекономічної діяльності. Основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Порядок розподілу виручки в іноземній валюті суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Економічні відносини України з іншими державами та з міжнародними? міжурядовими організаціями.
3	Декрет Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю " N 15-93	Статус валюти України. Порядок організації торгівлі іноземною валютою. Порядок організації розрахунків у іноземній валюті. Валютний (обмінний) курс. Повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання і валютного контролю. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

Додаток Б

Існуючі тлумачення суттєвості економічних категорій

№ п/п	Термін	Тлумачення терміну	Джерело
1	Валютна система	це форма організації валютних закріплених національним законодавством (національна система) або міждержавними угодами (світова і регіональні системи)	Деньги, кредит, банки: Учебник для вузов / Под ред. Е.Ф. Жукова - М: Юнити, 2009
		форма організації і регулювання валютних відносин, що склалася історично і закріплена національним законодавством та міждержавними угодами	http://ru.wikipedia.org
		це механізм, що пов'язує окремі національні економічні системи в єдине світове господарство	http://ru.wikipedia.org
		сукупність форм організації міжнародних валютних відносин, що закріплені у міжнародних договорах і міжнародно-правових нормах	Демківський А.В. Гроші та кредит. - К: Дакок, 2009. с.216
		правова форма організації валютних відносин, які історично склалися на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків	http://ru.wikipedia.org
2	Національна валютна система	це державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та міжнародними фінансовими інститутами, за допомогою яких здійснюються міжнародні кредитно-розрахункові операції, формування та використання валютних резервів країни	http://ru.wikipedia.org
		це державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами, а також з міжнародними економічними і політичними структурами	http://ru.wikipedia.org
		сукупність економічних відносин і форм організації грошово-кредитних відносин даної країни, які закріплені державно-правовими нормами і за допомогою яких здійснюється міжнародний платіжний обмін	http://ru.wikipedia.org
		порядок організації міжнародних валютних відносин держави з іншими державами	http://ru.wikipedia.org
3	Міжнародна валютна система	це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою держав	http://ru.wikipedia.org
		організаційно-економічна форма відносин ряду держав в валютній сфері, направлена на стимулювання інтеграційних процесів, регулюючих коливання курсів національних валют	http://ru.wikipedia.org
4	Світова валютна система	це спеціально розроблена державою і закріплена міжнародними договорами форма організації валютних відносин між всіма чи значною частиною держав світу.	http://ru.wikipedia.org
		форма організації валютних відносин між усіма чи переважно більшістю країн світу, закріплена комплексом міжнародних угод та правил	http://ru.wikipedia.org
		спеціально розроблена державами світу та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин, що включає сукупність способів, інструментів міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий обіг у межах світового господарства	http://ru.wikipedia.org
		форма організації міжнародних валютних відносин, які з'явились в результаті еволюції світового господарства і закріплені міжнародними угодами	ru.wiktionary.org
5	Національна валюта	грошова одиниця держави	Деньги, кредит, банки: Учебник для вузов/ Под ред. Е.Ф. Жукова - М: Юнити, 2009. с.76
		платіжний засіб певної держави, що емітується національною банківською системою	http://ru.wikipedia.org
		грошова одиниця країни, склад її купюр та характер емісії	http://ru.wikipedia.org
6	Платіжний баланс	це співвідношення між економічними суб'єктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період (квартал, рік)	http://ru.wikipedia.org
		це співвідношення суми платежів, зроблених даною країною за кордоном, та надходжень, одержаних нею з інших країн за певний період (квартал, рік)	http://ru.wikipedia.org
		кількісне та якісне виразне співвідношення всієї сукупності надходжень і платежів за кордон за певний період часу.	http://ru.wikipedia.org
7	Валютний ринок	система економічних відносин, пов'язаних з операціями купівлі-продажу іноземної валюти та інших валютних цінностей	http://ru.wikipedia.org
		сукупність обмінних та депозитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або процентною ставкою	http://ru.wikipedia.org
8	Валютний курс	співвідношення між грошовими одиницями різних країн, тобто ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни	http://ru.wikipedia.org
		вартість валюти однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни чи міжнародних платіжних засобах	http://ru.wikipedia.org
		узгоджена ціна, за якою реалізується обмін національних валют	Деньги. Кредит. Банки. Ценные бумаги: Практикум/ Под ред. Жукова - М: Юнити-Дана, 2010. с.43

Размещено на Allbest.ru