Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Реферат з дисципліни: «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання» на тему:

Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Виконала:

Студентка 4 курсу 1 групи

Спеціальності «Фінанси і кредит»

Дорофєєва Катерина

Київ-2011р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Сутність фінансової служби. Її структура та основні функції

2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємсТва та роль фінансової служби в ній

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Будь-яка організація виробляє для себе взаємодію існуючих рівнів управління і функціональних областей у такій формі, щоб успішно досягати своїх цілей. Фінанси мають для підприємства виняткове значення, оскільки будь-якому підприємству потрібні кошти для діяльності й розвитку. Тому створенню раціональної структури управління фінансами варто приділяти велику увагу.

Суть фінансових служб полягає в такій організації керування фінансами, яка дозволяє залучати додаткові фінансові ресурси па самих вигідних умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, здійснювати прибуткові операції на фінансовому ринку, купуючи й перепродуючи цінні папери.

Найважливіша сторона діяльності фінансової служби підприємства полягає в раціональнім використанні вільних фінансових ресурсів, знаходженні найбільш ефективних напрямків інвестування засобів, що приносять підприємству додатковий прибуток.

Якщо підприємство є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, це зумовлює необхідність деталізувати і розширювати структуру його фінансової служби задля ефективного виконання всіх покладених на неї обов'язків. Склад та чисельність фінансової служби підприємства безпосередньо залежить також від розміру підприємства та цілей його діяльності.

Роль фінансових служб стає особливо актуальною в сучасних умовах зростання обсягів експортно-імпортних операцій, міжнародних бартерних обмінів та необхідності хеджування ризиків за вищезазначеними операціями.

1. Сутність фінансової служби. Її структура та основні функції

Під фінансовою службою підприємства розуміється самостійний структурний підрозділ, що виконує певні функції в системі управління підприємством:

а) на основі аналізу резервів зниження витрат і збільшення доходів підприємства розробляє перспективні, поточні та оперативні фінансові плани;

б) організовує оперативний контроль за надходженнями грошових коштів від продажу продукції, товарів робіт чи послуг;

в) контролює розподіл і цільове використання фінансових ресурсів;

г) забезпечує роботу щодо виконання фінансових зобов'язань підприємства перед державним бюджетом, цільовими фондами;

д) здійснює розрахунки з контрагентами;

е) організовує розрахунки з працівниками підприємства;

є) разом з економічним, виробничим і технічним підрозділами комплексно аналізує фінансову діяльність підприємства;

ж) вивчає стан фінансового ринку країни і регіону, приймає рішення та здійснює планування інвестиційній сфері. [1, c. 124]

Структура фінансових служб підприємства повинна будуватися по лінійно-функціональному принципу, тобто повинні бути чітко визначені функції кожного підрозділу й працівника. Враховуючи обсяги і складність задач, що вирішуються, фінансова служба підприємства може бути представлена:

· фінансовим управлінням - на великих підприємствах;

· фінансовим відділом - на середніх підприємствах;

· фінансовим директором або головним бухгалтером, який займається не тільки питаннями бухгалтерського обліку, але й питаннями фінансової стратегії - на малих підприємствах.[5, c.246]

З огляду на необхідність виконання завдань, які стоять перед фінансовими службами, їх структури значно відрізняються в залежності від розміру підприємства.

Рис.1 Структура фінансової служби малого підприємства

У даному випадку головний бухгалтер виконує і ряд функцій фінансового менеджера (прогнозування, планування, аналіз, контроль, забезпечення розвитку підприємства).

На середніх підприємствах функції обліку виділяються окремо і виконуються бухгалтерією. Фінансовий менеджер зосереджується на завданнях планування й прогнозування, аналізу, контролю, пошуку джерел фінансування і тощо. (докладний перелік див. вище). При цьому працює в тісному зв'язку з головним бухгалтером.

Рис.2 Структура фінансових служб середніх підприємств.

На великих підприємствах фінансова служба має приблизно таку ж структуру, як і на середніх, однак поділ праці глибше, формуються підрозділи фінансового відділу. При цьому зростає роль фінансового контролера, який здійснює внутрішній контроль фінансової діяльності підприємства і не тільки відповідає за виявлення відхилень між фактом і планом, але і виступає радником у всіх сферах управління.

Щодо структури фінансових служб корпорацій, то в даний час у ній чітко виділяються два підрозділи - казначейство, яке займається фінансовим менеджментом (залученням капіталу, інвестиціями і плануванням), і контролінг, відповідальний за ведення бухгалтерських книг і різні форми звітності - фінансову, податкову, управлінську. З точки зору керівника проекту «Financial expertise» раціональної структурою фінансової служби корпорації є наступна:

Рис.3 Структура фінансової служби корпорації [9]

Роль фінансового контролера в загальній структурі керування фірмою можна показати на прикладі компанії Eco-Med-Poll, що поставляє на ринок України товари виробництва Procter & Gamble і інших виробників. Фірма має представництва в 4 регіональних центрах (Одеса, Харків, Дніпропетровськ, Львів), і для її продуктивної роботи необхідна діюча система звітності, яка б захищала від заморожування продукції на складах і давала би підставу для прогнозів і планування. Структура управління компанії Eco-Med-Poll зображена на схемі.

Рис 4. Структура керівництва компанії Eco-Med-Poil.

У кожному регіоні працює команда продажів (Sales team). До неї входять 5-10 продавців і один керівник, який координує роботу на довіреній йому території і передає інформацію про стан справ на наступний рівень управління, на якому знаходяться керівник відділу управління запасами (Country Logistics Manager) і керівник відділу по продажах (Country Sales Manager). Перший відповідає за розмитнення, складування й розподіл товарів по регіонах. Другий аналізує інформацію, передану з регіонів, і складає детальну і реалістичну картину того, що відбувається на ринку. Ця інформація надходить до фінансового директора і головного бухгалтера, чиїх руках практично знаходиться фірма. На підставі отриманої інформації приймаються рішення. Якщо питання серйозне і може потягнути за собою масштабні наслідки, рішення приймається колегіально. У цьому беруть участь як фінансовий директор, головний бухгалтер, так і керівники відділів управління запасами й продажами. Усі функції контролю передані фінансовому контролеру. Директор в основному бере участь у визначенні стратегії розвитку фірми. [2, c.579]

У керуванні фінансовою діяльністю головна діюча особа - фінансовий менеджер. Його основними функціональними обов'язками можуть бути:

· організація фінансової роботи на підприємстві;

· розробка прогнозів, проектів і планів вкладення капіталу (прямі внески, венчурні внески, внески в цінні папери);

· оцінка різних варіантів вкладення капіталу з урахуванням ступеня ризику й розміру отримуваного прибутку, вибір оптимального варіанта;

· розробка перспективних і поточних фінансових планів, планів надходження й використання іноземної валюти;

· участь у розробці бізнес плану підприємства в частині фінансових показників, а також фінансових нормативів;

· проведення валютної й кредитної політики;

· аналіз фінансового стану підприємства;

· контроль за виконанням планових показників. [3, c.137]

Функції фінансового менеджера узагальнені в приблизній посадовій інструкції . Відповідно до функцій, які виконують фінансові менеджери, можна сформулювати основні ознаки їхньої кваліфікаційної характеристики. Кваліфікаційна характеристика фінансового менеджера висуває вимоги до його теоретичної підготовки і практичних навичок роботи.

2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємсТва та роль фінансової служби в ній

Одним з важливих напрямів діяльності фінансових служб є оптимізація фінансових відносин підприємства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Зовнішньоекономічна діяльність -- діяльність господарюючих суб'єктів України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Таким чином, зовнішньоекономічні відносини охоплюють усі операції, пов'язані з оборотом товарів, робіт, послуг, капіталів. Ця діяльність може бути фінансовою, інвестиційною чи операційною.

До експортних операцій підприємств належать продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Реекспорт товарів означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт товарів -- це купівля (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Зовнішньоекономічна діяльність може бути побудована на формах зустрічної торгівлі між резидентами та нерезидентами: бартерні операції, кліринг, паралельні угоди, попередні та зворотні закупки, промислова кооперація. [7, c.76]

Ефективна робота фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності є актуальною у зв'язку з післякризовим зростанням обсягів експортних операцій підприємств України як в країни ЄС, так і СНД (рис.5,6)

Рис. 5 Динаміка експортних операцій в країни ЄС [11]

Рис.6 Динаміка експортних операцій в країни СНД [11]

Також, 2010 році спостерігалось зростання обсягів імпортних операцій (рис.7,8). Основною країною партнером України як в розрізі експортних так і імпортних операцій є Росія, до найбільш активних також входять Турція, Італія, Китай, Німеччина, Польща, Білорусь.

Рис. 7 Динаміка обсягів імпорту товарів з країн СНД [11]

Рис.8 Динаміка обсягів імпорту товарів з країн ЄС [11]

Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є товарообмінні (бартерні) операції. Вони оформлюються бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між резидентом України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Операції резидентів, які здійснюються в рамках виконання договорів виробничої кооперації, включають значні за обсягами операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв'язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з виконання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та здійснення технологічних операцій.

До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів консигнації, належать операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту. При цьому до моменту передачі товарів третій особі їх власником залишається консигнант.

До основних завдань менеджера фінансової служби в процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій належать:

· вибір найприйнятнішої форми розрахунків та їх організація;

· здійснення операцій з придбання та продажу валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та міжбанківському валютному ринку;

· оптимізація фінансових відносин з посередниками (брокерами, агентами, консигнаторами тощо), страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

· фінансове забезпечення імпортних та експортних операцій;

· визначення умов здійснення товарообмінних операцій, іншої діяльності, побудованої на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

· податкове планування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

· оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономічних операцій;

· управління ризиками у сфері зовнішньоекономічних відносин. [7, c.79]

Особлива увага фінансових служб повинна концентруватися на оцінці та нейтралізації зовнішньоекономічних ризиків. Ці ризики можна класифікувати таким чином:

· транспортні та складські ризики (ризик втрати чи ушкодження товару під час його транспортування);

· ризик зміни курсів валют, в яких здійснюються розрахунки (ризик виникнення збитків у вигляді курсових різниць);

· платіжні ризики;

· політичні ризики (заборона конвертації та переказу валюти з країни; мораторій чи заборона на виконання боргових зобов'язань суб'єктами господарювання; ризик ембарго; ризик антидемпінгових розслідувань тощо).

У розпорядженні фінансистів є широкий арсенал інструментів щодо нейтралізації зазначених ризиків. До основних із таких інструментів належать страхування ризиків за допомогою страхових компаній (транспортні та складські ризики); хеджування валютних ризиків; валютні кредити; використання спеціальних форм розрахунків, валютно-цінові застереження.

Рівень ризиків суттєво знижується за правильно складеного зовнішньоекономічного контракту. Вітчизняним суб'єктам господарювання рекомендується дотримуватися вимог, установлених Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом МЗЕЗторгу України від 05.10.95.

При укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 р. (Правила ІНКОТЕРМС). Сьогодні діють правила ІНКОТЕРМС у редакції 2000 р., якими передбачено 13 умов поставки, що умовно розбиті на чотири групи (E, F, C, D).

У систематизованому вигляді параметри окремих груп умов поставки можна охарактеризувати таким чином:

· група Е: витрати і ризики переходять до покупця відразу після передачі продавцем товару в розпорядження покупця на своєму підприємстві (складі);

· група F: витрати і ризики переходять до покупця після передачі товарів перевізнику чи в порту відвантаження (покупець несе витрати з перевезення);

· група С: продавець несе витрати до пункту призначення, однак ризики переходять до покупця після передачі товару перевізнику;

· група D: продавець повинен нести всі витрати та ризики доти, доки товар не буде доставлено в країну чи узгоджене місце призначення.

Узгодження умов поставки є важливою складовою управління ризиками при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Таблиця 1. ІНКОТЕРМС-2000

Далі під усіма термінами, як і в Інкотермс-1990, відповідні обов'язки сторін зведені в групи під 10 заголовками статей, де кожна стаття з боку продавця "віддзеркалює" статус покупця щодо цього ж питання.

Ризик втрати чи пошкодження товару, а також обов'язок несення витрат, пов'язаних з товаром, переходить від продавця до покупця в момент виконання продавцем своїх зобов'язань щодо поставки товару. Оскільки покупцю не слід надавати можливість відкладення моменту передачі ризиків і витрат, усі терміни передбачають, що ця передача може мати місце навіть до здійснення поставки, якщо покупець не приймає поставку, як домовлено, чи не дає відповідних вказівок (у відношенні часу відвантаження та/або місця поставки), яких може потребувати продавець в інтересах виконання своїх обов'язків щодо поставки товару. Умовою такого передчасного переходу ризиків і витрат є визначення товару як призначеного для покупця або, як передбачено відповідними положеннями, окремо зарезервованого для нього (індивідуалізованого).

ВИСНОВКИ

фінансовий зовнішньоекономічний грошовий

Фінансова служба на підприємстві виконує фінансову роботу, тобто ряд функцій, які залежно від розмірів підприємства можуть конкретизуватися:

· забезпечення фінансування господарської діяльності підприємства;

· встановлення кошторисів витрат грошових коштів для всіх підрозділів підприємства;

· фінансове планування, участь у складанні бізнес-планів;

· здійснення розрахунків з постачальниками, покупцями, підрядчиками, банком, бюджетом;

· забезпечення страхування від фінансових ризиків;

· аналіз фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності;

· ведення фінансового обліку, складання бухгалтерського балансу н інших фінансових документів.

Зважаючи на те, що зовнішньоекономічна діяльність в Україні регулюється законодавством, відповідно до якого заключення міжнародних контрактів відбувається із врахуванням правил IНКОТЕРМС, можна сказати, що українські підприємства мають відкриті шляхи для розвитку спектрів своєї міжнародної діяльності.

Особливо це стосується підприємств промисловості: видобутку чорних металів та мінеральних речовин, які становлять значну частку експортних операцій України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств. - К.: Либідь, 2002р.- 384 с

2. Брейлі Р. Майєрс С. Принципи корпоративних фінансів: 2-е рос. вид. (пер. Н. Баришнікової з 7-го міжнар. вид. ). - М.: ЗАТ "Олімп-Бізнес", 2008. - 1008 с.

3. В. І. Аранчій, В. Д. Чумак, О. Ю. Смоленська, Л. В. Черненко. Фінансова діяльність підприємств: навч. посіб.. - К.: Професіонал, 2004. - 240 с.

4. З.Боді, Р. Мертон. Фінанси: пер. з англ. - Вид-во: Вільямс, 2007. -- 592 с.

5. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: навч. посібник:/ за ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 496 с.

6. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч. посіб. / Г. І. Філіна. - К.: ЦУЛ, 2007. - 320 с.

7. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни за заг. ред. О. О. Терещенка. - К.: КНЕУ, 2006. - 312 с.

8. Ross?Westerfield?Jaffe * Corporate Finance, Sixth Edition (2003) http://www.mhhe.com/primis/online/

9. http://finexp.com.ua/ - «Financial expertise» - сайт, присвячений корпоративним фінансам

10. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN3961.html - ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 200 року).

11. http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/publ10_u.htm - статистичний збірник «Зовнішня торгівля України» за 2010 рік

Размещено на Allbest.ru