Розвиток державної податкової служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Податкова система є однією із основ економічної системи. Вона з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, з іншого, виступає основою нарощування приросту ВВП, наповнення державного та місцевих бюджетів, поліпшення добробуту в суспільстві, від забезпечення зайнятості населення та зміцнення національної валюти. Саме податкова система закладає підвалини економічного благополуччя держави і народу, є центральною ланкою фінансово-економічної доктрини країни та її розвитку. Надійна податкова система передбачає наявність високоорганізованої, забезпеченої кадрами і необхідною технікою податкової служби - сукупність державних органів, які здійснюють адміністрування податків і податкових платежів, а також організовують і контролюють їх надходження до бюджету та державних цільових фондів.

Одним із важливих аспектів стратегії створення позитивного іміджу податкової служби включає в себе оновлення змісту, форм та методів масово - роз'яснювальної роботи, яка сьогодні повинна стати головним інструментом і взяти на себе основну роль в активізації людського чинника, особливо великої аудиторії платників податків і зборів, формуванні податкової культури. Основна мета соціально-інформаційної діяльності щодо державної податкової служби - створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до неї .

Цілеспрямований розвиток державної податкової служби України в умовах перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві, має здійснюватись на усвідомленні необхідності докорінної зміни філософії спілкування з платниками податків з фіскальної на добровільну сплату податків, що потребує переходу до світових цивілізованих норм в оподаткуванні.

Чинна форма роботи державної податкової служби та перспективи її удосконалення

Характерною особливістю сучасного етапу реформування вітчизняної системи оподаткування є численні конфлікти і протистояння між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків.

Аналізуючи об'єктивні умови, що сприяють виникненню та загостренню таких конфліктних ситуацій, слід зауважити, що останні зумовлені цілим рядом причин, серед яких насамперед слід виділити низький рівень податкової культури та відсутність податкової свідомості у вітчизняних платників податків.

Розглядаючи питання податкової свідомості, слід зауважити, що її відсутність у вітчизняних платників податків зумовлена насамперед радянським досвідом справляння податків. Загальновідомо, що в соціалістичній системі господарювання процес адміністрування податків був надзвичайно простим і не потребував турботи з боку держави щодо формування та підвищення рівня свідомості платників податків у цій сфері. Завдяки такому підходу з боку держави до формування податкової свідомості, платники податків на цьому етапі розвитку податкових правовідносин не мають історичного досвіду суспільної свідомості, відповідних податкових традицій, а їх податковий менталітет характеризується схильністю лише до примусової сплати податків.

Аналізуючи сучасний етап податкової реформи в Україні, можна зауважити, що методи роботи контролюючих органів у сфері оподаткування загалом та податкових органів зокрема, характеризуються певною однобокістю, яка розрахована лише на примусове адміністрування податкових платежів. Щодо методів, спрямованих на прищеплення та розвиток у платників податків податкової свідомості, орієнтованої на добровільне обчислення та сплату податків до бюджетів усіх рівнів, то їм, на жаль, не приділяється належної уваги в роботі контролюючих органів у сфері оподаткування.

Досвід розвинених країн світу переконливо свідчить, що затрати на забезпечення оптимального рівня свідомості, яка спрямована на добровільну сплату податкових платежів, значно нижчі від затрат на забезпечення примусового адміністрування податків. Так, наприклад, у Сполучених Штатах Америки 90 % усіх податкових надходжень сплачуються добровільно.

Щодо податкової культури вітчизняних платників податків, то її низький рівень зумовлений насамперед постійними та численними змінами в податковому законодавстві, з одного боку, і відсутністю завчасної поінформованості платників про очікувані податкові зміни, - з іншого. Статистика розгляду податкових правопорушень свідчить, що велика кількість зареєстрованих правопорушень у сфері оподаткування були вчинені не з корисливих мотивів та з метою ухилення від сплати податків, а через непоінформованість платників податків заздалегідь про майбутні зміни у податковому законодавстві. До інших причин вчинення платниками податків податкових правопорушень належать: відсутність розуміння відповідних положень законодавства, існування протиріч та колізій між окремими нормами податкових законів тощо.

Треба додати, що однією з причин, яка сприяє виникненню конфліктів між платниками податків та контролюючими органами у сфері оподаткування, є також мотивація роботи останніх, яку можна сформулювати у вигляді тези "взяти максимальні гроші сьогодні за будь-яку ціну", а ефективність їх роботи визначається кількістю та обсягами штрафів.

Така мотивація роботи контролюючих органів у сфері оподаткування і відповідне оцінювання рівня ефективності їх роботи (кількість штрафних санкцій за результатами здійснених перевірок), а також процедури та правила їх діяльності не відповідають сучасному стану, а тим більше перспективам економічного розвитку, оскільки не тільки не сприяють налагодженню партнерських взаємин з платниками податків, а, навпаки, породжують і стимулюють численні конфлікти.

З огляду на це, основним завданням роботи контролюючих органів у сфері оподаткування повинен стати контроль за дотриманням податкового законодавства, при здійсненні якого необхідно усвідомлювати, що бюджет поповнюють лише платники податків і аж ніяк не державні контролюючі органи у сфері оподаткування. У випадку усвідомлення цієї життєвої істини, стає очевидним той факт, що в разі закриття та розорення підприємства внаслідок роботи відповідних державних органів бюджет завжди втрачає. Навіть у випадку, коли констатується одноразове надходження до бюджету великих сум, втрачається назавжди перспектива отримання податків від певного підприємства.

Дбайливе та позитивне ставлення до платників податків з одночасним економічним заохоченням їх до сумлінної сплати податків хоча і звучить як фантастика, але має стати результатом здійснення адміністративної та податкової реформ.

Неабияке значення для вирішення проблеми гармонізації відносин між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків має правова регламентація організаційних засад податкового контролю.

Контроль за сплатою обов'язкових платежів є необхідним організаційно-правовим засобом адміністрування у будь-якій промислово розвиненій країні.

Органи державної податкової служби, виконуючи масово-роз'яснювальну роботу, повинні звертати увагу на те, щоб джерела інформації, яку вони висвітлюють, були надійними та розповсюдженими. Семінари, які здійснюють органи державної податкової служби, іноді відбуваються в незручний для платників податків період. Ще однією проблемою, яка потребує вирішення, є скорочення терміну щодо надання відповідей на письмові скарги та звернення платників податків. Для виконання поставлених завдань необхідне застосування передових ідеологічних досягнень новітніх засобів впливу на свідомість громадян - платників податків.

Податкова служба повинна своєчасно забезпечувати громадян об'єктивною та різнобічною інформацією про свою діяльність, спрямовану на виконання державних завдань. Один із важливих аспектів стратегії створення позитивного іміджу податкової служби охоплює оновлення змісту, форм та методів масово-роз'яснювальної роботи, яка сьогодні повинна стати головним інструментом і взяти на себе основну роль в активізації людського чинника, особливо великої аудиторії платників податків і зборів, формуванні податкової культури, мобілізації їх на високопродуктивну працю для повнішого задоволення власних потреб та зміцнення економіки держави.

Основна мета соціально-інформаційної діяльності щодо державної податкової служби - створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до неї. На формування громадської думки, крім зусиль державної податкової служби, одночасно впливають незалежні від неї інформаційні сигнали, насамперед, через посередництво засобів масової інформації.

Розроблення нової стратегії організації роботи зі зв'язків з громадськістю, які за своїм призначенням мають сприяти гармонізації взаємин між державою та суспільством, зумовлена потребою підвищення ефективності цього важливого для державної податкової служби напряму діяльності, забезпечення єдиних підходів у її здійсненні органами державної податкової служби усіх рівнів.

На сьогодні варто приділити більше уваги роботі податкових органів з платниками податків у таких напрямках:

? організація навчання платників податків і працівників податкових органів з питань застосування податкового законодавства;

? інформування платників податків про податкове законодавство;

? формування податкової культури населення та платників податків;

? роз'яснення нормативно-правових актів про податки, збори, обов'язкові платежі і неоподатковувані доходи, що сплачуються до бюджетів та державних цільових фондів.

Функція роз'яснення податкового законодавства є одним із провідних напрямків роботи податкової служби нашої держави, яка чітко визначена Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Діяльність органів державної податкової служби спрямована на забезпечення виконання громадянами, підприємствами встановленого Конституцією України та іншими законами України обов'язку зі сплати податків та зборів. Державна податкова служба - один із головних чинників стабільної роботи державного механізму, яка забезпечує надходження до бюджету країни.

Масово-роз'яснювальна робота в сучасних умовах повинна досягнути якісно нового змісту та стану, спираючись на дані таких наук про людину, як психологія та педагогіка. Звідси і її вирішальне значення щодо максимально-позитивного впливу на платників податків.

Найоперативнішою формою роботи з платниками податків є відповіді на листи, телефонні дзвінки, особисті звернення платників податків до податкових органів, індивідуальні консультації тощо.

До основних напрямів масово-роз'яснювальної роботи належать:

? здійснення цілеспрямованої постійної пропаганди необхідності загальної податкової грамотності населення;

? формування громадської думки шляхом пропаганди необхідності повної і сумлінної сплати податків як виконання свого громадського обов'язку (з використанням прикладів інших країн, і роз'ясненням цілей на виконання яких спрямовуються кошти, отримані від сплати податків, а також відповідальності за несплату податків);

? здійснення опитування серед населення для визначення рівня податкової грамотності, ступеня зацікавленості населення в цьому питанні і визначення категорій громадян - потенційних учасників навчання;

? розміщення на телебаченні і радіо спеціальних навчальних передач з роз'яснення податкової політики держави і чинного податкового законодавства;

? підготовка і розміщення в друкованих ЗМІ статей і виступів працівників податкової служби з цих питань;

? виконання системної роботи серед майбутніх потенційних платників податків (у навчальних закладах, центрах підготовки кадрів при службах зайнятості населення тощо);

? організування регулярних зустрічей керівників і працівників податкових органів із трудовими колективами, громадськими організаціями, студентами и учнями шкіл.

Для досягнення них завдань податкові органи повинні виконувати цілий комплекс робіт, що дасть змогу зацікавити різні верстви населення в отриманні інформації з податкової тематики, залучати їх до активних взаємин із державою, надавати населенню можливість для одержання знань у галузі оподаткування. Пропаганду необхідності повної і своєчасної сплати податків доцільно здійснювати шляхом інформування населення про основні напрями витрат бюджетних коштів, широко висвітлювати виявлені факти приховування доходів від оподаткування, називати конкретні фірми і підприємства, приватних посадових осіб, міра покарання до якої їх притягнуто. Особлива увага повинна приділятися питанням некомпетентності або незнання податкового законодавства, що стає причиною виникнення податкових порушень.

Працівники податкових органів повинні також широко використовувати методи впливу громадської думки на несумлінних платників податків, боржників бюджету. Розміщення в засобах масової інформації, на інформаційних стендах органів податкової служби та органів місцевої влади, фінансово-банківських установах, лікувальних закладах, клубах і будинках культури інформації про підприємства - боржників бюджету та їх керівництво має більший ефект, ніж заходи примусового стягнення платежів. Ці заходи мають значний профілактичний та виховний вплив.

Опитування серед населення з податкової тематики дає змогу досить точно визначати не лише проблемні питання в податковому законодавстві, що спричиняють незадоволення і нарікання платників податків, а й виявляти недоліки в роботі податкової служби. Узагальнені результати таких опитувань допомагають приймати зважені управлінські рішення, усувати недоліки податкового законодавства. Опитування можна здійснювати шляхом анкетування під час взяття на облік суб'єктів підприємницької діяльності, проведення семінарів, лекцій для платників податків, круглого столу за участю підприємців, зустрічей з трудовими колективами підприємств, організацій, установ, відвідування громадянами податкових органів.

Добровільна сплата податків полягає в діях, заснованих на особистому вільному волевиявленні платника податків.

До таких дій можна віднести:

? облік доходів і витрат, а також об'єктів оподаткування;

? визначення суми податку, що підлягає сплаті;

? своєчасне подання платіжного доручення для сплати податкових зобов'язань;

? декларування доходів і витрат;

? ведення та зберігання даних бухгалтерською та податкового обліку.

Основними напрямами Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 р. є:

1. Забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та повного, своєчасного надходження законодавчо встановлених в Україні податків та зборів (обов'язкових платежів) шляхом:

? удосконалення податкового законодавства у частині порядку адміністрування податків та його адаптації до вимог Європейського Союзу;

? спрощення механізму обчислення податків;

? уніфікації форм податкової звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення;

? впровадження вдосконаленої системи адміністрування податкового боргу платників податків;

? створення системи приймання податкової звітності від платників податків в електронному вигляді;

? вдосконалення контрольно-ревізійної роботи на базі ризико-орієнтованої системи, налагодження системи обміну оперативною та аналітичною інформацією з правоохоронними органами та іншими контролюючими організаціями, податковими органами країн світу з метою забезпечення захисту економічних інтересів України у галузі оподаткування; постійного моніторингу показників діяльності платників податків; диференційованого підходу до організації контролю за діяльністю платників податків.

2. Забезпечення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності податкової служби через:

? надання своєчасних та якісних послуг платникам податків, забезпечення формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення;

? надання платникам податків оперативних консультативних послуг та роз'яснень податкового законодавства шляхом створення інформаційно-довідкового центру;

? встановлення взаємовідносин державної податкової служби України із майбутніми платниками податків у школах та інших закладах освіти шляхом розроблення та впровадження програми навчання щодо системи оподаткування;

? систематичне висвітлення діяльності органів державної податкової служби шляхом створення системи доведення до громадськості актуальної, достовірної та повної інформації щодо системи оподаткування, стану наповнення дохідної частини бюджетів;

? усунення можливості проявів корупції в органах державної податкової служби шляхом розроблення та впровадження програм антикорупційних заходів;

? впровадження програм проведення періодичних опитувань платників податків щодо оцінки їх стосунків з державною податковою службою України та розроблення процедури врахування і оприлюднення результатів опитувань;

? впровадження в практичну діяльність ризико-орієнтованої системи та стандартних процедур перевірок до всіх платників податків при організації контрольно-ревізійної роботи.

3. Створення високопрофесійної, інформаційно-розвиненої державної податкової служби в Україні шляхом розроблення та впровадження програми розвитку інформаційної інфраструктури, що передбачає:

? удосконалення процедур, які забезпечують реалізацію функцій органів державної податкової служби України;

? розроблення та впровадження нової організаційної структури, побудованої за функціональним принципом;

? створення автоматизованої системи операційної та управлінської діяльності ДПС;

? удосконалення державної системи моніторингу сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), створення управлінської інформаційно-аналітичної системи ДПС України;

? удосконалення системи обліку податкових надходжень до бюджету; створення системи контролю за достовірністю звітності податкових органів;

? розроблення системи інформаційної взаємодії із Міністерством фінансів України, Міністерством економіки, Міністерством праці і соціальної політики України, Державним Казначейством України, Державною митною службою України, Національним банком України та Державним комітетом статистики України, іншими міністерствами та відомствами;

? підвищення рівня управління персоналом державної податкової служби шляхом вдосконалення системи професійної підготовки і перепідготовки кадрів, впровадження нових механізмів управління персоналом [1].

Для забезпечення виконання реального курсу держави в створенні належного податкового клімату, доведення до громадян країни їх основних конституційних обов'язків щодо своєчасної та повної сплати належних державі податків необхідне створення особливих умов реалізації таких планів, а саме поступовість і виваженість для впровадження перелічених вище пропозицій.

Однією з важливих умов є створення такої податкової служби, яку б підтримувало суспільство і яка б спиралася на визначені в податковому законодавстві правові норми відносин між платниками податків та податковою службою, неупереджено ставилася до добросовісних платників податків та ефективно застосовувала заходи і санкції щодо випадків ухилення від сплати податків.

податковий правовий державний нормативний

Висновок

Отже, даний аналіз причин існування проблеми у відносинах між податковими органами та платниками податків в Україні свідчить, що на сьогодні залишаються невирішеними питання переорієнтації чинної податкової системи в напрямку гармонізації цих відносин, а стан справ, що склався у сфері податків і податкової політики, суперечить принципам ефективної роботи й управління складними системами, до яких належить і податкова система. Використовуючи світовий досвід адміністрування податків, який віддає перевагу добровільній їх сплаті платниками податків, пропонуються заходи, які сприятимуть не тільки розв'язанню проблеми гармонізації відносин контролюючих органів у сфері оподаткування та платників податків, а й встановленню між ними партнерських засад діяльності.

До таких пропозицій належать:

? активізація роботи контролюючих органів у сфері оподаткування в напрямі формування у вітчизняних платників податків податкової свідомості та податкової культури, що передбачатимуть добровільну сплату податків та інших обов'язкових платежів;

? поглиблення роботи податкових органів у напрямі вдосконалення наявної системи спрощеного оподаткування з метою зменшення собівартості процесу адміністрування податків для платників;

? завчасне та обов'язкове інформування громадськості про майбутні закони податкового законодавства. Таке інформування повинно передбачати участь Міністерства освіти і науки України, а також державних засобів масової інформації як загальнодержавного, так і регіонального та місцевого рівнів;

? посилення консультативної роботи податкових органів з підвищенням та персоніфікацією відповідальності консультантів - податківців. Також слід передбачити проведення податковими органами різного роду семінарів і "круглих столів" щодо висвітлення нововведень у податковому законодавстві з метою правильного та точного їх розуміння платниками податків;

? вдосконалення механізмів і методів здійснення податкового контролю з метою зменшення перевірок суб'єктів господарювання та підвищення їх якості.

Список літератури

1. Закон України від 5.02.1998 р. № 83/98-ВР "Про державну податкову службу в Україні".

2. Азаров М.Я. Податки - плата за цивілізацію // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 180. - С. 12.

3. Бурденко І.М., Кравченко О.В. Аналіз стану й напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 4(70). - С. 67-73.

4. Карпінський Б.А. Збалансованість фінансової системи: методологія, оцінка, порівняння : монографія. - Львів : Логос, 2005.

5. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Удосконалення взаємин податкової служб із платниками податків // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 2(68). - С. 128-136.

6. Ластовецький А. Організаційно - правові засади адміністрування податків // Право України. - 2003. - № 11. - С. 37-40.

7. Недюха М., Задояний М. Шляхи гуманізації відносин платників податків та податківців // Економіка, фінанси, право. - 2002. - № 9. - С. 6-10.

8. Соколовська А.М. Податкова політика в Україні у контексті її впливу на розвиток економіки // Фінанси України. - 2006. - № 9. - С. 65-82.

9. Податки в Україні: від каральної до стимулюючої. Аналітична доповідь. - К. : Центр антикризових досліджень, 2003.

Размещено на Allbest.ru