Оподаткування доходів громадян

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Контроль податкових інспекцій у сфері оподаткування доходів громадян. Особливості оподаткування доходів громадян

2. Удосконалення контролю оподаткування доходів громадян

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

З 1 січня 1996 р. створено «Державний реєстр фізичних осіб -- платників податків та інших обов'язкових платежів», який передбачає облік усіх громадян -- платників незалежно від джерела їхніх доходів. Тобто поряд з громадянами, які отримують доходи не за місцем основної роботи та від підприємницької діяльності, до Державного реєстру заносяться також громадяни, які отримують доходи лише за місцем основної роботи. Тож потрібно дати детальнішу характеристику Державного реєстру фізичних осіб, указати джерела його формування.

-- платників податків забезпечує:

повний облік фізичних осіб -- платників податків;

організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами;

взаємодію державних податкових органів з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків;

організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових органів з іншими державними органами.

Державний реєстр створюється вищою ланкою ДПС і складається з інформаційного фонду, що міститься в базах даних податкових органів усіх рівнів. До інформаційного фонду Державного реєстру включаються такі дані:

індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам--платникам податків і зберігаються за ними протягом їхнього життя;

загальні відомості про фізичних осіб--платників податків;

інформація про сплату фізичними особами податків та обов'язкових платежів.

Джерелами формування інформаційного фонду є:

дані державних податкових інспекцій про фізичних осіб;

інформація підприємств та фізичних осіб--суб'єктів підприємницької діяльності про виплачені громадянам доходи та утримані суми прибуткового податку;

інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію фізичних осіб--суб'єктів підприємницької діяльності.

1. Контроль податкових інспекцій у сфері оподаткування доходів громадян

Контроль за правильністю розрахунку і своєчасним перерахуванням до бюджету покладається на Державну податкову адміністрацію України.

Перевірка податковими органами здійснюється не рідше одного разу в два роки відповідно до річного плану-графіку податкової адміністрації, що складається на початок року. Підприємства й організації, де були встановлені значні порушення законодавства при утриманні податку з доходів фізичних осіб, перевіряються повторно протягом року.

Перевірка розрахунку, утримання й перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, одержаних за місцем роботи, здійснюється безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях на основі перевірки розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати й утримання податку, касових виплат (заробітної плати, премій, відпускних, разових виплат, у підзвіт та ін.), документів, що підтверджують право на пільги тощо.

Під час перевірки встановлюється, чи виконуються обов'язки платниками податку, а саме:

- чи ведеться облік доходів, отриманих протягом року, і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням за формою, установленою ДПАУ. Зазначена умова не поширюється на громадян, що отримують доходи тільки за місцем основної роботи;

- чи надаються в передбачених випадках податковим органом декларації про доходи і витрати й інші необхідні документи, що підтверджували б вірогідність зазначених у декларації даних;

- чи надавалися підприємствам, установам, організаціям і фізичним особам

- суб'єктам підприємницької діяльності, а також податковим органам документи, що підтверджують право на отримання податкових соціальних пільг;

- чи вчасно й у повному обсязі сплачувалися в бюджет суми податку, що підлягає сплаті.

Під час перевірки важливе значення має контроль за своєчасністю і повнотою перерахувань до бюджету утриманих сум податку. Крім зазначеного, контролю підлягають порядок утримання і повернення помилково стягнених сум податків.

З цією метою здійснюється звірка відомостей, що ведуться в податковій службі, з відомостями бухгалтерського обліку підприємства.

Працівник податкової служби виявляє розбіжності між перерахованою до бюджету сумою податку з доходів фізичних осіб і виписками банку.

При визначенні загальної суми нарахованого податку перевіряючий звертає увагу на повноту і правильність відображення нарахованих сум податку з доходів фізичних осіб у бухгалтерському обліку. Під час перевірки виявляються суми, що були нараховані у вигляді дивідендів у результаті розподілу прибутку (доходу) підприємств, і перевіряється правильність їх оподатковування.

Інспектори зобов'язані здійснити контроль і забезпечити під час перевірки:

- своєчасність надання громадянами декларацій про доходи і ретельно перевіряти їх на підставі матеріалів, що маються в податкових органах, а також наданих підприємствами, установами й організаціями довідок, необхідних для правильного і повного оподатковування доходів платників;

- дослідження діяльності громадян, яка пов'язана з одержанням доходів, у терміни, встановлені керівником податкової адміністрації;

- здійснення перевірок у місцях реалізації виробів, надання послуг і виконання інших робіт.

Правильність визначення сукупного оподатковуваного доходу та нарахування податку здійснюється окремо за кожним працівником.

Під час перевірки важливо визначити, чи має право працівник підприємства на застосування податкової соціальної пільги.

Під час перевірки потрібно упевнитися, що платник подав працедавцю заяву про застосування податкової соціальної пільги за встановленою формою, а також відповідні документи, що підтверджують його право на таку пільгу.

У разі порушення платником податку умов застосування пільги (наприклад, отримання пільги більш ніж у одного роботодавця) платник втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу і зобов'язаний повернути суму недоплати податку та сплатити штраф.

Згідно із законом юридичні та фізичні особи - резиденти мають право надавати нецільову благодійну допомогу та не оподатковувати її за умов, якщо на платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги.

Під час перевірки декларацій необхідно мати на увазі таке нововведення в оподаткуванні доходів фізичних осіб, як податковий кредит.

Суми податкового кредиту, нараховані громадянином за кожною з підстав надання, зазначаються у річній податковій декларації, яка у встановленому порядку подається ним до податкового органу за місцезнаходженням податкової адреси такого платника податку до 1 квітня року, наступного за звітним.

Під час проведення перевірки потрібно враховувати, що закон встановлює деякі обмеження щодо нарахування громадянам податкового кредиту:

- скористатися правом нарахування податкового кредиту може лише платник податку, який є резидентом України, що має податковий ідентифікаційний номер, який зазнав у звітному році зазначених витрат у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) лише у резидентів - фізичних або юридичних осіб;

- загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата;

- якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Особливої уваги заслуговує правильність розрахунку прибуткового податку з доходів, отриманих за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні. Під час перевірки необхідно провести контроль за оподаткуванням окремих видів доходів.

Як зазначалося раніше, новий порядок оподаткування дивідендів, виплачених фізичним особам, відрізняється від старого, коли суми дивідендів, оподатковані при їх виплаті на підставі Закону про прибуток, не потрапляли до складу сукупного оподатковуваного доходу і, як наслідок, вони не оподатковувалися прибутковим податком.

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не входить і не відображається в його річній податковій декларації сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт.

Підставою для видачі працедавцем грошового авансу платнику податку на відрядження є наказ про службове відрядження, згідно з яким оформляється посвідчення про відрядження.

Сума коштів під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх падала, не підлягає оподаткуванню, тобто не входить до загального місячного чи річного оподатковуваного доходу платника податку, у сумі фактичних витрат платника податку, понесених на здійснення таких дій і підтверджених документально, а саме: фіскальними або товарними чеками, касовими ордерами, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Платник податку, який отримав від працедавця суму коштів на відрядження або під звіт на виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт, повинен надати звіт про використання коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в який у платника податку закінчується відрядження або завершується виконання цивільно-правової дії, на які було надано кошти під звіт.

Якщо платник податку повертає суму надмірно витрачених коштів пізніше граничного строку, тобто після закінчення третього банківського дня, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує: штраф у розмірі 15% від суми таких надмірно витрачених коштів, який стягується податковим агентом, тобто особою, що надала такі суми під звіт.

Якщо платник податку не повертає надмірно витрачену суму коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Сума податку, нарахована із сум такого перевищення, з урахуванням положень п. 3.4 ст. 3 Закону № 889-ІV, утримується особою, яка надала такі кошти під звіт (податковим агентом), за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

У Законі про доходи спадкоємці класифіковані. Це зроблено для того, щоб оподатковувати доходи від спадщини за різними ставками. Це буде залежати від декількох факторів: чи належить особа до членів родини спадкодавця, чи є вона чоловіком (дружиною) померлого, чи віднесена вона до членів родини першого ступеня споріднення. Оподатковуватися доходи від спадщини будуть за підсумками року на підставі поданої декларації за ставками: 5%, 15% та 30%. Найбільший податковий тиск припадає на доходи, отримані спадкоємцями від спадкодавців - нерезидентів.

Орендна плата, що отримується громадянами, згідно з Законом про доходи оподатковується за ставкою 13%. База оподаткування під час оренди нерухомого майна визначатиметься у розмірі договірної орендної плати, але не нижче мінімальної її величини. Зокрема, для землі, наданої в оренду, мінімум не повинен бути менше суми орендного платежу, встановленого законодавством з питань оренди землі. Для іншого нерухомого майна мінімальну плату за 1м2 загальної площі визначають органи місцевого самоврядування. Громадянам, що здають житло в оренду, та незареєстрованим підприємцям, доведеться самостійно розраховувати податок, щоквартально сплачувати його, а за підсумками року подавати декларацію. Для контролю за цим процесом Закон про доходи вимагає завіряти нотаріально договори оренди між фізичними особами. Контроль податкових інспекцій у сфері оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльності полягає у реєстрації та обліку громадян, що здійснюють підприємницьку діяльність, перевірці поданих ними декларацій, обстеженні доходів від підприємницької діяльності, перевірці своєчасності й повноти сплати до бюджету нарахованих податків.

Оподатковуваним доходом громадян від підприємницької діяльності вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами під час проведення остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою адміністрацією України і погодженими з Міністерством економіки України та Державним комітетом України зі сприяння малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які входять до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету 25 відсотків річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 відсотків суми, обчисленої їм податковими органами за оцінним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку.

Суми податку, сплачені протягом року у вигляді авансових платежів, наданих податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту такої сплати. Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а суми податку, сплачені понад установлений розмір, підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за кожний звітний квартал, а також за звітний рік. У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік.

Протягом року працівники податкових інспекцій обстежують доходи від підприємницької діяльності за місцем виконання робіт, виготовлення продукції, надання послуг. Перевірці підлягає книга обліку доходів та витрат, у якій відображаються обсяги виготовленої та реалізованої продукції, середня ціна одиниці реалізованої продукції, виручка (валовий дохід) від реалізації.

Метою перевірки є встановлення правильності ведення обліку доходів і витрат, а також відповідності даних, відображених у книзі, фактичним обсягам виготовленої та реалізованої продукції, виручці від її реалізації.

Якщо громадянин, що займається підприємницькою діяльністю, залучає найманих працівників, то обов'язково перевіряються правильність нарахування та своєчасність сплати до бюджету податку з їх заробітку. За результатами перевірки складається акт за встановленою формою.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком шляхом придбання патенту за умов:

- кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином, включаючи членів його сім'ї, не перевищує п'яти;

- валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платком ринкового збору згідно із законодавством. Не дозволяється застосування фіксованого податку під час здійснення торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів. Податковий орган зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття заяви від платника податку.

2. Удосконалення контролю оподаткування доходів громадян

державний податковий бюджет перерахунок

Вітчизняна система оподаткування доходів фізичних осіб є фінансовим інструментом, який забезпечує найбільшу частку податкових надходжень до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних утворень.

У сучасних умовах розбудови суспільства важливого значення набуває науковий підхід до ефективної побудови системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою досягнення збалансованості інтересів учасників податкових відносин.

Механізм оподаткування доходів фізичних осіб ще не має достатньо прийнятного рівня досконалості. На даний час окремі положення податкового законодавства все ще не врегульовані, залишаються недостатньо опрацьованими на практиці. Звідси потребує підвищення ефективності податковий контроль, подальшого удосконалення система планування податкових надходжень. Вирішення цих проблем визначає актуальність дослідження.

Перелік фінансових санкцій за порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб є недосконалим і не забезпечує у повній мірі виконання функції попередження та стримання порушень у даній сфері фінансових відносин. Зазначене зумовлює необхідність консолідації зусиль навколо забезпечення належної податкової дисципліни не тільки податкових та інших органів.

У вітчизняній практиці податкового адміністрування досить малодослідженою проблемою є податкова заборгованість з податків, що сплачують фізичні особи, що доводить доцільність інституційних змін системи обліку податкових зобов'язань, для чого необхідно запровадити податковий розрахунок утриманого (нарахованого до сплати) податку з доходів фізичних осіб із місячним звітним періодом та надати йому статус обов'язкової податкової звітності. Реалізація зазначеного надасть можливість наблизити сплачені суми податку до фактично утриманих і збільшити таким чином відповідні надходження до бюджетів органів місцевого самоврядування, забезпечивши дотримання принципу рівності в оподаткуванні.

Ефективність адміністрування податку з доходів фізичних осіб залежить, від удосконалення та покращання показників роботи податкових органів у напряму забезпечення відповідності зростання сум перерахованого податку показникам середньої заробітної плати. Розглядаючи зазначені показники можна робити висновки про несплату податковими агентами податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Підвищення рівня методологічного забезпечення при проведенні аналізу діяльності платників податків - фізичних осіб в процесі контрольно-перевірочної роботи дозволить вирішити питання ефективності адміністрування податків з доходів фізичних осіб. Пропонується налагодити роботу по створенню електронного депозитарію актів документальних перевірок з питань оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню якості та результативності аудиту, економії фінансових та людських ресурсів.

Платники податків повинні мати відносно високий ступінь усвідомлення наслідків своїх дій тощо.

Удосконалення податкового адміністрування спрямовується на усунення протиріч між державою та суб'єктами оподаткування. Вирішення цього завдання потребує комплексного підходу, важливим пріоритетом якого є, зокрема, покращання податкового контролю. На жаль, в Україні досі не створена загальна концепція фінансового контролю. Податковий кодекс, на нашу думку, повинен містити положення про обов'язкове подання декларації про доходи, незважаючи на джерела доходу, поступове впровадження обов'язкового декларування майна (за ринковими цінами), впровадження контролю за витратами громадян, але з урахуванням положень декларації прав платників податків. Зазначимо, що застосування непрямих методів для визначення об'єкта оподаткування (відповідність витрат і доходів) уже запропоновано у проекті концепції реформування податкової системи України у частині оподаткування доходів фізичних осіб, яка була винесена на громадське обговорення у 2006 році.

Очевидним є те, що неможливо охопити контролем абсолютно усіх мешканців країни. Тому на виконання закону повинні впливати не тільки караючі заходи держави, але й суспільна мораль, що засуджує несплату податків.

В Україні контроль за платниками податків необхідно збільшувати поступово для того, щоб різко не зменшити споживання, особливо житла, автотранспорту, що може призвести до спаду виробництва. Адже „старі податки - добрі податки". Зміни податку можуть тягнути за собою значні коливання кон'юнктури.

Необхідно вдосконалювати систему відповідальності за порушення податкового законодавства.

Оскільки податок з доходів фізичних осіб залишається у розпорядженні місцевої влади в Україні, вона може краще запобігати ухиленню від сплати податку тому, що бачить реальні доходи своїх мешканців та зацікавлена у відповідних надходженнях податку. Але для того, щоб краще реалізувати контрольну функцію, на нашу думку, необхідно виділити окремий податковий підрозділ, що підпорядковується місцевому самоврядуванню та відповідає за збір податку з доходів фізичних осіб, а також єдиного податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, торгового патенту тощо. Також потрібно надати більше повноважень і мотивацій для збільшення контролю за платниками податку на місцевому рівні. За необхідності органом місцевого самоврядування може бути прийнято рішення щодо зменшення податкового зобов'язання платника податку. І навпаки, необхідно вдосконалити право приймати рішення місцевим самоврядуванням щодо диференційованого підходу до оподаткування, наприклад, під час оподаткування фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок. На наш погляд, з метою збільшення фіскальної ефективності та реалізації принципу вертикальної справедливості оподаткування, доцільно поглибити диференціацію податкових окладів за ознакою виду підприємницької діяльності або за ознакою територіального знаходження у межах одного населеного пункту тощо.

Враховуючи обсяги „сірого" сектору економіки, податкове адміністрування потребує такого етапу, як виховання податкової культури, що спрямоване на укорінення громадської думки про тимчасовість виграшу при ухиленні від оподаткування.

Заходом проти умисного ухилення від сплати податків є підтримка розвитку конкуренції на всіх ринках, що зумовлює необхідність повного обліку витрат. Для підприємств будь-якої форми власності важливим завданням є отримання кредитних ресурсів і пошук інвесторів, які очікують на правдиву фінансову звітність. Ухилення від сплати податків означає викривлення даних у бухгалтерському обліку, ненадійні показники прибутковості, які відштовхують потенційних інвесторів, що, у свою чергу, негативно впливає на пропозицію робочих місць. Прозорість і гнучкість є головними нормами ведення бізнесу у сучасному світі глобалізації. Такі самі принципи є базовими і для побудови сучасної системи оподаткування.

Пряма залежність між ухиленням від сплати податків і зменшенням ефективності державних витрат, робить покращання контролю за використанням громадських коштів однією з головних передумов удосконалення податкових відносин в Україні.

Висновок

Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи громадянина від здійснення підприємницької діяльності, або даних про їх неотримання, податковим органом не здійснюється. Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку відповідно до законодавства України.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розміщення місця торгівлі і не можуть бути меншими ніж 20 грн та більшими ніж 100 грн за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.

Після закінчення перевірки в акті перевірки відображаються позиції, за якими були порушені положення законодавства.

Список використаної літератури

1. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах / Укладачі: О. В. Зайцев, О. В. Галахова. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009. Частина 1. - 136 с.

2.Антология экономической классики / Сост. И. Столяров. - М.; ЭКОНОВ КЛЮЧ, 2007. - 475 с. - (Петти В. Трактат о налогах и сборах; Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов; Рикардо Д. Начала политической зкономии и налогового обложения)

3. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Укранне. - Киев: А.С.К., 2008 - 639 с.

4. Іванов Ю.В. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. - Харків: ХДЕУ, Торнадо, 2008. - 517 с.

5. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С.Пономаренка - К,: Видавничий центр «Академія», 2007- 544 с.

6. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 258 с.

7. Крисоватий А.І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. - Тернопіль: Видавництво Карп'юка, 2007. - 246 с.

8. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика. -- К.: Кондор, 2006. - 256 с.

9. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К., 2008.- 328с.

10. Международные соглашения об устранении двойного налогообложения, ратифицированные Верховной Радой Украины. - Интернет: http://www.liga.kiev.ua

11. Мельник Д.Ю. Налоговый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 352 с.

12. Рева Т.М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2008.- 301с.

13. Самуельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. / Пер. з англ. - К.: Основи, 2009. - 676 с.

14. Сіренко В.Ф. Податкова застава. - К.: Кондор, 2007.-84 с.

Размещено на Allbest.ru