Правові основи грошового обороту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Варіант 8. Правові основи грошового обороту

1. Грошова система України

2. Правове регулювання готівкового та безготівкового обігу

3. Практичне завдання

Список використаної літератури

1. Грошова система України

Грошова система України функціонує відповідно до закону про Національний банк України. Офіційною грошовою одиницею (валютою) є гривня. Співвідношення між гривнею і золотом Законом не встановлено. Офіційний курс гривні до іноземних грошових одиниць визначається НБУ і публікується в пресі. Фіксований масштаб цін відсутній. Видами грошей, що мають законну платіжну силу, є банкноти і металеві монети, що забезпечуються всіма активами Національного банку. Крім готівки функціонують і безготівкові гроші (у виді засобів на рахунках у кредитних установах). Виключним правом емісії готівки, організації і їхнього обертання і вилучення володіє НБУ.

На Національний банк України покладені такі обов'язки:

прогнозування й організація виробництва, перевезення і збереження банкнот і монет, а також створення їхніх резервних фондів;

установлення правил збереження, перевезення й інкасації готівки для кредитних організацій;

визначення ознак платоспроможності грошових знаків і порядку заміни і знищення ушкоджених;

розробка порядку ведення касових операцій для кредитних організацій;

визначення правил, форми, термінів і стандартів здійснення безготівкових розрахунків;

ліцензування розрахункових систем кредитних установ.

З метою регулювання економіки НБУ залучає такі інструменти: ставки облікового відсотка; норми обов'язкових резервів кредитних установ; операції на відкритому ринку; здійснює регламентацію економічних нормативів для кредитних заснувань.

Для здійснення касового обслуговування кредитних заснувань, a також інших юридичних осіб, на території України створюються розрахунково-касові центри при територіальних головних управліннях НБУ. Ці центри формують оборотну касу по прийомі і видачі готівки, a також резервні фонди грошових банківських квитків і монет.

Резервні фонди являють собою запаси не випущених в обіг банкнот і монет у сховищах НБУ і мають важливе значення для організації і централізованого регулювання касових ресурсів. Залишок готівки в оборотній касі лімітується і при перевищенні ліміту надлишки грошей передаються з оборотної каси в резервні фонди. Об'єктивна потреба в резервних фондах обумовлена необхідністю: задоволення потреб економіки в готівці; відновлення грошової маси в обігу в зв'язку з приходом у негодність окремих банкнот; підтримки обов'язкового покупюрного складу грошової маси в цілому по країні і регіонам; скорочення витрат на перевезення і збереження грошових знаків. Готівка випускаються в обіг на основі емісійного дозволу - документа, що дає право НБУ підкріплювати оборотну касу за рахунок резервних фондів грошових банкнот і монет.

грошовий система україна готівка

2. Правове регулювання готівкового та безготівкового обігу

Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах.

Готівково- грошовий обіг - прямування готівки в сфері обігу і виконання ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу. Готівка використовуються: для оплати товарів, робіт, послуг; для розрахунків, не пов'язаних із рухом товарів і послуг( розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, посібників, стипендій, пенсій, по виплаті страхових відшкодувань по договорах страхування, при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по ним, по платежах населення, на господарські потреби, на оплату відряджень, на представительські витрати, на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток). У Україні починаються спроби обмежити готівково-грошовий обіг, тому що воно дозволяє йти від контролю держави за діяльністю юридичних і фізичних осіб.

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки. Частка безготівкових розрахунків у Україні раніш складала біля 80 %, сьогодні трохи збільшилась . Високий рівень безготівкових розрахунків у будь-якій країні говорить про правильну, грамотну організаціїю всього грошового обігу.

Між готівковим і безготівковим обігом існує тісний взаємозв'язок: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, вони утворюють загальний грошовий обіг, у якому діють єдині гроші.

У залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового обігу: по товарних операціях, тобто безготівкові розрахунки за товари і послуги; по фінансових зобов'язаннях, тобто платежі в бюджет і в позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки зі страховими компаніями. Значення безготівкових розрахунків складається в тому, що вони прискорюють обертальність засобів, скорочують абсолютний розмір готівки в обороті, скорочуються витрати на друкування і доставку готівки.

У 1993 р. НБУ почав роботу з впровадження автоматичної системи міжбанківських розрахунків на базі розрахунково-касових центрів РКЦ і комерційних банків, що дозволяє відмовитися від пересилки паперових документів і прискорює розрахунки (рахунок йде на часи і хвилини, і в ідеалі робота може відбуватися в режимі реального часу).

Безготівковий оборот в Україні характеризується обов'язковим відкриттям розрахункового або поточного рахунка в установі банку; платежі відбуваються за згодою покупця або з доручення платника; підставою для перерахування засобів є фінансові платіжні документи (платіжні доручення, рахункові чек, договори); при порушенні умов договору існує можливість повної або часткової відмови від оплати у відповідності і “Правилами здійснення безготівкових розрахунків”; готівка в касі підприємства знаходяться в межах установлених лімітів; самостійність у витраті засобів на рахунках відповідно до “Порядку ведення касових операцій в Україні” від 1993 р.

У Україні відповідно до правил НБУ визначено, що розрахунки підприємств за своїми обов'язками, а також між юридичними і фізичними особами за товарно-матеріальні цінності провадяться в безготівковому порядку через установи банку. Визначено такі форми безготівкових розрахунків в Україні визначено такі форми безготівкових розрахунків:

розрахунки платіжними дорученнями;

розрахунки платіжними вимогами-дорученнями;

інкасові розрахункі;

розрахунки з застосуваннями акредитивів;

розрахунки з використанням чеків;

розрахунки з використанням векселів;

клірінгові розрахунки;

розрахунки за допомогою пластикових карток.

3. Практичне завдання

Під час проведення виїзної перевірки акціонерного товариства "Завод Автомеханіка" співробітники державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова встановили, що 15 жовтня 2008 р. приватне підприємство "Прапор" придбало технологічне обладнання на суму 20 тис. грн., виробником якого є акціонерне товариство "Завод Автомеханіка". Оплата за договором купівлі-продажу технологічного обладнання між приватним підприємством та заводом-виробником була здійснена у готівковій формі. Про це свідчать прибуткові касові ордери від 15.10.08 на суму 12 тис. грн. та від 16.10.08 на суму 8 тис. грн., підписані головним бухгалтером і касиром AT "Завод Автомеханіка".

Чи були дотримані норми права при здійсненні зазначеної операції?

Розв'язок:

Класичний договір купівлі-продажу укладається відповідно до загальних підстав виникнення зобов'язань (гл. 47 ЦК України).

За загальним правилом договір купівлі-продажу вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди з усіх істотних умов (ст. 638 ЦК України).

Норми права при здійсненні зазначеної операції були дотримані повністю.

Список використаної літератури:

1. Конституція України. Київ. Феміна. 1996 - 64 с.

2. Закон України «Про Національний банк України»// ВВР № 14, 2000

3. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»// ВВР № 34, 2001

4. Закон України „Про банки та банківську діяльність” від 7.12.2000 р.// ВВР № 2, 2001

5. Банковское право. Л.Г. Ефимова, издательство “Бек”, Москва, 1994 г. - 285 с.

6. Банківське право України: Навч пос. За заг. ред. А.О. Селіванова К. Ін. Юре. 2000 - 384 с.

7. Васюренко О.В. Банківські операції. Навчальний посібник - 4-те вид. - К.: Знання. - 2004 - 324 с.

8. Заверуха І.Б. Банківське право. Посібник для студентів. Львів: Астролябія. 2002 - 222 с.

Размещено на Allbest.ru