Гроші: історія виникнення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гроші: історія виникнення

Гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Виникнення та розвиток товарного виробництва супроводжується появою та еволюцією грошей -- наймобільнішим і найгнучкішим видом власності. Від їх успішного функціонування залежить реалізація величезної маси товарів і послуг в сучасному суспільстві, стабільність і ефективність економічної системи. Водночас гроші самі є товаром, який користується попитом і пропозицією і має певну ціну. Тому еволюція грошей супроводжується виникненням грошових систем, на розвиток яких впливають закони товарного виробництва і підпорядковуються у свою чергу властивим лише цьому виду власності законам, порушення яких є передумовою виникнення інфляції. Отже, закономірності виникнення та еволюції грошей і грошових систем, закони їх розвитку, основні причини інфляції, її сутність та наслідки для народного господарства є важливим об'єктом дослідження економіста.

Виникнення і сутність грошей

Форми вартості еволюціонували від найпростішої до грошової. Епізодичний обмін продуктами відбувався ще в первісному суспільстві. Наприклад, одна община могла обмінювати надлишок дичини на надлишок добутої іншою общиною риби. Такий обмін можна виразити формулою: 1 туша тварини = 200 одиниць риби. Це проста форма вартості, при якій одному товару відповідає інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості. Обмін не мав регулярного характеру, довільно обирались продукти і пропорції обміну. У наведеній формулі вартість туші тварини виражена у рибі, тобто другий товар є засобом вираження вартості дичини. Останній товар відігравав активну роль і перебував у відносній формі вартості, бо його вартість співвідносилась з вартістю іншого товару. Товар у формі риби відігравав пасивну роль, оскільки був лише засобом для вираження вартості дичини. Тому він перебував у еквівалентній формі вартості. Тобто протистояв першому товару у вигляді рівної вартості (еквівалента). Якщо цей обмін розглядати з погляду общини, що здобула надлишок риби, то еквівалентом стане туша тварини.

Розвиток суспільного поділу праці, зокрема відокремлення тваринництва від землеробства, сприяв подальшому розвитку товарних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну товарами до регулярного. Надлишки продуктів тваринництва (худоба, м'ясо, шерсть) регулярно обмінювались на продукти землеробства. За цих умов тварини набували переважно відносної форми вартості, а інші товари (хліб, овочі) - еквівалентної. Так проста форма вартості перетворилася на повну або розгорнуту. Виражається формулою:

1 туша тварини =2 мішкам зерна

= 1 сокирі

= 5 м полотна та ін.

Паралельно розвиваються і відносини економічної власності. У сфері обміну і виробництва стають окремі приватні власники.

Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялись такі, які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами в одних місцевостях була худоба, в інших - хліб, в третіх - хутро. У одного і того ж народу в різні часи, на різних місцевих ринках і у різних народів в один і той же час існували різні найбільш ходові товари, які виконували роль загального еквівалента. Це свідчило про перехід до загальної форми вартості. Яка може бути представлена формулою:

2 мішки зерна

1 сокира = 1 туші тварини

5 м полотна та ін.

Отже, загальна форма вартості - це така форма, при якій безлічі товарів, які перебувають у відносній вартості, відповідає один товар, що знаходиться в еквівалентній формі вартості. Загальна форма вартості відрізняється від повної тим, що при ній замість численних еквівалентів з'являється один, на якій усі товаровиробники обмінюють свої товари, а його обмінюють на потрібні їм товари.

Другий великий суспільний поділ праці - відокремлення ремесла від виробництва - супроводжувався вдосконаленням загального еквівалента. Найнедосконаліший його вид - худоба, хутро, раби - змінюється еквівалентами, яким властиві вагові характеристики, подільність, сполучність, однорідність (наприклад, хліб, маїс, чай, сіль тощо).

У процесі історичної еволюції товарного виробництва і товарного обміну відбувається перехід від загального товарообміну до грошової форми.

Золото, яке використовували у побуті первісних общин за 12 тис. років до нашої ери, стало загальним еквівалентом лише в середині 19 ст. цьому передував тривалий процес поступової заміни товарів, які виконували роль товарних грошей, металами: залізом, оловом, свинцем, міддю, сріблом, золотом. Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці, деякі африканські народи. Олов'яні вживались у стародавній Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії, на острові Ява. Мідні - у стародавньому Китаї та Стародавньому Римі. Свинцеві кульки використовувалися при дрібних платежах у Північній Америці. Срібні гроші широко вживались на рубежі ІІІ і ІІ тис. до н. е. в Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети, на думку Геродота, запровадив лідійський цар Гігес (5 ст. до н. е.). Спочатку злитки золота клеймили (в Єгипті клеймо з написом фараона ставили на злитках золота вагою 14 кг, а чеканити монети почали в Малій Азії у 12 ст. до н.е.)

Слово "монета" вперше з'явилось як титул богині Юнони в 279 р. до н. е. В Римі при храмі (Юнони - Монети) карбувалися гроші. Монети в Індії з'явилися раніше на 600 років. Протягом багатьох століть функцію загального еквівалента відігравало срібло, яке поступилося місцем золоту. Довгий час у різних країнах використовували обидва метали--срібло і золото. При цьому між ними існувало суворо визначене кількісне співвідношення. Врешті-решт, саме золото стало виконувати роль грошей. це пояснюється тим, що завдяки своїм природним властивостям (однорідність, подільність, компактність, добре зберігається) воно придатніше до виконання суспільної функції загального еквівалента. Золоті гроші були повноцінними, оскільки їх номінальна вартість в основному відповідала вартості металу, що в них містився, і золото виконувало всі функції грошей.

Гроші - особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них найрозвинутішою суспільною формою вартості.

Завдяки появі грошей виникають та розвиваються суттєво нові типи і форми економічної власності, прискорюється розвиток продуктивних сил. Економічна роль загального еквівалента полягає в тому, що у ньому представлена абстрактна праця, він обмінюється на всі інші товари і створює якісно нову форму руху для суперечностей товару. Грошова форма вартості виражається формулою:

1 мішок зерна

15 м полотна = 2 г золота

10 сокир

Та ін.

Перехід від однієї форми вартості до іншої супроводжується істотними змінами суспільної форми товару. Кожна наступна (після простої) форма вартості формувала все складнішу систему техніко-економічних відносин та відносин економічної власності щодо кількості їх об'єктів і суб'єктів. Розвинутий вид мав більшу цінність, а отже, і вартість. Тому він ставав все важливішим об'єктом власності, з приводу привласнення якого розвивалась дедалі складніша сукупність відносин економічної власності, які через сферу торгівлі частково поширювалися за межі інших країн.

Основні види грошей у процесі еволюції

1) повноцінні гроші (монети) - гроші, номінальна вартість яких в основному збігається з вартістю металу, що в них міститься і які виконують всі функції грошей.

Вони підлягали вільній чеканці, тобто кожна особа мала право (безкоштовно або за невелику плату) обміняти на монетному дворі злитки золота на монети. Щоб надати міцності золотим монетам, їх чеканили з домішками інших металів. Для обслуговування роздрібного товарообігу у багатьох країнах і нині практикується чеканка неповноцінних (білонних) монет з міді, алюмінію, нікелю, цинку і різних сплавів, що належали державі.

У будь-якої монети розрізняють лицеву сторону -- аверс (avers), та зворотню -- реверс (revers).

Вже з VI ст до н. е. ці сторони містили зображення, які в нумізматиці позначаються терміном тип. Звичайно лицевою стороною називають ту, на якій уміщені найважливіші зображення, покликані, як правило, звеличувати державну владу або офіційну релігію (наприклад на монетах Давньої Греції та Риму -- це зображення богів, на монетах Римської імперії та феодальних держав Західної Європи -- портрет правителя, або його герб, на східних монетах -- часто релігійні тексти, на сучасних -- портрет монарха, або герб держави.

Написи (або монетні легенди) знаходяться як на аверсі так і на реверсі. Вони містять назву країни або державного органу, що емітує монету, ім'я та титулатуру монарха, назву монетного двору, чи його абревіатуру, ім'я особи відповідальної за випуск, ціну монети (номінал), дату та іншу інформацію.

У зображеннях та написах часто відображені події політичного та військового життя - війни, завоювання, внутрішня боротьба у державі, державні, або релігійні реформи. Інколи якійсь події присвячується пам'ятний випуск монет (монети пам'ятні або коммеморативні).

2) неповноцінні гроші (монети) - гроші, номінальна вартість яких перевищує вартість металу, що в них міститься, і затрати на чеканку.

Виготовлення монет з державного металу забезпечує державі отримання монетного доходу - різниці між номінальною вартістю металу, затратами на чеканку і його ринковою ціною.

3) паперові гроші - наділені примусовим курсом грошові знаки або символи повноцінних грошей, випущені для витрат держави.

Поява паперових грошей зумовлена відставанням видобутку коштовних металів від зростаючих потребу засобах обігу, дороговизною металевого обігу тощо.

Появу праобразу паперових грошей можна віднести до І тис. до н.е. У цей час у Китаї з'явилися гроші, виготовлені із шкір білих оленів. Усі олені були у власності імператора. В 13 ст. мандрівник Марко Поло побачив у Китаї гроші, виготовлені із перетвореної в драглі внутрішньої частини деревної кори (паперу). Вони мали форму чотирикутних пластинок з особливими знаками та печатками, різну купівельну спроможність і були обов'язковими до приймання. Виникнення паперових грошей пов'язане з іменем хана Хубілая -онука Чингісхана.

Широкого розповсюдження паперові гроші набули лише в кінці 17 -- на поч. 18 ст. на Заході вони вперше були випущені в британських колоніях Північної Америки в 1690 р. спочатку кількість паперових грошей була обмеженою. Однак під час війни колоній з метрополією випуск їх різко збільшився, внаслідок цього відбулося різке знецінення паперових грошей. У Західній Європі паперові гроші випускались у Франції в 1716-1721 рр. вони функціонували у вигляді "континентальних" грошей у США з 1775 по 1780 р. в Австрії розповсюджуються з 1762 р., в Росії - з 1769, в Італії - з 1866 р. вартість гроші карбування монета

Паперові гроші не мають власної вартості (за винятком вартості паперу), а тому, як і неповноцінні монети, вони є символами вартості. Держава, випускаючи паперові гроші, надає їм примусовий курс у законодавчому порядку і використовує їх як замінник повноцінних грошей. оскільки гроші - це особливий товар, на який можна купити будь-який інший, то вони стають загальним втіленням суспільного багатства, яке товаровиробники прагнуть нагромаджувати.

4) кредитні гроші - найпоширеніша форма грошей, яка будучи символом вартості, виконує роль загального еквівалента і забезпечує встановлення економічних зв'язків між суб'єктами національної економічної системи. вартість гроші карбування монета

Векселі, банкноти і чеки були додатковим елементом платіжно - розрахункового механізму при капіталізмі в 16-19ст. оскільки його основу становили повноцінні гроші. Продаж товару у кредит означає відстрочку плати за нього (гроші виконують функцію міри вартості).

Вексель - це боргове зобов'язання, складене за певними правилами. Вперше векселі з'явилися в Італії в середні віки. Спочатку їх використовували для пересилання грошей, потім вони почали проникати у сферу торгівлі. Обліком векселів займаються банки.

Банкнота - це зобов'язання банку, банк. білет. Випуск банкнот здійснюється не лише під векселі, а й під золото та ін. дорогоцінні метали.

Кредитні гроші, векселі, банкноти - важливі елементи функціонування ринку. В процесі становлення ринкових відносин, виникнення і зміцнення ролі фондових, валютних, товарних бірж.

Між кредитними і паперовими грошима є суттєві відмінності. Паперові гроші виникають із функції обігу, а кредитні--з функції платежу. Папер. гроші випускає держава, їх випускають у обіг у міру потреби. Кред. гроші випускаються банком, вони забезпечені золотом, іноземною валютою та ін. активами. у сучасних умовах набув чинності депозитно-електронний тип загального еквівалента. Він втілений у депозитах, кредитних картках і електронних грошах.

Отже, у сучасному контексті, гроші - це особливий товар, що слугує загальним еквівалентом та найважливішим об'єктом рухомої власності. На основі чого виконуються всі функції грошей, значною мірою встановлюються і розвиваються економічні відносини між людьми в межах окремих країн і світового господарства.

Аналіз сутності грошей в багатьох народів свідчив про тісний економічний зв'язок грошей і золота. Намагання держав мати багато золота було причиною численних колоніальних і торгових війн. До І світової війни приблизно 50% золота йшло на чеканку монет, решта до сховищ центральних банків. Після війни багато країн припинило чеканку монет і обмежила розмін паперових грошей на золото. Після ІІ світової війни уряд США гарантував іншим державам обмін їх доларових активів на золото у твердому співвідношенні. У 1971 р. він відмовився від цього зобов'язання, що означало остаточний розрив кредитно-паперових грошей із золотом. Сучасні гроші мають здебільшого форму записів на рахунках у банках і використовуються для безготівкових розрахунків.

Історія карбування монет

Одну з найцікавіших категорій пам'яток матеріальної культури складають стародавні монети. Важко переоцінити значення монет як історичного джерела, враховуючи різноманітну наукову інформацію, яку вони можуть повідати досліднику. Стародавні монети дають уяву про найрізноманітніші сторони економічного, політичного та культурного життя народів і держав.

Вивченням монет, історії товарно-грошового обігу, історії з грошововагових систем, історії техніки монетної справи займається спеціальна історична дисципліна - нумізматика. Предметом нумізматики є монета у всіх її взаємозв'язках з історією, економікою, політикою, правом, культурою, технікою.

Монети, окрім цього, - важливе джерело інформації про причини зображень тварин на них, зокрема на монетах старогрецьких міст-полісів і Стародавнього Риму. Деякі з тварин, зображених на монетах, були державними, релігійними та іншими емблемами і символами, їх шанували та обожнювали, їм поклонялися.

Населення багатьох давньогрецьких міст і їх колоній займалося землеробством і скотарством. І це відбивалося на монетному карбуванні. Зокрема, за монетами о. Сицилії, Південної Італії і Греції можна простежити розвиток скотарства і появу нових порід свійських тварин. Наприклад, на монеті м. Сибариса (VІ ст. до н. е.) зображений бик особливої породи, поширений на півдні Італії, на Сицилії та півдні Греції. Особливо ж чітко виражені ознаки цієї породи на лицьовому боці монети: форма черепа, розташування рогів і лінія спини.

Ця порода була виведена людиною і суттєво відрізнялася від диких її прабатьків. Зображення бика ми бачимо також на статерах Кізика (405-350 рр. до н. е.), тетрадрахмах Фурій (ІV ст. до н. е.) та тридрахмах Херсонеса (середина ІV ст. до н. е.); голову бика - на монетах Пантікапею (ІІ ст. до н. е.), а корову з телям на статерах Кізика (405-350 рр. до н. е.) і т. ін. На денарії Римської республіки (І ст. до н. е.) - зображення божества Родючості та селянина, що оре поле биками, тощо.

Неабияке значення в житті стародавніх греків і римлян відігравали коні. Кінь був ознакою багатства і сили його власника. Спочатку він використовувався для військових колісниць, пізніше в упряжі четвериком або парою коні брали участь у спортивних змаганнях і в культових процесіях. Згодом коні використовувалися для верхової їзди. Славилися коні північно-африканського та іспанського походження.

Знамениті скакові коні походили з області Атлаських гір. У римлян у багатьох містах існували іподроми для кінських верхогонів. Кінь був улюбленим мотивом античного мистецтва. Підтвердженням цьому можуть служити монети багатьох давньогрецьких міст і монети Римської держави.

На монетах зустрічаємо декілька варіантів зображення коня: одинокий кінь, голова коня; колісниця, запряжена чотирма кіньми (квадрига); вершники та ін. Зображення коня мали статери Архелая І (413-399 рр. до н. е., Македонія), статери Гортіни (430-300 рр. до н. е.), монети Керкінітиди (ІІІ ст. до н. е.), тетрадрахми Пантікапею (225-200 рр. до н. е.) та ін. Голова коня зображена на тетрадрахмі Карфагена (410-310 рр. до н. е.). Колісницю з двома кіньми бачимо на тетрадрахмах Гели, Гімери, Катани, Селінунта, Сиракуз (V ст. до н. е.). Квадрига - перегонова колісниця з чотирма запряженими в один ряд кіньми - спочатку використовувалася як бойова колісниця, з VІІ ст. до н. е. - лише для спортивних змагань, набуваючи одночасно значення почесної колісниці. Згодом нею користувалися римські імператори. Нерідко вона зображалася на монетах. Відомі, зокрема зображення квадриг на декадрахмах і тетрадрахмах Сиракуз (кінець V - ІІІ ст. до н. е.), денаріях Риму (кінець ІV - кінець ІІІ ст. до н. е.).

На монетах давньогрецьких міст часто можна зустріти зображення орла, і зовсім невипадково. У стародавніх греків орел вважався царем тварин, ототожнювався із джерелом світла, родючості та безсмертя. Верховний грецький бог Зевс обрав його своїм військовим знаком. Наприклад, на монетах Александра Македонського (336-323 рр. до н. е.) зображений сидячий на троні Зевс; лівою рукою він спирається на посох, а в правій тримає орла. Орел на декадрахмах Акраганта (413-406 рр. до н. е.), на статерах Маллоса (Кілікія) (385-333 рр. до н. е.). Протягом декількох століть, з другої половини V ст. до н. е. і до середини І ст. н. е., орел зображався на монетах Ольвії. В зв'язку з цим слід сказати про цікаву знахідку, яку зробили археологи влітку 2003 р. В Греції в районі Діона і Пієрії (західний берег річки Вафіра) знайдено руїни древнього храму Зевса. Серед споруд і речей - статуя Зевса на троні, фігури 14 мармурових орлів у натуральний розмір, що обрамляють саму статую верховного бога.

Орел був одним із перших символів Римської республіки. Полководець і політичний діяч консул Гай Марій (156-86 рр. до н. е.) близько 100 р. до н. е. провів військову реформу. За цією реформою орел із розпростаними крилами став військовим знаком римської армії. Для його носіння в легіонах виділялися спеціальні воїни-аквіліфери. На монетах орел зображувався як державний символ.

Лев в епоху античності проживав у Африці, Південно-Західній Азії, Сирії, зустрічався також у Греції і Македонії. Він вважався символом мужності. В мистецтві і геральдиці лев - важливий елемент. Його зображення вміщували і на монетах. Зокрема, голова лева в фас на монетах Пантікапею трималася з другої половини VІ ст. до н. е. понад століття. На півстатерах Філіпа ІІ Македонського (359-336 рр. до н. е.), на драхмі Мілета (середина ІІІ - початок ІІ ст. до н. е.) бачимо зображення лева.

На монетах м. Афін - зображення сови. У Стародавній Греції хижий нічний птах сова була присвячена богині Афіні Палладі (діві), дочці Зевса, яка називалася "совоокою". Сови добре були відомі в цьому місці. Вони вважалися символом поглиблених знань і мудрості. Сова і змія були культовими тваринами Афіни - покровительки, захисниці афінського народу. На монетах м. Афін вона зображувалася із совою - емблемою міста. Богиня була покровителькою й інших міст Греції, тому викарбовувалася на монетах з емблемою цих міст. Наприклад, на монетах Кізика голова Афіни в шоломі була з емблемою цього міста - тунцем. На афінських монетах богиня Афіна з совою зображувалася тривалий час, з кінця VІ ст. до н. е. до І ст. до н. е. Подібні грошові знаки в просторіччі іменувалися "Сови".

Приказка "носити сов в Афіни" означала зайву, марну дію, бо йшлося про те, що в Афінах достатньо сов й грошей там також удосталь.

У давнину об'єктом загального шанування у греків і римлян був дельфін. Ця тварина вважалася символом і атрибутом бога морів, усіх джерел і вод Посейдона (Нептуна). Для античних поетів дельфін був уособленням безкорисливої любові до людини, тому він став символом дружби, емблемою Тарента, Мессини, Гадеса, Ольвії (з орлом) та інших грецьких міст, і зображувався на їхніх монетах. Голова німфи з дельфінами (аверс) на декадрахмі із Сиракуз (близько 400 р. до н. е.), дельфіни і голови баранів на статері з Фосиса (близько 479-470 рр. до н. е.). А в Ольвії в VІ - на початку ІV ст. до н. е. випускалися численні бронзові грошові знаки у вигляді дельфінів різної форми, розміру і ваги.

На грецьких монетах можна зустріти зображення козла (м. Енос, тетрадрахма, 380 р. до н. е.), курки (м. Гімера, дідрахма, 380 р. до н. е.) та інших тварин. А на римських монетах викарбовувалися також зображення вовчиці, вівці, собаки, кабана. Наприклад, на денарії 79-75 рр. до н. е. зображена собака гончої породи у стрімкому бігу.

У зв'язку з полюванням на диких тварин у давнину треба сказати про пізні так звані "мисливські монети", які ввійшли в історію нумізматики під такою назвою. Вони карбувалися в Німеччині в ХVІІІ ст. Ці монети, здебільшого пам'ятні або нагородні, зі сценами полювання, з мисливськими символами або з висловами із мови (жаргону) мисливців. Їхні різновиди - оленячі дукати, соколині дукати, кабанячі дукати. Багато таких монет карбувалося за розпорядженням ландграфа Людвіга VІІІ Гессен-Дармштадтського (1739-1768 рр.). Наприклад, на золотому оленячому дукаті Людвіга VІІІ на зворотному боці зображений лось.

На соколиному дукаті маркграфа Карла-Вільгельма-Фрідріха Ансбахського (1729-1757 рр.) на лицьовому боці - маркграф верхи на коні під час полювання з двома соколами, на зворотному боці - сокіл у ковпачку.

Можна зустріти на античних монетах і зображення слона. Вперше бойові слони застосовувалися у війнах Стародавньої Індії. У бойових слонах дуже цінувалися сила, тямущість і великий психологічний вплив на піхоту та кавалерію противника. Пізніше слони використовувалися в битвах Александра Македонського й елліністичними царями. В римських військах слони використовувалися, але дуже рідко. Зображення бойового слона ми бачимо, зокрема, на декадрахмі намісника Александра Македонського у Вавилоні (328-306 рр. до н. е.), а також як символ могутності на римському денарії Гая Юлія Цезаря (50 р. до н. е.).

Велику роль у житті древніх греків відігравали, як відомо, фізична культура і спорт. Регулярно проводилися спортивні змагання і свята, приурочені богам або героям. Особливою славою користувалися всегрецькі ігри, які проводилися кожні чотири роки на честь бога Зевса в священній області Олімпія.

Спортивні змагання древніх греків знайшли відбиття і на монетах. Монети несуть відомості про міста-учасники олімпійських ігор, про види змагань, про переможців цих та інших змагань тощо. Наприклад, на декадрахмі м. Сіракуз (413-353 рр. до н. е.) зображена спортивна колісниця з 4-ма запряженими кіньми. А на монеті м. Еніамії (ІІ ст. до н. е.) зображений списометальник. Кулачний боєць викарбуваний на монеті м. Ефеса (ІІІ ст. до н. е.) та ін.

Основними призами на змаганнях були гілки з лавра, оливи, пальми. Лаврами увінчували не тільки людей. На монетах м. Ефеса (І ст. до н. е.) зображений півень на прізвисько Ясон з пальмовою гілкою в обрамленні лаврового вінка. Цих нагород він був удостоєний як переможець боїв півнів, що були улюбленою забавою у всіх грецьких містах. Такі забави мали серйозне виховне значення. Призом переможцю спочатку був переможений півень. Пізніше стали призначатися і грошові нагороди. Інколи півні-переможці зображалися на монетах. Також зображалися і коні-переможці.

Коли йдеться про монети і нумізматику, неможливо не торкнутися такої спеціальної історичної дисципліни, як геральдика, предметом дослідження якої є величезний комплекс найрізноманітніших емблем (і в першу чергу державних) різних народів і держав світу з глибокої давнини до тепер.

Серед емблем-"гербів" далекого минулого не останнє місце займають зображення тварин, яким люди поклонялися, обожнювали їх і викарбовували на монетах. Яскравим прикладом тут можуть служити емблеми давньогрецьких міст-полісів. Зокрема, черепаха - емблема о. Егіни, краб - м. Акраганта, тунець - м. Кізик, тюлень - м. Фокеї, мурашка - м. Мірмекія, орел на дельфіні - м. Ольвії і т. ін.

Традиції зображувати тварин на гербах, у тому числі й на державних, а також на монетах збереглися до наших днів. Зокрема, зображення орла ми бачимо на гербах сучасних держав світу, зокрема Йорданії, Іраку, Іспанії, Йємену, Ліхтенштейну, Мексики, Нігерії, Польщі, Сирії, Сполучених Штатів Америки. Але в кожній країні по-різному розуміють його значення як символу. В Йорданії і Сирії, наприклад, він уособлює незалежність і силу держави, в Йємені і Нігерії - боротьбу за свободу. На гербах багатьох сучасних держав зображений лев як символ влади, міцності, незалежності держави. Ми його бачимо на державних гербах Бельгії, Великої Британії, Данії, Індії, Канади, Кенії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Сінгапуру, Сьєра Леоне, Швеції та інших держав. Багато держав викарбовували його зображення, як і орла, на грошових знаках.

Ось ще декілька прикладів монет сучасних держав із зображенням представників фауни. На 1 лілангені Королівства Свазіленд (1968 р.) - герб держави, щитотримачі слон і лев. На монеті Ісландії вартістю в 500 крон (1974 р.) зображена корова, а на монеті Макао в 100 патака (1981 р.) - півень.

На 1 лоті Королівства Лесото (1985 р.) викарбовано державний герб із зображенням крокодила і двох коней, а на 1000 доларовій монеті Гонконгу (1987 р.) зображений кролик. На монеті Республіки Джибуті вартістю 50 франків (1991 р.) - два верблюди, а на 10 кронах Естонії (1992 р.) - леви (лицьовий бік) і ластівка (зворотний бік). На монеті Боснії і Герцеговини вартістю в 500 динарів (1993 р.) зображений представник тваринного світу, який давно вимер, - бронтозавр. Не є винятком у цьому відношенні й Україна. За роки незалежності Національним банком України випущена серія монет "Флора і фауна України". Зокрема, ювілейні монети, присвячені 100-літтю біосферного заповідника "Асканія-Нова"; пам'ятні монети: "Орел степовий", "Соня садова", "Прісноводний краб", "Рись звичайна", "100 років Миколаївському зоопарку".

Цікаві факті про гроші

У зображеннях та написах часто відображені події політичного та військового життя - війни, завоювання, внутрішня боротьба у державі, державні, або релігійні реформи. Інколи якійсь події присвячується пам'ятний випуск монет (монети пам'ятні або коммеморативні).

Найважчою металевою монетою вважається шведська монета прямокутної форми номіналом 10 далерів, яку випустили в XVIII столітті. Її вага складає 19 кілограмів 710 грамів!

Найбільша 100 000 доларова купюра з портретом 28-го президента США Вудро Вілсона була випущена в 1934 році.

Найдорожча у світі золота монета номіналом 1 мільйон доларів викарбувана в Канаді. Вона виготовлена із золота 999, 99 проби, її вага складає 100 кг.

Найбільший у світі золотий зливок вагою 250 кг і вартістю 3, 7 мільйона доларів відлитий в Японії.

Грошова лексика

Ми часто вживаємо вирази з грошовою лексикою, але рідко замислюємося над їх походженням. Сьогодні мало хто знає, що:

спочатку назви європейських грошових одиниць (фунт, марка, ліра, крона) були одиницями ваги;

слово "копійка" пішло від назви срібної монети, на якій був зображений Георгій Побідоносець із списом в руці;

"грошем" спочатку називали велику срібну монету, яка чеканилася в Італії;

слово "напартачити" має відношення до грошей: "партачами" в Стародавній Русі називали фальшивомонетників, а "партачити" означало "карбувати фальшиві монети";

вислів "внести свою лепту" походить з Греції і означає внести мідну монету малої вартості як пожертвування;

"газетта" - це назва дрібної італійської монети. Рівно стільки в 1556 році коштувало перше друкарське видання міста Венеції. "Газетти" знецінилися сотні років назад, а "газети" схоже, будуть з людством завжди.

Назва злитку "гривня" походить від шийного срібного обруча, що був прикрасою.

Размещено на Allbest.ru