Акцизний збір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Міжгалузевий Інститут Управління

Кафедра обліку і аудиту

Курсова робота

З дисципліни „Податкова система”

На тему: „Акцизний збір”

Виконала:

студентка 3-го курсу

групи ЕД - 3.1

Скляр Т.П.

Перевірив: Свердан М. М.

Київ 2010

Зміст

Вступ

I. Сутність та значення акцизного збору

1. Платники акцизного збору

2. Об'єкт оподаткування

3. Ставки акцизного збору

4. Пільги щодо акцизного збору

5. Акцизні марки

II. Аналіз надходження акцизного збору до зведеного бюджету України за 2008-2009 роки

III. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Одним із видів непрямого оподаткування є акцизний збір (надалі - „АЗ”). Він досить важливий фінансовий інструмент регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Запроваджуючи акцизний збір на тютюнові та горілчані вироби, держава добивається обмеження їх споживання. При акцизному оподаткуванні імпорту здійснюється захист власних товаровиробників. Оподаткування предметів розкоші має на меті перерозподіл доходів між різними верствами населення. Застосування акцизного збору дає змогу вилучати частку прибутку підприємств - монополістів з виробництва окремих товарів.

За своєю економічною сутністю акцизний збір - фінансовий інструмент перерозподілу доходів між різними верствами населення і підприємницькими структурами. Як правило, ставки акцизного збору встановлюються в твердих сумах з одиниці товару. Це дає змогу ефективніше впливати на процес виробництва та реалізації товарів.

Досвід застосування в оподаткуванні акцизного збору підтверджує, що необхідно дуже обережно підходити до визначення об'єму оподаткування, ставок податку тощо.

Високі ставки акцизного збору зумовлюють зростання тіньової економіки, ухилення від оподаткування та появу великої кількості неякісної фальсифікованої продукції. На сьогодні відповідно до чинного законодавства підакцизними товарами є: тютюнові вироби; спирт етиловий; алкогольні напої; деякі транспортні засоби; пиво солодове; нафтопродукти; ювелірні вироби.

Дана курсова робота присвячена дослідженню акцизного оподаткування в Україні. Метою курсової роботи є детальне ознайомлення з закономірними тенденціями надходження акцизного збору до зведеного бюджету України, виявлення основних шляхів вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

Що стосується даної теми, то на мою думку, вона є особливо актуальною в наш час. Основними завданнями цієї роботи є : детально розкрити економічну сутність та значення акцизного збору; проаналізувати надходження акцизного збору до зведеного бюджету України; зазначити основні шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

В першому розділі буде розкрито економічну сутність на необхідність акцизного збору, буде розглянуто хто є платниками та об'єктом акцизного збору в Україні.

В другому розділі буде детально проаналізовано надходження акцизного збору до зведеного бюджету України в розрізі непрямих податків та буде порівняно надходження акцизного збору до зведеного бюджету України в порівнянні з іншими непрямими податками.

В третьому розділі буде розглянуто основні шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

I. Сутність та значення акцизного збору

Акциз - від латинського „accidere” - один з видів непрямого податку переважно на товари масового вжитку (цигарки, алкогольні напої, сіль, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерію тощо).

В широкому розумінні акциз - це непрямий податок на продаж товарів і послуг на внутрішньому ринку. На відміну від податку з обороту, цей податок вилучається не з усієї вартості товару, а лише з її приросту на кожній наступній стадії виробництва та його реалізації. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою компанією від реалізації товарів і послуг, і витратами на закупівлю сировини, напівфабрикатів та оплату послуг.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Відповідно до законодавства установлено види підакцизних товарів. Головними ознаками акцизного збору є:

· це непрямий податок;

· це податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні;

· сума АЗ включається до ціни підакцизних товарів.

Цей податок встановлюється на високорентабельну продукцію. Особливістю АЗ є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї АЗ.

Держава акумулює кошти, одержані від сплати АЗ, і використовує їх на фінансування соціальних та інших програм.

АЗ подібний до податку на додану вартість: вони збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді надбавки на стадії реалізації. Акцизний збір і податок на додану вартість визначаються розміром споживання і не залежать від доходу або майна платника. Врешті, вони спрямовані на споживача товарів (послуг), а особа, яка реалізує товари (роботи, послуги), є фактично «агентом» держави зі збирання і перерахування податків до бюджету. Ці податки належать до непрямих, що зумовлено їх впливом на зростання цін на товари, і тим, що вони сплачуються споживачами не прямо, а у вигляді надбавки до ціни товару. Отже, діє прихована форма перерозподілу частини доходів кінцевих споживачів.

Але існують певні відмінності між АЗ і податком на додану вартість.

1. Акцизним збором в Україні обкладаються тільки товари (продукція), а податком на додану вартість - операції з продажу як товарів, так і робіт, послуг незалежно від того, який характер вони мають, -- виробничий або невиробничий,

2. Акцизним збором обкладається порівняно невелика група підакцизних товарів; податком на додану вартість -- всі, за невеликим винятком, товари.

3. Ставки акцизного збору численні і залежать від групи товарів. Він нараховується і сплачується тільки один раз; податок на додану вартість передбачає дві ставки: 20 відсотків і нульову та сплачується багаторазово, на кожному етапі виробництва і продажу товару.

4. Споживачами підакцизних товарів, як правило, є більш вузькі верстви населення, тоді як податок на додану вартість має універсальний характер і справляється фактично з усіх споживачів.

5. Акцизний збір справляється один раз при первісній реалізації виробленої підакцизної продукції або при ввезенні підакцизних товарів на територію України. Цим акцизний збір відрізняється від податку на додану вартість, який являє собою складний багатоступінчастий податок.

Механізм акцизного збору закріплено Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про акцизний збір». Першою статтею цього нормативного акта закріплено поняття акцизного збору як непрямого податку на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, що включається до ціни цих товарів (продукції). Відповідно до Закону України від 22 березня 2001 р. «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» істотно змінено формулювання поняття «акцизний збір». У ньому об'єднано три ключові ознаки. По-перше, акцизний збір є непрямим податком. На даний час це єдиний податок, який визначено чинним податковим законодавством непрямим. По-друге, це податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні. По-третє, суми акцизного збору підлягають включенню до ціни підакцизних товарів (продукції).

1. Платники акцизного збору

Платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, по товарах (продукції), на які встановлені ставки акцизного збору в твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарам, акцизний збір по яким встановлений у процентах до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлення, інші відокремлені підрозділи, які імпортуються на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або не супроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вносити його до бюджету, а також нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких повноважень.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» при ввезенні в Україну податковими агентами підакцизних товарів вони не сплачують акцизний збір при розмитуванні цих товарів, а при продажу на території України зобов'язані включити до їх вартості відповідну суму акцизного збору, одержати її від покупців і перерахувати до бюджету. Слід зазначити, що відповідно до останньої частини ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», податкові агенти практично не матимуть можливості здійснювати діяльність з тими підакцизними товарами, що підлягають ліцензуванню або маркіруванню акцизними марками.

2. Об'єкт оподаткування

Об'єкт оподаткування залежить від характеру й основ класифікації підакцизних товарів, тобто окреслюється головними підходами до визначення предмета оподаткування. Предмет оподаткування дуже близький до об'єкта, однак необхідно зазначити, що об'єкт є підсумковим поняттям, а предмет оподаткування визначається конкретними особливостями. Стаття 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 р. виділяє три основних підходи до визначення об'єкта оподаткування, і в цьому законодавчому акті зроблено спробу встановити зв'язок між статтею, що закріплює категорію платників акцизного збору, та об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування акцизним збором є:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в т.ч. з давальницької сировини шляхом їх продажу, обміну та інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовленої з давальницької сировини;

- обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів із реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

- митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою. Митна вартість є базою для обчислення податків і зборів, що справляються митницею. Відомості про митну вартість товарів та інших предметів, переміщуваних через митний кордон, декларанти заявляють під час декларування відповідно до правил, що діють в Україні. Вони повинні ґрунтуватися на достовірній, кількісно визначеній і документально підтвердженій інформації. Податкове навантаження на ввезення (вивезення) продукції в Україну (з України), що забезпечується митницею відповідно до кожного податку або збору, можна описати формулою:

П = Б х С,

де П -- сума податку (збору), що підлягає сплаті;

Б -- база оподаткування, що ґрунтується на митній вартості або на фізичних показниках товару;

С -- ставка податку (збору).

Основою для визначення об'єкта оподаткування і нарахування акцизного збору є вантажна митна декларація, де обчислена сума акцизного збору вказується окремим рядком. Акцизний збір нараховують, виходячи з митної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, який діяв на день надання вантажної митної декларації. Фактично сплачена сума мита і митних зборів враховується лише у разі, якщо за імпортні підакцизні товари, ввезені для виробництва підакцизних товарів та за які до або під час проведення митних процедур не був сплачений акцизний збір. Обов'язковою умовою при цьому є використання товарів не для виробництва підакцизних товарів.

У разі продажу ( інших видів відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) об'єктом оподаткування є:

- для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією;

- для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції) включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції) з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита.

Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції):

- на експорт за іноземну валюту;

- легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

- при вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції.

3. Ставки акцизного збору

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту продажу;

- товарів, що реалізуються за вільними цінами, - виходячи з їхньої вартості за цінами без урахування торгівельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість. При закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їх митної вартості. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України , що діє на день подання митної декларації.

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції):

- ставки акцизного збору є єдиними на всій території України;

- суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у співвідношеннях, установлених Верховною Радою України.

Крім того, для громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи податок визначається, виходячи з фактичного обороту в роздрібній вартості за вирахуванням сум комісійного збору, а при наявності вантажної митної декларації по імпортних товарах - виходячи з їх митної вартості з урахуванням акцизного збору.

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій , що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплати товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору , або дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Відповідно до платників акцизного збору виділяють різні терміни сплати акцизного збору.

4. Пільги щодо акцизного збору

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. буде закріпляти з 1 січня 2004 р. такі види звільнення від акцизного збору.

1.Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені(експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Акцизний збір не справляться з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється ПДВ у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, ре експортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. В цьому разі акцизний збір треба включати до ціни відвантаженої продукції і сплата його до бюджету здійснюється у встановлені строки. Система звільнення від сплати податків під час експорту виконує два завдання: а) проведення політики, яка спрямована на розширення експортного потенціалу держави;б) усунення перешкоди міжнародного обміну товарами.

2.Не підлягає оподаткуванню оборот від реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, сплата вартості яких проводиться органами соціального захисту, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога тощо) за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Вказана пільга діє тільки щодо спец-автомобілів, які ввозяться на митну територію України.

Також не підлягають оподаткуванню акцизним збором підакцизні товари, які переміщуються через митну територію України транзитом. У разі надходження платежів при настанні гарантованого випадку при транзиті товарів через територію України, їх перерахування до Державного бюджету здійснюється в порядку, який передбачено чинним законодавством. Товари, які ввозяться на територію України у режимі тимчасового ввезення з умовою про зворотне вивезення, не підлягають оподаткуванню акцизним збором.

Отже, щодо акцизного збору податкові пільги дещо скорочені і складають вищезазначені блоки системи пільг. Але, на нашу думку, необхідно звернути увагу на одну важливу особливість пільг щодо акцизного збору. Можна виділити окремий своєрідний різновид податкових пільг -- похідні. Особливістю цих пільг є інший порядок державних обмежень. За іншими видами податків податкові пільги стосуються всіх предметів оподаткування і їх обмеження встановлюється саме через систему пільг. Щодо акцизного збору перший рівень обмежень держави встановлюється ще на стадії закріплення вичерпного переліку підакцизних товарів, а податкові пільги застосовуються вже до цього обмеженого кола і, таким чином, пільгового переліку. Необхідно пам'ятати, що пільги щодо акцизного збору стосуються саме сплати податку і не звільняють платника від обов'язку податкового обліку та звітності (у тому числі щодо пільгових товарів).

5. Акцизні марки

З 1996 року в Україні застосовується специфічний засіб сплати податку, який має назву «бандерольного».

Акцизний збір, фактично, -- єдиний податок, в якому застосовується «бандерольний» спосіб сплати, який здійснюється шляхом наклеювання акцизних марок. В Україні акцизні марки з'явилися у 1996 році відповідно до Указу Президента України від 18 вересня 1995 р. «Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби».

Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору. Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься замовниками (імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та реалізацію цих марок.

Виробництво суб'єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію та консигнацію для продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється.

Алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не підлягають маркуванню українськими марками акцизного збору. Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) або на одиниці іншої тари, в яку розлиті алкогольні напої, та на пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з підстав для ввезення на митну територію України, реалізації їх споживачам, перевезення територією України (крім міжнародного транзиту) і зберігання на території України (крім зберігання виробником до маркування виробів згідно з технологічним процесом або зберігання для вивозу з митної території України).

Алкогольні напої та тютюнові вироби, не позначені українськими марками акцизного збору, які зберігаються суб'єктами підприємницької діяльності в товарних обсягах (крім товарів, призначених для вивозу за межі митної території України), розглядаються як такі, що призначені для реалізації на території України.

Марки акцизного збору виготовляються на замовлення Головної державної податкової інспекції України, зберігаються та реалізуються державними податковими інспекціями.

Покупцями марок акцизного збору можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства України є платниками акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється таким способом і в такому місці, щоб марка розривалася під час розкупорювання (розкриття) пляшки (іншої тари), пачки (упаковки).

Технічний порядок маркування алкогольних напоїв (включаючи маркування одиниць тари великого об'єму - бутлі, бочки тощо, які використовуються при реалізації напоїв на розлив) і тютюнових виробів визначається Правилами виготовлення, зберігання і продажу марок акцизного збору й маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Покупці марок акцизного збору повністю відповідають за фінансовими зобов'язаннями, пов'язаними з одержанням марок акцизного збору, до моменту настання однієї з перелічених нижче подій:

· сплати сум акцизного збору у повному обсязі;

· повернення невикористаних марок акцизного збору продавцеві марок, в якого вони були придбані (у разі, коли марки повернуті протягом 90 днів з моменту їх придбання).

Плата за придбані марки в такому разі покупцеві марок не відшкодовується. Начальники державних податкових інспекцій та їх заступники мають право виносити постанову про конфіскацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що реалізуються торговельними підприємствами без наявності на пляшці, пачці, упаковці марки акцизного збору.

Якщо акцизні марки мають явні ознаки підроблення та інші відхилення, то їх за рішенням продавця марок акцизного збору слід надіслати підприємству-виробнику для проведення відповідної експертизи, про що покупцеві марок видається відповідна довідка. Підприємством-виробником є Банкнотно-монетний двір Національного банку України, який виготовляє марки акцизного збору встановленого зразка на замовлення Державної податкової адміністрації України та відвантажує їх регіональним податковим адміністраціям відповідно до рознарядки (зведеної заявки-розрахунку на виготовлення необхідної кількості марок).

Після одержання висновку експертизи Банкнотно-монетного двору складається акт, на підставі якого зазначені марки підлягають знищенню, а у разі визнання їх фальшивими або підробленими -- надсилаються до органів Міністерства внутрішніх справ. У таких випадках, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку» Банкнотно-монетний двір Національного банку України має виключне право на виготовлення документів суворого обліку, в тому числі й марок акцизного збору.

Виконання постанови про конфіскацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється згідно з Порядком реалізації або знищення конфіскованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Конфісковані алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають реалізації або знищенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

II. Аналіз надходження акцизного збору до зведеного бюджету України за 2008-2009 роки

акцизний збір бюджет податок

Аналіз динаміки податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2008-2009 роки в розрізі непрямих податків. Відповідно до Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", з'явились марки акцизного збору - спеціальні знаки, якими маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби; її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження нових зразків марок акцизного збору для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 21.05.2008 р. встановлено нові ціни на марки акцизного збору.

Так, ціна на марки акцизного збору збільшилась в 2,7 разів і становить за 1 акцизну марку для алкогольних напоїв 0,103 грн., для тютюнових виробів - 0,055 грн.

Нагадаємо, що вартість однієї марки акцизного збору для алкогольних напоїв становила 0,037 грн., а на тютюнові вироби - 0,022 грн.

Згідно з Указом Президента України "Про введення марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 18 вересня 1995 р. № 349/95 реалізація на території України імпортних алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності марок акцизного збору забороняється. В іншому випадку товари підлягають конфіскації чи знищенню.

Зробивши розгляд та аналіз нормативної бази стосовно акцизного збору, можна зазначити, що станом на 30.01.2009 р. в законодавстві України щодо акцизного збору відбулися значні зміни.

Державна податкова адміністрація України у листі від 02.02.2009 р. № 1910/7/21-0117 “Щодо законодавчих змін в оподаткуванні акцизним збором” надає роз'яснення щодо застосування Закону України від 25.12. 2008 року № 797-VI “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування ” (далі - Закон № 797), що набув чинності з 10. 12.2009 р.

Нормами зазначеного Закону вносяться зміни до 4 законів про ставки акцизного збору, якими підвищуються ставки на спирт, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, бензини моторні, нові автомобілі та кузови до них.

Крім цього, зазначимо, що у січні - жовтні 2009 року до Зведеного бюджету України органами державної податкової служби мобілізовано акцизного збору з вироблених в Україні товарів на суму 14 023,0 млн. грн., що на 67,6 відсотка більше, ніж у відповідному періоді 2008 року. Зокрема, за рахунок акцизів на тютюнову продукцію отримано 6 млрд. 631,5 млн. грн., що більше на 159,8 відсотка (4 078,9 млн. грн.) порівняно з аналогічним періодом торік. Від акцизів на лікеро-горілчану продукцію надійшло 3 млрд. 295,0 млн. грн. - зростання на 13,9 відсотка (403,8 млн. грн.).

Підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби вплинуло на збільшення надходжень цього збору з виробів вітчизняного виробництва з 2,3 млрд. грн. - у 2007 році до 3,4 млрд. грн. - у 2008 році та 8,5 млрд. грн. - у 2009 році. В період з 2007 по 2009 роки зросла питома вага надходжень від тютюнових виробів в загальних надходженнях акцизного збору з вироблених в Україні товарів з 26 до 47 %.

Протягом 2009 року підрозділами податкової міліції з незаконного обігу вилучено тютюнових виробів на загальну суму 14 млн. грн., у тому числі за результатами проведених спільно з іншими контролюючими та правоохоронними органами заходів вилучено незаконно переміщених через державний кордон України тютюнових виробів на загальну суму 5,1 млн. гривень.

Отже, за 2009 рік до Загального фонду Державного бюджету України мобілізовано акцизного збору: з вироблених в Україні товарів на суму 14,1 млрд. грн., забезпечено виконання бюджетного розпису на 109,3 відсотка; з імпортованих на митну територію України товарів - 666 млн. грн., виконання бюджетного розпису склало 146 відсотків. Із ввезених в Україну товарів до загального фонду державного бюджету надійшло акцизного збору в 1,9 рази більше, ніж за січень - грудень 2008 року і склало 666 млн. гривень

У січні 2010 року до Зведеного бюджету України органами державної податкової служби мобілізовано акцизного збору з вироблених в Україні товарів на суму 1 862,7 млн. грн., що на 76,9 відсотка більше, ніж відповідного періоду 2009 року.

Проаналізувавши все вище зазначене можна зробити висновки, що у зв'язку з останніми змінами до законів, що регулюють нарахування та сплату акцизного збору помітно збільшились ставки даного податку на всі підакцизні товари, що зумовило і збільшення надходжень до бюджету. Але така ситуація може призвести до розширення сектору нелегального виробництва та в деякій мірі монополізму. Тому в Україні слід і надалі розробляти нові методи удосконалення системи оподаткування.

III. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

Акцизне законодавство -- сфера делікатна. Попри існування універсальних економічних законів, єдиної формули стягнення акцизного податку в світі не вироблено. Дискусії тривають. І кожна країна обирає свою систему. Україна -- не виняток. Акцизний збір є загальнодержавним непрямим податком на окремі високорентабельні товари (продукцію), диференційованим в залежності від споживчих якостей та попиту на відповідну продукцію. Україна приділяє значну увагу вступу до СОТ та ЄС і працює над тим, щоб стати членом цієї організації найближчим часом. Діючим законодавством України встановлені ставки акцизного збору нижчі ніж ставки ЄС. Оскільки акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів, і переноситься на споживачів різке підвищення ставок акцизного збору до рівня ставок передбачених в директивах ЄС неможливе і потребує поступового вирішення. Крім того, поступове підвищення ставок акцизного збору не повинно вплинути на рівень інвестиційної привабливості (наприклад, у тютюновій промисловості більшість виробників є підприємствами з іноземними інвестиціями) та на скорочення рівня легального виробництва і розвитку дешевої контрабанди (зокрема, тютюнових виробів, алкогольних напоїв). Тому основною стратегією реформування законодавства з акцизного збору є поступове наближення ставок акцизного збору та гармонізація їх структур, з урахуванням національних інтересів, до ставок ЄС зокрема, на тютюнові вироби, нафтопродукти, спирт та алкогольні напої, тощо. Поступове підвищення ставок повинно здійснюватись з урахуванням росту купівельної спроможності населення. Надзвичайно гострою соціально-економічною проблемою залишається наявність тіньового сектору у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. У зв'язку з чим існує необхідність вдосконалення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, що сприятиме розширенню легальної бази оподаткування та зменшенню податкового тиску. Реформування податкової системи в Україні повинно стабілізувати та уніфікувати законодавство з питань оподаткування акцизним збором, створити однакові умови оподаткування акцизним збором для платників податків незалежно від їх галузевої належності та форми власності. Найбільш ефективним способом вирішення зазначеного питання є прийняття Податкового кодексу.

В Україні при встановленні ставки акцизного збору прагнули покласти в основу економічні методи регулювання, визнані в усьому світі. Економічна теорія обґрунтовує частку акцизу в загальному бюджеті держави на рівні 5% (у країнах з перехідною економікою вона може сягати 7-8%). Непродумані, дії в цій сфері негайно призводять до зростання нелегального виробництва і контрабанди. Уникнути таких негативних наслідків, а також зробити акцизну політику України цивілізованою, сучасною і узгодженою із світовою практикою -- держава і ставить своєю метою. Коли на початку 1996 року парламентський Комітет з питань фінансів і банківської діяльності почав займатися питаннями оподаткування тютюнової галузі, багато хто звинувачував його у невчасності цього кроку: прибутки до бюджету галузь дає незначні, курити шкідливо для здоров'я. Наше суспільство, на жаль, ще не настільки переймається здоровим способом життя, щоб сигарети стали «зайвим» товаром. А якщо попит є, необхідно створити всі умови, щоб його задовольняла якісна продукція, вироблена в Україні. Заборони тільки заганяють проблему в глухий кут і ведуть до розгулу контрабанди і чорного ринку. На час створення закону в Україні діяли вітчизняні підприємства, прийшли кілька міжнародних компаній, і логічно було створити такі умови для їхньої роботи, щоб податки залишалися в нашій країні (і використати їх, своєю чергою, на гострі соціальні потреби -- допомогу хворим, малозабезпеченим, пенсіонерам тощо. Крім того, налагодження виробництва безпосередньо в Україні дає змогу контролювати якість продукції та регулювати ринок відповідно до розвитку суспільних відносин. І що важливо -- створює додаткові робочі місця. Саме в таких умовах приймали Закон «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби в Україні», розроблений комітетом. Про ефективність і своєчасність цього документа можна судити з таких цифр: виробництво збільшилося з 46 млрд. шт. сигарет 1996 р. до 69 млрд. шт. 2001-го, а надходження від акцизного збору -- з 54 млн. грн. до 583 млн. грн. відповідно. Зараз все частіше лунає думка, що акцизи на тютюнові вироби слід збільшити, оскільки вони менші, ніж у європейських країнах. Цю думку можна підтримати, але в такому разі до рівня цивілізованих європейських країн необхідно наблизити й інші економічні показники: рівень зарплати, внутрішнього валового продукту на душу населення. Водночас підвищення ставок і, відповідно, кінцевої вартості товару для споживача особливо не змінить ситуації з дорогою продукцією -- копійчана націнка не вплине на платоспроможного споживача. Зате навіть мінімальне підвищення ціни для продукції недорогих цінових сегментів буде відчутним і вплине передусім на споживача , чий рівень прибутків залишає бажати кращого.

Акцизи на тютюнові вироби в Україні трохи вищі, ніж у Росії та Молдавії, але нижчі, ніж у Польщі. Тому у питаннях регулювання їх розміру необхідно виявляти особливу гнучкість. Хай там як, від сусідів ми ізолюватися не можемо, і рівень взаємовпливу залишається досить високим. Особливо це стосується Росії, де, як відомо, існує велике перевиробництво сигарет.

На державному рівні узгодження акцизної політики з країнами-сусідами ще серйозно не опрацьовували. В Україні, як відомо, діє специфічна система стягнення акцизного збору. У Європі загальноприйнятою є змішана система, перейшла на неї і Росія. Вже саме географічне розташування нашої країни -- між Росією і Європою -- зумовлює те, що майбутнє України саме за змішаною системою. Перехід до неї -- логічна реакція на зміни в світі.

Акцизна політика має втілювати розумний баланс, з урахуванням орієнтації нашої зовнішньої політики та ситуації на ринках країн-сусідів. Інша справа, що ці питання необхідно вирішувати поетапно, з урахуванням внутрішніх особливостей, а не бездумно копіювати чужий досвід. У будь-якому разі, тільки змішана система дасть нам змогу інтегруватися в Європу (такою є вимога Директиви № 5 ЄС) і паралельно з цим убезпечити себе від напливу на ринок, зокрема, російських марок -- така перспектива загрожує нам через неузгодженість і відмінності в акцизній політиці наших держав. Є реальна перспектива виробництва сигарет наступного року, що також сприятиме зростанню прибутків бюджету, не змінюючи податкового навантаження. Проте державна скарбниця постійно потребує нових джерел надходжень. З огляду на це, а також на вимоги європейського співтовариства, в яке ми прагнемо інтегруватися, рано чи пізно перед нами постане запитання: «Що робити далі?».

Змішана система -- найгнучкіша форма стягнення акцизного збору. Вона об'єднує переваги адвалорної та специфічної, стягуючи податок і в фіксованих одиницях, і в процентах до ціни. Крім того, вона сприяє рівномірнішому розподілу податкового навантаження. Для початку пропонується доповнити вже наявну фіксовану ставку адвалорною складовою. Вищою вона буде для дорогої продукції, і я думаю, це коректно, оскільки дорогі сигарети курять заможніші споживачі.

До того ж, прибутковість продукції вищої цінової групи набагато вища тому, що виробник здатний утримувати певну вартість на неї, навіть з урахуванням вищої процентної ставки. Тобто адвалерна ставка забезпечить соціальну справедливість, адже акциз -- це насамперед соціально орієнтований податок. І якщо на недорогу групу сигарет він не підвищуватиметься, то на дорогі, прибутковість яких і так вища, він буде цілком виправданий. Я не згодна з тими, хто каже, що в разі підвищення акцизу на дорогі сигарети споживач перейде до продукції нижчої якості. На сьогодні в Україні діє специфічна система стягнення акцизу. Згідно із Законом «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби» нині встановлено такі розміри ставок: для сигарет без фільтра 5 грн. за 1000 штук, з фільтром -- 10 грн. за 1000 штук. Крім того, з 1999 р. в Україні чинний спеціальний збір до Пенсійного фонду -- 1,5 грн. за 1000 штук для сигарет без фільтра і 2,5 грн. за 1000 штук для сигарет з фільтром. Останнім часом виробники дедалі частіше порушують питання про недоцільність стягнення такого податку, який, по суті, є ще одним акцизним збором. Їх пропонують об'єднати в один, що спростить i механізм сплати, і адміністрування державою.

Система оподаткування акцизним збором має бути диференційована в декількох напрямках:

- сприяння зменшенню споживання продуктів, які несуть шкоду здоров'ю; вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (продукцію), в залежності від споживчих якостей та попиту на них;

- стимулювання зменшення енергоспоживання та енергетичної залежності.

Вирішення зазначених задач вимагає постійного коригування ставок акцизного збору. Алкогольні напої та тютюнові вироби є продукцією, яка завдає шкоду здоров'ю.

На даний час ставки акцизного збору в країнах ЄС значно перевищують ї х рівень в Україні. Так, мінімальне податкове зобов'язання з акцизного збору на тютюнові вироби в Європі регламентовано у розмірі не менше ніж 57 % від ціни найбільш уживаної цінової категорії сигарет та 60 євро за 1000 штук.

Надзвичайно гострою соціально-економічною проблемою у сфері виробництва та обігу алкогольних напої в та тютюнових виробів залишається наявність тіньового сектору. У зв'язку з цим необхідно вдосконалювати систему контролю з боку державних органів за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць: виробництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних виробів. Використовуючи акцизні склади, держави -- члени ЄС забезпечують ефективний контроль за обігом усіх підакцизних товарів, а також своєчасне й повне стягнення акцизного податку.

В Україні встановлені правові засади для застосування сукупного мінімального акцизного податку на сигарети (Директива Ради 92/79/ЄЕС), однак поки що не створено правових засад для поступового підвищення частки адвалорної ставки в акцизному зборі на сигарети (Директива Ради 95/59/ЄС).

В Україні застосовуються підвищені ставки акцизного збору на алкогольні напої, що імпортуються, в Україну, порівняно із ставками акцизного збору на алкогольні напої, які виробляються українськими підприємствами. Це є порушення Статті 1 Угоди ГАТТ/СОТ 1994 року та Статті 15 УПС .

За період недовготривалого свого законотворення, українське суспільство зазнало чимало прикладів законодавчого хаосу. Про це не раз вже було сказано вище, і такі явища властиві тому періоду історичного, і, зокрема, економічного розвитку, в якому знаходиться наша держава.

Висновок

За своєю економічною сутністю акцизний збір - фінансовий інструмент перерозподілу доходів між різними верствами населення і підприємницькими структурами. Як правило, ставки акцизного збору встановлюються в твердих сумах з одиниці товару. Це дає змогу ефективніше впливати на процес виробництва та реалізації товарів.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Акцизна політика має втілювати розумний баланс, з урахуванням орієнтації нашої зовнішньої політики та ситуації на ринках країн-сусідів. На державному рівні узгодження акцизної політики з країнами-сусідами ще серйозно не опрацьовували.

Тому основною стратегією реформування законодавства з акцизного збору є поступове наближення ставок акцизного збору та гармонізація їх структур, з урахуванням національних інтересів, до ставок ЄС зокрема, на тютюнові вироби, нафтопродукти, спирт та алкогольні напої, тощо.

Система оподаткування акцизним збором має бути диференційована в декількох напрямках:

- сприяння зменшенню споживання продуктів, які несуть шкоду здоров'ю;

- вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (продукцію), в залежності від споживчих якостей та попиту на них;

- стимулювання зменшення енергоспоживання та енергетичної залежності.

Реформування податкової системи в Україні повинно стабілізувати та уніфікувати законодавство з питань оподаткування акцизним збором, створити однакові умови оподаткування акцизним збором для платників податків незалежно від їх галузевої належності та форми власності. Найбільш ефективним способом вирішення зазначеного питання є прийняття Податкового кодексу.

Що стосується даної теми, то на мою думку, вона є особливо актуальною в наш час. Проаналізувавши надходження Зведеного бюджету України в розрізі непрямих податків за 2008-2009 роки можна зробити висновки, що у зв'язку з останніми змінами до законів, що регулюють нарахування та сплату акцизного збору помітно збільшились ставки даного податку на всі підакцизні товари, що зумовило і збільшення надходжень до бюджету. Але така ситуація може призвести до розширення сектору нелегального виробництва та в деякій мірі монополізму. Тому в Україні слід і надалі розробляти нові методи удосконалення системи оподаткування.

Список використаної літератури

1. Закон України “ Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР// ВВР, 1995, N 40, ст.297.

2. Закон України “ Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби” від 6 лютого 1996 року N 30/96-ВР//ВВР, 1996, N 8, ст.32.

3. Закон України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.06.96р. №313 96 - BP із змінами і доповненнями.

4. Декрет КМУ “Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року N 18-92//ВВР, 1993, N10, ст.82.

5. Положення " Про порядок нарахування, термінах сплати і представлення розрахунку акцизного збору" Наказ ГНАУ від 19.01р. № 111.

6. Постанова КМУ „ Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування за 2005-2007 роки” від 9 вересня 2003 року № 1427.

7. Азаров М.Я. Все про податки : Довідник. - К.: ЕКСПЕРТ-Про.- 2000, с-492.

8. Василик О.Д. Податкова система України :Навчальний посібник.-К.:Поліграфкнига.-2004,с-478.

9. Гега П.Т. Основи податкового права: Навчальний посібник.- К.: Знання.-2004, с-272.

10.Данілов О.Д. Податки в Україні: Учбовий посібник.- К.: УкрІнтер.- 2003, с- 348.

11. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України: Підручник - К.: Наукова думка,- 2005, с 486.

12. Золотько І.А. Податкова система: Навч. посібник. - К.: КНЕУ.- 2004, с-204.

13. Іванов Ю.Б. Система оподаткування в схемах і таблицях: Навчальний посібник.- Х.: Інтек.- 2005, с- 288.

14. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури.-2003,с-260.

15. Климчук С.В. Оподаткування підприємств: Навчальний посібник.-К.: Центр навчальної літератури.-2004 ,с- 191.

16. Крисоватий А.І. Податкова система: Навчальний посібник.- Т.: Картбланш.- 2004, с-331.

17. Лютий І.О. Податки на споживання в економіці України: Монографія.- К.: Знання.- 2005, с-335.

18. Мельник П.В. Податкова система України: Практикум.- Ірпінь.: Академія ДПС України.-2004,с- 256.

19. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник.- К.: КНЕУ.-2005, с- 368

20. Костюк Д.П. „Основне законодавство про акцизний збір”// Податки та бух.облік - 2002-№ 97, с- 14-18.

21. Мігунов І.В. „ Акцизний збір”// Вісник податкової служби України- 2007.-№ 1-2, с- 19-20.

22. Омельченко А.Д. “Податкова політика в Україні: перспективи розвитку” //Юридичний вісник України -2006 - №43.

23. Тимошенко О.В. „ Аналіз формування дохідної частини зведеного бюджету України в розрізі прямих і непрямих податків за 2001-2004рр.” // Формування ринкових відносин в Україні - 2006.- № 10(29), с - 21-29.

24. http://zakon.rada.gov.ua

25. http://www.minfin.gov.ua/

26. http://www.sta.gov.ua/control/uk/index

27. http://ukrstat.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru