Касове виконання Державного бюджету України
Діюча система виконання дохідної та видаткової частин Державного бюджету України. Характеристика банківської, казначейської та змішаної системи бюджетного виконання. Акумуляція коштів місцевих бюджетів у банківських установах на балансових рахунках.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.11.2011 |
| Размер файла | 24,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
17
РЕФЕРАТ
на тему: Касове виконання Державного бюджету України
Зміст
1. Поняття касового виконання бюджету
2. Особливості становлення та розвитку системи касового виконання бюджету в Україні
3. Діюча система касового виконання дохідної та видаткової частини Державного бюджету України
Висновок
Список використаної літератури
1. Поняття касового виконання бюджету
У процесі виконання бюджету як державного, так і місцевого рівнів у самостійну сферу виділяється касове його виконання.
Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій (приймання, зберігання і видання бюджетних коштів) щодо виконання бюджету відповідного рівня. Це одна з найскладніших сфер виконання бюджету в цілому.
Відомо три системи касового виконання бюджету:
1) банківська,
2) казначейська,
3) змішана.
За банківської системи рахунки для виконання бюджету відкриваються в установах банківської системи. Казначейська система касового виконання бюджету передбачає відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету через спеціалізовану структуру -- Державне казначейство. Змішана система передбачає можливість відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету як в установах банківської системи, так і в Державному казначействі.
За банківської системи касового виконання бюджету установи банків здійснюють такі операції:
-- приймають кошти в доходи кожного з бюджетів, які входять у бюджетну систему, і зараховують їх на рахунки відповідних бюджетів;
-- розподіляють в установлених розмірах (у законі про Державний бюджет, у постановах місцевих органів влади про затвердження бюджетів) загальнодержавні податки і доходи між усіма бюджетами бюджетної системи країни;
-- видають кошти міністерствам, відомствам, галузевим управлінням (відділам) виконавчих комітетів місцевих органів влади, підприємствам, організаціям і установам;
-- ведуть облік доходів і видатків бюджетів і складають звітність про їх касове виконання;
-- контролюють своєчасність подання підприємствами, організаціями й установами доручень в установи банків на перерахування в бюджет податків, стягнених із заробітної плати, і внесків із загальнообов'язкового державного соціального страхування та ряд інших операцій.
Касове виконання бюджету -- це організація надходження грошових коштів до бюджету і видачі бюджетних коштів у процесі виконання бюджету.
Функції контролю за своєчасним наповненням доходної частини бюджетів покладені на Державну податкову адміністрацію. Й структурні підрозділи на місцях стежать за виконанням фінансових зобов'язань з перерахування податкових і неподаткових платежів підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами; вживають заходи щодо їх своєчасного справляння.
Виконанням місцевих бюджетів займаються місцеві фінансові органи, які є структурними підрозділами Міністерства фінансів України. Вони забезпечують безперервне фінансування передбачених заходів; здійснюють контроль за цільовим використанням бюджетних коштів; складають звітність з виконання бюджетів.
Державне казначейство також має право одержувати в банках України впродовж бюджетного року кредити на договірних умовах на покриття тимчасового касового розриву. Касовий розрив виникає, якщо протягом певного періоду посеред року сума асигнувань із бюджету перевищує розмір прибутків, які надходять до бюджету. Сума кредиту не може перевищувати граничних показників, передбачених Законом про бюджет.
Державне казначейство, крім виконання Державного бюджету, здійснює роботу з управління зовнішнім і внутрішнім державним боргом, організує надходження і використання коштів державних позабюджетних фондів.
Функція щодо касового обслуговування коштів Державного бюджету України, державних позабюджетних фондів (окрім пенсійного фонду) закріплена за Національним банком України. Між НБУ та Державним казначейством укладена генеральна угода, в якій визначені повноваження установ НБУ щодо касового виконання державного бюджету. Спільно з казначейством НБУ визначає перелік уповноважених комерційних банків, яким в місцях, де відсутні установи НБУ, надано право виконувати операції з касового обслуговування коштів Державного бюджету і державних позабюджетних фондів.
Касове обслуговування бюджетних коштів передбачає відкриття бюджетних рахунків у встановленому порядку; акумуляцію на доходні бюджетні рахунки податкових і неподаткових платежів і видачу коштів з рахунків казначейства, поточних бюджетних рахунків за дорученням бюджетних організацій; складання звітності щодо касового виконання Державного бюджету за формами, затвердженими НБУ.
Казначейська система касового виконання Державного бюджету України базується на принципі єдиного казначейського рахунку. Це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства. які відкриті в установах банків. До системи бюджетних рахунків належать банківські рахунки, на які зараховуються і на яких обліковуються податки, збори та інші обов'язкові платежі в державний (республіканський) бюджет і з яких установами Державного казначейства провадяться платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги, поставили товарно-матеріальні цінності розпорядникам бюджетних коштів.
2. Особливості становлення та розвитку системи касового виконання бюджету в Україні
До 1993 року в Україні діяла банківська система касового виконання бюджету. В 1993 році з виходом ряду нормативних актів, а саме Указу Президента України від 18 червня 1993 року №210/93 «Про порядок виконання Державного бюджету України» та Тимчасових методичних вказівок «Про порядок Касового виконання Державного бюджету України по доходах та видатках», затверджених Мінфіном України і НБУ від 8 червня 1993 року за №17010/1338, касове виконання бюджету зазнало ряд змін. З 1 липня 1993 року касове виконання Державного бюджету почало здійснюватись Національним банком України через свої регіональні управління та за його дорученням, погодженим з Мінфіном України, -- через Укрсоцбанк, «Промінвестбанк» та інші комерційні банки. Новий порядок касового обслуговування означав, що фінансування повинно було здійснюватися в межах доходів, які реально надійшли, а також одержаних кредитів банку. Державний бюджет України почав виконуватися за схемою, аналогічною місцевим бюджетам.
Така система касового виконання бюджету має низку недоліків:
1. Указана схема передбачає постійний зустрічний рух доходів і видатків «по вертикалі». Як наслідок, значні суми коштів протягом тривалого проміжку часу перебувають «у дорозі», значна частка бюджетних коштів відволікається у взаєморозрахунки.
2. Розподіл загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів здійснювали установи комерційних банків. Вони порушували встановлені нормативи відрахувань та терміни їх перерахування. Унаслідок цього Державний бюджет недоотримував належних йому коштів.
3. Наявність великої кількості поточних бюджетних рахунків не давала змоги застосувати механізм попереднього контролю за їх використанням. Кошти бюджету були розосереджені на багатьох рахунках міністерств, відомств, які використовувалися неефективно.
4. Звітність Національного банку Міністерству фінансів була єдиним джерелом даних, які давали змогу контролювати процес виконання бюджету. Міністерство фінансів не мало повноважень та реальних важелів управління коштами.
Зазначені недоліки діючої на той час системи касового виконання бюджету не давали змоги забезпечити вирішення нагальних питань, які виникли з переходом до фінансування видатків Державного бюджету України в межах його доходів. Насамперед це стосувалося забезпечення системного контролю як за проходженням коштів бюджету через банківську систему, так і за ефективним використанням коштів розпорядниками. Зазначені питання можна було вирішити через перехід до казначейської системи касового виконання Державного бюджету України. З цією метою при Міністерстві фінансів України в 1995 р. було утворене Головне управління Державного казначейства України, на яке покладалася функція касового виконання Державного бюджету.
З моменту утворення Державного казначейства України (1995 р.) почався поступовий перехід від банківської до казначейської системи касового виконання бюджету. З 1 квітня 1997 року почалося запровадження казначейської системи касового виконання видаткової частини Державного бюджету.
На кінець 1997 р. через органи Державного казначейства здійснювалося близько 45 % операцій з виконання Державного бюджету. Рахунки для виконання місцевих бюджетів відкриваються в установах тих банків, з якими укладають договори відповідні Ради. Ці рахунки можуть відкриватися і в установах банків, де розміщені казначейські рахунки.
1998 р. -- рік завершення переведення на казначейську систему виконання видаткової частини Державного бюджету майже всіх міністерств і відомств. Одночасно здійснювалася підготовча робота з переведення на казначейське обслуговування силових міністерств і відомств, які мали свої особливості, що вимагало від них структурної перебудови у галузевій фінансовій системі. Так, наприклад, Міністерству оборони України необхідно було скоротити підпорядкованість розпорядників коштів з п'яти ланок до трьох. Ця робота була завершена у 1999 р. Крім того, у 1998 р. було запроваджено нову бюджетну класифікацію та План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
З 1999 р. Державне казначейство України стає центральним органом виконавчої влади, діяльність якого регламентується Міністром фінансів. Основною подією 1999 р. було переведення на казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови для включення цих коштів до Державного бюджету.
У 2000 р. позабюджетні кошти розпорядників стали складовою Державного бюджету -- увійшли до спеціального фонду державного бюджету. Бюджет держави став складатись із двох частин: загального фонду; спеціального фонду. У цьому ж році відбулися ще дві важливі події: у порядку експерименту в двох областях (Дніпропетровська, Чернігівська) запроваджено касове обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства; прийнято рішення про вдосконалення управління коштами державного бюджету наданням Державному казначейству статусу учасника Системи електронних платежів Національного банку України.
2001 р. став роком прийняття Бюджетного кодексу України, в якому вперше на законодавчому рівні було легалізовано казначейське обслуговування бюджетів та розпорядників бюджетних коштів. Крім того, Кодекс підтверджує його пріоритетність відносно всіх інших законодавчих актів, пов'язаних з бюджетним процесом, та дає можливість органам Державного казначейства проводити єдину політику в процесі виконання бюджетів.
2000--2002 рр. стали для Державного казначейства України роками оптимізації процесу управління бюджетними ресурсами шляхом удосконалення функцій з виконання дохідної та видаткової частин бюджету.
Першим кроком, зробленим Державним казначейством у 2000 р. у напрямі досягнення поставленої мети, стало переведення рахунків, через які здійснюються видатки Державного бюджету, з установ комерційних банків до Національного банку України. Консолідація всіх коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства у Національному банку України дала змогу розпочати виконання однієї з основних функцій казначейства -- управління загальним залишком грошових ресурсів і створила передумови для розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку. Слід зазначити, що при цьому органи Державного казначейства залишалися клієнтами Національного банку України.
Крім досягнення ліквідності, ефект від такого кроку досягнутий не був. Залишалися не вирішеними проблеми, пов'язані з отриманням в оперативному режимі інформації і складанням фінансової звітності. Робота системи органів Державного казначейства була непрозорою та закритою.
2001 р. став роком зміни статусу Державного казначейства: із клієнта банку Казначейство стало учасником Системи електронних платежів Національного банку України (СЕН НБУ). З одного боку, це не викликало змін структури органів Державного казначейства, а з іншого -- змінило їх статус. Завдяки тому, що в основу функціонування Системи електронних платежів покладено бухгалтерську модель, учасники цієї системи мають можливість здійснювати багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях та рівнях розрахунків, отримувати в автоматизованому режимі щоденну інформацію у форматі затвердженого бюджету.
Однією з основних вимог переходу Державного казначейства в статус учасника Системи електронних платежів була необхідність розроблення нової системи бухгалтерського обліку та звітності, особливістю якої є, з одного боку, відповідність вимогам Національного банку щодо побудови структури рахунків, а з іншого -- відповідність функціональності Державного казначейства і цілям бюджетного процесу. Такий план рахунків був розроблений і впроваджений по всій системі органів Державного казначейства та фінансових органів країни.
Суть переходу в СЕН НБУ полягала в тому, що будь-яка операція (чи то платіж, чи зіставлення планових показників) в автоматичному режимі відображається бухгалтерськими проведеннями в системі у розгорнутому вигляді. Цьому передує попередня методологічна робота з відображення у певній послідовності операцій чи їх складових і обов'язкове проведення необхідного контролю, що в майбутньому виключає втручання в роботу системи її користувачів та гарантує єдність підходу і достовірність відображення операцій з виконання бюджету. Особливістю роботи в СЕП НБУ є автоматичне формування інформації щодо виконання бюджету в розрахункових палатах Державного казначейства, яка за відповідними алгоритмами трансформується в необхідну звітність.
При цьому необхідно зазначити такі можливості СЕП НБУ: отримувати інформацію про здійснені операції в режимі реального часу; проводити міжбанківські платежі між усіма кореспондентськими рахунками за 10--15 хвилин; автоматично, в режимі реального часу, відображати у бухгалтерському обліку здійснені операції; складати звітність, у тому числі щоденний баланс, використовуючи інформацію з єдиної бази даних Держказначейства. Ці можливості та переваги значно відрізняють Державне казначейство України від аналогічних інституцій в інших країнах, де останні виступають як клієнти банку і мають доступ до інформації тільки після її отримання з установ банків та відповідної обробки.
У червні 2001 р. було завершено входження всієї системи органів Державного казначейства в Систему електронних платежів Національного банку України з виконання Державного бюджету за доходами. Слід зазначити, що два експериментальні обласні управління (Дніпропетровське і Чернігівське) ввійшли до СЕП НБУ з виконання Державного бюджету й за видатками.
Нині доходи бюджету зараховуються платниками податків відразу на рахунки обласних управлінь Державного казначейства та щоденно акумулюються на центральному рівні. Це дало змогу Державному казначейству України безпосередньо отримувати усю первинну інформацію щодо трансакцій за доходами Державного бюджету (на рівні управлінь Державного казначейства в режимі online) та формувати на її підставі звіт про виконання Державного бюджету за доходами не тільки в щоденному режимі, а й на будь-який момент протягом операційного дня. За рахунок доходів, які надходять на рахунки управлінь Державного казначейства, одномоментно формуються активи для здійснення видатків з Державного бюджету.
Входження Державного казначейства в СЕП НБУ в частині касового виконання Державного бюджету за доходами значно скоротило терміни проходження платежів, збільшило обіговість бюджетних коштів, дало можливість складати щоденну оперативну звітність з обліку доходів Державного бюджету, яка до цього часу надавалась виключно Національним банком України на другий (третій) робочий день з моменту платежу.
Однак цей процес був би неможливий без створення і функціонування відповідної автоматизованої системи Державного казначейства. Загальний обсяг коштів для створення та впровадження розвинутої автоматизованої системи Державного казначейства становить 26,2 млн дол. США, в тому числі позика Світового банку -- 16,4 млн дол. США та фінансування держави -- 9,8 млн дол. США. Згідно з планом закупівель проведено міжнародні конкурентні торги і підписано контракт на постачання та інсталяцію комп'ютерного і телекомунікаційного обладнання на суму 11,3 млн дол. США, що дасть змогу суттєво модернізувати існуючу технічну базу та створить передумови для належного впровадження прикладного програмного забезпечення.
На початку 2001 р. органи Державного казначейства використовували у своїй роботі три програмні продукти. Такий стан справ призводив до певних ускладнень у роботі всієї системи Державного казначейства, що обумовило необхідність прийняття рішень про використання єдиного прикладного програмного забезпечення. Оскільки програмний продукт АС «Казна» найбільш повною мірою забезпечував функціональність системи, було прийнято рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, розробленого одним із обласних управлінь Державного казначейства. Зараз Державне казначейство проводить роботу щодо запровадження цього програмного продукту по всій країні. Однак сьогодні в Україні існують певні труднощі, пов'язані з якістю чи взагалі відсутністю телекомунікаційного зв'язку, що стримує темпи розвитку Державного казначейства України.
У цьому ж році було запроваджено облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах казначейства, основна мета якого -- здійснення органами Державного казначейства контролю за прийняттям юридичних та фінансових зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів; забезпечення якісного планування ресурсного балансу. Достовірний облік зобов'язань -- досить складна проблема для Державного казначейства, оскільки Цивільний кодекс України не передбачає участі органів казначейства у двосторонніх договірних відносинах. Наслідком цього є те, що розпорядники бюджетних коштів мають можливість брати юридичні зобов'язання, які перевищують бюджетні призначення, а зареєструвати їх в органах Державного казначейства тільки в межах кошторису. Державне казначейство вживає заходів щодо виявлення таких випадків зіставленням даних звіту в органах казначейства з аналогічними даними розпорядників бюджетних коштів. Порушення правил укладання договорів розцінюється як бюджетне правопорушення, яке веде за собою призупинення платежів конкретного розпорядника коштів.
У 2002 р. розпочався процес запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахування міжбюджетних трансфертів. Це дає змогу володіти достовірною інформацією про надходження в розрізі видів доходів та бюджетів у режимі реального часу, надавати звітні дані заінтересованим органам з метою здійснення аналізу та прийняття управлінських рішень, реалізувати на центральному рівні механізм доведення бюджетних коштів до 595 місцевих бюджетів шляхом автоматичного щоденного перерахування міжбюджетних трансфертів за індивідуальними нормативами до кожного місцевого бюджету, а також здійснювати вилучення коштів до державного бюджету з 91 місцевого бюджету. І цим досягається поєднання заінтересованості обласного, міських і районних рівнів влади у надходженні загальнодержавних податків і зборів та своєчасного і в повному обсязі отримання місцевими бюджетами дотацій вирівнювання.
Наступний дуже важливий етап -- запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками. Він припадає на 2003--2004 рр. і передбачає, що рахунки розпорядників та одержувачів коштів поетапно будуть відкриті в органах Державного казначейства. Ці органи здійснюватимуть операції на рахунках розпорядників із зарахування та перерахування коштів, забезпечуючи попередній та поточний контроль за цільовим направленням бюджетних коштів.
З переходом місцевих бюджетів на казначейське обслуговування значно зростає обсяг навантаження на органи Державного казначейства. Кількість місцевих бюджетів, які повинні перейти на казначейське обслуговування, становить більше 12 тис., кількість розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів -- 30 тис., тобто в середньому один орган Державного казначейства обслуговуватиме 18 місцевих бюджетів.
3. Діюча система касового виконання дохідної та видаткової частини Державного бюджету
Діюча система касового виконання дохідної частини Державного бюджету в Україні передбачає відкриття відповідних рахунків, на яких акумулюються кошти Державного бюджету:
- в установах Національного банку України:
балансовий рахунок №3510 “Кошти Державного бюджету України”
балансовий рахунок №3500 “Кошти бюджетів України до розподілу”
балансовий рахунок №3502 “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України”
- в установах уповноважених банків:
балансовий рахунок №2510 “Кошти Державного бюджету України”
балансовий рахунок №2500 “Кошти бюджетів України до розподілу”
балансовий рахунок №2502 “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України”
Розподіл загальнодержавних доходів здійснюється органами Державного казначейства. За платіжними дорученнями останніх установи банків перераховують кошти з рахунка «Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України» на:
-- рахунки з обліку доходів Державного бюджету, відкриті за балансовими рахунками №№ 3510, 2510 «Кошти Державного бюджету України»;
-- рахунки, відкриті на ім'я фінансових управлінь за балансовими рахунками №№ 3500, 2500 «Кошти бюджетів України до розподілу» для подальшого їх розподілу між рівнями місцевих бюджетів.
Крім того, на ім'я Державного казначейства в регіональних управліннях Національного банку України для обліку коштів до перерахування їх центральному апарату Державного казначейства України відкриваються спеціальні транзитні рахунки.
Установи комерційних банків щодня перераховують суми, які надійшли на рахунок Державного бюджету регіональним управлінням Національного банку України, які в свою чергу перераховують відповідні суми Операційному управлінню Національного банку України.
Щодня в банківських установах автоматично здійснюється перерахування з рахунків №№ 3510. 2510 «Кошти Державного бюджету України» на рахунки №№ 3513, 2513 (в установах Національного і уповноважених банків відповідно) «Кошти Державного казначейства України», з яких здійснюється фінансування витрат.
Для акумуляції коштів місцевих бюджетів у банківських установах на балансових рахунках №№ 354, 254 «Кошти місцевих бюджетів» відкриваються наступні рахунки:
*в установах Національного банку України:
рахунок № 3540 «Кошти бюджету АРК»
рахунок № 3541 «Кошти обласних бюджетів»
рахунок № 3542 «Кошти районних, міських, сільських і селищних бюджетів»
*в установах уповноважених банків:
рахунок № 2540 «Кошти бюджету АРК»
рахунок № 2541 «Кошти обласних бюджетів»
рахунок № 2542 «Кошти районних, міських, сільських і селищних бюджетів
На зазначених рахунках відкривається основний поточний бюджетний рахунок фінансовому органу Міністерства фінансів по відповідному місцевому бюджету, на який зараховуються доходи даного місцевого бюджету. З цього ж рахунка бюджетні кошти перераховуються на бюджетні рахунки розпорядників коштів.
Касове виконання видаткової частини бюджету
Діюча система касового виконання Державного бюджету в Україні передбачає відкриття в банківських установах поточних бюджетних рахунків на балансовому рахунку № 3513 (в установах Національного банку України), № 2513 (в уповноважених банківських установах) -- «Кошти Державного казначейства України» для органів казначейства. З цього рахунка здійснюється:
- перерахування коштів безпосередньо суб'єктам господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги розпоряднику коштів згідно з затвердженими бюджетними кошторисами за витратами;
- видача готівкових коштів безпосередньо представнику розпорядника коштів;
- перерахування коштів на бюджетні поточні рахунки, які відкриваються окремим бюджетним установам і організаціям згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів. Таким установам в банківських установах відкривають особові рахунки на балансовому рахунку №№ 3520, 2520 «Поточні бюджетні рахунки клієнтів, що фінансуються із Державного бюджету України».
Діюча система касового виконання місцевих бюджетів в Україні передбачає відкриття в банківських установах основного поточного бюджетного рахунка фінансовому органу Міністерства фінансів по відповідному місцевому бюджету, на який зараховуються всі доходи даного бюджету і з якого перераховуються на бюджетні рахунки розпорядників коштів, які фінансуються із місцевих бюджетів, на видатки, затверджені в кошторисі.
Висновок
бюджет банківський казначейський акумуляція
Сьогодні потрібно повністю вирішити питання управління бюджетними ресурсами держави. Всі ресурси держави повинні працювати максимально ефективно саме на державу, з дотриманням принципу наявності мінімально необхідної суми залишків коштів на рахунках Державного казначейства. З метою ефективного управління бюджетними ресурсами Державним казначейством України встановлено денний ліміт коштів на обласному рівні, який має забезпечити реальну потребу управлінь Державного казначейства у ресурсах на наступний день. Залишок коштів за день, який перевищує ліміт, перераховується щоденно після завершення операційного дня на рахунок Державного казначейства України.
У таких умовах Державне казначейство виважено підійшло до вибору моделі функціонування Єдиного казначейського рахунка. Ще в 1999 р. розглядалися два можливі варіанти відкриття кореспондентського рахунка (Єдиного казначейського рахунка) Державного казначейства в Національному банку України:
1) усім територіальним управлінням Державного казначейства України -- в обласних управліннях Національного банку;
2) Державному казначейству України -- на центральному рівні. Ураховуючи реальні можливості та стан здобутків Державного казначейства, було прийнято рішення про відкриття 28 кореспондентських рахунків -- відкриття Єдиного казначейського рахунка в кожному з обласних управлінь Державного казначейства України та на центральному рівні. При цьому Державне казначейство прийняло виважене рішення щодо скорочення функцій на рівні районних відділень. Це дало змогу зосередити виконання складних процесів на обласному рівні, обмеживши функціональність районних відділень. Інформацію про здійснені операції Державне казначейство України отримує шляхом її консолідації в автоматизованому режимі.
Сьогодні всі бюджетні грошові надходження Уряду автоматично спрямовуються на центральний кореспондентський рахунок за доходами, а платежі за видатками здійснюються через 28 кореспондентських рахунків у Національному банку України: один -- для центрального казначейства і один -- для кожного з обласних управлінь казначейства. При цьому всі ці рахунки містяться в єдиній системі електронних платежів, і тому Державне казначейство має до них прямий доступ. Управління цими рахунками здійснюється центральним казначейством.
Таким чином були створені передумови для завершального кроку з упровадження Єдиного казначейського рахунка на центральному рівні казначейства -- відкриття кореспондентського рахунка на центральному рівні шляхом технічного злиття 28 діючих кореспондентських рахунків казначейства в НБУ у консолідований Єдиний казначейський рахунок з субкореспондентськими рахунками для кожного обласного управління Державного казначейства України та з доступом до СЕП НБУ через розрахункові палати НБУ на обласному і центральному рівнях. При цьому управління Єдиним казначейським рахунком здійснюється центральним апаратом Державного казначейства.
Список використаної літератури
1. Булгакова С.О., Василенко Л.І., Єрмошенко Л.В., Огонь Ц.Г., Масленнікова Т.О. Бюджетна система України. - К. : КНТЕУ, 2003. - 288с.
2. Галушка Є.О. Бюджетний менеджмент: Навчальний посібник.- Чернівці: Книги - ХХІ, 2007.-280с.
3. Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент: Навч.- метод. посібник для самост. вивч. дисц.- К.:КНЕУ. - 2005. - 186 с.
4. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. - К.; НІОС, 2000. - 400с.
5. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник.- Тернопіль:Карт-Бланш. 2002.-590с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія розвитку бюджетного обліку. Теоретичні основи звітності бюджетних установ. Характеристика основних показників діяльності та аналіз динаміки дохідної і видаткової частин бюджету Тульчинського районного відділення Державного казначейства України.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 07.04.2011Характеристика структури, основних завдань, функцій, прав та обов’язків органів Державного казначейства України (ДКУ). Бухгалтерській облік та звітність про виконання бюджетів в ДКУ. Касове виконання та облік доходної частини державного бюджету в ДКУ.
отчет по практике [5,0 M], добавлен 06.07.2011Суть бюджету України як провідної ланки державних фінансів, його роль і складові елементи. Бюджетна політика держави; аналіз показників доходної та видаткової частин. Формування і розподіл фондів грошових коштів, виконання видаткової частини бюджету.
курсовая работа [210,5 K], добавлен 18.04.2012Розгляд питання вдосконалення бюджетного процесу і ресурсів держави; побудова системи управління коштами. Особливості функціонування казначейської системи України. Основні принципи виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та за видатками.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 07.03.2014Органи Державної казначейської служби України: головні завдання, функції, права та структура. Взаємовідносини Державного та місцевих бюджетів. Аналіз застосування бюджетних трансфертів. Облік виконання Державного бюджету в органах казначейства.
курсовая работа [79,7 K], добавлен 26.05.2013Аналіз діючої системи виконання бюджету за доходами та обґрунтування напрямків розвитку і вдосконалення системи управління виконанням Державного бюджету в Україні. Характеристика основних груп доходів бюджету. Казначейське виконання державного бюджету.
дипломная работа [732,2 K], добавлен 24.02.2011Місцевий бюджет як складова бюджетного процесу. Аналіз виконання дохідної та видаткової частини місцевого бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області. Проблеми, що виникають в процесі виконання місцевих бюджетів.
дипломная работа [764,1 K], добавлен 04.03.2015Проблеми казначейського обслуговування державного бюджету України за видатками, виконання видаткової частини. Позитивні зміни, пов’язані з прийняттям окремих нормативних актів. Потенціал підвищення якості обслуговування державного бюджету за видатками.
статья [21,4 K], добавлен 24.04.2018Державне регулювання, правовий і фінансовий аналіз виконання бюджету України за 2009 рік. Загальні показники виконання бюджету: прибуткова і витратна частина. Регулювання бюджетного процесу і управління державним боргом. Аналіз міжбюджетних стосунків.
реферат [28,3 K], добавлен 05.03.2011Державний бюджет як основний фінансовий план держави. Планування й виконання дохідної та видаткової частин державного бюджету в механізмі бюджетного регулювання економіки. Види міжбюджетних трансфертів, їх структура і динаміка, існуючі проблеми.
курсовая работа [262,3 K], добавлен 13.05.2011
