Управління реальними інвестиціями підприємства на матеріалах КП "Полтавський м`ясокомбінат"

2) важливим у аналізі ділової активності є розрахунок коефіцієнтів оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості і терміну їх погашення.

Дебіторську заборгованість ми не рахуємо так як відсутні дані. Отже, на аналізованому підприємстві протягом року 20 рази трансформується кредиторська заборгованість у реальні грошові кошти. Відповідно термін їх погашення становить 18 та 17 днів. А це є однією із умов забезпечення стабільного фінансового стану підприємства.

3) коефіцієнт обіговості запасів характеризує швидкість трансформації виробничих запасів в обсяги товарної продукції на складі підприємства. Розрахувати його неможливо, тому що на підприємстві відсутні довгострокові фінансові інвестиції.

Показники рентабельності характеризують ефективність використання активів та капіталу. Аналізуючи ці показники, ми бачимо, що за звітній 2007 рік рентабельність чистого прибутку і прибутковості власног капіталу зменшились , а коефіцієнт прибутковості активів теж зменшився на 0,03. Це є негативним для підприємства, адже показники є дуже низькими, це свідчить про неефективність використання капіталу та активів.

2.2 Визначення вартості складних елементів власного, залученого та позикового капіталу підприємства

Другий підрозділ складається з визначення вартості елементів власного, залученого та позикового капіталу підприємства.

Вартість функціонуючого власного капіталу підприємства у звітному періоді визначається за формулою:

ЧПв

ВКФз = --- х 100 ,

ВК

де ВКФз - вартість функціонуючого власного капіталу підприємства у звітному періоді, %;

ЧПв - сума чистого прибутку, виплачена власникам підприємства в процесі його розподілу за звітний період;

ВК - середня сума власного капіталу підприємства у звітному періоді.

За вихідними даними:

ЧПв = 18000*0,21=3780 грн.

ВК= (22290,6+21708,4)/2=21999,5 тис. грн.

3780

ВКФз = --- х 100 =17,18%

21999,5

Вартість нерозподіленого прибутку прирівнюється до вартості функціонуючого власного капіталу підприємства в плановому періоді (ВКФп = ВКФз х ПВт, де ВКФп - вартість функціонуючого власного капіталу в плановому періоді, ПВт - темп зростання виплат прибутку власникам на одиницю вкладеного капіталу, що планується, виражений десятковим дробом).

ВКФп= 17,18*1,03=17,7%

Вартість капіталу, який додатково залучається за рахунок емісії, розраховується наступним чином. Ціна привілейованої акції дорівнює приблизно сумі дивідендів, яку сплачує акціонерам емітент, за вирахуванням витрат на розміщення. Оскільки привілейовані акції є цінними паперами з фіксованим доходом, то ціна цього джерела (Цап) визначається за формулою

Д

Цап = --- х 100% ,

ЦРап

де Д - розмір фіксованого дивіденду в грошовому виразі;

ЦРап - поточна (ринкова) ціна привілейованої акції;

КВа - кількість випущених акцій.

Д = (18000*0,15)/170= 15,88 грн.

15,88

Цап = --- х 100% = 5,67 грн.

280

Вартість капіталу від звичайних акцій, або ставка дисконту, визначається:

Д1

Цаз = ---- ,

1 - Т?д

де Цаз - ціна звичайної акції;

Д1 - дивіденд, який очікує виплатити підприємство в наступному періоді;

Т?д - темп приросту дивідендів.

Д₁=Д* Т?д

Д₁ = 15,88 * 1,03 = 16,36 грн.

Цаз = 16,36/1 -0,03 = 16,87 грн.

Тоді ставка дисконту дорівнює:

Д

ВКаз = ------ + Т?д ,

Цаз (1 - Ве)

де Ве - витрати на емісію та розміщення акцій.

Вказ = 15,88/16,87(1-0,06) + 0,03 = 1,03 (103%)

Основними формами позикового капіталу є фінансовий кредит (банківський і лізинговий), емітовані підприємством облігації, товарний (комерційний) кредит у формі довгострокової або короткострокової відстрочки платежу й поточні зобов'язання по розрахунках.

Витрати, пов'язані з виплатою відсотків за банківськими позиками, включаються до собівартості продукції, тому ціна позики банку (ЦПб) менша, ніж відсоток (Впб):

,

Де ВК_б -- ставка відсотку за банківський кредит, вимірюється у %,

Спп -- ставка податку на прибуток,

ВП_б -- рівень витрат пов'язаних із залученням банківського кредиту.

Будемо вважати, що ставка відсотку за банківський кредит становить -- 14%, рівень витрат пов'язаних із залученням банківського кредиту -- 5%. Проведемо розрахунок:

ВПкб = 14* (1-0,23)/ 1- 0,05 =11,35 %

Розрахунок вартості товарного кредиту, наданого у формі короткострокової відстрочки платежу, здійснюється за формулою:

(ЦЗ х 360) х (1 - Спп)

ВТКк = ------------- ,

ТВ

де ВТКк - вартість товарного (комерційного) кредиту, наданого на умовах короткострокової відстрочки платежу, %;

ЦЗ - розмір цінової знижки при здійсненні готівкового платежу за продукцію, %;

Спп - ставка податку на прибуток, %;

ТВ - термін надання відстрочки платежу за продукцію, в днях.

Будемо вважати, що:

ЦЗ - 5%;

Спп - 23%;

ТВ - 30 дн.

Вартість товарного (комерційного) кредиту у формі відстрочки платежу з оформленням векселя розраховується за формулою

ВКв х (1 - Спп)

ВТКв = --------- ,

1 - ЦЗ

де ВТКв - вартість товарного (комерційного) кредиту у формі відстрочки платежу з оформленням векселя, %;

ВКв - ставка відсотка за вексельний кредит, % (28%)

ЦЗ - розмір цінової знижки при здійсненні готівкового платежу за продукцію, %;

Спп - ставка податку на прибуток, %.

Ціна облігацій приблизно дорівнює величині відсотка, що сплачується по них, при цьому враховується різниця між номінальною вартістю облігації та ціною її реалізації. При розрахунку слід оцінити облігації, емітентом яких є досліджуване підприємство (умовно), користуючись наведеними в додатку даними. Ціна реалізації облігації або поточна її вартість розраховується за формулою

mхN INT/m M

Vв = ? ----- + -----

k=1 (1 + iв/m)^k (1 + iв/m) ^{mх N}

де INT - відсоткові виплати, що здійснюються по облігації;

m - періодичність виплат по відсотках;

M - номінальна вартість облігації;

iв - ринкова відсоткова ставка по аналогічних фінансових позиках;

N - термін до погашення облігації.

mхN INT/m M 2х 2 55 : 2 150

Vв = ? ------ + ----- = ? ------- + ------- =

k=1 (1 + iв/m)^k (1 + iв/m) ^{mх N} k=1 (1 + 0,26/2)^k (1 + 0,26/2)⁴

= 116,36 грн.

Вартість позикового капіталу залученого за рахунок емісії облігацій розраховується за формулою:

,

Де СК -- ставка купонного відсотку по облігації, %,

ЕВо -- рівень емісійних витрат по відношенню до емісії, %

Рівень емісійних витрат по відношенню до емісії розраховується за формулою:

,

Де М -- номінальна вартість облігації, грн.

Vв -- поточна вартість облігації, грн.

Проведемо розрахунок:

ЕВО = ((150-116,36)/150) *100% =22,43%

Розрахуємо ставку купонного відсотку по облігації за формулою:

СК = (ІNT:М)*100%

СК=55/150*100%=36,67%

ВОПк = (0,3667 *(1-0,23)/ 1- 0,2243)*100% = 0,36 (36%)

Розрахувавши ціну кожного джерела капіталу, необхідно знайти середню ціну цих джерел - середньозважену вартість капіталу.

n

ВКс = ? НПi х ІРi ,

i

де ВКс - середньозважена вартість капіталу;

НПі - потрібна дохідність (норма прибутку) від капіталу, одержаного з і-го джерела;

ІРі - частка капіталу (інвестиційних ресурсів), одержаного з і-го джерела.

Таблица

Джерела коштів	Нпі	Ірі
ВКФз	0,172	48,18
Цап	0,057	15,97
ВКаз	0,01	2,8
ВПкб	0,114	31,93
ВОПк	0,004	1,12
Всього	0,357	100

Отже середньозважена вартість капіталу дорівнює:

ВКс = 0,172*48,18+0,057*15,97+0,01*2,8+0,114*31,93+0,004*1,12 =12,87

2.3 Складання звіту про власний капітал

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття й аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про власний капітал складається з урахуванням інформації, наведеної в балансі та звіті про фінансові результати.

Загальна сума змін власного капіталу, що відбулися протягом звітного року, визначається підсумовуванням і відніманням річних оборотів за всіма позиціями власного капіталу. Залишок власного капіталу в цілому та в розрізі його складових на кінець року визначається таким чином:

залишок капіталу на початок року;

(+) збільшення капіталу протягом звітного періоду;

(-) зменшення капіталу протягом звітного періоду;

(=) залишок капіталу на кінець року.

Правильність заповнення звіту можна перевірити, скориставшись закономірностями шахової таблиці. Загальний результатний підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результатному підсумкові показників по горизонталі.

Якщо залишки власного капіталу на початок року, що відображаються в балансі підприємства, скоригувати на приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капітал, то ми отримаємо балансовий залишок власного капіталу на кінець періоду.

Так, як залишки, що містяться в балансі, збігаються з даними, наведеними у звіті про власний капітал, то звітність даного підприємства складена правильно.

2.4 Аналіз управління грошовими коштами підприємства

В даному розділі проведемо частковий аналіз управління грошовими коштами шляхом розрахунку операційного чистого грошового потоку (CASH-FLOW) та показників грошового потоку підприємства.

Операційний чистий грошовий потік (CASH-FLOW) можна розглядати як критерій оцінювання внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Його достатній розмір створює сприятливі передумови для залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел.

Схему розрахунку подамо на прикладі з умовними сумами.

Таблиця. Розрахунок операційного CASH-FLOW КП «Полтавський м`ясокомбінат»

ПРЯМИЙ МЕТОД	Сума, тис. грн.
(+) Грошові надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	65602,3
(-) Грошові виплати постачальникам за сировину, матеріали, послуги тощо	35852,2
(-) Грошові видатки на утримання персоналу	13650,2
(+) Інші грошові надходження, які не належать до інвестиційної та фінансової діяльності	1756,3
(-) Інші грошові видатки для покриття операційних витрат, які не стосуються інвестиційної і фінансової діяльності	16966,8
(-) Сплата відсотків за користування позиками	-
(-) Сплата податків на прибуток	725
= CASH-FLOW (операційний)	164,4
НЕПРЯМИЙ МЕТОД	Сума, тис. грн.
(+) Чистий прибуток від операційної діяльності	3703
(+) Витрати, не пов'язані з грошовими виплатами	24
(-) Доходи, не пов'язані з грошовими надходженнями	3217
(-) Приріст; (+) Зменшення оборотних активів (крім грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій, інших статей неопераційних оборотних активів)	331
(-) Зменшення; (+) Збільшення поточних зобов'язань, у т.ч. відсотки (крім короткострокових кредитів банків та інших статей, не пов'язаних з операційною діяльністю)	14,6
= CASH-FLOW (операційний)	164,4
(-) Інвестиції в необоротні активи	430
(+) Дезінвестиції	-
(+,-) Доходи (збитки) від інвестиційної діяльності	-
= FREE CASH-FLOW (перед фінансуванням)	430

Прямий метод передбачає розрахунок операційного чистого грошового потоку (CASH-FLOW) як різницю між вхідними та вихідними грошовими потоками, що мають безпосереднє відношення до операційної діяльності підприємства.

Непрямий метод здійснюється зворотним до прямого методу розрахунком. Від'ємне значення FREE CASH-FLOW, показує, що для здійснення запланованих видатків підприємство має потребу у зовнішньому фінансуванні, котра виникла в результаті дефіциту внутрішніх джерел фінансування. Позитивне значення FREE CASH-FLOW свідчить про наявність надлишку коштів, які можуть бути використані для таких цілей:

§ виплата дивідендів;

§ погашення банківських позичок;

§ викуп власних корпоративних прав.

Показники грошового потоку підприємства:

- показник тривалості погашення заборгованості - визначається шляхом ділення позикового капіталу нетто (зменшеного на суму грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та чистої реалізованої вартості поточної дебіторської заборгованості) на грошовий потік (CASH-FLOW) операційний. Показує, скільки років потрібно діяльності;

ТПЗ = 4090-(1450,8+2490,9)/164,4 = 0,9

- показник обернено пропорційний до тривалості погашення заборгованості. Відношення операційного CASH-FLOW до заборгованості нетто. Зображує здатність підприємства розрахуватися зі своїми боргами за рахунок грошових надходжень від операційної діяльності;

Оберн до ТПЗ = 164,4 /4090-(1450,8+2490,9) =0,04

- показник самофінансування інвестицій, % - визначається шляхом ділення операційного CASH-FLOW на величину чистих інвестицій (сума приросту нематеріальних активів, основних засобів і довгострокових фінансових інвестицій). Вказує на частку інвестицій, профінансовану за рахунок внутрішніх джерел. Чим вищий цей показник, тим менше підприємство вдавалося до залучення зовнішніх фінансових ресурсів при фінансуванні інвестицій;



Самофін. інвест = 164,4 / 67,25*100% =244,46%

- чиста CASH-FLOW-маржа, % - відношення CASH-FLOW операційного до обороту від реалізації. Показує, скільки відсотків виручки від реалізації залишається на підприємстві після здійснення всіх платежів у рамках операційної діяльності;

Чиста CASH - FLOW - маржа = 164,4 /65602,3*100% =0,25%

- показник відношення CASH-FLOW до власного капіталу. Показує чистий грошовий потік на одиницю власного капіталу.

Показ відн CASH - FLOW до ВК = 164,4/21708,4*100% = 0,75%

2.5 Оптимізація структури капіталу підприємства

Оптимізація структури капіталу підприємства здійснюється з використанням механізму фінансового левериджу. Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством позичкових коштів, яке впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Показник, який відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових коштів, називається ефектом фінансового левериджу. Він розраховується за наступною формулою

ПК

ЕФЛ = (1 - Спп ) х (КВРа - ВК) х ---- ,

ВК

де ЕФЛ - ефект фінансового левериджу, який полягає в зростанні коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

Спп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

КВРа - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

ВК - середній розмір відсотків за кредит, які підприємство виплачує за використання позикового капіталу, %;

ПК - середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;

ВК - середня сума власного капіталу підприємства.

Звідси три основні складові:

1) Податковий коректор фінансового левериджу (1 - Спп ), який показує якою мірою проявляється ефект фінансового левериджу у зв'язку з різним рівнем оподаткування прибутку ;

2) Диференціал фінансового левериджу (КВРа - ВК), котрий характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів та середнім розміром відсотка за кредит ;

3) Коефіцієнт фінансового левериджу (ПК/ВК), що характеризує суму позичкового капіталу, який підприємство використовує, в розрахунку на одиницю власного капіталу.

Здійснюється оптимізація структури капіталу підприємства за допомогою механізму фінансового левериджу. У першому варіанті рекомендовано взяти фактичну структуру капіталу досліджуваного підприємства (таблиця 2.8)

Таблиця 2.8 Формування оптимальної структури капіталу з урахуванням ефекту фінансового левериджу, (тис. грн.)

№ з/п	Показники	Варіанти структури капіталу підприємства
		І (А)	ІІ (Б)	ІІІ (В)
1.	Середня сума всіх активів (капіталу), який використовується, в періоді, що розглядається, з неї:	25753,3	25753,3	25753,3
2.	Середня сума власного капіталу	21999,5	12876,7	15452
3.	Середня сума позичкового капіталу	3753,8	12876,7	10301,3
4.	Сума валового прибутку (без врахування витрат по сплаті відсотків за кредит)	17063,7	17063,7	17063,7
5.	Коефіцієнт валової рентабельності активів (без урахування витрат по сплаті відсотків за кредит), %	66,25	66,25	66,25
6.	Середній рівень відсотків за кредит, %	23	23	23
7.	Сума відсотків за кредит, сплачена за використання позичкового капіталу (гр.3 х гр. 6) : 100	863,37	2961,64	2369,3
8.	Сума валового прибутку підприємства з урахуванням витрат по сплаті відсотків за кредит (гр.4 - гр.7)	16200,33	14102,06	14694,4
9.	Ставка податку на прибуток, виражена дес. дробом	0,23	0,23	0,23
10.	Сума податку на прибуток (гр.8 х гр.9)	3726,08	3243,47	3379,7
11.	Сума чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після уплати податку (гр.8 - гр.10)	12474,25	10858,6	11314,7
12.	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності, % (гр.11 х 100) : гр.2	56,7	84,33	73,22
13.	Приріст рентабельності власного капіталу у зв'язку з використанням позичкового капіталу, у % (по відношенню до підприємства «А») (ЕФЛ)	5,7	33,3	67

Розрахуємо показник фінансового левериджу для підприємства А, тобто КП «Полтавський м`ясокомбінат»:

ЕФЛ =(1-0,23)*(0,6625 -0,23)*3753,8/21999,5 =0,77*0,433*0,17=0,057 або 5,7%

По підприємству «Б» цей ефект складає:

ЕФЛ =(1-0,23)*(0,6625 -0,23)*12876,7/12876,7 =0,33 або 33,3%

Відповідно по підприємству «В» цей ефект складе:

ЕФЛ =(1-0,23)*(0,6625 -0,23)*10301,3/15452 = 0,67 або 67%

Значення механізму впливу фінансового левериджу на рівень прибутковості власного капіталу та рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано управляти як вартістю, так і структурою капіталу підприємства.

Визначення загальної потреби в капіталі. Для розрахунків приросту капіталу в поєднанні з іншими показниками може бути використана модель фінансової підтримки економічного зростання, що дозволяє оптимізувати основні пропорції, пов'язані з приростом обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді. Ця модель має такий вигляд:

де :

?РП

--- - заданий темп економічного зростання, що визначається РП приросту продажів продукції;

?РП - приріст суми реалізації продукції в плановому періоді;

РП - сума реалізованої продукції в звітному періоді;

Кn - коефіцієнт капіталізації прибутку, виражений десятковим дробом. Будемо вважати, що на даному підприємстві Кn = 80%

ЧП - загальна сума чистого прибутку підприємства;

СК - сума власного капіталу, що використовується;

ПК - сума позикового капіталу, що використовується;

А - загальна сума активів (капіталу) підприємства.

?РП

--- = 0,05

РП

Отже отриманий результат показує нам що приріст капіталу повинен становити 0,05 рази, що дозволяє оптимізувати основні пропорції, пов'язані з приростом обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді.

Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості ґрунтується на оцінюванні вартості власного і позикового капіталу при різних умовах залучення й здійсненні багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.

Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків пов'язана з процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяються на такі групи: позаобігові активи, постійна та змінна частини оборотних активів.

Визначимо принципові підходи до фінансування різних груп активів підприємства.

1. консервативний підхід фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися позаобігові активи, постійна частина оборотних активів і половина оборотних активів. Друга половина змінних оборотних активів повинна фінансуватися за рахунок короткострокових позик капіталу. Така модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку.

2. помірний або компромісний підхід до фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися позаобігові активи і постійна частина оборотних активів, а за рахунок короткострокових позик капіталу весь обсяг змінної частини оборотних активів. Така модель фінансування активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства.

3. агресивний підхід до фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися тільки позаобігові активи, в той час як всі оборотні активи мають фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу (за принципом поточні активи повинні відповідати поточним зобов'язанням). Така модель створює серйозні проблеми в забезпеченні платоспроможності та фінансової стійкості підприємства, хоч дозволяє здійснювати операційну діяльність з мінімальною потребою у власному капіталі. Провівши аналіз динаміки та структури джерел капіталу, можна зробити висновок, що на кінець звітного року обсяг сукупного капіталу зріс на 90 тис. грн. Частка власного капіталу зменшилась на 582 тис. грн. а позичковий капітал, навпаки, збільщився на 672,5 тис. грн.

Виходячи зі свого ставлення до фінансового ризику керівництво підприємства обирає один з розглянутих варіантів фінансування активів. Враховуючи, що на сучасному етапі довгострокові позики підприємствам практично не надаються, тоді обрана модель фінансування активів буде представляти співвідношення власного та позикового (короткострокового) капіталу, тобто оптимізувати його структуру з цих позицій. Менеджерам даного підприємства буде доцільно використовувати помірний або компромісний підхід до фінансування активів, що забезпечить прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства.

Висновок

Одже проаналізувавши дане підприємство ми виявили що:

Провівши аналіз статей активу КП «Полтавський м`ясокомбінат» за 2007 рік, можна зробити висновок, що найбільшу частину у структурі активів становлять необоротні активи 14261,2 тис. грн. і 14455,2 тис. грн. (55,47% і 56,03 %) відповідно на кінець попереднього і звітного років.

Оборотні активи становлять 11355,7 тис. грн. та 11227,6 тис. грн.(44,2% і 43,52%) на кінець попереднього і звітного років. Витрати майбутніх періодів у балансі даного підприємства становлять незначну частину - 91,2 тис грн., на кінець попереднього року і 115,6 тис.грн. - на кінець звітного. Не значну частку займає дебіторська заборгованість - 8,9 та 8,8% відповідно на кінець попереднього і звітного років, від загальної суми активів, що становить 2287,6 тис. грн. і 2269,6 тис. грн.

Загальна кількість активів збільшилась у звітному році, в порівнянні з базовим, на 90,3 тис. грн. Це відбулося за рахунок збільшення необоротних активів з 14261,2 тис. грн. до 14455,2 тис. грн.

Провівши аналіз статей пасиву, можна зробити висновок, що найбільшу вагу у структурі пасивів займає власний капітал -86,71% на кінець попереднього року і 84,15% на кінець звітного року . Частка власного капіталу зменшилася на 582,2 тис. грн.З абезпечення наступних витрат і платежів становить відсутнє значення, так як воно не було надене а балансі, відповідно на кінець попереднього і звітного років. Як довгостроковий позиковий капітал так і короткостроковий позиковий капітал відсутні також як на кінець попереднього так і звітного року. Статутний капітал та доходи майбутніх періодів у балансі даного підприємства відсутні. Інший додатковий і резервний капітали не змінилися, і відповідно становлять 14520,9 та 158,2 тис. грн.

Проаналізувавши фінансову стійкість даного підприємства, можна сказати наступне:

- коефіцієнт автономії, який визначає питому вагу власного капіталу підприємства в загальній вартості засобів, інвестованих в його діяльність, в звітному році зменшився на 0,03 грн/грн., ніж в попередньому році. Зменшення відбулось за рахунок зменшення власного капіталу. Коефіцієнт перевищує мінімальне значення - 0,5 і є задовільним;

- коефіцієнт фінансового лівериджу збільшився, на 0,04 грн./грн. Незначні зміни відбулись за рахунок збільшення власного капіталу та пасивів балансу;

- коефіцієнт довгострокової фінансової незамежності тотожний коефіцієнту автономії, оскільки на підприємстві відсутні довгострокові зобов'язання;

- коефіцієнт співвідношення довго- і короткостроковї заборгованості не можливо порахувати, оскільки відсутні довгострокові зобов'язання.

Проаналізувавши коефіцієнти ліквідності, можна зробити наступні висновки:

- коефіцієнт поточної ліквідності, або коефіцієнт покриття. Він дорівнює відношенню оборотних активів до поточних зобов'язань і показує, якою мірою поточні зобов'язання забезпечуються оборотними активами, тобто скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань. Установлено норматив цього показника, більше або рівний 2.

Норматив показника виконується, як на кінець звітного періоду, так і на початок. Він показує що на одну грошову одиницю поточних зобов'язань припадає 3,32 грошових одиниць оборотних активів - у 2006 році і 2,75 грошових одиниць - у 2007 році. Це свідчить про те, що на підприємстві поточні зобов'язання достатньо забезпечені оборотними активами;

- коефіцієнт критичної ліквідності є проміжним коефіцієнтом покриття і показує, яка частина оборотних активів за мінусом запасів покривається поточними зобов'язаннями. Цей показник рекомендується в межах від 0,7 до 1, але в нашому випадку він є быльшим це відбулося через невиправдане зменшення готової продукції та дебіторської заборгованості за звітній період;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності й показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Вважається, що значення цього коефіцієнта не повинно опускатися нижче від 0,2. В даному випадку, коефіцієнт, хоча і зменшився, та все ж відповідаэ нормативному значенню- выд 0,65 до 0,35 грн./грн. Тененція до зменшення відбулась за рахунок значного зменшення оборотних активів.

Щодо аналізу фінансової стабільності, то:

- загальної заборгованості збыльшився з 0,13 до 0,16 грн./грн. Зміни відбулись за рахунок збыльшення активів;

- коефіцієнт залежності від довгострокової заборгованості ми розрахувати не можемо, тому що на підприємстві відсутні довгострокові зобов'язання;

- коефіцієнт фінансової незалежності, або коефіцієнт автономії, який визначає питому вагу власного капіталу підприємства в загальній вартості засобів, інвестованих в його діяльність, в звітному році збільшився на 0,03 грн/грн., що э більше, ніж в попередньому році. Зменшення відбулось за рахунок зменшення власного капіталу та загальної суми пасивів. Коефіцієнт перевищує мінімальне значення - 0,5 і є задовільним.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від того, наскільки швидко засоби, що вкладені в активи підприємства, трансформуються в реальні грошові кошти. Тому для аналізу фінансового стану використовують показники ділової активності. Про них можна зробити наступні висновки:

3) коефіцієнт оборотності активів характеризує швидкість обігу активів підприємства. Для даного підприємства він становить 2,3 оборота, а це означає, що 2,3 грн. чистого доходу від реалізації одержало підприємство протягом звітного періоду з кожної гривні його активів, у динаміці ми бачимо збільшення цього показника на 0,2 грн./грн. Він збільшився за рахунок зростання чистого доходу та середніх залишків оборотних активів;

4) важливим у аналізі ділової активності є розрахунок коефіцієнтів оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості і терміну їх погашення.

Дебіторську заборгованість ми не рахуємо так як відсутні дані. Отже, на аналізованому підприємстві протягом року 20 рази трансформується кредиторська заборгованість у реальні грошові кошти. Відповідно термін їх погашення становить 18 та 17 днів. А це є однією із умов забезпечення стабільного фінансового стану підприємства.

3) коефіцієнт обіговості запасів характеризує швидкість трансформації виробничих запасів в обсяги товарної продукції на складі підприємства. Розрахувати його неможливо, тому що на підприємстві відсутні довгострокові фінансові інвестиції.

Показники рентабельності характеризують ефективність використання активів та капіталу. Аналізуючи ці показники, ми бачимо, що за звітній 2007 рік рентабельність чистого прибутку і прибутковості власног капіталу зменшились , а коефіцієнт прибутковості активів теж зменшився на 0,03. Це є негативним для підприємства, адже показники є дуже низькими, це свідчить про неефективність використання капіталу та активів.

Провівши аналіз динаміки та структури джерел капіталу, можна зробити висновок, що на кінець звітного року обсяг сукупного капіталу зріс на 90 тис. грн. Частка власного капіталу зменшилась на 582 тис. грн. а позичковий капітал, навпаки, збільщився на 672,5 тис. грн.

Виходячи зі свого ставлення до фінансового ризику керівництво підприємства обирає один з розглянутих варіантів фінансування активів. Враховуючи, що на сучасному етапі довгострокові позики підприємствам практично не надаються, тоді обрана модель фінансування активів буде представляти співвідношення власного та позикового (короткострокового) капіталу, тобто оптимізувати його структуру з цих позицій. Менеджерам даного підприємства буде доцільно використовувати помірний або компромісний підхід до фінансування активів, що забезпечить прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства.

Література

1.Ареф'єва О.В. Фінансовий менеджмент. - К., 2002.

2.Бланк И.А. Финансовый менеджмент. - К.: Ника-Центр, 2004. - 653 с.

3.Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємства. - К.: КНЕУ, 2002. - 571 с.

4.Савчук В.П.Финансовый менеджмент предприятий. - К., 2001. - 592 с.

5.Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

6.Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. - М.: Перспектива, 1996. - 405

7.Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: вступ до фінансової науки / Пер. з нім. Терещенка С.І. та Терещенка О.О. - К.: Либідь, 2000. - 654 с.

8.Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1997.- 1000 с.

9.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НЮС, 2001. - 416 с.

10.Вахрин О.Д., Нешитой А.С.Финансы: Учебник для вузов. - М.: Маркетинг, 2000. - 502 с.

11.Глівенко С.В., Соколов М.О., Теліженко О.М. Економічне прогнозування: Навч. посібник. - 3-є видання, доп. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004.

12.Глушко В.І., Пилипенко О.І. Фінансові ризики. Навчальний посібник. - К.: Знання, 1998. - 188 с.

13.Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003. - 240 с.

14.Гридчина М.В. Фінансовий менеджмент: Курс лекцій. - К., 2002. - 158 с.

15.Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 року.

16.Про інвестиційну діяльність: Закон України / Збірник законів України. Т.1. - 1991.

17.Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 року.

18.Інвестування: Навч. посібник / За ред. В.О. Грищової. - 2-е видання. - Х.: ІНЖЕК, 2004.

19.Кинг А. Тотальное управление деньгами. - СПб.: Полигон, 1999.

20.Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент. - К., 2004. - 531 с.

21.Кононенко О. Аналіз фінансової діяльності. - 3-є видання. - Х.: Фактор, 2005. - 156 с.

22.Крайник О.П., Клепкова З.В. Фінансовий менеджмент. Навч. посібник. - Львів: Дакор, 2000.

23.Кудряшов В.П. Фінанси: Навчальний посібник. Х., 2002. - 351 с.

24.Кузнєцова Н.С., Назарук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К., 1998. - С.8 (189 с.).

25.Матюшенко І.Ю. Основи фінансового менеджменту. - К., 2003.

26.Миронов М.Г. Финансовый менеджмент. - М., 2004.

27.Пашута М.Т., Калина Л.В. Прогнозування та макроекономічне планування: Навч. посібник. - К.: НАУП, 1998. - 192 с.

28.Пилипенко І.І., Жук О.П. Цінні папери України. - К., 2001. - 305 с..

29.Пушкар М.С., Пушкар Р.М. Контролінг - інформаційна

Размещено на Allbest.ru