Основні фінансові критерії оцінки інвестиційних проектів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Порівняльна характеристика переваг і недоліків, сфер застосування показників NPV, IRR та PP як основних фінансових критеріїв оцінки інвестиційних проектів

2. Аналіз чутливості ризиків проекту: зміст, завдання, етапи здійснення; переваги й недоліки

3. Екологічний аналіз проекту: мета, сутність, зміст робіт

4. Задача №3

Література

1. Порівняльна характеристика переваг і недоліків, сфер застосування показників NPV, IRR та PP як основних фінансових критеріїв оцінки інвестиційних проектів.

Чиста приведена вартість. (NPV)

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, що генеруються нею протягом прогнозованого терміну. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного аналітиком (інвестором) самостійно виходячи з щорічного відсотка повернення, що він хоче чи може мати на капітал, що їм капітал.

Припустимо, робиться прогноз, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років, річні доходи в розмірі P1, P2, ..., Рn. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV) і чистий приведений ефект (NPV) відповідно розраховуються за формулами:

,. ,. (1)

Очевидно, що якщо:

NPV> 0, то проект варто прийняти; NPV <0, то проект варто відкинути; NPV = 0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Так, якщо після закінчення періоду реалізації проекту планується надходження засобів у виді ліквідаційної вартості устаткування чи вивільнення частини оборотних коштів, вони повинні бути враховані як доходи відповідних періодів. Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб:

, (2)

де i - прогнозований середній рівень інфляції.

Розрахунок за допомогою наведених формул вручну досить трудомісткий, тому для зручності застосування цього й інших методів, заснованих на дисконтованих оцінках, розроблені спеціальні статистичні таблиці, в яких табульованого значення складних відсотків, дисконтують множників, дисконтованого значення грошової одиниці і т.п. у залежності від тимчасового інтервалу і значення коефіцієнта дисконтування. Необхідно відзначити, що показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу підприємства у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник склопластику в тимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і що дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

Область застосування і труднощі NPV-метода.

За допомогою NPV-методу можна визначити не тільки комерційну ефективність проекту, але і розрахувати ряд додаткових показників. Настільки велика область застосування і відносна простота розрахунків забезпечили NPV-методу широке поширення, і в даний час він є одним із стандартних методів розрахунку ефективності інвестицій, рекомендованих до застосування ООН та Світовим банком. Однак коректне використання NPV-методу можливо тільки при дотриманні ряду умов: обсяг грошових потоків у рамках інвестиційного проекту має бути оцінений для всього планового періоду і прив'язаний до певних тимчасових інтервалах. Грошові потоки в рамках інвестиційного проекту повинні розглядатися ізольовано від решти виробничої діяльності підприємства, т.е. характерізовать тільки платежі і надходження, безпосередньо пов'язані з реалізацією даного проекту. Принцип дисконтування, застосовуваний при розрахунку чистого наведеного доходу, з економічної точки зору має на увазі можливість необмеженого залучення і вкладення фінансових коштів по ставці дисконту. Використання методу для порівняння ефективності декількох проектів припускає використання єдиної для всіх проектів ставки дисконту і єдиного тимчасового інтервалу (визначається, як правило, як найбільший термін реалізації з наявних). При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак у залежності від обставин (наприклад, очікується зміна рівня процентних ставок) ставка дисконтування може диференціюватися по роках.

Якщо під час розрахунків застосовуються різні ставки дисконтування, то, по-перше, формули (1) і (2) незастосовні і, по-друге, проект, прийнятний при постійної ставці дисконтування, може стати неприйнятним.

Внутрішня норма прибутку інвестицій. (IRR)

Другим стандартним методом оцінки ефективності інвестиційних проектів є метод визначення внутрішньої норми рентабельності проекту (internal rate of return, IRR), тобто такої ставки дисконту, при якій значення чистого наведеного доходу дорівнює нулю. IRR = r, при якому NPV = f (r) = 0. Зміст розрахунку цього коефіцієнта при аналізі ефективності планованих інвестицій полягає в наступному: IRR показує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект повністю фінансується за рахунок позички комерційного банку, то значення IRR показує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить проект збитковим.

На практиці будь-яке підприємство фінансує свою діяльність, у тому числі й інвестиційну, з різних джерел. Як плату за користування авансованими в діяльність підприємства фінансовими ресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди і т.п., тобто несе деякі обгрунтовані витрати на підтримку свого економічного потенціалу. Показник, що характеризує відносний рівень цих витрат, можна назвати "ціною" авансованого капіталу (CC). Цей показник відбиває сформований на підприємстві мінімум повернення на вкладений у його діяльність капітал, його рентабельність і розраховується по формулі середньої арифметичної зваженої. Економічний зміст цього показника полягає в наступному: підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення показника CC (або ціни джерела коштів для даного проекту, якщо він має цільове джерело). Саме з ним порівнюється показник IRR, розрахований для конкретного проекту, при цьому зв'язок між ними такий.

Якщо: IRR> CC. то проект варто прийняти;

IRR <CC, то проект варто відкинути;

IRR = CC, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Практичне застосування даного методу ускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немає спеціалізованого фінансового калькулятора. У цьому випадку застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень дисконтують множників. Для цього за допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1 <r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2) функція NPV = f (r) змінювала своє значення з "+" на "-" або з "-" на "+". Далі застосовують формулу

,

де r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f (r1)> 0 (f (r1) <0); r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, приякому f (r2) <О (f (r2)> 0).

Під чистими інвестиціями розуміються інвестиції, які не вимагають проміжних капіталовкладень, а отримані від реалізації проекту кошти спрямовуються на амортизацію вкладеного капіталу і в дохід. Нормальним ознакою чистих інвестицій є характер динаміки сальдо грошових потоків: до певного моменту часу тільки негативні сальдо (т.ч. підвищення витрат над доходами), а потім - тільки позитивні сальдо (чистий дохід), причому підсумкове сальдо грошових потоків має бути невід'ємним (т . е. проект повинен бути номінально прибутковим). Формальним ознакою змішаних інвестицій є чергування позитивних і негативних сальдо грошових потоків в ході реалізації проекту.

Однозначне визначення показника IRR стає неможливим, а застосування IRR-метода для аналізу змішаних інвестицій - недоцільним. Ефективність змішаних інвестицій розраховується за допомогою застосування NPV-методу або одного зі спеціальних методів розрахунку ефективності. Тому, говорячи далі про IRR-метод, буде матися на увазі аналіз тільки чистих інвестицій.

Для визначення ефективності інвестиційного проекту за допомогою розрахунку внутрішньої норми рентабельності використовується порівняння отриманого значення з базовою ставкою відсотка, що характеризує ефективність альтернативного використання фінансових коштів. Проект вважається ефективним, якщо виконується така нерівність: IRR> i, де i - деяка базова ставка відсотка.

Цей критерій також орієнтований в першу чергу на облік можливостей альтернативного вкладення фінансових коштів, оскільки він показує не абсолютну ефективність проекту як таку (для цього було б достатньо неотрицательной ставки IRR), а відносну - у порівнянні з операціями на фінансовому ринку. Показник IRR може застосовуватися також і для порівняння ефективності різних інвестиційних проектів між собою. Однак тут простого зіставлення значень внутрішньої норми рентабельності порівнюваних проектів може виявитися недостатньо. Зокрема, результати, отримані при порівнянні ефективності інвестиційних проектів за допомогою NPV-і IRR-методів, можуть привести до принципово різних результатів. Це обумовлено наступними обставинами: для досягнення абсолютної порівнянності проектів необхідне застосування т.зв. додаткових інвестицій, що дозволяють усунути розбіжності у обсязі інвестованого капіталу і термінах реалізації проектів. При використанні NPV-методу передбачається, що додаткові інвестиції також дисконтуються по базовій ставці відсотка i,в той час як використання IRR-метода передбачає, що додаткові інвестиції також мають прибутковістю, рівної внутрішньої нормі рентабельності аналізованого проекту і яка свідомо вище, ніж базова ставка дисконту.

На практиці порівняльний аналіз інвестиційних проектів проводиться в більшості випадків за допомогою простого зіставлення значень внутрішніх норм рентабельності. Незважаючи на певну теоретичну некоректність, такий підхід дозволяє усунути вплив суб'єктивного вибору базової ставки відсотка на результати аналізу. Дійсно, основна мета використання інструментарію додаткових інвестицій полягає в спробі узгодити результати порівняльного аналізу за допомогою застосування NPV-і IRR-методів, точніше, прив'язати друге до першого, оскільки при такому підході пріоритет має чистий приведений дохід проекту. Крім того, застосування інструмента додаткових інвестицій коректно тільки у випадку порівняльного аналізу альтернативних, чи взаємовиключних, проектів, що ще більше звужує область його застосування і робить абсолютно непридатним для аналізу інвестиційної програми.

У цілому в порівнянні з NPV-методом використання показника внутрішньої норми рентабельності пов'язане з великими обмеженнями. По-перше, для IRR-методу дійсні всі обмеження NPV-методу, т.ч. необхідність ізольованого розгляду інвестиційного проекту, необхідність прогнозування грошових потоків на весь період реалізації проекту і т.д. По-друге, сфера застосування IRR-метода обмежена тільки областю чистих інвестицій.

Термін окупності інвестицій. (PP)

Цей метод - один з найпростіших і широко поширений у світовій практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень. Алгоритм розрахунку терміну окупності (РР) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо дохід розподілений по роках рівномірно, то термін окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При отриманні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то термін окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника РР має вигляд: РР = n, при якому Рк> IC.

Показник терміну окупності інвестицій дуже простий у розрахунках, разом з тим він має ряд недоліків, які необхідно враховувати в аналізі. По-перше, він не враховує вплив доходів останніх періодів. По-друге, оскільки цей метод заснований на не дисконтованих оцінках, не робить різниці між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів, але різним розподілом їх по роках.

Існує ряд ситуацій, при яких застосування методу, заснованого на розрахунку строку окупності витрат, може бути доцільним. Зокрема, це ситуація, коли керівництво підприємства в більшому ступені стурбовано вирішенням проблеми ліквідності, а не прибутковості проекту - головне, щоб інвестиції окупилися якомога швидше. Метод також гарний у ситуації, коли інвестиції сполучені з високим ступенем ризику, тому, чим коротше термін окупності, тим менш ризикованим є проект. Така ситуація характерна для галузей чи видів діяльності, яким притаманна велика ймовірність досить швидких технологічних змін.

2. Аналіз чутливості ризиків проекту: зміст, завдання, етапи здійснення; переваги й недоліки

Ризикованість проектної діяльності пов'язана з непевністю прогнозованих результатів. На ефективність проекту, як правило, впливають кілька невизначених факторів. Аналіз чутливості характеризує власний ризик проекту, тобто вказує обсяг невизначеності, який закладено у проекті. Аналіз чутливості дозволяє краще зрозуміти процес формування позитивних результатів. На його основі визначають обсяг та напрям конкретних дій, які зменшують ймовірність провалу проекту. У певних ситуаціях для прийняття проекту необхідно зібрати повніші дані про чинники, які зменшують вигоди або збільшують затрати. Основна ідея здійснення аналізу чутливості полягає в тому, щоб визначити як зміниться результуючий показник ефективності проекту (як правило чиста теперішня вартість), якщо зміняться умови реалізації проекту. Загальний алгоритм аналізу чутливості наступний:

* вибір основного ключового показника, тобто параметра, щодо якого і провадиться оцінка чутливості. Такими показниками можуть служити: внутрішня норма прибутковості -- g_g, або чистий приведений дохід -- W;

* вибір факторів (рівень інфляції, ступінь стану економіки тощо);

* розрахунок значень ключового показника на різних етапах здійснення проекту: пошук, проектування, будівництво, монтаж і налагодження устаткування, процес повернення вкладених коштів.

Сформована таким чином послідовність витрат і надходжень дає можливість визначити фінансові потоки для кожного моменту часу, тобто визначити показники ефективності.

Спочатку будуються діаграми, що відображають залежність обраних результуючих показників від величини вихідних параметрів. Зіставляючи між собою отримані діаграми, можна визначити «ключові» показники, які найбільше впливають на оцінку проекту.

Потім визначаються критичні (для проекту) значення ключових параметрів. Найпростіше може розраховуватись «точка беззбитковості», що виражає мінімально припустимий обсяг послуг, при якому проект не приносить прибутку, але й не виявляється збитковим.

Якщо проект фінансується за рахунок кредитів, то критичним значенням буде та мінімальна величина ставки, за якої проект не зможе погасити заборгованість. Надалі може бути отриманий варіант припустимих значень, у межах якого проект виявляється ефективним (щодо прибутковості) з фінансової й економічної точок зору.

Аналіз чутливості дозволяє фахівцям з проектного аналізу враховувати ризик і невизначеність. Якщо проект виявиться чутливим до зміни обсягу виробництва продукції проекту, то варто приділити більше уваги програмі навчання персоналу і менеджменту, а також іншим заходам для підвищення продуктивності.

Разом з тим аналіз чутливості має два серйозних недоліки. Він не є всеосяжним, тому що не розрахований для обліку всіх можливих обставин.

Крім того він не уточнює ймовірність здійснення альтернативних проектів.

3. Екологічний аналіз проекту: мета, сутність, зміст робіт

Мета екологічного аналізу - встановлення впливу проекту на навколишнє середовище, оцінка всіх вигід і витрат внаслідок такого впливу та формування заходів, необхідних для пом'якшення або запобігання шкоді довкіллю у процесі здійснення проекту.

Завданням екологічного аналізу є визначення:

- обсягу можливої потенційної шкоди навколишньому середовищу під час реалізації проекту;

- потрібних засобів для запобігання цій шкоді чи пом'якшення її.

Глибина необхідної оцінки впливу проекту на навколишнє середовище залежить насамперед від обсягу змін у ньому, очікуваних від проекту. Деякі проекти є безпечними для середовища, інші можуть мати негативний вплив на нього. Найскладнішим завданням відповідальної за проект особи є визначення екологічних або пов'язаних із природними ресурсами наслідків, які слід включити до аналізу, а також їх кількісне вираження. Треба розглянути кожну проблему, прийняти рішення, ідентифікувати можливі наслідки й однозначно висловити свої думки.

Основними принципами екологічного аналізу є:

- оцінка екологічних наслідків проекту;

- урахування взаємозалежних вигід і витрат;

- оцінка екологічних вигід і витрат у варіантах "з проектом" і "без проекту";

- оцінка неявних вигід і витрат.

Етапи проведення екологічного аналізу:

1. Аналіз первинних екологічних умов (опис природно-географічного середовища проекту, його фізичного та біологічного балансу).

2. Оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу проекту на навколишнє середовище (визначення позитивних та негативних наслідків здійснення проекту, розробка заходів щодо усунення негативних наслідків, які неможливо ліквідувати).

3. Аналіз альтернативних варіантів проекту (визначення та аналіз альтернативних можливостей реалізації проекту).

4. Розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації негативного впливу на навколишнє середовище (визначення економічно обґрунтованих з погляду витрат заходів, що можуть зменшити негативні наслідки до допустимого рівня).

5. Екологічна підготовка менеджменту та персоналу (підготовка керівництва і спеціалістів, які відповідали б за екологічну безпеку проекту, здійснювали заходи з охорони та контролю стану навколишнього середовища).

6. Екологічний моніторинг (план поточного контролю).

4. Задача 3

Підприємство планує нові капітальні вкладення протягом двох років: 120000$ в першому році і 70000$ - в другому. Інвестиційний проект розрахований на 8 років з повним освоєнням введених потужностей лише на п'ятому році, коли плановий річний чистий грошовий дохід складе 62000$. Річний чистий грошовий дохід в перші чотири роки за планом складе 30%, 50%, 70%, 90% відповідно по роках від першого до четвертого. Підприємство вимагає як мінімум 16 % віддачі при інвестуванні грошових коштів.

Визначити чисту теперішню вартість інвестиційного проекту та дисконтований термін його окупності.

Перерахуємо грошові потоки в від поточних витрат

1) 16 909,09/(1+0,16) = 14 576,8$

2) 28 181,81/ (1+0,16)² = 26 166,95$

3) 39 454,55/(1+0,16)³ =25 291,37$

4) 50 727,27/(1+0,16)⁴ =28 026,12$

5) 62 000/(1+0,16)⁵ = 29 523,8$

6) 73 272,72/(1+0,16)⁶ =30 029,8$

7) 84 545,45/(1+0,16)⁷ =29 874,72$

8) 95 818,18/(1+0,16)⁸ =29 212,86$

NPV = (14 576,8+26 166,95+25 291,37+28 026,37+29 523,8+30 029,8+29 874,72+29 212,86) - 190 000 = 212 702,42 - 190 000 = 22 702,42$

Відповідь: чиста теперішня вартість дорівнює 22 702,42$

Сума дисконтованих прибутків за 1,2,3,4,5,6,7 та 8 = 212 702,42 більше за 190 000, тобто відшкодування (окупність) проекту відбудеться за 8 років.

Якщо припустити що надходження грошових коштів поступатимуть рівномірно впродовж всього періоду, то можливо вирахувати залишок від восьмого року.

Залишок = (1-(212 702,42 - 190 000)/ 29 212,86) = 0,22

Відповідь: дисконтований термін окупності інвестиційного проекту дорівнює 8 рокам(точніше 7,22 роки)

Література

вартість прибуток інвестиція ризик

1. ПБУ 2/94 “Учет договоров (контрактов) на капитальное строительство” (утв. приказом Минфина РФ от 20.12.94 № 167).

2. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проект. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999.

3. Бромвич М. Анализ экономической эффективности капиталовложений. - М.:

ИНФРА-М, 1996. - 432 с.

4. Ефимова О. В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 1999. - 320 с.

5. Идрисов А. Б., Картышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. - М.: Информационно- издательский дом “Филинъ”, 1997. - 272 с.

6. Ковалев В. В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 144 с.

7. Ковалев В. В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 432 с.

8. Липсиц И. В., Коссов В. В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа. - М.: Издательство БЕК, 1999.

9. Мелкумов Я. С. Экономическая оценка эффективности инвестиций. - М.: ИКЦ “ДИС”, 1997. - 160 с.

10. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 247 с.

11. Хорн Дж. К. Ван Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 800 с.

14. Четыркин Е. М. Методы финансовых и комерческих расчетов. - М.: Дело ЛТД, 1995. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru