Податкова система України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Для того, визначити сучасні тенденції реформування податкової системи та зрозуміти, як податки впливають на фінансовий стан підприємства необхідно дати визначення сутності податків, їх функції, податкової політики держави, як здійснюється розвиток економіки держави в цілому.

1. Сучасні тенденції реформування податкової системи в Україні

податок фіскальний місцевий прибуток

Розподіл прибутку підприємства проводиться згідно з Законом про податки і збори, які стягуються до бюджету, з інструктивними та методичними вказівками Мінфіну, а також відповідно до статуту підприємства.

Завдання аналізу розподілу прибутку залежать від того, який аналіз треба провести - внутрішній чи зовнішній.

При внутрішньому аналізі основне завдання - пошук резервів збільшення чистого прибутку. В процесі такого аналізу вивчаються:

a) Формування оподатковуваного прибутку.

b) Фактори формування і динаміка податків.

c) Пропорції та концертні напрямки розподілу прибутку, а також шляхи більш раціонального розміщення одержаного прибутку.

d) Фактори формування, розподілу і використання чистого прибутку.

Балансовий прибуток розподіляється за двома напрямками:

a. на потреби суспільства;

b. на потреби підприємства.

Балансовий прибуток, який спрямований на потреби суспільства, є оподаткованим прибутком, і складається з двох частин:

1. Перша частина - це податки:

c. на нерухомість;

d. на прибуток за встановленою ставкою;

e. за перевищення нормованої величини коштів, які спрямовуються на споживання, та ін.

2. Друга частина - це прибуток, одержаний понад допустимий рівень рентабельності (щодо підприємств-монополістів).

Прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства, відраховується та такими напрямками:

- благодійні фонди;

- виплата економічних санкцій (за завищення цін і відхилення від стандартів, за викиди речовин, що забруднюють навколишнє середовище понад установлені ліміти, перевищення установлених лімітів добутку природних ресурсів та ін.)

Балансовий прибуток зав мінусом перелічених вище відрахувань і є чистим прибутком, який використовується в таких цілях:

1. Відрахування до резервного фонду.

2. Відрахування до фонду виробничого і соціального розвитку.

3. Відрахування до фонду споживання:

- на колективне споживання;

- на індивідуальне споживання.

4. Відрахування на інші цілі.

Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджету різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємства) та оподаткування фізичних осіб.

На рис.1. (див. додаток А) зображено підсистему оподаткування підприємств, на підставі Закону України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р., а також наступних доповнень до нього.

Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:

f. прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) на землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];

g. непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];

h. збори (на обов'язкове держане пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);

i. державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори включають:

j. два податки (комунальний і податок з реклами);

k. різні збори (за право використання місцевої символіки; за паркування автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотереї; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.)

Нинішній податковій системі України притаманні такі негативні риси:

a) велика кількість нормативних документів та невідповідність законів і підзаконних актів, які регулюють податкові відносини;

b) нестабільність податкового законодавства, а саме численні зміни і поправки до чинних законів;

c) відсутність регулюючої функції та зосередження на фіскальній ролі податків;

d) наявність законів, які належать до інших галузей права, але стосуються регулювання податкових відносин;

e) відсутність достатніх правових гарантій для учасників податкових відносин;

f) наявність двох паралельних обліків - бухгалтерського і податкового.

Одним із пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку України на 2001 рік було невідкладне прийняття Податкового кодексу і реформування на його основі податкової системи. Податкова реформа покликана забезпечити відчутне зниження податкового навантаження, вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків за рахунок скасування пільг, створення ефективної та прозорої системи адміністрування податків, узгодженої із забезпечення прав, обов'язків і відповідальності як платників податків, так і працівників податкової служби.

Податкова політика, яка сьогодні проводиться в Україні, має низку суттєвих вад, через що не змогла стати надійним джерелом підтримки прогресивних починань незалежної держави.

Одним із недоглядів проекту Податкового кодексу, на нашу думку, є те, що у цьому не регламентовані питання соціальних зборів, а це понад 38% відрахувань від фонду оплати праці. За такої ситуації у макроекономічних показниках знижуватиметься рівень податкового тиску на суб'єктів господарської діяльності, чим створюватиметься видимість благополуччя.

Корінні проблеми оподаткування в Україні криються не так у величині податкових ставок, як у безсистемності, фіскальному свавіллі, зловживаннях, відсутності позитивного впливу на економіку. Намагаючись розв'язати проблему податкового тиску та надмірного контролю вітчизняні підприємства змушені приховувати частину обороту “в тіні”, тим самим рятуючись не просто від високих податків, а від довільних поборів і адміністративного насильства. Наявна податкова система пригнічує підприємництво.

Відомо, що бажання ухилитись від сплати податків існує відтоді, як існують податки. Але в економічно розвинутих країнах масштаби ухилення менші, ніж у країнах, що розвиваються. Причинами цього є відпрацьовані протягом багатьох років і технічно добре забезпеченні механізми справляння податків, стабільне й досконале податкове законодавство. Але не менш важливим є формування у платників податків почуття відповідальності перед суспільством і неминучість покарання за несплату податків.

У США під ухиленням від оподаткування розуміють зниження доходу та завищення витрат при визначенні податкової відповідальності, а також відмову подати до податкових органів правильно заповнену декларацію про доходи. Законодавство США, проте, дозволяє платникам податків мінімізувати їх, якщо такий платних розраховує свої податкові наслідки у конкретних комерційних угодах, але визнає криміналом зумисні спроби ухилення від оподаткування.

В Кодексі внутрішніх доходів США зазначено, що “будь-яка особа, котра зумисне намагається у будь-який спосіб ухилитись від будь-якого податку або іншого платежу, що стягується за законом, окрім штрафних санкцій, передбачених законом, буде визнана винною у тяжкому злочині і, згідно з обвинувальним вироком, на неї мають бути накладені штрафи, що не перевищують 100 тис. дол. (500 тис. дол. для корпорацій), або вона має бути позбавлена волі на строк до 5 років, або те й друге водночас, а також нестиме усі витрати на судовий розгляд”.

Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвиток дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи, часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків, які негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнені.

ВИСНОВКИ

Обсяги тіньової економіки в Україні нині за деякими експертними оцінками перевищують більш як половину внутрішнього валового продукта. Розширення сфери тіньової економіки є реальною загрозою національній безпеці держави. Динаміку і тенденції розвитку тіньової економіки необхідно розглядати в контексті еволюції економічного курсу в цілому. Сьогодні потрібні серйозні зміни податкової та економічної політики, удосконалення законодавства.

За даними опитувань, до 40% молоді у великих містах і прикордонних регіонах зайнято в тіньовій економіці. Майже для 2,5 млн. громадян України тіньова економіка є основним джерелом прибутків. По оцінках Національного банку України, поза офіційною сферою грошового обігу знаходиться більш 15 млрд. дол. США, що обслуговують потреби "тіньового сектора". Самий цей сектор (до 50% ВВП) по розмірах можливо зрівнювати з "офіційною економікою". Необхідно відмітити, що всі цифри, які використовуються у якості параметрів тіньової економіки, отримані методом непрямих оцінок, тому не варто дивуватися різночитанням. Деякі спеціалісти навіть підтверджують, що у тіньовому секторі задіяно практично все населення України - завдяки масштабам позабанківського обігу коштів, відхиленню від сплата податків і зборів, корупції і т.п.

Важливо відзначити, що податкова система в Україні має сильний тиск на підприємства, в зв'язку з чим не надто потужні підприємства або стають банкрутами, або частково ховаються в тіньову економіку.

Для того, щоб підприємство працювало і розвивалось необхідно, щоб бухгалтерський облік на підприємстві був своєчасним та всеохоплюючим.

Не можна сподіватись на винахід якогось одного ідеального податку, що забезпечить надходження потрібних державі коштів та задовольнить вимоги усіх платників. Відомо, що окремі громадяни, об'єднання і підприємства, які вони заснували, одержують різні вигоди від володіння майном, отримання доходів, споживання товарів. Тому й податки мають охоплювати різноманітні об'єкти, але за умови дотримання принципу розумної достатності: чим менше буде податків і простішою податкова система, тим, краще.

В Україні податкова політика поки що формується. При її становленні треба врахувати досвід інших держав, але тільки той, який дасть позитивний результат і для виробника, і для бюджету.

Переймаючи світовий досвід, не слід забувати, що рішення про те, у якій послідовності і які податки треба скорочувати, має ухвалюватися на основі комплексного аналізу всієї податкової системи, фінансових зв'язків в економіці, потреби держави у фінансових ресурсах.

Нинішню податкову систему, на нашу думку, треба реформувати в напрямку скорочення кількості законодавчих актів, яким регулюються податки, суттєвого зменшення числа як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів. Залежно від стану економіки, її цілей, які на даному етапі розвитку держава вважає пріоритетними, бюджет має бути збалансованим і прозорим, очевидно, повинні змінюватись і принципи побудови податкової системи. Наприклад, враховуючи швидку змінюваність умов господарювання в Україні, при формуванні податкової політики необхідно знайти оптимальне поєднання стабільності й гнучкості податкової системи.

Законодавство має стати простим, зрозумілим для суб'єктів оподаткування, не повинно вносити додаткових бюрократичних та правових труднощів як в роботу податкових органів, так і суб'єктів господарювання. Стосунки працівників податкової служби з платниками податків мають ґрунтуватися на повазі, довірі, можливості компромісу у вирішенні податкових питань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. "Про систему оподаткування": Закон України в редакції від 18.02.97р. № 77/97-ВР‚ зі змінами та доповненнями;

2. Азаров М. Я., Кольга В. Д., ОнищенкоВ. А., Все про податки: Підручник. -К.: Експерт-Про, 2000.- 489с.

3. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І. та ін., Фінансова діяльність підприємства: Підручник.- К.: Либідь, 2002.- 383с.

4. Івахненко В. М., Курс економічного аналізу: Підручник.-К.: Знання -прес, 2002. - 205с.

5. Ізмайлова К. В., Фінансовий аналіз: Підручник.- К.: МАУП, 2001.- 147с.

6. Кірейцева Г. Г., Фінанси підприємств: Підручник.- : ЦУЛ, 2002.- 267с.;

7. Коробов М. Я., Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Підручник.- К.: Знання, 2000.- 378с.

8. Мец В. О., Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Підручник. - К.: КНЕУ, 1999.- 131с.

9. Мних Є.В., Буряк П.Ю., Економічний аналіз на промисловому підприємстві: Підручник.- Львів: Світ, 1998.- 207с.

10. Поддєрьогін А.М., Фінанси підприємств: Підручник. -К.: КНЕУ, 2000. -458с.

11. Попович П. Я., Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник.- Тернопіль: Економічна думка, 2001.- 454с.

12. Цал-Цалко Ю.С., Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Підручник.- : ЦУЛ, 2002.- с.

13. Чумаченко М.Г., Економічний аналіз: Підручник.- К.: КНЕУ, 2001.- 540с.

Размещено на Allbest.ru