Система оподаткування Латвії

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

студент ІІІ курсу

заочного відділення

Тема: «Система оподаткування Латвії»

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика податкової системи Латвії

2. Податки та пільги латвійської республіки

2.1 Прибутковий податок з підприємств

2.2 Прибутковий податок з населення

2.3. Митний податок

2.4 Акцизний податок

2.5 Податок на додану вартість

2.6 Податок на прибуток корпорацій

2.7 Податок на землю

2.8 Податок на майно

2.9 Податок на природні ресурси

2.10 Державні обов'язкові внески по соціальному страхуванню

Висновки

Список літератури

Вступ

Серед безлічі економічних важелів, за допомогою яких держава впливає на ринкову економіку, важливе місце займають податки. В умовах ринкових відносин, і особливо в перехідний до ринку період, податкова система є одним з найважливіших економічних регуляторів, основою фінансово-кредитного механізму державного регулювання економіки.

Держава широко використає податкову політику як певний регулятор впливу на негативні явища ринку. Податки, як і вся податкова система, є потужним інструментом управління економікою в умовах ринку. Від того, наскільки правильно побудована система оподатковування, залежить ефективне функціонування всього народного господарства.

На Заході податкові питання давно вже займають почесне місце у фінансовому плануванні підприємств. В умовах високих податкових ставок неправильний або недостатній облік податкового фактора може привести до досить несприятливих наслідків або навіть викликати банкрутство підприємства. З іншого боку, правильне використання передбачених податковим законодавством пільг і знижок може забезпечити не тільки збереженість і отримані фінансові нагромадження, але і можливості фінансування розширення діяльності, нових інвестицій за рахунок економії на податках або навіть за рахунок повернення податкових платежів зі скарбниці. Маневруючи податковими ставками, пільгами і штрафами, змінюючи умови оподатковування, вводячи одні і скасовуючи інші податки, державу створює умови для прискореного розвитку певних галузей і виробництв, сприяє рішенню актуальних для суспільства проблем.

Метою контрольної роботи є розглянути податкову систему Латвійської Республіки. податковий система латвія

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ЛАТВІЇ

Латвійська Республіка однією з перших вийшла зі складу Радянського Союзу і почала будувати нову економічну систему, в тому числі і податкову.

Як і в більшості країн, фінансовий рік в Латвії починається 1 січня і закінчується 31 грудня. Але в деяких випадках з дозволу Міністерства фінансів Латвії можуть встановлюватися й інші періоди.

Кожний платник податку щорічно повинен “подати в податкові органи податкову декларацію з обов'язковими фінансовими документами, що підтверджують дані цієї декларації” Лукашина О. «Налогообложение в Латвии - анализ и практические рекомендации», Рига. http://www.baltikon.lv. Податковий звіт надає власну оцінку фірми про розміри податків, які підлягають сплаті. Ця сума визначається підприємством самостійно, але надалі підлягає перевірці податковими органами. Якщо з'ясовується, що платник сплатив податки не в повному обсязі, він повинен зробити доплату, а також на нього може бути накладено штраф. Особливі штрафні санкції застосовуються до тих, хто ухиляється від сплати податків [1].

Більшість податків сплачується до 15 числа кожного місяця авансовим способом протягом року. При сплаті кінцевої суми ті, що були внесені попередньо, враховуються при розрахунку загальної суми податку. Якщо авансові платежі сплачені у розмірі, який не покриває повністю річної суми податку, платник повинен сплатити різницю протягом 15 днів після одержання повідомлення. Якщо, навпаки, платник сплатив більшу авансову суму, то переплата йому повертається або ж, за бажанням платника, зараховується на наступний рік.

Податкова система Латвії побудована приблизно так, як і в інших країнах Західної Європи, але є і певні особливості.

Відповідно до закону Латвійської Республіки "Про податки і мита" систему податків і мит Латвії утворять:

· державні податки,

· державні мита,

· мита самокерувань Закону Латвійської Республіки "Про податки і мита" [2].

Податки, які сплачують населення, становить цілих 85% державного бюджету. Податкова система Латвії складається із прямих і непрямих податків [1].

Починаючи з 1 січня 2007 року податкова система Латвії складається з 11 видів податків:

· прибутковий податок з населення (ІІ),

· прибутковий податок з підприємства (UІ),

· податок на нерухомість (NО),

· податок на додану вартість (PVN),

· акцизний податок,

· митний податок,

· податок на природні ресурси,

· податок на азартні ігри,

· соціальний податок (VSAOІ),

· податок на легкові автомобілі і мотоцикли,

· податок на електроенергію.

В Латвії в 2010 році планується ввести новий десятипроцентний податок на дохід від капіталу для фізичних осіб. Як пояснює Міністерство фінансів, він вводиться на вимогу і за допомогою Міжнародного валютного фонду (МВФ), а також Єврокомісії і Міністерства фінансів Швеції. Новий податок застосовуватися до дивідендів, доходам від оренди і угодам з нерухомістю, доходом від приросту капіталу, у результаті продажу акцій, а також до відсотків по депозитах. На думку банківських експертів, введення податку, швидше за все, знизить бажання людей вкладати і накопичувати засоби, до того ж може привести до збільшення кількості нелегальних угод з метою піти від сплати цього податку Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. -- К.: Видавничий центр "Просвіта", 2010. - 198 c..

Таким чином, до непрямих податків ставляться: ПДВ, акцизний податок, митний податок. Останнім часом політика уряду Латвії спрямована на збільшення надходжень у державний бюджет непрямих податків. Така тактика відповідає вимогам ЄС. Але незважаючи на це існує досить велика кількість пільг по даній групі податків.

Дійсну систему прямих податків утворять, в основному, прибутковий податок з населення і підприємств, а також внески обов'язкового соціального страхування. До прямих податків ставляться також: податок на нерухоме майно.

Уряд Латвії вирішило подвоїти податок на нерухомість із 1 січня 2011 року. Щорічна виплата за нежитлові площі виросте до 3% від кадастрової вартості, а ставка податку на земельні ділянки збільшиться не більше ніж на чверть. Крім того виросте ПДВ і плата за споживання електроенергії. З нового року латвійський ПДВ виросте до 22%, а знижена ставка ПДВ - до 12%. Власникам житла в Латвії необхідно врахувати і те, що тепер до споживання електроенергії буде застосовуватися основна ставка ПДВ, а не знижена. Ці міри викликані не кращим з економіки Латвії й зобов'язаннями уряду країни перед іноземними кредиторами. У результаті збільшення податків влади із залучити в скарбницю більше 80 млн. латів Налоги в Латвии: http://www.honoraryconsul.ru/index.php?an=taxes-in-latvia [4].

2. ПОДАТКИ ТА ПІЛЬГИ ЛАТВІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

2.1 Прибутковий податок з підприємств

Прибутковий податок з підприємства є основним видом податку юридичних осіб.

Платниками податків є “місцеві і закордонні підприємства, постійні представництва”.

Об'єктом оподатковування є обсяг прибутку або збитків річного звіту підприємства, що коректується щодо Закону "Про прибутковий податок з підприємства". Податкова ставка - 15 %, на доходи, отримані в Латвії нерезидентами - від 5 % до ставки, що встановлена на відповідний період таксації [5] Закон Латвійської Республіки "Про прибутковий податок з підприємства".

Але також як і по всіх податках існує великий спектр пільг по прибутковому податку з підприємства. Дані пільги використовуються для підтримки малого і середнього бізнесу в країні і його подальшому розвитку. Для допомоги малим підприємствам використовуються наступні знижки:

Малим підприємством є підприємство, у якого в році таксації, за який обчислюється податок, не перевищені щонайменше два з наступних критеріїв:

1) балансова вартість основних засобів - 70 000 латів;

2) нетто-оборот - 200 000 латів;

3) середня чисельність працюючих - 25 чоловік.

Застосовується знижка з податку для малих підприємств рівна 20 % від обчисленого прибуткового податку з підприємств. Аналогічно застосовуються знижки по прибутковому податку з підприємств, що займаються сільськогосподарською діяльністю [6, c. 121]. Сільськогосподарською діяльністю є “рослинництво, тваринництво, рибництво у внутрішніх водоймах і садівництво” Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. -- 2008. -- № 7-9. -- С. 120.. Знижка з податку для підприємств, що займаються сільськогосподарською діяльністю, установлена в розмірі 10 латів на кожний гектар сільгоспугідь у році таксації. Є знижки для підприємств:

1) які роблять продукти високих технологій і програмні продукти.

Знижка з податку підприємствам становить 30 % від обчисленого прибуткового податку з підприємств, якщо підприємство відповідає наступним критеріям:

а) у нетто-обороті підприємства підтримувані продукти становлять у період таксації більше 75 %;

б) підприємством отриманий сертифікат ІSO 9000, ІSO 9001 або ІSO 9002.

2) які використовують як робоча сила засуджених.

Знижка з податку становить 20 % від обчисленого прибуткового податку з підприємстві, але для одержання даної податкової знижки підприємство:

а) повинне бути засноване і зареєстровано в Регістрі підприємстві з метою заняття виробництвом товарів і використання як робоча сила засуджених тільки в зонах закритого режиму місць висновку Латвії і займатися тільки цим;

б) до установи повинне одержати дозвіл Міністерства внутрішніх справ на установу такого підприємства, а також погодити з Міністерством внутрішніх справ особистість кожного засновника, учасника, власника, члена виконавчого органа. Згадане узгодження необхідно також при відчуженні підприємства або перевиборах членів виконавчого органа [6, c. 121].

Існують знижки по податку для жертводавців, що сприяє залученню коштів у державні фонди.

Резидентам і постійним представництвам податок зменшується на 85 % від сум, пожертвуваних зареєстрованим у Латвійській Республіці громадським організаціям і фондам культури, освіти, науки, релігії, спорту, добродійності, охорони здоров'я і охорони природи, а також бюджетним установам. Податкова знижка конкретним громадським організаціям надається, а у випадках, якщо громадська організація не діє відповідно до заявлених мит, відміняється у встановленому Кабінетом міністрів порядку.

Резидентам і постійним представництвам податок зменшується на 90 % від сум, пожертвуваних Латвійському фонду культури, Олімпійському комітету Латвії і Латвійському дитячому фонду. Знижка з податку в цілому не повинна перевищувати 20% від загальної суми податку.

Застосовуються, також, особливі податкові знижки для підприємства суспільств інвалідів, медичного характеру, а також інших благодійних фондів за списком, представленому Кабінетом міністрів і затвердженому Сеймом. Дані підприємства звільняються від сплати податків, якщо вони перераховують для згаданих фондів (програм, організацій) суми, що перевищують нараховані суми даного податку [6, c. 121].

2.2 Прибутковий податок з населення

Починаючи з 1 січня 1997 року прибутковий податок з населення ділиться на: 71,6% іде в державний бюджет, а 28,4% у Державний спеціальний бюджет медичного обслуговування. Обсяг надходжень прибуткового податку з населення в першу чергу залежить від кількості зайнятих у народному господарстві, заробітної плати і неоподатковуваного мінімуму, а також від податкових пільг.

Прибутковий податок з населення розраховує і зараховує в бюджет:

· податок на заробітну плату (платника) - роботодавець;

· з доходів, установлених в 10 і 12 частинах 17 статті закону "Про прибутковий податок з населення" - платник податку;

· з доходів, згаданих в 3 пункті першої частини 1 статті закону "Про прибутковий податок з населення", а також патентну плату - платник;

· якщо платника наймає роботодавець, що є закордонним платником податків, то податок на заробітну плату платить роботодавець або сам платник відповідно до правил Кабінету міністрів;

· податок на заробітну плату такого платника, чиєї праця оплачується із засобів закордонної технічної допомоги Латвійській Республіці або із засобів позики міжнародних фінансових інстанцій - роботодавець або сам платник відповідно до правил Кабінету міністрів (перша частина 4 статті закону "Про прибутковий податок з населення") Налоговые ставки в Латвийской Республике: http://www.vid.gov.lv/default.aspx?tabid=8&hl=3 [7].

Платник прибуткового податку з населення, крім осіб, згаданих в 20 статті закону "Про прибутковий податок з населення", платить податок відповідно до декларації в порядку, що резюмує. Під час року таксації виробляються авансові платежі (друга частина 4 статті закону "Про прибутковий податок з населення").

Закордонний платник податків, що у рік таксації одержав у Латвії доходи, з яких на місці виплат утримані податок і загальна сума його доходів не перевищує неоподатковуваний на рік таксації мінімум у чотириразовому розмірі, як це зазначено в 9 статті цього закону, має право не подавати декларацію, якщо в цьому або іншому законах не зазначено інше. Згадана умова також ставиться до випадків, коли закордонний платник податків у рік таксації одержувала доходи тільки в Латвії, з яких на місці виплат утриманий податок, або отримані тільки неоподатковувані податком доходи, згадані в першій частині 9 статті закону "Про прибутковий податок з населення", чия загальна сума не перевищує неоподатковуваний на рік таксації мінімум у чотириразовому розмірі [7].

Якщо платник внутрішнього податку в строк, встановлений у п'ятої частини 19 статті цього закону, не подав декларацію, то цей факт є посвідченням платника, що податок з його доходів у рік таксації утриманий у повному обсязі або платник не одержував оподатковуваний податком дохід, відповідно до першої частини 9 статті закону, чия загальна сума не перевищує неоподатковуваний на рік таксації мінімум у чотириразовому розмірі. Якщо в розпорядженні Служби державних доходів є інформація, що платник у рік таксації одержував оподатковувані податком доходи, з яких на місці виплат не утриманий податок, або що платник не подав декларацію у випадках, коли загальна сума його доходів перевищувала неоподатковуваний на рік таксації мінімум у чотириразовому розмірі, то у випадку неподання декларації до нього застосовують санкції, певні в статті 32.1 цього закону [7].

По даному податку застосовуються наступні види пільг:

А) для платника передбачені наступні пільги:

1) за зміст кожної особи, якщо цій особі не призначені пенсія і воно не одержує пенсію, за винятком пенсії але случаю втрати годувальника, у розмірі половини річного неоподатковуваного мінімуму платника для одного з годувальників:

а) за неповнолітню дитину,

б) за дитину, поки він продовжує одержання загальної, професійної, вищої або фахової освіти, але не довше чим до досягнення 24-літнього віку,

в) за непрацюючого чоловіка,

г) за непрацюючих батьків і дідів і бабок,

д) за онука або взятого на виховання дитини, якщо немає можливості стягнути з його батьків гроші на зміст (аліменти), у тому числі і до тих пір, поки він продовжує одержання загальної, професійної, вищої або фахової освіти, по не довше чим до досягнення 24-літнього віку,

е) за брата, сестру молодше 18 років, якщо в них немає працездатних батьків,

ж) за утриманців осіб, що складаються на втриманні,

з) за особу, на користь якого по постанові суду із платника стягуються гроші на зміст (аліменти),

і) за особу, що складається під опікою або на піклуванні платників;

2) для осіб, яким пенсія призначена до 1 січня 1996 року неоподатковуваний мінімум встановлюється в розмірі цієї пенсії;

3) для осіб, яким призначена або перерозрахована пенсія після 1 січня 1996 року або пенсія за вислугу років, або спеціальна державна пенсія відповідно до нормативних актів Латвійської Республіки, неоподатковуваний мінімум для цих пенсій становить 1200 латів у рік;

4) для осіб, які відповідно до законів визнані інвалідами або політично репресованими, розмір додаткових пільг по податках і порядок їхнього надання встановлюється Кабінетом міністрів:

а) для інвалідів І і ІІ груп пільга становить 300 Ls у рік або 25 Ls у місяць;

б) для інвалідів ІІІ групи пільга по податку становить 240 Ls у рік або 20 Ls у місяць;

в) для політично репресованих і учасників національного опору існують наступні пільги:

· якщо призначено пенсію, то від податку звільняються 300 Ls у рік або 25 Ls на місяць;

· якщо не призначена пенсія, то від податку звільняються 552 Ls у рік або 46 Ls на місяць Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. -- М.: ЮНИТИ, 2008. - 358 c. [8, c. 284].

2.3 Митний податок

Митний податок встановлюється на підставі вартості товарів та інших виробів, митних тарифів та правил проходження товарів через кордон країни. Його сплачують як юридичні, так і фізичні особи, які ввозять з-за кордону або, навпаки, вивозять за кордон товари та вироби. Для юридичних осіб платежі повертаються у безготівковій формі попереднім розрахунком [8, c. 286].

Для фізичних осіб розрахунок можна проводити готівкою при перетині кордону. Якщо сплачено більшу суму податку, то на вимогу власника товару її йому повертають у встановленому порядку за юридичною адресою (місцем проживання) протягом шести місяців з дня випуску товарів у вільний обіг.

Якщо власник товару не повністю сплатив митний податок, то, за розпорядженням митних установ, ця сума стягується з нього в подвійному розмірі протягом трьох років з дня випуску товарів у вільний обіг. Інколи сплата митного податку як для фізичних, так і для юридичних осіб може бути відкладена на термін до трьох місяців на підставі довідки або іншого документа, виданого Службою державних доходів про прийняття на облік відповідного платежу.

Для юридичних осіб, які протягом тривалого часу не порушували фінансову та митну дисципліну і зобов'язуються виконувати вимоги Служби державних доходів, може бути застосована процедура митного боргу, яка дає змогу відкласти сплату митного податку на 10 днів. Такою пільгою можуть користуватися також вантажовідправники, які одержали дозвіл на виконання певної процедури митного контролю. При стягненні зазначеного податку велике значення мають митні тарифи. Вони встановлюються на товари, які переміщуються через кордон Латвії, відповідно до гармонізованої системи опису та кодування товарів і комбінованої номенклатури. Виділяють кілька видів ставок:

• основна ставка;

• ставка режиму найбільшого сприяння в торгівлі;

• ставка режиму вільної торгівлі;

• ставка, що застосовується при торгівлі Латвії з іншими державами згідно з укладеними угодами.

Але слід зазначити, що дотримується принцип захисту власного виробника. Так, якщо внаслідок інтенсивного імпорту за демпінговими цінами або субсидійованого імпорту товарів виникають або можуть виникнути матеріальні витрати у місцевого виробника таких або аналогічних товарів, то Кабінет Міністрів може на певний час ввести механізм антидемпінгу чи різні компенсації, додаткові платежі для імпортерів чи експортерів. Антидемпінговий платіж не може бути більшим за різницю між ціною на аналогічний товар на зовнішньому ринку та вартістю цього товару. І навпаки, щоб лібералізувати торгівлю, уряд може встановлювати менші квоти митних тарифів [7].

Для більшості товарів основна ставка митного тарифу становить 20 % митної вартості, для країн з режимом найбільшого сприяння в торгівлі -- 15 %, а для держав з режимом вільної торгівлі з Латвії ввізне мито взагалі відсутнє. Для товарів, які виробляються у країнах Європейського Союзу, укладаються угоди про вільну торгівлю, особливо це стосується сільськогосподарської продукції. Знижені ввізні тарифи (здебільшого їх ставка не перевищує 1 % або взагалі відсутня) встановлюються на запчастини, промислове, транспортне обладнання, всі види імпортованої сировини для переробної та харчової промисловості, а також на товари, які не виробляються в Латвії. Відповідні ставки для товарів, які забезпечують режим найбільшого сприяння в торгівлі, встановлюються у розмірі 0,5 % вартості товару.

Підвищені ввізні тарифи визначаються для окремих видів товарів, які виробляються в Латвії. Насамперед це стосується сільськогосподарської продукції, домашньої худоби, м'ясомолочної продукції, м'ясних виробів, риби, картоплі, овочів, а також для окремих видів сільськогосподарської продукції, яка виробляється тільки в Латвії [7].

Для деяких промислових товарів, які виробляються тільки в Латвії імпортний тариф встановлюється на рівні основної ставки. До таких виробів належать цемент, парфуми, мило, свічки, певні види паперу та макулатури, пральні машини, електроінструменти, телефонні апарати, деякі види текстилю, одягу, взуття тощо. Митна вартість товару використовується для розрахунку митного податку та інших митних платежів, для встановлення вартості товару та інших предметів, а також для визначення розміру штрафів та інших санкцій для порушників митних правил. Митну вартість імпортованих в Латвії товарів та виробів розраховує імпортер та митний службовець.

Метод розрахунку імпортери вибирають самостійно, а правильність цього методу встановлює митна установа Служби державних доходів, яка проводить митне оформлення вантажів.

Митна вартість повинна розраховуватись на підставі фактично та документально підтвердженої інформації. Якщо така інформація відсутня, то митна установа має право використовувати ті відомості про ціни, які є на аналогічну продукцію чи знаходяться у відповідних каталогах торговельних фірм, або будь-яку інформацію з інших джерел. Митна вартість імпортованих товарів визначається різними методами:

· за вільною ціною імпортованих товарів, яку вказує імпортер;

· за митною вартістю ідентичних товарів;

· за митною вартістю однотипних товарів;

· за митною вартістю товарів, які виробляються в іншій державі.

Вільна ціна імпортованих товарів включає як фактично сплачену суму, так і інші витрати:

· витрати на транспортування товарів з-за кордону, в тому числі на розвантаження, перевантаження та розміщення вантажу у сховищах, витрати, пов'язані зі страхуванням товару, посередництво, вартість тари та пакування;

· частина вартості товарів (робіт та послуги), яка була віддана імпортеру безкоштовно або зі зниженням оплати з метою використання для експорту, виробництва та продажу;

· ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які імпортер прямо або непрямо повинен здійснити згідно з умовами продажу;

· частина прибутку імпортера, одержана при подальшому продажі товарів, які підлягають оцінюванню.

Основним методом визначення митної вартості є договірна ціна імпортованих товарів та інших виробів. Для товарів, які, згідно з комбінованою номенклатурою класів, фіксуються за товарними групами, митна вартість визначається на підставі вартості ідентичних чи однотипних товарів за світовими цінами або на рівні місцевої оптової ціни. Як правило, за основу беруться світові ціни країн ЄС. При визначенні митної вартості товарів, які експортуються, за основу беруться внутрішні ціни. Але в ціну не включаються витрати на перевезення, страхування товарів, інші витрати, які виникають за межами Латвії, та ПДВ. Вартість культурних цінностей та предметів мистецтва встановлюють експерти Державної інспекції із захисту пам'ятників культури, при цьому вартість вказується у дозволі на вивезення [1].

Слід зазначити, що в Латвії існує багато товарів, робіт та послуг, які взагалі не обкладаються митним податком. Переважно це стосується товарів, які потім використовуються для державних потреб.

Важливим елементом митного податку, з погляду платника податків, є, звичайно, митні пільги. Законодавство встановлює наступні види "потурань":

1) повернення раніше сплаченого митного податку;

2) звільнення від сплати митного податку;

3) зниження ставки митного податку;

4) визначення тарифних квот пільгових товарів, що підлягають ввозу або вивозу.

У теж час у митному законодавстві Латвії застосовуються наступні способи пожвавлення економіки в цілому:

1) Для збільшення обсягу транзитних перевезень по території Латвії митним податком не обкладають:

· транспортні засоби, які роблять регулярні вантажні або пасажирські міжнародні перевезення, у тому числі матеріально-технічне постачання, паливо, продовольство, а також інше майно, необхідне для нормальної експлуатації транспортного засобу;

· куплене за рубежем для усунення наслідків аварії (поломки);

· матеріально-технічне забезпечення, паливо, продукти та інше майно, що вивозять із Латвії, для забезпечення нормальної роботи судів, які належать підприємствам Латвії, а також ввезені цими судами морські продукти;

· товари і предмети, які переміщаються транзитом через територію Латвії;

· товари, які завезені на митну зону або митний склад.

2) Для розвитку банківської справи і пожвавлення торгівлі від митного податку звільняються: латвійська і закордонна валюта, цінні папери закордонні внески (відповідно до Закону "Про закордонні внески в Латвійській Республіці").

3) Для підтримки соціально-незахищених, захисту незаможних, а також надання допомоги потерпілим від стихійних лих і катастроф митним податком не обкладають:

· гуманітарна допомога або подарунки, ввезені відповідно до правил Кабінету Міністрів;

· спеціалізовані товари, на етикетках яких зазначено: "для дітей до трирічного віку";

· машини, призначені для інвалідів, відповідно до завіреного класифікатора і порядку ввозу, встановленому Міністерством добробуту.

4) Для створення образа і підтримки міжнародного престижу Латвії від митного податку звільняються:

· предмети, які призначені офіційними представникам Латвії за рубежем;

· товари і предмети, які передбачені для міжнародних спортивних змагань;

· товари і предмети, які передбачені для участі у виставках, у міжнародних спортивних змаганнях або подібних заходах, відповідно до порядку, встановленому правилами Кабінету Міністрів;

· товари військового призначення, які призначені для оборони і захисту держави Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. -- М., 2008. - 784 c..

Але загалом, всі ці звільнення сприяють розвитку бізнесу в країні, створенню робочих місць і припливу додаткових засобів у державну скарбницю [9, c. 673].

2.4 Акцизний податок

Платниками акцизного податку є юридичні та фізичні особи або їх об'єднання, які виробляють та реалізують підакцизні товари або такі, що імпортуються з інших країн. Вони сплачують зазначений податок після реалізації виробів, а підприємства, які імпортують товари, -- на митниці при перетині державного кордону і перераховують у банківські установи, причому перерахунок може здійснюватися заздалегідь, за винятком тих товарів, які надалі підлягають маркіруванню акцизними марками. З останніх акцизний податок стягується при придбанні цих марок. Якщо такі товари потім експортуються, то сплачений податок з державного бюджету не повертається. Ставки зазначеного податку встановлюються у двох формах:

· в національній валюті (латах);

· у відсотках до ціни реалізації. Якщо товар завозиться з-за кордону -- то до вартості ввезених товарів згідно з митною декларацією.

Основною функцією акцизного податку є поповнення державного бюджету, але не дивлячись на це існує велика кількість пільг. Одним з найпоширеніших видів підакцизного товару є нафтопродукти. Податком не обкладаються нафтопродукти, які використовуються:

а) для постачання повітряних транспортних засобів (літаків і інших транспортних засобів):

· виконуючі польоти на міжнародних лініях;

· використаних зареєстрованими в Латвійської Республіки авіакомпаніями для здійснення повітряних перевезень або спеціальних робіт на території Латвійської Республіки;

· використаних рятувальними службами для виконання аварійно-рятувальних робіт або надання допомоги;

б) для постачання морських транспортних засобів (судів і інших транспортних засобів):

· курсуючих на міжнародних лініях;

· використаних рятувальними службами для виконання аварійно-рятувальних робіт або надання допомоги на морі;

· зареєстрованих у Реєстрі судів Латвії як рибальські суди;

· які є іноземними рибальськими судами;

· здійснюючий державний контроль в області охорони середовища і використання природних ресурсів;

в) для постачання повітряних і морських транспортних засобів, що забезпечують оборону держави. Для підтримки деяких видів господарської діяльності податком не обкладаються:

· нафтопродукти, що поставляють у встановленому Кабінетом Міністрів порядку для підприємств (підприємницьких суспільств), які використовують їх як сировина в технологічному процесі виробництва (переробки) продукції;

· нафтогази та інші газоподібні вуглеводні, використані для постачання фізичних або юридичних осіб, які застосовують ці нафтопродукти як паливо або в газових печах і в іншому обладнанні (не як пальне) [7].

Акцизний податок вертається виробникам сільськогосподарської продукції податок, сплачений за використане дизельне паливо (газойль), з розрахунку 80 літрів дизельного палива (газойля) в одному календарному році за кожний перебуваємий у власності, постійному користуванні або оренді гектар сільгоспугідь - юридичним особам на нафтопродукти, використані з метою виробництва тепла для опалення приміщень і підігріву гарячої води.

Наступної по величині підакцизним товаром є алкогольні напої. Від податку звільнені:

· денатуровані алкогольні напої;

· алкогольні напої, використані для визначення якості алкогольних напоїв;

· алкогольні напої, втрачені в результаті дії непереборної сили;

· спирт для потреб ветеринарної медицини і фармацевтичної промисловості;

· спирт для науково-дослідних потреб;

· вино або зброжені напої, виготовлені фізичною особою для власного споживання;

· алкогольні напої, ввезені фізичною особою на митну територію Латвійської Республіки для власного споживання в наступному обсязі: негазоване вино - до двох літрів, - проміжні продукти, зброжені напої і гристі вина - до двох літрів або інші алкогольні напої - до одного літра.

Крім повного звільнення алкогольних напоїв від сплати акцизного податку, існує обкладання по пільгових ставках:

· на алкогольні напої, використані для виробництва інших товарів ставка податку з 100 літрів абсолютного спирту становить 14 латів;

· ставка 14 латів на алкогольні напої, використані для виробництва харчових продуктів, застосовується до алкогольних напоїв, які безпосередньо або як складені частини напівфабрикатів використовуються для виготовлення харчових продуктів з начинкою або будь-яких інших харчових продуктів, за умови, що зміст спирту не перевищує 8,5 літра абсолютного спирту на 100 кілограмів шоколадних цукерок або 5 літрів абсолютного спирту на 100 кілограмів інших продуктів. Також, якщо юридична особа експортує товари і з використаного при їхньому виробництві сировини податок сплачений по ставці 14 латів, то сплачений у бюджет податок вертається. Не менш важливим підакцизним товаром є дорогоцінні метали і вироби з них, дорогоцінні камені і вироби з них, легкові автомобілі, безалкогольні напої. Від податку звільнені дорогоцінні метали і вироби з них, дорогоцінні камені і вироби з них:

· використані для виготовлення зубних протезів;

· використані для виробництва промислової продукції і не є ювелірними виробами;

· з яких виготовляють інструменти, прилади, лабораторний посуд і інші вироби, використані в наукових, технічних, медичних і інших спеціальних цілях [9, c. 675].

Також податком не обкладаються безалкогольні напої:

· використовувані для визначення якості безалкогольних напоїв;

· втрачені внаслідок непереборної сили, за умови наявності доказів, підтверджених належними виданими відповідними установами державного нагляду і контролю документами, що конкретна недостача виникла не з вини платника податку;

· виготовлені фізичною особою для свого споживання;

· нерозфасовані, виготовлені на підприємстві громадського харчування для споживання на цьому підприємстві;

· ввезені фізичною особою на митну територію Латвійської Республіки для свого споживання, якщо їхня кількість не перевищує 12 літрів.

Акцизним податком також не обкладається пиво. Податком не обкладається пиво:

· використовуване для визначення якості пива;

· ограчене внаслідок непереборної сили, за умови наявності доказів, підтверджених конкретними виданими відповідними установами державного нагляду і контролю документами, що відповідна недостача виникла не з вини платника податку;

· виготовлене фізичною особою для свого споживання;

· ввезене фізичною особою на митну територію Латвійської Республіки для свого споживання, якщо кількість пива не перевищує 5 літрів [8, c. 287].

2.5 Податок на додану вартість

У третій частині 3 статті закону "Про податок на додану вартість" Система налогов и пошлин в Латвии: http://www.gc7.lv/ru/guide/lv_taxes визначено, що перед здійсненням оподатковуваної угоди платник податків повинен зареєструватися в регістрі СГД осіб, оподатковуваних податком на додану вартість. Податок на додану вартість порівняно з іншими країнами вступив у дію відносно пізно -- зі травня 1995 року. Ним оподатковується постачання товарів та послуг, а також імпорт товарів. На відміну від інших країн, при сплаті згаданого податку є певні особливості. Так, він сплачується виходячи з комерційних цін на товари та послуги, причому механізм його побудований таким чином, що найбільший тягар лягає на кінцевого споживача [10].

2.6 Податок на прибуток корпорацій

Податок на прибуток корпорацій сплачують усі компанії-резиденти, тобто ті, що зареєстровані і здійснюють господарсько-фінансову діяльність в Латвійській Республіці. У країні ставка зазначеного податку єдина для всіх платників -- 25 %. Він стягується з прибутку, що відображається у фінансових звітах компанії. Але розмір прибутку, який оподатковується, має бути скорегованим. Наприклад, дивіденди, одержані від інших компаній-резидентів, не включаються в оподатковуваний дохід, а дивіденди, які одержані від компанії-нерезидента, підлягають оподаткуванню.

Прибуток від капіталу, що входить до оподатковуваного доходу, обкладається податком за звичайною ставкою. Крім того, згідно з законодавством Латвійської Республіки, компаніям не можна відраховувати з оподатковуваного доходу кошти, що вкладаються в сумнівні боргові резерви [7].

Компанії-нерезиденти оподатковуються за загальною ставкою. Нерезидентом вважається будь-яка юридична особа, фактично зареєстрована за межами Латвійської Республіки. Якщо дочірнє підприємство компанії-нерезидента є резидентським об'єктом і відділене від основного об'єкта, то воно оподатковується, згідно з законодавством Латвійської Республіки, за звичайною ставкою, як і компанії-резиденти.

2.7 Податок на землю

Податок на землю в Латвійській Республіці стягують лише з власників землі. Ставка податку встановлюється залежно від напрямку використання землі.

Від сплати податку звільняються землі, що використовуються для транспортування, непродуктивні землі, якщо вони не підлягають економічному використанню, землі, на яких є персональні місця проживання, загальноосвітні заклади або установи місцевих органів влади [7].

2.8 Податок на майно

Ним оподатковується майно або цінності, які знаходяться тільки в Латвійській Республіці. Податок має прогресивний характер. Його найбільша ставка становить 4 % на власність, яка оцінюється вище визначеної суми. Але від сплати цього податку звільняється вартість, яка не використовується для ділових цілей або використовується для сільськогосподарських цілей [7].

2.9 Податок на природні ресурси

Платник податок за видобуток природних ресурсів, забруднення середовища, за реалізацію і використання у своїй господарській діяльності шкідливих для середовища товарів і їхніх упакувань, реалізацію одноразового посуду і приналежностей і т.д. розраховує і перечислює у територіальну установу Служби державних доходів на певний бюджетний рахунок за минулий квартал до 20 числа наступного місяця. Звіт про розрахований податок на природні ресурси за минулий квартал платник подає в територіальну установу Служби державних доходів, у якому він зареєстрований як платник податків, до 20 числа наступного місяця. Звіт про видобуток природних ресурсів і забруднення середовища, і підрахунок податків перед подачею в територіальну установу

Служби державних доходів платник податків погоджує з інстанцією, уповноваженої Міністерством середовища. Звіт за минулий квартал подається в уповноважену інстанцію на узгодження до десятого числа наступного місяця [7].

Платники податків, чий розрахований податок у рік після основних ставок не перевищує 100 латів, подають звіти і платять податок за рік у територіальну установу Служби державних доходів до 20 січня наступного року.

Розділ платежів по бюджетах здійснюють територіальні установи Служби державних доходів (10 стаття закону "Про податок на природні ресурси"; правила Кабінету міністрів № 555 від 29.06.2004 "Порядок розрахунку й сплати податку на природні ресурси") [10].

2.10 Державні обов'язкові внески по соціальному страхуванню

Роботодавець перераховує на спеціальний бюджетний рахунок державні обов'язкові внески соціального страхування (далі - обов'язкові внески). Обов'язкові внески здійснюються за кожного співробітника раз на місяць і в строки, зазначені в повідомленні, виданому Службою державних доходів (перша частина 21 статті закону "Про державне соціальне страхування").

Співробітник здійснює постійні внески за посередництвом роботодавця. Роботодавець утримує внески, які повинен здійснювати співробітник, і перераховує їх на спеціальний бюджетний рахунок раз на місяць у строки, зазначені в повідомленні, виданому Службою державних доходів (друга частина 21 статті закону "Про державне соціальне страхування").

Роботодавець зобов'язаний до встановлених строків добутку обов'язкових внесків подати в територіальну установу СГД повідомлення про об'єкт обов'язкових внесків і обов'язкових внесків від доходів співробітників на місяць (перша частина 23 статті закону "Про державне соціальне страхування") [7].

Самозайнята особа обов'язкові внески здійснює до 15 числа місяця, що випливає за кварталом (третя частина 21 статті закону "Про державне соціальне страхування").

Самозайнята особа до встановленого строку добутку обов'язкових внесків подає в територіальну установу СГД повідомлення про об'єкт обов'язкових внесків і обов'язкових внесків у звітному кварталі (друга частина 23 статті закону "Про державне соціальне страхування").

Місцевий співробітник у роботодавця з іншої країни і співробітник з іншої країни в іноземного роботодавця обов'язкові внески здійснює до 15 числа місяця, що випливає за кварталом (четверта частина 21 статті закону "Про державне соціальне страхування").

Місцевий співробітник у роботодавця з іншої країни і співробітник з іншої країни в іноземного роботодавця до встановленого строку добутку обов'язкових внесків подає в територіальну установу СГД повідомлення про об'єкт обов'язкових внесків і обов'язкових внесків у звітному кварталі (друга частина 23 статті закону "Про державне соціальне страхування") [7].

Висновки

У висновку, можна зробити наступні висновки, що податки забезпечують державу грошовими ресурсами, необхідними для розвитку країни.

Систему податків і мит Латвійської Республіки утворять:

· державні податки,

· державні мита,

· мита самокерувань.

Удосконалювання податкового законодавства є актуальним завданням. Але поки податкове законодавство Латвії зайво ускладнене, страждає неповнотою, суперечливістю, наявністю пробілів. Спроби усунути ці недоліки шляхом численних змін і доповнень діючих законодавчих актів приводять лише до ще більшого заплутування, ускладненню оподатковування.

Також великою проблемою латвійського податкового законодавства є недосконалість процедури збору і подачі документів на одержання тих або інших пільг.

Список літератури

1. Лукашина О. «Налогообложение в Латвии - анализ и практические рекомендации», Рига. http://www.baltikon.lv

2. Закону Латвійської Республіки "Про податки і мита"

3. Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. -- К.: Видавничий центр "Просвіта", 2010. - 198 c.

4. Налоги в Латвии: http://www.honoraryconsul.ru/index.php?an=taxes-in-latvia

5. Закон Латвійської Республіки "Про прибутковий податок з підприємства"

6. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. -- 2008. -- № 7-9. -- С. 120-123.

7. Налоговые ставки в Латвийской Республике: http://www.vid.gov.lv/default.aspx?tabid=8&hl=3

8. Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. -- М.: ЮНИТИ, 2008. - 358 c.

9. Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. -- М., 2008. - 784 c.

10. Система налогов и пошлин в Латвии. Все основные Законы Латвии: http://www.gc7.lv/ru/guide/lv_taxes

Размещено на Allbest.ru