Функції податкового аналізу та їх характеристика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції податкового аналізу та їх характеристика

Як і будь-яка система функціонування, податковий менеджмент має кілька складових, головними з яких є: аналіз, планування, контроль та регулювання (рис. 8).

Початковою складовою податкового менеджменту є аналіз. Він являє собою спосіб пізнання предметів, навколишнього середовища, який базується на розчленуванні цілого на складові елементи та вивченні їх багатоваріантних зв'язків і залежностей. Особливістю економічного аналізу є те, що він належить до абстрактно-логічного методу вивчення економічних явищ, тобто його основною рисою є абстракція.

Залежно від рівня, на якому проводиться аналіз, його поділяють на: * загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає події та явища, різні економічні процеси на макроекономічному рівні, тобто щодо суспільно-економічної формації, на рівні національної економічної системи або окремих її частин, підрозділів, галузей;

* аналіз господарської діяльності, який здійснюється на мікроекономічному рівні, тобто на рівні підприємств, фірм, організацій для вивчення економічних явищ, тенденцій цих суб'єктів господарювання.

Податковий аналіз являє собою вивчення чинної системи оподаткування, визначення тенденцій її розвитку, розрахунки впливу різних чинників на кінцеві результати діяльності підприємства або держави.

На макроекономічному рівні сутність податкового аналізу полягає у визначенні структури бюджету країни та частки в ньому податкових платежів, загальних тенденцій зміни податків, їх динаміки, чинників, які впливають на розміри податкової частини бюджету, та у виявленні негативних рис державної податкової системи.

На мікроекономічному рівні змістом податкового аналізу є визначення динаміки податкових платежів за встановлений період, тенденцій, які складаються, структури та складу податкових платежів і можливості зміни податкових платежів підприємств, фірм тощо.

Як і аналіз будь-якої економічної діяльності, усі види податкового аналізу можна класифікувати за різними ознаками (рис. 9). 1. За ознакою часу. За цією ознакою виділяють два види аналізу:

* ретроперспективний аналіз. У деяких наукових джерелах він називається минулий, історичний. Здійснюється після того, як будь-яке явище відбулося. На державному рівні -- це аналіз бюджету держави, структури його дохідної частини і головної з них -- податкових надходжень за звітний період. Для підприємств це може бути аналіз податкових платежів не тільки після закінчення фінансового року, а й за півроку, по кварталах і місяцях, або по закінченні строків сплати окремих видів податків;

* попередній аналіз (іноді він називається перспективним). Проводиться на стадії розробки плану податкових платежів до здійснення їх оплати. Він має велике значення для прийняття управлінських рішень і дає змогу визначити ефективність різних варіантів і вибрати найкращі для нинішнього часу. Цей аналіз також може використовуватись не тільки для визначення перспективи, а й для визначення оптимального варіанту плану.

У свою чергу, ретроперспективний аналіз поділяється на оперативний та підсумковий.

Оперативний, або ситуаційний, аналіз проводиться одразу після завершення господарської операції чи закінчення економічного явища або коли змінюється економічна ситуація. Його метою є оперативне виявлення процесів, які впливають на господарську діяльність. До таких ситуацій можна віднести: зміну законодавства, пов'язану з оподаткуванням підприємства (введення нового податку, скасування пільг по окремих податках, зміна ставок оподаткування тощо і збільшення у зв'язку з цим податкових платежів підприємств). Головне завдання цього аналізу -- визначення впливу зовнішніх чинників й оперативне реагування на них.

Підсумковий, або заключний, аналіз проводиться компанією за звітний період (місяць, квартал, півріччя, рік). При цьому всебічно аналізується вся податкова система підприємства, всі податкові платежі в комплексі. Тобто дається повна оцінка діяльності підприємства у цьому напрямі.

2. За об'єктами управління. За цією ознакою аналіз поділяється залежно від об'єктів господарювання, тобто системою управління та тих підсистем, які до неї входять: техніка, технологія, економіка, організація виробництва, соціальні умови праці, природоохоронні заходи тощо.

Податковий аналіз належить до сфери економічної діяльності. За цією ознакою виділяють такі його види:

* фінансово-економічний аналіз. Його проводять фінансові та податкові служби підприємства, його економічні підрозділи. Особлива увага приділяється результатам податкової діяльності, оперативності податкових платежів і податковій системі в цілому, визначенню резервів зниження податкового тягаря, зменшенню сплати загальної суми податків (при дотриманні податкового законодавства) і підвищенню сум отриманого прибутку та прибутковості підприємства;

* аудиторський, або бухгалтерський, аналіз. Він являє собою експертну діагностику податкових платежів, проводиться аудиторськими незалежними службами з метою оцінки порядку нарахування податкових платежів і загального стану сплати всіх податків;

* соціально-економічний аналіз. Зміст його полягає у вивченні взаємозв'язку економічних і соціальних проблем. Цей аналіз може вивчати вплив податкової системи на соціальний стан працівників. Наприклад, вплив ставки відрахувань на соціальні заходи (на пенсійне, соціальне та страхування на випадок безробіття) та зміни ставок на доходи працівників і визначення можливості збільшення останніх за рахунок зміни цих податкових платежів (наприклад, збільшення виплат з прибутку за умови, що ставка оподаткування прибутку значно менша, ніж сумарна ставка платежів на соціальні заходи);

* економіко-статистичний аналіз. Він проводиться, як правило, органами статистики на різних рівнях управління. Наприклад, на рівні держави вивчаються суспільні явища, загальний стан і тенденція зі сплатою податків населенням (прибуткового податку з доходів або податку з власників транспортних засобів тощо). На рівні підприємства -- повнота сплати податків підприємствами, сплата всіма підприємствами окремих видів податків (податку на додану вартість, акцизного збору, на соціальні заходи тощо);

* маркетинговий аналіз проводиться службами маркетингу та економічною службою. У процесі проведення цього аналізу вивчаються стан ринку, попит, пропозиція, визначаються зв'язок між змінами, які відбуваються на ринку товарів та послуг, і взаємозв'язок між збільшенням реалізації окремих товарів і змінами у сплаті податків підприємством. Зрештою, цей аналіз дає змогу визначити асортимент виробів, які дадуть можливість підприємству збільшувати обсяги виробництва, прибутковість і водночас скорочувати суму сплачених податків (виробництво або реалізація товарів, надання послуг або виконання робіт, які мають податкові пільги);

* економіко-екологічний аналіз. На державному рівні він дає можливість зіставити шкоду, якої зазнає навколишнє середовище, з розміром екологічного податку, який сплачує підприємство, визначити ступінь покриття втрат природи. На рівні підприємства цей аналіз проводиться при сплаті відповідного податку, зіставляється його зміна зі збільшенням шкоди, якої завдає підприємство навколишньому середовищу.

3. За методикою вивчення об'єктів. За цією ознакою виділяють такі види аналізу:

* порівняльний аналіз. Це найпростіший вид аналізу, сутність якого полягає в проведенні порівняння даних по всіх податкових платежах, їх загальної структури та окремих із них за звітний період з попереднім періодом або з показниками запланованого періоду. За допомогою порівняльного аналізу можна визначити динаміку зміни податкових платежів за певний час. При цьому головним є визначення бази для його проведення. Як правило, при порівняльному аналізі використовується зіставна база: статичні економічні показники коригуються з урахуванням темпів інфляції, а потім порівнюються за різні періоди часу;

* факторний аналіз. Його зміст полягає у визначенні чинників, які впливають на розмір податкових платежів, і їх кількісного впливу. На кінцевому етапі факторного аналізу ці чинники ранжиру-ються залежно від впливу на податкові платежі як по підприємству в цілому, так і по окремих податках;

* допоміжний, або експрес-аналіз. Він являє собою спосіб встановлення характеру порушення звичайного ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для цього порушення. Наприклад, збільшення чисельності найманих працівників при незмінній продуктивності праці призводить до збільшення фонду оплати праці, а відповідно, збільшує обов'язкові відрахування на соціальні заходи (обов'язкове пенсійне, соціальне, страхування на випадок безробіття тощо);

* маржинальный аналіз. Цей метод проведення аналізу базується на оцінці та обґрунтуванні ефективних управлінських рішень в податковому менеджменті на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку між обсягами реалізації, собівартістю, прибутком і розміром податкових платежів (при цьому витрати підприємства поділяються на умовно-постійні та змінні);

* економіко-математичний аналіз. Його сутність полягає в тому, що визначаються взаємозв'язки між розмірами податкових платежів та іншими показниками фінансово-господарської діяльності, напрацьовуються економіко-математичні моделі цих зв'язків, які в подальшому застосовуються при розрахунку різних планових документів і визначенні економічної чи податкової стратегії. Найбільшого ефекту він досягає при застосуванні комп'ютерів;

* функціонально-вартісний аналіз. Його зміст полягає у визначенні резервів. Базою для проведення функціонально-вартісного аналізу є ті функції, які виконує підприємство залежно від його життєвого циклу або життєвого циклу продукції, результати з урахуванням мінімізації витрат і податкові платежі, які при цьому мають тенденцію до оптимізації;

* стохастичний аналіз, або дисперсний чи кореляційний. У деяких випадках його вважають окремим підвидом факторного аналізу. Він використовується при визначенні стохастичних залежностей між явищами, які досліджуються, процесами господарської діяльності (наприклад, взаємозв'язок між загальною ставкою оподаткування платника та надходженнями до бюджету або податковою ставкою підприємства та його прибутковістю тощо).

4. За охопленням об'єктів, які вивчаються. За цією ознакою виділяються такі види аналізу:

* суцільний аналіз. Він охоплює комплексно весь об'єкт оподаткування, всю податкову систему. Остаточний висновок робиться також щодо всього об'єкта;

* вибірковий аналіз. Проводиться на підставі фінансової, статистичної або бухгалтерської звітності стосовно окремого податку або їх групи, тобто якоїсь частини всіх податкових платежів (прямих і непрямих податків тощо).

5. За змістом програми. За цією ознакою виділяють:

* комплексний аналіз. Його сутність полягає у всебічності проведення аналітичних досліджень усієї сукупності податкових платежів, обов'язкових відрахувань та зборів;

* тематичний аналіз. При його проведенні визначаються та аналізуються окремі групи податків. Наприклад, на рівні держави це може бути аналіз сплати податків юридичними та фізичними особами, на рівні підприємства -- аналіз податкових та інших обов'язкових платежів, які входять у собівартість продукції або сплачуються з прибутку підприємства тощо.

Податковий аналіз -- важлива частина всієї системи управління виробництвом, дієвий засіб віднаходження резервів, підвищення прибутковості підприємства та розробки науково обґрунтованих управлінських рішень.

За економічною суттю аналіз є однією з функцій управління, що забезпечує прийняття рішення на підставі осмислення та розуміння отриманої інформації. У процесі аналізу вона проходить аналітичне опрацювання; проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з показниками за попередній період та з показниками інших підприємств; визначаються різні чинники, які впливають на податкову політику, а також негативні тенденції в діяльності підприємства. На підставі проведеного аналізу розраховуються планові показники діяльності підприємства, плани податкових платежів та ухвалюються відповідні управлінські рішення. Тобто податковий аналіз підприємства тісно пов'язаний з іншою функцією управління -- плануванням, прогнозуванням його діяльності, причому якість виконання останньої функції залежить від якості та повноти проведення податкового аналізу.

Податковий аналіз тісно пов'язаний з такими функціями податкового менеджменту, як контроль за виконанням планів, визначення відхилень фактичних завдань від планових причин цих відхилень, а також регулювання. Тільки на підставі аналізу підприємство може своєчасно вносити корективи в планові завдання та змінювати ситуацію залежно від умов, які склалися, на кращі для себе.

Предметом податкового аналізу є діяльність підприємства в проведенні податкової політики та визначенні причинно-наслідкових зв'язків між економічними явищами та процесами. На підприємстві предметом податкового аналізу є ведення податкових платежів, які сплачені, їх ефективність, пошук резервів і шляхів їх зниження.

До найважливіших функцій податкового аналізу належать (рис. 10):

Вивчення. Сутність цієї функції полягає у тому, що в процесі її проведення вивчається характер дії економічних законів, встановлюють-ся тенденції економічних явищ і процесів у конкретних умовах під-приємства. її виконання передбачає також вивчення причин відхилень, які можуть зустрічатися в практичній діяльності підприємства. Наприклад, збільшення оплати праці робітників підприємства призводить до зростання фонду оплати праці по підприємству, при цьому збільшуються відрахування до різних позабюджетних фондів. Але дія цього чинника залежить від податкової політики держави (наприклад, надання пільг окремим категоріям працівників або підприємств), а також від культури та дисципліни платників податків.

Оцінка. Податковий аналіз оцінює результати діяльності підприємства щодо виконання плану податкових платежів, визначає тенденції цих змін, причини та факторний зв'язок між різними показниками та напрямами діяльності.

Визначення резервів. При виконанні цієї функції здійснюється не тільки визначення та віднаходження резервів зменшення сум сплачених податків, а й розробка планів заходів для досягнення цього завдання та використання цих резервів.

Отже, податковий аналіз являє собою систему особистих знань, пов'язаних із дослідженнями тенденції господарчого розвитку, науковим обслуговуванням планів, прийняттям управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів і пошуком резервів підвищення ефективності чинної податкової політики підприємства.

Податковий аналіз, як і будь-який інший, має свої принципи, до яких належать (рис. 11):

Державність. Проведення аналізу економічних явищ, дій, процесів, результатів як на державному рівні, так і на рівні підприємства, повинно оцінюватись під кутом зору їх відповідності державній політиці у сфері економічної, соціальної, екологічної діяльності. Насамперед це стосується виконання завдань щодо надходження податкових платежів до бюджету та збільшення його дохідної частини.

Науковість. Аналіз повинен базуватись на положенні наукової теорії, враховувати загальноекономічні закони суспільства, використовувати нові досягнення науково-технічного прогресу, проводитись на базі наукових методів, нових досягнень науки та світового досвіду.

Комплексність. Податковий аналіз повинен мати комплексний характер, тобто охоплювати всю податкову систему в цілому як у державі, так і на підприємстві.

Системність. Податкова політика підприємства повинна розглядатись в цілому та як система, що складається з різних елементів, які пов'язані між собою та із зовнішнім середовищем. Вивчення податкової політики підприємства має здійснюватись з урахуванням зв'язку всіх елементів як із внутрішнім, так і з зовнішнім середовищем. Системний підхід дає змогу глибше і повніше провести дослідження як всієї системи, так і її складових.

Об'єктивність, Податковий аналіз має проводитись на достовірній, перевіреній інформації, яка відображає об'єктивну економічну ситуацію. Тільки на підставі такої інформації можна зробити реалістичні та конкретні розрахунки. Досягти цього можна, постійно удосконалюючи організацію отримання інформації, обміну її, на досить високому рівні проводячи аудит підприємства.

Дієвість. Проведений податковий аналіз повинен своєчасно визначити недоліки, прорахунки, огріхи в роботі. Тоді з'являється реальна можливість активного впливу на прийняття рішень керівництвом підприємства та проведення відповідних змін у податковій політиці. На підставі податкового аналізу розробляється план заходів щодо проведення змін у податковій системі, нормативів, які розроблені на підприємстві, та проводиться регулювання залежно від ситуації.

Плановість. Податковий аналіз повинен проводитись постійно за розробленим на підприємстві планом, тобто податковий менеджмент повинен мати відповідний план і потрібно дотримуватись його як щодо змісту, так і строків. При цьому, крім планових заходів, проводиться розподіл обов'язків між тими працівниками, які займаються розробкою податкової політики на підприємстві.

Оперативність. Сутність цього принципу полягає в тому, що, крім планового, на підприємстві має проводитись і оперативний податковий аналіз, який дає змогу ухвалювати управлінські рішення оперативно, залежно від ситуації. Цей принцип пов'язаний з тим, що в зовнішньому економічному податковому середовищі дуже часто відбуваються зміни, пов'язані з нестабільним і непостійним податковим законодавством.

Демократизм. Для ефективного проведення податкового аналізу, крім необхідної інформації, потрібно залучати широке коло фахівців, працівників інших економічних служб (найперше податкових менеджерів). Це уможливить застосування передового досвіду в проведенні цього аналізу.

Ефективність. Щодо підприємства в цілому, то сутність цього принципу полягає в тому, що витрати на проведення податкового аналізу повинні приносити набагато більший ефект у вигляді скорочення податкових платежів.

Системний аналіз проводиться у певній послідовності в кілька етапів (рис. 12).

На першому етапі проводяться дослідження податкової системи в цілому, проводяться оцінка та переоцінка її цілей, завдань, зв'язки між окремими елементами та їх характер а потім розглядаються її складові.

На другому етапі визначаються показники, які найбільш повно та якісно оцінюють систему. Причому тут виділяються показники, які безпосередньо характеризують як податкову систему, так і об'єкт оподаткування в цілому.

На третьому етапі проводиться безпосередньо аналіз податкової політики з розрахунком різних економіко-математичних залежностей, які характеризують взаємозв'язок між показниками, різні тенденції розвитку за попередній період. Як наслідок напрацьовуються економіко-математичні моделі, які застосовуються в подальшій роботі.

На четвертому, завершальному етапі ведеться робота з моделями. Шляхом заміни окремих параметрів в економіко-математичній моделі (ставок оподаткування, обсягу виробництва тощо) проводиться визначення окремих функцій. При порівнянні фактичних показників з показниками моделі з'являється можливість визначити взаємозв'язки між різними елементами податкової системи (зовнішніми та внутрішніми), і керівництво отримує необхідну інформацію для прийняття управлінського рішення.

Для податкового аналізу характерна комплексність його проведення, що складається з таких етапів (рис. 13).

Податковий аналіз здійснюється за визначеною методикою, характерною для кожного типу аналізу. Під методикою розуміють сукупність правил і способів, які необхідні й найдоступніші для його проведення. При проведенні податкового аналізу виділяють:

* загальну методику, яка може використовуватись для проведення аналізу на різних рівнях управління і для будь-яких підприємств. За цією методикою проводиться податковий аналіз по всій державі;

* часткову, або особливу, методику. Вона застосовується для проведення аналізу окремих елементів загальної системи, а також окремих видів податків.

Методика податкового аналізу має такі складові:

* мету та завдання податкового аналізу;

* об'єкт аналізу;

* систему показників, необхідних для проведення аналізу;

* послідовність та періодичність проведення аналізу;

* способи проведення дослідження податкової політики;

* джерела отримання інформації для проведення аналізу;

* технічні засоби для проведення досліджень;

* перелік та характеристику документів для оформлення результатів аналізу;

* споживачів результатів аналізу.

Усі методи проведення податкового аналізу можна класифікувати за різними ознаками (рис. 14).

податковий менеджмент

Список використаної літератури

БіленчукП. Д., ЗадоянийМ. Т., Форостовець В. А. Місцеві податки і збори. Правове регулювання: Навч. посіб. -- К.: АТІКА, 1999.

Болдырев Г. И. Подоходный налог на Западе и в России. -- Л., 1924.

Боголепов Д. Краткий курс финансовой науки. -- Харьков: Пролетарий, 1929.

Василии О. Д. Державні фінанси України. -- К.: Вища шк., 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. -- 1998. --№ 7-9. С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. -- К.: МАУП, 2000.

Дикань Л. В. Налогообложение. --Харьков: Консум, 1996.

Д'яконова І. І. Податки та податкова політика України. -- К.: Наук, думка, 1997.

Караваева И. В. Налоговое регулирование рыночной экономики. -- М.: ЮНИТИ, 2000.

Мельник Д. Ю. Налоговый менеджмент. -- М.: Финансы и статистика, 1999.

Милль Дж. Основы политической экономии. -- М.: Прогресс, 1981. --Т. 1.

Налоги /В. В.Буряковский, В. Я.Кармазин и др. -- Днепропетровск: Пороги, 1998.

Налоги и налогообложение / Под ред. И. Г.Русаковой и др. -- М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.

Налоговые системы зарубежних стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г. Черника. -- М.: Закон и право, 1997.

Размещено на Allbest.ru