Валютні резерви держави та їх регулювання

Згідно з економічною теорією до валютних обмежень належать: обов'язковий продаж державі іноземної валюти; заборона (або обмеження) вільного продажу та купівлі іноземної валюти; регулювання переказів і платежів за кордон, вивезення капіталу, репатріації прибутків, золота, грошових знаків та цінних паперів; обмеження прав фізичних осіб володіти та розпоряджатися іноземною валютою; регулювання отримання зовнішніх запозичень.

Необхідність використання тих чи інших валютних обмежень обумовлюється передусім загальною економічною ситуацією в країні, і, окрім цього, - особливостями функціонування ринку. Як засвідчує світова практика, державні валютні обмеження використовуються досить широко як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються. Наприклад, поширеним явищем є обов'язковий продаж державі валютних надходжень, що їх отримують при розрахунках за експортними та імпортними операціями у заздалегідь суворо обумовлені строки (Італія, Нідерланди, Франція, Швейцарія, Японія, Австрія). У Швейцарії держава контролює процентні ставки за валютними депозитами (для нерезидентів), а також рух прямих інвестицій та закупівлю іноземними юридичними особами цінних паперів, нерухомості тощо.

Ступінь застосування валютних обмежень тим вища, що менш розвинена країна. Тому валютні обмеження, що використовуються в країнах, які розвиваються, або в країнах з перехідною економікою, охоплюють більш широке коло зовнішньоекономічних операцій і відзначаються більшою жорсткістю. Це пов'язано з нестачею в цих країнах валютних ресурсів і необхідністю регламентації їх витрат з метою досягнення економічної стабільності та соціальної захищеності широких верств населення.

Валютні обмеження, що використовуються у світовій практиці, поширюються на операції, пов'язані з рухом капіталів, та на поточні операції платіжного балансу.

До першої групи належать обмеження:

- державний контроль за іноземними інвестиціями і вивезенням капіталу та прибутків;

- централізоване заохочення зовнішніх позик національними компаніями (державними та приватними);

- обов'язкове отримання дозволу валютних органів для заохочення зовнішніх позик (де це дозволено проводити суб'єктам, що господарюють самостійно);

- депонування певної частини отриманих іноземних кредитів на спеціальні рахунки в центральному банку. Інколи розміри таких депозитів диференціюються залежно від призначення позик, що дає можливість державі стати на заваді вкладання коштів у проекти, які не відповідають загальному напрямку економічної стратегії в даній країні;

- надання певних пільг іноземним інвесторам з метою стимулювання надходжень у країну іноземного капіталу: гарантії переведення за кордон всього прибутку або його частини протягом певного періоду, заохочення зовнішніх позик без спеціального дозволу валютних органів та інше.

До другої групи обмежень (за поточними операціями платіжного балансу) належать:

- продаж всього (або частини) валютного прибутку уповноваженим банкам за офіційним курсом;

- заборона ввезення та вивезення валютних цінностей без спеціального дозволу;

- обмеження прав фізичних осіб володіти та розпоряджатися коштами в іноземній валюті, переказувати за кордон особисті прибутки, проводити платежі;

- лімітування обміну національної валюти на іноземну під час поїздок за кордон.

Як можна побачити, основним елементом системи валютних обмежень є валютний контроль, “валютний контроль має не тільки захищати адміністративними засобами національну валюту, а і забезпечувати економічну незалежність України”.

Якщо детально аналізувати існуючу систему валютного регулювання в Україні, то слід зазначити, що правовий режим в ній можна охарактеризувати як режим валютних обмежень, під яким розуміється сукупність заходів та нормативних правил, встановлених в законодавчому або адміністративному порядку та направлених на обмеження операцій з валютними цінностями. Всі валютні обмеження, що використовуються в Україні закріплені в положеннях Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та в багатьох інших підзаконних актах.

Найважливішим нормативним документом, що визначає режим забезпечення таких операцій на території України, є Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993року. Цим Декретом регламентовані основні визначення і терміни, означені загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, прав і обов'язків суб'єктів валютних відносин, порядок забезпечення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства. Ним також узаконені право власності на валютні цінності, визначений статус валюти України, порядок використання надходжень в іноземній валюті.

Декретом встановлено, що іноземна валюта - це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України. Крім того, Декретом визначається статус валюти України, за яким валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” також визначає поняття валютних операцій. Зокрема, в цьому документі зазначено, що валютні операції - це:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції пов'язані з використанням валютних цінностей як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей .

Валютне регулювання передбачає чітке визначення понять. Зокрема необхідно встановити коло фізичних та юридичних осіб, що можуть бути віднесені до резидентів або нерезидентів. Згідно з Декретом КМУ ”Про систему валютного регулювання та контролю”, резидентами України є:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезидентами вищезазначений Декрет КМУ визнає:

- фізичних осіб (іноземних громадяни, громадян України, осіб без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

- юридичних осіб, суб'єктів підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності;

- розташованих на території України іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництв інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ мають такі права:

- від свого імені купувати і продавати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

- від свого імені та за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам-резидентам.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валютні операції за участю резидентів та нерезидентів підлягають валютному контролю.

Валютний контроль - це комплекс адміністративних заходів, спрямованих на стримування вивезення і стимулювання повернення валютних коштів у країну. Валютний контроль може поширюватись як на всі операції, передбачені платіжним балансом країни, так і на їх частину. Як правило, він поширюється на рух капіталів для захисту стабільності грошової системи та валютних резервів у період реформування економіки і є одним із невід'ємних елементів перехідної економічної політики. Як інструмент стабілізації руху капіталів валютний контроль у відкритих економіках обмежує коливання процентних ставок та обмінних курсів доти, доки не сформується розвинена ринкова інфраструктура і не стане можливим регулювання руху капіталів, а відтак і динаміки обмінного курсу через вплив на рівень процентних ставок. Обмежуючи рух капіталів, країна отримує можливість маневру для встановлення процентної ставки в інтересах реальної економіки, а не винятково для забезпечення цілей курсової політики або залежно від рівня процентних ставок за кордоном.

Для здійснення ефективного валютного контролю необхідна відповідна система інститутів, що наділені відповідними повноваженнями. Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” органами валютного контролю в Україні визначені:

- Національний банк України;

- уповноважені банки;

- Державна податкова інспекція України;

- Міністерство зв'язку України;

- Державний митний комітет України.

Залежно від своїх функцій зазначені органи мають різний обсяг повноважень у сфері валютного контролю. Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Державна податкова інспекція України - фінансовий контроль за валютними операціями, що виконуються резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв'язку України - за додержанням правил поштових переказів та пересиланням валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет України - за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Головним органом валютного регулювання та контролю є Національний банк України, який крім функцій прямого контролю також здійснює:

- державну валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

- разом із Кабінетом Міністрів України складає платіжний баланс України;

- контроль за додержанням затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього боргу України;

- визначення лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

- видачу в межах своєї компетенції обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

- накопичення, зберігання і використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

- видачу ліцензій на здійснення валютних операцій та прийняття рішення про їх скасування;

- встановлення способів визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

- встановлення за погодженням із Міністерством статистики України єдиних форм обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

- публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків тощо.

У сфері валютного регулювання і валютного контролю останніми роками відбулися істотні зміни. Зокрема, Указами Президента України Національному банку України рекомендовано посилити відповідальність комерційних банків за порушення валютного законодавства та запобігати нелегальному відпливу валютних цінностей за межі України.

РОЗДІЛ ІV. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

4.1 Аналіз економічного й соціального розвитку України

Існує безліч показників економічного добробуту суспільства. Але більш доступнейшим із усіх вимірників стану економіки є ринковий обсяг її сумарного проведення товарів і послуг або як нерідко його називають, сукупний обсяг національного проведення. Існує два способи виміру обсягу виробництва товарів і послуг в економіці: ВНП і ВВП.

Центральним показником Системи національних рахунків (СНР) є валовий внутрішній продукт (ВВП). У статистику ряду закордонних країн використовується й більш ранній макроекономічний показник -- валовий національний продукт (ВНП). Обоє вони відображають результати діяльності у двох сферах народного господарства матеріального проведення й послуг. Обоє визначають вартість усього обсягу кінцевого проведення товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяць). Ці показники підраховуються в цінах як поточних (діючих), так постійних (цінах якого-небудь базового року).

Валовий Внутрішній Продукт (ВВП) - вартість усіх кінцевих товарів і послуг, зроблених у границях деяких країн за допомогою факторів проведення, незалежно від того, кому ці ресурси належать - резидентам або іноземцям. Інакше кажучи, вартість товарів, за допомогою іноземного капіталу, у тому числі прибуток, є, наприклад, частиною українського ВВП, і навпаки, доходи, отримані нашими співвітчизниками за кордоном, не враховуються у ВВП України.

ВВП (англ. gross domestic product) - макроекономічний показник статистики народного господарства, обчислювальний як сукупна вартість кінцевої продукції галузей матеріального проведення й сфери послуг. ВВП може бути обчислений по реальних витратах виробників на проведення продукції, тобто без обліку податків і субсидій. У таких випадках показник зветься "валовий внутрішній продукт по факторній вартості". З обліком підсумкового сальдо податків і субсидій показник перетворюється в "валовий внутрішній продукт за ринковими цінами" і показує, у скільки він обійшовся споживачам.

Існує три методи розрахунку ВВП:

- по доходах;

- по видатках;

- по галузях.

Усі три методи підрахунку валового продукту в остаточному підсумку повинні давати той самий результат. Показник може бути обчислений або в поточних, або в постійних цінах. Для зручності міжнародних порівнянь ВВП розраховується в єдиній валюті - в американських доларах. Порівнянність показників забезпечується єдиною методологією національних рахунків, розробленою статистичною службою ООН і прийнятої в більшості країн капіталістичного миру. Динаміка ВВП є одним з найважливіших показників господарської кон'юнктури в країні.

Розрахунок ВВП по доходах відображає первинні, тобто ще не перерозподілені, доходи домашніх господарств, підприємств і державних установ. Ці доходи можна розбити на оплату праці (заробітну плату найманих робітників, доходи самостійних працівників, доходи від індивідуальних і сімейних товариств і кооперативів), валовий прибуток (ренту, позичковий і банківський відсоток, підприємницький прибуток, амортизаційні відрахування, різні види змішаного доходу), а також чисті податки.

Відповідно до цього методу, необхідно підсумувати всі доходи суб'єктів господарювання, отримані у вигляді заробітної плати, прибутки, ренти, відсотка і т.д.

Розрахунок ВВП по доходах за 2003 рік, млн. грн. (% до підсумку):

Оплата праці найманих робітників-122188 (45,7)

Податки, за винятком субсидій, на виробництво-34277 (11,3)

На продукти-28205 (10,1)

Інші пов'язані із виробництвом-6072 (1,2)

Валовий прибуток, змішаний дохід-114909 (43,0)

УСЬОГО-267344 (100)

Рис. 4.1.1. Розрахунок ВВП по доходах за 2003 рік, млн. грн.

У відповідності із другим методом розрахунку ВВП ( по видатках) він включає наступні статті:

1. Кінцеві споживчі видатки домашніх господарств. Це товари повсякденного попиту, предмети споживання тривалого користування, видатки на споживчі послуги й ін.

2. Кінцеві видатки органів державного керування (державних установ). Це видатки державних і муніципальних органів керування на покупку економічних ресурсів і зробленої продукції для потреб держави, що виражається сумою витрат на виплату заробітної плати державним і муніципальним, що служать (працівникам так званої бюджетної сфери), на закупівлю для державних потреб товарів і послуг.

3. Кінцеві видатки некомерційних організації, що обслуговують домашні господарства. Це видатки профспілок, політичних партій і релігійних організацій, суспільних об'єднань на послуги суспільству в цілому й окремим домашнім господарствам.

4. Валове нагромадження основного капіталу (валові капіталовкладення), яке складається з так званих чистих капіталовкладень, тобто фінансованих не за рахунок амортизаційних відрахувань, і амортизаційних відрахувань (вони також ідуть на фінансування капіталовкладень).

5. Зміни в запасах матеріальних обігових коштів, які, як і валове нагромадження основного капіталу, є складовою частиною всього валового нагромадження.

6. Чистий експорт товарів і послуг, що розраховується у внутрішніх цінах.

Розрахунок ВВП по видатках за 2003 рік, млн. грн. (% до підсумку):

Кінцеві споживчі видатки, у т.год - 201624 (75.4)

- домашніх господарств - 146301 (54,7)

- некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства - 4493 (1.7)

- сектору загальнодержавного керування, у т.год - 50830 (19,0)

- індивідуальні споживчі видатки - 29936 (11,2)

- колективні споживчі видатки - 20894 (7,8)

Валове нагромадження основного капіталу - 55075 (20,6)

Зміна запасів матеріальних обігових коштів - 3661 (1,4)

Придбання цінностей - 115 (0)

Сальдо експорту та імпорту товарів і послуг - 6869 (2,6)

УСЬОГО - 267344 (100)



Рис. 4.1.2. Розрахунок ВВП по видатках за 2003 рік, млн. грн.

Відповідно до третього методу, ВВП розраховується шляхом підсумовування доданої вартості по всіх галузях національної економіки. Це дозволяє виявити співвідношення й роль окремих галузей у створенні ВВП.

Міжгалузевий баланс за 2003 рік, млн. грн. (% до підсумку) :

- сільське, лісове й рибне господарство - 29059 (10,9)

- промисловість - 60566 (22,6)

- будівництво - 10268 (3,8)

- торгівля й послуги - 31622 (11,8)

- транспорт і зв'язок - 35092 (13,1)

- інші види діяльності - 66627(25)

- галузі сфери послуг - 35188 (13,2)

- оплата послуг фінансових посередників - 1078 (- 0,4)

УСЬОГО - 267344 (100)



Рис. 4.1.3. Міжгалузевий баланс за 2003 р.

Таблиця 4.1.1 ВВП по роках, з 1996 по 2003 рр.

Рік	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003
ВВП (у фактичних цінах) млн. грн.	81519	93365	102593	130442	170070	204190	220932	235993

Рис. 4.1.4. Динаміка ВВП із 1996 по 2003 рр.

Таблиця 4.1.2 ВВП по роках, з 2004 по 2008 рр.

Рік	2004	2005	2006	2007	2008
ВВП (у фактичних цінах) млрд. грн	263712	441452	544153	720731	949864

Рис. 4.1.4. Динаміка ВВП із 2004 по 2008 рр

Національний доход (НД) - це знову створена за рік вартість, що характеризує, що додало проведення в даному році до добробуту суспільства. Тому при його підрахунку, на відміну від ВВП, у нього не включаються суми амортизації, непрямих податків, державних субсидії.

Це -- чистий «зароблений дохід» суспільства, цим і визначається важливість НД як макроекономічного показника і його широке застосування при зіставному аналізі. У практиці розрізняють зроблений і використаний НД. Зроблений НД -- це весь обсяг знову створеному вартості товарів і послуг. Використаний НД - це зроблений НД за мінусом втрат ( від стихійних лих, збитку при зберіганні і т.д.) і зовнішньоторговельного сальдо.

Зменшивши величину ВВП на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих за рік, можна одержати такий показник, як ЧНП (чистий національний продукт).

Таблиця 4.1.3 Національний доход по роках з 1991 року по 1995 рік

Рік	1991	1992	1993	1994	1995
НД, млрд. крб.	224	3887	118237	1195956	5363929
Питома вага у ВВП, в %	97,8	77,2	79,9	99,6	98,3

Рис. 4.1.5. Національний дохід по роках з 1991 по 1995 рр., млрд. крб.

Рис. 4.1.6. Національний доход по роках з 1991 по 1995 рр., %

Табл..4.1.4 Національний доход по роках з 1996 по 2008 рр., %

Год	1996	1997	1998	1999	2000	2001
НД, млн. грн.	40311	50069	54379	61865	86911	109391
Удельный вес в ВВП, в %	49,4	53,9	53	47,4	51,1	54,1
2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
122517	132156	194299	257808	320384	433880	571818
55,1	56	56,3	58,4	59,6	60,2	60,3



Рис. 4.1.7. Національний доход по роках з 1996 по 2008 рр., %

Рис. 4.1.8. Національний доход по роках з 1996 по 2008 рр., %

Валовий національний продукт (ВНП) (англ. gross national product) - також, як і валовий внутрішній продукт (ВВП), є найважливішим макроекономічним показником статистики народного господарства країни. Містить у собі суму товарів і послуг, зроблених національними суб'єктами (підприємствами, організаціями й приватними особами) за рік, незалежно від їхнього територіального місця розташування. ВНП відрізняється від ВВП на сальдо (різниця між грошовими вступами й видатками за певний період) зовнішньоекономічних операцій, включаючи сальдо експорту й імпорту товарів і послуг, сальдо перекладу заробітної плати іноземних робітників і сальдо перекладу прибутків від вивезеного за рубіж капіталу. ВНП може бути більше або менше ВВП залежно від знака сальдо.

Різниця між ВНП і ВВП полягає в наступному:

-- ВВП підраховується по так званій територіальній ознаці. Це сукупна вартість продукції сфер матеріального проведення й сфери послуг незалежно від національної приналежності підприємств, розташованих території даної країни;

-- ВНП -- це сукупна вартість усього обсягу продукції й послуг в обох сферах національної економіки незалежно від місцезнаходження національних підприємств (у країні або за рубежем).

Таким чином, ВНП відрізняється від ВВП на суму так званих факторних доходів від використання ресурсів даної країни за рубежем (переведена в країну прибуток вкладеного за рубежем капіталу, наявної там власності, заробітна плата громадян, що працюють за рубежем за мінусом аналогічних вивезених із країни доходів іноземців.

Звичайно, щоб розрахувати ВНП, до показника ВВП додають різниця між прибутками й доходами, отриманими підприємствами й фізичними особами даної країни за рубежем, з одного боку, і прибутками й доходами, отриманими іноземними інвесторами й іноземними працівниками в даній країні, з іншої сторони.

Ця різниця досить невелика: для провідних країн Заходу не більш ± 1% від ВВП. ВВП і ВНП були введені статистичною службою ООН. В Україні почали використовуватися з 800х років.

Таблиця 4.1.5 Населення України (1996 - 2002 рр.)

Рік	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
КіллВ, млн. чіл.	51,3	50,9	50,5	50,1	49,7	49,3	48,0
ВВП на душу населення, грн.	1589,06	1834,28	2031,54	2603,63	3421,93	4141,78	4602,75

Таблиця 4.1.6 Населення України (2003- 2004 рр.)

Рік	2003	2004
Кількість млн. чіл.	47,3	46,8
ВВП на душу населення, грн	4989,28	5732,86

Таблиця 4.1.7 Офіційний курс національної грошової одиниці стосовно долара США, установлений НБУ.

Рік	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Ден.ед.	Крб.	Грн.
курс	0,1261	1,042	1,794	1,89	1,899	3,427	5,216	5,4345	5,2831	5,33	5,35	5,45

Рис. 4.1.9. Офіційний курс національної грошової одиниці стосовно долара США, встановлений НБУ

4.2 Виробництво основних видів продукції на душу населення

Таблиця 4.2.1 Виробництво основних видів продукції на душу населення в 2003 році.

Найменування продукції	Ед. виміру	Кількість
Електроенергія	кВТ*рік	180
Сталь	Кг	28,9
Трактори	Шт	4556
Хімічні волокна й нитки	Кг	30,7
Мінеральні добрива	кг	2470

Рис. 4.2.1. Виробництво основних видів промислової продукції на душу населення в 2003 році

Таблиця 4.2.2 Проведення основних видів харчової продукції на душу населення в 2003 р.

Найменування продукції	Ед. виміру	Кількість
Зерно	кг	1236
Молоко	кг	2292
М'ясо	кг	468
Картопля	кг	1188
Цукрові буряки	кг	3840

Рис. 4.2.2. Виробництво основних видів харчової продукції на душу населення в 2003 р.

Таблиця 4.2.3 Виробництво молока

Рік	1990	1995	1998	1999	2000	2001	2002	2003
Проведення молока, тис.т	24508	17274	13753	13362	12658	13429	14258	15423
Проведення молока, на 1 чіл., л	473	334	272	267	255	277	281	284

Рис. 4.2.3. Динаміка виробництва молока

Таблиця 4.2.4 Виробництво основних видів товарів тривалого користування в 2003 р. на 1000 чіл.

Найменування продукції	Ед.изм.	Кількість
Холодильники	Шт.	9,5
Пральні машини	Шт.	7,5
Телевізори	Шт.	7,9
Велосипеди	Шт.	4,0
Пилососи	Шт.	5,6
Радіоприймачі	Шт.	3,9

Рис. 4.2.4. Проведення основних видів товарів тривалого користування на 1000 чіл.

4.3 Рівень і якість життя

валютний регулювання економічний соціальний

Номінальна заробітна плата - нарахування працівникам у грошовій і натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу, премії, надбавки, доплати, а так само інші види оплати за невідпрацьований час.

Таблиця 4.3.1 Розмір мінімальної заробітної плати

Розмір	Термін дії	Документ
185 крб.	01.07.91 - 30.11.91	Закон УРСР № 1280-XI від 03.07.91
400 крб.	01.12.91 - 30.04.92	Указ Президента України № 34/92 від 09.01.92
900 крб.	01.05.92 - 31.10.92	Постанова БРЕШУ № 23011ХІІ від 29.04.92
2300 крб.	01.11.92-31.12.92	Постанова БРЕШУ № 27799ХІІ від 16.11.92
4600 крб.	01.01.93-31.05.93	Декрет КМУ № 19 - 92 від 29.12.92
6900 крб.	01.06.93-31.08.93	Постанова БРЕШУ № 32433ХІІ від 01.06.93
20000 крб.	01.09.93-30.11.93	Постанова БРЕШУ № 34155ХІІ від 27.08.93
60000 крб.	01.12.93-29.02.96	Постанова БРЕШУ № 36533ХІІ від 25.11.93
1500000 крб.	01.09.96-01.09.96	Постанова БРЕШУ № 49/ 96ХХІІ від 20.02.96
15 грн.	02.09.96-31.12.97	Указ Президента України № 762/96 від 25.08.96
45 грн.	01.01.98-30.06.98	Закон України № 780/97 - ВР від 24.12.97
55 грн.	01.07.98-31.12.98	Указ Президента України № 669/98 від 23.06.98
74 грн.	01.01.99-31.03.2000	Закон України № 366 - XIV від 25.12.98
90 грн.	01.04.2000-31.03.2000	Закон України № 1766- ІІІ від 01.06.2000
118 грн.	01.07.2000-31.12.2001	Закон України № 1766- ІІІ від 01.06.2000
		Продовження табл.
140 грн.	01.01.2002-30.06.2002	Закон України № 2896- ІІІ від 13.12.2001
165 грн.	01.07.2002-31.12.2002	Закон України № 1766- ІІІ від 01.06.2000
185 грн.	01.01.2003-30.11.2003	Закон України № 1766- ІІІ від 01.06.2000
205 грн.	01.12.2003 -	Закон України « Про внесення змін у Закон України « Про государ. Бюджеті України на 2003 рік» від 25.11.2003 №1328 - IV
217 грн.
237 грн.	З 1.09.	Закон України « Про гос. Бюджеті на 2004 рік» від 17.06.2004 № 1801-IV

Таблиця 4.3.2 Розмір мінімальної пенсії

Рік	Дата	Мінімальна пенсія	Документ
		За віком
1992	1. З 01.05 2.З 01.11	800 крб. 2300 крб.	1.Постанову БРЕШУ № 2301-XII від 29.04.92 2. Постанову БРЕШУ № 27799ХІІ від 16.11.92
1993	З 01.01. З 01.06. З 01.09. З 01.12	4600 крб. 13800 крб. 40000 крб. 120000 крб.	1.ДКМУ № 19- 92 від 29.12.92 2. Постанова БРЕШУ № 32433ХІІ від 01.06.93 3. Постанова БРЕШУ № 34155ХІІ від 27.08.93 4. Постанова БРЕШУ № 36533ХІІ від 25.11.93
1996	З 01.03. 2. З 02.09	1500000 крб. 15 грн.	1. Постанову БРЕШУ № 49/ 96-ВР від 20.02.96 2. Указ Президента України № 762/96 від 25.08.96
1999	З 01.09.	24,9 грн.	Закон України № 979 - XIV від 15.07.99
2000	З 01.12	30 грн.	Постанова КМУ № 1686 від 10.11.2000
2001	З 01.02. 01.08.	34 грн. 39 грн.	1.Постанова КМУ № 1686 від 10.11.2000 2. Постанова КМУ № 741 від 27.06.2001
2002	1. З 01.01. 2. З 01.04.	43 грн. 47,30 грн.	1.Постанова КМУ № 1706 від 19.12.2001 2. Постанова КМУ № 279 від 13.03.2002
2003	З 01.07.	50 грн.	Постанова КМУ № 544 від 15.04.2003
2004		110 грн.

Таблиця 4.3.3 Прожитковий мінімум

Рік	Дата	Прожитковий мінімум	Документ
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 (прогноз, по даним «Пенсійного Кур'єра» № 44 (78) від 29.10.2004	З 01.01. З 15.09. З 01.03. З 22.03. З 01.01. C 11.05	90,7 грн. 118,3 грн. 279,1 грн. 311,3 грн. 342 грн. 362, 23 грн. 423 грн.	Закон України « Про встановлення величини вартісної риси малозабезпеченості» від 15.09.98 № 1047- ХІУ Закон України « Про встановлення величини вартісної риси малозабезпеченості» від 15.09.98 № 1047- ХІУ Закон України « Про затвердження пожиточного мінімуму на 2000 р.» від 20.11.99 № 2025 - 111 Закон України « Про затвердження пожиточного мінімуму на 2001 р.» від 01.12.2000 № 2330 - 111 Закон України « Про затвердження пожиточного мінімуму на 2002 р.» від 01.12.2000 № 2330 - 111 Закон України « Про затвердження пожиточного мінімуму на 2003 р.» від 28.11.2002 № 247 - IV Закон України « Про затвердження пожиточного мінімуму на 2004 р.» від 11.05.2004 № 1704 - IV

Рис. 4.3.2. Динаміка прожиткового мінімуму в 1999-2004 рр.

Розрахунок вартості споживчого кошика

Споживчий кошик - набір продуктів харчування, загальна кількість яких розраховуючи на рік забезпечує достатню калорійність.

Табл.4.3.4 Набір продуктів харчування (на 31.12.2009 г.) Курс 1 $=8.0

№ п/п	Найменування продукту	Одиниці виміру	Норматив на рік	Ціна за од-цю	сума	примітка
1.	Хліб пшенич.	кг	97,2	2,60	252,72	Хлебзавод № 8
2.	Борошно	кг	18,36	2,50	45,9	Днепромлын
3.	Вермішель	кг	6	5,00	30	АТБ
4.	Крупу манна	кг	6,6	4,00	26,4	АТБ
5.	Яловичина	кг	6,72	35,0	235,2	Ринок
6.	Свинина	кг	13,2	38,0	501,6	Ринок
7.	Курка	кг	11,4	28,00	319,2	Наша Ряба
8.	Ковбаса варена	кг	13,2	45,00	594	АТБ
9.	Масло вершкове	кг	14,08	30,00	422,4	АТБ
10.	Масло соняшникове	л	5,89	10,00	58,9	АТБ
11.	Молоко	л	121,68	5,00	608,4	Ринок
12.	Сир	кг	5,4	22,0	118,8	Ринок
13.	Сир твердий	кг	1,68	42,00	70,56	Терра
14.	сметана	л	13,2	14,00	184,8	АТБ
15.	яйця	Дес.	30	7,0	210	АТБ
16.	цукор	кг	19,68	7,00	127,92	АТБ
17.	картопля	кг	122,04	3,0	366,12	Ринок
18.	Капуста	кг	23,28	3,0	69,84	Ринок
19.	Лук	кг	15,24	3,40	51,82	Ринок
20.	Буряк	кг	7,56	3,50	26,46	Ринок
21.	Морквина	кг	7,56	5,00	37,8	Ринок
22.	Яблука	кг	14,88	5,50	81,84	Ринок
				УСЬОГО:	4440,68грн.
				УСЬОГО в доларах ($):	555,1
				На місяць:	370 грн.

Деякі товари з мінімального набору товарів культурно-побутового й господарського призначення (на 1 середньостатистичну родину)

Табл. 4.3.5.

Найменування товарів	Кількість, шт.	Термін служби, років	Вартість, грн.	Вартість у рік, грн.
Посуд:
тарілка	6	3	5,0	10,0
каструля	4	9	30,00	13,33
Сковорода	2	9	40,00	8,89
Чайник	1	5	50,00	10,0
Чайний сервіз	1	5	100,00	20,0
Столові прилади:
Ложка	6	10	4,0	2,40
Качана	6	10	4,50	2,70
ніж	3	10	6,00	1,8
Побутові прилади:
холодильник	1	15	3800	253,33
Телевізор (54 див по діагоналі)	1	10	1600	160,00
Пральна машина	1	10	2100	210,0
праска	1	9	250	27,78
люстра	4	20	200	40,00
Настільна лампа	1	15	75,0	6,25
Годинник будь-якого типу	2	10	60,0	12,0
радіоприймач	1	10	75,0	7,50
Разом за рік:				785,98
Разом за місяць:				65,50

Деякі товари з мінімального гардероба для чоловіків і жінок працездатного віку на 1 чіл.

Табл. 4.3.6.

найменування	Кількість, шт.	Термін служби, років	Вартість за од., грн.	Вартість у рік, грн.
ЧОЛ	ОВІ	КИ
Верх. Зимовий одяг	1	4	2000	500
Демісезонний одяг	1	5	500	100
Костюм	1	5	900	180
Сорочка	5	4	160	200
Штани з НАПІВшерст. Тканини	1	4	180	45,00
Штани із джинсової тканини	1	3	250	83,33
Джемпер, светр	1	3	180	60
Спортивний костюм	1	3	360	120
Галантерейн. Виробу:
Рукавички	1	3	80	26,67
Краватка	1	10	70	7,0
Електробритва	1	6	260	43,33
Взуття:
Зимова	1	5	550	110
ВеснянееОсіння	2	5	300	120,00
Літні туфлі	2	5	250	100
Тапочки	1	3	60	20
Спортивне	1	3	450	150
Разом за рік:				1865,33
Разом за міс.				155,44
ЖІН	КИ
Верх. Зимовий одяг	1	4	1800	450
Плащ	1	5	700	140
Пальто	1	5	1000	200
СУКНЯ з напівшерстяної тканини	1	4	540	135
Блузка	3	4	225	168,75
Джемпер, светр	1	3	230	76,67
Спортивний костюм	1	3	340	113,33
Спідниця	1	3	200	66,67
колготки	6	1	20,0	120
Галантереї:
Рукавички	2	3	60	40
Взуття:
Зимова	1	5	900	180
Веснянее Осіння	1	2	550	275
Літні туфлі	1	1,5	365	243.33
Тапочки	1	3	50,00	16,67
Спортивне	1	3	270	90
Разом за рік:				2072,09
Разом за міс.				172,67

Табл. 4. 3.7. Транспортні послуги (у середньому на одну людину в рік)

найменування	Працездатне населення по нормативу	Непрацездатне населення по нормативу	тариф	Вартість Працездатне насел.	Вартість Непрацез особ.
Поїздки міським автомобільним, електричним транспортом	147	542	3,0	441	1626
Поїздки приміським автомобільним і ж/д транспортом	27	95	10,0	270	950
Разом за рік:				711,0	25,76
Разом за міс.				59,25	214,67

Табл. 4.3.8. Послуги культури

найменування	Кількість, усього (штук) на середньостатистична. родину	Тариф, грн.	Разом за рік, грн.
Відвідування театрів, кінотеатрів, клубів, музеїв, купівля книг	12	60	710
Разом за міс.			60
Разом за міс. на один чіл.			20

Табл. 4.3.9. Житлово-комунальні послуги (на середньостатистичну родину)

найменування	Одиниця виміру	Кількість на місяць	Тариф, грн.	Разом за міс.
Користування житлом	Общ. Пл. кв. м. на 1 чіл. У міс.	54	0,87	46,98
Вода холодна	Куб м на чіл	2	6,08	12,16
Опалення	КВ. м	54	6,7	361,8
Газ	Із чіл.	54	0,48	55,592
Електроенергія	Квт/година на порівн. родину	100	0,225	22,5
Покупка газет і журнал	Шт. у рік на родину	64	3,00	192
Місцеві телефонні переговори	Мін/чіл	100	0,12	12,00
Конверти	Шт.	3	1,60	4,80
Телеантена	Шт.	1	30	30,00
Разом за місяць:				737,83
Разом за міс. На 1 чіл.				245,94

Прожитковий мінімум = споживчий кошик + товари культурно-господарського й побутового призначення + предмети гардероба + транспортні послуги + послуги культури + житлово-комунальні послуги (табл. 4.3.10.)

Табл. 4.3.10. Розрахунок прожиткового мінімуму

Споживчий кошик	370
Товари культурно-господарського й побутового призначення	65,50
Предмети гардероба	172,67
Транспортні послуги	59,25
Послуги культури	20
Житлово-комунальні послуги	245,94
УСЬОГО:	933,36

У цій таблиці наведений ще неповний перелік мінімального набору необхідних товарів. Але вже із цього ми можемо судити, що встановлена державою величина прожиткового мінімуму значно нижче тієї суми, яка дійсно необхідна людині для нормального життя.

Висновок

Зубожіння українського суспільства та повна відсутність єдиної державної економічної політики на тлі загроз та викликів світової фінансової кризи змушують звернути прискіпливу увагу на проблему формування Україною золотовалютних резервів, доцільності і умов їх розміщення за межами країни.

Офіційні золотовалютні резерви є одним із факторів формування «грошової бази», тобто резервної основи внутрішнього грошового обігу. Тому зміни рівня резервів, які зумовлюються змінами стану платіжного балансу, у свою чергу, є причиною коливань розмірів внутрішньої грошової маси (пропозиції грошей), що дестабілізує національну економіку.

Збільшення золотовалютних резервів позитивно впливає на інвестиційну привабливість: знижує ризик дефолту по зовнішніх запозиченнях у випадку несприятливих змін світової кон'юнктури, а також зменшує ймовірність різких коливань курсу національної валюти. У той же час зростання золотовалютного запасу країни вище оптимального рівня можна розглядати швидше як недолік національної економіки, ніж як позитивне явище.

Валютні резерви, тобто вільно конвертована валюта, що концентрується державою для законодавчо визначених цілей, як правило, розміщені у найбільш надійних фінансових (банківських) установах та інвестуються на вигідних для власника (держави) умовах в іноземні фінансові активи.

Мета управління міжнародними золотовалютними резервами країни полягає у забезпеченні максимальної ефективності їх використання.

Список використаної літератури

1. Світова економіка під ред. Булатова. 1999.

2. Кругман, Обстфельд. Міжнародна економіка, теорія і політика. 1997.

3. Ломакин В.К. Світова економіка. Підручник для Вузов. 1998.

4. Положення міжнародного валютного фонду.

5. Іванова А, Биків П. Євро проти долара // Експерт, - 1998, - 58-100.

6. Мельник В.А. Ринок цінних паперів. К.: А.Л.Д., ВІРА - Р, 1998.

7. Мельников И.С. Финансовый анализ ценных бумаг. - М.: Финансы й статистика. 1998.

8. Примостка Л.0. Фінансовий менеджмент банку. Навч. посібник: - К.: КНЕУ, 1999.

9. Иванов В.М. Финансовый рынок: Конспект лекций: - К.: МАУП, 1999.

10. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997.

11. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996.

12. Ефимова О. В. Финансовый анализ. - М., 1996.

13. Золотовалютні резерви України та економічна безпека держави: законодавче врегулювання// Право України. - 2001.

14. Золотовалютні резерви Національного банку України // Бюлетень Національного банку України.- 2009.

15. Резнікова О.О. Особливості валютного регулювання в країнах з перехідною економікою// Наукові праці НДФІ. - 2000.

16. Резнікова О.О. Валютне регулювання на міждержавному рівні та його вплив на національну валютну систему // Банківська справа. - 2000.

17. Ломакин В.К. Світова економіка: Підручник для вузів. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1998.

18. Борисов С.М. Мировая экономическая и валютная ситуация в 90-х годах (Стат. обозрение) // Деньги и кредит. - 1998.

19. Глобализация и национальные финансовые системы: сборник: Пер. с англ. Под ред. Д.А.Хансона, П.Хонохана, Дж.Маджнони. - М.: Весь Мир, 2005.

20. Костіна Н.І., Алєксєєв А.А., Мельник П.В. Моделювання фінансів. - Ірпінь: ДПС України, 2002.

21. Горшкова Н. Валютно-курсова політика: практичний досвід і рекомендації // Вісник НБУ. - 2007.

22. Дзюблюк О.В. Валютна політика. -К.: Т-во «Знання», 2007.

23. Http://economy.ru/.

24. Http://financy.ru/.

25. Http://www.gumer.info.ru/ bibliotec_Buks/

26. Боринець С.Я. Міжнародні Фінанси.-К.: Знання-Перс, 2002.

27. Василик О.Д. Державні фінанси.-К.: Либідь, 2003.

28. Галицький А.С. Сучасна валютна система.-К.: Вища школа, 1995.

29. Гальчинський А.С. Україна: поступ у майбутнє.-К: Основи, 1999.

30. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України.-2000.№1

31. Конституція України // Відомості Верховної ради України.-1996.

32. Боринець С.Я. Розвиток сучасних грошово-валютних відносин (національний і міжнародний аспекти). К.: Педагогіка, 1997.

33. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учеб. Под ред. Л.Н. Красавиной. М.: Финансы и статистика, 2008 г.

34. Максимова Л.М., Носкова И.Я. Международные экономические отношения: Учебное пособие. 2007 г.

35. Сайт интернета www.minfin.gov.ua

36. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НЮС. - 2000.

37. В.Д.Базилевич, Л.О.Баластрик Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д.- К.: Атіка, 2002.

38. Бюджетний кодекс України. - К., 2001.

Размещено на Allbest.ru