Регуляторні системи країн світу. Болгарія та Великобританія

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Європейський університет

Житомирська філія

Кафедра „Фінанси”

Реферат

З дисципліни

«Державне регулювання»

На тему «Регуляторні системи країн світу. Болгарія та Великобританія»

Виконала:

студентка V курсу,

групи Ф*-04-1(ЗВ)

Перевірив: викладач

Харчишина О. В.

Житомир - 2011

Зміст

1. Регуляторна система Болгарії

2. Регуляторна система Великобританії

Список використаної літератури

1. Регуляторна система Болгарії

На сьогоднішній день у Болгарії функціонують два регулятори ринку фінансових послуг: Національний банк Болгарії (НББ), який відповідає за діяльність банків і кредитних установ, та Комісія з фінансового нагляду (КФН), до функцій якої віднесено регулювання інших видів небанківських фінансових послуг.

Згідно з Конституцією Болгарської Республіки Національний банк Болгарії є незалежною державною установою, підзвітною Національній Асамблеї. Він відіграє ключову роль у функціонуванні болгарської економіки та відповідає за утримання стабільності болгарської грошової одиниці - лева, посилення та розвиток банківської системи Болгарії.

Незалежність центрального банку гарантується Законом про Національний банк Болгарії та Установчим Договором Європейської спільноти. Починаючи з 1 січня 2007 p., банк є повноправним членом Європейської системи центральних банків і бере активну участь у прийнятті рішень стосовно розвитку банківської системи та фінансової діяльності Європейського Союзу. Керівник НББ є членом Ради керуючих Європейського центрального банку.

Крім підтримки стабільності національної грошової одиниці, НББ здійснює регулювання та контроль за банківською системою шляхом:

- виконання функцій кредитора останньої інстанції;

- впровадження суворого та ефективного банківського нагляду;

- підтримки належного функціонування та розвитку фінансових ринків.

Банк забезпечує функціонування та розробку ефективних платіжних систем, виконує функцію фіскального агента та державного депозитарію, бере активну участь у роботі Комітетів і робочих груп Європейського центрального банку, Європейської Комісії та Ради Європи, сприяє гармонізації правової системи та виконує завдання, що впроваджуються в рамках Європейської системи центральних банків.

Рис. 1 Організаційна структура Національного банку Болгарії.

Одна з основних функцій НББ - організація нагляду за кредитними інститутами Болгарії. Ця функція спрямована на забезпечення стабільності банківської системи та захист інтересів вкладників. При виконанні своєї наглядової функції НББ керується Основними Принципами Ефективного Банківського Нагляду, розробленими Базельським комітетом з питань банківського нагляду.

Закон про НББ та Закон про кредитні інститути в поєднанні з іншими нормативними актами складають нормативно-правову основу, що визначає цілі, завдання банківського регулювання та правила діяльності кредитних інститутів.

Видача ліцензій на здійснення діяльності у фінансово-кредитній сфері є однією із важливих функцій банківського регулювання, реалізація якої відбувається на підставі Закону про кредитні інститути. На підставі положень цього Закону НББ здійснює ліцензування та визначає конкретні вимоги, обов'язкові для виконання акціонерами та менеджерами фінансово-кредитних установ.

Моніторинг діяльності кредитних інститутів здійснюється на основі аналізу наглядових звітів, проведення інспекцій на місцях та менеджменту потенційних ризиків у кредитуванні та інших видах діяльності. Ключове значення має аналіз показників достатності капіталу та ліквідності. Завдання нагляду на мікрорівні полягає в тому, щоб забезпечити безпечне та надійне функціонування кожного банку на основі достатності капіталу для покриття ризиків, що виникають у процесі діяльності. На макроекономічному рівні проводиться аналіз і дослідження, що дозволяють визначити тенденції розвитку банківського сектору, пом'якшити дію системного ризику та уникнути поширення негативних наслідків на інші сектори економіки.

Агреговані дані про стан банківської системи та банківських груп оприлюднюються щомісяця, а дані про стан окремих кредитних інститутів - щоквартально. Результати аналізу стану, проблем, ризиків і тенденцій розвитку банківської системи регулярно оприлюднюються у квартальному бюлетені «Банки в Болгарії».

Сучасний стан фінансового сектору Болгарії характеризується процесами консолідації фінансових ринків та поєднання діяльності інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів і банківських інститутів. З'являються нові фінансові інститути та продукти, які значною мірою інтегровані в саму структуру та діяльність європейського фінансового сектору.

Це обумовило створення у 2003 р. Комісії з фінансового нагляду, яка покликана сприяти прискореному розвитку небанківського сектору та створенню і просуванню на ринку нових фінансових продуктів, що забезпечують економічне зростання та диверсифікацію фінансових ресурсів і заощаджень.

Комісія з фінансового нагляду є незалежним спеціалізованим урядовим інститутом, підзвітним Національній Асамблеї Болгарії. Основною функцією Комісії є здійснення регулювання та контролю за фінансовим сектором на основі поєднання регуляторних функції, які раніше виконували колишні Комісія з цінних паперів і Державна агенція з нагляду за страховою діяльністю.

Головне завдання Комісії полягає в тому, щоб на основі використання правових, адміністративних і економічних заходів забезпечити цілісність, стабільність і прозорість функціонування ринку капіталів, страхового ринку, системи соціального страхування, а також захистити права усіх суб'єктів цих ринків.

Комісія готує комплексні та детальні аналітичні матеріали щодо розвитку ринків капіталу, страхування та соціального забезпечення, які містять об'єктивну оцінку стану фінансових установ і ринків та рівня ризику діяльності на них, і в своїй діяльності орієнтується на Європейське законодавство для національних регуляторів. Крім того, велику увагу Комісія приділяє розвитку співробітництва з наглядовими органами інших країнах.

Комісія з фінансового нагляду здійснює нагляд за такими інститутами та суб'єктами ринку:

- фондові біржі;

- центральний депозитарій;

- інвестиційні компанії;

- компанії зі здійснення спеціальних інвестицій;

- брокери на ринку цінних паперів;

- державні установі та інші емітенти цінних паперів;

- страхові компанії, страхові брокери та страхові агенти;

- інші установи, що здійснюють соціальне страхування та адміністрування відповідних фондів.

Організаційна структура нагляду за ринком небанківських фінансових послуг включає три спеціалізовані управління, які входять до складу Комісії:

1. Управління з нагляду за інвестиціями з відділами:

- попереднього нагляду;

- інспекцій та нагляду на місцях;

- заходів впливу та проведення розслідувань щодо порушень на ринку;

- регуляторної політики та ринкового аналізу.

2. Управління нагляду за страховою діяльністю, до складу якого входять такі відділи:

- регуляторного режиму та захисту прав споживачів;

- інспекцій та фінансового нагляду;

- регуляторної політики та аналізу.

3. Управління нагляду за соціальним страхуванням з відділами:

- регуляторного режиму;

- оцінки та контролю ризиків.

Функціонування загальної структури нагляду за ринком небанківських фінансових послуг забезпечується наявністю служб, які:

- відстежують тенденції розвитку болгарської та світової економіки, проводять аналіз і оцінку системних ризиків, розробляють системи моніторингу та своєчасного попередження кризових явищ;

- готують регуляторні документи;

- готують агреговані дані та документацію, що забезпечують необхідний ресурс для інформаційного забезпечення (IT support);

- здійснюють навчання працівників;

- забезпечують діяльність Комісії на міжнародному рівні.

З метою належного виконання своїх функцій Комісія може використовувати такі інструменти:

- право законодавчої ініціативи;

- попередній контроль за допущенням учасників до ринку на стадіях ліцензування, здійснення інвестицій тощо;

- контроль за поточною діяльністю суб'єктів ринку фінансових послуг;

- право вживати заходи впливу та накладати санкції у випадку виявлення порушень.

Процес здійснення Комісією регуляторної діяльності передбачає:

- підготовку та прийняття розпоряджень та інструкцій на виконання законодавства;

- підготовку рекомендацій та інструкцій щодо впровадження та тлумачення Кодексу соціального страхування, Закону публічної пропозиції цінних паперів, Закону про страхування, Закону про медичне страхування та інших нормативних актів, що стосуються їх впровадження в частині здійснення фінансового нагляду.

Регулювання діяльності учасників ринку фінансових послуг відбувається відповідно до європейських норм і практики. Як правило, необхідність внесення змін до законодавства обумовлюється змінами, що відбуваються у фінансовому секторі, запровадженням нових продуктів і технологій або наявністю недоліків у чинній регуляторній системі. Особливу увагу Комісія приділяє питанням гармонізації національного законодавства з Директивами ЄС.

У своїй діяльності щодо ліцензування діяльності фінансових компаній Комісія керується принципом об'єктивності та використовує єдині критерії та підходи до всіх заявників. Такими критеріями та показниками є:

- сума та структура капіталу;

- джерела походження коштів, за рахунок яких сплачуються внески або формується статутний капітал;

- існування (відсутність) пов'язаності між окремими фізичними та юридичними особами;

- вимоги до членів наглядових органів і органів управління та інші спеціальні вимоги.

У рамках єдиного фінансового нагляду за діяльністю фінансових установ фахівці Комісії проводять моніторинг дотримання ними вимог законодавства, фінансового стану та достовірності наданої інформації. Наглядову діяльність Комісія здійснює шляхом дистанційного нагляду та проведення перевірок на місцях

У випадку виявлення порушень Комісія застосовує адміністративні заходи впливу: надає рекомендації щодо здійснення конкретних заходів, призупиняє дію або відкликає ліцензію, вживає штрафні санкції.

Визначені законодавством Болгарії повноваження Комісії забезпечують їй належні можливості адаптуватися до частих змін внутрішнього та зовнішнього економічного середовища, адекватно реагувати на такі зміни шляхом запровадження регуляторних або інших змін.

2. Регуляторна система Великобританії

Регулювання та нагляд за фінансовою системою Великобританії здійснюють Банк Англії (The Governor and Company of the Bank of England), Управління по фінансовому регулюванню та нагляду (Financial Services Authority - (FSA) та Казначейств о її Величності (Her Majesty's Treasury) відповідно до укладеного ними у 1997 році Меморандуму про взаєморозуміння, в якому детально визначено умови та принципи взаємодії цих установ з метою забезпечення фінансової стабільності, а також внесок кожної установи в регулювання та нагляд за ринком фінансових послуг.

Банк Англії (The Governor and Company of the Bank of England) - це центральний банк Сполученого Королівства. Він був створений у 1694 р. спочатку як приватний банк, а в 1946 р. після націоналізації він став публічною установою, що належить Уряду.

Керівництво Банком здійснює Рада Директорів, яка складається із Керуючого, двох його заступників і 16 членів Ради, призначених королівським указом після затвердження Парламентом Великобританії. Керуючий банком і його заступники призначаються на 5 років, а члени Ради Директорів - на 3 роки. Усі вони можуть бути призначені на наступні терміни.

Рада Директорів повинна проводити свої засідання не рідше одного разу на місяць. До її компетенції належать питання, пов'язані з управлінням банком, крім питань грошово-кредитної політики, якими займається Комітет з монетарної політики (The Monetary Policy Committee - MPC). Очолює цей Комітет Голова Банку Англії.

Головною функцією Банку Англії є підтримка стабільності цін і підтримка економічної політики уряду з метою забезпечення економічного зростання. Для цього Банк вирішує наступні завдання в таких ключових сферах:

- підтримка стабільності курсу, купівельної спроможності та довіри до національної валюти - фунта стерлінгів;

- випуск банкнот і монет, організація емісійно-касової роботи;

- організація роботи Комітету з монетарної політики для реалізації грошово-кредитної політики країни;

- підтримка стабільності національної та світової фінансової системи;

- забезпечення ефективності фінансового сектору Великобританії.

Виконуючи свої функції щодо забезпечення фінансової стабільності, Банк Англії здійснює постійний моніторинг потенційних загроз фінансовій системі шляхом збору ринкової інформації, проведення наглядової діяльності, вдосконалення управління ризиками, зміцнення фінансової інфраструктури, поліпшення механізмів і надійності функціонування платіжних систем, забезпечення прозорості та відкритості операцій на ринку фінансових послуг. З цією метою Банк Англії використовує механізм Спеціального режиму врегулювання, підтримує діяльність Виконавчої ради з фінансової стабільності та Комітету з питань фінансової стабільності.

Інформація про діяльність Банку Англії щодо оцінки ризиків фінансової стабільності та їх зниження викладена у Звіті про фінансову стабільність.

Під час фінансової кризи діяльність Банку Англії була спрямована на відновлення довіри до фінансових установ, зменшення ймовірності системних ризиків і обмеження їх впливу на фінансову систему Великобританії.

Управління з фінансового регулювання та нагляду (Financial Services Authority - FSA) - це незалежний недержавний орган, наділений статутними повноваженнями в рамках Закону про фінансові послуги та ринки від 2000 р. За організаційно-правовою формою Управління є товариством з обмеженою відповідальністю, підзвітним міністрам Казначейства, а через них - Парламенту Англії. Управління здійснює свою діяльність незалежно від Уряду.

Правління FSA призначається Казначейством у складі голови, виконавчого директора, двох управляючих директорів і десяти не виконавчих директорів (у тому числі провідний не виконавчий член правління, заступник голови). Правління визначає загальну політику товариства, але операційна діяльність і управління персоналом належать до компетенції виконавчого директора.

Появі Управління по фінансовому регулюванню та нагляду (FSA) передувало створення 7 липня 1985 року Управління по цінних паперах та інвестиціях (Securities and Investment Board, SIB). 28 жовтня 1997 року воно було перетворено в Управління по фінансовому регулюванню та нагляду (FSA), яке з того часу здійснює повноваження, закріплені Актом про фінансові послуги та ринки.

FSA юридично є компанією з відповідальністю, обмеженою гарантією. Поручителем (гарантом) є Казначейство її Величності.

FSA - це відкрита та прозора організація, що надає повну інформацію фінансовим установам, їх клієнтам та іншим учасникам ринку про свої цілі, плани, прийняті нормативні документи та рішення, які представлені на її сайті. Управління не одержує державного фінансування, а його робота фінансується за рахунок внесків установ, яким Управління видає ліцензії та діяльність яких регулює.

Схема фінансування FSA має наступні складові частини:

- періодичні внески (сплачуються щорічно), які забезпечують основну частину надходжень коштів, необхідних для виконання статутної діяльності;

- реєстраційні внески, що покривають витрати при виконанні певних видів робіт або обробці окремих замовлень;

- плата за спеціальні проекти, коли на замовлення платника здійснюються певні види регуляторної діяльності, а користь від неї отримує, головним чином, замовник.

При визначенні кількості періодичних внесків Управління враховує:

- тип діяльності установи, що підлягає регулюванню. Для цього всі фінансові установи, залежно від видів діяльності, зазначених у ліцензії, розподілено на кілька платіжних блоків. Кожен платіжний блок об'єднує установи, які проводять подібну діяльність, що відображає той факт, що вони наражаються на однакові ризики, а тому FSA має підстави встановити для них рівні суми внесків;

- витрати, понесені при регулюванні діяльності Відповідно до своїх бізнес-планів Управління визначає види робіт (послуг), які воно надає фінансовим установам окремих платіжних блоків, і розраховує власні витрати на ці цілі, що і є підставою для визначення суми внеску;

- масштаб діяльності фінансової компанії. Сума, яку сплачує фінансова установа, залежить від обсягів і масштабів її діяльності, оскільки чим більшою є установа, тим більшим буде і її вплив на діяльність Управління та обсяг роботи фахівців. З цією метою для кожного платіжного блоку розраховується показник потенційного впливу, який характеризує рівень ділової активності та є «основою тарифу».

Для виконання своїх статутних цілей Управління по фінансовому регулюванню та нагляду наділене широким спектром законодавчих і адміністративних повноважень, що дозволяє:

- сприяти розвиткові організованих, прозорих і ефективних ринків;

- допомагати роздрібним клієнтам досягати чесних умов угод;

- покращити потенціал та ефективність бізнесу на ринку фінансових послуг Великобританії.

FSA відповідає за регулювання ринків фінансових послуг, бірж та компаній, встановлює стандарти, яким вони повинні відповідати, накладає стягнення на суб'єкти ринку фінансових послуг, якщо їх діяльність не відповідає встановленим вимогам. Починаючи з грудня 2001 p., FSA є єдиним регуляторним органом ринку фінансових послуг Великобританії, який регулює діяльність більш як 29000 фінансових установ і видає єдиний Довідник правил і норм для всіх ліцензованих установ, що здійснюють свою діяльність у Великобританії.

Казначейств її Величності (НМ Treasury) - це Міністерство економіки та фінансів Великобританії. Воно відповідає за формулювання та впровадження фінансової та економічної політики уряду. Метою його діяльності є забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення добробуту та поліпшення якості життя людей шляхом розширення економічних можливостей та максимальної зайнятості. На Секретаріат з фінансових послуг Казначейства покладені наступні завдання у сфері регулювання та нагляду на ринку фінансових послуг:

- розробка та реалізація політики у сфері фінансових послуг, включаючи фінансову стабільність, конкурентоспроможність міст, оптові та роздрібні ринки Британії, Європи та міжнародні ринки, взаємодія з Управлінням з нагляду та регулювання у сфері фінансових послуг;

- допомога міністру фінансів Великобританії в організації співпраці з Казначейством, Банком Англії та FSA;

- підтримка банків, відповідальність за організацію роботи щодо захисту капіталу, діяльності Фонду рекапіталізації, угод про кредитування та відповідальність за Британські фінансові інвестиції (UKFI).

- формування резервів іноземної валюти, розробка та реалізація політики управління заборгованістю, контроль за діяльністю Національного управління із заощаджень, інвестицій та управління заборгованістю.

Нову систему регулювання та нагляду було запроваджено 1 грудня 2001 року, коли відповідно до Акта про фінансові послуги та ринки (Financial Services and Markets Act) Банк Англії передав усі функції нагляду за фінансовим сектором країни Управлінню по фінансовому регулюванню та нагляду (FSA). FSA є незалежним недержавним органом, відповідальним за регулювання та нагляд за діяльністю усіх інвестиційних, фінансових та банківських компаній, які здійснюють діяльність на території Великобританії.

Відповідно до укладеного регуляторами фінансового сектору Великобританії Меморандуму про взаєморозуміння обов'язки між ними розподілено наступним чином.

Банк Англії виконує функції щодо підтримки стабільності всієї фінансової системи на основі:

- забезпечення стабільності грошової системи як складової монетарної політики шляхом підтримки ліквідності банків;

- нагляду за інфраструктурою грошової системи, зокрема, за платіжними системами, розташованими як у країні, так і за її межами;

- контролю за діяльністю банківської системи з метою забезпечення фінансової стабільності в цілому;

- представництва у складі Правління FSA Заступника Управляючого Банку Англії з питань фінансової стабільності;

- контролю за фінансовими потоками, що дозволяє визначати тенденції розвитку національного та міжнародного ринків, оцінювати вплив подій, що відбуваються у фінансовому секторі, на стан грошового ринку, на ранніх стадіях розпізнати потенційні проблеми;

- проведення у виняткових випадках фінансових операцій, передбачених Меморандумом, з метою обмеження системного ризику або ризику певних фінансових інститутів.

Відповідно до Закону про фінансові послуги та ринки, а також повноважень і обов'язків, викладених у Меморандумі, Управління по фінансовому регулюванню та нагляду РБА):

- видає дозволи та здійснює пруденційний нагляд за банками, житлово-будівельними товариствами, інвестиційними фірмами, страховими компаніями та брокерами, кредитними спілками та спілками взаємодопомоги;

- здійснює нагляд за фінансовими ринками, фондовими біржами, кліринговими та розрахунковими системами;

- здійснює заходи з метою розв'язання проблем, що негативно впливають на компанії, ринки, клірингові та розрахункові системи в рамках своїх обов'язків;

- проводить регуляторну політику у цих сферах, у тому числі таку, що повинна сприяти кращій стійкості до оперативної дестабілізації в уповноважених фірмах та призначених органах управління.

FSA консультує уповноважені фірми та призначені органи про вплив на регуляторну політику тенденцій на національному та міжнародному ринках.

Крім регулювання діяльності банків, страхових компаній і фінансових консультантів, FSA з 31 жовтня 2004 року здійснює регулювання іпотечного бізнесу і з 14 січня 2005 року - посередництво у загальному страхуванні (крім транспортного страхування).

Головними регулятивними завданнями для Управління фінансових послуг є:

- ринкова впевненість - підтримка довіри до фінансової системи;

- інформування громадськості - сприяння суспільного сприйняття фінансової системи;

- захист споживачів - забезпечення необхідного рівня захисту споживачів фінансових послуг;

- зменшення фінансових злочинів - унеможливлення використання бізнесу для цілей, пов'язаних з фінансовими злочинами.

- Казначейств о її Величності (Міністерство фінансів) відповідає за:

• формування та розвиток інституційної структури фінансового регулювання, включаючи переговори стосовно Директив Єврокомісії;

- інформування та звітування перед Парламентом про врегулювання проблем у фінансовій системі та про заходи, вжиті в процесі їх розв'язання, у тому числі про рішення Казначейства стосовно виняткових офіційних операцій, передбачених пунктами 13 та 14 Меморандуму;

- звітування перед Урядом про рівень стійкості фінансового сектору до операційної дестабілізації.

Казначейство не несе оперативної відповідальності за діяльність FSA та Банку Англії. Однак існують певні обставини, за яких FSA та Банк Англії повинні повідомити Казначейство про можливі проблеми, наприклад, коли:

- виникає серйозна проблема, яка може стати причиною масштабної фінансової або економічної дестабілізації;

- існує або може виникнути потреба у допоміжній трансакції;

- можуть виникнути проблеми у сфері дипломатичних або закордонних стосунків;

- проблема може потребувати внесення змін у законодавство;

- у разі виникнення надзвичайної ситуації, коли до відповідальності будуть притягнуті міністри або Парламент.

Ключовим елементом регуляторного та наглядового механізму Великобританії є забезпечення фінансової стабільності. Фінансова стабільність - це спільна ціль Банку Англії, Казначейства її Величності та FSA. Міжвідомчий комітет, що складається з представників цих державних установ, постійно тримає в полі зору питання управління системним ризиком та захисту фінансової стабільності.

Закон про Банківську діяльність від 2009 р. суттєво посилив роль, розширив коло обов'язків і повноважень Банку Англії. Зокрема, це стосується створення Спеціального режиму в регулювання який дозволяє Банку Англії та FSA оперативно вирішувати питання, пов'язані з врегулюванням ситуацій у проблемних банках. У Банку Англії також створено новий Комітет з питань фінансової стабільності завдання якого полягає в обґрунтуванні стратегії фінансової стабільності та наданні рекомендацій щодо її впровадження. Крім того, новий Закон офіційно закріплює контроль над платіжною системою з боку Банку Англії та запроваджує нові умови випуску шотландських та північно-ірландських банкнот.

У червні 2010 p. уряд Великобританії подав план реформи системи регулювання та нагляду за фінансовим сектором, який передбачає докорінну реорганізацію Управління з нагляду та регулювання у сфері фінансових послуг (FSA) і передачу функцій пруденційного нагляду до Банку Англії, як це було до 1997 р.

Планом реформ передбачена відмова від існуючого сьогодні розподілу регуляторних і наглядових функцій між Банком Англії, FSA та Міністерством фінансів. Головною причиною необхідності реформи її прибічники називають неспроможність діючої системи передбачити складні ситуації на фінансовому ринку. Це, зокрема, стосується проблем іпотечного банку Northern Rock, a також банків Royal Bank of Scotland та Lloyds, яким уряд змушений був надавати фінансову допомогу, а також значного дефіциту державного бюджету Великобританії, який вперше після Другої світової війни перевищив 11,1% ВВП. Критики діючої системи регулювання фінансових ринків також вказують на те, що FSA виконує вузькоспеціалізовані функції, зосередилось лише на розробці правил та інструкцій та не спроможне ефективно контролювати фінансову систему країни.

Проектом реформи передбачено, що частина повноважень FSA перейде до Банку Англії, в складі якого буде створено пруденційну регуляторну агенцію - Управління фінансового регулювання а її керівник стане заступником Голови Банку Англії. На додаток до Комітету валютної політики в Банку Англії також передбачено створити Комітет з фінансової політики , який буде наділений значними повноваженнями. Завдяки цьому Банк Англії одержить найширші повноваження серед всіх центральних банків Європи. Крім нинішніх функцій, Банк буде здійснювати нагляд за системними ризиками та проводити щоденний моніторинг фінансового сектору, включаючи діяльність іноземних банків.

Решту повноважень буде передано новим регуляторам - Управлінню із захисту споживачів і Управлінню по боротьбі з економічними злочинами. Разом із повноваженнями до нових Управлінь буде передано і штат FSA.

На сьогоднішній день проект перебуває в стадії обговорення. На думку фахівців, нова система регулювання фінансового сектору Великобританії буде враховувати досвід Австралії та Німеччини, а також уроки світової банківської кризи і буде одним із варіантів «twin piks».

Очікується, що процес реформування буде завершено до 2012 р.

фінансовий регулювання болгарія великобританія

Список використаної літератури

1. Александров В. В. Финансово-зкономическая система как фактор зкономической безопасности транзитивного общества / Александров В.В., Юрченко Е.Е. - Харьков: Харьковский национальньїй университет им. В.Н. Каразина, 2002. - 235 с.

2. Базилевич К.С., Баластрик Л О.; за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2004.-851 с.

3. Габбард Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка: підручник / Габбард Р. Глен [пер. з англ.; наук. ред. пер. М. Савлук , Д. Олесневич ]. - К. : КНЕУ, 2004. - 889 с.

4. Інформація про здійснення Національним банком України регуляторної діяльності у 2009 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

5. Кипріанідіс Т. Огляд систем регулювання ринків фінансових послуг // Проект «Посилення сектору фінансових послуг України». - К, 2010. - 71с.

6. Ковальчук А.Т., Матіос А.В. Фінансове право: проблеми розвитку та застосування [Текст] : [монографія] / за заг. ред. Л.К. Воронової, Київський ун-т ринкових відносин. - К.: Парламентське вид-во, 2010. - 480 с.

7. Міщенко В.І. Центральні банки: організаційно-правові засади / Міщенко В.І., Кротюк В.Л. - К.: Т-во «Знання», КОО. - 2004. - 372 с.

8. Міщенко С.В. Вдосконалення інституційної структури нагляду за фінансовим сектором / Міщенко С.В. // Банківська справа. - № 1. - 2007. - С. 41-56.

9. Міщенко С.В. Визначення основних факторів розвитку та ефективності функціонування фінансового сектору України / Міщенко С.В. // Банківська справа. - № 4. - 2008. - С. 317.

Размещено на Allbest.ru