Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. СУТНІСТЬ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретичний аспект теми "Діагностика фінансового станупідприємства"

1.2 Інформаційна база діагностики фінансового стану підприємства

1.3 Методика діагностики фінансового стану підприємства

2. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ "ПЛАТАН"

2.1 Фінансово-економічна характеристика ВАТ "Платан"

2.2 Оцінка структури балансу ВАТ "Платан"

2.3 Діагностика фінансової стійкості підприємства

2.4 Діагностика ліквідності і платоспроможності, аналіз рентабельностіпідприємства ВАТ "Платан"

3. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІАГНОСТИКИ

3.1 Дослідження інтегрального показника фінансового стану

3.2 Шляхи покращення фінансового стану

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

ВСТУП

Для розв'язання сучасних проблем стабілізації національної економіки та підвищення регулюючої функції державного бюджету в забезпеченні соціального розвитку нашого суспільства треба здійснити низку організаційних заходів у плані оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання. Тільки на основі позитивних зрушень індивідуального відтворення можливе безперебійне своєчасне наповнення бюджету і посилення регулюючого впливу держави на визначальні процеси суспільного життя, збільшення платоспроможного попиту населення та піднесення його життєвого рівня.

Отже, основним завданням поточного періоду є забезпечення стійкого розвитку підприємств.

Незаперечне те, що висока рентабельність підприємств позитивно впливає на розв'язання державних фінансових проблем, зокрема на зміцнення бюджету всіх рівнів, про що свідчать сучасні тенденції розвитку національної економіки.

Тільки за умови самоокупності суб'єктів господарювання економічна система може генерувати чинники позитивних кількісних і якісних змін у майбутньому періоді -- періоді процесу розвитку, переходу до досконалішого фінансового стану, який має більш значний потенціал.

Вищезазначене підкреслює актуальність теми роботи: Діагностика фінансового стану ВАТ "Платан".

Завданням роботи є оцінка показників фінансового стану підприємства та формування шляхів її покращення.

Метою дослідження є розкриття сутності діагностики фінансового стану підприємства, аналіз факторів, що впливають на фінансовий стан підприємства, шляхів зміцнення фінансового стану.

Об'єктом дослідження є дані фінансової звітності ВАТ „Платан ". Предметом дослідження роботи є сукупність теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з діагностикою фінансового стану підприємства та ефективністю його господарської діяльності.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання.

Висвітлити теоретичні засади діагностики фінансового стану підприємства.

Провести діагностику фінансового стану ВАТ " Платан" за період 2004 - 2006 рр.

Визначити шляхи зміцнення фінансового стану підприємства.

1. СУТНІСТЬ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретичний аспект теми "Діагностика фінансового стану підприємства"

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасної та якісної діагностики фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [10, с. 59].

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств. Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані. Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності зпопереднім періодом;

2) вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показниківз оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюєтьсяекстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобтоперспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремимипозиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показниківзвітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх

підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показникамиконкурентів або із середньо-галузевими та середніми показниками.

6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

1.2 Інформаційна база діагностики фінансового стану підприємства

Аналіз фінансового стану вимагає попередню підготовку інформації:

наскрізна перевірка даних, що знаходяться у звітному періоді за допомогою порівняннятих самих показників по різних формах;

приведення даних звітності до сумісного виду;

підготовка аналітичного балансу, що дозволяє одночасно провести горизонтальний,вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і факторний аналіз.

Джерелами аналізу є стандартні форми статистичної й бухгалтерської звітності: форми № 1, № 2, № 4, № 5, а також інформація з установчих документів, наказ про облікову політику, нормативні законодавчі акти з питань формування й використання фінансових ресурсів підприємства.

За часом аналіз буває щоденний, місячний, квартальний, річний.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану виступає баланс підприємства.

Баланс підприємства - система показників, яка характеризує надходження і витрату коштів шляхом їхнього порівняння.

Бухгалтерський баланс - зведена відомість, що відображає в грошовій формі кошти підприємства за їхнім станом, розміщенню, використанню й джерелам утворення. Складається з активу й пасиву.

Все, що підлягає обліку розглядається із двох позицій:

Що являє собою даний об'єкт обліку

За рахунок яких джерел він був придбаний

Це й покладено в основу балансового методу (прийому). Він реалізується в такий спосіб. Складається таблиця, що має дві частини: актив (ліва частина) і пасив (права частина).

В активі записуються - об'єкти обліку (господарські кошти), а в пасиві - джерела їхнього придбання або утворення. Підсумок активу дорівнює підсумку пасиву. Величина цих підсумків називається "валюта балансу". Ця таблиця є також формою звітності підприємств перед його учасниками, перед податковою інспекцією й т.д., оскільки показує в узагальненому виді його фінансовий стан.

Баланс складається на певну дату, як правило на початок кварталу, що обумовлено вимогами, пропонованими до звітності.

Баланс показує стан господарських коштів і їхніх джерел на даний момент. Вони постійно змінюються й перебувають у русі. Цей рух відображається на рахунках за допомогою подвійного запису.

У першому розділі активу балансу: відображаються господарські кошти тривалого використання, сюди входять: нематеріальні активи (товарні знаки, патенти й т.д.), основні кошти (будинки, споруди, машини, устаткування, виробничий і господарський інвентар і т.д.). Тут же дані довгострокові фінансові вкладення, наприклад в акції й облігації, по яких очікується одержання доходу тривалий час (більше року).

У другому розділі активу балансу: відображається стан оборотних коштів, тобто тих господарських коштів підприємства, які використаються на протязі 1 -го виробничого циклу. У третьому розділі активу балансу: відображаються кошти, розрахунки та інші активи.

У підрозділі "Розрахунки з дебіторами" показуються суми дебіторської заборгованості. Наприклад: наше підприємство виконало роботу для іншого підприємства, а її оплата ще не зроблена. У цьому випадку при складанні квартального або річного балансу ми покажемо дебіторську заборгованість нашому підприємству порядку: "за товари, роботи, послуги".

Короткострокові фінансові вкладення в третьому розділі - це акції, облігації й т.д., які придбані на короткий час (до року).

За підсумком третього розділу відображаються збитки підприємства.

У першому розділі пасиву балансу: приводяться джерела власних коштів. Це статутний капітал, резервні фонди, фонди нагромадження, прибуток.

У другому розділі пасиву балансу: представлені позикові кошти; довгострокові (на строк більше одного року) і короткострокові.

У розрахунках із кредиторами відбиті суми, нараховані, але ще не перераховані в бюджет, органам соціального страхування й забезпечення, заборгованість постачальникам за матеріали й т.д.. Наше підприємство тимчасово використовує ці кошти у своєму обороті (до перерахування), хоча реально вони йому не належать. Ті суми, які дані в балансі по статтях, ми використаємо для відкриття рахунків і ведення в них поточного рахунка.

Також джерелом додаткової інформації для аналізу фінансового стану може служити "Звіт про фінансові результати і їхнє використання" (форма № 2 річні звітності й квартальної звітності), що складається з наступних розділів: "Фінансові результати", "Використання прибутку", "Платежі в бюджет", "Витрати й видатки, що враховують при обчисленні пільг по податку на прибуток".

В ході аналізу для характеристики різних аспектів фінансового стану застосовуються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, що являють собою відносні показники фінансового стану. Останні розраховуються у вигляді відносин абсолютних показників фінансового стану або їхніх лінійних комбінацій.

1.3 Методика діагностики фінансового стану підприємства

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу. Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи [11, с. 56]:

експертних оцінок і сценаріїв,

психологічні,

морфологічні,

порівняльні,

побудови системи показників,

побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

ланцюгових підстановок,

арифметичних різниць,

балансовий,

виокремлення ізольованого впливу факторів,

відсоткових чисел,

диференційний,

логарифмічний,

інтегральний,

простих і складних відсотків,

дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні метода економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико статистичні методі (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змог структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують тр основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємств дескриптивні, предикативні та нормативні. Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітні балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності. Предикативні моделі - це моделі передбачуваного, прогностичного характеру Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі). Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів. Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей. Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку. Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

2. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ "ПЛАТАН"

2.1 Фінансово-економічна характеристика ВАТ "Платан"

ВАТ „Платан" (надалі ВАТ „Платан") було створене в 1971р. В 1991р. управління вийшло із складу тресту "Київшляхбуд". В 1994 році зареєстроване як ВАТ [18].

Філософія ведення бізнесу у ВАТ „Платан" полягає в чіткому визначенні його місії: "ВАТ „Платан" добровільно об'єднало свої ресурси для того, щоб будувати сучасні, якісні, високо-технологічні автомобільні дороги і дорожні комплекси, як на території України, так і за її межами; забезпечуючи зайнятість і гідну винагороду за роботу, постійно збільшуючи вартість акцій".

ВАТ "Платан" має два асфальтобетонні заводи, 3 будівельні дільниці по влаштуванню земельного полотна та щебеневої основи, будівельну дільницю по вкладанню асфальтобетонної суміші, автотранспортну дільницю та ремонтно-механічну майстерню.

ВАТ „Платан" є генпідрядною організацією, що має великий досвід будівництва, реконструкції і капітального ремонту складних транспортних об'єктів.

ВАТ „Платан" здійснює будівництво, реконструкцію та ремонт автошляхів, благоустрій територій та житлових районів, виготовлення асфальтобетонної суміші. Всі види виробничої діяльності є перспективними, виробництво залежить від сезонних змін -- в період з листопада по березень проводяться ремонтні роботи автотранспорту та дорожньо-будівельної техніки.

2.2 Оцінка структури балансу ВАТ "Платан"

Бухгалтерський баланс складається на основі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами. Перед складанням балансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках - звіряються початкові та кінцеві сальдо та обороти за звітний період.

З метою зіставності фінансових звітів різних періодів у балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок періоду переносяться в баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду - переносяться в баланс з головної книги, у якій згруповані дані поточного періоду.

Статті балансу повинні бути узгодженими та дорівнювати залишкам на аналітичних та синтетичних рахунках у Головній книзі на кінець звітного періоду.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Звітним періодом для складання балансу, як і всієї фінансової звітності, є календарний місяць, квартал, півріччя, рік. Проміжна звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Аналіз балансу визначає питому вагу кожного розділу, оцінює динаміку змін величин підсумку розділів за період часу, що аналізується. Для цього порівнюються суми статей балансу за поточний рік і за попередній рік ((417594 - 312735) = 104859). Таке порівняння свідчить про загальний напрямок руху балансу. В даному випадку існує збільшення загальної суми балансу, яке розцінюється позитивно.

Спочатку проведемо постатейний аналіз активу балансу в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Аналіз активу балансу

фінансовий ліквідність платоспроможність рентабельність



З отриманих результатів, наведених у таблиці 2.2 можна побачити, що збільшення валюти балансу у поточному році на 104859 тис. грн. (33,53 %), у порівнянні з попереднім роком, відбулося за рахунок певних змін у пасиві. Так у поточному році змінився власний капітал на 36980 тис. грн. (48,93 %) і склав 112558 тис. грн. (ця зміна відбулася внаслідок збільшення іншого додаткового капіталу). Також сталися зміни у складі поточних зобов'язань: збільшилися зобов'язання з одержаних авансів на 109437 тис. грн. (105,27 %); зменшилась кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 36698 тис. грн. (77,62 %); збільшились зобов'язання зі страхування на 3153 тис. грн. (62,45 %); зменшились зобов'язання з оплати праці на 8484 тис. грн. (82,58 %); з бюджетом зменшились зобов'язання на 2245 тис. грн. (80,06 %); зменшились інші поточні зобов'язання на 882 тис. грн. (5,05 %).

В структурі пасиву за даний період сталися незначні зміни. При постатейному аналізі бухгалтерського балансу були одержані дані про фінансові ресурси підприємства, їх формування, використання та розміщення у різні види матеріальних цінностей (активи) з метою мобілізації ресурсів, необхідних для виконання проектних завдань і погашення фінансових зобов'язань в процесі господарської діяльності підприємства.

Рис. 2.1. Аналіз структури активів балансу

Аналіз структури активів балансу підприємства свідчить про перевищення в активі частки оборотних активів над необоротними. Це позитивне явище, оскільки чим швидше обертаються кошти, тим більшим буде прибуток підприємства. Проте значне збільшення оборотних коштів у 2006 році - на 27 тис. грн.. порівняно з 2005 роком знижує ліквідність підприємства.

Проаналізувавши структуру активів, можна зробити висновок, що власний капітал більш, ніж на 50% перевищує поточні зобов'язання підприємства, що відповідає нормативам.

2.3 Діагностика фінансової стійкості підприємства

Проведемо даний аналіз фінансових показників для ВАТ „ „Платан" за період 2004 -2006 рр.

В Додатках 1...4 наведені формули для розрахунків фінансових коефіцієнтів, а в табл. 2.1...2.5 -- результати їх обчислень. Графічно динаміку показників представлено на рис.

2.3 2.6. Даними для аналізу служать показники річної фінансової звітності підприємства

(Додатки 5...8).

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Зростання коефіцієнту в динаміці свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт заборгованості відображає, скільки позикових коштів припадає на одиницю власних коштів, вкладених в активи підприємства. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнту незалежності. Його збільшення в динаміці свідчить про збільшення питомої ваги позикових коштів в фінансуванні підприємства. Проте його значення у межах нормативного, що свідчить про відносну незалежність підприємства від позикових коштів.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Аналіз даних свідчить про різке зростання значення цього показника у 2006 р., оскільки значна частина коштів була направлена на будівництво нового заводу. Зменшення коефіцієнту фінансової стабільності обумовлено збільшенням поточних зобов'язань підприємства.

Показники ділової активності дають змогу оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти. До цієї групи відносяться показники обертання, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їх в грошову форму безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства [14, с. 78].

Коефіцієнт обертання активів (трансформації капіталу, ресурсовіддача) характеризує ефективність використання підприємством всіх наявних у нього ресурсів незалежно від джерела їх залучення та відображає, скільки разів за рік здійснюється повний цикл виробництва та обігу, або скільки одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів.

Ефективність використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі, який відображає, скільки реалізованої продукції припадає на одиницю коштів, вкладених в основні фонди. Зростання фондовіддачі ВАТ „Платан" свідчить про підвищення ефективності використання основних фондів.

Про ефективність використання оборотних фондів та про оптимальність вкладень в цю частину активів свідчить значення коефіцієнту обертання засобів. Зменшення значення коефіцієнту на кінець 2006 р. порівнянні з його значенням на початок 2005 р. свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів.

2.4 Діагностика ліквідності і платоспроможності, аналіз рентабельності підприємства ВАТ "Платан"

Динаміка показників ліквідності і платоспроможності відображена у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Динаміка показників ліквідності та платоспроможності

Назва показника	2004 р.	2005 р.	2006 р.	Рекомендоване значення і
1. Величина власних оборотних коштів (робочий, функціонуючий капітал)	6269,4	5225,3	21883,5	>0, збільшення
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,803	0,06	1,19	>0,2
3. Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності	2,875	1,572	3,970	>1
4. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття) /~	3,354	1,765	4,134	>2
5. Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів	0,710	0,592	0,078	збільшення
6. Частка оборотних коштів в активах	0,670	0,633	0,795	-
7. Частка запасів в поточних активах	0,143	0,109	0,040	-

Логіка обчислення коефіцієнту поточної ліквідності (покриття) полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов'язання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. Оскільки поточні активи перевищують поточні зобов'язання, то підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Станом на 2006 р. значення коефіцієнту становило приблизно 4, тобто на підприємстві на 1 гривню поточних зобов'язань припадало 4 гривні поточних активів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (в літературі має ще назву показник "кислотного тесту" [15, с. 69]) на відміну від попереднього враховує якість активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Зниження коефіцієнта на протязі 2000 - 2005 рр. зумовлене зростанням короткострокових пасивів на 5486,3 тис. грн. Зростання коефіцієнта у 2006 р. зумовлене зростанням величини оборотних активів підприємства приблизно на 14000 тис. грн.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має можливість погасити негайно. Є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Зростання цього показника є однозначно позитивною тенденцією. Не менше 20 % поточних зобов'язань підприємство повинно мати змогу погасити в будь-який момент. Період 2004 -- 2005 рр. характеризувався зниженням значення цього показника, що було зумовлено зниженням фінансових інвестицій підприємства з одночасним збільшенням величини поточних зобов'язань. Зростання фінансових інвестицій зумовили приріст даного показника у 2006 рр. у 5 разів порівняно з 2005 р.

Значення коефіцієнта маневрування функціонуючого капіталу характеризує зростання частини власних оборотних коштів, яка має абсолютну ліквідність. Зростання цього показника є позитивною тенденцією і зумовлене збільшенням власних оборотних коштів підприємства у 2006 р. на 16000 тис. грн. порівняно з 2005 р.

Частка оборотних коштів в активах протягом 2004 - 2005 рр. її значення залишалось на рівні приблизно 0,75. Період 2006 р. характеризується зростанням частини всіх коштів підприємства, що припадають на поточні активи.

Частка запасів в поточних активах відображає, яку частину поточних активів складають виробничі запаси. Досліджуваний період характеризується незначним, але стабільним зменшенням значення цього показника.

Високий рівень коефіцієнтів загальної ліквідності свідчить про те, що у підприємства високий рівень дебіторської заборгованості. Рівень показників, що характеризують фінансову стійкість і структуру капіталу, свідчать про те, у ВАТ "Платан" переважають власні кошти. І це дає можливість зробити висновок, що вищевказаний досягнутий рівень показників забезпечував і забезпечує підприємству платоспроможність, вірогідність його безперервного функціонування, як суб'єкта господарювання, без вірогідності можливого банкрутства.

Таблиця 2.5 Динаміка показників рентабельності підприємства

Назва показника	2004	2005	2006
1. Коефіцієнт рентабельності активів	-	0,0729	0,114
2. Коефіцієнт рентабельності реалізації	0,034	0,0745	0,167
3. Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності	0,013	0,05	0,115
4. Коефіцієнт рентабельності основної діяльності	0,035	0,081	0,199
4. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	-	0,103	0,2
5. Період окупності власного капіталу	-	9,71	5

Рис. 2.5. Динаміка коефіцієнтів рентабельності за 2004-2006 рр.

Рис. 2.6. Динаміка періоду окупності власного капіталу за 2004-2006 рр.

Коефіцієнт рентабельності активів (всього капіталу) відображає, скільки прибутку за рік отримано на кожну одиницю коштів, вкладених у підприємство незалежно від джерела їх залучення. Коефіцієнт рентабельності має тенденцію до зростання. Середньорічний темп приросту становить 7%.

В коефіцієнті рентабельності реалізації знаходять відображення зміни в політиці ціноутворення та здатність підприємства контролювати собівартість реалізованої продукції. Динаміка коефіцієнтів підприємства за 2004-2006 рр. свідчила про необхідність перегляду цін або посилення контролю за використанням матеріально-виробничих запасів. Позитивним є зростання даного показника у 2006 р.

Динаміка коефіцієнту рентабельності основної діяльності відображає збільшення співвідношення отриманого прибутку від реалізації до витрат на виробництво продукції, виробництво і реалізація якої є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходів.

Динаміка коефіцієнта рентабельності власного капіталу відображає, неухильне збільшення частки грошових одиниць чистого прибутку, які "заробила" кожна грошова одиниця, інвестована власниками підприємства, тобто характеризую збільшення ефективності використання інвестованого капіталу.

Показник періоду окупності власного капіталу є оберненим до попереднього і визначає, через скільки років капітал, авансований в діяльність підприємства буде поверненим власнику за рахунок отриманого підприємством прибутку. Позитивним є зменшення значення цього показника у 2006 р. порівняно з 2005 р. на 4,41 рік.

Отже, протягом 2004 - 2006 рр. мало місце неухильне збільшення показників рентабельності підприємства.

Прибутковість підприємства характеризується комплексом показників. Коефіцієнт рентабельності активів (всього капіталу) відображає, скільки прибутку за рік отримано на кожну одиницю коштів, вкладених у підприємство незалежно від джерела їх залучення. Коефіцієнт рентабельності має тенденцію до зростання. Середньорічний темп приросту становить 7%.

В коефіцієнті рентабельності реалізації знаходять відображення зміни в політиці ціноутворення та здатність підприємства контролювати собівартість реалізованої продукції. Динаміка коефіцієнтів підприємства за 2004 - 2006 рр. свідчила про необхідність перегляду цін або посилення контролю за використанням матеріально-виробничих запасів.

Показник періоду окупності власного капіталу є оберненим до попереднього і визначає, через скільки років капітал, авансований в діяльність підприємства буде поверненим власнику за рахунок отриманого підприємством прибутку. Позитивним є зменшення значення цього показника у 2005 р. порівняно з 2004 р. на 4,41 рік.

3. ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Дослідження інтегрального показника фінансового стану

Фінансова рентабельність = чистий прибуток/власний капітал = (чистий прибуток/реалізована продукція)*(реалізована продукція/активи)*(активи/власний капітал).

ФРпоч = ((П81,3/23606,3)*(23606,3/19061,4)*(19061,4/12229,1) = 0,05*1,24*1,36 =0,097 ФРкін = ((3156,3/27406,2)*(27406,2/36286,6)*(36286,6/19304,5) = 0,115*0,75*1,88 =0,16 Факторний аналіз:

АФР„р„б = ((Пі/РП_о)*(РПо/Ао)*(А(/ВКо)) - ((По/РПо)*(РПо/Ао)*(Ао/ВК_о)) АФР„риб = ((3156,3/23606,3)*(23606,3/19061,4)*(19061,4/12229,1) - ((1181,3/23606,3)* *(23606,3/19061,4)*(19061,4/12229,1)) = 0,134*1,24*1,56-0,05*1,24*1,56 = 0,26-0,097 = 0,163

АФРрп = ((П,/РПо)*(РПі/А_о)*(Ао/ВКо)) - ((П,/РПо)*(РПо/Ао)*(Ао/ВК_о))

АФРрп = ((3156,3/27406,2)*(27406,2/19061,4)*(19061,4/12229,1)) - ((3156,3/23606,3)*(23606,3/19061,4)*(19061,4/12229,1)) = 0,115*1,44*1,56-0,134*1,24*1,56 = 0,26-0,25 = 0,01

АФРа = ((Пі/РПі)*(РП,/Аі)*(АіВКо)) - ((П₁/РП_І)*(РП₁/Ао)*(А_оЛЗК_о))

АФР_А = ((3156,3/27406,2)*(27406,2/36286,6)*(36286,6/12229,12)) - ((3156,3/27406,2)*(27406,2/19061,4)*( 19061,4/12229,1))=0,115*0,75*2,97-0,115*1,44*1,56=0,256-0,258 = -0,002

АФРвк = ((П,/РПі)*(РП₁/А,)*(А₁/ВК₁)) - ((Пі/РП,)*(РП,/А_І)*(А₁/ВКо))

АФРвк = ((3156,6/27406,2)*(27406,2/36286,6)*(36286,6/19304,5)) - ((3156,3/27406,2)*(27406/36286,6)*(36286,6/12229,1)) = 0,115*0,75*1,88-0,445*0,75*2,97 = 0,16-0,26 = -0,1

Проаналізувавши показник фінансової рентабельності бачимо, що на початок він складав 0,097, на кінець періоду зріс і склав 0,16, на збільшення вплинули чистий прибуток і реалізація продукції - фінансова рентабельність зросла на 0,173. На зменшення - активи і власний капітал (зменшення фінансової рентабельності на 0,102). Загалом фінансовий стан підприємства покращився.

3.2 Шляхи покращення фінансового стану

Проаналізувавши розраховані вище показники, можна сформулювати критерії покращення фінансового стану підприємства.

Підприємству необхідно підтримувати певний обсяг запасів для забезпечення відповідного обсягу продажу. Оскільки, з другого боку, надмірні запаси відвертають грошові кошти, які можна використати більш прибутково для інших цілей. Підтримувати запаси слід на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продаж.

Негативним фактором є зростання залежності від позикових коштів. Оскільки дані свідчать про зростання прибутковості підприємства, то зменшення цієї залежності можливе шляхом виплати частини прибутку кредиторам. Високий рівень коефіцієнтів загальної ліквідності свідчить про те, що у підприємства високий рівень дебіторської заборгованості.

Аналіз показників оборотності капіталу вказує також на бездіяльність частини власних коштів підприємства. Тому необхідно збільшити швидкість обертання власного капіталу.

У роботі підприємства є і інші негативні моменти:

підприємство випускає усього лише один вид продукції одного сорту, тобтовідсутня диверсифікованість виробництва, унаслідок чого на показниках роботипідприємства може сильно позначитися коливання попиту на його продукцію. Потрібноудосконалити технологію виготовлення асфальтної суміші з добавками за німецькоютехнологією, яка роби,ть асфальт дружнішим. Це хоч і призведе до подорожчаннятовару, проте зробить продукцію ВАТ „Платан" якіснішою і конкурентоспроможнішоюна ринку.;

частину своєї продукції підприємство реалізує по більш низьких цінах іншимпідприємствам у формі взаємозаліків, що негативно позначається на його фінансовихрезультатах;

не можна не відзначити деяке збільшення собівартості одиниці продукції в 2006 р.у порівнянні з 2005 р., хоча, швидше за все, воно викликано інфляційними моментами ікомпенсується ціною, що збільшилася.

У ході оцінки були виявлені резерви зростання прибутку за рахунок декількох факторів:

- за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції. Це можливо перш за всезавдяки активізації діяльності на ринку, участі у тендерах. Україні за географічнимрозташуванням - транзитна держава, що робить діяльність ВАТ. „ „Платан"затребуваною на ринку;

- за рахунок зниження собівартості товарної продукції. Це можливе завдякивдосконалення структури виробництва (див. рис. 3);

- за рахунок підвищення середньореалізаціиних цін внаслідок оптимізації структуриреалізації продукції.

Усе це говорить про успішне функціонування підприємства в звітному році. Більш того, порівнюючи темпи зростання прибутку і виторги від реалізації, можна зробити висновок, що підприємство йде по інтенсивному шляху розвитку, тобто при не значному росту випуску продукції показники прибутку і рентабельності виросли на досить значну величину. Це говорить про досить ефективне використання підприємством своїх ресурсів.

У результаті проведеної оцінки можна зробити висновок, що для даного підприємства на мікрорівнІ доцільним є використання підприємством антикризової фінансової стратегії за кожним із напрямів:

-- проведення поглибленого аналізу структури кредиторської заборгованості у динаміці з метою пошуків способів і джерел її погашення:

аналіз структури заборгованості за довгостроковими кредитами зметою з'ясування причин несвоєчасності їх погашення;

аналіз структури дебіторської заборгованості, причин її виникнення іможливостей погашення;

забезпечення необхідного рівня самофінансування виробничого розвитку підприємства за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів,ефективної амортизаційної політики;

підвищення рівня ліквідності активів шляхом збільшення питомої вагиоборотних активів;

-- проведення інвентаризації основних виробничих фондів для визначення їхпридатності й необхідності в експлуатації:

-- проведення аналізу ефективності й доцільності довгострокових фінансових вкладень:

-- забезпечення компенсації можливих фінансових збитків шляхом:

1) резервування частини фінансових ресурсів у вигляді формування цільових резервних фондів, страхового фонду підприємства відповідно до вимог чинного національного законодавства;

2) формування системи штрафних санкцій -- за несвоєчасної оплати поставленої продукції встановити штрафи у розмірі 0,5% від суми несплати за кожний день прострочення;

-- ефективне управління портфелем цінних паперів, у т. ч, прибутковими операціями на фондовому ринку.

За результатами аналізу рентабельності підприємства можна сформулювати наступні пропозиції [12, с. 151]:

1) По-перше, для одержання максимального прибутку підприємство повинненайбільше повно використовувати ресурси, що знаходяться в його розпорядженні, і, в першучергу, воно повинно використовувати виявлений резерв по виробництву на наявному в ньогоустаткуванні додаткової продукції. Збільшення випуску знижує витрати на одиницюпродукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються,а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибуткувід реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вжесаме по собі дає додатковий прибуток. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно,реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницюпродукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиницяякої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції,що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку. Додатковийприріст обсягу продукції, що випускається, може дати підприємству 237,405 тис. грн.додаткового прибутку.

2) Зниження собівартості також значно може збільшити одержуваний підприємствомприбуток. Як описувалося в попередньому пункті, одним з факторів зниження собівартості єзбільшення обсягу продукції, що випускається. Іншими факторами є:

злагоджена робота всіх складових виробничого процесу (основного, допоміжного,обслуговуючого виробництва);

оптимізація потокових процесів на підприємстві.

Аналіз показав, що після проведення відповідних заходів щодо зниженню собівартості підприємство може дістати додатковий прибуток у розмірі 440,000 тис. грн.

3) Вагомим фактором одержання додаткового прибутку є оптимізація структурзбуту. При проведенні даної оптимізації питома вага продукції, реалізованої по договірншбільш високих цінах, повинна збільшитися до свого максимального рівня, а в ідеалі - і100%. Відповідно, частка продукції, реалізованої підприємством іншим організаціям по ліївзаємозаліків по більш низьких цінах повинна бути якнайнижче.

На ряду з постійним замовником -- державною корпорацією "Укравтодор", потрібно також розширювати коло приватних замовників. Серед пріоритетних ринків збуту повинні бути Київська, Одеська та Волинська області, будівництво міжнародних автобанів.

4) Організаційна структура.

Проаналізувавши специфіку діяльності підприємства, можна сформулювати пропозицію щодо удосконалення організаційної структури (рис. 3).

5) Диверсифікація ринків отримання сировини.

Джерелами постачання основних будівельних матеріалів є: - щебіню -- Коростенський кар'єр Житомирської області; - бітуму -- Кременчуцький нафтопереробний завод. Щодо постачання бітуму, то потрібно налагодити взаємозв'язки з Херсонським нафтопереробним заводом.

Таким чином, підприємство може обрати реальні для себе чинники підвищення платоспроможності порівняно з граничними розмірами або, навпаки, створити умови, коли сам граничний рівень невеликий і його порівняно нескладно досягнути.

Рис. З* Схема організаційної структури управління ВАТ Платан

ВИСНОВКИ

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

В роботі було проаналізовано основні поняття та практично здійснено діагностику фінансового стану ВАТ „ Платан".

Загальні значення проаналізованих показників наступні:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2006 р. мав середньорічнезначення - 0,3 і його показник свідчить про те, що короткострокові зобов'язанняпідприємства можуть бути швидко погашені ліквідними коштами.

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) -- його показникивідповідають нормативним значенням, що свідчить про те, що підприємствомає достатньо коштів для своєчасного погашення своїх поточних боргів

3. Коефіцієнт фінансової стійкості товариства вище нормативного значення, що свідчить про те, що у фінансуванні активів частка власного капіталу більше ніж залученого.

4. Коефіцієнт покриття зобов'язань свідчить про те, що у підприємства фінансова стабільність забезпечується в цілому власними коштами. В цілому, проведений аналіз показників фінансової звітності дає можливість характеризувати економічний стан Товариства як позитивний, і має тенденцію до розвитку.

Отже, загалом фінансовий стан підприємства ВАТ „Платан" характеризується як стійкий, підприємство рентабельне та успішно конкурує на ринку, що свідчить про злагоджену роботу колективу.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 р. №996-ХІУ із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни від 11.05.2000 р. №1707-111, від 08.06.2000 р. №182941.

Александрова М. М, Виговська Н. Г., Кірейцев Г. Г., Петрук О. М., МасловаС. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец, всіх форм навч./ Г.Г. Кірейцева (ред.). -- 2.вид., перероб. та доп. -- К.: ЦУЛ, 2005. -- 268 с.

Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підруч.для студ. вищ. навч. закл., що навч. за освітньо-проф. програмою спеціалістазі спец."Фінанси", "Банківська справа"-."Облік і аудит". -- 2.вид., перероб. ідоп. -- К.: Либідь, 2006. -- 384 с.

Барнич Ю.О. Бізнес-план виробничої підприємницької діяльності: Навч.посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Національний технічний ун-т України"Київський політехнічний ін-т". Видавничо-поліграфічний факультет. -- К.:ВАТ "УкрНДІСВД", 2005. -- 120 с.

Біла О.Г., Галик Л.М., Дрівко М.М. Фінанси організацій і підприємств: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни студ. спец. 6.050104"Фінанси", 6.050105 "Банківська справа", 6.050106 "Облік і аудит" /Центральна спілка споживчих товариств України; Львівська комерційнаакадемія. -- Л.: Видавництво ЛКА, 2005. -- 112 с.

Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз:Практикум:Навчальний посіб. для студ. спец. 7.050106 "Облік і аудит",7.050201 "Менеджмент організацій" -- Житомир: ВАТ "Рута", 2000

Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств в схемах: Навч. посібник --X.: ВД "ІНЖЕК", 2006. -- 191 с.

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2000

Зайцев Н.Л. Зкономика промьішленного предприятия: Учебник; 2-е изд.,перераб. и доп. - М: ИНФРА-М, 2005.- 226 с.

Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ.навч. закл.. -- К.: Кондор, 2006. -- 364 с.

Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування: Навч. посібник для студ.вищих навч. закл. / Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права.Кафедра фінансів і банківської справи. -- Д.: Видавництво ДАУБП, 2004. --224 с.

12.Кульчицький М.І. Економічне регулювання розвитку виробничої сфери в регіоні: Дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. -- Л.: Каменяр, 2006. -- 161с.

Петрович И.М. Атаманчук Р.П. Производственная мощность и зкономикапредприятия. - М.: ИНФРА-М 1990. - 298 с.

Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. /Харківський держ. економічний ун-т. -- X.: ХДЕУ, 2005. -- 164 с.

15.Плисак В.Й. Управління ризиком фінансової стійкості підприємства // Фінанси України - №1, 2004 р. с 67 - 72.

Хрипач В.Я.Зкономика предприятия. - Минск: Лата, 2004. - 254 с.

Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. -- К.: А.С.К.,2006. --229 с.

Размещено на Allbest.ru