Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розділ 1. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

1.1 Сутність фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент як самостійний напрям наукових досліджень і вид управлінської діяльності сформувався внаслідок розвитку підприємництва, трансформацією власності з приватної в корпоративну, розмежування власності та управління, бурхливого розвитку фінансового ринку, вдосконалення фінансових технологій, зростаючих ризиками фінансових потрясінь.

Фінансовий менеджмент є одним із видів функціонального менеджменту і тісно пов'язаний із загальним та іншими видами функціонального менеджменту. Об'єктом фінансового менеджменту є фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання.

Сучасна фінансова термінологія для позначення управління фінансами на мікрорівні використовує поняття:

-- фінансове адміністрування;

-- фінансовий менеджмент;

-- фінансовий інжиніринг;

-- корпоративне управління.

Наведений перелік, однак, не вичерпує всього розмаїття понять. Наприклад, вживається термін "управління фінансовою діяльністю підприємств " що акцентує увагу на управлінні лише одним із видів його діяльності та ЛИШ одним суб'єктом господарювання.

Фінансове адміністрування грунтується на ієрархії, виконавській дисципліні, дотриманні законів, інструкцій, положень.

Фінансовий менеджмент, як і підприємництво, ґрунтується на принципах свободи економічного вибору:

1) вибір здійснюють люди;

2) завжди є багатоваріантність вибору управлінських рішень, проектів (субститутів);

3) будь-який варіант рішення, кожен проект оцінюється з позиції раціонального мислення за найкращим співвідношенням витрати/вигоди (доходи);

4) вибір здійснюється в умовах невизначеності, а отже, е ризиковим, тому кожен варіант рішення, проект оцінюється з позиції оптимальності за співвідношенням ризик/доходи;

5) персональна відповідальність за вибір;

6) контроль виконання рішення, реалізації проекту.

Фінансовий інжиніринг на відміну від фінансового менеджменту, який ґрунтується на визначених методиках, передбачає розробку інноваційних фінансових рішень та технологій.

У корпоративному управлінні поєднуються загальний та стратегічний менеджмент, менеджмент персоналу, фінансовий менеджмент, організаційний менеджмент, право, конфліктологія, корпоративна культура.

Важливою відмінністю вищезгаданих понять є мета, комплекс завдань, підходів та критеріїв оцінки ефективності управління.

Фінансовий менеджмент є складним комплексним поняттям, що включає такі його аспекти:

1) філософію;

2) мистецтво;

3) науку;

4) практику;

б) вид підприємницької діяльності;

6) організаційну форму (орган управління фінансами).

Філософія фінансового менеджменту ґрунтується на філософії людини, філософії господарювання, філософії держави та права, філософії бізнесу і управління теоріями управлінських рішень; є мистецтвом розроблення, відбору та реалізації фінансових рішень із врахуванням дії всіх можливих чинників, впливу внутрішнього та зовнішнього середовищ, прогнозування можливих загроз та ризиків, оцінки Зле рівня та характеру впливу на фінансову безпеку бізнесу, суб'єкта господарювання, співвласників з метою досягнення визначених цілей та реалізації завдань.

Мистецтво як вид творчої діяльності ставить кваліфікаційні вимоги до фінансових менеджерів, зокрема вимагає вміння мислити творчо, креативно, стратегічно та просторово, мати здібності організатора, психолога, педагога, володіти професійними знаннями та навичками, мати високий рівень правових знань, культури управління, вміння працювати в команді.

Фінансовий менеджмент є наукою. Імена багатьох авторів наукових розробок назавжди закарбовані у світовій фінансовій науці в назвах моделей, формул, методик, підходів. Історія розвитку науки фінансового менеджменту, яка ледь перевищує 100 років, була відповіддю на вимогу часу: від наукового по шуку можливих варіантів антикризового фінансового управління, теорії портфеля -- до застосування математичних моделей та комп'ютерних технологій.

Теоретичною основою фінансового менеджменту прийнято вважати корпоративні фінанси. Фінансовий менеджмент є логічним продовженням корпоративних фінансів, мистецтвом підготовки відбору, оптимізації, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності корпорацій.

Однак розвиток суб'єктів господарювання різних організаційно-правових типів та форм власності вимагав запровадження нових підходів до управління їхніми фінансами з метою забезпечення його ефективності. Тому фінансовий менеджмент сьогодні адаптований до суб'єктів господарювання у різних сферах, галузях, відомствах, малого, середнього та великого бізнесу, від приватних фірм до суб'єктів господарювання, заснованих на корпоративній, держав но-корпоративній та комунально-корпоративній власності.

Фінансовий менеджмент розглядають також як вид підприємницької діяльності, що передбачає надання корпорацією платних фінансових управлінсь-. ких послуг суб'єкта малого бізнесу, які не в змозі утримувати великий штат фінансових менеджерів, зокрема фінансових аналітиків, експертів та ін.

Фінансовий менеджмент є одночасно й організаційною формою, тобто органом управління. Від злагодженої роботи команди фінансових менеджерів залежить процес реалізації фінансової стратегії та політики суб'єкта господарю вання, досягнення визначених цілей та розв'язання окреслених завдань. Чіткий розподіл обов'язків, організація роботи фінансової служби, формування інформаційної бази та своєчасне реагування на відхилення фактичних результатів від запланованих, недопущення зниження індикаторів фінансової безпеки, фінансового стану суб'єкта господарювання -- це неповний перелік видів діяльності фінансової команди.

Отже, фінансовий менеджмент -- система підходів, принципів та методів розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

1.2 Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація

Практичне вирішення питань, пов'язаних з організацією та здійсненням фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, залежало, залежить і буде залежати у майбутньому від оволодіння сучасними методиками і прийомами прийняття та реалізації управлінських рішень.

Незалежно від форм власності, організаційно-правового типу, сфери та видів економічної діяльності, галузі та ін., усі суб'єкти господарювання розглядаються як організації. Сучасна господарська організація (підприємство, установа) визначає мету своєї діяльності та працює для її досягнення, підпорядковуючи та поєднуючи цій цілеспрямованій діяльності всіх своїх членів.

Діяльність організації є складним переплетенням внутрішнього та зовнішнього середовищ, параметри яких постійно змінюються. Зовнішнє середовище складається з безлічі активних елементів, які впливають на організацію та її діяльність, і хоча рівень його впливу не залишається незмінним у часовому діапазоні, проте часто є некерованим або непрогнозованим.

Швидкість, з якою відбуваються зміни в зовнішньому середовищі, характеризує його рухливість. Конкретна позиція організації на товарному ринку, зміна кон'юнктури товарних ринків та динаміка змін кон'юнктури фінансового ринку є визначальними у розробці управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності організації. Недостатність обсягу інформації або недостатня її вірогідність впливають на невизначеність зовнішнього середовища.

Важливими чинниками зовнішнього впливу, зміною зовнішнього середовища організації, що впливає на її фінансові рішення, є наміри на дії:

-- держави (фінансова політика держави, законодавчо-нормативна база, державне фінансове регулювання);

-- конкурентів;

-- постачальників та споживачів;

-- фінансових посередників;

-- інвесторів.

Важливими змінними чинниками непрямого впливу є політична обстановка в країні, стан економіки, рівень соціально-культурного розвитку, соціальні, культурні та екологічні чинники.

Внутрішнє середовище організації визначається її виробничим, фінансовим та кадровим потенціалом, використовуваними технологіями, результатами та здобутками. Внутрішній вплив на організацію в цілому, на окремі її підрозділи та види діяльності виявляється в усвідомлених діях апарату управління, кожної людини, керівника, менеджера, залежить від їхніх особистих якостей. Основні змінні внутрішнього середовища організації показано на рис. 16.1.

Рис. 15.1. Основні змінні внутрішнього середовища організації

Фінансові рішення належать до управлінських рішень. Поняття управлінського рішення в загальному трактують як обміркований намір, потребу дії на основі усвідомлення та визначення мети і шляхів її досягнення у разі виникнення певної проблеми.

Фінансові рішення -- це:

1) процес пошуку й обґрунтування рішення, що здійснюється в кілька етапів;

2) вибір особою, яка приймає рішення, за допомогою визначених методик, методів та правил єдиного варіанта з декількох можливих;

3) рішення як результат вибору (особою, яка приймає рішення) є обов'язковим до виконання колективом організації.

Керування передбачає здійснення суб'єктом керування низки послідовних операцій (рис. 15.2).



Рис. 15.2. Процес розробки та реалізації фінансових рішень

Фінансове рішення є творчим процесом, в якому поєднуються професійні знання, функціональні обов'язки керівника чи менеджера, математичний підхід, фінансові розрахунки, логіка, психологія, воля, мотивація, інтереси, емоції.

Теорії прийняття рішень описують закономірності процесу рішень, технології та методи прийняття рішень. Виокремлюють три концептуальні підходи до прийняття рішень:

1) концепція математичного вибору рішень (нормативний підхід);

2) якісно-предметна концепція (дискриптивний підхід);

3) комплексна (змішана) концепція.

В основу концепції математичного вибору покладено використання математичних розрахунків для максимізації очікуваних фінансових результатів.

В основу дискриптивного підходу покладено психологічні моделі, розроблені з урахуванням сил та процесів, що пояснюють реальну поведінку особи, яка приймає рішення, аргументацію, технологію ухвалення рішення, особисті якості особи.

Якісно-предметна концепція не завжди має на меті максимізацію очікуваного результату.

Комплексна (змішана) концепція прийняття рішень передбачає комплексне поєднання нормативних та дискриптивних моделей.

Відповідно до теорії систем організація розглядається як взаємозалежна система, що в однаковій мірі поєднує технічні та соціальні компоненти. Тому важливо враховувати вплив на розробку та реалізацію фінансових управлінських рішень усіх взаємопов'язаних елементів, залежностей від усіх учасників цього процесу -- розробників, керівників, виконавців.

Відповідно до концепції людських відносин важливо враховувати економічні стимули, а не тільки соціально-психологічні потреби учасників процесу підготовки та реалізації рішень.

У системі управління соціотехнічними системами всі учасники цього процесу взаємопов'язані, взаємозалежні, незважаючи на чітке розмежування повноважень: одні працівники формують інформаційну базу, другі -- розробляють рішення, інші -- приймають їх, четверті -- виконують. Зміст складових етапів процесу підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень наведені на рис. 15.3.

Відносини між учасниками процесу залежать від психологічної сутності індивідів, індивідуальностей, їх властивостей (рис особистості): характеру, інтелекту, спрямованості, саморегуляції, мотивації, новаторства, темпераменту, смаків і прихильностей, настроїв, емоцій та ін. Запорукою успіху менеджера є поєднання професійних знань, творчості, вмінь, таланту.

Основою успішного функціонування суб'єкта господарювання (організації як взаємозалежної системи) є робота керівника, яка складається з великої кількості послідовних процедур та операцій. Функції керівника фінансової служби суб'єкта господарювання, керівників відділів, центрів відповідальності такі:

фінансовий менеджмент рішення



Рис. 15.3. Етапи та складові процесу підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень

1) керівництво процесом підготовки рішення;

2) визначення завдань фінансового менеджменту, їх конкретизація, набір оціночних показників для оцінки результатів виконання завдання;

3) визначення завдань фінансового менеджменту в складній та суперечливій ситуації;

4) персональна відповідальність за вибір рішення; б) особисте прийняття рішення;

6) організація виконання рішення;

7) реалізація рішення, оцінка ефектів та ефективності.

Особливо складним завданням е вибір єдиного варіанта з маси альтернативних рішень. Фінансовий менеджмент, даючи змогу менеджерам проявити власні здібності та таланти, постійно вимагає максимально можливого виявлення варіантів фінансових рішень, вартісну оцінку кожного з них та вибір оптимального.

Фінансові рішення оцінюються за рівнем їхньої ефективності. Для цього визначається перелік контрольних показників та розраховується очікуване їх значення.

Виконання рішень передбачає оцінку досягнутих результатів за тим самим переліком контрольних показників та порівняння їх значення з прогнозним. Величина відхилень є індикатором ефективності процесу розробки, вибору та реалізації фінансових рішень, а отже, -- ефективності фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент має особливий об'єкт управління -- фінанси суб'єкта господарювання, тобто його капітал, активи, доходи, видатки, ризики, прибуток, податки, інвестиції, грошові потоки. Для оцінки ефективності господарювання, ефектів та ефективності фінансового менеджменту застосовується значна кількість індикаторів -- абсолютних та відносних показників.

1.3 Мета й основні завдання фінансового менеджменту

Політика управління окремими аспектами фінансової діяльності підприємств залежить від умов їх господарювання, масштабів і галузевих особливостей діяльності, кваліфікаційного рівня фінансових менеджерів, допустимого рівня ризику. Відповідно в процесі управління фінансами підприємства можуть ставити перед собою різну мету:

-- виживання в конкурентному просторі;

-- досягнення фінансової рівноваги;

-- лідерство в боротьбі з конкурентами;

-- максимізація ринкової вартості підприємства;

-- зростання обсягу виробництва і реалізації продукції;

-- максимізація прибутку і мінімізація витрат;

-- забезпечення рентабельної діяльності;

-- мінімізація фінансових ризиків.

В економічній літературі є різні підходи до визначення критеріїв пріоритетності мети фінансового менеджменту, що базуються на відповідних теоріях організації бізнесу (теорії максимізації прибутку, концепції зростання обсягу виробництва і збуту, теорії максимізації ціни фірми тощо).

Метою створення переважної більшості суб'єктів підприємництва в умовах ринкової економіки є отримання прибутку, що визначило на тривалий період часу основну мету фінансового менеджменту -- максимізацію прибутку підприємства. Однак значний обсяг прибутку підприємства не завжди забезпечує нарощування його фінансового потенціалу, достатній рівень капіталізації. Неефективний розподіл і нераціональне використання прибутку можуть призвести до втрати фінансової рівноваги суб'єкта господарювання, а в кінцевому підсумку до зниження його конкурентних переваг та ринкової вартості. Тому найбільшого поширення набула "Теорія максимізації багатства (добробуту) акціонерів", в основу якої було покладено вибір узагальнюючого критерію ефективності фінансових рішень, який повинен бути достатньо обґрунтованим та базуватися на прогнозуванні доходів власників підприємства. При цьому визнано, що таким умовам відповідає критерій максимізації вартості власного капіталу, тобто ринкової ціни акцій.

Отже, фінансовий менеджмент спрямований на задоволення інтересів власників капіталу підприємства, а тому основною метою фінансового менеджменту є максимізація ринкової вартості підприємства, що свідчить про його значний фінансовий потенціал, максимальну ефективність господарювання та досягнення високого рівня добробуту власників.

Для досягнення головної мети фінансового менеджменту необхідно виріши-вати такі основні завдання.

1. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів підприємства в процесі його розвитку. Це завдання реалізується шляхом формування ефективної політики фінансування господарської та інвестиційної діяльності підприємства (визначення загальної потреби у фінансових ресурсах на наступний період, підвищення рівня капіталізації, визначення доцільності залучення коштів за рахунок зовнішніх джерел, оптимізація структури капіталу).

2. Забезпечення найефективнішого використання фінансових ресурсів за основними напрямами діяльності підприємства. Оптимізація розподілу і використання фінансових ресурсів передбачає встановлення оптимальних пропорцій їх інвестування відповідно до поточних і перспективних планів господарської діяльності підприємства. Раціональне вкладення коштів забезпечує ефективне використання активів, що призводить до нарощування фінансового потенціалу, можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел та максимізації достатку власників капіталу.

3. Оптимізація грошового обігу і підтримка постійної платоспроможності підприємства. Це завдання вирішується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових коштів, досягнення синхронізації обсягів надходження і витрат грошових коштів, підтримки їх ліквідності на рівні, що забезпечує постійну платоспроможність.

4. Забезпечення максимізації чистого прибутку шляхом ефективного управління активами підприємства, оптимізації їх складу і розміру, залучення в господарський обіг необхідного обсягу позикових ресурсів, вибору найраціональніших напрямів операційної та фінансової діяльності, ефективної податкової, амортизаційної та дивідендної політики.

5. Забезпечення мінімізації фінансових ризиків за рахунок зменшення рівня їх концентрації, диверсифікації видів операційної та фінансової діяльності, використання методів уникнення та нейтралізації негативних наслідків господарювання, проведення ефективного внутрішнього та зовнішнього страхування.

6. Забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Для такої рівноваги характерним є високий рівень фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, що забезпечується формуванням оптимальної структури фінансових ресурсів і активів, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.

Однак вирішити ці завдання в повному обсязі неможливо. Компроміс досягається при збалансуванні всієї системи завдань, погодженні пріоритетної на певний момент мети з основними стратегічними і тактичними цілями підприємства. Таким чином, ефективність реалізації основної мети і вирішення поставлених завдань фінансового менеджменту визначаються обґрунтованістю його стратегії і тактики.

1.4 Стратегія і тактика фінансового менеджменту

Фінансова стратегія підприємства -- формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

Фінансова стратегія є складовою загальної стратегії підприємства (рис. 16.4). Основна мета загальної стратегії -- забезпечення стабільно високих темпів економічного розвитку та зміцнення конкурентної позиції підприємства.

Першочерговим завданням підприємства є розвиток здорової конкуренції, що визначається в процесі розроблення виробничої та маркетингової стратегій. Відповідно загальна стратегія ґрунтується на врахуванні можливостей збільшення конкурентних переваг підприємства. При цьому фінансова стратегія спрямовується на забезпечення самофінансування підприємства, що може досягатися в контексті ефективного управління капіталом, активами, прибутком, інвестиціями тощо. Таким чином, формування стратегічних цілей орієнтовано на нагромадження капіталу підприємства, достатнього для фінансування його розширеного відтворення.

Фінансова стратегія узгоджується із загальною стратегією підприємства та є чинником забезпечення його ефективного функціонування і фінансового розвитку в майбутньому. Процес розробки стратегії фінансового менеджменту включає декілька етапів (рис. 15.5).

Рис. 15.4. Фінансова стратегія у загальній стратегії розвитку підприємства

1. Визначення загального періоду формування стратегії фінансового менеджменту. У процесі розробки стратегії фінансового менеджменту визначається тривалість періоду, який встановлюється для формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства. При цьому стратегія фінансового управління як складова загальної стратегії може бути реалізована лише в часових межах цього періоду.

Тривалість періоду формування і реалізації фінансової стратегії залежить від низки чинників:

-- тривалості періоду загальної стратегії розвитку підприємства;

-- можливості прогнозування кон'юнктури фінансового ринку та розвитку економіки в цілому;

-- галузевих особливостей, організаційно-правової форми суб'єкта господарювання та масштабів його діяльності;

-- стадії життєвого циклу підприємства;

-- визначення стратегічних цілей і завдань.

2. Формування стратегічних цілей та завдань фінансового менеджменту. Основною метою фінансового менеджменту, як уже зазначалося вище, є максимізація ринкової вартості підприємства. Разом з тим, головна мета конкретизується у контексті завдань фінансового розвитку підприємства.

Для формування стратегічних цілей підприємству необхідно:

-- можливості досягнення мети узгодити із загрозою потенційного банкрутства;

-- визначити умови реалізації мети:

1) достатній обсяг капіталу і активів, їх оптимальну структуру, ефективне і раціональне використання;

2) допустимий рівень фінансових ризиків у процесі господарювання. Система стратегічних цілей формує стратегічну модель розвитку підприємства.

Рис. 15.5. Процес розроблення стратегії фінансового менеджменту

3. Конкретизація розробленої стратегії за періодами її реалізації. Розроблена стратегія фінансового менеджменту знаходить конкретне відображення у фінансових показниках -- цільових стратегічних нормативах, зокрема таких:

-- щорічний темп приросту власного капіталу підприємства;

-- мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використаного капіталу підприємства;

-- рентабельність власного капіталу підприємства;

-- мінімальний рівень ліквідності активів підприємства;

-- прийнятний рівень фінансових ризиків тощо.

Під час конкретизації фінансової стратегії за періодами її реалізації забезпечується узгодженість стратегічних нормативів у часі.

4. Розроблення фінансової політики за напрямами фінансової діяльності. Фінансову стратегію розробляють з урахуванням перспектив фінансового розвитку підприємства і, відповідно до основних аспектів його фінансової діяльності, формують фінансову політику.

Разом з тим, розробка і проведення фінансової політики підприємства, базуючись на фінансовій стратегії, дають змогу вирішувати конкретні завдання за відповідними напрямами його фінансової діяльності. Тобто фінансова стратегія орієнтує на ті варіанти рішень, які забезпечують досягнення поставленої мети фінансового менеджменту.

Система формування фінансової політики підприємства щодо напрямів його фінансової діяльності має такі складові:

1) управління капіталом:

-- визначення вартості капіталу;

-- оптимізація структури капіталу;

-- кредитна політика;

-- інвестиційна політика;

2) управління активами:

-- формування стратегії фінансування оборотних та необоротних активів;

-- фінансове управління товарно-матеріальними цінностями, грошовими активами, дебіторською заборгованістю;

-- управління необоротними активами в частиш основних засобів, нематеріальних активів;

3) управління інвестиціями:

-- управління реальними інвестиціями;

-- управління фінансовими інвестиціями;

-- управління інвестиційним портфелем.

4) управління грошовими потоками:

-- управління грошовими потоками від фінансової діяльності;

-- визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках;

5) управління фінансовими ризиками:

-- виявлення фінансових ризиків;

-- встановлення основних факторів впливу на рівень фінансових ризиків;

-- оцінка фінансових ризиків;

-- розробка механізму нейтралізації фінансових ризиків; в) управління прибутком підприємства:

-- управління формуванням і розподілом прибутку;

-- управління використанням чистого прибутку;

-- дивідендна політика;

7) антикризове фінансове управління:

-- виявлення ознак кризового стану;

-- недопущення банкрутства підприємства;

-- локалізація кризових явищ;

-- фінансова стабілізація підприємства;

-- запобігання повторенню кризи.

б. Оцінка ефективності розробленої стратегії за параметрами. Цей завершальний етап формування стратегії фінансового менеджменту здійснюється за такими параметрами:

-- узгодженість фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку. У процесі такої оцінки визначається ступінь узгодження цілей і завдань, етапів та часових меж у реалізації стратегії фінансового менеджменту;

-- узгодженість фінансової стратегії зі змінами зовнішнього фінансового середовища. Згідно з таким параметром встановлюється відповідність розробленої стратегії фінансового менеджменту прогнозному економічному розвитку країни та змінам кон'юнктури фінансового ринку;

-- внутрішня збалансованість стратегії фінансового менеджменту, відповідно до якої узгоджуються між собою цілі та цільові стратегічні нормативи як за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства, так і в часових межах;

-- ресурсне забезпечення фінансової стратегії, яке характеризує наявні фінансові ресурси підприємства щодо досягнення стратегічної мети та вирішення основних завдань його фінансового розвитку;

-- оптимізація рівня ризиків щодо реалізації розробленої фінансової стратегії, яка полягає у визначенні допустимого рівня ризиків, що забезпечують фінансову рівновагу підприємства в процесі його функціонування і розвитку;

-- ефективність реалізації стратегії фінансового менеджменту, визначення якої базується на прогнозних та фактичних розрахунках результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

З метою досягнення стратегічних цілей підприємству необхідно розробити ефективну тактику фінансового менеджменту.

Фінансова тактика підприємства -- конкретні фінансові прийоми і методи, які застосовує підприємство для вирішення стратегічних завдань. Завдання тактики фінансового менеджменту -- вибір найбільш оптимального рішення і найбільш привабливих у конкретній господарській ситуації інструментів фінансового управління.

Тактичні цілі і завдання фінансового менеджменту:

-- забезпечення відшкодування поточних витрат за рахунок отриманих доходів підприємства;

-- регулювання розміру поточних грошових виплат підприємства;

-- ефективне використання наявних фінансових ресурсів підприємства;

-- оптимізація руху грошових потоків підприємства;

-- забезпечення ліквідності балансу підприємства;

-- підвищення ділової активності підприємства;

-- зміцнення фінансової стійкості підприємства;

-- підвищення платоспроможності підприємства тощо.

Тактика фінансового менеджменту є формою деталізації фінансової стратегії і формується відповідно до визначених раніше стратегічних цілей підприємства. При цьому розрізняють стратегічний і оперативно-тактичний фінансовий менеджмент.

Стратегічний фінансовий менеджмент полягає у прогнозуванні напрямів фінансової діяльності та моделюванні параметрів фінансового розвитку підприємства на перспективу з урахуванням змін факторів зовнішнього фінансового середовища та кон'юнктури фінансового ринку. Стратегічне управління фінансами спрямоване на досягнення стратегічних цілей.

Досить часто в економічній літературі під стратегічним менеджментом розуміють управління інвестиціями, основними завданнями якого є:

-- фінансова оцінка проектів вкладення капіталу;

-- вибір критеріїв прийняття інвестиційних рішень;

-- вибір оптимальних варіантів укладення капіталу;

-- визначення джерел фінансування.

Оперативно-тактичний менеджмент охоплює оперативне управління готівкою, яке спрямоване на забезпечення і підтримку постійної платоспроможності та ефективне використання грошових коштів у конкретний період часу. Разом з тим, тактичне управління фінансами орієнтується на внутрішні джерела фінансування з метою забезпечення самоокупності діяльності.

1.5 Принципи і функції фінансового менеджменту, їх характеристика

Ефективне функціонування фінансового менеджменту визначається низкою принципів, які тісно пов'язані з цілями і завданнями діяльності підприємства.

До основних принципів фінансового менеджменту належать такі (рис. 16.6).

1. Інтегрування із загальною системою управління підприємством. Фінансовий менеджмент тісно взаємодіє з іншими видами функціонального менеджменту (виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу), оскільки прийняте управлінське рішення в будь-якій сфері діяльності підприємства впливає на формування грошових потоків і фінансові результати. Відповідно фінансовий менеджмент перебуває під впливом таких загальних принципів управління, як планування, цільова спрямованість, варіативність тощо.

Рис. 15.6. Принципи фінансового менеджменту

2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Фінансовий менеджмент є комплексною системою управління, яка забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких вносить свою частку в загальну результативність фінансової діяльності підприємства.

3. Плановість і системність у розробленні управлінських рішень -- це планування матеріальних і фінансових ресурсів з метою забезпечення їх збалансованості, системність у розробці стратегії і тактики фінансового менеджменту.

4. Високий динамізм фінансового управління, який враховує зміни факторів зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації фінансової та виробничої діяльності, фінансового стану підприємства, кон'юнктури фінансового ринку.

5. Варіативність підходів до розроблення окремих управлінських рішень полягає у прогнозуванні варіантів фінансового розвитку підприємства, пошуку та обгрунтуванні альтернативних фінансових рішень.

6. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства --- це орієнтація на стратегію довгострокового розвитку підприємства, досягнення стратегічної мети, забезпечення стабільного економічного розвитку в перспективі.

Основні мета і завдання фінансового менеджменту реалізуються через його функції. Умовно функції фінансового менеджменту класифікуються залежно від його об'єкта і суб'єкта (рис. 15.7).

Рис. 15.7. Класифікація функцій фінансового менеджменту

Функції суб'єкта фінансового менеджменту -- види управлінської діяльності, спрямовані на досягнення цілей та вирішення завдань фінансового управління підприємства.

Функція планування у фінансовому менеджменті є основою прийняття фінансових рішень. З одного боку, фінансове планування -- комплекс заходів з розробки планових завдань і їх реалізації на практиці, з іншого -- діяльність із формування і затвердження фінансових планів за основними напрямами фінансової діяльності підприємства. В основу фінансового планування покладено розроблену фінансову стратегію підприємства, що конкретизується на кожному етапі його розвитку.

Прогнозування у фінансовому менеджменті -- розроблення можливих напрямів фінансової діяльності підприємства на тривалу перспективу, прогнозу змін його фінансового стану. Якщо мета планування -- втілити у життя заплановані заходи, то для прогнозування характерним є передбачення відповідних змін фінансового розвитку підприємства.

Організація полягає у створенні органів управління, побудові структури апарату управління, підрозділів фінансової служби, встановленні взаємозв'язків між ними, розподілі обов'язків і повноважень. Координація у фінансовому менеджменті -- узгодженість робіт усіх ланок системи управління, апарату управління і фахівців, єдність відносин між ними.

Регулювання у фінансовому менеджменті охоплює комплекс поточних заходів, що забезпечують фінансову стійкість підприємства в разі виникнення відхилення фактичних результатів від планових завдань, заданих параметрів, норм і нормативів.

Мотивація як функція фінансового менеджменту передбачає спонукання і стимулювання працівників фінансової служби до ефективної та продуктивної роботи з метою виконання поставлених завдань фінансового розвитку підприємства.

Контроль у фінансовому менеджменті -- це перевірка організації фінансової роботи та виконання фінансових планів, виявлення відхилень від плану та своєчасне внесення корективів.

Контрольна функція фінансового менеджменту реалізується за такими напрямами:

-- контроль за формуванням фінансових ресурсів в обсязі, достатньому для задоволення потреб соціально-економічного розвитку підприємства;

-- контроль за ефективним і раціональним використанням фінансових ресурсів підприємства;

-- контроль за рівнем самофінансування, платоспроможності й рентабельності підприємства.

Залежно від об'єкта фінансового менеджменту розрізняють такі його функції.

1. Управління капіталом. Реалізація цієї функції фінансового менеджменту відбувається у процесі визначення загальної потреби у капіталі для фінансування активів підприємства; оптимізації структури капіталу з метою забезпечення ефективного його використання; розроблення комплексу заходів з рефінансування капіталу у найефективніші види активів.

2. Управління активами, відповідно до якого розраховується реальна потреба в окремих активах із врахуванням запланованих обсягів операційної діяльності підприємства, визначаються розмір і оптимальний їх склад з позиції раціонального використання, забезпечення ліквідності та ефективності.

3. Управління грошовими потоками. Фінансовий менеджмент виконує таку функцію при формуванні вхідних і вихідних потоків грошових коштів, їх синхронізації за обсягом і в часі з метою забезпечення фінансової рівноваги підприємства.

4. Управління інвестиціями. Функціональними завданнями такого управління е формування важливих напрямів інвестиційної діяльності підприємства, розроблення його інвестиційної політики; оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і фінансових інструментів, відбір найефективніших з них; формування реальних інвестиційних програм і портфеля фінансових інвестицій; вибір раціональних форм фінансового інвестування.

б. Управління фінансовими ризиками. У процесі реалізації цієї функції визначається склад основних фінансових ризиків підприємства; здійснюється оцінка їх рівня і розмір можливих фінансових втрат у розрізі окремих операцій та господарської діяльності в цілому; формується комплекс заходів з профілактики, мінімізації та страхування фінансових ризиків.

6. Управління прибутком. Основними завданнями при виконанні фінансовим менеджментом цієї функції є виявлення резервів нарощування величини прибутку; забезпечення стабільності формування чистого прибутку за рахунок оптимізації постійних і змінних витрат; обґрунтування облікової, цінової та податкової політики підприємства; забезпечення оптимальних пропорцій та підвищення ефективності розподілу і використання прибутку з метою зміцнення конкурентних позицій підприємства та добробуту його власників.

7. Антикризове фінансове управління. Така функція фінансового менеджменту передбачає виявлення на основі постійного моніторингу фінансового стану підприємства ознак кризових явищ та масштабів фінансової кризи; формулювання цілей та розробку антикризової стратегії; вибір адекватних інструментів антикризового управління та заходів фінансової стабілізації підприємства; контроль за своєчасністю та ефективністю впроваджених антикризових заходів.

1.6 Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові

Механізм фінансового менеджменту -- цілісна, взаємопов'язана та взаємодіюча система рівнів, систем забезпечення, методів, важелів та інструментів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Важливо підкреслити, що механізм фінансового менеджменту є не лише сумою його складових, а й цілісною системою, адекватною певному рівню, де всі складові взаємопов'язані, взаємодіють і перебувають у процесі розвитку та удосконалення (рис. 15.8).

У механізмі фінансового менеджменту розрізняють рівні:

1) міжнародний (механізм фінансового менеджменту транснаціональних корпорацій);

2) національний (стосується механізму фінансового менеджменту суб'єктів господарювання в межах фінансової системи національної держави, особливості якого зумовлені національною законодавчо-нормативною базою, зокрема національними стандартами обліку і звітності, законами про оподаткування та ін.);

3) ринковий (особливості фінансового менеджменту, зумовлені впливом ринкових регуляторів та механізмів, залежать від стану ринків, зміни кон'юнктури товарних та фінансових ринків);

4) галузевий (на механізм фінансового менеджменту впливає законодавчо-нормативна база, що регламентує діяльність суб'єктів господарювання певної галузі);

б) відомчий (кожне відомство, його суб'єкти керуються у своїй роботі відомчою нормативно-методичною базою);

Рис. 15.8. Складові механізму фінансового менеджменту

6) внутрішній (специфіка механізму фінансового менеджменту на цьому рівні визначена в статуті та внутрішніх положеннях суб'єкта господарювання).

Важливою складовою механізму фінансового менеджменту є системи забезпечення, до складу яких входять:

-- система організаційного забезпечення;

-- система інформаційного забезпечення;

-- система кадрового забезпечення;

-- система технічного забезпечення;

-- програмне забезпечення;

-- фінансове забезпечення.

Кожна з перерахованих систем забезпечення є важливим компонентом механізмів підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень. Важлива не тільки їхня наявність, а й дотримання за її формування та функціонування вимоги ефективності системи.

Система організаційного забезпечення -- взаємопов'язана система внутрішніх підрозділів, служб, керівників суб'єкта господарювання, які уповноважені здійснювати підготовку та прийняття фінансових рішень, несуть відповідальність за їх здійснення і результати фінансово-господарської діяльності, досягнення мети та реалізації завдань фінансового менеджменту.

Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту залежить від таких чинників:

-- величини суб'єкта господарювання;

-- організаційно-правового типу господарювання;

-- галузі;

-- форми власності;

-- структури управління;

-- національних традицій;

-- культури та етики управління;

-- професійного рівня персоналу.

Щодо переліку чинників, що впливають на особливості системи організаційного забезпечення, у вітчизняній практиці зустрічаються різні їх варіанта. Щодо побудови систем організаційного забезпечення прийнято виокремлювати такі принципи:

-- ієрархічний;

-- функціональний;

-- змішаний.

Цим принципам відповідають створювані суб'єктами господарювання системи організаційного забезпечення, що мають свої особливості та відмінності.

Із середини XX ст. у системах організаційного забезпечення фінансового менеджменту багатьох корпорацій виокремились такі підрозділи, як казначейство та бухгалтерія. Спільними завданнями обох служб було оперативне, поточне управління, фінансове регулювання, аналіз, планування та розробка фінансової стратегії, політики і тактики. Головними завданнями казначейської служби стало управління грошовими потоками, портфелем цінних паперів, фінансовими ризиками, капіталом, робота з фінансовими посередниками.

Бухгалтерія відповідає за облік, антикризове фінансове управління, звітність та здійснює управління доходами, витратами, прибутком, податками, займається бюджетуванням, контролем та внутрішнім аудитом.

Елементами системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту е:

-- структура (служби, підрозділи, виконавці);

-- ієрархія, субординація, координація;

-- комунікаційні зв'язки;

-- централізація та децентралізація управління;

-- функції, їх розмежування;

-- обов'язки, права, відповідальність;

-- підзвітність, підконтрольність;

-- оцінка професіоналізму;

--- оцінка якості та ефективності управління;

-- оцінка креативності, оригінальності;

-- оцінка інноваційності прийнятих рішень.

Особливістю сучасного стану розвитку та функціонування корпоративного сектору в економічних системах країн з розвинутою ринковою економікою є інтегрованість організаційного забезпечення фінансового менеджменту в органах корпоративного управління.

Система інформаційного забезпечення -- система безперервного та цілеспрямованого підбору інформаційних показників, здійснення планових, звітних, аналітичних розрахунків, необхідних для підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень суб'єкта господарювання.

Формування та використання інформаційної бази суб'єкта господарювання значною мірою впливає як на ефективність фінансового менеджменту та управління окремими його об'єктами, так і на ефективність корпоративного управління, реалізацію місії та стратегії бізнесу.

Інформаційне забезпечення створює основу для здійснення функцій фінансового менеджменту відносно об'єкта та суб'єкта, є необхідною умовою підготовки фінансових рішень, їх оцінки та прийняття.

Система інформаційного забезпечення складається:

-- із зовнішньої інформаційної бази;

-- внутрішньої інформаційної бази.

Зовнішня інформаційна база формується шляхом цілеспрямованого підбору показників, зокрема:

-- розвитку світового господарства;

-- розвитку держави;

-- розвитку регіону, території;

-- галузі, виду економічної діяльності;

-- діяльності, стану та перспектив розвитку конкурентів;

-- стану та перспектив розвитку контрагентів;

-- кон'юнктури фінансового ринку.

Внутрішня інформаційна база суб'єкта господарювання включає:

1) прогнозні, планові показники;

2) дані обліку;

3) звітність та звітні показники;

4) експертні оцінки;

б) дані внутрішнього аудиту та контролю.

Серед необхідної для підготовки та реалізації фінансових рішень інформації виокремлюють такі види:

1) законодавча, нормативна, методична, інструктивна;

2) планово-прогнозна; 8) звітна;

4) аналітична;

5) довідкова;

6) експертні оцінки.

Особливе значення у фінансовому менеджменті має інформація, яка є результатом діяльності виконавців, служб та підрозділів фінансової служби суб'єкта господарювання. Якість прогнозних та планових показників, своєчасність, реальність, повнота оперативних та звітних даних, аналітичні розрахунки, оцінка відхилень фактичних показників від планових, прогнозних, результати внутрішнього контролю дають підстави для належного своєчасно* го реагування на зміни, зниження ризиків, уникнення загроз.

Система кадрового забезпечення -- система відбору, навчання, атестації працівників фінансової служби суб'єкта господарювання.

Важливою умовою ефективного фінансового менеджменту є робота з персоналом, до якої належать комплекс робіт з відбору, анкетування, стажування майбутніх працівників та визначення вимог до їх кваліфікаційного рівня, досвіду роботи, вміння працювати в команді, людських якостей, культурного рівня та морально-етичних якостей. Важливими компонентами успіху є формування корпоративної культури, визначення правил поведінки, кодексу честі фінансового менеджера, запровадження системи безперервного навчання, підвищення кваліфікації фінансових менеджерів, використання теорій ігор, ситуаційних вправ та ін.

Фінансове забезпечення передбачає визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення формування та функціонування всіх систем механізму фінансового менеджменту суб'єкта господарювання, їх використання, своєчасне реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, оцінку якості та ефективності.

До складу механізму фінансового менеджменту належать такі методи:

-- формування інформаційної бази;

-- фінансове планування;

-- фінансове прогнозування;

-- бюджетування;

-- фінансовий аналіз;

-- оцінка інвестиційних проектів;

-- оцінка ризиків;

-- оптимізація;

-- фінансове регулювання;

-- амортизація, хеджування, рангування, диверсифікація.

У практиці фінансового менеджменту широко використосовуються важелі, зокрема відомий в управлінні капіталом фінансовий важіль та розрахунки його рівня, сили та ефекту, використання їхніх розрахунків для прийняття фінансових рішень. В операційному аналізі застосовується поняття операційного важеля, розраховуються його коефіцієнт та сила.

Важелями як складовими механізму фінансового менеджменту є проценти, дисконти, ліцензії, сертифікати, стандарти, дивіденди, податки.

До інструментів фінансового менеджменту належать ставки податків, та* рифи зборів, ціни, тарифи, пільги, санкції, стимули, дивіденди, фінансові по* казники та фінансові коефіцієнти.

Необхідними компонентами механізму фінансового менеджменту є технічне (ШС, мережі) та програмне забезпечення. Сучасні вимоги до роботи з персоналом, формування та використання інформаційної бази, здійснення комунікаційних зв'язків, інформаційних потоків, моделювання, прогнозування, бюджетування фінансових розрахунків можуть бути виконані лише за умови наявності сучасних технічних засобів, оргтехніки, мереж та програм продукту.

Практикум

Базові терміни і поняття

Фінансовий менеджмент, фінансові рішення, об'єкти фінансового менеджменту, суб'єкти фінансового менеджменту, фінансова стратегія, фінансова політика, фінансова тактика, функції фінансового менеджменту, принципи фінансового менеджменту, механізм фінансового менеджменту, системи забезпечення фінансового менеджменту, методи, важелі та інструменти фінансового менеджменту.

Контрольні запитання і завдання

1. Яка основна мета фінансового менеджменту?

2. Охарактеризуйте основні завдання фінансового менеджменту. 8. Що таке фінансова стратегія?

4. Яке місце фінансової стратегії у загальній стратегії розвитку підприємства?

б. Охарактеризуйте етапи розробки стратегії фінансового менеджменту.

6. Назвіть складові фінансової політики підприємства.

7. За якими параметрами здійснюється оцінка ефективності розробленої стратегії?

8. Дайте визначення фінансової тактики.

9. Назвіть тактичні цілі і завдання фінансового менеджменту.

10. У чому полягає сутність стратегічного фінансового менеджменту?

11. Розкрийте зміст основних принципів фінансового менеджменту.

12. За якими ознаками класифікуються функції фінансового менеджменту?

13. Розкрийте зміст функцій суб'єкта і об'єкта фінансового менеджменту.

14. Дайте визначення сутності фінансового менеджменту.

16. Сформулюйте визначення сутності поняття "фінансове рішення".

16. Яка роль керівника фінансової служби підприємства у процесі підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень?

17. Назвіть системи забезпечення механізму фінансового менеджменту.

18. Охарактеризуйте складові формування та використання системи інформаційного забезпечення як складової механізму фінансового менеджменту.

19. Що ви розумієте під зовнішнім і внутрішнім середовищем організації та формами їх впливу на фінансові рішення?

Рекомендована література

1. Бланк ИЛ. Финансовый менеджмент: Учеб. курс. -- К.: Ника-Центр, 2002. -- 528 с.

2. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- X.: Видав, дім "ШЖЕК", 2003. -- 240 с.

3. Данилюк М.О., Савич В1. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- К.: Центр навч. л-ри, 2004. -- 204 с.

4. Кірейцев ГХ. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- К.: Центр навч. л-ри, 2004. -- 631 с.

5. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- 2-ге вид., перероб. і доп. -- К.: Знання, 2005. -- 485 с.

6. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. -- К.: Центр навч. л-ри, 2006. -- 520 с.

7. Салига С.Я.,Дацій Н.В., Корецький С.О. та ін. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- К.: Центр навч. л-ри, 2006. -- 274 с.

8. Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 536 с

9. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник. -- К.: Знання, 2006. -- 439 с.

Размещено на Allbest.ru