Управління грошовими потоками підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

36

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВХІДНИМИ ТА ВИХІДНИМИ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність та класифікація грошових потоків, їх роль у діяльності підприємства

1.2 Політика управління вхідними та вихідними грошовими потоками підприємства

1.3 Методичні підходи до управління рухом грошових коштів на підприємстві

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВХІДНИХ ТА ВИХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТОВ “БУДТРАСТ”

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ “Будтраст”

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ “Будтраст”

ВСТУП

Функціонування підприємства - це складний динамічний процес, що є результатом неперервного циклічного руху грошових коштів. Однією із проблем, що виникають перед підприємствами в сучасних умовах, є відновлення і збереження динаміки циклів операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, що є запорукою необхідної ліквідної позиції підприємства і реалізації його попиту на кошти. Вирішення цієї проблеми неможливе без глибоких досліджень економічних механізмів, що визначають грошові потоки кожного окремого суб'єкта господарювання. Необхідність в контролі та економічному аналізі грошових потоків на підприємствах обумовлена існуванням практичних потреб фінансового управління, що стоять на рівні проблеми виживання окремих підприємств, галузей і виходу із кризового стану економічної системи в цілому.

Очевидно, що брак досвіду функціонування підприємств України в ринкових умовах, недостатнє вирішення проблеми управління їх грошовими потоками як в методологічному, так і в прикладному аспектах призводять до того, що у вітчизняній практиці аналізу рух коштів практично не береться до уваги. Це зумовлює ігнорування найбільш важливої - динамічної частини бізнесу і породжує низку серйозних проблем, пов'язаних з необґрунтованістю та хаотичністю управління і загостренням загальної проблеми неплатежів.

Значення та роль грошових потоків для діяльності підприємства зумовлює потребу їх окремого дослідження і глибокого аналізу для підвищення процесу управління ними і підприємством зокрема, що й обумовлює актуальність обраної теми.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні засади й практичні аспекти управління грошовими потоками підприємства.

Об'єктом дослідження виступають грошові потоки ТОВ “Будтраст”.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів управління грошовими потоками підприємства та запровадження основних напрямів його удосконалення. Для досягнення цієї мети в роботі поставлено такі завдання:

? дослідити теоретичні основи сутності грошових потоків підприємства;

? визначити основні аспекти формування політики управління грошовими потоками;

? охарактеризувати методичні підходи до аналізу стану та ефективності управління грошовими потоками;

? надати загальну характеристику фінансово-господарської діяльності

ТОВ “Будтраст”;

? здійснити аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства;

? провести комплексний аналіз складу, структури та ефективності грошових потоків на підприємстві;

? запропонувати основні шляхи удосконалення управління грошовими потоками підприємства.

Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: монографічний, статистичний, балансовий, коефіцієнтний, метод порівняльного аналізу, метод прямого структурного аналізу, моделювання.

Інформативною базою дослідження виступили праці вітчизняних та зарубіжних фахівців в галузі аналізу грошових коштів, матеріали спеціалізованої періодичної преси, нормативно-правові матеріали та фінансова звітність підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВХІДНИМИ ТА ВИХІДНИМИ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність та класифікація грошових потоків, їх роль у діяльності підприємства

В умовах ринкових перетворень в Україні, що характеризується мінливістю та невизначеністю чинників зовнішнього середовища, посилюється роль та значення ефективного функціонування промислових підприємств - основної складової реального сектора економіки. Поступовий перехід до нових форм господарювання зумовив гостру потребу розроблення адаптованих до сучасної практики механізмів управління їх фінансово- господарською діяльністю, серед яких особливої уваги заслуговує організація управління грошовими потоками.

Поняття “грошовий потік” ? cash-flow ? з'явилося в іноземній літературі з фінансового аналізу та фінансового менеджменту наприкінці 50- х років минулого століття. Спочатку воно використовувалося виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестицій. Пізніше грошові потоки набули широкого значення та використання у фінансовій практиці. Останнє зумовлено переходом від усебічного дослідження показників прибутковості до розгляду ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості тощо [6].

Слід зауважити, що існують різні підходи до визначення та трактування поняття “грошовий потік” у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Так, найпростіше визначення дає Е. Джонс: “...у бізнесі рух грошей є ключовим чинником його прогресу й успіху. Ми називаємо це потоком грошових коштів” [26]. Б. Коласс дає дещо інше, ширше визначення поняття “грошовий потік”: “під загальним грошовим потоком слід розуміти надлишок коштів, який утворюється на підприємстві в результаті всіх операцій пов'язаних і не пов'язаних з господарською діяльністю.

Таким чином, він складається з господарського залишку коштів (грошовий потік від господарської діяльності) та грошового потоку, не пов'язаного з господарською діяльністю” [33].

Дещо по-інакшому трактує поняття “грошовий потік” А. Ковальов:

Потік грошових ресурсів пов'язаний із конкретним періодом часу та є різницею між усіма коштами, що надійшли на підприємство й були ним виплачені за цей період” [32].

Ю. Брігрем та Л. Гапенскі визначають грошовий потік як чисті грошові кошти, що надходять до фірми або витрачаються нею протягом операційного циклу. Як бачимо, грошовий потік розраховується шляхом збільшення чистого доходу на суму амортизаційних відрахувань, що не враховує результатів фінансової діяльності, яка пов'язана не з доходом від операційної діяльності, а з чистим прибутком безпосередньо [13].

І. Бланк дає таке визначення грошового потоку: “Грошовий потік підприємства є сукупністю розподілених у часі надходжень і виплат грошових ресурсів, що генеруються його господарською діяльністю” [9].

Р.Б. Тян трактує грошовий потік як масу грошових коштів, що надходить та вибуває з обігу як грошові виплати. Різниця між вхідними та вихідними грошовими потоками визначається як прибуток. Ми вважаємо, що такий підхід сумнівний, оскільки, як відомо, збіг чистого грошового потоку та прибутку можливий лише за використання касового методу розрахунку його розміру [76].

Окремі автори взагалі ототожнюють грошовий потік з приростом чи скороченням обігових коштів та поточних зобов'язань підприємства. Зокрема, Є.С. Стоянова розглядає грошовий потік як приріст або скорочення оборотних засобів та поточних зобов'язань підприємства й акцентує свою увагу на необхідності поєднання операційного аналізу з аналізом грошового потоку.

Цей підхід не враховує можливих змін у структурі оборотних активів поточних зобов'язань, що можуть призвести до появи позитивного чи негативного грошового потоку без абсолютного прирості чи скорочення активів чи поточних зобов'язань [67].

Як бачимо, серед економістів склалося неоднозначне тлумачення терміна “грошовий потік”. Виділилося два підходи до його визначення. Прибічники першого визначають грошовий потік як різницю між отриманими й виплаченими підприємством коштами за визначений термін, тобто як суму надлишку (нестачі) грошових ресурсів. Фахівці, які підтримують другий підхід, вважають, що грошові потоки ? це рух коштів (обіг), тобто їх надходження (притоки) й виплати (відтоки) за визначений період часу.

Таким чином, перше визначення зводиться до того, що грошовий потік

- це залишок грошових ресурсів на конкретний момент часу, який не може ототожнюватися з потоком (обігом, рухом). Адже потік означає рух. При цьому обсяг грошових потоків може характеризуватися такими показниками, як обсяг коштів, які надійшли, та обсяг витрачених коштів.

Визначення грошових потоків наводиться також і в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та в законодавчих актах і Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в Україні. Згідно з П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” грошові потоки ? це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів (кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, та короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості) [66].

Тому, на нашу думку, грошовий потік має визначатися як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов'язані з відокремленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових ресурсів через виконання зобов'язань між економічними агентами (суб'єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо пов'язані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження суб'єкта господарювання грошових ресурсів та їх використання [65].

Не всі господарські операції, пов'язані з рухом грошових коштів, належать до грошового потоку підприємства. Зокрема, не розглядаються як грошові потоки перекази грошових коштів між відособленими підрозділами підприємства, видача (повернення) грошових коштів підзвітним особам, інкасація готівки, переказ грошових коштів із поточного на депозитний рахунок. Однак це не означає, що такі операції не мають розглядатися як об'єкт фінансового менеджменту.

Поняття “грошовий потік підприємства” є агрегованим, до складу якого входять різноманітні види потоків, які обслуговують господарську діяльність. З метою забезпечення ефективного та цілеспрямованого управління грошовими потоками вони потребують певної класифікації, яку можна здійснити за наступними ознаками.

За масштабом обслуговування господарського процесу розрізняють:

? грошовий потік по підприємству в цілому. Це агрегований вид грошового потоку, який акумулює всі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства у цілому;

? грошовий потік по окремим видам господарської діяльності підприємства. Цей вид грошового потоку характеризує результат диференціації сукупного грошового потоку підприємства в розрізі окремих видів його господарської діяльності;

? грошовий потік по окремим структурним підрозділам підприємства. Така диференціація грошового потоку підприємства визначає його як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарської побудови підприємства;

? грошовий потік по окремим господарським операціям.

За методом визначення об'єму грошові потоки поділяються на:

? валовий грошовий потік, який характеризує всю сукупність надходжень і витрат грошових коштів в період часу, що розглядається в розрізі окремих інтервалів.

? чистий грошовий потік. Який характеризує різницю між позитивними і негативними грошовими потоками (між надходження та витрачання грошових коштів). Чистий грошовий потік є важливим результатом фінансової діяльності підприємства, що визначає фінансову рівновагу та темпи зростання його ринкової вартості.

За рівнем достатності обсягу виділяють:

? надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів суттєво перевищує реальну потребу підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні;

? дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів значно нижче потреби підприємства в них.

За безперервністю формування розрізняють:

? регулярний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрачання коштів по окремим господарським операціям, які здійснюється постійно. Характер регулярних носить більшість видів грошових потоків від операційної діяльності; потоки, що пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту і реалізацією довгострокових інвестиційних проектів;

? дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрачання грошових коштів, пов'язаних із здійсненням одиничних господарських операцій. До даного виду потоку можна віднести одноразове витрачання грошових коштів, що пов'язані з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу, купівлею ліцензій тощо.

За напрямком руху грошових коштів виділяють:

? позитивний грошовий потік, який характеризує сукупність надходжень грошових коштів на підприємство від всіх видів господарських операцій;

? негативний грошовий потік, який характеризує сукупність виплат грошових коштів підприємством в процесі здійснення його виробничо- господарської діяльності [9].

Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається такими основними положеннями:

а) грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Отже, образно грошовий потік можна представити як систему “фінансового кровообігу” господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його “фінансового здоров'я”, передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому;

б) ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства;

в) раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п;

г) ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучення кредитів;

д) управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також потреби зниження в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства;

е) ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі;

є) активні методи управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, генерований безпосередньо його грошовими активами. Мова йде в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, а також накопичуваних інвестиційних ресурсів у здійсненні фінансових інвестицій [88].

Таким чином, грошові потоки є важливим елементом забезпечення життєдіяльності господарських суб'єктів і відображають економічний процес, який опосередковується сукупністю розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів і їх еквівалентів, генерованих підприємством при реалізації господарської діяльності.

1.2 Політика управління вхідними та вихідними грошовими потоками підприємства

У сучасній теорії корпоративних фінансів питанням управління рухом грошових коштів підприємства приділяється значна увага, оскільки вони є матеріальною основою фінансового менеджменту; фінансовим вираженням господарської діяльності підприємства і є основою самофінансування підприємства - покриття його потреби в капіталі за рахунок внутрішніх джерел впливає на платоспроможність та ліквідність підприємства. Це потребує реалізації цілісної системи прогнозування, планування та контролю грошових потоків, що формуються при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства.

Характерні риси практики управління грошовими потоками відображають принципи управління, тобто основні правила діяльності, якими керують органи управління, враховуючи соціально-економічні умови, що склалися.

Принципи управління грошовими потоками та їх зміст зображено на рис. 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

36

Рис. 1.1 ? Принципи управління грошовими потоками на підприємстві

Для ухвалення ефективних фінансово-господарських рішень щодо управління рухом грошових коштів важливим є використання дієвого організаційно-економічного механізму, який характеризується як система взаємопов'язаних між собою елементів, яка визначає і забезпечує реалізацію комплексу заходів на кожному із етапів управління грошовими потоками.



Размещено на http://www.allbest.ru/

36

Рис. 1.2 - Складові елементи організаційно-економічного механізму управління руху грошових коштів на підприємстві

У складі механізму управління грошовими потоками виокремлено методи, важелі, організаційно-правове, інформаційне та програмно-технічне забезпечення (рис.1.2) [95].

У процесі управління грошовими потоками підприємств використовують велику кількість методів, які згруповано за об'єктом та функціями управління.

Кожному економічному методу відповідають певні важелі, які поділено на ринкові та адміністративні.

Організаційне забезпечення характеризує взаємопов'язану сукупність обов'язків та повноважень внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які розробляють і ухвалюють рішення з управління грошовими потоками та несуть відповідальність за результати цих рішень. Для документального затвердження організаційних аспектів на підприємствах доцільно сформувати відповідні регуляторні документи, зокрема Положення про політику управління грошовими потоками, Положення про бюджетування, Положення про фінансову службу тощо.

Система правового регулювання грошових потоків включає регламентування форм розрахунків за господарськими операціями, порядок здійснення готівкових та безготівкових платежів, податкове регулювання, ліцензування, державне регулювання цін.

У сучасних умовах ведення бізнесу необхідною складовою успіху є своєчасне отримання інформації та оперативне реагування на неї, тому важливим елементом управління грошовими потоками є внутрішньофірмова інформація підприємства.

Інформаційне забезпечення управління грошовими потоками характеризує сукупність інформаційних ресурсів, що відображають внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства. Необхідність оперативного використання цих інформаційних ресурсів зумовлює потребу в якісному програмно-технічному забезпеченні.

Надзвичайно важливим є отримання поточної інформації та забезпечення повного й достовірного обліку грошових потоків підприємства, формування необхідної бухгалтерської звітності з обов'язковим її аналізом, адже саме бухгалтерська звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників фінансово-господарської діяльності, які дають змогу розглянути динаміку діяльності підприємства.

Лише за умови належним чином організованої системи реєстрації обліку та аналізу показників господарської діяльності можливе ефективне виконання наступних етапів управління грошовими активами.

Управління грошовими потоками здійснюється відповідно до поставлених цілей, обґрунтування яких є початковим етапом формування моделі управління грошовими потоками. У модель управління грошовими потоками закладаються загальні та специфічні цілі, а саме:

? повнота та своєчасність покриття потреби підприємства в капіталі для фінансування операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

? підтримання прийнятного рівня платоспроможності й ліквідності;

? оптимізація інвестиційних грошових потоків із урахуванням того, що вихідний інвестиційний потік зменшує вартість підприємства, а його генерування зорієнтоване на компенсуючи збільшення вхідних та/або зменшення вихідних грошових потоків підприємства в наступних періодах;

? узгодження політики управління грошовими потоками з потребами операційної діяльності підприємства, зокрема в частині управління робочим капіталом та управління прибутком;

? організація фінансових грошових потоків із метою оптимізації структури капіталу та зменшення середньозваженої вартості капіталу;

? забезпечення ефективності використання такого обмеженого ресурсу підприємства, яким є грошові кошти в його розпорядженні;

? підтримання балансу між формуванням резерву ліквідності та альтернативними можливостями використання грошових ресурсів підприємства [8].

Система управління рухом грошових коштів суб'єкта господарювання є індивідуальною для кожного підприємства, оскільки необхідно враховувати особливості його фінансово-господарської діяльності та специфічні умови зовнішнього і внутрішнього середовища її реалізації.

Послідовність етапів управління грошовими потоками наведена на рис.1.3.

грошовий управління фінансовий

Рис. 1.3 - Етапи управління грошовими потоками на підприємстві

На першому етапі системи управління грошовими потоками передбачається забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків на підприємстві і формування відповідної звітності.

Цей етап управління покликаний реалізувати принцип інформативної його вірогідності. У процесі здійснення цього етапу управління грошовими потоками забезпечується координація функцій і задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства.

Основною метою організації обліку і формування відповідної звітності, що характеризує грошові потоки підприємства різних видів, є забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного їхнього аналізу, планування і контролю.

Відповідно до міжнародних стандартів обліку і сформованої практики для підготовки звітності про рух грошових коштів використовують два основних методи - непрямий та прямий.

Ці методи розрізняються між собою повнотою представлення даних про грошові потоки підприємства, вихідною інформацією для розробки звітності й іншими параметрами.

В Україні згідно з П(С)БО 4 складання звіту про рух грошових коштів передбачає використання непрямого методу подання інформації.

Наступним етапом реалізації управління рухом грошових коштів на підприємстві є здійснення аналізу грошових потоків за попередній період, метою якого є:

? виявити рівень достатності коштів, необхідних для нормального функціонування підприємства;

? визначити ефективність та інтенсивність їхнього використання в процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;

? вивчити фактори і спрогнозувати збалансованість та синхронізацію припливу і відпливу коштів за обсягом і часом для забезпечення поточної і перспективної платоспроможності підприємства.

Логічним продовженням попереднього етапу управління грошовими потоками є оптимізація грошових потоків підприємства. Цей етап передбачає проведення оптимізації середнього залишку грошових активів підприємства та вибір ефективних форм його регулювання. З метою постійного забезпечення платоспроможності підприємства та зменшення максимальної та середньої потреби в залишках грошових коштів підприємство повинно обирати найефективніші форми регулювання середнього залишку грошових активів.

Найважливішими завданнями оптимізації грошових потоків є:

? виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів;

? забезпечення оптимальної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і за обсягом;

? оптимальне узгодження в управлінні грошовими потоками за окремими видами господарської діяльності з метою досягнення стратегічної мети підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

36

Рис. 1.4 ? Фактори, що впливають на формування грошових потоків підприємства

Найважливішою передумовою здійснення оптимізації грошових потоків є вивчення факторів, що впливають на їхні обсяги і характер формування в часі. Система основних факторів, що впливають на формування грошових потоків підприємства, приведена на рисунку 1.4 [43].

Завершальним етапом системи управління грошовими потоками є проведення контролінгу за рухом грошових коштів, що передбачає своєчасне виявлення відхилень величини та строків формування вхідних та вихідних грошових потоків від індикаторних величин; локалізацію виявлених відхилень та проведення аналізу причин їх формування; своєчасне інформування фінансового менеджера про виявлення відхилення; обґрунтування та подання варіантів урахування відхилень під час прийняття подальших управлінських рішень щодо управління грошовими потоками підприємства. Загальна концепція контролінгу грошових коштів наведена в додатку А [22].

Згідно з наведеною концепцією об'єктами контролінга є не грошовий потік, а управління грошовими потоками. Подальша деталізація об'єктів контролінгу руху грошових коштів приводить до виокремлення наступних складових:

а) управління формуванням позитивного грошового потоку і його використання для покриття грошових видатків;

б) управління рішеннями щодо регулювання грошових потоків;

в) управління інформаційно-аналітичним комплексом, який забезпечує систему управління рухом грошових коштів;

г) управління залишком грошових коштів;

д) управління центрами «грошової» відповідальності, а саме: центри грошових видатків, центри грошових надходжень, центри чистого грошового потоку, центри інвестицій.

3 точки зору управління грошові кошти є дуже мобільним активом який може так швидко змінюватись, що планові показники навіть на невеликий період часу можуть вже не відповідати реальному стану справ, а якщо додати ще й фактор швидко змінюваного зовнішнього середовища, то стає очевидним, що в процесі контролю варто здійснювати й поточне коригування окремих показників фінансових прогнозів та системи бюджетів підприємства. Для здійснення коригування фінансові менеджери можуть переглядати цільові (прогнозні та планові) показники формування грошових потоків підприємства; відстрочувати формування вихідних грошових потоків шляхом здійснення пролонгації заборгованості, реструктуризації боргів; інкасувати відстрочені вхідні грошові потоки [8].

Отже, наведена нами структура системи управління грошовими потоками дозволяє підвищити ступінь фінансової і виробничої гнучкості компанії та покращити оперативне управління з точки зору збалансованості надходжень і видатків грошових коштів, підвищити обсяги продажу та оптимізації затрат за рахунок більших можливостей маневрування ресурсами компанії, підвищити ефективність управління борговими зобов'язаннями та вартістю їх обслуговування, створити надійну базу оцінки ефективності роботи кожного підрозділу компаній, підвищити ліквідність і платоспроможність підприємства.

1.3 Методичні підходи до управління рухом грошових коштів на підприємстві

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Особливості управління грошовими потоками відображають принципи, тобто основні правила діяльності, якими керуються органи управління, враховуючи соціально-економічні умови, що склалися.

Враховуючи принципи управління, на підприємстві формують систему методів управління грошовими потоками. До складу основних методів управління грошовими потоками відносять: аналіз грошових потоків, планування та оптимізація, контроль за рухом грошових коштів, облік та звітність.

Аналіз грошових потоків ? це сукупність методів формування і обробки даних про грошові потоки, які дають об'єктивні оцінки стану, тенденцій розвитку, виявлення резервів підвищення ефективності використання грошових коштів та шляхів їх реалізації.

Інформаційною базою проведення аналізу грошових потоків є:

? дані бухгалтерського обліку та звітності, а саме форма № 1 “Баланс підприємства”, форма № 2 “Звіт про фінансові результати”, оборотні відомості по бухгалтерських рахунках, пов'язаних з рухом грошових коштів

? № 30 “Каса” та № 31 “Рахунок у банку”;

? планові розрахунки стосовно обсягу грошових потоків у періоді, що аналізується ? план руху грошових коштів, встановлені на рівні підприємства планові нормативи утворення запасів грошових коштів, цільове значення показників платоспроможності тощо;

? матеріали оперативного та управлінського обліку операцій, що пов'язані з утворенням або витрачанням грошових коштів протягом періоду, що аналізується [10].

Залежно від методичних підходів до аналізу грошових потоків можна виділити наступні системи аналізу грошових потоків.

У першу чергу проводять горизонтальний аналіз грошових потоків: вивчають динаміку обсягу формування додатного, від'ємного і чистого грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел, розраховують темпи їхнього зростання і приросту, визначають тенденції зміни їхнього обсягу.

Темпи приросту чистого грошового потоку (ТЧГП) зіставляють з темпами приросту активів підприємства (ТАкт) і з темпами приросту обсягів виробництва (реалізації) продукції (ТРП). Для нормального функціонування підприємства, підвищення його фінансової стабільності і платоспроможності потрібно, щоб темпи зростання обсягів продажів були вищі від темпів зростання активів, а темпи зростання чистого грошового потоку випереджали темпи зростання обсягу продажів. Залежність даних трьох показників представлена в формулі (1.1):

100 < ТАкт < ТРП < ТЧГП (1.1)

Паралельно проводять і вертикальний (структурний) аналіз додатного, від'ємного і чистого грошових потоків:

а) за видами господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової), що дасть змогу установити частку кожного виду діяльності у формуванні додатного, від'ємного і чистого грошового потоків;

б) за окремими внутрішніми підрозділами (центрами відповідальності), що покаже внесок кожного підрозділу у формування грошових потоків;

в) за окремими джерелами надходження і напрямам і витрати коштів, що дає можливість установити частку кожного з них у формуванні загального грошового потоку. При цьому визначають роль і місце чистого прибутку у формуванні чистого грошового потоку, виявляють ступінь достатності амортизаційних відрахувань для відтворення основних засобів і нематеріальних активів.

Результати горизонтального і вертикального аналізу служать базою проведення фундаментального (факторного) аналізу формування чистого грошового потоку. Для вивчення факторів формування додатного, від'ємного і чистого грошових потоків рекомендується використовувати прямий і непрямий методи. Прямий метод спрямований на одержання даних, що характеризують як валовий, так і чистий потік коштів підприємства у звітному періоді. Застосовуючи цей метод, використовують безпосередньо дані бухгалтерського обліку і звіту про рух коштів, що характеризують усі види їхніх надходжень і витрати. Відмінність результатів розрахунку грошових потоків за прямим і непрямим методами стосуються тільки операційної діяльності. За операційною діяльністю чистий грошовий потік (ЧГПОД) прямим методом визначають за формулою (1.2):

ЧГПОД = ВРРП + Одав + ІНОД ? ПТМЦ ? ЗП ? ПП ? ІВОД (1.2)

де ВРРП - виручка від реалізації продукції і послуг;

Одав - одержані аванси від покупців і замовників;

ІНОД - сума інших надходжень від операційної діяльності;

ПТМЦ ? сума засобів, виплачена за придбані товарно-матеріальні цінності;

ЗП ? сума виплаченої заробітної плати персоналу підприємства;

ПП ? сума податкових платежів у бюджет і в позабюджетні фонди;

ІВОД ? сума інших виплат у процесі операційної діяльності.

Одна з переваг прямого методу полягає в тому, що він показує загальні суми надходжень та платежів і зосереджує увагу на тих статтях, що генерують, найбільший приплив і відплив коштів. Однак цей метод не розкриває взаємозв'язку величини фінансового результату і величини зміни коштів, зокрема не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове підприємство є неплатоспроможним.

Непрямий метод більш доцільно використовувати з аналітичного погляду, тому що дає змогу пояснити причини розбіжностей між фінансовими результатами і вільними залишками готівки.

За непрямим методом чистий грошовий потік від операційної діяльності розраховують за формулою (1.3):

ЧГПОД = ЧП0Д +А + ?ДЗ + ?ЗТМЦ + ?КЗ + ?ДМП + ?Р + ?АВод + ?АВВ (1.3)

де, ЧГПОД ? чистий грошовий потік від операційної діяльності;

А - сума амортизації основних засобів і нематеріальних активів;

?ДЗ - зміна суми дебіторської заборгованості;

?ЗТМЦ - зміна суми запасів і ПДВ за придбаними цінностями, що входять до складу оборотних активів;

?КЗ ? зміна суми кредиторської заборгованості;

?ДМП ? зміна суми доходів майбутніх періоді;

?Р ? зміна суми резерву майбутніх витрат і платежів;

?АВод ? зміна суми одержаних авансів;

?АВВ ? зміна суми виданих авансів.

За інвестиційною діяльністю суму чистого грошового потоку визначають як різницю між сумою виручки від реалізації необоротних активів і сумою інвестицій на їх придбання (формула 1.4):

ЧГПІД = ВР03 + ВРНА + ВРДФА + ВРВА + ДОД ? ПОЗ ? ІСКБ ? ПНА? ПДФА?ПВА (1.4)

де ЧГПІД ? чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності;

ВР03 ? виручка від реалізації основних засобів

ВРНА - виручка від реалізації нематеріальних активів;

ВРДФА - сума виручки від реалізації довгострокових фінансових активів;

ВРВА ? виручка від реалізації раніше викуплених акцій підприємс тва;

ДОД ? сума одержаних дивідендів і процентів за довгостроковими цінними паперами;

ПОЗ ? сума придбаних основних засобів;

ІСКБ ? інвестиції на капітальне будівництво;

ПНА ? сума придбання нематеріальних активів:

ПДФА ? сума придбання довгострокових фінансових активів;

ПВА ? сума викуплених власних акцій підприємства.

Суму чистого грошового потоку визначають як різницю між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, сумою виплаченого основного боргу і сумою виплачених дивідендів власникам підприємства (формула 1.5):

ЧГПФД = ЗВК + ЗДК + ЗКК+ ЦФ ? ВДК ? ВКК ? ВД (1.5)

де ЧГПФД ? чистий грошовий потік від фінансової діяльності;

ЗВК - сума додатково залученого із зовнішніх джерел і власного капіталу;

ЗДК - сума додатково залучених довгострокових кредитів і позик;

ЗКК - сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик;

ЦФ ? сума коштів, що надійшли як безоплатне цільове фінансування підприємства;

ВДК ? сума виплат основного боргу за довгостроковими кредитами і позиками;

ВКК ? сума виплат основного боргу за короткостроковими кредитами і позиками;

ВД ? сума виплачених дивідендів акціонерам підприємства.

Результатами розрахунку чистого грошового потоку за операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю дають змогу визначити загальний його обсяг по підприємству за формулою (1.6):

ЧГПЗАГ = ЧГПОД + ЧГПІД + ЧГПФД (1.6)

Перевага непрямого методу полягає в тому, що він дає змогу виявити динаміку всіх факторів, які формують величину чистого грошового потоку, зате прямий метод дозволяє одержати точніші дані про обсяг і склад грошових потоків [15].

Аналіз грошових потоків попереднього періоду здійснюється в такій послідовності:

? аналіз вхідних грошових потоків;

? аналіз вихідних грошових потоків;

? оцінка збалансованості вхідного і вихідного грошових потоків у загальному обсязі, аналіз динаміки чистого грошового потоку;

? оцінка синхронності формування вхідного і вихідного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду, аналіз динаміки залишків грошових активів;

? оцінка ефективності грошових потоків.

На першому етапі дають оцінку динаміки вхідного грошового потоку за джерелами його утворення. Потрібно зіставити темпи приросту вхідного грошового потоку з темпами приросту активів підприємства, збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції. Особливу увагу треба приділити дослідженню співвідношень залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел та оцінки ступеня залежності (від зовнішніх джерел фінансування).

На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування вихідного грошового потоку підприємства, а також структура цього потоку за напрямами витрат коштів. На цьому етапі аналізу визначається, наскільки змінилися внаслідок витрат коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості, за якими напрямами використовувалися кошти, залучені зі зовнішніх джерел. Варто виявити стан погашення кредитних зобов'язань.

На третьому етапі аналізу досліджується збалансованість вхідного та вихідного грошових потоків у загальному обсязі, вивчається динаміка показника чистого грошового потоку як найважливішого результативного показника фінансової діяльності підприємства й індикатора рівня збалансованості його грошових потоків у цілому. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку; з'ясовується ступінь достатності амортизаційних відрахувань з позицій необхідного відновлення основних засобів і нематеріальних активів.

Особлива увага на цьому етапі аналізу надається “якості чистого грошового потоку” ? узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Якість чистого грошового потоку можна оцінити як високу, якщо за результатами звітного періоду спостерігається позитивний чистий рух коштів від операційної діяльності та від'ємний - унаслідок інвестиційної й фінансової діяльності. Це означає, що операційна діяльність підприємства забезпечує достатню кількість коштів для здійснення операційних витрат, фінансування інвестиційних потреб підприємства й для здійснення платежів за фінансовою діяльністю (погашення кредитів, виплата дивідендів тощо). При цьому бажано мати позитивне значення чистого руху коштів унаслідок усіх видів діяльності за період.

Крім співвідношення чистих грошових потоків за видами діяльності, для оцінки якості грошових потоків варто проаналізувати структуру надходжень і вибуття коштів, зокрема, необхідно звернути особливу увагу на зміну суми і питомої ваги грошових надходжень від реалізації продукції.

Чистий грошовий потік характеризує грошовий результат діяльності підприємства, обсяг його власних фінансових ресурсів, що перебувають у грошовій формі. Він характеризує приріст ринкової вартості підприємства за досліджуваний період [88].

Перелік основних показників, які використовуються при аналізі синхронності та ефективності управління грошовими потоками підприємства наведено в додатку Б [92].

Результати аналізу грошових потоків використовуються для виявлення резервів оптимізації грошових потоків підприємства і їхнього планування на майбутній період.

Планування грошових потоків ? це процес визначення їх обсягів за видами діяльності, часовими інтервалами та напрямами використання з метою забезпечення максимальної синхронізації надходжень і витрат та платоспроможності підприємства. У процесі планування грошових потоків використовується поширена система прийомів та методів, за допомогою яких досягаються необхідні результати. До числа основних з них належать методи: техніко-економічних розрахунків, економіко-статистичні, економіко- математичні, порівняння, балансовий, екстраполяції чистого оборотного капіталу. До основних інструментів планування та прогнозування руху грошових коштів можна віднести:

? складання платіжного календаря, у тому числі календаря податкових платежів;

? визначення початкового і кінцевого резерву ліквідності та джерел його забезпечення тобто планування ліквідності підприємства;

? калькулювання потреби в капіталі, її порівняння та узгодження із плановими показниками руху грошових коштів від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;

? формування прогнозного Звіту про рух грошових коштів підприємства;

? розробка політики формування грошових потоків та прийняття управлінських рішень щодо руху грошових коштів тощо [67].

У процесі планування досягається оптимізація грошових потоків тобто здійснюється виявлення та реалізація резервів, що дозволяють зменшити залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування; забезпечується більш повна збалансованість вхідного та вихідного грошового потоків у часі та за обсягами; забезпечується тісний зв'язок грошових потоків за видами діяльності; збільшення суми і якості чистого грошового потоку. На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив мають як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.

Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежатимуть від характеру дефіцитності - короткострокової чи довгострокової.

Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді можна досягти, використовуючи систему «прискорення-уповільнення платіжного обороту». Сутність даної системи полягає в розробленні на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення грошових коштів, з одного боку, та уповільнення їх виплат, з іншого.

Прискорення залучення грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто шляхом використання таких заходів:

? збільшення розміру цінових знижок за оплату продукції готівкою;

? забезпечення часткової або повної передплати за виготовлену продукцію, що користується значним попитом;

? скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;

? прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;

? використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості (облік векселя, факторинг, форфейтинг);

? прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу надходження їх у дорозі, у процесі реєстрації, у процесі зарахування коштів на поточний рахунок).

Уповільнення виплат грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто шляхом:

а) використання флоута для уповільнення інкасації власних платіжних документів.

Флоут - сума грошових коштів підприємства, на яку виписані платіжні документи, але ще не інкасована їх отримувачем. Максимізуючи флоут (період проходження виписаних платіжних документів до їх оплати), підприємство може відповідно підвищувати суму середнього залишку грошових активів без додаткових фінансових ресурсів;

б) збільшення за договором з постачальником терміну надання підприємству товарного (комерційного) кредиту.

Вирішення проблеми дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді досягається шляхом нарощення обсягу вхідного грошового потоку, з одного боку, скороченням обсягів вихідного грошового потоку, з іншого.

Зростання обсягу вхідного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуто завдяки таким заходам:

? залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення власного капіталу;

? залучення довгострокових фінансових кредитів;

? продажу частини або всього обсягу фінансових інструментів інвестування;

? продажу або здачі в оренду основних активів.

Зменшення обсягу вихідного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуто шляхом: по-перше, скорочення обсягів і структури реальних інвестиційних програм; по-друге, відмови від фінансового інвестування; по-третє, зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи оптимізації надлишкового грошового потоку можуть бути пов'язані зі забезпеченням зростання інвестиційної активності підприємства. У системі цих методів можуть використовуватися такі:

а) збільшення обсягів розширеного відтворення операційних необоротних активів;

б) прискорення періоду розроблення реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації;

в) здійснення регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємства;

г) активне формування портфеля фінансових інвестицій;

д) дострокове погашення довгострокових кредитів.

Завершальним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства. Зростання грошового потоку забезпечує підвищення темпів економічного розвитку підприємства на принципах самофінансування, знижує залежність розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування, забезпечує приріст ринкової вартості підприємства. Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене завдяки здійсненню таких заходів:

? зниження суми постійних витрат;

? зниження рівня змінних витрат підприємства;

? здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня дохідності операційної діяльності;

? використання методу прискореної амортизації основних активів;

? скорочення періоду амортизації нематеріальних активів;

? продаж не використовуваних видів основних засобів та нематеріальних активів;

? посилення претензійної роботи з метою повного та своєчасного отримання штрафних санкцій [88].

Контроль за надходженням та використанням грошових коштів є системою спостереження і перевірки процесу надходження та використання грошових коштів з метою визначення відхилень від їх заданих параметрів. Як функція управління контроль об'єктивно необхідний.

Сутність і значення контролю за грошовими потоками полягає в тому, що суб'єкт управління здійснює перевірку виконання запланованих параметрів формування грошових фондів, напрямів їх використання, дотримання синхронності надходжень і витрат у встановлені періоди часу, блокує відхилення від заданої програми, а в разі виявлення порушень сигналізує про необхідність коригування системи управління. Таким чином, контроль є засобом отримання інформації про грошові потоки по каналу зворотного зв'язку, тобто за результатами свого управлінського впливу на об'єкт управління.

У циклі управління грошовими потоками облік є кінцевою стадією. Він передбачає визначення, реєстрацію на різних носіях та класифікацію інформації про грошові надходження та витрати для отримання підсумкових даних, які відображають досягнутий результат. Результати обліку відображаються у звітності. Таким чином, облік як кінцева стадія в циклі управління є одночасно початковою стадією для наступного циклу. Облік і звітність складають інформаційну базу для аналізу грошових потоків за звітний період.

Використання методичної складової дає можливість формувати зміст кожного з етапів роботи, дозволяє забезпечити комплексне дослідження грошових потоків, надає всебічну та повну інформацію про стан і тенденції розвитку грошових потоків, розкриває причинно-наслідкові зв'язки цих тенденцій, що створює підстави для формування коректних висновків та прийняття ефективних управлінських рішень у сфері управління грошовими потоками [8].

Підсумовуючи розглянуті вище аспекти щодо розробки ефективної моделі управління грошовими потоками підприємства, можна стверджувати: грошові потоки підприємства являють собою складне явище, органічно інтегроване в систему організації його фінансово-господарської діяльності. Тому організація управління грошовими потоками має розглядатися комплексно, разом із іншими напрямами фінансового управління. Результатом комплексного підходу організації управління грошовими потоками підприємства має бути формування відповідної моделі як цілісної системи однозначних цілей і завдань управління грошовими потоками, підходів до аналізу критеріїв та оцінювання показників управління грошовими потоками, принципів політики управління та інструментарію її реалізації, форми контролю ефективності практики управління грошовими потоками [65].

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВХІДНИХ ТА ВИХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТОВ “БУДТРАСТ”

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ “Будтраст”

Показник	Рік	Відхилення, +/?
	2006	2007	2008	2009	2010	2010 р. До 2006 р.	2010 р. До 2009 р.
1. Капітал
1.1. Власний капітал	18642	30235	69692	64673	48422	29780	-16251
1.2. Позиковий капітал	18716	37688	142860	202531	261507	242791	58976
2. Майно
2.1. Необоротні активи	14803	30696	38784	132574	173023	158220	40449
2.2. Оборотні активи	22546	37188	173455	134051	136233	113687	2182
3. Загальноекономічні показники
3.1. Валюта балансу	37358	67923	212552	267204	309929	272571	42725
3.1. Дохід від реалізації продукції	176529	249125	334680	498716	389648	213119	-109068
3.2. Чистий дохід від реалізації продукції	147106	207630	279233	415770	324814	177708	-90956
3.3. Собіварстість реалізованої продукції	108779	153087	202639	319725	250384	141605	-69341
3.4. Чистий прибуток (збиток)	10998	11593	15457	-54007	-16251	-27249	37756

За даними таблиці 2.1 загальна вартість майна ТОВ “Будтраст” протягом 2006 ? 2010 рр. збільшилась на 272571 тис. грн., або у 8,3 рази від його суми на початок 2006 року. У 2009 р. різко збільшився розмір необоротних активів через початок вкладення коштів у спорудження нового виробництва. У структурі майна підприємства 44 % становлять мобільні (оборотні) засоби, у вартісному вираженні розмір оборотних активів у 2010 р. склав 136233 тис. грн., що на 113687 тис. грн. більше, ніж у 2006 р.

Вартість власного капіталу за період, що аналізується збільшилася на 29270 тис. грн. або у 2,6 рази в основному за рахунок нарощення розміру статутного капіталу. Протягом 2009 ? 2010 рр. спостерігалося зниження вартості власного капіталу на 16251 тис. грн. внаслідок неефективного управління фінансовими ресурсами.

Стосовно залученого капіталу, то його питома вага у загальній вартості

капіталу на кінець 2010 р. склала 84,38 %, що свідчить про залежність ТОВ Будтраст від позикових коштів і погіршення фінансового стану.

Аналіз загальноекономічних показників господарської діяльності підприємства за період 2006 ? 2010 рр. засвідчив динамічний розвиток товариства, що підтверджується розширенням виробничих потужностей, збільшенням обсягу виробництва й реалізації продукції.

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ “Будтраст”

Системна оцінка фінансового стану підприємства є основою для управління фінансами підприємства. Вона дозволяє своєчасно вирішувати питання щодо поліпшення руху фінансових ресурсів, їх формування та використання для поточного та довгострокового планування господарської діяльності.

Здійснимо оцінку фінансового стану ЗАТ «Рууккі Україна» за окремими напрямками:

? аналіз майнового стану;

? аналіз ліквідності та платоспроможності;

? аналіз фінансової стійкості;

? аналіз ділової активності;

? аналіз рентабельності.

Стійкість фінансового стану підприємства в значній мірі залежить від того наскільки ефективно використовується майно, чи все гаразд із оновленням основних засобів сучаснішою технікою, чи своєчасно позбавляється підприємство фізично і морально застарілого устаткування і