Управління капіталом підприємства та його структурою
Економічна сутність і причини виникнення капіталу. Кругообіг і оборот промислового капіталу. Амортизація і відтворення основного капіталу. Аналіз ефективності його використання, джерела і форми відтворення, стратегія підвищення ефективності використання.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.10.2011 |
Размер файла | 92,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Твердження 2. Вартість власного капіталу фінансово залежної компанії являє собою суму вартості власного капіталу аналогічної (за доходом та рівнем ризику) фінансово незалежної компанії та премії за ризик, що дорівнює добутку різниці в значеннях власного і позикового капіталу на величину фінансового левериджу з поправкою, яка враховує економію на податках:
Виходячи з наведених тверджень, можна показати, що середньозважена вартість капіталу фінансово залежної компанії зменшується із зростанням фінансового левериджу (див. графік 4)
В умовах припущення про наявність податків поява позикових коштів в структурі джерел супроводжується зниженням середньозваженої вартості капіталу, а зростання фінансового левериджу призводить до зменшення СВК. Додатково слідує, що ринкова вартість компанії збільшується із зростанням фінансового левериджу і теоретично досягає максимуму при 100%-ному фінансуванні за рахунок позикового капіталу. Стосовно вартості власного капіталу, її значення зростає, але меншими темпами, ніж в умовах припущень про відсутність податків.
Не дивлячись на привабливість та логічність з позиції математичного обґрунтування залежностей між вартістю компанії та структурою її капіталу, теорія Модільяні-Міллєра постійно підлягає суворій критиці з боку опонентів, так як вона не враховує реальних умов фінансового ринку (наявності діапазону процентних ставок, зростаючий ризик внаслідок залучення позикових коштів, необхідність сплати податкових платежів), що перетворюють фінансову структуру підприємства у важливий фактор впливу на його фінансове положення.
3.2 Шляхи оптимізації структури капіталу підприємства
Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.
Шляхи оптимізації структури капіталу були вперше запропоновані професором І.О. Бланком у працях, опублікованих в 1988-2000 рр.
Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв'язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.
Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних ним пасивів. Активи та пасиви підприємства за строками обігу можна поділити на коротко та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, як уже зазначалося вище, називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті передбачається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів.
Мета управління структурою капіталу -- мінімізувати витрати по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових коштів.
Процес оптимізації структури капіталу здійснюється у наступній послідовності.
1. Аналіз складу капіталу в динаміці за ряд періодів (кварталів, років) та тенденцій зміни його структури, а також вплив, що вони здійснюють на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу. В процесі аналізу розглядаються такі показники, як коефіцієнти фінансової незалежності, заборгованості, співвідношення між довгостроковими та короткостроковими зобов'язаннями, коефіцієнт фінансового важеля. Далі вивчаються показники оберненості та рентабельності активів та власного капіталу (всі вище перелічені показники були розглянуті в третьому питанні курсової роботи).
2. Оцінка основних факторів, що визначають структуру капіталу. До них відносяться:
галузеві особливості операційної діяльності (характер цих особливостей визначає структуру активів підприємства, їх ліквідність);
стадія життєвого циклу підприємства (молоді компанії з конкурентоспроможною продукцією можуть залучати для свого розвитку більше позикового капіталу, а зрілі -- використовують переважно власні кошти);
кон'юнктура товарного ринку (чим стабільніша кон'юнктура цього ринку, а відповідно, стабільніший попит на продукцію підприємства, тим вище та безпечніше стає використання позикового капіталу, та навпаки);
кон'юнктура фінансового ринку (в залежності від стану цієї кон'юнктури зростає або знижується вартість позикового капіталу);
рівень рентабельності операційної діяльності;
податковий тиск на компанію (частка прямих та непрямих податків, що сплачуються у доході від продаж-брутто);
ступінь концентрації акціонерного капіталу (прагнення капіталовласників зберегти контрольний пакет акцій).
З урахуванням наведених та інших факторів управління структурою капіталу передбачає вирішення двох ключових задач:
а) встановлення прийнятних пропорцій використання власного та позикового капіталу;
б) забезпечення у випадку необхідності залучення додаткового внутрішнього або зовнішнього капіталу.
3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для таких розрахунків був обраний критерій, який найбільш повно відображає вплив ефективності сформованих джерел фінансування на збільшення доходності вкладених власниками коштів, тобто максимізації фінансової рентабельності. Також для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового важеля.
Сутність фінансового важеля полягає в тому, щоб посилити вплив зміни прибутку на динаміку фінансової рентабельності, тобто у підвищенні еластичності фінансової рентабельності відносно прибутку.
, де
ФР -- фінансова рентабельність;
ЕР -- економічна рентабельність;
СРСВ -- середня розрахункова ставка відсотку;
Вк -- відсоток за кредит;
ВК -- власний капітал;
ПК -- позикового капіталу;
n -- ставка податку на прибуток.
Після перетворень одержуємо:
.
Друга складова цієї суми -- ефект фінансового важеля -- відображає вплив структури капіталу на підвищення фінансової рентабельності. Вплив важеля обумовлений тим, що при позитивному значенні диференціалу для підприємства доцільне залучення позикових коштів, однак постійне нарощування плеча важеля може знизити загальний ефект, так як залучення великих розмірів кредитних ресурсів, як правило, супроводжується жорсткістю умов їх залучення. В такому випадку ефект важеля не буде давати максимальної віддачі, а при певних умовах (коли диференціал стане менше нуля) буде знижувати фінансову рентабельність.
Таким чином, позитивний вплив ефекту фінансового важеля проявляється тоді, коли економія за рахунок зниження податкових платежів перевищує витрати підприємства за користування позиковими коштами. Значення ефекту фінансового важеля повинно бути таким, щоб компенсувати податкові вилучення з прибутку та забезпечити мінімізацію відхилення між економічною та фінансовою рентабельністю.
Процес оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності можна розглянути по таблиці(див. додаток 3)
Як видно з наведеної таблиці, найбільший приріст чистої рентабельності власного капіталу (5,25%) був отриманий у варіанті IV. В подальшому він відсутній, так як коефіцієнт фінансового важеля досягнув свого оптимального значення 1,000, що визначає співвідношення позикового та власного капіталу в пропорції 90 / 90 та наступні позики недоцільні. Необхідна умова приросту чистої рентабельності власного капіталу: рентабельність активів більше середньої відсоткової ставки за кредит. Саме такий максимальний результат отриманий у варіанті IV (30% > 16%).
Отже, здійснення таких розрахунків з використанням механізму фінансового важеля дозволяє визначити оптимальну структуру капіталу, яка призводить до максимізації рівня фінансової рентабельності.
4. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес оптимізації базується на попередній оцінці власного та позикового капіталу при різних умовах його залучення та здійсненні розрахунків середньозваженої вартості капіталів. Вирішення задачі побудовано на виявленні тенденції зміни ціни кожного джерела ресурсів при зміні фінансової структури підприємства. Згідно з дослідженнями провідних вчених, зростання частки позикових коштів у загальній сумі джерел супроводжується більш швидкими темпами зростання ціни власного капіталу, ніж ціни позикових коштів. Виходячи з того, що ціна позикових коштів дещо нижча, ніж власних, стверджують, що існує оптимальна структура капіталу, що мінімізує їхню середньозважену ціну, а відповідно, максимізує ціну підприємства.
Ціна підприємства має важливе значення для досягнення стратегічної мети підприємства, так як її зростання призводить до зростання цінності підприємства, його привабливості з точку зору власників майна.
Але оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації середньозваженої ціни капіталу має недолік, так як не враховує впливу сформованої структури на результативні показники діяльності підприємства.
Розглянемо процес оптимізації за цим критерієм на прикладі даних, наведених в таблиці(див. додаток 4)
За даними таблиці мінімальна величина середньозваженої вартості капіталу досягається у варіанті IV (5,388%) при співвідношенні між власним та позиковим капіталом, рівним 1,0 (50% / 50%). Така структура капіталу дозволяє максимізувати ринкову вартість підприємства.
5. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод пов'язаний з вибором більш дешевих джерел фінансування активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства розподіляються на такі три групи:
а) необоротні активи;
б) постійна частина оборотних активів (незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення поточної операційної діяльності);
в) змінна частина оборотних активів.
Існує три підходи до фінансування різних груп активів підприємства: консервативний, помірний та агресивний.
При консервативному підході приблизно 50% змінної частини оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов'язань, інші 50% змінної частини, постійна частина оборотних активів та необоротні активи покриваються власним капіталом та довгостроковими зобов'язаннями.
При помірному підході 100% змінної частини оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов'язань, а 100% постійної частини -- за рахунок власних коштів, що дозволяє встановити конкретні його значення на майбутній період. В процесі такого вибору враховуються індивідуальні особливості діяльності кожного підприємства. Заключне рішення по даному питанню дозволяє сформувати на прогнозований період найбільш прийнятну для підприємства структуру капіталу.
При агресивному підході 100% змінної частини та 50% постійної оборотних активів формується за рахунок короткострокових зобов'язань, решта постійної частини оборотних активів та необоротні активи фінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань.
Виходячи зі свого ставлення до фінансового ризику керівництво підприємства обирає один з розглянутих варіантів фінансування активів. Враховуючи, що на сучасному етапі довгострокові позики підприємствам практично не надаються, тоді обрана модель фінансування активів буде представляти співвідношення власного та позикового (короткострокового) капіталу, тобто оптимізувати його структуру з цих позицій.
6. Формування показника цільової структури капіталу. Граничні межі максимально рентабельної та мінімально ризикової структури капіталу дозволяють визначити поле вибору його конкретних значень на плановий період. В процесі цього вибору враховуються раніше розглянуті фактори, що характеризують індивідуальні особливості діяльності даного підприємства.
Остаточне рішення, що приймається по цьому питанню, дозволяє сформувати на майбутній період показник “цільової структури капіталу”, у відповідності з яким буде здійснюватися наступне його формування на підприємстві шляхом залучення фінансових коштів з відповідних джерел.
Таким чином, вирішення проблеми визначення розміру кредитних ресурсів, що залучаються, залежить від розрахунку оптимального співвідношення позикових та власних коштів, яке б максимізувало фінансову рентабельність підприємства і знижувало середньозважену ціну капіталу (що підвищить ціну підприємства), від обрання “найдешевшої” політики фінансування активів (мінімізації рівня фінансових ризиків) та від формування цільової структури капіталу
ВИСНОВКИ
Підводячи підсумки дослідження теми “Система капіталу: принципи функціонування” треба підкреслити наступне:
1. Фінансовий капітал підприємства представляє собою грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємства та призначені для покриття потреб у забезпеченні процесу його функціонування.
2. Фінансовий капітал в залежності від джерел залучення поділяється на власний та позиковий, які в свою чергу мають свої особливості, переваги та недоліки, що здійснюють певний вплив на процес функціонування підприємства.
3. Під структурою капіталу розуміють співвідношення власних та позикових коштів, які підприємство використовує в процесі своєї господарської діяльності
4. Багато підходів існує до управління структурою капіталу, серед них розглянуто традиційний підхід, підхід Модільяні-Міллєра, компромісний підхід, який став результатом удосконалення моделей Модільяні-Міллєра, сигнальний підхід, з урахуванням асиметричності інформації, а також підходи провідних вчених-економістів Крейніної, Стоянової, Ковальова.
5. Розглянуті показники, які характеризують капітал та його структуру і за допомогою яких можна оцінити ефективність обраного підходу до управління структурою капіталу, та, можливо, передбачити наслідки переходу до іншої стратегії управління.
6. Розглянуті шляхи оптимізації структури капіталу підприємства, за допомогою яких можна сформувати оптимальну структуру капіталу, тобто раціональне співвідношення власних та позикових ресурсів, яке дозволяє отримати максимальну прибутковість, рентабельність, фінансову стійкість та високі показники ліквідності та платоспроможності.
Виключно гостро проблема амортизації основного капіталу стоїть в Україні. Тому що, по-перше, основний капітал у промисловості зношений більш як на 60%, по-друге, фактичний строк амортизації основного капіталу складає 25-30 років. За цих умов забезпечити швидке переобладнання виробництва новою технікою можна лише двома шляхами.
По-перше, шляхом значного законодавчого скорочення строків амортизації і збільшенням Сум амортизаційних відрахувань, які будуть зараховуватися в собівартість продукції. Але це викличе суттєве зростання цін, що зробить вітчизняну продукцію неконкурентоспроможною на світовому ринку й недоступною для споживачів внутрішнього ринку.
По-друге, шляхом зарахування в амортизаційний фонд значної частини прибутків підприємців. Останні в цьому дуже зацікавлені, тому що амортизаційні відрахування не обкладаються податком, що відкриває їм ще одне джерело збагачення за рахунок державного бюджету. Розраховуватися за це доведеться платникам податків.
Отже, розглядаючи знос як джерело оновлення, формування та функціонування основного капітал, можна зробити висновок, що він має значний вплив на ефективність використання основного капіталу підприємства. Розподіл зносу на 4 види (фізичний, моральний, екологічний та соціальний) та 8 підвидів (фізичний знос пасивного та активного використання; усувний та неусувний фізичний знос; моральний знос І та ІІ роду; повний та частковий моральний знос має певні переваги та практичну цінність для більшості підприємств).
Залежно від визначених видів та підвидів зносу важливим етапом став розгляд форм усунення зносу основних виробничих фондів - ремонту, заміни, модернізації, що, в свою чергу, дало змогу встановити залежність економічної ефективності виробництва від формування та використання резервів власного джерела фінансування основних фондів. Також на увагу заслуговує з'ясування факторів поліпшення використання основних фондів, їх розподіл та визначення складових характеристик кожного з видів факторів. Розглядалися та розподілялися також і групи підвищення ефективності використання основних фондів та виробничих потужностей підприємств. Таким чином, можна зробити висновок, що найбільш повне і раціональне використання основного капіталу та виробничих потужностей підприємства сприятиме покращанню всіх його техніко-економічних показників: зростанню продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень, що, в свою чергу, призведе до збільшення прибутку та економічних вигод в цілому по підприємству.
Список використаних джерел
1. Гальчинський А.С., Єщенко П.С. Основи економічних знань.-К.:Вища школа, 1995 С.101-117.
2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д. Базилевича.-К.:Знання,2007.- С.71-85.
3. Мочерний С.В. Політекономія.-Підручник.-к.:Вікар,2003 С. 69-82.
4. Основи економічної теорії: підручник/ Ю.В. Ніколенко, А.В. Демініковський, В.А. Євтушевський та ін.;За ред.. Ю.В. Ніколенко.-К.:Либідь,1998.- С. 44-73
5. Політична економія: Підручник / Г.І. Башнянін та ін. -- К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000
6. Політична економія: Підручник / За заг. ред. Ю.В. Ніколенка. --К.: ЦУЛ, 2003.
7. Основи бізнесу: Навчальний посібник./За ред.. проф.. Ф.Ф. Бутинець, К.В. Романчук.-2-е видання.-Житомир: ПП «Рута»,2006 С.128-133.
8. Богачук Е.А. Тенденции современного мирового и фондового рынков// Актуальні проблеми економіки.-2005.-№2.-С.-35.
9. Ватаманюк В.Г. Баула О.В. Перспективи розвитку цінних паперів в Україні// Фінанси України.-2007.№5.с.-75-85
10. Буряк Л.Д. Фінансові ресурси підприємства. // Фінанси України. -- 2000. -- № 10. -- С. 63.
11. Бусыгин А.В. Предпринимательство. Основной курс. -- М.: Инфра-М, 1997.
12. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. -- М.: «Финансы и статистика», 1997.
13. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємства. // Фінанси України. -- 2001. -- № 2. -- С. 77-85.
14. Воробйов Ю.М. Теоретичні основи фінансового капіталу. // Фінанси України. -- 2001. -- № 7. -- С. 80-88.
15. Ковалев В.В. Управление финансами / Учебное пособие. -- М.: 1998.
16. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент. -- М., 1998.
17. Опарін В. Фінансові ресурси та суспільний капітал. // Вісник НБУ. -- 2001. -- № 7. -- С. 26-28.
18. Павлова Л.Н. Финансы предприятий / Учебник. -- М.: «Финансы» «ЮНИТИ», 1998.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Основні фонди в економіці (Статистичний, 2006)
Млн. грн. |
Питома вага, % |
Млн. грн. |
Питома вага, % |
||
1996 р. |
2006 р. |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Всі основні фонди |
843471 |
100,00 |
845762 |
100,0 |
|
Основні фонди виробничих галузей: |
521386 |
61,60 |
533186 |
63,04 |
|
- промисловості |
255486 |
30,28 |
266945 |
31,57 |
|
- сільського господарства |
125922 |
14,9 |
114867 |
13,59 |
|
- будівництва |
15548 |
1,84 |
16992 |
2,0 |
|
- транспорту і зв'язку |
98272 |
11,65 |
106279 |
12,57 |
|
- інші галузі |
26158 |
3,14 |
28103 |
3,31 |
|
Основні фонди невиробничих галузей: |
322085 |
38,19 |
312572 |
38,16 |
|
- житлового господарства |
142414 |
16,88 |
152716 |
18,05 |
|
- комунального господарства та побутового обслуговування |
32596 |
3,9 |
35086 |
4,14 |
|
- охорони здоров'я та освіти |
110697 |
13,11 |
71670 |
8,5 |
|
- науки, культури та інших галузей |
36378 |
4,3 |
53100 |
6,27 |
Додаток 2
Структура промислово-виробничих основних фондів промисловості в 2004 році, % до підсумку
Елемент основних фондів |
Питома вага, % |
|
Будівлі |
29,4 |
|
Споруди |
19,1 |
|
Передавальні пристрої |
11,3 |
|
Силове обладнання |
7,8 |
|
Робочі машини, виробниче обладнання |
28,6 |
|
Транспортні засоби |
2,2 |
|
Інші основні фонди |
1,6 |
|
Всього |
100 |
Додаток 3
Розрахунок коефіцієнта фінансової рентабельності при різних значеннях коефіцієнта фінансового важеля
№ |
Показники |
Варіанти |
|||||||
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
|||
1 |
Власний капітал |
90,000 |
90,000 |
90,000 |
90,000 |
90,000 |
90,000 |
90,000 |
|
2 |
Обсяг позикового капіталу |
0,000 |
22,500 |
45,000 |
90,000 |
135,000 |
180,000 |
225,000 |
|
3 |
Загальний обсяг капіталу (ряд.1 + ряд.2) |
90,000 |
112,500 |
135,000 |
180,000 |
225,000 |
270,000 |
315,000 |
|
4 |
Коефіцієнт фінансового важеля |
0,000 |
0,250 |
0,500 |
1,000 |
1,500 |
2,000 |
2,500 |
|
5 |
Рентабельність активів, % |
30,000 |
30,000 |
30,000 |
30,000 |
30,000 |
30,000 |
30,000 |
|
6 |
Мінімальна ставка процента з кредит, % |
0,000 |
15,000 |
15,000 |
15,000 |
15,000 |
15,000 |
15,000 |
|
7 |
Мінімальна процентна ставка з урахуванням премії за кредитний ризик, % |
0,000 |
0,000 |
15,500 |
16,000 |
16,500 |
17,000 |
17,500 |
|
8 |
Бухгалтерський прибуток з урахуванням процентів за кредит (ряд.3 ряд.5 : 100) |
27,000 |
33,750 |
40,500 |
54,000 |
67,500 |
81,000 |
94,500 |
|
9 |
Сума процентів за кредит (ряд.2 ряд.6 : 100) |
0,000 |
3,375 |
6,750 |
13,500 |
20,250 |
27,000 |
33,750 |
|
10 |
Бухгалтерський прибуток без урахування суми процентів за кредит (ряд.8 - ряд.9) |
27,000 |
30,375 |
33,750 |
40,500 |
47,250 |
54,000 |
60,750 |
|
11 |
Ставка податку на прибуток |
0,300 |
0,300 |
0,300 |
0,300 |
0,300 |
0,300 |
0,300 |
|
12 |
Сума податку на прибуток (ряд.10 ряд.11) |
8,100 |
9,113 |
10,125 |
12,150 |
14,175 |
16,200 |
18,225 |
|
13 |
Чистий прибуток (ряд.10 - ряд.12) |
18,900 |
21,263 |
23,625 |
28,350 |
33,075 |
37,800 |
42,525 |
|
14 |
Чиста рентабельність власного капіталу (ряд.13 : ряд.1 100), % |
21,000 |
23,625 |
26,250 |
31,500 |
36,750 |
42,000 |
47,250 |
|
15 |
Приріст чистої рентабельності власного капіталу, % |
0,000 |
2,620 |
2,630 |
5,250 |
5,250 |
5,250 |
5,250 |
Додаток 4
Розрахунок середньозваженої вартості капіталу при різній його структурі
№ |
Показники |
Варіанти |
||||||||
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
|||
1 |
Загальна вартість капіталу |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
|
2 |
Варіанти структури капіталу, % |
|||||||||
2.1 |
Власний (акціонерний) капітал |
25 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
100 |
|
2.2 |
Позиковий капітал |
75 |
70 |
60 |
50 |
40 |
30 |
20 |
0 |
|
3 |
Норма дивіденду, % |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
4 |
Мінімальна процентна ставка з урахуванням премії за кредитний ризик, % |
18,0 |
17,5 |
17,0 |
16,5 |
16,0 |
15,5 |
15,0 |
0,0 |
|
5 |
Ставка податку на прибуток |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
|
6 |
Податковий коректор(1 - 0,3) |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
|
7 |
Ставка проценту за кредит з урахуванням податкового коректора (ряд.4 ряд.6), % |
12,60 |
12,25 |
11,90 |
11,55 |
11,20 |
10,85 |
10,50 |
0,00 |
|
8 |
Ціна складових елементів капіталу, % |
|||||||||
8.1 |
Власного капіталу ((ряд.2.1 ряд.3) : 100) |
2,5 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
6,0 |
7,0 |
8,0 |
10,0 |
|
8.2 |
Позикового капіталу ((ряд.2.2 ряд.7) : 100) |
9,450 |
8,575 |
7,140 |
5,775 |
4,480 |
3,255 |
2,100 |
0,000 |
|
9 |
Середньозважена вартість капіталу (СВК) ((ряд.8.1 ряд.2.1) + (ряд.8.2 ряд.2.2)) : 100 |
7,713 |
6,903 |
5,884 |
5,388 |
5,392 |
5,877 |
6,820 |
10,000 |
Размещено на Allbest
Подобные документы
Джерела формування і напрямки використання власного капіталу. Аналіз структури та динаміки власного капіталу, оцінка ефективності його використання та факторів, що спричинили її зміну. Шляхи вдосконалення системи управління капіталом на підприємстві.
дипломная работа [374,8 K], добавлен 11.02.2015Сутність і класифікація капіталу підприємства, його характеристика та методика аналізу. Економічний аналіз та система показників оцінки капіталу й ефективності його використання. Застосування інформаційних технологій в управління власним капіталом.
курсовая работа [368,7 K], добавлен 25.06.2011Економічний зміст основних фондів підприємства і відтворення основного капіталу. Динаміка розподілу і використання прибутку організації та перспективи підвищення його ефективного використання. Недоліки в системі оподаткування підприємств України.
курсовая работа [215,1 K], добавлен 24.05.2009Економічна сутність і роль оборотного капіталу підприємства. Оцінка фінансового стану ВАТ "Південний ГЗК", аналіз оборотних коштів, структури дебіторської заборгованості. Раціоналізація розміщення, підвищення ефективності використання оборотного капіталу.
дипломная работа [169,8 K], добавлен 08.11.2010Сутність капіталу як економічної категорії. Аналіз дебіторської заборгованості, ліквідності, платоспроможності та рентабельності підприємства. Загальна оцінка управління оборотним капіталом, покращення ефективності його використання в процесі виробництва.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 07.11.2011Поняття та економічна природа власного капіталу підприємства, його структура та основні елементи. Аналіз структури та динаміки власного капіталу ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" та аналіз ефективності його використання, заходи щодо оптимізації.
курсовая работа [56,7 K], добавлен 26.01.2010Визначення загального порядку проведення економічної оцінки пасиву балансу ВАТ "Артон" - його складу, структури та динаміки. Джерела формування капіталу підприємства та показники ефективності його використання. Проблеми оптимізації власного капіталу.
курсовая работа [85,8 K], добавлен 09.07.2009Сутність оптимізаційної структури капіталу акціонерного товариства. Аналіз та порівняння методичних підходів до управління капіталом підприємства та його структурою. Загальна характеристика ліквідності та фінансової стійкості ВАТ "Насосенергомаш".
курсовая работа [287,5 K], добавлен 28.11.2014Інформаційна база здійснення аналізу джерел фінансування капіталу підприємства. Аналіз вартості капіталу та оцінка ефективності управління структурою капіталу на основі ефекту фінансового важеля. Оцінка структури джерел фінансових ресурсів ТОВ "Віват".
курсовая работа [94,8 K], добавлен 01.12.2010Економічна суть та структура основних виробничих фондів підприємства. Види капіталу: основний і оборотний; власний і позиковий. Витрати капіталу на відтворення основних засобів. Виробнича потужність підприємства та способи покращення його ефективності.
курсовая работа [287,8 K], добавлен 30.09.2014